Не лише в грошах щастя

У мене дві новини, погана і хороша, казав вождь африканського племені в бородатому анекдоті. З якої почнемо? Традиція вимагає почати з поганої. Але ми втомилися від негативу, чи не так? Почнемо з позитивної події, на яку довго чекали.

Політичний транш для України

14 вересня Рада директорів Міжнародного валютного фонду на засіданні у Вашингтоні ухвалила рішення надати Україні третій транш кредиту за розширеною програмою кредитування (EFF) у розмірі одного мільярда доларів. «Вперше в історії відносин між Україною і МВФ ми отримали третій транш допомоги в рамках однієї програми співпраці», — прокоментував це рішення Президент Петро Порошенко.

У фінансах розмір, певна річ, має значення. Але ще більше значення має факт відновлення співпраці після річної перерви. За сценарієм, раніше апробованим уже не раз, представники українського уряду та Національного банку України підписували з МВФ меморандуми, наповнені обіцянками. Під ці обіцянки отримували один або два транші із засіків Вашингтона, на чому співробітництво з МВФ тимчасово переривалося.

Цього разу картина інша. Війна і руйнування економіки поставили нашу країну в становище жорсткої залежності від закордонних кредитів, а співпраця з МВФ перетворилася на умову виживання. Зобов’язання, дані в 2015 році, довелося виконувати. Навести лад у фінансовій сфері, скоротити реальний дисбаланс держбюджету, вирівняти внутрішні ціни на енергоносії, прийняти закони, спрямовані на боротьбу з корупцією тощо.

Ухвалені Верховною Радою закони ще не почали працювати, а заходи щодо наведення порядку та боротьби з корупцією в Україні тільки-но почали втілювати у життя. Та зважаючи на нинішню економічну ситуацію в Україні, у Вашингтоні пішли на рішучий крок. Щоб зробити можливим виділення Києву грошей, Рада директорів МВФ затвердила низку винятків з власних правил. Після цього неефективне використання міжнародних резервів, зростання заборгованості за зовнішніми виплатами, наявність нових валютних обмежень перестали бути перешкодою для надання допомоги нашій країні.

Хмари розсіюються

Цього тижня в затягнутій хмарами внутрішній та зовнішній політиці України стали з’являтися просвіти. З’явилася надія, що погода зміниться на кращу або, принаймні, не здійметься буря.

Саміт G-20 не став новим «Мюнхеном»

На кінець серпня і початок вересня 2016 року Кремль запланував широкомасштабну спецоперацію, спрямовану на підрив української держави. Гасу московські стратеги не придумували і велосипеда не винаходили. Вирішили повторити атаки серпня 2014-го та лютого 2015-го. Завдання ставилося те ж — примусити Україну до капітуляції, але здійснити задумане передбачалося іншими засобами. Не агресією, замаскованою під наступ сепаратистів, а загрозою прямого вторгнення російських військ, стягнутих до кордонів України.

Провокація з «кримськими диверсантами» була стовідсотковим «казусом беллі», приводом для оголошення війни, а те, що війна не відбулася і спецоперація успіху не принесла, залежало не від Путіна, а від одностайної реакції лідерів провідних держав світу. Вони російську гру розгадали і на саміті G-20 в Ханьчжоу не погодилися на новий «Мюнхен». Не дозволили будь-кому розпоряджатися долею України за її спиною.

Після відсічі, яку президент Росії отримав на саміті «двадцятки», стало зрозуміло, що продовжувати військовий тиск не має сенсу, а витіснення України з «нормандського формату» жодних дивідендів Кремлю не принесе. І Путіну, як він сам висловився, «доведеться спілкуватися з Порошенком». Для такого спілкування (воно в рамках «четвірки», ймовірно, відбудеться на початку жовтня в Берліні) треба підготувати порядок денний. І такий порядок, швидше за все, буде мирним. Мирним у тому сенсі, що Олланд, Меркель і Путін з гаслом «поганий мир кращий за добру війну» спробують натиснути на Порошенка і законсервувати ситуацію на Донбасі.

Постріл з Криму

Засідання Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі давно перетворилися на пусту формальність. Глава української делегації Леонід Кучма останнім часом перестав відвідувати Мінськ і з партнерами по переговорах спілкується тільки через скайп. Жодна з мирних ініціатив, висунутих українською делегацією (реальне відведення військ і озброєнь від лінії розмежування, забезпечення роботи місії ОБСЄ на неконтрольованій ділянці україно-російського кордону, продовження обміну полоненими), не має підтримки.

Кремль більше не робить ставку на «мир»

Російський та український погляди на остаточне врегулювання проблеми так сильно відрізняються один від одного, що спільної точки зору не можна знайти навіть теоретично. У такій ситуації логічно було б усім встати з-за столу і заявити про смерть «Мінська-2». А потім знайти інший формат переговорів та інший майданчик для зустрічей. Звісно, за умови, що в цьому зацікавлені всі сторони і що вдасться зберегти єдине досягнення «Мінська» — зупинення масштабних бойових дій на Донбасі.

Донедавна здавалося, що в найближчому майбутньому ніхто з учасників безплідних переговорів у Мінську не грюкне дверима і не спробує силою змінити становище на свою користь. Така можливість, втім, є тільки в однієї сторони. Українське кері-вництво тверезо оцінює свої воєнні перспективи і зосереджене винятково на зміцненні оборони.

«УДАР» проти монополії ПР

22 листопада політична рада партії «УДАР» Віталія Кличка ухвалила рішення про припинення повноважень ради Одеської обласної організації партії, її керівництва та керівників місцевих осередків. Виконуючим обов’язки голови обласної організації «УДАРу» призначено Андрія Юсова.

Такі кроки, йдеться у заяві, поширеній прес-службою обласної парторганізації, необхідні для подальшої розбудови політичної сили Віталія Кличка в Одесі та області, для формування нових завдань досягнення абсолютно конкретних цілей. Насамперед йдеться про залучення нових членів до опозиційної партії, якій довірили свої голоси 14% українців.

Тігіпко впевнений...

Віце-прем’єр Сергій Тігіпко впевнений, що Партія ре­гіонів набере 70% по мажоритарних округах і 30—35% по списках.

«Ми спочатку орієнтувалися на 30—35% за списком і на 70% по мажоритарних округах, приблизно на такі показники ми зараз і виходимо», — сказав він в інтерв’ю газеті «Комерсант-Україна».

Сергій Тігіпко висловив впевненість, що в майбутньому парламенті «буде чіткий поділ на владу й опозицію». «Таких опозицій буде три або дві, залежно від того, хто пройде в Раду. Об’єднана опозиція ніколи не об’єднається з партією «УДАР». І якщо пройде «Свобода», то й вони згодом будуть вести свою гру».

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua