Статті останнього номера

Переглядів: 67

Разом з Америкою світ здатен на правильні речі

Із виступу Володимира Зеленського в Президентському фонді та Інституті Рональда Рейгана

Пане Макконнелл (Мітч Макконнелл — американський політик-республіканець, сенатор США від штату Кентуккі з 1985 року. Із 2015-го до 2021-го був лідером більшості у Сенаті, з 2021-го — лідер меншості.  Прим. ЧН»), я вдячний за вашу твердість у захисті свободи й за ваші візити в Україну, щоб побачити, наскільки важливо зараз перемогти. Перемогти російську війну й терор. Перемогти, щоб слова, сказані у ХХ столітті, залишалися актуальними й сьогодні: «Стратегія миру завжди була простою: бути достатньо сильним, достатньо рішучим, щоб жоден супротивник навіть на мить не подумав, що війна може принести плоди».

Це слова Рональда Рейгана. Він сказав їх у 1988 році про стратегію НАТО, і символічно повторити їх зараз тут, напередодні саміту НАТО у Вашингтоні. Минає час, але все більше людей замислюються над тим, що сказав президент Рейган, що він зробив, що змінив.

Переглядів: 131

Руйнація пам’яті, або Декомунізація навиворіт

У 2020 році були внесені зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у якому фахівці знайшли багато недоліків. Закон діє, як і його руйнівна сила. Деякі громадські організації опинилися під загрозою втрати приміщень і навіть зникнення. Про одну з таких із застережливо-болісною назвою «Постраждалі від політичних репресій» ідеться у цій статті.

18 липня у Господарському суді Одеської області відбудеться чергове засідання у справі виселення цієї організації, яке, ймовірно, стане фінальним.

Переглядів: 56

Від кого залежить закінчення війни

Тиждень розпочався з трагедії. Російська стратегічна крилата ракета частково зруйнувала, частково призвела до непридатності корпуси знаменитої української дитячої лікарні «Охматдит». Загинула лікарка, кілька батьків, постраждали діти. У Києві ворог завдав удару ще по одній лікарні, кількох об’єктах інфраструктури та житлових будинках. Понад чотири десятки загиблих. У той же час рашисти спрямували ракети на ще кілька наших міст. Там також є жертви.

Скільки коштує китайський «нейтралітет»

Утім, називати акт московського тероризму безпрецедентним — помилка. Безпрецедентним актом державного терору є розв’язана війна проти України. Війна на знищення нашої країни і нашого народу. Війна ведеться за потурання або невтручання (що по суті те саме) багатьох країн та урядів. Називати дружні, недружні та ворожі нам держави нема потреби. Як і політичних лідерів. За десять років війни практично все розкладене по полицях. А з полиці на полицю перескакують рідко. Хоча такі випадки є і є сподівання, що в ситуацію втрутяться країни та лідери, від яких реально залежить закінчення війни.

Переглядів: 94

Скарби Криму. Повернення

У Києві відкрилася виставка унікальних експонатів, відомих як «скіфське золото», що повернулися до нас з Нідерландів після майже 10 років судів

5 липня Скарбниця Національного музею історії України на території Києво-Печерської лаври представила знаковий виставковий проєкт «Скарби Криму. Повернення». Очам відвідувачів відкрилися понад пів тисячі унікальних артефактів, які росія незаконно намагалася привласнити: давньогрецькі, давньоримські, пізньоскіфські, сарматські, гунські та готські речі, знайдені під час археологічних досліджень у Криму.

«Кримські скарби вдома. І це, без перебільшення, історична перемога України у боротьбі за культурну спадщину, яку століттями намагається вкрасти російська імперія», — наголосив у коментарі «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв напередодні її відкриття.

Переглядів: 91

Професор Григорій ГОНЧАРУК: «Історію, як і землю, мусимо захищати самовіддано!»

Багато років маю честь знати і часто спілкуватися з професором Григорієм Івановичем Гончаруком, відомим одеським вченим-істориком, автором не лише наукових публікацій і монографій, а й цілої серії видань «Мемуари професора». Був присутній на презентаціях багатьох його книг, не раз писав рецензії на новодруки. В одній із публікацій я образно зауважив, що мемуари Гончарука не можна читати без валідолу, бо за дуже багато очевидних нині речей авторові доводилося розплачуватися ціною власного здоров’я.

Усе своє життя Григорій Гончарук бореться проти українофобства, пристрасно захищає правдиву історію, мову і традиції, гостро виступає проти тих, хто не поважає Незалежну Україну. І це не якісь окремі конфліктні ситуації, це кредо його життя.

Переглядів: 89

Половецькі таємниці

У наш час, коли відомі історичні події, ба й цілі епохи, зчаста отримують дещо іншу інтерпретацію, а то й свіжий і навіть новий науковий погляд, книга з такою назвою не могла не привернути увагу, не зацікавити. «Інша історія: пічонаги, половці — автохтонна опозиція» — просто і без надуманої загадковости, а проте цілком по-сучасному називається цей об’ємний том.

Презентація цієї вельми серйозної наукової монографії кандидатки історичних наук, доцентки Надії Агафонової у рамках XXIV Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» відбулася у великій залі Одеської національної наукової бібліотеки, і вже цей факт наче підкреслював або ж натякав на певну пріоритетність події.

— Надіє Василівно, ми знайомі не один рік. Пригадується той час, коли ви, працюючи на кафедрі української мови в Інституті народного господарства (нині це Економічний університет), влаштовували для студентів і зі студентами вельми цікаві заходи… Не певен, чи відбувалося щось подібне в інших вишах. А потім зненацька поміняли спеці-яльність, стали істориком.. Як ви прийшли в історію, та ще й так далеко зайшли в ній, що далі вже й нікуди, здається? Адже йдеться у цій книзі про часи половецькі, які зрідка у нас на слуху і про які ми небагато знаємо...

— Я в освіті з 1979 року. За першим дипломом — філологиня, викладачка української мови та літератури. Трудову діяльність розпочала в Alma Mater: бібліотекарка, учителька української мови, заступниця директора школи. У середині 1980-х на загальних умовах знову вступила на навчання до університету: цього разу вибрала історію.

Переглядів: 50

Стати на ноги

Рятувати, лікувати, ставити на ноги, оздоровлювати, реабілітувати хлопців і дівчат, котрі пішли захищати Вітчизну, — одне з найголовніших, найактуальніших завдань не лише української медицини, а й усього суспільства.

На Рівненщині, за словами голови обласної військової адміністрації Олександра Коваля, приймають і реалізують різні програми та ініціативи для лікування, соціальної реабілітації і покращення життя захисників, які зазнали каліцтв. Зокрема, у Рівненському обласному шпиталі ветеранів війни зводиться новий корпус — пілотний Національний центр спінальної медицини.

Переглядів: 65

Наречені-шпигуни

Служба безпеки України затримала агентів фсб, які під виглядом пари наречених шпигували за морською охороною Одещини.

СБУ, повідомляється на сайті відомства, викрила ще двох учасників агентурної мережі фсб, яка діяла в Одеській та Дніпропетровській областях. Зловмисники коригували ракетно-дронові удари ворога по військовій інфраструктурі Сил оборони.

Переглядів: 58

Пам’яті Володимира КАБАЧЕНКО

7 липня у віці 66 років відійшов у вічність Митець, заслужений художник України, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського

Володимир Петрович КАБАЧЕНКО.

Живописець, графік, мистецтвознавець. Народився у 1958 році в Миколаєві, закінчив Одеське державне художнє училище ім. М.Б. Грекова і Київський національний університет культури та мистецтва.

Переглядів: 98

В сім’ї вольній, новій

Щиро кажучи, я не здивуюся, якщо для когось мій виступ видасться надто песимістичним. Я сам просто захоплююся тим духовним піднесенням, яке все ще очевидне в житті України. Проте не можна не бачити й тривожних тенденцій, які можуть дуже негативно вплинути на наше майбутнє. Тому моєму виступу можна дати й інший заголовок, процитувавши Олександра Олеся: «З журбою радість обнялася».

Отож, я говоритиму про категоричний імператив цінностей, тобто знову і знову говоритиму про те, що такими, як ми є сьогодні, ми все ще не зможемо пройти крізь голкове вушко історії. Інакше кажучи — не будемо гідні утвердитись у своїй «сім’ї вольній, новій». Хоча, повторюючи це, я сам собі нагадую римлянина Катона Старшого (на світлині) з його постійним рефреном «Карфаген має бути зруйнований!».

Переглядів: 94

Про «хороші» і «погані» революції

Нове — не що інше, як забуте старе. Це стосується не лише історичних подій, а й оцінок минулого. Здебільшого людьми, які самі не брали участі у переворотах, не будували держав, не воювали за права та свободи.

В очікуванні важкого вибору

«Хорошими» революціями історики ХІХ століття вважали ті, що дали позитивні результати. Тобто виправдали ті тяжкі випробування, яких зазнали громадяни. Включаючи втрату майна і самих життів. «Хороші» революції залишили нащадкам добре виписані конституції, закони та засновані на них демократії. З поділом влади, дієвою судовою системою та здатністю змінювати владу на виборах. Прикладом «хороших» революцій більшість істориків зо двісті років тому називала боротьбу британського народу з королівською владою та американську війну за незалежність від тієї ж корони.

Переглядів: 107

Тато, мама і я... в Одесі

«Тату, я в Одесі!» — так називається авторський проєкт-виставка Алевтини Кахідзе, що експонується в Одеському художньому музеї за підтримки платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво». Через історію своєї родини художниця розповідає про вплив тоталітаризму на життя кількох поколінь — від Радянського Союзу до нинішньої російсько-української війни. І робить це через інсталяцію, що складається із сімейних фото, малюнків, старих предметів, гербарію, та відео-фільм «Все нормально?», знятий у співпраці з художником Романом Хімеєм.

Уперше виставка презентувалася у Національному павільйоні України на Мальтійській бієнале у березні цього року. За словами кураторки проєкту Оксани Довгополової, український павільйон на цій бієнале став актом культурної дипломатії, особливо важливим у час повномасштабної агресії росії проти України. Коли під загрозою опиняється існування країни та право на власну ідентичність, підтримка культури стає наступним завданням після підтримки фронту. Це важливо — представляти Україну на нових міжнародних майданчиках, таким чином фіксуючи українську присутність у глобальному мистецькому та політичному контексті.

Алевтина Кахідзе розмірковує над темою доль України й Грузії та їх деколонізації через індивідуальний життєвий вибір кількох поколінь своєї родини у ХХ і ХХІ століттях: від Голодомору, який змусив її рідних покинути Вінниччину й осісти на Донбасі, через Другу світову війну, російську агресію проти Грузії в 2008-у та напад росії на Україну в 2014-у й аж до обстрілів Покровська в січні 2024-го, від яких постраждали її найближчі родичі.

Переглядів: 104

«Цвістиме наше слово й на бульварі!»

Нинішня Одеса очима львів’янина

Фактор часу завжди має значення. Одесу пам’ятаю ще з раннього дитинства, тобто із середини 1960-х. Більш осмислено почав сприймати це велике портове місто починаючи із 1980-го. Вже тоді, пам’ятаю, рахував відсоток українських вивісок і був вражений тим, наскільки він низький. Адже навіть у тогочасному російськомовному Києві україномовних вивісок було понад 90%. А в Одесі нарахував щось близько 25%.

З іншого боку, ця перлина на Чорному морі не була і русифікаційним еталоном. Її не можна було порівняти з Луганськом, Донецьком чи Сімферополем. У тому ж 1980 році у Луганську я зафіксував лише дві українські вивіски: кафе «Зустріч» на центральному автовокзалі та дивний двомовний напис «КПСС-КПРС» з неоновою підсвіткою. Це так, ніби там могли бути люди, які не знали, як називається рідна партія на мові аборигенів.

Переглядів: 93

Якою бути старшій школі?

Світ стрімко змінюється: розвиваються технології, з’являються нові професії, постають нові вимоги до кадрів. Чимало країн змінюють зміст освіти, особливо старшої школи, щоб відповідати сучасним реаліям.

Без сумніву, завжди потрібно думати про майбутнє наших дітей, навіть під час війни. Саме зараз — час впроваджувати «Нову українську школу».

Переглядів: 95

Таксі як засіб конспірації

Служба безпеки нейтралізувала агентурну групу фсб, яка діяла в Одесі. До складу ворожого осередку входило двоє військових (!) та їхня спільниця.

За завданням російської спецслужби фігуранти розвідували локації систем ППО, які обороняють наш обласний центр. Для встановлення координат цих об’єктів агенти систематично об’їж-джали місто та його околиці. У разі виявлення «потрібних» цілей — приховано фотографували їх та позначали відповідні геолокації на гугл-картах, повідомила СБУ у своєму телеграм-каналі. Ще одним завданням ворожої групи було замасковане встановлення бездротових магнітних камер на території морського порту Одеси.

Переглядів: 86

Найкращі згорають першими

Колектив «Чорноморських новин» висловлює щирі співчуття знаній одеській педагогині, справдешній Українці, невтомній громадській активістці, багатолітній читачці і другові нашої газети Ганні Антонівні Рудик у зв’язку з непоправною втратою – передчасною смертю доньки

Тетяни Вікторівни КОЛЕСНИК.

Педагог за освітою, знавець іноземних мов (півтора десятиліття викладала на Чкаловських курсах), надалі – успішна бізнес-вумен. Це про професійний шлях Тетяни Вікторівни, на якому залишилися сотні вдячних учнів і ділових партнерів.

Переглядів: 112

Мова часів України-Русі. Що про неї відомо та як її досліджують?

Компетентно поговорити про давній період історії української мови доволі складно, оскільки достеменних знань із цього приводу вкрай мало. Натомість, не маючи певної інформації, люди часто вмикають фантазію.

«Історичній Свободі» (проєкт «Радіо Свобода» https://www.radiosvoboda.org) вдалося поспілкуватися на цю тему з Віктором МОЙСІЄНКОМ — істориком мови, членом-кореспондентом Національної академії наук України. Зараз він — молодший лейтенант Збройних сил України з позивним «Професор».

Переглядів: 147

Роман Кракалія — боєць за справжню українську історію

Біобібліографічні покажчики належать до того роду видань, які до рук читача потрапляють нечасто. З ними здебільшого працюють науковці, зокрема історики, бібліотекарі, викладачі вишів та шкільні вчителі. У, так би мовити, широкого загалу інтереси-запити інші. А шкода. Бо біобібліографічна література — це своєрідний дороговказ на ниві діяльності якоїсь знакової людини, її зібраний докупи і чітко систематизований доробок, а заодно й портрет. Принаймні, штрихи до нього, покладені упорядниками, самим автором (через, скажімо, автобіографію), фахівцями, колегами, друзями. Штрих до штриха — й окреслюється контур, ну а щоб той обрис став повноцінним портретом, треба вже самому заглибитися у наоране-накошене героєм покажчика. Для чого, власне, той покажчик-дороговказ і створений.

Черговий, 47-й випуск серії біобібліографічних покажчиків «Письменники Одеси», заснованої Одеською національною науковою бібліотекою 1980 року, присвячений життю і творчості відомого українського журналіста і прозаїка Романа Тарасовича Кракалії (Одеса: Бондаренко М.О., 2024).

Переглядів: 90

Збережемо Дунай — збережемо життя!

29 червня Україна разом з іншими країнами Дунайського регіону відзначила День Дунаю

Цей день покликаний звернути увагу на величну ріку, другу за довжиною в Європі, яка відіграє життєво важливу роль для мільйонів людей. На жаль, сьогодні ця водна артерія потребує нашого захисту. Команда Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна) підкреслює: людське втручання та зміна клімату створюють небезпечні виклики, які ставлять під загрозу збереження екосистеми Дунаю і його дельти.

За прогнозами, температура повітря в дельті Дунаю підвищиться на 1 — 1,5°C, що призведе до частіших хвиль спеки та більш м’яких зим. Температура ж води підвищиться на 2°C, а це суттєво вплине на запаси риби через ріст водоростей та зниження рівня кисню у воді. До 2050 року рівень води в Чорному морі підніметься до 0,5 м, а малі річки матимуть на 5 — 25% менше води, особливо влітку.

Переглядів: 80

І серед жуків є олені

Ось такого красеня знайшов на дачі. Виглядає грізно і розміри вражають. Але боятися його, а тим більше знищувати — не можна. Ця комаха належить до рідкісних і занесена до Червоної книги України. З-поміж регіонів нашої країни найрідше він зустрічається саме тут, на півдні. Цікаво, чи не так? Нижче – оповідь про рогатого жука від сайта Української природоохоронної групи (https://uncg.org.ua).

Жук-олень, рогач звичайний. Це найбільший представник ряду твердокрилих у фауні України, і його не можливо сплутати з будь-якою іншою комахою. Жук-олень, попри його невелику чисельність, трапляється у різних регіонах країни. Він належить до видів, ареал яких скорочується і яким у недалекому майбутньому може загрожувати зникнення.

Жук-олень трапляється в окремих місцях по всій території України. Загальний же ареал цього виду доволі широкий, охоплює Центральну, Південну і Східну Європу, а також Північну Африку. Колись жук-олень був звичайним видом по всій Європі, але зараз спостерігається повсюдне скорочення його популяції. Поширення цього жука пов’язане не так з географічними регіонами та кліматичними зонами, як зі специфічними біотопами, які є типовим місцем його перебування. Як правило, місцями виявлення жука є широколистяні та мішані ліси з домішкою дуба. В Україні такі ліси є у передгір’ях Кримського півострова та Карпатах. Трапляється він також у дібровах та байрачних лісах Північної, Центральної та Східної України.

Переглядів: 100

Як поводитися у спеку

Прогноз погоди каже, що найближчим часом на нас чекає суха погода і спека. Та й пора зараз така — саме в тіні й у воді сидіти днями.

Під кондиціонерами через брак електроенергії ми навряд чи прохолодимося, тож, крім базових правил, слід проінспектувати свою поведінку. Адже те, що ми їмо, п’ємо, які ліки приймаємо, впливає на те, як тіло реагує на спеку надворі, пише LB.ua, переказуючи основні тези із статті Washington Post.

Переглядів: 89

Пам’ятні дати липня

4 — 100 років від дня народження Анатолія Фоміна (1925 — 2013), художника; 120 років від дня народження Михайла Оратовського (1905 — 1966), вченого у галузі аграрних наук, селекціонера сортів черешні; День Національної поліції України; День судового експерта України.

5 — День звільнення міст Краматорськ та Слов’янськ від проросійських терористів.

Переглядів: 140

Військовий союз москви і Пхеньяна

Чим  він  небезпечний  для  України?

Уперше за 24 роки владімір путін здійснив державний візит до КНДР. Під час зустрічі з Кім Чен Ином вони підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, який, зокрема, передбачає: «У разі агресії проти однієї зі сторін інша надає їй усю необхідну допомогу відповідно до статті 51 Статуту ООН та національного законодавства рф і КНДР». У такий спосіб путін легалізує та забезпечує довготермінову перспективу військово-технічного співробітництва з КНДР для ведення війни проти України і водночас намагається застерегти Південну Корею та інших союзників від надання військової підтримки Україні. До речі, договір від 1961 року між Радянським Союзом і Північною Кореєю містив такий пункт, але росія свого часу від нього відмовилася.

Від початку російської агресії проти України Північна Корея не лише стала дипломатичним голосом підтримки москви, а й закрила її критичну потребу в озброєнні, надавши артилерійські снаряди, протитанкові міни та балістичні ракети. За оцінками американської та південнокорейської розвідок, вона відправила до росії щонайменше 10 тисяч морських контейнерів зброї.

Переглядів: 118

Дорога, якою вже йдемо

25 червня 2024 року назавжди вписане в історію нашої держави — саме цього дня розпочалися офіційні переговори про вступ України до Євросоюзу. Так, попереду ще довгий і складний шлях, ще багато потрясінь, втрат і перемог. Але відтепер це не ілюзорна перспектива, що, може, колись нас запросять доєднатися до європейської спільноти, а конкретна дорога, якою ми вже йдемо.

З цієї нагоди очільники держави звернулися до народу з такими словами.

Переглядів: 139

Розстріляний... крам

«На нашому складі ніколи не було ні зброї, ні ракет, ні снарядів — ні першого разу, ні зараз. Три сотні співробітників складу цьому свідки», — написав засновник мережі «Таврія В» Борис Музальов на фейсбук-сторінці, коментуючи брехню, яку поширює ворог, про те, що, вціливши у склад в Одесі, вкотре знищив натовських інструкторів разом зі зброєю.

Так, уранці 24 червня було гучно і небо затягнув густий дим. Але коли ракета прилітає у склад, де, окрім продуктів, зберігається і побутова хімія, і всілякі вироби широкого вжитку (а асортимент цієї торговельної мережі, як знає кожен із нас, — дуже великий), то є чому горіти і диміти.

Переглядів: 126

Мистецтво множення на нуль

Із п’ятдесят років тому у дітей та дорослих популярними були книжки з назвами «Фізики жартують» і т.п. Але не пам’ятаю книжок з назвою «Жарти математиків». Ця сфера знання — для людей серйозних. Гумор там недоречний, як сміх на похороні. Щоправда, коли йдеться про операції з нулем, навіть у серйозних людей з’являються посмішки. Яке число на нуль не множ — буде нуль. А ділити на нуль взагалі заборонено. Наука обчислень розсипається на очах.

Масовка й ультиматум

На те й наука. Але крім наук, людство має ще багато чого. Політику, наприклад, або дипломатію. Там важливо не обчислити чи виміряти, а отримати переконливий результат для доповіді начальству. У начальників нема часу для перевірок. Вони здатні множити та ділити (особливо ділити!) все, що забажають. Якщо ж результат не влаштовує, множимо на нуль — і ще один клопіт спав з плечей. Саме так сталося на Саміті миру у Швейцарії, куди для незрозумілої мети зібрали представників сотні країн, змусили сфотографуватися та підписати спільне комюніке зі шляхетними побажаннями, не підкріпленими засобами виконання.

Переглядів: 120

Всі дороги на столицю — через Білу Криницю

Неподалік від Рівного, просто на трасі Київ–Чоп, розкинулося мальовниче село Біла Криниця. Попри бажання чиновників доєднати так вдало розташовану територію до обласного центру, у 2020 році волею мешканців була створена Білокриницька громада, де сьогодні в 11 селах проживають близько 12000 осіб.

І якщо ваша дорога лежить у Європу або ж у зворотний бік, на Київ, і вам раптом знадобилася допомога, щось, не дай Боже, сталося, знайте, що у цьому селі на вас цілодобово чекає пожежник-рятівник, який вас обов’язково підтримає.

Переглядів: 142

Як чорно-білий і кольоровий телевізори

Спочатку збирався написати про ставлення болгар Одещини до української мови. Але потім вирішив не звужувати рамки географією. Бо в даному випадку йдеться якраз про те, як ознайомлення з українською (а часом і глибоке вивчення її) бодай частини бессарабських болгар стає фундаментом для зміцнення українсько-болгарської дружби у значно ширших масштабах.

Свого часу, подорожуючи Придунайським краєм, зустрів кілька симпатичних молодих людей, які опанували українську мову вже після школи. У школі не вивчали, бо Буджак — це особливий край: тут із 1940 року мовою міжнаціонального спілкування була російська, а не українська. Утім, декому вдавалося непогано оволодіти українською вже в інституті чи в коледжі. Такі є як серед болгар, так і серед молдован, гагаузів, албанців... Останніх зустрічав як у єдиному на всю область албанському селі Каракурт, так і в Ізмаїлі.

Переглядів: 113

Україні потрібен Національний пантеон

Дані Інституту національної пам’яті свідчать, що за кордоном може бути близько 250 тисяч поховань українських історичних і культурних діячів. Олег Слабоспицький, голова правління благодійного фонду «Героїка», що опікується, зокрема, могилами видатних земляків за межами України, зазначає: лише військових-учасників визвольних змагань налічують близько 100 тисяч. Про такі поховання дбають активні українці за кордоном, посольства, проте чимало могил зникають через несплату оренди за місце на цвинтарі.

Цвинтар Святого Андрія в американському містечку Савт-Бавнд-Брук називають найбільшим і найвідомішим українським за океаном. Ідея створити його з’явилася в емігрантів на початку 1950-х. Тамтешній український пантеон налічує майже 10 тисяч могил. Там поховані президенти УНР в екзилі Андрій і Микола Лівицькі, Степан Витвицький, військові діячі УНР, воїни УПА, політики, науковці, митці, письменники, як-от Євген Маланюк і Тодось Осьмачка. (Саме на цьому цвинтарі свій останній спочинок знайшло подружжя наших земляків — правозахисниці Ніни Строкатої-Караванської та дисидента, правозахисника, письменника, мовознавця Святослава Караванського. —  Прим. «ЧН».)

Переглядів: 123

Гетьмани-обдаровувачі Святої Гори

На Святій Горі Афон українські науковці розпочали проєкт із дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII — XVIIІ століть, де записані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі, повідомляють https://texty.org.ua.

За словами директора Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергія Шумила, у рукописі записані знатні козацькі роди гетьманів Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, Івана Скоропадського, полковників Леонтія та Павла Полуботків, Василя Борковського, Якова Лизогуба, Семена Палія, Івана Обидовського, Федора Топольницького, Івана Черниша, Василя Котляревського та багатьох інших.

Переглядів: 183

Як командувач УПА лікувався в санаторіях Одеси

30 червня відзначатимемо 117-річчя від дня народження командувача Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича (Тараса Чупринки). Що ж до Одеси, то з нею пов’язана «кругліша» дата: 75-ліття останнього відвідування легендарним воїном нашого міста для лікування в санаторії «Лермонтовський».

Ім’я Романа Шухевича вперше з’явилося в донесеннях чекістів після того, як Червона армія розпочала наступ на землі Західної України, в березні 1944-го. Відтоді він став об’єктом полювання радянських спецслужб. І чим запекліше повстанці чинили опір владі СРСР, тим активніше більшовицькі нишпорки розшукували командувача УПА.

Переглядів: 108

З вірою в нашу перемогу

В офісі Одеської регіональної організації НСЖУ відбулася презентація двох книжок молодої талановитої київської журналістки Тетяни Олійник — «Ним усі захоплювалися. Спогади зв’язкових УПА про Романа Шухевича» і «Формула нашої перемоги».

Молода авторка розповідала про Романа Шухевича і його безпосереднє оточення й помічників. Про те, як зацікавилася цією темою, та так, що написала книжку. Для цього треба було поспілкуватися з багатьма учасниками тих подій, котрі повернулися із совєтської каторги. Брала інтерв’ю і в Юрія Шухевича, сина легендарного командира УПА.

Переглядів: 114

Собача доля

Що робити з чотирилапими безхатьками?

Безпритульні тварини є нашими співмешканцями. Та чи мирне наше співіснування на одній території? Як захистити людей від нападу тварин, а тварин — від жорстокості людей?

Відповіді на ці та інші питання намагалися знайти учасники «круглого столу» на тему «Проблема безпритульних тварин у містах. Шляхи її розв’язання». Захід відбувся в Балтській публічній бібліотеці, зібравши активістів та фахівців для обговорення цієї болючої теми.

Переглядів: 107

Як зберегти осетрових?

Наприкінці травня в Інформаційному центрі Дунайського біосферного заповідника команда WWF-Україна провела зустріч з представниками громади міста Вилкове та управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства і продовольчих програм в Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) щодо обговорення питань збереження осетрових видів риб.

Осетрові існували на Землі ще за часів динозаврів — понад 200 мільйонів років тому. На жаль, через будівництво гребель, надмірний вилов, забруднення та інші чинники вони сьогодні перебувають під загрозою зникнення і є найвразливішою групою хребетних у світі. Буквально за останні 200 років діяльність людини привела їх до фатальної межі. Збереження цих унікальних видів для наступних поколінь є нашою спільною соціальною відповідальністю.

Переглядів: 134

Саміт миру у Швейцарії: очевидне та несподіване

Після саміту дедалі чіткіше проглядаються зміни геополітичної конфігурації у світі. Наближаємося до «холодної війни 2.0»?

Що можна сказати 18 червня про Глобальний саміт миру, який відбувся 15—16 червня у Швейцарії, де загалом були представлені 92 країни та 8 міжнародних організацій? Переважна більшість з них підтримала спільне комюніке, в якому конкретно йдеться лише про три суто гуманітарні проблеми, які виникли унаслідок зухвалої агресії неоімперської росії проти суверенної України. Чому б їх не підтримати? Але не пройшло й доби, як дехто з «країн-підписантів» почав зникати зі списку. Ірак, Йорданія, Руанда... Так, їх небагато, але поведінка керівництва цих країн багато про що говорить. Це вже не кажучи про тих, хто взагалі до Швейцарії не приїхав. Про їхні мотиви уже написано вдосталь.

Переглядів: 113

Комюніке товариства тверезості

Великого письменника якось запитали, як він ставиться до зібрань товариства тверезості. Той відповів коротко: збираються, щоб пити горілку. А щоб не пити — нема чого збиратися. Ця максима сповна стосується багатолюдного Саміту миру, який у минулі вихідні зібрався на швейцарському курорті Бюргеншток нібито для того, щоб допомогти розібратися з війною в центрі Європи.

Поляризація триває

Розбиралися оригінально. З усього, що могло б допомогти розплутати клубок протиріч, відібрали проблеми, які, на перший погляд, не викликають у більшості присутніх заперечень. Тобто повернення всіх полонених і депортованих дітей, ядерна безпека і продовольча криза, пов’язана з продовженням війни. За рамки порядку денного винесли оцінки російської збройної агресії, вбивства людей, захоплення української території, питання відповідальності за скоєні злочини та відшкодування агресором трильйонних збитків.

Переглядів: 111

Друковані блискітки

Відлунки ХХІV Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині»

Склали крила празникові намети перед парадними сходинами Одеської національної наукової бібліотеки, й засумував книгар біля входу (творіння одеського скульптора Михайла Реви) — наодинці важко йому стало утримувати книжкову паку. Але не скінчилося книжкове свято, хіба що тихіше стало, бо книжки творяться для тиші. Й мимоволі стишується крок, а в пам’яті зринають ще свіжі враження недавніх днів. Щось запам’яталося більше, щось — менше, й шкодуєш: там не побував, ту чи ту подію не встиг відвідати, лише книги на розкладках погортав чи й придбав.

Про кожного з авторів, чиї презентації книжок пощастило побачити, можна розповідати багато, але хочеться мовити про тих, передовсім, кого вже трохи знають наші читачі.

Переглядів: 108

Злочин є. Чи буде покарання?

Одеса вкотре опинилася в центрі мовного скандалу. Тут, у нашому місті, не раз шматованому ракетами агресора, виявляється, і досі можуть вигнати із зали людину за те, що вона просить дотримуватися законів України.

У даному випадку — закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». І не просто вигнати, не через чиєсь окреме «ату її!», а під оплески присутніх, для яких «общєпонятний» і дотепер залишається бажаною мовою спілкування. І байдуже тим, кому комфортно в Україні «робити гроші» (йдеться саме про навколобізнесове зібрання), що саме російська мова є однією із аргументів невгамовних зазіхань на наш край захланного сусіда. Що він, цілячи свої ракети і дрони, може знищити і їхній бізнес, разом із ними, рускоязикими. Головне — «штоб на понятном», «штоб нє мєшалі».

Переглядів: 121

Європейська інтеграція: просто про складне

Нещодавно в рамках проєкту «Зміцнення інформаційної стійкості в Україні» у партнерстві з International Practitioners Partnership Network (Естонія) за підтримки Європейського Союзу в Українському кризовому медіацентрі відбувся захід «Європейська інтеграція: просто про складне».

Із журналістами українських регіональних медіа зустрілася віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інте-грації України в 2016—2019 роках, а сьогодні — депутатка Верховної Ради, голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ. Ось що вона розповіла.

Переглядів: 119

Юлія ТИМОШЕНКО: Підстав для здорожчання електроенергії нема

Рішення влади підвищити тарифи на електроенергію не допоможе відновленню нашої енергосистеми та не припинить відключення світла. Це корупційне рішення, і воно мусить бути негайно скасоване! На цьому наголосила голова партії «Батьківщина» у своєму відео на Youtube-каналі, в якому заявила про неприпустимість підвищення тарифів, пояснила, чому вони піднялися, і запропонувала вихід із ситуації.

За її словами, для побутових потреб населення надається атомна електроенергія, а не електроенергія з теплових електростанцій, тому ніхто не має права включати в тарифи кошти на їхній ремонт. До того ж фінансування на це систематично надають наші західні партнери або державний бюджет. Лідерка «Батьківщини» пояснила, що для ремонту ТЕС є достатньо обладнання, і на це має піти не більше двох тижнів. Їх не запускають через недостатність систем протиповітряної оборони. «Нам потрібні системи повітряної оборони, щоб з’явилося світло, а не підвищення тарифів на електро-енергію», — зазначила Юлія Тимошенко.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net