Замість мислення — смартфон?

У номері за 10 серпня «Чорноморські новини» опублікували звернення авторитетних учених «Замість предметів — загальні поняття» щодо наміру Міносвіти подальшого звуження викладання фізики у школі.

Цілком підтримую колег. Значення  фізики полягає не тільки в тому, що школярі знайомляться з основаними законами природи, а й у тому — і це не менш важливо, ніж попередній аргумент, — що фізика (як і математика, як й іноземні мови) сприяє розвитку мислення. Дослідження з допомогою магніто-резонансної томографії це підтверджують дуже переконливо.

То що, замість уроків фізики з фізичними приладами залишимо школярів наодинці із смартфонами? До речі, ті самартфони винайдені саме фізиками.

Микола КОВАЛЕНКО,
доктор фізико-математичних наук, професор,
заслужений діяч науки
і техніки України.
м. Одеса.

Міфи минулого. Колоніального

Всім серцем любіть Україну свою —
І вічні ми будемо з нею!


Володимир Сосюра, «Любіть Україну».

 

Поштовхом до написання цієї статті стало запитання випадкового перехожого, молодика десь під 30 років. Він спостерігав, як я годую бездомних котиків, і несподівано запитав: то що, в Радянському Союзі жилося краще, ніж тепер? Я автоматично сказала, що по приїзді в Одесу на навчання в 1959-у не могла наїстися білих булочок, яких вдома на Полтавщині (тепер Черкащина) й не бачила: мій тато не повернувся з війни. А щоб він та частина затюканих українців так не думали, то нагадала, що в СРСР знищували в гулагах і підвалах НКВС письменників, художників, учених, свідомих українців — усіх тих, хто міг донести людям правду про сутність кремлівської влади. Любов до України тоді вважалася найтяжчим злочином. А для простих людей напридумували міфів, красиво їх оформивши, на зразок: «Я другой такой страны не знаю, где так вольно дышит человек».

 

За даними опитування, за Радянським Союзом усе ще шкодують 35% населення України (статистика з телепередачі каналу «Zik»). Ці відсотки насторожують, бо «п’ята колона» активно працює, а в інформаційному плані ми їй програємо.

Як професійний філолог добре знаю, як цькували комуніста М. Хвильового лише за те, що хотів вивести рідне слово на світовий обшир, як шельмували лауреатів Сталінської премії В. Сосюру і М. Рильського, якій психологічній обробці піддавали талановитих, високоосвічених поетів-неокласиків, як десятиліття карався на Колимі улюбленець читачів Остап Вишня за вигаданим диким звинуваченням — намір убити Постишева... Тому ця мимовільна розмова нагадала мені мученицьку долю не лише письменників, знищених внаслідок інспірованої ЦК КП(б)У в 1937 році «Спілки визволення України». Після конвеєра смерті за присудом трійок УНКВС по Ленін-градській області в жовтні-листопаді 1937-го залишилося три протоколи (№81—83) зі списками на розстріл. У них — понад 700 прізвищ. А оперативна частина Соловецької тюрми завела групову справу № 103010-37 на засуджених представників української інтелігенції, звинувативши їх у «контрреволюційній, шпигунській, терористичній діяльності і створенні міфічної контрреволю-ційної організації «Всеукраїнський центральний блок» (цитую за книгою І. Ільєнка «У жорнах репресій», 1955). У 1930-х було сфабриковано більше сотні процесів проти діячів української культури. Знищували не лише діячів культури: за видуманими звинуваченнями в шпигунстві напередодні війни також були розстріляні фахово підготовлені, досвідчені представники військової еліти.

Врятуємо Куяльник разом!

Дати відповідь на питання «Як врятувати Куяльник?» вирішили з допомогою журналістів. 28 травня представників мас-медіа запросили в прес-тур на лиман. Ініціаторами поїздки виступила громадська ініціатива «SOS: Куяльник!». Її учасники — п’ять одеських організацій: «Чорноморське гайдамацьке з’єднання», яке вже багато років виступає на захист водойми, «Агрікола», «Громада Фонтанки», «Тельмира» та громадська рада при обласному державному управлінні охорони природи.

Перенесення багатогодинних нарад навколо куяльницької проблеми із задушливих приміщень обласної ради та аудиторій екологічного університету на свіже повітря себе виправдало: понад два­дцять медійників висловили бажання «рятувати» лиман. Мета поїздки, за словами організаторів, проста: показати журналістам реальну картину життя Куяльника, познайомити з його історією, щирими і відкритими місцевими мешканцями і «шкідниками» — «нахалкар’єрниками» та відпочивальниками, що люблять смітити. Надмета — переконати медійників, а заодно й суспільство, що єдина реальна можливість врятувати лиман від пересихання — наповнити його морською водою з допомогою вже існуючої, проте до кінця не закінченої труби (її ще називають «каналізація Зуєва»).

Куяльницький цейтнот. Дубль 2

Цими днями в Одеському державному екологічному університеті відбувся «круглий стіл» «Куяльницький лиман: проблеми і шляхи вирішення». Вчені, політики та представники громадськості міркували над гідроекологічними проблемами лиману, думали, як ліпше наповнювати його водою — з моря чи підземних річок.

/_f/2013/33.jpgНагадаємо нашим читачам, що наприкінці березня в Одеському державному екологічному університеті вже проходила нарада щодо проблем Куяльника (див. «ЧН» за 30 березня). На прохання держпосадовців вчені мали представити на суд громадськості обґрунтування доцільності створення національного природного парку «Куяльницький», а також окреслити можливі шляхи порятунку водо­йми. Доповіді, що прозвучали, ви­кликали чимало питань і призвели до суперечок серед учасників наради, але якоїсь одної концепції порятунку тоді так і не вдалося віднайти. Нинішній «круглий стіл» — це продовження дискусії. Цього разу обґрунтовували доцільність наповнення лиману з річки Великий Куяльник та водами Чорного моря (зробити це попросили представники Одеської обласної ради).

За програмою зустрічі заслуховувалися три проекти, розроблені вченими ОДЕУ. Один з них розглядав можливість наповнення Куяльника морською водою, другий — прісною, а третій шукав альтернативні варіанти, в тому числі — дощовою та водою з підземних джерел. «Висновки цього «круглого столу» більш продуктивні, ніж попереднього разу. Нарешті вчені вийшли на конструктивний діалог, — поділився враженнями від зустрічі ректор ОДЕУ Сергій Степаненко. — Вони всі погоджуються, що треба діяти в трьох напрямках. По-перше, ми маємо зберегти доступ прісної води до Великого Куяльника. По-друге, всі погоджуються, що від наповнення Куяльника морською водою шкоди не буде, залишилося визначити, в якій кількості це робити. І по-третє, кожен з нас усвідомлює, що Куяльник потребує додаткового живлення (наповнення додатковими водами), яке не обов’язково має бути безперервним».

Зігрівся? Плати!

Минулися часи, коли все для всіх було порівну. Пригадаймо: впродовж багатьох десятиліть, скажімо, електроенергія коштувала чотири копійки за кіловат і ні копійкою більше. Нині ж до споживача підхід диференційований, тобто індивідуальний. Звідси маємо досить цікаві явища.

Перед закінченням опалювального сезону в «Чорноморку» звернувся мешканець вулиці Героїв Сталінграда Володимир Іванович Соцький. Показав три «герцівські» квитанції — за грудень минулого року, січень і лютий — нинішнього. У графі, що повідомляла про вартість подачі тепла на квадратний метр житла, значилися такі цифри: грудень — 4,81 грн, січень — 8,20 грн, лютий — 6,31 грн.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua