«Чисті» електростанції: за і проти
Безсумнівно, в умовах цін, що підвищуються, на енергоресурси і як наслідок на електроенергію, вітроелектростанції виглядають дуже перспективно. Їх експлуатація не потребує значних затрат, не спалюються природні ресурси, що не поновлюються.
Але чи все так «безхмарно»?
Перша «біда» — монополіст на відпуск електроенергії в країні. Чому «біда»? Гадаю, той, хто зіштовхувався з РЕС, знає чому. І якщо «перша біда» ніякого відношення до вітрових електростанцій не має, то «друга біда» стосується їх безпосередньо: вони потребують значних площ. А населення Землі збільшується, і вже зараз перед багатьма країнами постала проблема браку продовольства. Й оскільки в Україні майже 25 відсотків світових чорноземів, то виникає закономірне запитання: чи не міняємо ми шило на мило?
Щодо «нешкідливості» вітрових електростанцій. Але ж від коливань інфранизьких частот нікуди не дінешся... Чим потужніша електростанція, тим більший розмах лопатей, тим нижча частота коливання, тим більша її амплітуда. Кажучи простою мовою, частота коливань стає співставною з власною частотою людського організму. До чого це може призвести? Один Бог знає! Не дарма ж у США чи в Нідерландах, де цю тему активно обговорюють, вітрові електростанції будують у безлюдних місцях.
Тепер про доцільність. Середня річна швидкість вітру в нашому районі складає 5 — 6 м/с. Для потужної електростанції це стартові умови початку виробництва електроенергії. Тобто економічно начебто б невигідно. Але... В Україні існує програма підтримки виробника екологічно чистої електроенергії (т. зв. «зелений тариф») — держава (тобто з нашої, платників податків, кишені) доплачує виробнику за 1кВт енергії. Як людина технічна я зовсім не проти використання вітроенергетики і сонячної енергії.
У селі Старокозачому 80 гектарів землі «пішло» на сонячну електростанцію тільки тому, що поруч виявилася високовольтна підстанція, куди можна «скидати» вироблену електроенергію. Відтак власнику, іноземній компанії, не треба витрачатися на будівництво дорогих ліній електропередач. Але що з цього має район? Робочі місця? Дуже сумніваюся, адже сонячна електростанція — високотехнологічна система, вона потребує відповідних спеціалістів, які навряд чи знайдуться у Білгород-Дністровському районі. Може, дешеву електроенергію? Навряд чи! Об’єкт дорогий, плюс держава частину вартості виробленої електроенергії дотує підприємству за програмою «зелений тариф» по 4 грн за кіловат. Може, плату за оренду землі? Але й тут не все просто. Ця земля належить чи то району, чи то Міністерству освіти. За законами України земля іноземній компанії продаватися не може. То на яких підставах там продовжується будівництво сонячної електростанції? До того ж, не такої вже й нешкідливої, як здається на перший погляд. Адже у виробництві сонячних батарей використовується миш’як, кадмій, сурма, а термін експлуатації батарей — лише 15 — 20 років. Тож невдовзі виникне проблема: як усе це утилізувати?
За прикладом згубних наслідків не до кінця продуманих експериментів нам, жителям півдня Одещини, далеко ходити не треба: у радянський час опріснення озера Сасик, що у сусідньому Татарбунарському районі, призвело до екологічної катастрофи. Цю проблему ось уже десятиліттями вирішити не можуть.
Щоб зняти напругу з-поміж місцевих жителів, дати відповіді на питання, які виникають у людей (зокрема, й ті, що порушені в цій публікації), необхідно провести громадські слухання за участю жителів району, а також зацікавлених організацій і підприємств.
Сергій СТЕЦЕНКО,
член президії
громадської ради при Білгород-Дністровській РДА.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
