Орієнтовані на успіх

У Балті якраз цвіли вишні. А ще у кожному дворі, на кожній вулиці — дуже багато тюльпанів. Майже п’ятсотлітня самодостатня Балта — місто обласного значення, що три роки тому стало центром об’єднаної територіальної громади, до складу якої входять 28 населених пунктів і майже 35 тисяч населення — сяяла чистотою і весняною свіжістю.

Чисто не там, де часто прибирають, а там — де не смітять. Нині в цій громаді мода на чистоту і доглянутість. Дуже популярні «суботники» і «недільники». Люди — школярі, ветерани праці, службовці, приватні підприємці, місцеве начальство, попоравши власні садиби, виходять і дружно прибирають парки й узбіччя доріг, висаджують бузок і квіти…

Андерс Фог РАСМУССЕН: Сподіватися на краще, але готуватися до гіршого

Сьогодні данський політик Андерс Фог Расмуссен є визнаним адвокатом України у євроатлантичній спільноті. Колишній глава Північноатлантичного альянсу (2009-2014) послідовно відстоює інтереси Києва й українців в умовах розв’язаної Росією реальної війни проти України і гібридної — проти західних демократичних суспільств. Він заохочує керівництво України до реформ, але застерігає від популізму в країні, яка розпочинає передвиборний процес.

Про перспективи вступу до НАТО, оцінки останнього перепризначення Путіна на президентський пост та про можливий балтійський сценарій для окупованого нині Криму екс-генеральний секретар НАТО, радник Президента України Расмуссен розповів в інтерв’ю власному кореспонденту «Укрінформу» у Брюсселі.

«Америка любить Польщу»

Візит президента США Дональда Трампа до Варшави від початку називали історичним: один із перших офіційних закордонних візитів, перша відкрита промова в Європі. І все це — в столиці Польщі. Не випадково польський президент Анджей Дуда ще перед зустріччю з Трампом заявив, що такий вибір «посилює позицію Польщі в ЄС».

Для України важливе також інше — відразу після Варшави Трамп полетів до Гамбурга на зустріч «Великої двадцятки»: в рамках цього форуму запланована його перша зустріч із Володимиром Путіним. Заяви у Польщі мали значною мірою відповісти на питання про те, чого чекати від зустрічі Трамп-Путін, на які поступки готовий піти президент США або навпаки — чи є у нього готовність до жорсткого діалогу.

Цей візит мав, серед іншого, дати відповідь і на питання, чи готовий Трамп виконувати зобов’язання у рамках НАТО, захищаючи східноєвропейські країни у випадку російської агресії. Під час президентської кампанії він поставив ці зобов’язання під сумнів і досі його не розвіяв.

І нарешті — непересічним цей візит мав бути й для ЄС. Непрості відносини Трампа з керів-ництвом Євросоюзу, а також з Ангелою Меркель (а тепер — і з Еммануелем Макроном) дозволяли припустити, що США спробують використати Польщу, граючи на її амбіціях, як інструмент впливу на ЄС.

Цього ж побоювалася й польська опозиція. «Тісніше співробітництво зі Сполученими Штатами буде вигідне і корисне для Польщі. Гірше, якщо ми намагатимемося стати в опозицію до всіх інших країн ЄС», — зауважує екс-міністр закордонних справ Радослав Сікорський.

Перші новини налаштовували на позитив.

Ще до офіційних заходів стало відомо, що міністерства оборони Польщі та США підписали угоду про постачання американських комплексів протиракетної оборони Patriot. Купівля восьми нових комплексів на додачу до десяти, придбаних у 2008 році, має стати відповіддю на розміщення російських комплексів «Іскандер» у Калінін-градській області.

Придністров’я хоче в Росію. Чому зараз?

Одночасно з підтримкою ПМР Москва спрощує процедуру отримання громадянства для російськомовних жителів балтійських країн. Що відбувається?

Президент Придністровської Молдавської республіки Євген Шевчук наказав привести правову систему самопроголошеної держави у відповідність з російським законодавством. Уряд ПМР вже наступного тижня повинен створити спеціальну комісію, а до 1 листопада на столі придністровського лідера повинен лежати чіткий план синхронізації законодавства.

Референдум про приєднання до Російської Федерації відбувся у Придністров’ї ще 17 вересня 2006 року. Тоді, за офіційними даними, цю ідею підтримали більше 98% жителів.

Розвиток ситуації в Тирасполі турбує сьогодні й українців. Плани створення коридору, який з’єднав би Придністров’я, Крим і Донбас, не раз озвучували російські політики. «З одного боку, це дає Росії можливість відкрито використовувати територію Придністров’я для дестабілізації східної та південної України, а з іншого боку, це розкачує майбутнє самої Молдови на шляху до об’єднання з Європейським Союзом», — вважає аналітик Chatham House Орися Луцевич.

Російські політики прямо кажуть, що майбутнє Придністров’я залежить від результатів президентських виборів у Молдові, які відбудуться вже наприкінці жовтня. «Це посил Молдові: якщо ви не виберете президента, який буде готовий об’єднати країну на умовах федерації, Придністров’я може махнути хвостом і піти в Росію», — лякає Олег Пахолков, депутат Державної Думи РФ.

«Українське питання» на саміті G20 у Китаї

4—5 вересня у 15-мільйонному місті Ханчжоу, адміністративному центрі провінції Чженцзян КНР, пройшов 11-й саміт лідерів країн «Великої двадцятки» (G20). Його тема — «Будівництво інноваційної, здорової, взаємозалежної та інклюзивної світової економіки». Основні завдання форуму: досягнення глобальної економічної стабільності і стійкого зростання, а також фінансове регулювання для запобігання фінансових криз. У кулуарах обговорювалися й геополітичні проблеми: військово-політична ситуація на Близькому Сході, зокрема в Сирії; проблема біженців і мігрантів у Європі; ситуація в Криму та на південному сході України, імплементація Мінських угод.

Для нас, українців, цей саміт у Китаї цікавий насамперед сприйняттям його учасниками агресивних дій Кремля проти нашої країни, що в багатьох публікаціях іменуються «українським питанням». Ми взяли в лапки словосполучення «українське питання», оскільки воно не відображає суті проблеми. Під «українським питанням» слід розуміти не «громадянську війну» в Україні, як це намагаються подати російські політики і ЗМІ, а російсько-українську конфронтацію та агресію Кремля проти нашої держави.

Напередодні саміту Президент П. Порошенко обговорив по телефону «загальні позиції щодо українського питання» з колегами по «нормандському формату» — канцлером ФРН А. Меркель та президентом Франції Ф. Олландом. Представники української влади передали канцлеру Німеччини і президенту Франції списки українських в’язнів у Росії та заручників на окупованих територіях, щоб ті під час зустрічі на саміті з В. Путіним попросити його посприяти у звільненні цих людей.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua