Як врятуватись карасю, якщо інспектор — щука?
У 2008 році, після 25-літнього зволікання і впертого опору місцевих князьків, з особистої ініціативи президента Віктора Ющенка у дельті Дністра нарешті був створений Нижньодністровський національний природний парк (його площа — 22000 гектарів) з метою збереження унікальних болотних екосистем на півдні України.
Не без відома і старань регіонального представництва Мінекології та групи лженауковців місцевого значення, під тиском організацій, що безпощадно експлуатують природні ресурси дельти Дністра (лісове та водне господарства області, біляївська влада), заповідне ядро Нижньодністровського парку було скорочено на 80 відсотків. По суті, заповідними залишилися тільки 2000 гектарів очеретяних заростей у центрі плавнів, куди складно дістатися навіть найзатятішим браконьєрам, які сьогодні мають у своєму розпорядженні найновіше обладнання.
Але навіть за умов понівеченого державними чиновниками національного парку його статус дозволяє провадити ефективну роботу, спрямовану на охорону природи. Звісно, за твердої волі та професіоналізму директора парку, а також елементарного дотримання букви закону всіма зацікавленими сторонами. Та, як показало життя, руйнація людиною унікальної природи дельти Дністра, яка не має аналогів у Європі, триває — попри природоохоронний статус національного парку (про такі приклади й науковці, й екологи, й громадські активісти не раз повідомляли).
Першим керівником Нижньодністровського національного парку був призначений полковник пенсійного віку, котрий, як і передбачено військовим статутом, звик виконувати команди вищого начальства. У перший рік свого існування адміністрація парку нагадувала військову частину, в якій службовці старанно відсиджували на робочих місцях визначені розпорядком години. А тим часом берегова зона Дністра забудовувалася всілякими котеджами, які з кожним днем ускладнюють екологічний стан ріки як єдиного джерела питної води для одеситів. Науковий напрямок діяльності парку був практично паралізований, рекреаційний розвиток, по суті, зупинився, а після того, як пішли спеціалісти, не угодні адміністрації, загальмувала й екологічна освіта.
У травні нинішнього року «сильні світу цього» замінили полковника колишнім керівником органів рибінспекції.
Звісно, було б несправедливо стверджувати, що всі рибінспектори однакові, а тим більше, що всі порушники. І все ж, як би не було сумно визнавати, рибінспекції часто-густо закидають антидосягненнями у царині захисту багатства річок, озер та інших водойм. Бо хіба не в часи існування цього відомства чи не всі види риб опинилися в Червоній книзі? Майже щезла з дельти Дністра і численна колись тут щука. А цю хижу рибу у водних екосистемах успішно замінили деякі представники органів рибінспекції.
Після кричущого факту, з яким зіштовхнулися нещодавно і про який трохи згодом, мимоволі виникло запитання: невже влада вирішила запустити «щуку», щоб та охороняла рибу в заповідних водах Нижньодністровського національного природного парку? Невже у нашій країні нема освічених екологів, гідних і здатних охороняти природу дельти Дністра загалом, а не тільки рибу, що там водиться (поки що водиться)? Навіщо ж тоді Одеський екологічний університет з величезним професорсько-викладацьким штатом, що готує тисячі молодих спеціалістів-екологів?
Мимоволі складається враження, що на посаді директора національного парку владі не потрібен природоохоронець. Раніше, коли вабили незабудовані мальовничі береги, попит був на одних «спеціалістів», сьогодні ж виникла потреба у рибінспекторах, котрі знають, де береться цінна свіжа рибка...
24 листопада один з ініціаторів створення Нижньодністровського національного парку Іван Русєв разом з керівником екологічної організації «Дельта», співавтором цих рядків Анатолієм Жуковим за допомогою кореспондентів та операторів телеканалу «Інтер» вирішили показати унікальну красу природи пониззя Дністра на всю країну. І раптом серед білого дня в об’єктив кінокамери потрапили інспектори з охорони національного парку із сімома мішками вже відсортованої за розміром і видом риби. Самі «рибоохоронці», рятуючись від телеоб’єктива, втекли світ за очі, кинувши все своє спорядження, відкриту навстіж машину та мішки з рибою, що й зафіксовано на знімках, які ви бачите.
Завдяки тому, що очевидцями злочину стали журналісти загальнонаціонального каналу, вся країна побачила, як «щуки» у формі інспекторів національного парку на ввіреній їм території у дельті Дністра крадуть рибу.
Що це — випадковість чи закономірність?
...Багато води стекло Дністром за час створення національного парку. Сотні листів і звернень пішло в різні інстанції — канцелярії президентів, прокуратури, бюро міжнародних конвенцій... На жаль, поки що нічого не змінилося до кращого. Адресатам повертаються лише відписки. А тим часом ресурси й екосистеми Нижньодністровського національного парку деградують. На скільки їх ще вистачить ненаситним «щукам»? Якщо не зможемо гуртом зупинити це варварство, то наші нащадки нам цього не простять.
Анатолій ЖУКОВ,
керівник екологічної організації «Дельта»,
Ігор ЗАДУНАЄВ,
експерт Одеського відділення
Соціально-екологічного союзу.
Від редакції. «Чорноморські новини», як знають наші постійні читачі, регулярно інформують про діяльність Нижньодністровського національного парку, охоче надають свої шпальти як для оповідей про досятнення, так і для критики дій, які завдають шкоди цьому унікальному куточку природи.
Гадаємо, що й проблема, порушена сьогодні знаними в нашому краї екологами, не залишиться без уваги відповідальних за долю парку осіб.
Зі свого боку газета, як завжди, залюбки надасть свої шпальти для висловлення й інших поглядів на означені тут питання.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206