Статті останнього номера

Переглядів: 23

«Рамштайн-22»: про зброю і табу

Війна переходить на новий етап. Може, до кінця року буде знайдена формула й Україні дозволять бити зброєю партнерів по території рф?

20 травня у віртуальному форматі пройшло чергове — двадцять друге — засідання Контактної групи з питань оборони України за участю представників понад 50 держав світу. Традиційно за його підсумками українців найбільше цікавить, яку ж зброю отримає наша держава. Детальніше про це — згодом. Утім, тут слід одразу наголосити, що на третьому році існування «Рамштайну» не варто очікувати якихось сенсацій. Цей формат давно перейшов у режим копіткої рутинної роботи. Уже нічого нового з номенклатури озброєнь партнери Україні не запропонують. Максимум про що може йтися — це нові назви. Скажімо, навіть якщо ми почуємо заяву про передачу нам, наприклад, французьких Mirage 2000 або Rafale, чи шведських Gripen, то за всієї важливості цього кроку це все одно будуть винищувачі того ж класу, які для України вже погоджені (американські F-16).

Переглядів: 24

Це катастрофа, але не біда

У неділю, 19 травня, в авіакатастрофі загинули президент Ісламської республіки Іран Ібрагім Раїсі та кілька найвищих чиновників його адміністрації, включаючи міністра закордонних справ Аміра Абдоллахяна, губернатора іранської провінції Східний Азербай-джан Малеха Рахматі та ще кількох осіб. Наводжу в огляді ці імена з єдиною метою — повідомити, що іранське «політбюро» не ушкоджене, перебуває в іншому місці, а очолює його великий аятола Алі Хаменеї, духовний лідер, від якого залежать призначення, переміщення, загалом усе, зокрема внутрішні справи і зовнішній курс величезної держави.

«М’ясник» на шляху до пекла

Ібрагім Раїсі в ієрархії правителів посідав місце головного адміністратора, такого собі голови «Раднаркому». Але вирізнявся непомірною кровожерливістю, навіть порівняно з

Переглядів: 28

Непокарана ідеологія терору

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний меморіальний день в Україні, встановлений указом президента від 21 травня 2007 року для привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії нашої країни, спричинених насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, для відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

Цьогоріч, уже традиційно, в Одесі меморіальні заходи пройшли на Другому християнському кладовищі, де в 1937 році були поховані понад п’ять тисяч невинно закатованих одеситів, і на Західному кладовищі, біля місця, де у 2011-у було перепоховано тіла 1086 жителів Одещини, розстріляних НКВС у 1937—1938 роках і таємно захоронених на 6-у кілометрі Овідіопольської дороги.

Переглядів: 24

Життєвий стрижень Віталія Громлюка

Чи сонячним було 21 травня 1944-го? Може, й сонячним, але те сонце все ще закривали свинцеві хмари Другої світової війни. Війни, солдатом якої був Василь Петрович Громлюк. Утім, у його родині той день таки був сонячним: дружина Єфимія Григорівна народила сина. Віталія.

Дитинство і юність Віталія Васильовича Громлюка, який відзначив нинішнього понеділка славний ювілей — 80-ліття, — не було сонячним. Батько, повернувшись зраненим із війни, помер на Покрову 1945-го. Тож хлопчина, а він був шостою дитиною у сім’ї, всотував життєву мудрість від учителів-наставників, які стрічалися на життєвому шляху.

— Змалечку, — каже Віталій Васильович, — уважно придивлявся-прислухався, як поводяться люди і як їхні слова й дії впливають на тих, хто довкруж. Бо словом можна окрилити, а можна й скривдити.

Відтак уже як керівник, а багато років обіймав відповідальні посади, намагався уникати тих помилок, які принижують гідність людини, пробачав тим, хто на різних етапах життя ставив палиці в колеса.

— Коли маєш життєвий стрижень, коли розумієш, що робиш у цьому житті і який слід залишиш після себе, — неважко бути послідовним і виконувати свою справу чесно, сумлінно, — впевнений Віталій Громлюк.

Переглядів: 23

Скільки нас буде? Майбутнє білої раси

Населення планети стрімко зростає. За допомогою найпростішої математичної моделі я спробую спрогнозувати чисельність населення країн світу через 50 і 100 років. Такою найпростішою математично моделлю є модель Мальтуса. Її принципове обмеження полягає у тому, що протягом всього досліджуваного періоду приріст населення вважається сталою величиною. З точки зору математики це означає, що процес зростання населення описується задачею Коші для лінійного однорідного диференційного рівняння першого порядку із сталими коефіцієнтами. Результати такого моделювання, виконані для 223 країн світу, частково наведені у таблиці. Необхідні дані для розрахунків взяті з української Вікіпедії за 2017 рік. Така можливість фізично існує лише за наявності необмежених життєвих ресурсів.

 Для країн, населення яких зменшується, цей прогноз є оптимістичним, оскільки не враховує того факту, що перевищення смертності над народжуваністю насправді з часом для цих країн зростає. Отже, реальні результати можуть бути значно гіршими. Для країн, населення яких зростає, цей прогноз не враховує сповільнення темпів зростання внаслідок задіяння різних механізмів, що його сповільнюють. Для таких країн точнішим було б використання логістичного рівняння, що є вже нелінійним. Труднощі його застосування полягають у необхідності врахування обсягу матеріальних ресурсів, якими володіють відповідні народи. Складність подібних розрахунків стає практично нездоланною, оскільки завдяки «плідній» діяльності глобалістів народи, яким бракує ресурсів у їхніх країнах, активно захоплюють ресурси інших країн через еміграцію до них.

Переглядів: 24

Одеська адреса Аркадія Казки

Вивчаючи науково-літературну спадщину незабутнього одеського письменника, літературознавця і краєзнавця Григорія Дем’яновича Зленка (1934—2015), з цікавістю перечитав його книжку «Подорож у минуле: розповіді про пошуки і знахідки» (Одеса, «Маяк», 2019), де особливу увагу звернув на статтю «…Світу білого не випив», присвячену вшануванню пам’яті нині, на жаль, малознаного українського поета доби Розстріляного Відродження Аркадія Васильовича Казки (1890—1929). А в тогочасному літературному процесі то була досить помітна особистість.

Скажімо, ділячись своїми враженнями від цілком випадкової зустрічі в редакції «Літературної газети» в Києві з біографом і збирачем творів частково вцілілої поетичної спадщини А.В. Казки, літературним критиком Станіславом Тельнюком (1935—1990), до речі, батьком відомих виконавиць українських народних пісень — сестер Тельнюк, Григорій Зленко наводить спогад про те, що начебто славетний Павло Григорович Тичина (1891—1967) на схилі літ якось наголосив: «Я не знаю, чи був би я таким Тичиною, якби не дружба з Казкою…».

Переглядів: 51

Людина світу

Культурна громадськість Одеси — в очікуванні відкриття меморіальної дошки мандрівникові-гуманісту, правозахиснику, антропологу, етнографу українського походження Миколі Миколайовичу Миклухо-Маклаю (1846 —1888). У 1996-у, коли вшановувалося 150-ліття від дня народження вченого, ЮНЕСКО визнала його Людиною світу.

Пам’ятний знак, виготовлений на кошти громадськості, буде встановлений в Одесі на фасаді будинку, в якому бував знаменитий мандрівник у квітні 1886 року (вул. Пастера, 36). Показово, що в цьому ж будинку мешкав не менш знаний учений Ілля Мечников. Церемонія відкриття відбудеться 28 травня о 12.00.

Переглядів: 24

Досвід, що набувається ціною життів

В умовах сучасних глобальних викликів пандемії стають дедалі поширенішим явищем. Розуміння загроз, їх наслідків і шляхів запобігання є надзвичайно важливим.

Не менш актуальним для України є питання специфічних ризиків, зумовлених воєнними діями, які й далі впливають на здоров’я населення. Війна створює унікальні умови для поширення інфекційних захворювань, ускладнює доступ до медичних послуг і збільшує навантаження на систему охорони здоров’я.

Переглядів: 22

Олександр РУСИЙ

Вчитель  та  учень

Якось у підручнику на одній сторінці
опинився з Гітлером путя наодинці.
У житті такого не буває, звісно, —
має кожна постать визначене місце.

Переглядів: 88

Саміт і сотня «якщо»

Згідно з легендою Філіп Македонський (батько Олександра), підійшовши з військом до Спарти, запропонував її захисникам здатися. Він погрожував: якщо вдасться до штурму, то знищить країну повністю. Спартанці відповіли на погрози коротко: «ЯКЩО».

Різноголосся — не ультиматум

Нашим політикам і дипломатам коротко відповісти на російську за-грозу поки що не вдається. Існує, щоправда, слово «перемога», але його можна озвучити, розгромивши агресора на полі бою. А до цього далеко. Доведеться шукати багато слів, збирати разом тих, хто готовий виголосити слова, і чекати, що вийде. Швейцарія надала майданчик для проведення «Форуму миру» 15—16 червня цього року у місті Бюргеншток. Фундаментом розрекламованого заходу (якщо він відбудеться) стане відомий мирний план Володимира Зеленського і створення коаліції держав для відсічі кремлю.

Переглядів: 80

Наші моральні авторитети

Київська міська рада на своєму засіданні 8 травня присвоїла звання «Почесний громадянин Києва» видатній поетесі Ліні Костенко і колишньому головнокомандувачеві Збройних сил України Валерію Залужному.

Київський міський голова Віталій Кличко звернувся до нагороджених зі словами вдячності:

Переглядів: 87

Спільне святкування Пасхи: чи є бажання до такого дійти?

Чи є шанс, що християни у світі у своїй екуменічній більшості зможуть дійти до порозуміння щодо спільної дати Великодня і чому так складно поєднати християн у спільному святкуванні Пасхи? Міркуваннями щодо цього з Релігійно-інформаційною службою України (https://risu.ua) поділився президент Інституту екуменічних студій (ІЕС) Українського католицького університету, член Міжнародної спільної комісії для богословського діалогу між Православними і Католицькою церквами о. Іван ДАЦЬКО. Початок — у номері за 2 травня.

Але щодо обчислення Пасхалії, то всі ці церкви дотримуються старого календаря. Тут і з’являється розбіжність у підрахунках. Тобто метод один, однак дату весняного рівнодення одні християни обчисляють згідно з Григоріанським календарем (21 березня), інші — згідно з Юліанським (3 квітня). Деколи свято Пасхи збігається. Але в більшості випадків існує різниця між одним і п’ятьма тижнями, як цього року.

Переглядів: 77

Що таке «русскій мір» і як він став ідеологією путінського фашизму?

«І відважно скажу (в оригіналі — «с дерзновением»): дай Боже, щоб кінець віку й означав кінець вашого перебування у владі. У вас є все, щоб довго й успішно звершувати це велике служіння Батьківщині». Такими словами минулого тижня патріарх Кирило привітав чергову інавгурацію російського диктатора Путіна.

Здавалося б: нічого нового. Адже саме Кирило відіграв значну роль у становленні Путіна таким, яким ми знаємо його сьогодні — скаженим людожером, що пропагує ідеї «русского міра» і «триєдиної Русі». Бо станом на 1999 рік — час приходу до влади — у його голові таких конструкцій не було. З’явилися вони там лише наприкінці нульових — під безпосереднім впливом Кирила. Відповідно, він не просто ідейний натхненник, а й повноцінний співучасник злочинів російської держави. За що рано чи пізно має відповідати — знову ж таки, абсолютно на рівних з Путіним — у Гаазі (якщо обидва доживуть).

Переглядів: 127

Читай! Пиши! Перемагай!

Наприкінці квітня стартував щорічний конкурс читацьких відгуків «Книголюб-2024» — партнерський проєкт Одеської національної наукової бібліотеки і громадської організації Ротарі клуб «Одеса-Рішельє», який підтримали обласна організація Національної спілки письменників України, обласна бібліотеки для юнацтва та офіс Мережі креативних міст ЮНЕСКО «Одеса — місто літератури ЮНЕСКО».

Уже 13 років поспіль цей конкурс об’єднує людей, для яких читання стає життєвою стратегією успіху, що визначає можливості для здобуття якісної освіти, розвитку критичного мислення, самореалізації особистості. Попри складні виклики воєнного часу, інтерес до книги не згасає, а читання є одним із ключових факторів розвитку людського потенціалу. Для багатьох — ще й своєрідним «антистресом». Відтак у засновників конкурсу не було сумнівів щодо проведення чергового творчого змагання читачів.

Переглядів: 141

Концерт-присвята Вчителеві

Пам’ять про свого Вчителя, вшанування його педагогічного таланту, повага та любов до його творчої особистості — все це сповна відчули присутні на меморіальному концерті, присвяченому професорові Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової Ігореві Сухомлинову, ініціатором якого стала його випускниця, лауреатка міжнародних конкурсів, доцентка кафедри спеціального фортепіано Катерина Єргієва.

Символічно, що цей концерт відбувся саме в день народження Ігоря Івановича — видатного музиканта, кандидата мистецтвознавства, який багато років завідував кафедрою спеціального фортепіано.

Учень М.І. Рибицької (у консерваторії) та Г.Г. Нейгауза (в аспірантурі) він, у свою чергу, підготував чимало справжніх професіоналів, які продовжували і продовжують справу свого Вчителя як в Україні, так і за кордоном. Серед них — заслужені діячі мистецтв О. Бугаєвський, В. Семенов, Ю. Ракул, Г. Попова; заслужені артисти О. Зайкова, Т. Книшова, Ю. Кузнецов; лавреати республіканських та міжнародних конкурсів І. Парада, В. Куусіку, В. Кочнєв, авторка цих рядків та багато інших.

Під час пам’ятного заходу на честь Ігоря Сухомлинова прозвучало багато теплих слів від його колишніх студентів — викладачки-методистки ОФКМ імені К.Ф. Данькевича Д. Пашковської, члена асоціації педагогів музики штату Каліфорнія (США) Д. Резнік, а також у виступі старшого викладача ОНМА імені А.В. Нежданової, концертмейстера Одеського національного академічного театру опери та балету І. Паради, які пригадали багато цікавих фактів зі свого спілкування з Учителем.

Переглядів: 127

Карпатський січовик з подільським корінням

У березні вшановувалося 85-річчя проголошення незалежної Карпатської України і героїчної боротьби вояків «Карпатської Січі» з угорськими загарбниками. Серед січовиків було й кілька особистостей, життєвий шлях яких пов’язаний з Одещиною. Один із них — полковник, інженер Микола Литвицький (Літвицький). На жаль, інформації про нього обмаль. Навіть на сайті його рідного села Жерденівка Гайсинського району Вінницької області про героя-земляка нема й згадки.

Народився він 13 травня (за новим календарем) 1888 року в родині спадкового почесного громадянина Олекси Литвицького і Вікторії (в дівоцтві — Лісецької). Родина займалася сільським господарством і за статками належала до середняків. Статус спадкового почесного громадянина надавав переваги у звільненні від тілесних покарань та військової служби. На той час село Жерденівка, що розташовувалося на обох берегах річечки Дубина, вважалося великим — мало понад дві тисячі мешканців. Там була початкова школа, після закінчення якої Микола продовжив навчання у Вінниці, а згодом — у Подільській духовній семінарії (м. Кам’янець-Подільський). Після закінчення семінарії у 1908-у деякий час служив дяком у селі Бондурівці Ольгопільського повіту.

Переглядів: 77

Чілдрен кінофест-2024

Із 7 до 16 червня в Україні проходитиме 11-й Чілдрен кінофест — наймасштабніший український кінофестиваль для дітей і підлітків. Уже традиційно він відбуватиметься в гібридному форматі: фестивальні покази триватимуть одночасно в обраних кінотеатрах Києва, Львова, Вінниці, Житомира, Дніпра, Луцька, Одеси, Полтави, Хмельницького та Чернігова, а для онлайн-перегляду організатори підготували спеці-альну програму «Коли ще звірі говорили».

Фільми, представлені на Міжнародний конкурс, можна буде переглянути у кінотеатрах названих міст. Переможця з-поміж семи претендентів визначить глядацьке голосування.

Переглядів: 77

Непроминуще щастя Геннадія Щипківського

У кожного своя дорога.
Мене завжди манив простець.
Провідність як пересторога:
Не завертай на манівець.
   Геннадій ЩИПКІВСЬКИЙ.

Цими рядками Геннадій Щипківський чітко окреслив своє життєве кредо. Не треба й біографію писати на кількох сторінках! Так, багато пережив він на своєму життєвому шляху, але завжди світила йому ота зірочка, запалена бабкою Сашкою: «Вчися, дитино, маєш залишити свій слід на землі», «Чужу межу не переступай!», «Ніколи не забувай, де твоє коріння».

Безмежно вдячний онук за науку: «Бабчині настанови пам’ятаю донині».

Переглядів: 71

Слово, що заворожує...

Читаючи книжки письменника, пізнаємо не лише тих, про кого пише автор, але також і його людське, властиво, його самого як людину. Хоча це, звісно, не аксіома. Тим-то про одних писати непросто, щоб не сказати: важко, а про інших — легко й на якомусь навіть піднесенні. Важко, бо хочеться дібрати важучих слів. Коли ж легко йде праця, то й слова знаходяться самі собою — де й беруться. Надто коли йдеться про майстра слова, художника слова, котрий точно знає, де його місце в рядку і в абзаці, знає вагу й силу слова, його вплив на людину. Такий Геннадій Щипківський…

Сталося так, що, переїхавши до Одеси, по деякім часі вирішив оприявнити дещо зі своєї прози. Спонукав і той факт, що саме під ту пору в головному видавництві Спілки письменників готувалася до друку книжка. Літературний авторитет, котрий прочитав написане, сказав, що Одеса — не те місто, яке відчуває нестачу прозаїків, і що тут вельми важко буде здобутись на якесь визнання. Саме тоді вирішувалося питання роботи в газеті, куди й занурився усім своїм творчим потенціалом.

Переглядів: 76

Не «стісняйтеся»!

В Одесі поступово переходять на українську мову. У магазинах — давно, а на Привоз і в 2014-у ходила слухати українську. Про школи-дитсадочки не скажу — дитина виросла. А от на вулиці стало набагато більше.

Вчора біля моря з десяти компаній та пар десь сім розмовляли українською. Бабусі, які на пірсі ловлять бичків, — суржиком, а хлопці на великах, які приїхали розпитати, на що ловлять, — українською.

Переглядів: 128

Перша «шахова королева» з України

Нещодавно в Одеському національному економічному університеті відбувся захід, присвячений 120-літтю від дня народження Людмили Руденко — першої української чемпіонки світу з шахів серед жінок. Таким чином у виші нагадали, що видатна спортсменка має прямий стосунок до нашого міста.

Людмила Руденко народилася у старовинному українському місті Лубни, що на Полтавщині. Її батько, Володимир Андрійович, служив там слідчим місцевого суду. Незабаром після народження доньки його перевели до Миколаєва, можна сказати, на підвищення: спочатку — помічником прокурора, а потім і головою міського з’їзду мирових суддів. Він мав чин «колезький радник», що відповідало армійському званню «полковник». Батько і був першим, хто призвичаїв Людмилу до шахів. Але тоді ще ніщо не віщувало, що дівчина уславиться на весь світ саме на цій ниві. Ба більше: у цей період спортивні інтереси гімназистки були зосереджені на плаванні, де вона робила певні успіхи.

Переглядів: 74

Хай світить сонечко в житті!

Онукові Іллюші
від дідуся Юрія.

Хай буде твій життєвий шлях
Щасливий, довгий, гарний!
В турботі й щирих почуттях
Хай буде він безхмарний!

Переглядів: 160

Розбір польотів уві сні та наяву

Війна з росією не залишає місця для осмислення нами навіть недавнього минулого. Які можуть бути зіставлення, які історичні паралелі, коли щодня ракети терористів вбивають у тилу десятки мирних співгромадян, а на передовій під обстрілами ворогів щодня гинуть наші захисники? Але якщо не згадати, чому і як усе відбувалося, то не вибратися із нинішнього жахіття.

Безпеку забезпечить бізнес

Розбір польотів не може ви-правити старих помилок, але він здатний застерегти від нових. Утім, навряд чи. Розбурхувати осині гнізда небезпечно у будь-якому випадку. З огляду на останні події нам, наприклад, не зрозуміти, навіщо тодішнє ке-рівництво нашої держави свідомо й послідовно підривало безпеку країни. Спершу відмовилося від частини Чорноморського флоту. Згодом — від ядерного арсеналу в обмін на Будапештський меморандум. Потім знищило стратегічну авіацію, яку передало росії в оплату за газ. І, нарешті, пов’язало ВПК України з промисловістю потенційного ворога міцною кооперацією.

Переглядів: 136

Страсний тиждень. Одеса

В останній день квітня Одещина була у жалобі — напередодні ввечері ворожа ракета забрала життя п’ятьох людей, більше трьох десятків зазнали каліцтв, у тому числі важких. І наприкінці цієї жалобної доби рашисти знову атакували Одесу ба-лістикою. Троє загиблих, троє постраждалих.

Перша трагедія сталася 29 квітня приблизно о 18.30, коли на «Трасі здоров’я», а саме туди прилетів смертоносний «привіт» від тих, хто любить називати Одесу «мамою», прогулювалися, каталися на велосипедах, займалися спортом містяни з дітками і домашніми улюбленцями (від обстрілу, до речі, загинув і один собака). «Іскандер», який терористи націлили на наше місто, був заряджений касетним боєприпасам, відтак мав завдати якомога більшої шкоди більшій кількості тих, хто опиниться в радіусі його дії. У даному випадку уламки та боєприпаси розлетілися на півтора кілометра рекреаційної зони.

Переглядів: 146

Тетяна ОГАРКОВА: «Чим сильніші збройні сили країни, тим цікавіша її культура»

Тетяна Огаркова — літературознавиця, журналістка, відповідальна за міжнародні комунікації Українського кризового медіацентру, співкураторка цьогорічного Книжкового Арсеналу.

У розмові з Ольгою Айвазовською для проєкту «Сила вибору» вона розповіла про те, що змушує людей залишатися у знищених домівках, чим поїздки на прифронтові території можуть надихати, чому на деокупованих теренах є шалений запит на все українське та про інтерес світових інтелектуалів до України.

Переглядів: 147

Про орієнтацію і мобілізацію

Наприкінці березня Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова провели загальнонаціональне опитування щодо соціально-політичних орієнтацій та проблем мобілізації в Україні. Ось його підсумки (джерело: https://dif.org.ua).

Серед українців не спостерігається одностайності щодо того, який порядок — демократичний чи авторитарний — є ефективнішим. Адже думку, що лише виборна демократія, верховенство права та незалежний суд можуть забезпечити порядок у країні, поділяють 42% опитаних. Натомість 23% вважають за можливе поєднувати демократичні та авторитарні практики, а 19% переконані, що кращим для забезпечення порядку є авторитаризм.

Переглядів: 157

Спільне святкування Пасхи: чи є бажання до такого дійти?

Цього року більшість християн у світі вже відсвяткували Великдень 31 березня. Натомість християнський Схід переважно святкуватиме Пасху щойно 5 травня. Хоча Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новий календар — Новоюліанський чи Григоріанський, але лише щодо не-рухомих свят, як-от Різдво, Богоявлення, Благовіщення, Успіння тощо. Натомість дату Пасхи продовжують визначати за старим стилем, за Юліанським календарем.

Щоби роз’яснити ситуацію, чи є шанс, що християни у світі у своїй екуменічній більшості зможуть дійти до порозуміння щодо спільної дати Великодня і чому так складно поєднати християн у спільному святкуванні Пасхи, Релігійно-інформаційна служба України (https://risu.ua) звернулася до президента Інституту екуменічних студій (ІЕС) Українського католицького університету, члена Міжнародної спільної комісії для богословського діалогу між православними і католицькою церквами о. Івана ДАЦЬКА.

Переглядів: 154

Олександр РУСИЙ

Споконвічні кріпаки

На Валдаї дуб зелений,
скриня, з голкою яйце…
Це Валдай, шматок рабсії,
але мова не про це.
 
Бо усе це — офіційна
для народу маячня,
та куди не гляне око —
все Кощієва земля.

Переглядів: 181

Осягнення через відчуття

18 квітня така хвилююча зустріч нової книги з її читачами відбулася в Одеській обласній науковій універсальній бібліотеці ім. М. Грушевського. Роман Кракалія — член національних спілок письменників і журналістів України, заслужений журналіст України, лауреат премій ім. Степана Олійника, ім. Івана Франка та Літературно-наукового конкурсу ім. Воляників-Швабінських Фундації Українського Вільного Університету — презентував свою нову повість «Дніпрова октава», яка нещодавно вийшла у видавництві «Торговий дім «Преса».

У творчому доробку публіциста і письменника — «Причали Анатолія Ротаря» (1986), «Блукаючі острови» (2012), «Неви-знані герої» (2012), «Вернись на Золотий Берег» (2016), «Три барви Дунаю, або Чужий серед чужих, не свій серед своїх» (2017), «Автостанція» (2020) та інші книжки. Друкувався у журналах «Україна», «Сучасність», «Дзвін», «Горизонт», «Жовтень», «Літературна Одеса», «Море», у колективних збірниках та періодичній пресі.

Переглядів: 158

Поетична скарбничка освітян Одещини

26 квітня відбулася зустріч президії Одеської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України з учасниками літературного конкурсу «Україна незламна» та ветеранами профспілкового руху.

Як учасницю літературного конкурсу мене запросили на цю зустріч, що пройшла у неймовірно дружній та теплій атмосфері. За це висловлюю найщиріші слова подяки Любові Корнійчук, голові обласної організації цієї профспілки. Разом колегами пані Люба організувала і подарувала нам прекрасний, незабутній творчий вечір, на якому ми змогли почути хвилюючі поезії переможців конкурсу, членів журі та всіх охочих продекламувати патріотичні вірші зі свого доробку.

Переглядів: 157

«Хтось мусить тримати цей світ»

Розповідати дітям про нинішні реалії дуже важливо, і ніщо не зробить це краще, ніж художня книжка, в якій автор м’яко й поступово доносить потрібні речі.

Ми підготували добірку нових видань для дітей різного віку, які по-різному промовляють до дитини, але завжди — про важливе.

Переглядів: 158

Навперейми з часом

Напередодні свого славного ювілею — 80-ліття — відомий письменник, лауреат літературної премії ім. Олеся Гончара, заслужений діяч мистецтв України Геннадій Шипківський порадував читачів новою книжкою — «Навперейми з часом». Це, як зазначається в анотації, медитації про минуле та сьогодення, спроба зазирнути краєм ока в майбутнє. Книжка — новаторська за побудовою, де поетичні строфи й прозові рядки злиті воєдино.

Про це новаторство автора літературознавець Петро Сорока свого часу висловився так: «Чимало поетів пробували поєднати поезію і прозу (ще, мабуть, з часів Данте, коли появилося його «Нове життя»), але рідко кому вдавалося злити їх воєдино, добитися того, щоб епічна оповідь легко і природно перетікала в лірику, і навпаки, щоб рими не сприймалися в структурі прозового тексту як чужорідне тіло, що збиває ритм. Геннадію Щипківському це вдалося».

Переглядів: 161

Із когорти будівничих України

Моє слово — про Валентину Сидорук, яка 5 травня відзначатиме своє 75-ліття.

«Ювілей — це презентація життя», — як сказала Ліна Костенко. Так, пані Валентині є що презентувати, і зараз живе активно, творчо. Має загострене почуття справедливості, любові до України, до рідного краю. Тому ніколи не була байдужою до всіх соціальних перетворень, завжди виявляла свою патріотичну позицію. У місті Чорноморську (колись смт Іллічівка) живе із 1970 року. З піднесенням зустріла проголошення Незалежності України, брала активну участь у всіх виборах, в утвердженні суверенітету, дописувала в різні газети.

Викладання мови й літератури в школах міста стало тренуванням творчої уяви й фантазії. Але додавав болю упосліджений стан рідної мови. Тому й стала членкинею громадської організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Ті роки, коли вона очолювала організацію, були най-пліднішими: виходила газета «Рідне слово», видавалися різні посібники, організовувалися поїздки в різні куточки України. Київ, Поділля, Запоріжжя, Полтавщина, Черкащина, столиця українського театру Кіровоградщина — все це місця, які тутешні просвітяни відвідали завдяки підтримці порту. За свою просвітянську діяльність Валентина Сидорук відзначена медаллю «Будівничий України».

У навчальному комбінаті порту вона вела тоді курси української мови.

Розквітнув і літературний талант пані Валентини. З бездонного джерела народної мудрості вона черпає основу для своїх творів, бринять їй материнське слово й пісня. Кожен твір вона присвячує своїм предкам, із вдячністю пише про діда Дмитра Гоцуляка. Стоять перед очима краєвиди рідного села Кумари Миколаївської області, якому сповнилося вже понад 300 років, мілководна річечка Кодима. Валентина Олександрівна ділиться: «Дякувати Богу, я народилася в травні, коли цвіло вишневими садками все село. Так і йду по життю з вишневим цвітом».

Переглядів: 149

Пам’ятні дати травня

1 — Міжнародний день праці; 130 років від дня народження Петра Курінного (1894—1972), історика, археолога, етнографа, музеєзнавця, організатора па-м’яткоохоронної справи.

3 — Всесвітній день свободи преси; Всесвітній день Сонця.

4 — 100 років від дня народження Володимира Біляка (1924—2009), художника.

5 — Воскресіння Христове, Пасха; Міжнародний день боротьби за права інвалідів; 120 років від дня народження Богдана-Юрія Кравціва (1904—1975), поета, перекладача, редактора, літературного критика у США.

Переглядів: 139

Старійшина мистецької спільноти

З невимовним жалем повідомляємо, що 29 квітня на 101-у році життя не стало нашого дорогого колеги-спілчанина, художника, педагога і мистецтвознавця, відданої мистецтву, високопорядної людини, прекрасного сім’янина, багаторічного члена Національної спілки художників України

Івана Івановича КОЗИРОДА

(14 жовтня 1923 — 29 квітня 2024).

Понад пів століття Іван Іванович віддав Одеському художньому училищу, тривалий час очолював Одеський музей західного і східного мистецтва, був на керівних посадах в Одеському художньому музеї, Товаристві охорони пам’яток історії та культури, працював в інших секторах освіти і культури. І скрізь проявив себе як першокласний фахівець, як людина високої культури, в душі якої концентрувалися шляхетні духовні чесноти його покоління й епохи.

Відійшов у вічність найстарший наш колега, чудова Людина, Педагог, Художник...

Висловлюємо щирі співчуття родині покійного, друзям і колегам у зв’язку з цією непоправною втратою.

Переглядів: 145

Пробаційний нагляд

28 березня набув чинності Закон України №3342-ІХ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань».

Пробаційний нагляд означає, що засуджені за деякі кримінальні злочини відбуватимуть покарання без ізоляції від суспільства, тобто не у в’язниці. Це альтернатива ув“язненню, що передбачає накладення на засудженого певних обов’язків. Одним із таких обов’язків може стати зобов’язання носити електронні засоби контролю і нагляду.

Переглядів: 159

Маленькі перемоги у великій війні

Начальника Головного управління розвідки МО України Буданова називають найвід-критішим для преси воєначальником усіх часів. Його коментарям буквально нема ціни. Скаже Кирило Олексійович, що не буде у нас Армагеддону — то точно не буде. Заявить, що нас чекає важка ситуація, будьте певні, саме вона нас чекає, а не катастрофа.

Вирішальний вівторок припав на суботу

Хотілося б знизити градус і використати в прогнозі слово «біда». Але спадає на думку випадок із кізочкою, яка впала у воду, переходячи місточком через річку. Це справді біда. Армаґеддон же, вирішальна битва Апокаліпсису, для України — повна катастрофа. Після виділення Сполученими Штатами нашій країні пакету допомоги на 60,84 мільярда доларів нічого вирішального не станеться. Можливо, переживемо 2024 рік без нових втрат території. Якщо вчасно надійде зброя, обіцяна Пентагоном, збережемо життя воїнів та цивільних. Однак Армагеддону, вирішального «контрнаступу», обіцяного Зеленським на початку минулого року, точно не буде. Буде, як висловився Буданов, важка ситуація наприкінці весни та влітку.

Переглядів: 125

Від співпричастя до співучасті

Чи понесуть структури Московського патріархату відповідальність за злочини путінського режиму?

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Смерть Алєксєя Навального й необхідність протидії тоталітарному режиму Владіміра Путіна та його війні з демократією». Документ охопив широке коло питань. Зокрема в ньому засуджено доктрину «русского міра» й названо керівництво Російської православної церкви та особисто патріарха московського Кіріла співучасниками злочинів путінського режиму.

Переглядів: 178

Зерновий коридор — дорога життя

Цей матеріал уже був готовий до друку, коли Одещина знову опинилася у прицілі ворога. Тож деякі відомості можуть здатися застарілими, адже щодоби, як не вночі, то на світанку або серед білого дня летить смертоносне залізяччя на Ізмаїл, Одесу, Чорноморськ, Рені…

От і вчора, 24 квітня, обласний центр прокинувся-здригнувся від ракетної атаки. Одна жінка зазнала поранення й була госпіталізована. Різних пошкоджень зазнали три десятки осель. Тимчасово був зупинений рух залізницею. Постраждала енергетична інфраструктура. Одне слово, війна. Війна триває. Але триває й життя. Про одну із сторін нашого буття — у розповіді нижче.

Нерозривна сув’язь крізь століття

У час повномасштабного вторгнення росії на українські землі, особливо в останні місяці, поєднання слів «Одеса» і «зерно» звучать найчастіше у трагічному контексті: ворог «обстріляв зеновий термінал», «ракети ворога поцілили в портову інфраструктуру», «під прицілом рашистів знову логістичний центр»… Токи, елеватори, зерносховища, фури зі збіжжям… Тільки після нашої Перемоги дізнаємося реальні розміри спаленого ворогом майна і самого зерна, вирощеного в надскладних умовах воєнного часу і якого так потребують у світі.

Переглядів: 189

Бачити речі у взаємозв’язку

Ідеться про стиль мислення, який наблизив би нас до перемоги. Колись від філософа і правозахисника Мирослава Мариновича вперше почув, що набагато ефективніше сприяти бажаним тенденціям, аніж боротися з небажаними. Тоді це виглядало чимось новим і навіть дещо несподіваним. Бо всі ми з початку 1990-х були заряджені духом патріотичних мітингів. Усім хотілося більшої наступальності! А тут — така незвична формула.

Але тепер бачу, що філософ мав рацію. Козацька наступальність ефективна лише в період відкритого збройного протистояння з ворогом, а потім нікуди не дітися від послідовної роботи над собою й суспі-льством. Коли потрібні не так революціонери, як садівники, коли вирішальним моментом є… технології. Зокрема й технології єднання. Переконаний, ми дуже ви-граємо, якщо пожвавимо міжрегіональне спілкування. І патріотичні регіональні еліти повинні це робити системно, а не лише час від часу.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net