Чому «Тримор’я» без України?

Геополітична ініціатива «Тримор’я» є політико-інфраструктурним проектом насамперед для країн-членів ЄС, однак Україні варто використати всі наявні можливості для залучення до цієї співпраці. Такий ключовий висновок аналітичної записки центру «Нова Європа» «Ініціатива трьох морів»: проміжна ланка євроінтеграції для України», презентованої на прес-брифінгу в Українському кризовому медіацентрі (http://uacrisis.org/ua).

«Серед учасників «Тримор’я» домінує позиція, що посилення політичної складової призведе до більшої конфліктогенності проекту, тому прийнятним варі-антом наразі була б заява України про набуття статусу спостерігача у рамках цієї ініціативи. Варто визначити пріоритетні для України проекти та використовувати будь-яку можливість для залучення до обговорень. Наприклад, у майбутній міжпарламентській асамблеї, Digital Forum, Форумі регіонів», — зазначила Тетяна Левонюк, аналітик центру «Нова Європа».

Статус Каспію: геополітичний підтекст

Підписана 12 серпня у Казахстані п’ятьма країнами «Конвенція про правовий статус Каспію» сприятиме зменшенню напруги в регіоні та відкриває нові перспективи для побудови транскаспійського трубопроводу в Європу. Таке бачення висловило в аналітичній публікації в понеділок американське бізнес-видання Forbes.

«Чого очікувати на газових і нафтових ринках? Перш за все, зменшиться регіональна напруга — на два чи більше порядки, оскільки домінуюча Росія домовляється зі своїми каспійськими партнерами з різних технічних питань, включаючи маршрути доступу», — зазначає видання.

США — Іран: воювати чи домовлятися?

Ініційований американською адміністрацією та Ізраїлем новий виток, на наш погляд, абсолютно необґрунтованої конфронтації з Іраном сьогодні зачіпає інтереси багатьох країн світу, при цьому негативно позначаючись на їх відносинах зі США та Ізраїлем.

Спочатку адміністрація Д. Трампа мала намір за допомогою санкцій скоротити «до нуля» доходи Ірану від продажу нафти, вважаючи, що ця держава стоїть на порозі «іранської весни» й американські санкції «доб’ють режим аятолл». Однак пізніше американський президент дещо приборкав свої амбіції, уточнивши, що може зробити виняток для деяких країн, як-от Південна Корея та Індія. Як випливає із заяви Мінфіну США, санкції за-проваджуватимуться у два етапи: 6 серпня і 4 листопада.

Книжки для третього віку

Уже всьоме у рамках 25-го BookForum у Львові 20—23 вересня відбудеться благодійна акція «Третій вік: задоволення від читання».

Ця акція орієнтована на людей, які, незважаючи на вік, зуміли зберегти смак до життя, активних та креативних членів сучасного суспільства. Організатори ставлять за мету творити соціальну платформу, на базі якої відбуватиметься діалог, покликаний актуалізувати соціально-культурні проблеми літніх людей, наповнити їхнє життя новими емоціями та просувати ідею активності третього віку.

Цьогорічна програма передбачає геомандрівки Львівщиною, танцювальні майстер-класи, заняття зі співу та гри на традиційних інструментах, майстер-класи з йоги та медитації, екскурсії літературним Львовом, лекції психологів, бесіди з лікарями та різноманітні майстер-класи. У межах благодійної акції відбудуться також концерт хорових колективів, який збере на сцені Львівського будинку органної та камерної музики аматорські хори з різних куточків області та святковий гала-концерт у Львівській філармонії.

Орієнтовані на успіх

У Балті якраз цвіли вишні. А ще у кожному дворі, на кожній вулиці — дуже багато тюльпанів. Майже п’ятсотлітня самодостатня Балта — місто обласного значення, що три роки тому стало центром об’єднаної територіальної громади, до складу якої входять 28 населених пунктів і майже 35 тисяч населення — сяяла чистотою і весняною свіжістю.

Чисто не там, де часто прибирають, а там — де не смітять. Нині в цій громаді мода на чистоту і доглянутість. Дуже популярні «суботники» і «недільники». Люди — школярі, ветерани праці, службовці, приватні підприємці, місцеве начальство, попоравши власні садиби, виходять і дружно прибирають парки й узбіччя доріг, висаджують бузок і квіти…

Андерс Фог РАСМУССЕН: Сподіватися на краще, але готуватися до гіршого

Сьогодні данський політик Андерс Фог Расмуссен є визнаним адвокатом України у євроатлантичній спільноті. Колишній глава Північноатлантичного альянсу (2009-2014) послідовно відстоює інтереси Києва й українців в умовах розв’язаної Росією реальної війни проти України і гібридної — проти західних демократичних суспільств. Він заохочує керівництво України до реформ, але застерігає від популізму в країні, яка розпочинає передвиборний процес.

Про перспективи вступу до НАТО, оцінки останнього перепризначення Путіна на президентський пост та про можливий балтійський сценарій для окупованого нині Криму екс-генеральний секретар НАТО, радник Президента України Расмуссен розповів в інтерв’ю власному кореспонденту «Укрінформу» у Брюсселі.

«Америка любить Польщу»

Візит президента США Дональда Трампа до Варшави від початку називали історичним: один із перших офіційних закордонних візитів, перша відкрита промова в Європі. І все це — в столиці Польщі. Не випадково польський президент Анджей Дуда ще перед зустріччю з Трампом заявив, що такий вибір «посилює позицію Польщі в ЄС».

Для України важливе також інше — відразу після Варшави Трамп полетів до Гамбурга на зустріч «Великої двадцятки»: в рамках цього форуму запланована його перша зустріч із Володимиром Путіним. Заяви у Польщі мали значною мірою відповісти на питання про те, чого чекати від зустрічі Трамп-Путін, на які поступки готовий піти президент США або навпаки — чи є у нього готовність до жорсткого діалогу.

Цей візит мав, серед іншого, дати відповідь і на питання, чи готовий Трамп виконувати зобов’язання у рамках НАТО, захищаючи східноєвропейські країни у випадку російської агресії. Під час президентської кампанії він поставив ці зобов’язання під сумнів і досі його не розвіяв.

І нарешті — непересічним цей візит мав бути й для ЄС. Непрості відносини Трампа з керів-ництвом Євросоюзу, а також з Ангелою Меркель (а тепер — і з Еммануелем Макроном) дозволяли припустити, що США спробують використати Польщу, граючи на її амбіціях, як інструмент впливу на ЄС.

Цього ж побоювалася й польська опозиція. «Тісніше співробітництво зі Сполученими Штатами буде вигідне і корисне для Польщі. Гірше, якщо ми намагатимемося стати в опозицію до всіх інших країн ЄС», — зауважує екс-міністр закордонних справ Радослав Сікорський.

Перші новини налаштовували на позитив.

Ще до офіційних заходів стало відомо, що міністерства оборони Польщі та США підписали угоду про постачання американських комплексів протиракетної оборони Patriot. Купівля восьми нових комплексів на додачу до десяти, придбаних у 2008 році, має стати відповіддю на розміщення російських комплексів «Іскандер» у Калінін-градській області.

Придністров’я хоче в Росію. Чому зараз?

Одночасно з підтримкою ПМР Москва спрощує процедуру отримання громадянства для російськомовних жителів балтійських країн. Що відбувається?

Президент Придністровської Молдавської республіки Євген Шевчук наказав привести правову систему самопроголошеної держави у відповідність з російським законодавством. Уряд ПМР вже наступного тижня повинен створити спеціальну комісію, а до 1 листопада на столі придністровського лідера повинен лежати чіткий план синхронізації законодавства.

Референдум про приєднання до Російської Федерації відбувся у Придністров’ї ще 17 вересня 2006 року. Тоді, за офіційними даними, цю ідею підтримали більше 98% жителів.

Розвиток ситуації в Тирасполі турбує сьогодні й українців. Плани створення коридору, який з’єднав би Придністров’я, Крим і Донбас, не раз озвучували російські політики. «З одного боку, це дає Росії можливість відкрито використовувати територію Придністров’я для дестабілізації східної та південної України, а з іншого боку, це розкачує майбутнє самої Молдови на шляху до об’єднання з Європейським Союзом», — вважає аналітик Chatham House Орися Луцевич.

Російські політики прямо кажуть, що майбутнє Придністров’я залежить від результатів президентських виборів у Молдові, які відбудуться вже наприкінці жовтня. «Це посил Молдові: якщо ви не виберете президента, який буде готовий об’єднати країну на умовах федерації, Придністров’я може махнути хвостом і піти в Росію», — лякає Олег Пахолков, депутат Державної Думи РФ.

«Українське питання» на саміті G20 у Китаї

4—5 вересня у 15-мільйонному місті Ханчжоу, адміністративному центрі провінції Чженцзян КНР, пройшов 11-й саміт лідерів країн «Великої двадцятки» (G20). Його тема — «Будівництво інноваційної, здорової, взаємозалежної та інклюзивної світової економіки». Основні завдання форуму: досягнення глобальної економічної стабільності і стійкого зростання, а також фінансове регулювання для запобігання фінансових криз. У кулуарах обговорювалися й геополітичні проблеми: військово-політична ситуація на Близькому Сході, зокрема в Сирії; проблема біженців і мігрантів у Європі; ситуація в Криму та на південному сході України, імплементація Мінських угод.

Для нас, українців, цей саміт у Китаї цікавий насамперед сприйняттям його учасниками агресивних дій Кремля проти нашої країни, що в багатьох публікаціях іменуються «українським питанням». Ми взяли в лапки словосполучення «українське питання», оскільки воно не відображає суті проблеми. Під «українським питанням» слід розуміти не «громадянську війну» в Україні, як це намагаються подати російські політики і ЗМІ, а російсько-українську конфронтацію та агресію Кремля проти нашої держави.

Напередодні саміту Президент П. Порошенко обговорив по телефону «загальні позиції щодо українського питання» з колегами по «нормандському формату» — канцлером ФРН А. Меркель та президентом Франції Ф. Олландом. Представники української влади передали канцлеру Німеччини і президенту Франції списки українських в’язнів у Росії та заручників на окупованих територіях, щоб ті під час зустрічі на саміті з В. Путіним попросити його посприяти у звільненні цих людей.

Кроковеє колесо Василя Фащенка

Василь Васильович Фащенко. Видатний учений, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної (сьогодні — Національної) премії імені Т.Г. Шевченка і найпрестижнішої в Україні премії в галузі літературно-художньої критики імені Олександра Білецького. Інтелігент і науковець найвищого ґатунку. Людина, осяяна талантом, сердечна і добра.

Літературознавець, критик, педагог. «Три творчих іпостасі за покликанням, і в кожній — праця до самозабуття», — так точно сказав Михайло Стрельбицький (випускник філфаку 1969 року. — Л.І.) у статті «Його легке дихання не повинно розвіятись» до 75-ліття Вчителя. І справді, якщо над усім замислитися, якщо все пригадати, наш професор, «попри вочевидь мужню, від дідів-прадідів свою хліборобсько-козацьку сутність, теж був наділений своєрідним легким диханням: делікатний, витончений як в аналітиці, так і в рефлексіях любомудр».

Знаменний для грузинів день

26 травня сповнилося 22 роки з дня відновлення незалежності Грузії. Цій події був присвячений урочистий прийом, організований генеральним консульством Республіки Грузія в Одесі.

Вітаючи гостей, генконсул Республіки Грузія в нашому місті Теймураз Нішніанідзе підкреслив особливий характер дружніх відносин, які пов’язують Україну та його країну. У 1918 році, коли Грузія здобула незалежність, саме Одеса стала першим містом, у якому молода держава відкрила своє дипломатичне представництво. І саме завдяки грузинському консульству багато одеситів змогли тоді ви­рва­тися з охопленої жорстокою громадянською війною країни і врятуватися від червоного та білого терору. Нинішні відносини наших держав мають винятково позитивний, дружній характер і далі зміцнюються та поглиблюються.

«Я вам фельдфебеля в науку дам!»

«Починаючи з наступного року, з українського бюджету буде щорічно виділятися 40 мільйонів гривень на патріотичне виховання населення. Зокрема, передбачено збільшити долю патріотів з 31% у 2013 році до 48% у 2017 році, любителів української мови — з 17% до 35%, тих, хто гордитиметься армією, — з 3% до 11%, а ось доля бажаючих емігрувати за цей відтинок років зменшиться з 40% до 20%», — сповістило УНІАН 4 березня 2012 року.

Про безглуздя цих цифр писати не варто. Але цікаво, що автори постанови сьогодні знають: у відправному бюджетному 2013 році в Україні «є» на все про все 31% патріотів та 17% шанувальників рідної мови. Хто ж довів український народ до такого збайдужіння, якщо у 1992-у українці майже стовідсотково проголосували за незалежну Україну? Впадає в очі й те, що «наші плановики» не передбачають «зростання» патріотизму українців хоч би до 50% плюс один голос, а щирих українців — до більш як 35%. З усього видно, що «ТойХтоРахує» і планує уже поділив Україну, причому, явно обмежив «територію україномовних» Галичиною.

Секретне завдання в Одеському порту

Цей лист надійшов до нашої редакції з далекого російського міста Зарічного Пензенської області від Михайла Бєлобокова. Просить чоловік допомогти підтвердити його право на статус учасника бойових дій.

Ситуація схожа з тією, у яку втрапили й наші земляки, про що розповідалося в недавній публікації на сторінках «Чорноморських новин» «Які вам ще докази потрібні?» (номер від 9 лютого ц.р.). Йшлося в ній про знехтуване бюрократичною машиною право моряків-днопоглиблювачів, котрі працювали на небезпечних ділянках Чорного й Азовського морів, нашпигованих вибухонебезпечними засобами, що залишилися з часів минулої війни з фашистами. Люди ризикували життям і здоров’ям, виловлюючи міни, бомби, торпеди, інші небезпечні речі. Це — право на статус учасника бойових дій з усіма соціальними пільгами, передбаченими законом.

Незатребувані інвестиції?

Рада виконавчих директорів Світового банку у четвер ухвалила нову Стратегію партнерства з Україною на 2012 — 2016 роки, що передбачає програму інвестиційного кредитування на рівні 500 млн доларів щороку.

У повідомленні Світового банку йдеться: «Стратегія передбачає програму інвестиційного кредитування на рівні 500 млн доларів щороку. Очікується, що Міжнародна фінансова корпорація (МФК) із власних ресурсів надаватиме кредити в сумі до 400 млн доларів на рік. Стратегією також передбачено аналітичні, консультаційні послуги та технічна допомога».

Повага до зобов’язань

Спільна заява європейського комісара із розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле та голови комітету Європейського парламенту із зовнішніх відносин Ельмара Брока щодо України після їхньої зустрічі у Страсбурзі у середу, 15 лютого.

«Амбітна угода про асоціацію між ЄС та Україною, перемовини щодо якої нещодавно завершилися, є результатом багаторічних спільних дискусій. Вона визначає спільні зобов’язання щодо близьких та тривалих відносин, які ґрунтуються на спільних цінностях. Її впровадження стане рішучим кроком України у бік модернізації та процвітання, а також поглибить відносини між ЄС та Україною.

Нові можливості «Швидкої води». Чи скористаємося?

«Швидка вода» — так перекладається з кельтської назва Дунаю, ріки, яка об’єднує своїми берегами багато країн Європи. Дунай починається у Німеччині, в горах Шварцвальду, гірськими потічками і, протікаючи через значну частину Європи, впадає у Чорне море, розгалужуючись дельтою в Одеській області.
Нещодавно на Одещині відбувся «Дунайський інвестиційний форум» — щорічна зустріч представників міжнародного співтовариства країн Дунайського регіону, серед яких Австрія, Болгарія, Німеччина, Румунія, Молдова, Сербія, Словаччина, Угорщина, Україна. До них приєдналися представники Туреччини, готові інвестувати кошти у прибуткові проекти, пов’язані з Чорноморським регіоном. Переговори посланців з країн басейну Дунаю, міжнародних організацій та інвесторів тривали кілька днів.
Не секрет, що географічне розташування українського Придунав’я є унікальним та дає можливість для розвитку потужного міжнародного транспортного вузла.

Київ — Будапешт. Зустріч в Одесі

Міністри України та Угорщини оголосили про співпрацю. В Одесі пройшов дводенний українсько-угорський бізнес-форум. У рамках заходу відбулося двостороннє підписання протоколу про пріоритети співпраці. Задіявши банківську систему угорської сторони, Одещина сподівається розвивати виноробство та приводити до ладу каналізаційні стоки.
Про що ще домовилися дипломати?
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк і міністр національного розвитку Угорської Республіки Тамаш Феллегі відкрили дводенний українсько-угорський бізнес-форум, учасники якого обговорили ключові питання співпраці між країнами-сусідами та ознайомилися з інвестиційними можливостями регіонів двох держав.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua