Вірусна «самоволка»

Станом на ранок 16 вересня в Україні підтверджено 2958 нових випадків коронаві-русу COVID-19. Про це свідчать дані системи моніторингу апарату РНБО.

Найбільшу кількість нових випадків виявили на Тернопільщині (380), в Києві (356), Одеській області (284), Харківській (272), Львівській (187), Івано-Франківській (167), Київській (128), Дніпропетровській (109), Чернівецькій (99).

Зате погуляли!

Як свідчать дані Ради національної безпеки і оборони, майже 3000 громадян нашої держави пішли на той світ від ускладнень, спричинених COVID-19.

Всього ж із початку пандемії в країні інфікувалися 140479 осіб. Продовжують хворіти 73999 пацієнтів.

Останніми тижнями майже щодня у нас фіксують рекордну кількість хворих на коронавірус. Найбільше нових випадків за добу зафіксовано в Києві, у Харківській, Одеській, Львівській та Тернопільській областях.

Коли не можна, але кортить...

Гаряча передвиборна пора. На вулицях активісти роздають агітки, розвішують на ручки вхідних дверей торбинки з недешевою агітацією, завчасно атакують громадян телефонними дзвінками, випитуючи, чи прийдуть ті на вибори, чи знають ту чи іншу партію, того чи іншого кандидата у мери чи депутати місцевих рад.

Скоро, ніби ті таргани з-під печі, на екрани виповзуть самі кандидати, вимиті і причесані, такі з вигляду розумні й доброзичливі, обіцятимуть, що, мов на амбразуру, кинуться захищати простих людей, аби лише дали в руки мандата.

Вірусна рулетка

На ранок 5 серпня в Україні зафіксовано новий антирекорд: за добу виявлено аж 1271 випадок інфікування COVID-19. Найбільше — на Львівщині (156), у Києві (150), на Харківщині (146) та Івано-Франківщині (127). Нових випадків зараження коронавірусною інфекцією не виявлено лише у Кіровоградській області.

За ту ж добу в країні зафіксували 24 летальних випадки. Одужали 914 пацієнтів.

«Повне припинення вогню», або Проблеми — в деталях

На черговому засіданні Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) у форматі відеоконференції домовилися про режим повного та всеосяжного припинення вогню — із 00.01 27 липня 2020 року.

Україна заявляє про «прорив», РФ — про «задоволення». Що тут насправді? Як оцінити, зокрема, появу в тексті «керівництва збройних формувань ОРДЛО»?

Знову на суворий карантин?

Втомлені тривалою самоізоляцією, люди з радістю сприйняли звістку, що 29 травня Україна вийшла на середньодобовий локальний мінімум хворих на коронавірус: 375 осіб, що дозволило з 5 червня перейти на новий етап послаблення карантину.

Ми розслабилися, притупили пильність, вирішивши, що вже нічого боятися. Зраділи завчасно, бо вже за тиждень досить оптимістичний показник погіршився до 473 осіб і щодня продовжував зростати, а вже починаючи з 10 червня діагноз коронавірус підтвердився більш як у 600 хворих, 12 ж червня зафіксували антирекорд у 753 вражених вірусною інфекцією.

Чи не зарано салютуємо?

Вихідні, які минули, одесити провели в парках і на узбережжі, прогулюючись вулицями міста, поодинці чи компаніями, але практично без захисних масок і махнувши рукою на соціальну дистанцію. Шкварчало м’ясо на мангалах, звідусіль пахтіла кава. Хтось навіть салютував.

І хоча спад епідемії коронавірусу COVID-19 в Україні (а це означає, що кількість людей, які одужали, стійко зростатиме порівнянно з кількістю щодня інфікованих), за прогнозами, розпочнеться лише в третій декаді травня, коли матимемо не менше 20 тисяч лабораторно підтверджених заражених, одесити і гості міста влаштували травневі пробні вилазки із самоізоляції.

Хто хазяйнуватиме на українській землі?

Існує немало легенд й оповідок про те, як Бог створював народи і наділяв їх землею та історичною долею. Не оминув Він увагою й українців: у Світовому банку еталонів зберігається зразок чорнозему, взятий саме в Україні, тобто ми маємо те, чого не мають інші, — чи не найкращу в Європі землю і на ній — селянина як втілення найкращих рис українця — роботящого трудівника, дбайливого господаря і повносправного хазяїна на своїй землі.

Тоді виникає незручне запитання: «Якщо у нас все так добре, то чому у нас все так погано?» (Ю. Шаповал).

Примхи нашого часу. Карантинного

З різних приводів, але дедалі частіше згадується жарт: «вхід — рубль, вихід — десять». Насамперед це стосується заходів щодо послаблення карантину. Але не тільки. Ми кілька разів спробували увійти в широко розчинені двері демократії, не розуміючи, що ці двері можна зачинити як із середини, так і ззовні. А за вхід, як і за вихід, доведеться заплатити.

Черкаський синдром

Цими днями тема виходу з карантину химерним чином поєдналася з особливостями української демократії у Черкасах. 30 квітня міський голова Анатолій Бондаренко оголосив там про пом’якшення обмежувальних заходів, пов’язаних з карантином. Незалежно і незадовго до того, як поді-бну політику для всієї країни розробив український уряд.

Голод — не тітка, депутат — не всім кум

Напевно, не знайдеться такої людини, якій би хоч іноді не набридало ходити на роботу, яка б не мріяла просто побути дома, виспатися, не похапцем, а з толком взятися за хатні справи, всмак почитати, подивитися кіно чи переглянути у запису цікаві телепередачі, сплести кофту, побути, зрештою, з рідними, з дітьми, поняньчити онуків…

Такий шанс нам випав: через оголошений карантин практично всі третій місяць поспіль сидимо вдома. І що тепер? А тепер нестерпно хочеться на роботу. Тому що ми — люди, у домінуючій більшості, соціалізовані, нам конче потрібно бути там, де ми затребувані, де можемо реалізовуватися як спеціалісти. Робота, зрештою, нас годує. І ми сьогодні, можливо, як ніколи раніше, почали її цінувати, бо ж багато хто її втратив.

Не здатися б на фініші

За прогнозами учених, різке зниження захворюваності на COVID-19 в Україні очікується десь із 18–20 травня, а цілковите завершення епідемії — 8–10 червня. Це за умови, що інтенсивність контактів між людьми зберігатиметься на відповідному рівні, що ми стійко й до кінця витримаємо випробування, яке самоправно коригувало всі наші плани.

А за те, що хвороба серед нас не набрала великої згубної сили, як те сталося в Європі та США, найперше дякуймо тим, хто добровільно усамітнився й добросовісно виконував і продовжує виконувати всі застережні карантинні заходи. За витримку і відповідальність ми нагороджені досить оптимістичним прогнозом: коронавірус відступає, хоча й не упускає шансів, потрапивши у сприятливе середовище, проявити свою згубну силу. Он як у Поді-льську, де хворий пішов до лікарні замість того, щоб телефоном викликати лікаря. Результат безвідповідальності й необачної поведінки — закрите на карантин місто, десятки заражених, серед яких чимало медиків, летальні випадки, величезні матеріальні збитки, страх і відчай.

Ковідофобія (?)

Карантин в Україні продовжили до 11 травня (як буде далі — залежатиме від поведінки й усвідомлення ситуації кожним із нас). Хоча ми й сподівалися, що вже із 24 квітня зможемо жити, як раніше, плануючи власний час, МОЗ, прогнозуючи пік захворюваності на COVID-19 на початок травня, запропонував відтермінувати зняття обмежувальних заходів ще на два з лишком тижні. На те є цілком об’єктивні підстави.

У суботу, 18 квітня, церемонія очікування благодатного вогню в храмі Гробу Господнього в Єрусалимі відбулася за умов обмеженого доступу не тільки віруючих, а й більшості священнослужителів. Полум’я традиці-йно зійшло під час молитви патріарха Єрусалимського Феофіла у кувуклії. Після цього він передав вогонь клірикам, які запалили від нього зв’язки із 33 свічок, що символізують вік Ісуса Христа.

Із вилами на своїх

Якщо магазин — то найближчий, якщо прогулянка із собакою — то не далі 100 метрів від дому, якщо виходиш на вулицю — то тільки в масці, а також обов’язкове ретельне миття рук. За такими правилами сьогодні живе більшість людей в умовах максимальної самоізоляції через загрозу поширення коронавірусної інфекції. А дотримання простих правил, як відомо, рятує життя.

Кожен сподівається, що згубна зараза скоро відступить. Принаймні, медики нам дають оптимістичний прогноз на травень. А може, й раніше все почне стабілізуватися. Це залежить і від кожного з нас.

Водночас, у соціальних мережах заголосили панікери і підбурювачі, активізувалися астрологи та віщуни, даючи свої «прогнози» й «поради». Хтось десь ляпнув, що вірус долають імбир з лимоном, а також алое з медом і часником. Ціни на імбир, який раніше зсихався на полицях магазинів, стали захмарними, люди розгребли всі лимони і повисмикували з горщиків нещасні квітки.

«Гнiв людини не творить правди Божої»

У час нинішньої кризи, – написав на своїй фейсбук-сторінці предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній, – є ті, хто розуміє всю складність і небезпеку ситуації, уявляє масштаби викликів – і в сфері охорони здоров’я, і для економіки, і для суспільства. І є ті, хто досі сподівається, що їх особисто все це не торкнеться. Це виявляється у вчинках: одні дотримуються рекомендованих правил, виявляють турботу про ближніх, а інші продовжують звичне життя, зустрічі та пікніки з друзями, ігнорують вимоги самоізоляції та вважають, що всі попереджувальні заходи даремні...

Проте, почастішали й інші, крайні, вияви обох моделей поведінки, які об’єднує дещо спільне – роздратування, злість, агресія. З одного боку – обурення проти рекомендованої ізоляції, з іншого – злість щодо ізольованих. Так, уже зараз чуємо про непоодинокі випадки людського гніву, коли односельчани, сусіди чи мешканці навколишніх будинків влаштовують бойкот та цькування людей, у яких виявили коронавірус, а також їхніх родин. До них ставляться, як колись, за часів земного життя Господа нашого Ісуса Христа, ставилися до прокажених. У Євангелії ми зустрічаємо згадки щодо прокази, страшного лиха тих часів, і Священне Писання неодноразово нам нагадує про чудесні зцілення хворих і про те, як треба поводитися людям – як хворим, так і тим, хто їх осуджував, виганяв, нехтував.

Карантин: вчимося онлайн

«Як відомо, китайський ієрогліф «криза» складається з двох частин: «загрози» і «можливості». Якби був ієрогліф «карантин», його б теж треба було складати саме з цих двох частин», — написав у своєму блозі на https://usionline.com народний депутат України, колишній заступник голови Одеської ОДА Сергій Колебошин. Аргументи такі:

Зараз багато розмов саме про «загрози». Стрічки переповнені експертами в лікуванні і запобіганні.

Але я б хотів поговорити не тільки про ризики. А й про можливості. Ті можливості, які держава створила та створює для освіти під час карантину.

Які це ризики, цілком зрозуміло: вимушені канікули, пропуски занять, невиконання навчальних планів (не забуваймо, що в багатьох містах і областях щойно закінчилися карантини через сезонний грип).

Серіал «Пандемія». Перша серія, перший сезон

У фахівців з епідеміології та вірусології досі нема відповіді на два питання. Перше — чому епідемія COVID-19 набула характеру пандемії з великою кількістю людських жертв (близьке за походженням і наслідками захворювання відносно швидко вдалося локалізувати) і друге — коли людству вдасться впоратися з пандемією?

НП світового масштабу

Поки нема відповіді на ці питання, наші міркування побудовані на піску і нагадують рецензії на голлівудські серіали катастроф. Тільки в цих серіалах ми — актори, а не глядачі. Актор, як відомо, зобов’язаний вивчити і зіграти свою роль, але не зобов’язаний знати, чим серіал закінчиться. Та от сюжет на тему нинішньої пандемії навіть не написаний.

Перша серія першого сезону складається з двох епізодів. Перший епізод — виявлення та ізоляція хворих, другий — пошуки засобів (вакцини і ліків) для боротьби із захворюванням та його ймовірним ускладненням — швидко-плинною нетиповою пневмонією. Наразі тільки в одній країні світу, Китайській Народній Республіці, вчені і лікарі (і то не повністю) свої ролі зіграли. Режим ізоляції хворих у місті Ухань із завданням впорався, але лікування велося паліативними засобами. Вакцини від COVID-19 нема досі.

«Свідомо знову лізу в пекло»

Медсестра-українка, яка працює в італійському Берґамо, поборола коронавірус і повернулася на службу

Уже місяць, як Італією вирує агресивна епідемія коронавірусу. Країна б’є світовий рекорд за рівнем смертності — 9 відсотків. Науковці шукають і наразі не знаходять пояснення, чому вірус так косить людей саме в італійській Ломбардії.

Серед померлих в Італії є громадяни України. Є наші співвітчизники і на карантині. Серед них — 46-річна уродженка Ужгорода Ярослава Вишневська. Вона працює медсестрою в реанімаційному відділенні лікарні Humanitas Gavazzeni у місті Берґамо (Ломбардія). У розмові з «Радіо Свобода» жінка розповіла про свій досвід хвороби та про критичну ситуацію у лікарнях міста, яке за лічені дні стало епіцентром небувалої епідемії.

— Перші симптоми хвороби я відчула 8 березня. Була сильна слабкість у тілі, наступного дня — температура 38,3. Попередила на роботі, але сказали виходити. Вже у відділенні (при вході і виході нам міряють температуру) при реєстрації мала 38,7. Мене відразу відправили у відділення швидкої допомоги і прокапали.

— Взяли пробу на наявність коронавірусу?

— Нам не роблять аналіз, це не обговорюється навіть. У реанімації всі перехворіють, це очевидно, нас попередили, і ми свідомі того. Пробу беруть, коли є підозра.

У режимі надзвичайної ситуації

Пандемія коронавірусу набуває у світі небувалого розмаху. Ми, звісно, маємо всі підстави стверджувати, що українська влада діє непрофесійно, хаотично і перелякано (на цей переляк у неї є інші, не медичні, а політичні «діагнози»), але не можемо не визнати: навіть лідери найвпливовіших держав сахаються від рішення до рішення у пошуку алгоритму зменшення втрат (людських та економічних) для своїх країн.

Критикувати — легше. Бути відповідальними — складніше. Бережімо одне одного, бережімо наш український світ!

Сподіваймося, що дії нашого уряду виявляться ефективними у боротьбі за наше майбутнє, але й пам’ятаймо: ми — потужна нація, яка не дасть ворогу вдертися (чи фізично чи бактеріологічно) в нашу хату.

* * *

Кабінет міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів — до 24 квітня.

«Уряд діє за визначеним планом боротьби з поширенням коронавірусної інфекції. І сьогоднішнє рішення обумовлене тим, що випадки захворювання на COVID-19 вже виявлені в 13 областях та місті Києві», — зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, наголосивши, що режим надзвичайної ситуації не обмежує конституційні права громадян, а лише консолідує зусилля для подолання загрози.

Денис Шмигаль зазначив, що в боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції український уряд діє за визначеним планом і співпрацює з міжнародними партнерами. Зокрема, відбувся перший телеміст з китайськими лікарями, які поділилися своїм досвідом.

* * *

Ніхто нікуди не їде. Відтепер і до кінця карантину

24 березня всі автобуси, тролейбуси та трамваї вийшли на маршрути Одеси з табличкою «Спецтранспорт». Із вівторка міський транспорт перейшов на спеціальний режим роботи і користуватися ним просто так, без нагальної потреби, не можна. Таких радикальних заходів вживає мерія для профілактики поширення COVID-19.

Громадським транспортом можуть користуватися лише медики і фахівці, які працюють на підприємствах, що забезпечують життєдіяльність міста: співробітники служб міськради, комунальники, рятувальники, поліцейські та журналісти, які висвітлюють місцеві події.

— Згідно з рішенням міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій електротранспорт та автобуси перевозитимуть пасажирів за пред’явлення службового посвідчення, довідки з місця роботи, паспорта чи водійських прав, — роз’яснює керівник департаменту транспорту Олександр Ілько. — Перевірятимуть документи водії, однак ми вже звернулися до поліції з проханням виділити співробітників, які допоможуть здійснювати контроль документів.

Ми всі в одному човні

Коронавірус шириться планетою з небаченою швидкістю. Основним способом його стримування досі є карантин. Дотепер не зрозуміло, наскільки ізоляція та обмеження пересувань людей здатні вберегти від небезпечної інфекції. Не зрозуміло навіть ученим. Зате політики у всьому світі з готовністю вживають жорстких заходів. І ці заходи не завжди пов’язані з пандемією.

Планета на карантині

Почнемо з того, що Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) протягом трьох місяців не поспішала оголошувати поширення інфекції коронавірусу пандемією. Хоча ще в січні 2020 року захворювання, викликане Covid-19, вийшло за межі початкового вогнища в китайському місті Ухань. Ще на початку березня генеральний директор ВООЗ Тедрос Адхан Гебрейсус сказав, що слово «пандемія» абсолютно нічого не міняє у способах протидії захворюванню. Вони такі ж, як і в боротьбі з будь-якою епідемією.

У принципі Гебрейсус правий. Але світова війна, визнайте, все-таки відрізняється від збройних зіткнень, які регулярно відбуваються по всій земній кулі. І справа не тільки в кількості жертв. Масштаби всесвітнього лиха впливають на всі сфери життя людей, створюють обстановку, коли до нормального життя повернутися практично неможливо. Уникаючи слова «пандемія», можна було на час заспокоїти людей. Але це перешкоджало мобілізації, усвідомленню загальної небезпеки і солідарності, яка, як ніколи, необхідна.

Випробування і відповідальність

Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)». Відповідне рішення підтримали 344 народні депутати.

Цим законом визначається створення правого підґрунтя для оперативного здійснення державою комплексу невідкладних заходів для запобігання та лікування коронавірусної хвороби.

Зокрема, йдеться про проведення закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для цієї мети, без застосування процедур, передбачених законом «Про публічні закупівлі», стовідсоткову попередню оплату за такі товари, роботи та послуги, звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів і медичного обладнання, призначених для запобігання виникнення і поширення Covid-19. Контроль за цінами на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари здійснюватиме уряд. Утім, такі норми матимуть тимчасовий характер. Закон визначає адміністративну відповідальність за неоприлюднення інформації про проведені відповідно до нього публічні закупівлі.

Скільки ще чекати на вакцину?

Над розробкою потенційної вакцини проти коронавірусу COVID-19 працює понад 30 компаній, і деякі вже готові до початку випробувань. Але очікувати її появи у короткі строки, за оцінками експертів, не варто, йдеться в огляді, опублікованому тут: https://www.radiosvoboda.org/a/30490696.html.

Початок випробувань

У США вже 16 березня почали випробування потенційної вакцини, повідомляє інформаційне агентство Associated Press з посиланням на неназваного чиновника. Випробування фінансують Національні інститути охорони здоров’я США. Вони проходитимуть у дослідницькому центрі Kaiser Permanente Washington Health Research Institute у Сіетлі. В них візьмуть участь 45 волонтерів віком від 18 до 55 років. Вакцину розробила біотехнологічна компанія Moderna спільно з Національним інститутом охорони здоров’я США (NIH).

У квітні випробування планує почати американська компанія Inovio Pharmaceuticals в Університеті Пенсільванії і випробувальному центрі в Канзас-сіті.

Але, як пояснюють експерти, очікувати потенційної вакцини найближчим часом не варто. Згідно з деякими оцінками, вона стане доступною не раніше 2021 року.

Чому так довго?

Експерти сфери охорони здоров’я кажуть, що на повну перевірку будь-якої потенційної вакцини знадобиться від одного року до 18 місяців, йдеться в статті агенції AP.

Навіть якщо початкові випробування на безпеку цих вакцин пройдуть добре, «ми говоримо про рік-півтора», перш ніж будь-яка вакцина зможе бути готовою до широкого використання, вважає доктор Ентоні Фоучі, директор Національного інституту алергії та інфекційних хвороб NIH.

Що таке коронавірус

Захворювання, спричинене новим коронавірусом, уперше було виявлене в Ухані (Китай) й отримало назву коронавірусного захворювання 2019 (COVID-19). «CO» означає corona (корона), «VI» — virus (вірус) та «D» — disease (захворювання). Раніше це захворювання називали «новим коронавірусом 2019 року» або 2019-nCoV.

COVID-19 — це новий вірус, пов’язаний з тим же сімейством вірусів, що й гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) та деякі типи звичайної застуди.

Як поширюється COVID-19?

Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, зокрема через кашель і чхання, а також торкання поверхонь, забруднених вірусом. COVID-19 може жити на поверхнях протягом кількох годин, але прості дезінфікуючі засоби можуть його вбити.

Які симптоми коронавірусу?

Симптоми можуть включати підвищення температури, кашель і задишку. У більш важких випадках інфекція може викликати пневмонію або утруднення дихання. У деяких — може бути смертельним.

Тритижневий карантин

Учора Кабінет Міністрів затвердив заходи, яких необхідно вжити через загрозу епідемії коронавірусної інфекції та для недопущення поширення COVID-19 в Україні, повідомляє урядовий портал.

Так, прийнято рішення виділити 100 млн грн на першочергову закупівлю засобів індивідуального захисту для поточних потреб міністерств, відомств та служб, а також для поповнення держрезерву. Одночасно, задля виконання цього рішення, до 1 червня заборонено експорт товарів протиепідеміологічного призначення, щоб гарантувати забезпечення необхідними засобами захисту населення країни.

Нехай страх не затуманює наші розум і совість

Багато хто з нас, а певно, що й більшість, у тяжку хвилину звертається до Всевишнього з проханням про захист і допомогу. А найчастіше, вочевидь, просимо про зцілення, про здоров’я. Своє, близьких, друзів, знайомих.

У ці дні у щирих молитвах до Господа звертаються і ті, хто волею долі опинився в ураженому новою недугою китайському місті Уханю, і ті, хто чекав (чи ще чекає, бо ж не всіх забрав літак) повернення рідних додому. Молімося ж разом з ними. Про те, щоб усі наші співвітчизники були здоровими, а ті, хто захворів, якомога швидше одужали і так само як найскоріше потрапили в наші обійми. Будьмо милосердними. Як учить нас Святе Письмо. Як наставляють духовні пастирі.

Стратегія тиску проти стратегії поступок

Із самого ранку 18 лютого поблизу «розведеного» Золотого відбувся важкий п’ятигодинний бій між батальйонною групою російських окупаційних військ та нашими захисниками.

«Збройні формування Росі-йської Федерації атакували українські позиції поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний. На одному з опорних пунктів відбувся ближній бій з російською штурмовою групою. Підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну вогневу відповідь противнику та утримали повний контроль над ситуацією. Серед українських захисників, на жаль, один загиблий, четверо отримали легкі поранення», — йшлося в ранковому зведенні штабу Операції об’є-днаних сил. Водночас у соцмережах почала ширитися інформація про кількість загиблих — не один, а четверо, а також про нібито втрату українською армією кількох опорних пунктів. Однак у штабі ООС це спростували: «Позиції українських захисників не втрачені. Загиблий — один».

Моряки — здорові, посилки — безпечні, а учням час за парти

За інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України, станом на 13 лютого у світі зареєстровано 60331 лабораторно підтверджений випадок нової коронавірусної інфекції COVID-19, з них 1369 — летальні.

Різке зростання кількості випадків пов’язане з новим методом діагностики захворювання, який почали використовувати у провінції Хубей. Цей метод, крім лабораторних досліджень та характерних симптомів, передбачає використання комп’ютерної томографії легень для виявлення симптомів пневмонії, спровокованої новим коронавірусом.

Практично 80% усіх випадків COVID-19 зафіксовано в одній провінції Китаю — Хубей, за межами КНР — 455 випадків у 24 країнах.

В Україні жодного лабораторно підтвердженого випадку COVID-19 не зафіксовано.

Цими днями генеральний консул КНР в Одесі Сун Ліцюнь вважав своїм обов’язком поінформувати представників місцевих ЗМІ про ситуацію, яка склалася в Ухані. На брифінгу в дипустанові він запевнив, що влада Китаю робить усе можливе для боротьби з небезпечним вірусом, проти якого розроблено потужну стратегію і вона успішно реалізовується.

Усе, що залишилось, — земля

Опитування, яке я проводив упродовж січня в Ренійському та Ізмаїльському районах, засвідчило: практично всі, з ким спілкувався, виступають проти відкриття ринку землі. Але є й ті, хто ще не визначився, як і ті, хто за скасування мораторію на її продаж. Утім, таких виявилося лише троє із 38 моїх респондентів. Пояснення приблизно однакове: у людей, особливо похилого віку, нема коштів для серйозного лікування (операцій) і допомогти їм нікому, тому єдина можливість продовжити життя хоч на кілька років — продати свій пай. Я розумію, що відкривати ринок землі передчасно, аргументував один з моїх співрозмовників, але де знайти цим немічним стареньким гроші на медицину?..

Скажімо, Ілля Келіогло, директор ТОВ «Долинське-Нова», переконаний, що земля повинна бути товаром, а от головний агроном цього ж сільгосппідприємства Микола Черня ще чітко для себе не визначив, чи варто узаконювати її продаж. Обидва, як і деякі інші аграрії-керівники та експерти, вважають, що неофіційно землею і так давно торгують. Але за копійки. А з відкриттям повноцінного ринку, за прогнозами Світового банку, ціни зросли б до 3,5 тисячі доларів за гектар. Зараз же землю (через договір міни, тобто коли кілька гектарів хорошої землі сільгосппризначення у зручному місці обмінюються на кілька соток в іншій області, шляхом фіктивного договору-позики під заставу ділянки, яка оформляється через розписку, довгострокової оренди на 40—50 років і т.д.) скуповують за тисячу-півтори доларів.

Сплеск сезонної напасті

На Одещині, як і загалом в Україні, на ранок 29 січня не зареєстровано жодного випадку захворювання коронавірусною інфекцією 2019-nCoV, спалахом якої Китай налякав увесь світ.

Однак, як і прогнозувалося, наприкінці січня сезонна напасть — грип і ГРВІ — переросла в епідемію. Нині переживаємо пік захворювання, який з наступного тижня, стверджують фахівці, поступово піде на спад.

У нас, зокрема, циркулюють свинячий грип H1N1 і віруси негрипозного походження, у тому числі й парагрипу. Про це на брифінгу розповіла головний лікар Одеської міської інфекційної лікарні Світлана Лаврюкова.

Вона повідомила, що зараз спостерігається наплив пацієнтів з діагнозом респіраторна вірусна інфекція і грип. Потік людей настільки збільшився, що довелося відкрити додаткове, сьоме відділення. У декого з пацієнтів хвороба проходить дуже складно, але важких пневмоній, які загрожують життю, нема.

Чи все дійсне розумне?

Останнім часом дедалі більше підстав сумніватися в мудрості філософа Гегеля, який стверджував, що все дійсне є розумним, а все розумне — дійсним. Світ стає свідком прийняття рішень, наслідки яких не те що важко, а неможливо збагнути.

Хто висмикнув чеку?

Чи є сенс сперечатися про те, коли і хто першим висмикнув чеку з гранати або, як висловився колишній віце-президент США Байден, «кинув динаміт у бочку з порохом»? Чеку назад не вставити, а від бочки хочеться втекти подалі. Було б куди, але, схоже, нікуди. Глобус маленький. Від того, як спалося президенту Путіну перед анексією Криму, від того, з якої ноги встав з ліжка президент Трамп перед тим, як віддав наказ убити іранського генерала Касема Сулеймані, залежать долі багатьох людей у різних частинах світу.

Та що тут нового? Лідерів іноземних держав і раніше вбивали за наказом зовнішніх чи внутрішніх ворогів де завгодно. Президента Афганістану Аміна радянський спецназ убив у його власному палаці, а до Папи Римського Івана-Павла ІІ чекісти вбивць підсилали двічі. Але досі це (за будь-якого результату) робилося так, щоб зберігалася можливість збрехати: ми там ні до чого, нас там не було і нема.

Трамп віддав наказ вбити іранського генерала відкрито. Демонстративно. Вирішив, що ліквідувати «терориста №1» на території чужої країни може, не посилаючись на міжнародне право і навіть на закони своєї країни, що передбачають перед початком воєнних дій консультації глави держави з Конгресом. А те, що вбивство Касема Сулеймані призведе до жорсткого ірано-американського зіткнення, доповідали президенту США неодноразово.

Не вижив ніхто...

8 січня прилетіла трагічна звістка з Ірану – на околиці Тегерана розбився пасажирський літак авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», який прямував до Києва. Усі 167 пасажирів та 9 членів екіпажу загинули.

На момент здачі цього номера у друк причини трагедії не встановлені. США та Канада заявили, що лайнер, імовірно, був збитий іранською ракетою. Влада Ірану звинувачення відкидає. Українська сторона не поспішає зайняти ту чи іншу позицію: Президент Володимир Зеленський 10 січня заявив, що версія про влучання ракети в український літак в Ірані не виключається, але наразі не підтверджена, і закликав міжнародних партнерів надати дані, які є у них і які стосуються трагедії, у розпорядження комісії з розслідування причин авіакатастрофи.

Коли влада розділена і коли вона неподільна

Цього тижня у світовій політиці відбулися дві важливі події. Палата представників Конгресу проголосувала за імпічмент 45-у президенту Сполучених Штатів Дональду Трампу, а її величність Єлизавета ІІ виступила в Палаті громад Сполученого Королівства з тронною промовою.

Захист «свідка»

Великобританія від України (якщо виключити географію) дальше, ніж США. Як на нашій країні позначиться промова, написана прем’єр-міністром Борисом Джонсоном, який переміг на виборах 12 грудня, — невідомо. Невідомо також, як рішення Великобританії покинути Євросоюз вплине на економіку більшості країн Європи. Втім, цей процес 31 січня 2020-го тільки розпочнеться. Упродовж наступного року чекають важкі переговори про укладення торгової угоди з Євросоюзом та низки двосторонніх торговельних і політичних угод з різними країнами. У тому числі, ймовірно, і з Україною. Хотілося б думати, що гірше не буде, але чи буде краще — велике питання.

Нічия = перемозі?

Судячи з реакції соцмереж та ЗМІ на саміт «нормандського формату» у Парижі, Україну це зачепило значно сильніше, ніж Росію. Такий висновок можна зробити, просто оцінивши кількість публікацій. Можливо, так сталося через новину про те, що через махінації з допінгом наших «дорогих сусідів» на чотири роки викреслили зі світового спорту? Заслужено. Але Україна на це звернула мало уваги: 9 грудня всі ми «були в Парижі». А 10-го зранку — від душі відлягло. Адже найпопулярніший у нас висновок щодо саміту, що «він нічим не закінчився», а це, на думку більшості коментаторів, є найбільшою удачею для України в ситуації, яка склалася. Чи так це насправді?

Нам видається дуже важливим один момент з підсумкової прес-конференції саміту, коли канцлер Німеччини Ангела Меркель сказала, що «Мінські угоди» — не є чимось непорушним, що їх цілком можна і треба пристосувати до вимог часу, адже з моменту їх підписання минуло довгих п’ять воєнних років. Тисячі полеглих, десятки тисяч скалічених, сотні тисяч знедолених, мільйони біженців, вщент зруйнований регіон, який забезпечував третину українського ВВП… Як можна зараз просто виконувати те, що було підписано до всього цього? Тоді все, що прописано в тих угодах, і треба було робити. Окупаційні війська виводити в тому числі. А Росія замість цього лише розкручувала сильніше маховик агресивної війни. Тож тепер — звиняйте…

За сказане канцлером Німеччини і варто зачепитися Україні, наполягати на адаптації Мінських угод до умов сьогодення, формулювати конкретні варіанти, пропонувати розрахунки. Здається, саме на цьому шляху нам, якщо й не перемога близька світить, то принаймні цей шлях є логічним, уже підтриманим союзником, а тому — цілком реальним. А там — подивимось.

Два дні у Лондоні

Ювілейні заходи завжди починаються зі свята, але іноді закінчуються скандалом. Дводенний лондонський саміт лідери 29 держав Північноатлантичного альянсу відсвяткували широко, з розмахом, але без низки скандалів не обійшлося.

Куди плисти після сімдесяти?

За сімдесят років існування військово-політична організація НАТО звідала лише одну справжню кризу, коли в кінці 1991-го у зв’язку з розпадом СРСР залишилася без свого супротивника. Західна ядерна парасолька над світом, військові бази на чужих територіях, стримування комуністичної агресії — все, здавалося б, втратило сенс. На розпуску НАТО одночасно з Варшавським договором наполягав Горбачов, і багато хто з його західних колег таку ідею підтримували. І потайки підраховували гроші, які планували заощадити.

На щастя, знайшлися тоді політики, які радили з розпуском НАТО почекати. У сенсі — шкода ламати дорогу іграшку, раптом знадобиться. Однак ідея економії на безпеці прижилася. Особливо — в Старій Європі, де впродовж двадцяти років видатки на утримання армій скорочувалися, а витрати на озброєння зберігалися хіба як частина високоприбуткового бізнесу. У США відбувалися подібні процеси, але повільніше, оскільки «цивільна» економіка там була і залишається прив’язаною до військово-промислового комплексу.

Розпродаж землі — це реальний злочин

Юлія Тимошенко озвучила Маніфест Штабу захисту землі. «Батьківщина» вимагає проведення референдуму

Земельні закони треба зняти з розгляду, а всі питання щодо долі української сільськогосподарської землі мають вирішити люди на всеукраїнському референдумі. Про це йдеться у Маніфесті Об’єднаного штабу захисту української землі, який підписали представники організацій громадянського суспільства і який озвучила з трибуни Верховної Ради Юлія Тимошенко.

«Понад 20 громадських організацій, профспілки та професійні об’єднання аграріїв, за якими стоять мільйони людей, підписали Маніфест. Вони вважають, що розпродаж землі загрожує національній безпеці країни. Це не політичне рішення, це — реальний злочин, який вимагає розслідування та покарання всіх, хто стоїть за цією аферою», — наголосила голова партії.

За словами Юлії Тимошенко, «Батьківщина» підтримує вимоги Штабу захисту української землі та закликає терміново зняти з розгляду всі земельні законопроєкти і якнайшвидше провести референдум щодо неприпустимості продажу земель сільгосппризначення.

Дрібні фермери — сіль земельної реформи

Кроком, здатним розкрити потужний потенціал української економіки, назвали в ЄС плани українського уряду відкрити ринок землі в нашій країні. Водночас застерегли: реформа має ґрунтуватися на верховенстві права і на принципах сталості, прозорості, справедливості й інклюзивності.

«Дотримуючись незалежного законодавчого процесу в Україні та суверенної процедури прийняття рішень, ми, разом з іншими міжнародними партнерами, готові запропонувати свій досвід і підтримку», — заявили в Представництві ЄС в Україні.

Вкрай важливо, наголошують наші європейські партнери, застосувати захисні механізми до відкриття ринку. Це потрібно, аби уникнути надмірної концентрації землі в руках кількох операторів, забезпечити справедливе ставлення до дрібних власників землі, що хочуть продати свої земельні ділянки, та гарантувати права активних малих фермерів, які прагнуть придбати землі сільськогосподарського призначення. Євросоюз уважно оцінить умови, за якими функціонуватиме ринок сільськогосподарської землі, та як здійснюється контроль над захисними механізмами під час впровадження земельної реформи. Дрібні фермери повинні бути в центрі цієї реформи, включно із тими, які ще не зареєстровані як юридичні особи-фізичні особи, що обробляють сільськогосподарські угіддя. ЄС рекомендував би поставити таких дрібних фермерів в основу системи державної підтримки.

Найдорожчий стратегічний ресурс

Парламентські фракції «Батьківщина», «Опозиційна платформа — За життя», «Європейська солідарність» та депутатська група «За майбутнє» виступають проти продажу земель сільськогосподарського призначення, пише www.pravda.com.ua, посилаючись на виступи представників фракцій на засіданні Верховної Ради 12 листопада.

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко: «За оцінками ООН, кількість родючих земель у світі стрімко скорочується. Разом з джерелами питної води. Кожна сьома людина у світі голодує, включаючи дітей. Земля стає у світі найдорожчим стратегічним ресурсом. Сильні, інтелектуальні, розумні країни світу своєю стратегією визначили скуповування у державну власність земель сільгосппризначення як у своїй країні, так і за її межами. У жодному випадку Україні не можна сьогодні позбутися цього стратегічного ресурсу».

Один з лідерів «Опозиційної платформи – За життя» Вадим Рабінович: «Сьогодні вирішальний день у новітній історії України. Багато лиха бачила наша земля, але такого, щоб її продавали, — такого ще не було! Це питання виживання та існування нашої держави. А всім представникам МВФ, Сороса та іншим, чиї загребущі руки тягнуться до землі, я хочу сказати: «Хрєн вам, а не землю України!». Дідька лисого ви отримаєте, а не землю! Коли б я мав талант, я б щас заспівав пісню «Вставай страна огромная». Давайте забудемо всі політичні чвари і пригадаємо, що ми всі – діти України. Ми не дамо продати землю!».

Зупинити аферу влади

Не спитавши народної думки, уряд вніс до парламенту законопроєкти про розпродаж найціннішого скарбу України — сільськогосподарської землі. Аграрії, науковці, політики, всі небайдужі українці б’ють на сполох: це може стати непоправною помилкою. На знак протесту на вулиці Києва і на магістральні траси фермери вивели агротехніку, вони перекривають дороги і проводять мітинги. Соціологія свідчить: українці категорично проти продажу землі! Ми з командою «Батьківщини» вимагаємо від влади дослухатися до людей! Або Україна повстане, і повстане справедливо!

…У мене на столі лежать три документи, які не залишають сумнівів: якщо ми пустимо сільськогосподарську землю з молотка, країну очікують незворотні наслідки.

Першу доповідь склали молоді вчені, які ґрунтовно проаналізували події навколо сільськогосподарської землі у світі. Вони пишуть про земельний бандитизм та грабунок, який панує на планеті. Моторошний приклад: унікальні землі Мадагаскару були продані іноземним корпораціям, і тепер люди опинилися на межі голоду. Всю сільськогосподарську продукцію, яка вирощується в країні, нові власники дочиста вивозять за кордон.

Нема нічого дорожчого за дешевий російський газ

«Нафтогаз» відповів на ультиматум Кремля щодо газових переговорів

У НАК «Нафтогаз України» назвали заяву речника президента РФ Дмитра Пєскова про переговори щодо транзиту газу «російським стилем». Відповідний коментар розмістила пресслужба «Нафтогазу» у Twitter. «Отже, все зводиться до наступного: жодних переговорів про транзитні угоди, поки ми не зупинимо примусове стягнення 3 мільярдів доларів за завершеним арбітражем та не відкинемо інші вимоги в Стокгольмі — спікер Путі-на Пєсков. Ласкаво просимо на комерційні переговори, російський стиль», — йдеться у дописі, повідомляє «Укрінформ».

