Промова на Межу року 2025-го

Якщо хоч на мить вимкнутися зі стрімкого й карколомного лету сучасного моменту, який обвис гронами тривог і трагедій, то може з’явитися шанс хоч трішки привідкрити завісу, яка ховає від нас іще більш трагічну суть того, що відбувається.

І тоді виявиться, що водевіль дурили трампа та злочинця путіна є лише прикриттям процесів набагато масштабніших, ніж можуть собі уявити ці два недалекі персонажі. Самі по собі вони нікчемні. Однак вони є лише проявами величезних тектонічних зсувів у самоорганізації вселенської людської спільноти.

Південь України сьогодні динамічно й свідомо позбувається російських культурних ідеологем. Замість чужих повертаються питомо українські традиції, а ще на їх основі народжуються нові — життєствердні, зрозумілі для нашого люду.

Одну із таких традицій започаткувала в Одесі команда «Вишиванкового фестивалю», запросивши земляків до спільної коляди. І ця ідея знайшла відгук — до Різдва на узбережжі свободи приєдналася понад тисяча людей.

Для чого Зеленському «перезавантаження» Буданова, Федорова, Шмигаля, Малюка та інших

Українська політика — річ не те щоб нудна, але справді епохальні події в ній відбуваються не так уже й часто. Велике кадрове перезавантаження перших днів січня претендує стати саме такою «великою річчю».

Особливо, якщо зважити, що зміна кадрової дислокації Кирила Буданова, Дениса Шмигаля, Михайла Федорова, Василя Малюка та інших топових посадовців — це лише перша партія з прогнозованих відставок/призначень у рамках умовної кампанії оновлення Зеленського до «версії 3.0».

На новорічно-різдвяному благодійному ярмарку, який цими днями відбувся у Балті, для фронту зібрали майже 400 тисяч гривень, повідомляє https://novynar.city.

Подія об’єднала громаду довкола спіль-ної мети — допомогти українським захисникам, подарувавши при цьому балтянам відчуття єдності, надії та справжнього різдвяного тепла.

В Одесі презентували масштабний культурно-освітній проєкт ODESA ID, покликаний переосмислити та зміцнити українську ідентичність міста. Його головна мета — створити власну рамку самоусвідомлення Одеси як невід’ємної частини України.

«2026 рік ми присвячуємо темі української ідентичності. Одеса завжди була багатонаціональним і багатокультурним містом. Тут перепліталися різні традиції та культури. Але коріння Одеси — українське. Саме воно визначає її розвиток», — зазначив в.о. міського голови Ігор Коваль.

В Одеській обласній військовій адміністрації, підсумовуючи рік, що минув, назвали основні досягнення в освітній галузі:

— створено нові сучасні укриття у ще чотирьох громадах області, перша підземна школа запрацювала у Молодіжненському ліцеї; сім закладів освіти забезпечені сонячними панелями та автономним живленням;

Фундація Лозинських ухвалила 73 стипендії для студентів в Україні

Фундація Лозинських була заснована у штаті Нью-Йорк у 1998 році після смерті др-а Івана Лозинського, юриста за освітою, адвоката та судді з України, який приїхав до Америки як емігрант і займався підприємництвом. Його бажанням було допомагати молодим особам в Україні здобути вищу освіту, бо, як він завжди казав, Україні потрібні розумні, тобто освічені, люди.

Основні фонди для Фундації походили від спадку Івана Лозинського. Її заснували його сестра та племінники, щоби вшанувати пам’ять пана Івана та його молодшого брата Євгена, який помер двадцять років раніше. Обидва брати походили з Івано-Франківщини, були членами української молодіжної організації «Пласт» та Організації українських націоналістів.

Заява Меджлісу кримськотатарського народу щодо проєкту «мирного плану»

Меджліс кримськотатарського народу як вищий представницький орган корінного народу України вітає зусилля Президента України, Президента Сполучених Штатів Америки, глав держав і урядів країн-членів Європейського Союзу задля забезпечення безпеки, суверенітету та процвітання незалежної Української держави.

У Меджлісі кримськотатарського народу відзначають також кропітку роботу, здійснену представниками України в ході складних переговорів, зумовлених особливою позицією США щодо широкого спектра питань, пов’язаних із російсько-українською війною.

У грудні багато медіа опублікували дописи, присвячені 155-літтю від дня народження українського адмірала Михайла Остроградського.

Свого часу, ще до 150-ї річниці флотоводця, моя стаття про нього була вміщена у «Чорноморських новинах» (див. номер за 17—19 грудня 2020-го). Тоді я акцентував увагу на його приналежності до козацького роду, але, на жаль, мав обмаль відповідної інформації. Тепер мені вдалося дещо більше розвідати про батька, діда і прадіда Михайла Михайловича, а також уточнити дату його народження. За це особливо дякую полтавському краєзнавцеві Борису Тристанову.

Кілька нотаток до століття фільму «Панцерник «Потьомкін»»

У грудні минуло сто років від дня офіційної прем’єри революційного епосу «Панцерник «Потьомкін»». Фільм Сергія Ейзенштейна вважають класикою світового кіно, що істотно вплинула на візуальне мислення ХХ століття. Він знятий в Одесі і розповідає про події, що відбулися в Одесі. Говорити про нього з української перспективи можна і треба.

Звісно, фільм «Панцерник «Потьомкін»» робили винятково з пропагандистською метою. Сталін тоді ще утверджував свою владу, підважену внутрішньопартійною опозицією, і хотів улаштувати якесь гучне святкування. З усіх ідеологічно правильних річниць під рукою було тільки 20-ліття так званої Першої російської революції 1905 року.

У Музеї української книги Бібліотеки Грушевського експонується виставка живопису Анни Носенко «Наш Південь». Це, по суті, художнє осмисленням Півдня України як простору сили, де кожен знаходить те, що його приваблює. Море, сонячні піски пляжів, глибоке блакитне небо, що стає ніжно-рожевим вранці чи золотим на заході сонця, смачні овочі й фрукти у сезон, колоритні базари, де можна це придбати, а іще почути новий анекдот із життя, посваритися жартома або й не на жарт…

Український Південь у творах мисткині постає багатовимірним і живим. Це — дунайські плавні й містечко Вилкове на воді, де мешкають рибалки, де човни — то не тільки засоби пересування, а й майже одухотворені істоти, що співіснують з людьми в житті та праці. Це лимани — великі й малі, солоні і прісні.

«Я, дружина Святослава Караванського, прошу його розстріляти, щоб припинити багаторічні страждання мого чоловіка та нескінченні конфлікти з адміністрацією».

І це не про зраду. Це про справжнє кохання, спільний біль та відмову від безкінечного приниження та переслідування радянською владою. Це про крайню форму любові, коли життя перетворене на інструмент тиску, а смерть — на єдиний спосіб повернути гідність. Це роздум про те, як насильство здатне зламати навіть найміцніші зв’язки, залишивши лише трагічну чесність…

6 січня відбувся музично-поетичний перформанс, присвячений дню народження Василя Стуса — «СТУСуємось в Одесі».

В українському публічному просторі Василь Стус досі часто залишається фігурою з підручника — важкою, трагічною, «бронзовою». Проєкт «СТУСуємось» запропонував інший формат: не оплакувати Стуса, а повернути його у сьогодення. Це перша в місті спроба говорити про поета-борця не як про шкільний канон, а як про радикально сучасний досвід свободи й відповідальності.

2 січня відійшов у засвіти актор театру і кіно, співак, телеведучий, народний артист України Богдан ЧУФУС.

Народився Богдан Дмитрович 22 січня 1950 року в селі Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області. У 1975-у закінчив Київський театральний інститут імені І.К. Карпенка-Карого (курс А. Скибенка). Після закінчення вишу працював у Севастопольському драмтеатрі. Із 1977-го — артист Одеського драмтеатру, потім перейшов на журналістську роботу на Одеське телебачення, де багато років працював диктором.

Наталія Чайчук є не лише очільницею Українського клубу Одеси, громадською активісткою, яка давно формує в нашому місті простір української культури, мистецтва і традицій, а й умілою майстринею.

Війна, розв’язана Росією проти нашої держави, зродила велику потребу в маскувальних сітках для захисників. Наталія Олександрівна була однією з перших, хто плів ті сітки і гуртував «павучків», аби прикрити українське воїнство від ворога.

Із 5 січня в Одесі запрацювали нові схеми руху соціальних автобусів, які дублюють електротранспорт і є безоплатними.

Як повідомила пресслужба міськради, Одеса вже отримала частину додаткових автобусів, наданих у межах проєкту Мінрозвитку «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Поки не працює електротранспорт, ці маршрути забезпечать перетин усіх соціальних напрямків у місті та поєднають ключові точки для пересадок.

Перше немовля 2026-го з’явилося в Одесі на світ об 00.25 в пологовому будинку №7 (Центр перинатальної допомоги міської клінічної лікарні №10), повідомив офіційний телеграм-канал мерії.

Хлопчик народився з вагою 3950 г і зростом 56 см. Маленький Захар — четверта дитина в сім’ї Ірини, якій довелося переїхати в наше місто з Покровська.

У перший день нового року стартувала державна програма «Скринінг здоров’я 40+».

Відтак українці від 40 років зможуть перевірити своє здоров’я, а держава оплатить це через «Дію». Програма допоможе вчасно виявляти ризики серцево-судинних хвороб, цукрового діабету та проблем ментального здоров’я на ранніх етапах.

Чорна пліснява з Чорнобиля може стати біологічним захистом для космонавтів.

На місці Чорнобильської катастрофи виявлено незвичайний чорний грибок, який існує, живлячись смертельною радіацією. Це відкриття кидає виклик усталеним уявленням про стійкість живих організмів, пише «Укрінформ».

Психологи стверджують, що вибір ванни замість душу — це не просто про гігієну чи стиль життя. За ним стоять глибші емоційні та поведінкові патерни, які можуть розповісти про людину більше, ніж здається на перший погляд, пише VegOut.

Уже кілька досліджень, зокрема й експеримент Єльського університету, довели: люди, які почуваються самотніми, частіше приймають гарячі ванни, іноді — довші й гарячіші, ніж зазвичай. «Фізичне тепло компенсує нестачу емоційного», — пояснюють психологи.

14—15 грудня в Берліні пройшли два раунди інтенсивної дипломатії. З одного боку, Україна отримала безпрецедентну спільну заяву європейських лідерів та фактично першу обіцянку гарантій безпеки від США. З іншого — питання окупованих територій і реального припинення вогню залишається у глухому куті. Поки Стів Віткофф, спецпосланець Трампа, говорить про «прогрес», Володимир Зеленський про «жодних торгів суверенітетом», а Фрідріх Мерц закликає до перемир’я на Різдво — Кремль демонстративно спалює мости.

Тож які реальні підсумки берлінських зустрічей? Чи закриється «переговорне вікно» 19 грудня і до чого готуватися Україні у найближчі тижні? «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua) розпитував у експертів.

На кілька діб ворог занурив Одесу й частину районів нашої області у суцільну ніч. «Яскраво» було лише там, де ракети і безпілотники досягали своїх цілей, спопеляючи об’єкти енергетики, транспортної та цивільної інфраструктури, склади й приватне майно. Вже тиждень Одещина живе під виття сирен, які замовкають на короткі проміжки, коли смертоносне залізяччя долає від-стань від місць запуску до своїх ударних позицій.

Наслідки масованих атак ворога по енергетичній інфраструктурі Одещини набули статусу надзвичайної ситуації державного рівня.

В Одесі відбувся Всеукраїнський ветеранський форум, який об’єднав ветеранів, батьків загиблих воїнів, представників громадських організацій, профільних державних і муніципальних служб із різних куточків країни.

Це зібрання організоване за ініціативи начальника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака спільно з департаментом міськради у справах ветеранів.

Одеський окружний адміністративний суд задовольнив низку позовів Міністерства юстиції України про заборону діяльності громадських організацій, серед яких і «Родіна», заснована у 2008-у зрадниками Ігорем Марковим та Вадимом Савенком.

В ухвалі суду, зазначається, що в діяльності «Родіни» виявлені ознаки дій, спрямованих на створення загрози національному суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України, оскільки діяльність вказаної організації має антиукраїнський характер.

У Північному професійному коледжі, що у Саврані, запрацював  десятий сучасний профорієнтаціний хаб DECIDE. Це простір нового формату, де учні 7—9-х класів можуть не лише почути про професії, а й на справжньому обладнанні набути фахового рівня.

Новостворений хаб допоможе підліткам и усвідомлено обрати майбутню професію. Тут школярі зможуть досліджувати власні інтереси й здібності, краще зрозуміти, які професії відповідають їхнім очікуванням, а також спробувати себе в реальних умовах — у майстернях, навчальних лабораторіях та тренінгових просторах.

Як постраждалим від СНПК подати заяву до Міжнародного реєстру збитків і де отримати безоплатну допомогу

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), згідно з міжнародним законодавством визнається як воєнний злочин, злочин проти людяності та акт геноциду.

За даними Генеральної прокуратури України, з початку повномасштабної війни станом на 2 грудня 2025 року в Україні зафіксовано 389 фактів СНПК. Однак незафіксованих випадків може бути значно більше.

Упродовж 26 листопада — 13 грудня Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни і миру, довіри до західних партнерів, внутрішньої ситуації.

Основні результати опитування такі:

• 72% українців готові схвалити мирний план, який, серед іншого, включатиме заморожування ситуації за нинішньою лінією фронту разом із гарантіями безпеки для України (і без офіційного визнання окупованих територій частиною Росії);

13 грудня з ініціативи релігійної громади «Парафія Покрови Пресвятої Богородиці», що у с. Мирони Балтської ОТГ Подільського району відбулися загальні парафіяльні збори, основним питанням на яких було «про перехід громади від юрисдикції Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України».

На зібранні громада висловила своє обурення священнику московського патріархату, який відмовлявся молитися за перемогу України, українське воїнство і в заупокійних молитвах поминати захисників, а також категорично виступав проти волонтерської допомоги фронту. На прохання мирян молитися українською мовою він відповідав відмовою.

В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Михайла Грушевського відбулася презентація друкованих видань Одеського екзархату Української греко-католицької церкви — «Шематизм Одеського екзархату УГКЦ» та книги преосвященного владики Михаїла Бубнія «У Любові та Правді».

Модератором зустрічі був доктор Михайло Перун, директор видавництва «Артос», відповідальний за видання цих книг.

У заході взяли участь духовенство, монашество, катехити і вірні екзархату, члени братерсьої організації «Лицарі Колумба», а також запрошені одесити, зокрема Ярослава Різникова, заступниця директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації, і Василь Коваль, головний диригент Одеського національного академічного театру опери і балету.

Владика Михаїл Бубній, звертаючись до присутніх, наголосив: «Мені дуже приємно, що видання Одеського екзархату презентуються саме в бібліотеці, адже у монастирях вона вважається другою за значенням після каплиці. Бібліотека — хранителька мудрості й історії. Вона поєднує в собі різні види пам’яті: історичну, людську, пам’ять життя та діяльності людей. Щиро вдячний керівництву за цю можливість».

Історична безкарність Росії: що «Грецька операція» НКВС пояснює про війну проти України

Безкарність — одна з фундаментальних причин нинішньої російської агресії проти України. Росія так і не усвідомила, не визнала й не вибачилася за свої численні злочини в минулому. Тож без нищівної поразки годі сподіватися, що вона добровільно відмовиться від геноцидних практик у майбутньому.

Саме цього дня 88 років тому НКВС розпочав «Грецьку операцію» — цілеспрямоване винищення інтелектуальної еліти грецької меншини СРСР і насильницьке перетворення представників цього нечисленного народу на Homo Sovieticus. Тоді в Радянському Союзі було заарештовано понад 20 тисяч греків, із яких 93% розстріляли. В Україні, насамперед у Над-азов’ї, жертвами стали від 7,6 до 9,4 тисячі осіб. Найменший відсоток убитих серед арештантів зафіксовано в селі Бугас Волноваського району — звідти походять предки одного з авторів цієї статті. Там він становив 89,6%. Найвищий був у Сартані та Малому Янісолі — 99,2 і 99,1% відповідно.

Як українська мова допомогла «Чорнобильській резолюції» ООН

10 грудня Генеральна асамблея ООН ухвалила ініційовану Україною резолюцію «Зміцнення міжнародного співробітництва та координації зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи». 

На думку міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, її просування стало одним із найскладніших процесів у багатосторонніх форматах за останній час, адже колись консенсусна резолюція перетворилась на об’єкт політичних маніпуляцій в руках країни-агресорки то її сусідки-поплічниці, котрим украй кортіло привласнити пам’ять про трагедію на Чорнобильській АЕС, а також приховати злочини рф проти нашої держави. Крім того, ця парочка злочинних сусідніх країн сподівалась на нашу мовчазну згоду та свій очевидний успіх.

Одесо, дзвоники чуєш? Різдво вже поруч! І цьогоріч ми зустрічатимемо його так, як вміємо найкраще — разом!

25 грудня ГО «Вишиванковий фестиваль» запрошує одеситів та гостей міста на спільну коляду на узбережжі свободи — у місті, яке зберігає тепло, попри будь-яку погоду.

Таку назву має нова — уже двадцять п’ята, тобто, можна сказати, ювілейна — книжка поета із Подільська Олександра Корембліта.

«Назва збірки повністю відповідає життєвому кредо поета: любов до Батьківщини, до людей, рідних і близьких, до навколишнього світу, до Жінки — це те, що визначає сенс життя людини. Кожен з прожитих років (а їх у нього немало — «за дев’яносто») знайшов відображення у думках, почуття, споминах, роздумах, висловлених в поетичні формі», — зазначає у передмові до видання землячка автора, вчителька-філологиня Валентина Прохода.

Нещодавно в одеському видавництві «Астропринт» вийшла друком книжка вибраних віршів відомого поета із Балти Михайла Гершковича «З недопитої чаші натхнення».

Збірка обсягом 160 сторінок відкривається циклом «Відгомін юності», так би мовити, лірикою часів молодості. Далі вміщені майже всі сонети, написані упродовж 1970 — 2024 років (їх — понад 120). Це, власне, поетичні роздуми про природу, суспільство, політику, побут та інші життєві явища і події, а також про людські стосунки й почуття, насамперед — про кохання.

1 січня — Обрізання Господнє, Василія Великого, Новий рік.

6 січня — Богоявлення (Хрещення Господнє).

22 січня — День Соборності України.

Колись ці шляхи були артеріями українського Півдня — чумацькі дороги, якими валки волів тягнули вози, повні солі, риби, зерна, а назад — тканини, залізо, вино, новини та пісні. Сьогодні — це наша історична карта, яку варто знову прочитати, — закликає одеський відділ Інституту національної пам’яті.

На території сучасної Одещини чумацькі маршрути розходилися, наче промені, від лиманів й узбережжя Чорного моря.

Повсякденне життя складно уявити без смартфонів, ноутбуків, стаціонарних ПК. Використання екранів впливає на здоров’я очей. Яким чином це проявляється?

Будь-який дисплей продукує синє світло. Його промені негативно вливають на стан сітківки. Тому, якщо запланована діагностика зору, слід проконсультуватися з лікарем щодо вибору спеціальних окулярів для роботи з комп’ютером. Таку оптику оснащують лінзами, які блокують потрапляння синього світла на рогівку. Це допомагає обмежити негативний вплив, зо-крема запобігти зниженню гостроти зору.

Якою насправді є роль Сонця у зміні клімату

Глобальне потепління — це не абстракція, а реальність, зафіксована тисячами метеостанцій, супутників і наукових досліджень. Температура на Землі зростає — і це вже не предмет дискусій.

І хоча спеціальна доповідь МГЕЗК про глобальне потепління підкреслила, що діяльність людини суттєво вплинула на глобальні температури, не менш популярною є думка, що земний клімат змінюється насамперед під впливом Сонця.

6 грудня відбулася щорічна конференція Академії наук вищої школи України — всеукраїнської громадської наукової організації, заснованої 27 листопада 1992 року, що об’єднує майже 500 провідних учених, докторів наук і професорів, які представляють усі галузі знань та всі університетські центри держави.

Учасники конференції ухвалили звернення до науково-освітянської спільноти, органів влади, засобів масової інформації та всього українського суспільства, у заголовок якого винесли гасло часів Великої французької революції «Батьківщина в небезпеці!».

Історія відновлення незалежності України не почалася в Біловезькій Пущі. Перші тріщини в моноліті радянської імперії з’явилися 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Це була не лише політична формула, а й вихід із зони імперської залежності, що передбачало право на власні закони, ресурси, кордони, культуру та зовнішню політику. Декларація перекреслювала саму ідею «єдиного радянського народу», відкриваючи шлях до повноцінної незалежності.Другим кроком став Акт проголошення незалежності 24 серпня 1991 року, коли Україна не просто заявила про суверенітет, а юридично розірвала зв’язок із центром союзної влади. Після провалу путчу в Москві імперія перестала бути суб’єктом, здатним диктувати правила. Для України це означало відсутність наддержавного органу, який може примусити її залишатися в Союзі.

Третім — і найважливішим — етапом став загальнонаціональний референдум 1 грудня 1991-го. Вперше за 70 років саме народ, а не партійна верхівка надав легітимність державності. Більш ніж 90% громадян сказали «так» незалежності й остаточно закрили питання, яке десятиліттями вирішували без них. Від цієї миті Україна стала суб’єктом міжнародної політики, а не внутрішньою адміністративною одиницею СРСР.