Резолюцію ПАРЄ, затверджену на зимовій сесії увечері 26 січня, в самій Асамблеї називають найжорсткішою з будь-коли прийнятих щодо України. За документ під назвою «Функціонування демократичних інституцій в Україні» віддали свої голоси 68 європейських депутатів; проти проголосували 8 і 14 утрималися, повідомив «Голос Америки».

Резолюцію прийняли з усіма поправками, внесеними напередодні. Зо­крема, в документі зазначається, що статті 364 (зловживання владою) і 365 (перевищення службових повноважень) Кримінального кодексу «дають змогу постфактум криміналізувати звичайні політичні рішення». А відтак ПАРЄ закликала українську владу «невідкладно внести зміни у ці дві статті Кримінального кодексу відповідно до стандартів Ради Європи та зняти обвинувачення проти членів колишнього уряду, висунуті за цими статтями».

У 2013 році в Україні знімуть мораторій на продаж землі. Закон про ринок землі вже прийнятий парламентом у першому читанні.

Що чекає українське село та сільськогосподарські землі після легалізації закону та зняття мораторію? Про це кореспондент УНІАНу запитав у генерального директора Центру аграрних реформ, експерта, який підтримує найтісніший зв’язок з українським фермерством, учасника робочої групи з підготовки одного з проектів закону про ринок землі Любові МОЛДАВАН.

— Любове Василівно, всі двадцять років, відколи стартувала аграрна реформа, ви багато писали, що Україні слід обрати французький варіант розвитку агросектору. Ви сотні разів доводили журналістам, міністрам, кандидатам у президенти, що нам, як більшості європейських країн, ставку необхідно зробити на розвиток фермерства. Але сьогодні в агросектор прийшли власники облгазів, вугільних та металургійних комбінатів, іноземні компанії. Україна йде шляхом формування латифундії, тобто концентрації сотень тисяч гектарів в одних руках. Чому так сталося і чи означає це, що із мрією про французький варіант розвитку українського села слід попрощатися назавжди?

Угода про асоціацію між ЄС і Україною, якої прагнуть обидві сторони, стала заручницею політичних процесів в Україні. Високі очікування від саміту у Києві, запланованого на понеділок, 19 грудня, можуть не справдитися.

МАЙЖЕ п’ять років, з весни 2007-го, тривали переговори щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною. З технічної точки зору, переговорний процес вважається завершеним. А от з політичної — укладення цієї фундаментальної для майбутніх відносин між Брюсселем і Києвом угоди є проблематичним. Головне питання сьогодні обертається навколо перспективи парафування документа, за яким мало би відбутися його підписання й ратифікація органами Європейського Союзу та парламентами країн-членів спільноти.

Дуже уважно вивчав проект Закону України «Про ринок землі», але досі не можу зрозуміти, звідки взялася цифра 20 тисяч гривень, тобто ціна гектара. Давно відомо: ціна на сільгоспугіддя коливається залежно від природно-кліматичних умов і типів ґрунтів. Уже хоча б з огляду на це вона не може бути однаковою для всієї України.
Економічною ефективністю земельних угідь я почав цікавитися понад три десятиліття тому, коли під керівництвом доктора сільгоспнаук, професора, завідуючого кафедрою ботаніки тоді ще сільгоспінституту Федора Костянтиновича Тихомирова почав вивчення теми культурних пасовищ. Мій науковий наставник був постійним учасником міжнародних конгресів луговодів, одним з провідних учених у царині сільського господарства в колишньому Радянському Союзі.