У 1772 році великий математик, фізик й астроном Жозеф Луї Лагранж визначив положення точок, у районі яких тіла порівняно невеликої маси потрапляють у гравітаційну «мишоловку». Тяжіння гігантів, великих планет або зірок, робить їх невидимими і не дозволяє вибратися з пастки.

Коли нас помічають по-справжньому

Феномен мишоловки відо-мий і в історії людства. Народи, що потрапили в пастки імперій, стають на століття «невидимими» для сусідів, а їхню багатовікову культуру привласнюють і знищують. Україна впродовж століть потрапляла із пастки в пастку. А коли при розпаді імперій ненадовго звільнялася, її як незалежну державу ніхто помічати не хотів. Не хотів доти, поки наша країна не ставала ареною війни. Так було в двадцяті роки минулого століття, коли Українську Народну Республіку буквально розірвали на частини. Так сталося і під час розпаду СРСР, коли наш народ опинився на перехресті дикого капіталізму і «русского міра».

Верховна Рада України звернулася до парламентів держав світу із закликом визнати Голодомор 1932 –1933 років геноцидом українського народу.

«Мусимо визнати, що вкотре стандартна формула про те, що минулі злочини ніколи не мають повторитися, знову не спрацювала. Ті страшні події повторюються нині в Україні.

Як тоді, так і нині росія намагалася нав’язати свою волю Україні, а зіткнувшись з опором, вирі-шила вдатися до грубої нічим неприкритої сили та геноциду.

Українці! Українки! Незламний народе незламної країни!

Щойно я звернувся до Радбезу ООН і закликав реагувати. Реагувати на російський терор. Одне крісло в Радбезі досі окуповане, і щось звідти намагалися сказати. Впевнений, російську брехню вже ніхто у світі чути не хоче. Реально це крісло порожнє.

Сьогодні Європарламент визнав росію державою-терористом і закликав ЄС та держави-члени створити правову базу, щоб таке визнання працювало на національному рівні всюди у Європі й мало наслідки — саме юридичні наслідки, а не лише політичні.

Під час свого дводенного перебування на Одещині народна депутатка України, лідерка партії «Батьківщина» дала пресконференцію, цікавість до якої виявили десятки представників місцевих засобів масової інформації. Теми, порушені під час заходу, — актуальні, які стосуються, найперше, життя людей.

За словами лідерки «Бать-ківщини», після масованих ракетних ворожих атак по енергетичній інфраструктурі України особливо на часі розгортання пунктів обігріву по всій країні. Політик зазначила, що її команда вже розпочала активну роботу щодо організації таких пунктів зі спеціальними наметами, буржуйками та автономними генераторами у громадах.

Європарламент ухвалив резолюцію про визнання росії державою-спонсором тероризму. За відповідну резолюцію проголосували 494 європарламентарі, 58 були проти, 44 утрималися

У документі Європарламент визнав, що Росія здійснює «невибіркові атаки на житлові райони та цивільну інфраструктуру» в Україні, унаслідок чого загинули тисячі людей. На окупованих територіях агресори проводять «страти без суду і слід-ства, здійснюють викрадення, сексуальне насильство, катування та інші звірства», додається в резолюції. У документі згадано і про масові вбивства у Бучі, Ірпені, Ізюмі та Лимані, а також напади на маріупольський театр та залізничний вокзал Краматорська.

Картинка із життя

Так хвилююче-романтично пахне ця пізня осінь — останніми квітами, сумовитим віттям дерев і все ще зеленою, хоч і пониклою травою, та навіть оцим нудним накрапанням, на яке мало хто зважає, і тим якимось особливим запахом падолисту — навіть тут, у середмісті.

Обіч площі з великою клумбою посередині, на якій замість квітів — приземкуваті розхристані кущі, на розі вулиць біля нової пекарні, жін-ка пропонує купити у неї квіти. Скромні, без ефектного напуску, хризантеми, розкішні айстри, кожна — пишна красуня, ностальгійно-мрійливі чорнобривці — мабуть, таки останній букет. «Візьміть», — дуже тихо, майже нечутно, а може, це лише здається мені, самими очима не пропонує — просить.

У скарбницях рідкісних одеських бібліотечних фондів серед випадково вцілілих і дбайливо збережених до наших днів видань двадцятих років минулого століття мою увагу привернув часопис «Наше слово». Як зазначено на обкладинці, це «Літературний, громадсько-політичний та популярно-науковий ілюстрований додаток до газети «Більшовик Полтавщини».

Здавалося б, його офіційний партійно-ідеологічний статус не залишав місця для якоїсь особливої цікавинки чи просто нетипового повідомлення. Однак таке попереднє припущення виявилося доволі поверховим.

Упродовж жовтня-листопада у засобах масової інформації з’являлися матеріали з нагоди сумних роковин — 85-ліття масових розстрілів науковців, письменників, діячів культури в урочищі Сандармох (Карелія). Серед них був і нині призабутий український поет-футурист та прозаїк Гро Вакар.

Справжнє його ім’я — Григорій Васильович Вакарчук. Народився 1901 року (точна дата — не відома) у селі Мирони Балт-ського (нині — Подільського) району Одеської області. З юначих літ писав вірші. Із 1923-го, проживаючи в Одесі і навчаючись у сільськогосподарському інституті, друкувався в газеті «Червоний степ». Першою і єдиною книжкою Гро Вакара був антиколоніальний роман «Поїзди підуть на Париж», виданий 1932 року. На жаль, його поезії, оповідання і повість книжками не стали. У червні 1934-го з першим арештом, уже у Харкові, життя молодого письменника пішло у протилежному від Парижа і європейської цивілізації напрямку — у бік концтаборів.

19 листопада ми попрощалися зі щирим татовим товаришем Володимиром Федоровичем Барсуківським - людиною, яка ще наприкінці 1950-х не побоялася підняти свій голос проти радянської системи, яка стала учасником руху за демократизацію і незалежність України.

Народився Володимир Федорович 13 березня 1938 року в Одесі. У 1957-у закінчив Одеський технікум Міністерства промисловості продовольчих товарів УРСР за фахом «технік-технолог». Два роки працював майстром кондитерського цеху харчокомбінату у Первомайську Миколаївської області.

(Закінчення. Початок у номері за 17-19 листопада)

— Отже, з одного боку, йдеться про те, щоби дистанціюватися від росіян. З іншого — виникає потреба зануритися в російський контекст, вишукувати тріщини, підбирати попутників тощо. Хіба то не взаємовиключні процеси?

— Я розумію: поки йде війна, ми не можемо бути байдужими повністю. Ми на все реагуємо із сильними емоціями. Але загалом це нормально, що під час війни держава використовує пропагандистські інструменти. Її ціль — розколювати ворога, впливати на нього. І це треба сприймати як питання тактики. А стратегія — дистан-ціюватися.

Виступ Президента України Володимира Зеленського на саміті «Групи двадцяти»

Щойно я повернувся до нашої столиці. Повернувся з міста Херсона.

Херсон — це одне з найважливіших міст півдня нашої країни і єдиний обласний центр, який росії вдалося захопити після 24 лютого. Й ось Херсон уже вільний!

Що це означає? Ця визвольна операція наших сил оборони є для України аналогією до багатьох битв минулого, які були переломними моментами у війнах. Вони символізували такі зміни, після яких люди вже знали, чия буде перемога, хоча ще й доводилося воювати заради неї. Це як, наприклад, D-Day — висадка союзників у Нормандії. Вона ще не була крапкою в боротьбі проти зла, але вже визначала увесь подальший перебіг подій. Саме це ми відчуваємо зараз. Зараз, коли Херсон вільний.

21 листопада — День Гідності та Свободи

Цьогорічні заходи до Дня Гідності та Свободи проходять під знаком осмислення українських Майданів у контексті повномасштабного російського вторгнення. Попри війну росії проти України, заплановано панельні дискусії, відкриття виставок, науковий форум, екскурсії та меморіальні заходи вшанування Героїв.

«Теперішня війна — це великий Майдан у межах усієї країни й також у тих регіонах, які, можливо, не до кінця розуміли у 2013—2014 роках, за що стояли люди, які цінності намагалися захистити. Тепер цінності Гідності, Свободи та Демократії об’єднали нас, як ніколи раніше: їх захищають наші воїни на фронті, захищають українці у тилу й кожен на своєму фронті. Цьогорічна програма враховує всі обставини, в яких ми проводитимемо заходи, а також той факт, що чимало з учасників, котрі щорічно долучалися до відзначення, сьогодні є активними захисниками України на фронті», — зазначив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Після кожного успіху Збройних сил України у війні проти росії хор закордонних політиків, військових і журналістів заводить знайому пісню: успіх треба використати для проведення з ворогом переговорів. Як «вікно можливостей».

Але виникає питання: можливостей для кого, для чого і в чиїх інтересах?

Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо створення реєстру збитків, завданих Україні внаслідок війни, розв’язаної російською фереацією, та виплат репарацій.

За документ, що має назву «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України», підготовлений нашою стороною за співавторства більше півсотні держав, проголосували представники 94 країн, проти — 13, утрималися — 74.

«Велика двадцятка» (G20) на саміті в Індонезії погодила спільну заяву із жорсткою позицією щодо війни росії проти України.

Лідери G20 учора, 16 листопада, зробили заяву, в якій ідеться, що вони «найрішучішим чином засуджують» агресію рф проти України.

Після чергової масованої ракетної атаки на цивільну інфраструктуру України по всій країні посилилися і подовжилися аварійні відключення енергопостачання.

Як повідомили в ДТЕК «Одеські електромережі», із 16 листопада в нашій області також відбуватимуться екстрені відключення світла. У компанії підкреслюють, що графіки стабілізаційних відключень наразі не діють. «Це необхідний крок, щоб збалансувати енергосистему та уникнути аварій на обладнанні», — йдеться у повідомленні.

Остаточний результат виборів до Конгресу США, що відбулися 8 листопада, досі невідомий. Але деякі підсумки підбити вже можна. Це насамперед те, що очікуваного розгрому демократів не сталося.

Як пройшли американські вибори і чого чекати Україні — у матеріалі «РБК-Україна» (https://www.rbc.ua).

Щороку 9 листопада православна церква вшановує пам’ять преподобного Нестора Літописця, автора відомого літопису «Повість минулих літ», а в Україні на державному рівні відзначається День української писемності та мови.

Українська мова — це наша рідна мова, мова нашої держави. Вона бере свій початок із сивої глибини віків. Шлях її становлення — це тернистий шлях боротьби. Та, попри все, наша мова вистояла, загартувалася і нині впевнено утверджується на теренах незалежної України.

Нещодавно у Суворовській громаді сталася непересічна подія: тут завершили роботу над інвестиційним паспортом і презентували його експертам та представникам бізнес-середовища. Розробка документа відбувалася в рамках ініціативи «Громада, дружня до бізнесу», яку реалізовує ГО «Клуб ділових людей України» за підтримки U-LEAD.

Зважаючи на сучасні тренди, представники громади зосередили увагу інвесторів на таких напрямках, як агровиробництво й агропереробка, логістика та «зелена» енергетика.

Землероби нашого краю почали безкоштовно отримувати поліетиленові рукави для зберігання вирощеного врожаю безпосередньо на полі.

Розподіл обладнання серед хліборобів провадить Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за фінансової підтримки урядів Канади, Японії та австралійської благодійної організації Minderoo Foundation. Цим проєктом, вартістю понад 60 мільйонів доларів, світова спільнота у непростий час підтримує наших фермерів та сільське населення, допомагаючи їм зберегти агропродукцію, щоб надалі експортувати її за кордон. Це обладнання надається сільгоспвиробникам, які обробляють від 100 до 10 тисяч гектарів землі, задля вирішення нагального дефіциту зерносховищ. У межах першого етапу 1488 українських агровиробників отримають понад 25400 рукавів-сховищ.

Нова версія «Катерини», яка вже отримала гучний резонанс у вітчизняній пресі, цьогоріч ставилася в Одеській опері на завершення 212-го і на відкриття 213-го театральних сезонів. Вистава створена за мотивами творчості Тараса Шевченка. Автор музики і лібрето — композитор і художник Олександр Родін.

Щоб оцінити масштаб події, нагадаю, що прем’єрний показ загальновідомої однойменної опери на музику Миколи Аркаса (1891) відбувся в Одесі ще в 1989-у. Симптоматично, що новостворена опера, прем’єра якої планувалася на 26 березня цього року, знайшла своє друге народження в драматичний момент нашої історії — повномасштабної агресії росії проти України. Музи не мовчать — війні протиставлене мистецтво.

У рекордно короткі строки Одеський оперний підготував для глядачів чудовий сюрприз — прем’єру балету «Білосніжка».

У театрі панувала по-казковому святкова атмосфера, адже вперше за час війни відбулася прем’єра для дітей! Одна з найулюбленіших казок братів Грімм ожила на сцені під музику польського композитора Богдана Павловського. Старовинний сюжет яскраво й вишукано постав у хореографії Гаррі Севояна та Яніни Кисельової. Під орудою заслуженого артиста України Ігоря Чернецького музичну казку втілювали на сцені артисти та оркестр театру, а також вихованці зразкового ансамблю класичного танцю «Фуете» школи мистецтв №14 та центру балету «Фуете гранд».

В Україні палають бурхливі суперечки про колективну й індивідуальну відповідальність росіян, про те, чи варто у росії вишукувати «правильних» або «корисних» русскіх, про те, чи нам, українцям, треба обмежувати себе в ненависті. Бо є така теза, що коли дозволити собі забагато ненависті, то після війни, після перемоги, вона почне пожирати нас самих.

Відповіді Романа Кечура, психіатра, президента Української конфедерації психоаналітичних психотерапій, завідувача кафедри психології і психотерапії Українського католицького університету, на ці питания — складні. Пан Роман зізнається, що пропонує «складні рецепти», і попереджає, що для перемоги над ворогом нам доведеться вдаватися до рішень, які на тактичному рівні можуть виглядати взаємовиключними. Зі стратегічними ж рішеннями розбіжностей нема — мур, рів, вогонь.

Із початком повномасштабного вторгнення виїзд на природу перетворився на розкіш з минулого життя. Ліси потерпають від пожеж та ракетних обстрілів, узбережжя Чорного моря — заміноване й заборонене для відвідування. Утім, запит на рекреацію не зникає, а українці поступово починають шукати нові «місця сили» — безпечні локації для відпочинку та перезавантаження.

У рамках спільного проєкту Всесвітній фонд дикої природи (WWF-Україна, https://wwf.ua) й платформа «ШоТам» роз’яснюють, як не наразитися на небезпеку, чому природа ближче, ніж нам здається, та як не нашкодити довкіллю під час війни.

15 листопада чисельність населення нашої планети перетнула позначку 8 мільярдів людей. На те, щоб чисельність землян збільшилася на мільярд, пішло 12 років. Позначки 9 мільярдів осіб Земля може досягти до 2037-го, 10 мільярдів — до 2058-го, повідомили в Організації Об’єднаних Націй.

За оцінкою ООН, в Україні зараз мешкає 0,04 мільярда осіб — 0,5% світового населення. До 2058-го населення нашої країни може скоротитися до 0,03 мільярда (0,3% населення Землі).

Перечитати книгу Збігнева Бжезинського «Велика шахівниця» сьогодні мало кому спаде на думку. Із часу її написання минуло чверть століття, автор помер, дошка перевернута, а центри впливу розсипані по земній кулі. Хотілося б повернути минуле. Та не вдасться. Секрет гри втрачений.

Турецький гамбіт

Гамбіт у шахах — різноманітні види дебюту. А на побутовому рівні — це підніжка. Ви пропонуєте противнику жертву. Він бере пішака або фігуру, не підозрюючи, що через кілька ходів доведеться віддати ініціативу, а потім втратити ферзя. Так трапляється і в політиці. Кращий приклад із сучасності — тактика турецького президента. Один з оглядачів на репліку американського колеги про те, що США (у разі застосування росією ядерної зброї проти України) здатні знищити чорноморський флот рф за годину, відповів: «Туреччина те ж саме може зробити за п’ятнадцять хвилин».

Упродовж століть російські окупанти діють за принципом: спочатку мовна та культурна експансія, потім — військова агресія. Російське повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого стало яскравим тому свідченням. Про це в ефірі «Польського радіо» зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Політика лінгвоциду росіян на окупованих територіях жодним чином не відрізняється від полі-тики, яка була на українських землях що в часи радянської окупації, що в добу царату. Історія свідчить про 300-літній шлях знищення української мови, культури, шкільництва, університетської освіти. Нинішня стратегія російських злочинців на тимчасово окупованих територіях — випалене поле. Те, що окупанти не зупиняються перед найстрашнішими злочинами: вбивствами, ґвалтуваннями, викраденням дітей, спаленням книжок, різними видами терору щодо українців з метою змусити їх до колаборації, ми побачили на прикладі звільнених територій Київщини, Харківщини, Донеччини тощо. Все це говорить про те, що окупант діє системно, послідовно. Наша завдання — збирати факти лінгвоциду та передавати їх до відповідних структур, а також робити все можливе для наближення української перемоги», — зазначив Тарас Кремінь.

Збройні сили України можуть звільнити території, захоплені росією після 23 лютого, вже до кінця цього року, а до літа 2023-го — Крим. Так вважає колишній командувач Сухопутних сил США у Європі генерал-лейтенант Бен Годжес.

В інтерв’ю «Радіо «Свобода» (https://www.radiosvoboda.org) він розповів, як саме, на його думку, українська армія зможе звільнити півострів та такі великі міста, як Маріуполь, а також про те, як зміниться хід війни із настанням холодів, чи здатна рф поновити запаси артилерії і чого намагається досягти кремль, коли кидає у бій непідготовлених мобілізованих солдатів.

(Закінчення. Початок у номері за 3-5 листопада)

Як уже повідомляли «ЧН» (номер за 3-5 листопада), наприкінці вересня со-ціологічна служба Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні провела опитування щодо оцінки громадянами ситуації в країні, довіри до соціальних інститутів, політико-ідеологічних орієнтацій наших співвітчизників в умовах російської агресії.

Інтерес до політики та громадська активність

Дослідження, які проводилися в Україні протягом останнього десятиліття, показують, що донедавна (принаймні впродовж 2011—2020 років), українське суспільство в цілому було не схильне занадто сильно цікавитися політикою: близько або трохи більше третини громадян відповідали, що вони або дуже цікавляться політикою, або скоріше цікавляться нею, натомість від 62% до 67% у різний час відповідали, що не дуже цікавляться нею або взагалі не цікавляться.

Міністр оборони України Олексій Резніков прокоментував заяву постпреда рф при ООН Василя Небензі про українські дрони, які перевозять заражених інфекціями комарів.

У twitter він з іронією написав: «В Україні оголошено часткову мобілізацію, в рамках якої планується призвати близько 300 тисяч комарів. Проєкт має робочу назву «Москіти проти москалів».

Хто ми є з погляду нашої багатотисячолітньої історії — нащадки рабів чи вільних людей? Тисячі років тому останніх на Землі було не так багато. Вибори — це певний тест на нашу ментальність, на наш генотип. Наскільки ми близькі або далекі від більшості братніх нам народів Європи?

Тут ми проаналізуємо лише президентські вибори в незалежній Україні. Я вважаю, що реальну доказову базу мають лише твердження, які спираються на неспростовний і доказовий фундамент математики. Вибори в Україні дають цілком міцну основу для математичного моделювання деяких аспектів нашої ментальності.

Ренійська громада — чудовий куточок Бессарабії, де гармонійно співіснують і збагачують одна одну культури й традиції представників різних національностей Придунав’я. Наш край — це край багатого фольклору, цікавих легенд, прекрасної кухні та чудового вина. Це запальні молдовські, гагаузькі танці, веселий гопак і, звичайно ж, блискуче болгарське хоро.

Задля збереження культури Придунав’я у Ренійській громаді, як і в регіоні загалом, проводяться різноманітні фестивалі, ярмарки. Й один з таких — благодійний ярмарок «Єдність у різноманітті» — 5 листопада відбувся у міському парку Перемоги, на майданчику біля фонтану.

З початком війни до Ренійської громади переїхало багато наших співвітчизників, які були змушені покинути рідні домівки. Тут вони знайшли тимчасовий прихисток. Тому однією з цілей ярмарку стала інтеграція вимушено переміщених осіб у життя громади та їх знайомство з колоритом нашого краю, традиціями та культурою національностей, які проживають на території Ренійщини.

Міська влада подбала про підготовку парку до свята. Гуртом — і місцеві, й гості — прибирали опале листя та сміття, облаштовували територію, встановлювали сучасні лавки для відпочинку та оригінальні гойдалки, виготовлені працівниками Ренійської ЖКС.

«Наше управління житлово-комунального господарства давно заготовило оригінальні конструкції для гойдалок. А ось самих гойдалок не було. Й ось вони дочекалися свого часу. І ця акція з благоустрою — це ще одна можливість показати, що навіть під час війни можна і треба продовжувати впорядкування довколишнього простору, дарувати маленькі радості дітям. Такі дрібниці дуже цінні», — прокоментував міський голова Рені Ігор Плєхов.

(Штрихи  до  творчого  портрета Ольги  Муравської)

Це була велика мамина мрія — щоб донька грала на піаніно. Щоб піаніно стояло у квартирі і навколо нього збиралися домашні, сусіди, друзі — послухати музику, поспівати разом, поспілкуватися.

— Моя мама, дитина Другої світової війни, не мала можливості навчатися музиці, тому мріяла про музичну освіту для мене, — розповідає Ольга Муравська.

На жаль, а може, так мало бути, Ольгу не прийняли до школи Столярського, хоча й відзначили бездоганні голос і слух дівчинки.

Древлеправославна церква України відновила свою історичну назву та юридично оформила вихід з підпорядкування Московській митрополії Російської (Руської) православної старообрядницької церкви.

Таким чином, зазначає Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), ця церква зробила нові важливі кроки на проголошеному навесні шляху до автокефалії. Вперше вона повідомила про наміри щодо автокефалії та рішення вийти з підпорядкування москві 3 квітня 2022 року у своєму відкритому зверненні.

Як і в багатьох містах і селах України, нещодавно у Балті пройшла кампанія з перейменування вулиць, що несли у своїх назвах імперативи країни-агресорки, наліт радянської, а то й імперської епох.

Загалом рішенням міської ради у Балті перейменовано близько 80 вулиць і провулків. Що знаменно, десятьом із них надано імена українських письменників. Зокрема, Василя Симоненка, Володимира Куликівського (родом із Балти), Миколи Вінграновського, Григорія Сковороди, Михайла Коцюбинського, Олени Пчілки, Остапа Вишні та Соломії Павличко.

2 листопада відійшов у засвіти академік Міжнародної літературно-мистецької академії України, знаний краєзнавець, історик, інтелігент, інтелектуал, рухівець і козак
Олександр Васильович ПАВЛЕНКО.

Народився він у родині хліборобів у селі Кам’яний Міст посаду Турлаки Байрамчанської волості Аккерманського повіту королівства Румунії 2 січня 1932 року. В 1943-у закінчив Мологівську початкову чотирикласну школу, залишаючись помічником по домашньому господарству та в полі. На початку 1944-го батька мобілізували до Червоної армії, а Олександр продовжив навчання у Випаснянській семирічній школі, яку закінчив у 1947-у. Батько, повернувшись після поранення у Вісло-Одерській операції, вступив у колгосп, де пропрацював до смерті в 1967 році.

З нагоди ювілею заслуженої журналістки України Ольги Сірої

Якось у розмові з викладачем факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (а тоді в «Чорноморку» якраз приїхала на практику студентка цього вишу) я зауважив: «Сильна у Львові журналістська школа. І сам колись там навчався, і за Ольгу Сіру — велика дяка. Журналістка найвищого ґатунку». На цей комплімент пан професор відповів по-львівськи гонорово: «Та в нас усі такі. Баласту серед випускників немає». І вдоволено усміхнувся кутиками вуст, радіючи за похвалу на адресу своєї вихованки.

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, —
у мене жодних претензій нема
до Долі — моєї обраниці.

Студентка другого курсу Київської академії перукарського мистецтва Дар’я Одинок із Троїцького Любашівської селищної громади виборола «золото» в номінації «Весільна зачіска» на чемпіонаті світу C.M.C. World, що проходив в італійському місті Пестум 22—23 жовтня.

Чарівна і талановита дівчина — єдина учасниця з України — обійшла найтитулованіших майстрів із 30 країн, створивши найкрасивішу зачіску для нареченої. До слова, торік у цій номінації «бронзу» здобула одеситка Анастасія Жуня.

Пальмову олію часто додають при виробництві твердих і кисломолочних сирів та вершкового масла. При цьому на етикетці цього не вказують або обходяться лаконічним формулюванням: «Продукт може містити залишки пальмової олії».

Пальмову олію використовують для заміни дорогих рослинних жирів у харчовій та косметичній продукції. Але вона належить до трансжирів і може негативно впливати на здоров’я людини.

Задля пошанування символу наступного — 2023-го — року юних одеситів запрошують долучитися до міжнародного конкурсу «Розмалюй кота».

Творче змагання організоване секцією дитячої літератури Одеської організації Національної спілки письменників України, дитячою бібліотекою №4 разом з естонським журналом «ТАНЕКЕ» та українським — «Котя».