А Васька слухає...

Не обминають ці горе-збирачі і наші садові ділянки. Серед потерпілих — і я, як і сотні, тисячі мені подібних громадян.
Маю дачну ділянку з травня 1988 року, якою користуюся досі, і то неабияка матеріальна підмога. Десятки разів викрадали із садового будиночка все, що було з металу. Навіть зрізали дріт під високою напругою, зняли дисковий електролічильник. Я вже не кажу про різний інструмент, городній інвентар, посуд тощо. Грабежі набули масового характеру: крадуть огорожу, зрізаючи сітку-рабицю автогеном, металеві опори, віконні ґрати, альтанки. Та й взагалі якої тільки шкоди не завдають людям та державі ці вишукувачі металу, котрі все перетворюють на брухт. Знімають каналізаційні люки, залазять у підвали багатоквартирних будинків і викручують крани, що регулюють тиск при теплопостачанні, деталі в ліфтах. А яких збитків зазнає залізниця — збивають, викручують на колії все, що піддається їхнім хижим, злодійським рукам. Навіть кладовища не обминають...

Від імені багатьох членів Партії пенсіонерів звернувся я до Президента України Віктора Януковича, додавши до листа всю мою кореспонденцію, раніше надіслану до впливових осіб і служб, які мали б, зрештою, навести порядок. Тим більше, що йдеться не про якусь мою особисту забаганку, а про виконання законів щодо збирання металобрухту. А їх, до речі, було кілька: «Про металобрухт», ухвалений ще в травні 1999-го, «Про внесення змін у законодавчі акти України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у житлово-комунальному господарстві» (набрав чинності в січні цього року). Прийнято і закон «Про внесення змін до Закону України «Про металобрухт» щодо спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств, а також форм розрахунків при прийманні металобрухту». Закони нормальні, та як вони виконуються і хто відповідає за їх виконання?
Скажімо, в пунктах приймання металобрухту приймати метал дозволяється лише при пред’явленні здавачем документа, який засвідчує особу, та обов’язково оформляється акт приймання. В тому акті мають бути дані документа здавача, опис металобрухту. Фізичні особи можуть здійснювати операції лише з побутовим металобрухтом. Так передбачено законом. Та чи дотримуються цих вимог на пунктах прийому, де переважні клієнти — так звані бомжі, інші асоціальні особи? Там приймають все і від усіх.

Свого часу я звернувся до голови Партії пенсіонерів, який, у свою чергу, направив листа
В. Януковичу з проханням вжити заходів для виконання законів на належному рівні.

Звертався я і до Державної податкової адміністрації, цікавився, чи повинні здавачі металобрухту, вторинної сировини, фізичні особи, сплачувати податки зі свого доходу. З’ясував, що таким податком вони не обкладаються, за винятком брухту чорних та кольорових металів. Зацікавило мене у відповіді податківців уточнення: в акті, крім опису металобрухту, обов’язково вказується ідентифікаційний номер такої фізичної особи, номер та серія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу.

У квітні і травні цього року писав листи голові Одеської облдержадміністрації Е. Матвійчуку. Наголошував на необхідності навести порядок з прийманням металобрухту на приймальних пунктах, що полегшило б роботу міліції, зменшило б розкрадання металу, бо це завдає величезної шкоди промисловим підприємствам та організаціям, жителям міст і сіл, садоводам області. А за невиконання закону накладати штрафи на такі пункти — поповнювався б бюджет.

Та на свої пропозиції отримав, по суті, відписку. Так, розуміють важливість питання, дещо роблять, і, мовляв, це питання «перебуває на постійному контролі в обласній державній адміністрації», як запевнила перший заступник ОДА
Н. Чегодар.

А на вулицях зникають люки, металеві опори, на залізничних станціях нищать вагони, на коліях щезають перемички, а на дачних ділянках шукачі металу нишпорять, цуплячи все, що впаде їм в око. Одне слово, і закони маємо, і все «під постійним контролем» тримаємо, а шкідливий кіт Васька своє робить — «слухає та їсть». Нема на нього ніякої управи. Чи не тому, що дуже сильним особам у державі служить, примножуючи їхні мільярдні з металевим присмаком статки?

Олександр КОТОВ,

ветеран праці,
садовод-пенсіонер,
дитина війни.
м. Одеса.