Раніше Пєсков заявив журналістам, що РФ і Україна не домовляться щодо газу, поки не припиняться судові претензії. «Продовження задіяння арбітражу, висунення якихось претензій в арбітражі робить фактично неможливим досягнення будь-яких домовленостей», — зазначив він.

30 жовтня у Будапешті Путін заявив, що Росії й Україні необхідно обнулити взаємні претензії щодо газової суперечки, при цьому «Газпром» готовий постачати газ українській стороні за значно нижчою ціною, ніж вона платить зараз за «помилковим» реверсом.

«Зробимо» один одного

Монополія влади неминуче призводить до розколу всередині цієї влади. Питання лише в тому, коли це станеться, в якій формі втілиться і з яким результатом.

Централізм без берегів

Більше ста років тому (задовго до «трускавецького тренінгу» і формування монобільшості у Верховній Раді України) з проблемами однопартійної влади в умовах декоративної демократії зіштовхнулися російські більшовики. Теоретично вони були непогано озброєні. У роботах Ульянова (Леніна), починаючи зі «Що робити?» (1902 р.) в парті-йному, а потім у державному будівництві послідовно проводився принцип «демократичного централізму» (ДЦ).

З народовладдям у цього принципу мало спільного. Зате багато спільного з диктатурою. Обов’язковою в системі ДЦ була процедура підпорядкування організацій «нижестоящих вышестоящим», а демо-кратія проявлялася у виборах делегатів на з’їзди. Згодом таких делегатів вищі організації почали призначати самі, а вершиною піраміди влади став вождь. Але до того як система на чолі з вождем остаточно сформувалася, внутрішньопартійні дискусії тривали впродовж десятиліть.

Нема порядку ніде. Україна — не виняток

Останнім часом у частини громадян нашої країни утверджується переконання, що, попри патріотичні заяви глави держави, представники «слуг народу» готують Україну до поступок Росії, які інакше, ніж капітуляцією, не назвеш. Йдеться не про горезвісну «формулу Штайн-маєра», а про стратегію протистояння агресії загалом. У тому сенсі, що подібної стратегії… нема.

Ні капітуляції! Що далі?

Цього тижня міністр закордонних справ України Вадим Пристайко про відсутність такої стратегії у «слуг народу» не посоромився зізнатися. Він прямо сказав очевидну річ. Нам доведеться або домовитися з Росією, або перейти до мобілізаційної моделі економіки, урізавши на третину соціальні програми, включно із зарплатами та пенсіями. І перенаправити ці видатки бюджету на потреби армії. Главі МЗС дорікають у тому, що своїми висловлюваннями він фактично погрожував санкціями власним громадянам. Тим, хто виступає проти капітуляції. Або підштовхує до неприпустимих компромісів українську сторону перед зустрі-ччю лідерів «нормандської четвірки».

Три символи свободи

Сьогодні, 10 жовтня, в Одеському історико-краєзнавчому музеї відкриється пересувна виставка «Фактор свободи», приурочена до Дня захисника України, який святкуватимемо у понеділок.

Виставка створена Українським інститутом національної пам’яті у співпраці з Центром дослідження визвольного руху. Інформаційно-просвітницькі банери розповідають про ідентифікацію українського руху в різні часи.

На 2019 рік припали три ювілеї — Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери, відтак експозиція розповідає про цих видатних діячів, їхню роль в українській історії. Біографія цих постатей дуже різна, але їх єднає ідея свободи, яку вони прагнули здобути для свого народу. Їхні імена стали символом нашої нації і тавром для її недругів. З вуст прихильників і ворогів ці імена звучали однаково пристрасно: перші вкладали в них захоплення і гордість, а другі — страх і ненависть. Герої виставки жили в складні часи й ухвалювали складні рішення. Цілі покоління їхніх послідовників називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями.

У виставці «Фактор свободи» йдеться про виклики, які стояли перед Україною у часи Мазепи, Петлюри і Бандери та про їхні відповіді на ці виклики, про те, як сучасна армія вшановує традиції своїх попередників.

Отруйна таблетка Кремля

Новина про те, що Україна погодилася на умови врегулювання конфлікту на Донбасі, відомі як «формула Штайнмаєра», викликала суперечливі реакції у світі. Деякі оглядачі вбачають у цьому кроці надію на завершення п’ятирічного кривавого конфлікту. Інші кажуть, що поза самою формулою, яку висунув тоді ще міністр закордонних справ Німеччини, а нині її президент Франк-Вальтер Штайнмаєр, є багато запитань, на які нема відповідей. Перші оцінки знаних у світі експертів зібрало Радіо «Свобода» (https://www.radiosvoboda.org). Ось кілька з них.

МЗС Німеччини в мережі Twitter цитує слова свого міністра Гейка Мааса, який вважає, що ця згода України «відкриває наступні двері»: «Мені приємно, що сьогодні конструктивна атмосфера Тристоронньої контактної групи в Мінську призвела до великого сподівання на прогрес. Вона відкриває двері для подальших етапів».

Але вже у першому ж коментарі до цього твіту німецький журналіст Юліан Рьопке запитує: «Де поступки з боку Росії щодо України? Чи лише Україні потрібно піти на поступки, щоб Німеччина та Франція були задоволені?».

Як вирватися із замкнутого кола

Закінчилося літо, і все в українській політиці закрутилося. Не кажіть, що цього ніхто не очікував. Українські виборці свідомо відмовилися від літніх канікул.

Демократія тримається на процедурі

Микола ІІ з’явився на засідання Державної Думи. Коли її голова Михайло Родзянко оголосив перерву, російський самодержець закричав на весь Таврійський палац: «Яка перерва? Давайте працювати!». Уявити таку ситуацію не міг би навіть буйно схиблений. Але подібне сталося

3 вересня 2019 року, в день відкриття сесії Верховної Ради дев’ятого скликання. Коли глава Української держави — Президент Володимир Зеленський зажадав від голови ВР Дмитра Разумкова скасувати вже оголошену п’ятихвилинну перерву.

Найцікавіше, що Разумков перерву скасував. Політологам, котрі обговорюють, яка зараз у нас республіка (не за Конституцією, а фактично), добре б запам’ятати цей чудовий епізод. Процедура, на якій тримається демо-кратія будь-якого зразка, була наочно і демонстративно порушена. Причому, порушена не самодержцем, а всенародно обраним Президентом і спікером законно обраного парламенту.

Середнє політичне

Середня температура хворих по палаті, звісно ж — безглуздість. Але «середню полі-тичну» температуру у Верховній Раді вимірювати можна і потрібно. До останнього часу з цим були проблеми. Десяток виступів з трибуни, пара десятків голосувань тільки приблизно показували, на що хворі пацієнти і якими ліками їх слід лікувати.

Забіг з бар’єрами

Крім обережних методів — законодавчих поступок лобістам великого бізнесу і розподілу бюджетних коштів на користь представників «улюблених» округів — доводилося, певна річ, вдаватися і до нетрадиційної медицини. На зразок роботи з хворими парламентаріями в Адміністрації Президента, запрошеннями їх на співбесіди в СБУ та повідомленнями про підозри на вимогу ГПУ, НАБУ, САП, ДБР та інших відомств.

До хірургічного втручання, втім, справа доходила не завжди. Позбавити «хворого» депутата недоторканності вдавалося рідко. А якщо вдавалося, у нещасних був час піти у відпустку, прикинутися невиліковно хворим, втекти, зрештою, за кордон для заняття кінним спортом. Чи спостерігав за цим глава держави? Так, звісно, але формально не втручався. Прикидався на людях, що в Україні існує розподіл влади — фундаментальний принцип сучасної демократії.

Прохолодний мир і безпідставні надії

Цього тижня нашу країну вперше за двадцять років відвідав прем’єр-міністр Ізраїлю. Звучить голосно, але значення такого візиту для України мінімальне. Важливіше для нас те, що відбувалося на півдні Франції під час зустрічі Еммануеля Макрона і Володимира Путіна. Почнемо з менш важливого.

Нетаньягу

Незважаючи на те, що в Ізраїлі «на чверть колишній наш народ», з цією країною у незалежної України у сфері політики мало спільного. Набагато більше того, що нас розділяє. Не відвідували прем’єр-міністри Ізраїлю нашу країну двадцять років — і нічого не сталося. Прохолодний мир без змін. На відносини двох держав, певна річ, впливає той факт, що масові вбивства євреїв нацистами під час Другої світової війни (Голокост) відбувалися, в тому числі, на території України. Але це емоції. А по різні боки геополітичних барикад наші держави виявилися порівняно недавно. Точніше, з січня 2014 року, коли Росія захопила й анексувала український Крим.

Ізраїль, як і всі цивілізовані держави, не визнає цю анексію. Але і не приєднується до режиму санкцій, які після анексії Криму наклали на Росію західні країни. Зі зрозумілих причин. У результаті воєн із сусідніми державами Ізраїль анексував частину їх територій. Він, як і Росія, є злісним порушником міжнародного права. Причому, у жорсткі-шому варіанті, включаючи невиконання численних резолюцій Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН.

Мертвий сезон триває

Ще місяць політичним оглядачам доведеться послуговуватися чутками і припущеннями, працювати в режимі очікування. Верховна Рада дев’ятого скликання, за оптимістичного сценарію подій, збереться на перше засідання лише 3 вересня. І не факт, що відразу буде сформовано уряд. Часу до початку великого сюжету не так багато, але байдикувати не годиться. Тож займемося сюжетами малими.

Без посередників

На початку серпня кілька авторитетних українських інформаційних агентств і газет стали жертвами масштабної провокації. Цю провокацію, як не дивно, організувала нова влада за участю глави нашої держави. А головний фігурант провокації, глава Офісу президента Андрій Богдан, у відповідь на обурення суспільства (запущеної «качки» зі своїм звільненням) заявив на «Радіо «Свобода», що команді Зеленського журналісти не потрібні. Ця команда спілкується з суспільством без посередників.

Мертвий сезон?

Серпень в українській політиці раніше можна було сміливо називати мертвим сезоном. Все цікаве починалося у вересні, коли веселі й задоволені поверталися на Батьківщину із зарубі-жних курортів народні депутати. Веселі й задоволені з тих самих курортів поверталися в Україну й міністри. У перші два тижні вересня на них чекала важка робота. Треба було узгодити проєкт бюджету на наступний рік і подати його до Верховної Ради. Починався бій за цифри, інтрига, за якою стояли інтереси мільйонів громадян.

Хто кому в Україні політик

Про бюджетну інтригу нині геть забули. В українському медіапросторі більше обговорюють долю собаки Джессі. Її з буксира, захопленого російськими прикордонниками в Керченській протоці, вдалося повернути на Батьківщину. Після собаки на другому місці за важливістю — «шкільна» тема. Тема короткострокового навчання депутатів Верховної Ради, обраних 21 липня на дострокових виборах за списком партії «Слуга народу» разом з депутатами від тієї ж партії у мажоритарних округах.

Ішла влада мостом і впала у річку...

З анекдотів про Вовочку, якщо їх ще можна розповідати. Ніхто в класі не міг пояснити, чим біда відрізняється від катастрофи. А Вовочка не розгубився і проілюстрував: «Якщо коза йде мостом і падає в річку — це біда, але не катастрофа. Якщо ж падає літак з нашим урядом — це катастрофа, але не біда».

Біда, але не катастрофа

Якщо коротко оцінювати підсумки президентських і парламентських виборів 2019 року в Україні, виходить щось середнє між бідою і катастрофою. З одного боку, не сталося нічого поганого. Навіть навпаки. Глава держави обраний абсолютною більшістю тих, хто голосував, а парламент (щодо можливості швидко ухвалювати закони) став чимось середнім між Верховною Радою СРСР і Державною Думою Росії.

Однак жага змін і всенародна підтримка «слуг народу» призвели до того, що зараз де-факто порушений базовий принцип сучасної демократичної держави — принцип поділу виконавчої і законодавчої влади. Двадцять вісім років незалежності для історії, звісно, термін невеликий. Але в цей період поділ двох влад (про судову поки що забудемо) в Україні все ж хоч якось дотримувався.

Двопартійна Україна

Часто доводиться читати, що найефективнішою робота парламенту стає за двопартійної системи представництва. Такої, яка історично склалася в Сполучених Штатах Америки, такої, яка довгий час існувала у Великобританії та в деяких інших демократичних державах Європи. Створити таку систему штучно неможливо. Потрібна критична маса громадян, готових навіть у разі поразки на виборах згуртовано відстоювати інтереси країни. І потрібен сер-йозний привід для об’єднання.

Партія миру і партія опору

У 2014 році таким приводом стала російська агресія. Не формально, а фактично в нашій країні сформувалася двопартійна система у Верховній Раді. Коаліція «Європейська Україна» тоді утворила партію опору агресору. Решта представляли «партію миру», по суті, партію капітуляції перед Росією. Таке становище тривало недовго тому, бо вожді партії опору внутрішню політику не поєднували з політикою зовнішньою. Навіть мови не було про мобілі-заційну економіку, а спроба оголосити воєнний стан у частині держави закінчилася ганебним провалом.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua