Законодавці — лише треті

Майже 43% українців, як свідчить свіже опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), повністю довіряє Президентові України.

Відповідаючи на запитання про довіру/недовіру до соціальних інституцій, 42,8% респондентів відповіли, що повністю довіряють Президентові України. Ще 37,6% обрали варіант «скоріше дові-ряю», а 4,5% — «зовсім не довіряю». При цьому 7,4% опитаних не змогли визначитися у ставленні до глави держави.

За даними того ж таки дослідження «Думки та погляди населення України: вересень 2019 року», 19,3% українців повністю довіряють Кабінету Міністрів України, ще 31,8% — скоріше довіряють, а 9,2%, зовсім не довіряють. Зі своїм ставленням до уряду не визначилося 24,5 опитаних.

Про агресію, амністію та миротворців

Як свідчить опитування, проведене 21—25 вересня соціологічною групою «Рейтинг» (http://ratinggroup.ua), 68% респондентів вважають Росію країною-агресором щодо України. 23% — протилежної думки, 10% — не визначилися.

Ставлення до цього питання має регіональні та електоральні відмінності. Якщо на Заході та у Центрі не менше 70% вважають Росію агресором, то на Півдні таких — половина, на Сході — 40%, а 47% — протилежної думки. Серед прихильників парламентських політичних сил відмінна від інших думка переважає серед симпатиків партії «Опозиційна платформа — За життя», де дві третини не вважають Росію агресором.

Яка риторика — така й підтримка?

52% українців не підтримують скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, позитивно ставляться до доручення Президента Зеленського про запровадження ринку землі лише 35%, ще 13% не змогли відповісти на питання. Про це свідчать результати опитування, проведеного з 16 по 19 вересня Київським міжнародним інститутом соціології (www.kiis.com.ua).

У рамках цього дослідження соціологи вивчали, як громадяни України оцінюють деякі політичні події нинішнього вересня.

Як свідчать результати, абсолютна більшість опитаних схвалює скасування недоторканності народних депутатів (89%), суддів (85%) та Президента України (77%). Водночас, майже 40% погоджуються, що скасування депутатської недоторканності збільшить їх залежність від президента і зробить менш вільними у відстоюванні інтересів своїх виборців у Раді (50% не згодні з таким твердженням).

Рухаємося у правильному напрямку

Так сьогодні вважає більшість українців

Уперше за всі роки замірів 50% українців вважають, що події в країні розвиваються у правильному напрямку. Протилежної думки дотримуються 23% і ще 26% не визначилися. Позитивні настрої переважають у всіх регіонах та вікових групах. Географічно вони найвищі на Заході (63%) та серед молоді віком до 30 років (71%). Такі результати загальнонаціонального соцопитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. Для порівняння: у грудні 2018-го лише 18% визначали розвиток подій як правильний, а 70% — як неправильний.

«Такого всенародного підйому не було вже давно. Це можна порівняти хіба що з даними 2005 року, після Помаранчевої революції, але тоді Україна ділилася в своїх очікуваннях і споді-ваннях. Зараз українці об’єдналися у вірі, що все буде добре: картина схожа у всіх регіонах. Люди очікують змін, оновлення і, як ніколи, довіряють новообраній владі», — зазначила Ірина БЕКЕШКІНА, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, на презентації результатів в Українському кризовому ме-діацентрі.

Суспільний запит на ЄС та НАТО

У Києві презентували результати кількісних всеукраїнських соціологічних досліджень про ставлення та поінформованість громадськості щодо вступу України до ЄС та НАТО, виконаних на державне замовлення у травні-червні цього року переможцем відповідного тендера — ТОВ «Центр стратегічного розвитку територій».

У презентації взяли участь віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко та директор Центру стратегічного розвитку територій Андрій Орлов.

За словами останнього, результати дослідження свідчать, що переважна частина українців підтримує приєднання до Європейського Союзу (67%) та висловлює високий рівень довіри до ЄС як до стратегічного партнера нашої країни (63%). Спостерігається позитивна динаміка показників підтримки у часі: із 2013 року кількість українців, які виступають за ЄС, збільшилася на 21%. Насамперед наші співвітчизники очі-кують від інтеграції до ЄС розширення власних можливостей та розвитку держави відповідно до сучасних світових тенденцій.

За повернення, але без автономії

Більшість українців підтримує повернення окупованих територій на сході держави під контроль України. Про це повідомила директорка Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, презентуючи в «Укрінформі» результати загальнонаціонального опитування, проведеного спільно з Центром Разумкова.

«Щодо політичного майбутнього територій «ДНР» та «ЛНР», то більшість громадян України віддають перевагу варіанту повернення окупованих територій на довоєнних умовах — 54%. Ще 17% респондентів хочуть, щоб ці території повернулися до України, але отримали більше незалежності від Києва. Варіант автономії у складі України підтримують лише 12% українців, найбільше — на сході країни, але це лише 23%», — сказала Ірина Бекешкіна.

Знають, що згуба, але...

В Україні курять близько 8,2 мільйона осіб (23% населення), з яких 40% — чоловіки і 9% — жінки.

Комерційний директор соціологічної агенції Kantar Світлана Винославська, озвучивши на брифінгу ці цифри, наголосила: «Щороку понад 85 тисяч наших співвітчизників помирають від захворювань, пов’язаних з палінням».

Конфесійна самоідентифікація

12–18 травня Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїн-ське опитування громадської думки щодо конфесійної структури населення України та створення Православної церкви України.

Конфесійна структура населення України (суб’єктивна самоідентифікація)

Для визначення конфесійної належності респондентам спочатку ставилося запитання «До якої конфесії або релігії, якщо така є, Ви себе відносите?» й у разі, якщо респондент обирав варіант «Православна церква», його додатково запитували: «А до якої саме Православної церкви Ви себе зараховуєте?».

Запит на радикальні зміни

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 16 —21 травня, 30% респондентів заявили, що Україна рухається у правильному напрямку, 49% — протилежної думки. Динаміка зміни настроїв населення у позитивний бік спостерігається з початку року.

Відносно більше тих, хто має оптимістичніші погляди на стан справ у країні, — серед мешканців Заходу та наймолодших респондентів, виборців партій БПП «Солідарність» та С. Вакарчука.

Надалі зростає запит на радикальні зміни в країні (87%). Лише 5% виступають за стабілізацію ситуації, 6% — за повернення у минуле. Запит на зміни притаманний абсолютній більшості представників усіх вікових, регіональних та електоральних груп.

Якби парламентські вибори проводилися найближчої неділі, 39,9 відсотка виборців, які визначилися і голосуватимуть, підтримали б партію «Слуга народу».

В  очікуванні позитиву...

Такі дані опитування, проведеного соцгрупою «Рейтинг», центром «Со-ціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень із 30 квітня по 10 травня, презентував на прес-конференції у четвер керівник «Рейтингу» Олексій Антипович.

За його словами, результати опитування засвідчили, що нинішній прохідний бар’єр мають шанс подолати шість партій: «Слуга народу» (за неї проголосували б 39,9% респондентів), «Опозиційна платформа — За життя» (10,9%), «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (10,6%), ВО «Батьківщина» (9,6%), «Сила і честь» (5,1%), «Громадянська позиція» (5%).

Як почуваємося?

Головне управління статистики в Одеській області у жовтні 2018 року провело модульне опитування членів домогосподарств щодо доступності послуг охорони здоров’я, ліків та медичних товарів, а також для отримання інформації стосовно самооцінки здоров’я та рівня захворюваності.

Підсумки опитування свідчать, що 55,7% населення Одещини оцінює свій стан здоров’я як «добрий», 37,5% — як «задовільний», 6,8% — як «поганий».

Усвідомлена боротьба за права і незалежність

Через п’ять років після Революції Гідності українці вважають, що події Майдану треба вшановувати і це має бути меморіал та музей.

Як зазначила керівник Українського центру вивчення громадської думки «Соціо-інформ» Наталя Зайцева-Чіпак, 49% опитаних вважають, що Революція Гідності була усвідомленою боротьбою за захист своїх прав, 35% — боротьбою за незалежність України. Значно менше респондентів надають негативного значення цим подіям, схиляючись до того, що це був переворот за підтримки опозиції (17%) або Заходу (15%). 13% відповіли, що Майдан був результатом домовленості олігархічних кіл.

Мовне питання —справа держави

Кілька зауваг до теми, порушеної Сергієм Лащенком

Пане Сергію, прочитав ваш допис у «Чорноморських новинах» від 2 лютого під назвою «Мовна» поліція чи мотивовані ентузіасти?». Оскільки я є одним із читачів ваших доволі цікавих матеріалів, які ви друкуєте і в «ЧН», і в інших виданнях, то, гадаю, вам як автору буде цікаво знати, а що ж думають читачі про ваші твердження, думки й побажання в такому болючому питанні, як українське національне відродження. Мої думки не в усьому збігаються з вашими, але ж нікуди вам від мене не дітися — пишете ж ви ж для мене і таких, як я. Головне — що про наш біль ми говоримо, а не мовчимо, сховавши голову в пісок.

Прочитавши про ваш похід по Києву з розгляданням вивісок приватних кіосків, магазинів та магазинчиків, у мене склалося враження, що ви не обурюєтеся засиллям російськомовних назв, а просто констатуєте факт. Більше того, ви голосно крикнули про дуже важливу для українського народу проблему, й самі, схоже, злякалися свого голосу. Очевидно, щоб не перегнути палку, як ви пишете далі.

За два місяці до виборів

Якби вибори Президента України відбувалися сьогодні, то до другого туру потрапили б кандидати Володимир Зеленський та Петро Порошенко. Про це свідчать результати опитування, проведеного спільно з 16 по 29 січня трьома соціологічними компаніями — Центром соціальних та маркетингових досліджень Socis, Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та Центром Разумкова.

Як ідеться у прес-релізі за результатами дослі-дження, найбільшу підтримку населення серед тих, хто візьме участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, отримав би Зеленський — 23%. Друге місце посідає Порошенко — 16,4%. За Юлію Тимошенко готові відати свої голоси 15,7% респондентів.

Мовчанням корупцію не спиниш

Корупція є однією з трьох найпекучіших проблем, які непокоять українців. Більше за неї ми переймаємося лише високою вартістю життя та низькими зарплатами, а також воєнними діями на Донбасі.

Порівняно з минулими роками, терпимість наших громадян до корупції зменшується: нині кожен третій готовий приєднатися до усвідомленої протидії їй.

Такі основні висновки дослідження громадської думки проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення USAID (Програма сприяння громадській активності «Долучайся»). У його рамках було опитано 10169 осіб віком понад 18 років, що репрезентують усю Україну, за винятком окупованих територій АР Крим й окремих районів Донецької та Луганської областей.

Доля «Літнього театру» очима одеситів

«Літній театр» вже не один рік перебуває в епіцентрі скандалу. Активісти, про що наша газета не раз писала, всіляко перешкоджають, аби його територію віддали під забудову. А що про все це думає загал? Чи переймається цим питанням? Дослідницька компанія «Моніторинг» провела відповідне опитування. Всього залучили 1200 респондентів віком від 18 до 69 років, більшість з яких (58 відсотків) народилася й виросла в Одесі. Ці люди не менше разу на місяць від-відують Дерибасівську вулицю (67 відсотків) і Міський сад (61 відсоток).

Отже, 37 відсотків опитаних назвали Міськсад «уособленням Одеси», «її серцем», «символом міста» і «його душею», 19 відсотків — «зеленим місцем для відпочинку» та «оазисом». «Історичною пам’яткою Одеси» вважають його 18 відсотків респондентів, ще 9 відсотків — «місцем, у якому варто побувати кожному приїжджому», і лише 4 відсотки — «місцем культурного відпочинку одеситів».

Про Незалежність і самоідентифікацію

Більшість одеситів та львів’ян розуміють День Незалежності як незалежність від інших держав, а харків’яни — як данину традиції, коли країни світу зазвичай святкують такі дати. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного у цих найбільших містах України з 8 по 13 серпня і презентованого у четвер в «Укрінформі».

У жителів цих міст, зокрема, поцікавилися, як вони розуміють святкування Дня Незалежності України.

Так-от, у Львові 39% опитаних розуміють це свято як незалежність від будь-якої іншої дер-жави, 17% вважають, що воно символізує незалежність від Росії, ще 17% зазначили, що це традиційне свято, 9% розуміють цей день як незалежність від решти республік СРСР, 16% — як незалежність від СРСР.

В очікуванні виборів

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 76% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 13% — висловлюють протилежну думку, 11% — вагаються з оцінками у цьому питанні. Відносно менше песимізму висловлюють мешканці центральних та західних регіонів, найвищий рівень критики — на півдні.

Лише 8% респондентів заявляють про покращення еконо-мічного становища їхніх родин за останні півроку. 60%, навпаки, говорять про погіршення, ще 30% — про відсутність змін. Найбільше тих, хто бачить погіршення особистого майнового стану, — на півдні (74%), найменше — на заході (40%). Чим старші респонденти, тим частіше нарікають на погіршення власного економічного становища.

Час точних діагнозів й адекватних відповідей

Із послання Президента до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році», виголошеного 7 вересня

Ми з вами вибралися з глибокої і смертельно небезпечної прірви — це є очевидне наше досягнення. Ясно й чітко бачимо далеку, поки що, вершину, яку маємо підкорити, — це наша велика мета. Та ми, на жаль, все ще близько до урвища, можемо схибити й оступитися. Лише один неправильний крок — і ми знову внизу. На жаль, це є наш головний ризик. Із-за перевалу над нами нависає хижа орда — це небезпечна і довготривала загроза.

Цими днями набрала чинності Угода про асоціацію. Завдяки тому, що Євросоюз ще позаминулого року погодився на тимчасове її застосування, ми вже можемо тішитися такими попередніми її підсумками, як зростання нашого експорту до ЄС. Зокрема, в першому півріччі 2017-го цей експорт зріс на 23%. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла 40%. Хочу нагадати, що у 2012-у ця частка складала 30%, а в 2009-у — 25%. Це свідчить про початок процесу інтеграції української економіки до ринку ЄС. А разом з безвізом — про кардинальну зміну наших геополітичних та цивілізаційних координат.

Ситуація — напружена

Переважна більшість українців — 60% — вважає поточну політичну ситуацію в Україні напруженою, ще 30% — критичною. Лише 6% назвали її спокійною, а тих, хто охарактеризував її як благополучну, менше 1%.

Про це свідчать результати опитування, проведеного у червні Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Як зазначають автори дослідження, за останній рік оцінка ситуації зовсім не змінилася, а от порів-няно з липнем 2015-го на 7% поменшало тих, хто вважає ситуацію критичною, і, відпо-відно, на 9% побільшало тих, хто називає її напруженою.

А ще опитування показало, що відносна більшість україн-ців підтримує проведення позачергових парламентських виборів: схвально таку ініціативу оцінили 48%, несхвально — 35%. Найбільше підтримують дострокові вибори на Сході (61%), дещо менше — у Центрі (48%) і на Півдні (43%), найменше — на Заході (36%). При цьому 65% зголосилися взяти участь у позачергових виборах, якщо во-ни відбудуться найближчим часом, а 23% не пішли б на них.

«Підвищили тарифи — підвищіть пенсії»

Підвищення тарифів на комунальні послуги лише посилить конфронтацію в суспільстві і призведе до колосальних неплатежів. Про це на брифінгу в парламенті заявив народний депутат групи «Партія «Відродження» Василь Гуляєв.

У зв’язку з цим депутатська група «Партія «Відродження» продовжить переконувати інші фракції Верховної Ради в необхідності прийняття постанови № 4218 щодо запровадження мораторію на підвищення комунальних тарифів.

«Наша депутатська група вже давно пропонувала підтримати проект постанови № 4218, щоб заморозити подальше підвищення плати за комунальні послуги. Постанова передбачає й обов’язкове проведення аудиту всіх компаній, які надають комунальні послуги та перехід на енергоощадні системи, це не так складно. Сьогодні ж у нас, на жаль, все діється навпаки», — заявив Василь Гуляєв.

Безальтернативний владець

Як свідчать дані соціологічного дослідження «Левада-центру» (РФ), проведеного в лютому—березні 2016-го, за останній рік довіра росіян до президента Путіна дещо зменшилася.

Згідно з даними експертів, наразі повністю довіряє главі держави 21 відсоток респондентів проти 26% роком ра-ніше, скоріше довіряють 52 відсотки (у 2015-у таких було 57%), не довіряють — 14 відсотків (ця цифра за рік не змі-нилася). Таким чином, кількість тих, хто довіряє, в сумі знизилася за рік на 10 відсотків, повідомляють «Крим.Реалії».

Третина респондентів не можуть сказати про президента «нічого поганого». Кількість тих, хто ставиться до Путіна із «захопленням», знизилася з 10 до 8 відсотків. Водночас кількість людей з «нейтральним або байдужим» ставленням до господарі Кремля збільшилася з 10 до 15 відсотків. «Настороженим і вичікувальним» назвали своє ставлення 8 відсотків опитаних (рік тому — 5 відсотків). Крім того, 17% росіян вважають, що президент, швидше за все, пов’язаний з корумпованими політиками.

Між надією і тривогою

Більше половини (60%) населення України вважає, що події в нашій державі розвиваються у неправильному напрямку. Про це свідчить дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 15 по 25 грудня 2015 року. У рамках цього дослідження було опитано 2040 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (за винятком АР Крим, а в Луганській та Донецькій областях воно проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною). Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різний час «Демініціативами» у співпраці з Центром Разумкова та КМІС.

Отож наприкінці 2015 року 60% населення вважали, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку — практично стільки ж (58%), що й наприкінці 2014-го, та дещо більше, ніж наприкінці 2013-го (52%). У правильності напрямку розвитку подій у грудні 2015-го впевнений 21% громадян (у грудні 2014-го — 22%, у грудні 2013-го — 26%).

Євроатлантичний оптимізм

«Чи хочуть українці вступу до НАТО?» — таке дослідження провели фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова в період з 14 по 22 листопада 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Опитано 2009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки — 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, які були проведені у різні роки фондом «Демініціативи» ім. Ілька Кучеріва разом зі своїми партнерами — Київським міжнародним інститутом соціології, Центром Разумкова, фірмою «Ukrainian Sociology service».

Прихильність до ОУН-УПА росте

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 1—6 жовтня, 41% опитаних підтримує ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України.

Упродовж 2014—2015 років кількість прихильників визнання ОУН-УПА зросла з 27% до 41%, натомість противників цієї ідеї істотно поменшало (з 52% до 38%). З-поміж респондентів 21% не визначився щодо цього питання. Таким чином, вперше за роки дослідження даного питання кількість прихильників визнання ОУН-УПА в Україні перевищила кількість противників.

Більшість готова до опору

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення громадських організацій «Центр стратегічних досліджень» та «Агенції ненасильницьких рішень» із 31 серпня по 13 вересня провів опитування громадської думки жителів України щодо їх ставлення до методів опору інтервентам/окупантам.

Сприйняття приєднання Криму до Росії і подій на Донбасі.

На запитання «Ви згодні або не згодні з тим, що приєднання Криму до Росії у 2014 році є його окупацією?» 77,5% респондентів погодилися з твердженням, 10,8% — не погодилися, а 11,7% не визначилися зі своєю думкою або відмовилися відповісти.

Держава втрачає час, а люди – віру і довіру

У понеділок, 3 серпня, в «Укрінформі» відбувся «круглий стіл» на тему «Кому більше довіряють українці: владі, громадськості, ЗМІ?..», присвячений 60-річчю від дня народження Ілька Кучеріва (1955—2010) — фундатора фонду «Демократичні ініціативи».

За результатами соціологічного дослідження, проведеного 22—27 липня фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, найбільше українці сьогодні довіряють волонтерам, які вперше випередили традиційного лідера громадської довіри — церкву. Про це повідомила директор фонду Ірина Бекешкіна.

Популярність — як мода...

«Блок Петра Порошенка» і ВО «Батьківщина» — лідери за партійним рейтингом на виборах до Верховної Ради та до місцевих органів влади. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного з 27 червня по 9 липня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення клієнта.

Безпекові протиріччя

Більше половини громадян країн НАТО (57%) виступає за вступ України до Альянсу. А от за надання Україні зброї виступає менше половини опитаних — 41%. Водночас у дослідженні не зазначається, яка частка респондентів виступає проти членства України в Альянсі та постачання їй зброї, — повідомляє сайт «Європейська правда», посилаючись на результати дослідження, проведеного Pew Research Center.

Як свідчать дані опитування, найбільше підтримують членство України в НАТО громадяни Канади (65%), США (62%), Польщі (59%), Іспанії (57%) та Великої Британії (57%). Найменша підтримка — серед мешканців Німеччини (36%) та Італії (35%).

Мораторій через недовіру

Абсолютна більшість сільськогосподарських виробників виступають проти скасування мораторію на продаж землі в Україні.

Як свідчать результати опитування, проведеного серед сільгоспвиробників агенцією «AgriSurvey» нинішнього травня, 56% аграріїв проти ринку землі як такого, ще 14% вважають, що його варто запроваджувати, але не зараз, лише 13% опитаних підтримують ідею продажу земель сільгосппризначення. Решта 17% не змогли відповісти на це питання.

Інтеграційні пріоритети

Про те, якими є нинішні зовнішньополітичні орієнтири громадян України, з’ясовувала соціологічна служба Центру Разумкова, провівши з 6 по 12 березня дослідження у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років (теоретична похибка не перевищує 2,3%). Дослідження проводилося за підтримки уряду Швеції.

Найчастіше (47,7%) громадяни України визначають головним зовнішньополітичним пріоритетом відносини з країнами ЄС. Лише 10% вважають пріоритетними контакти з Росією, а 6,7% — з іншими країнами СНД. Частка респондентів, котрі як зовнішньополітичний пріоритет називають відносини з ЄС, зросла після подій, пов’язаних з Євромайданом (так, у листопаді 2012-го цей напрям вважали пріоритетним 40,8%, у грудні 2013-го — 43,4%). Натомість оцінка пріоритетності відносин з Росією знизилася (у листопаді 2012-го — 35,3%, у грудні 2013-го — 34,0%). Втім, за останній рік дещо знизилася й оцінка пріоритетності відносин з ЄС (порівняно з квітнем 2014-го — з 52,5% до 47,7%) через зростання частки тих, хто вважає пріоритетними відносини зі США (1,1% до 6,0%).

РФ – агресор, «Д/ЛНРівці» – терористи

Переважна більшість українців вважає, що Росія є державою-агресором, а «ДНР» та «ЛНР» — терористичними організаціями.

Як свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова з 6 по 12 березня, агресором Росію вважають 71,8% опитаних, непричетною до конфлікту — лише 8,4%, вагалися з відповіддю — 19,8%.

Низхідна довіри

«Оцінка громадянами ситуації в Україні та стану проведення реформ, ставлення до політиків та суспільних інститутів, електоральні рейтинги» — дослідження на таку тему провела соціологічна служба Центру Разумкова з 6 по 12 березня. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей, за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Дослідження проведене за підтримки уряду Швеції.

Інфіковані пропагандою

Із 14 по 24 лютого Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки з метою оцінки результативності російської пропаганди. Методом особистого інтерв’ю було опитано 2013 респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (крім АР Крим). У Донецькій і Луганській областях дослідження проводилося як на територіях, підконтрольних Україні, так і на непідконтрольних.

Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, допомогла Москві здійснити анексію Криму, забезпечити підтримку цих дій своїм населенням і спровокувати війну на Донбасі. Інформаційна війна є такою ж важливою частиною боротьби за цілісність і незалежність України, як військові дії.

Крим. Рік після анексії. Що далі?

В українському суспільстві домінує визнання Криму як української території, анексованої Російською Федерацією, — такої позиції дотримуються 69% громадян. І лише 14% громадян визначають Крим як територію РФ. При цьому 8% із них вважають, що включення Криму до складу Росії відбулося в цілком законний спосіб, а 6% — певні, що це приєднання було нелегальним. Для 10% населення України Крим  — це територія, що не належить ані Росії, ані Україні, а ще 8% не змогли чітко визначити своєї позиції щодо його статусу.

Ставлення до Криму як до анексованої Росією української території переважає в усіх регіонах України, окрім Донбасу. Найбільше підтримують таку позицію на Галичині (90% жителів регіону), Волині (88,5%),

Електоральні настрої

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 9 по 18 жовтня. Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім АР Крим. У період дослідження не було можливості провести опитування у Луганську (відповідно, була збільшена квота інтерв’ю у Донецьку). Усього опитано 2025 респондентів. Похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Для порівняння наводяться дані аналогічного загальнонаціонального опитування, проведеного цими ж інституціями 18 вересня — 4 жовтня 2012 року.

У парламентських виборах 26 жовтня 2014-го планують брати участь безумовно 55% опитаних, ще 24% не виключають таку можливість (із них скоріше так — 19%, скоріше ні — 5%), 20% точно не прийдуть.

Ціна миру на Донбасі

Більшість населення України (47%) вважає, що Україна має залишатися унітарною державою,  де треба провести децентралізацію влади і розширити права областей. Крім того, абсолютна більшість громадян — 86% — не хотіла б, щоб їхня область вийшла зі складу України та приєдналася до іншої держави. Такі дані соціологічного опитування отримали фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київський міжнародний інститут соціології, обговорити які зібралися експерти під час прес-конференції «Ставлення населення до подій на Донбасі: ціна миру — загальнонаціональне опитування».

Коли один втрачає – інший набуває

Загальнонаціональне дослідження громадської думки  населення України проводилося фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з  Київським міжнародним інститутом соціології з 12 по 21 вересня в 110 населених пунктах у всіх областях України, крім  АР Крим  та Луганської області. В період опитування у Луганській області йшли інтенсивні військові дії, тому за рахунок Луганської  було відповідно збільшено квоту Донецької області, жителі якої  за багатьма параметрами  мало відрізняються від луганчан.   Усього було зібрано 2035 анкет.  Похибка вибірки не перевищує 2,2%.

У виборах Верховної Ради мають намір взяти участь 65% населення — на 12% менше, ніж  напередодні виборів 2012 року. Існують істотні регіональні відмінності у готовності людей прийти на виборчі дільниці. Найбільший відсоток тих, хто висловив готовність взяти участь у голосуванні, — у Західному (88%) та Центральному (76%) регіонах, істотно менша  — у Південному (57%) та Східному (59%),  а на Донбасі  до участі у виборах зголосилися лише 23,5% жителів.

Одеса визначилася з національністю і готова себе захистити

Як ми вже повідомляли, нещодавно керівник громадської організації «Європейський інститут соціальних комунікацій», соціолог Олександр Доброєр представив громадськості та журналістам результати опитування  на тему «Сучасна ідентичність одеситів та ставлення мешканців Одеси до актуальних політичних проблем в Україні».

На запитання щодо своєї національної ідентичності, ставлення до путінської агресії та до збереження територіальної цілісності країни відповіли 1000 випадково обраних одеситів. Зауважимо, що таке опитування, проведене в час, коли країна перебуває у стані війни з Росією і люди схильні ділити світ на біле та чорне, є особливо актуальним, а відтак і цікавим. Актуальне й цікаве воно ще й тому, що всеукраїнський перепис населення, який планувалося провести нинішнього року, загальмував, а останній був ще в 2001-у, коли Україна була зовсім іншою.

«Це сигнал Путіну...»

У рамках «круглого столу» «Чи готові одесити себе захищати?» голова громадської організації «Європейський інститут соціальних комунікацій», соціолог Олександр Доброєр озвучив результати комплексного дослідження щодо сучасної ідентичності одеситів та ставлення мешканців міста до актуальних політичних проблем.

Як показало дослідження, проведене в Одесі 22—29 серпня (опитано 1000 респондентів, статистична похибка — 2,5 відсотка), 73,3% городян вважають себе українцями, 16,6% — росіянами (у 1989-у українцями ідентифікували себе 48,9% жителів нашого міста, а в 2001-у — 61,6%). Більше 80% респондентів заявили, що добре володіють українською мовою, не володіють — менше 3%. При цьому 28% опитаних вважають рідною українську мову, 33% — російську, 28% — українську та російську, 8% — мову своєї етнічної групи, а близько 3% не змогли визначитися з відпо-віддю. Щодо мови навчання відповіді розподілилися так: українську вибрали б 34,8% респондентів, ро-сійську — 21,9%, не має значення, якою мовою навчатимуться діти, для 36% респондентів.

Яка ти нині, Україно?

У вівторок соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати опитування, проведеного 28 червня — 10 липня, щодо ставлення українців до ситуації на Сході.

Опитавши 4000 респондентів, соціологи отримали таку картину у цифрах (помилка репрезентативності дослідження не перевищує 1,5%).

Більше половини респондентів (58%) вважають, що за збройними протистояннями на Сході України стоять російські спецслужби, а майже половина (49%) — що до цього має причетність оточення колишнього президента В.Януковича. Ще чверть покладають відповідальність на Партію регіонів (28%) та на місцевих олігархів (24%). Кожен п’ятий (18%) відповів, що за цим стоять місцеві мешканці, невдоволені по-літикою нової влади, 15% — радикальні нацiоналiстичнi організації, 11% — західні спецслужби, 6% — українські спецслужби. Інший ва-ріант назвали 4%, не визначилися з відповіддю — 11%.

Перевибори. І негайно

«Майже 70% виборців підтримують проведення дострокових виборів до Верховної Ради у 2014 році», — про це під час прес-конференції «Президентські вибори-2014: остаточні підсумки і попередні роздуми про вибори  майбутні» повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.

Експерт зазначила, що соціологічне опитування проводилося напередодні позачергових президентських виборів і, згідно з результатами опитування, навіть на сході України, зокрема на Донбасі, більшість людей підтримують ідею проведення позачергових парламентських виборів вже цього року. Так, на Донбасі за проведення виборів висловилися 48,6% опитаних, проти — 30,3%. На сході в цілому, відповідно, 73,1% та 9,7%.

Передвиборна арифметика

Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» представила результати загальноукраїнського соціологічного дослідження «Україна напередодні президентських виборів, травень», проведене силами трьох соціологічних служб: Центром соціальних та маркетингових досліджень «Соціс», Київським міжнародним інститутом со-ціології та соціологічною групою «Рейтинг».

Аудиторія дослідження — населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: репрезентативна, квотна вибірка 6200 респондентів (по 2067 респондентів для кожного із соціологічних центрів) в усіх регіонах України (без урахування населення АР Крим). Метод дослідження — особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face) за місцем проживання респондента. Статистична похибка вибірки (довірчий інтервал) — не більше 0,8%. Терміни проведення дослідження (польового етапу): 8 — 13 травня.

А за кого ж одесити?

Незадовго до виборів Президента України центр соціальних та маркетингових досліджень «Соціс» проаналізував, за кого голосуватимуть одесити. Також досліджувалося питання «Електоральні вподобання одеситів напередодні виборів мера». З результатами знайомив журналістів провідний менеджер центру «Соціс» Олександр Чашковський.

Дослідження проходило в Одесі з 7 по 13 травня. В усіх чотирьох районах опитали по 250 респондентів. В анкеті питань було багато й різних. І стосувалися вони не лише електоральних вподобань стосовно мера й президента чи Верховної Ради, а й ставлення людей до влади загалом, побоювань, соціального й психологічного самопочуття.

За унітарність і супроти агресії

За результатами нового всеукраїнського опитування, оприлюдненого IRI, незважаючи на розбіжності в країні, супротив російській військовій інтервенції залишається високим, виборці в усіх регіонах очікують майбутніх президентських виборів і, незважаючи на кризу, що триває, довіра до уряду залишається стабільною.

По всій країні високим залишається супротив російській військовій інтервенції — переважна більшість респондентів (85%) виступають проти введення ро-сійських військ для захисту російськомовних громадян. Ця переважна більшість поширена у всіх регіонах (97% — на Заході; 94% — у Центрі; 69% — на Сході; 75% — на Півдні), серед усіх вікових груп, а також і серед чоловіків, і серед жінок. Варто зауважити, що серед російськомовних громадян проти військового втручання Москви також виступає більшість — 68% опитаних.

Насамперед – боротьба з корупцією

Згідно з результатами дослідження соціологічної групи «Рейтинг», більшість опитаних українців висловилися за те, що першочергово потрібно провести реформи у боротьбі з корупцією (63%) та в економіці (61%).

На думку 42% респондентів реформ також потребують армія та оборона і забезпечення територіальної цілісності України (33%). 35% опитаних очікують реформ в охороні здоров’я, 30% — у соціальному захисті населення, 28% — промисловості, 25% — сільському господарстві, 21% — в міліції.

За два місяці до виборів

Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» учора презентувала результати загальноукраїнського соціологічного дослідження, проведеного чотирма авторитетними соціологічними службами — центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС», Київським міжнародним інститутом соціології, соціологічною групою «Рейтинг» та Центром Разумкова.

Як показало опитування, українці демонструють наразі дуже високий рівень електоральної активності: близько 84% виборців готові чи скоріше готові взяти участь у волевиявленні. При цьому тих, хто протилежної думки, — 11%.

Євромайдан: критичний розкол між владою і суспільством

Чим більше влада вдається до репресій стосовно Євромайдану, тим глибший розкол між нею і суспільством. Політичної розправи над своїм народом не сприймають громадяни в усіх регіонах, незалежно від політичних уподобань.

Світоглядну сутність Майдану спробували означити соціологи. Про його глибинні причини і перспективи «Дзеркало тижня. Україна» розмовляло з директором фонду «Демо­кратичні ініціативи» Іриною БЕКЕШКІНОЮ.

А які пісні обираєте ви?

Пісня співачки Софії Ротару «Червона рута»  — найпопулярніша в Україні. Про це свідчать результати соціологічного дослідження групи «Рейтинг».

Як з’ясувалося, ви­значити улюблені пісні українців не так уже й просто. У рамках опитування респонденти назвали близько 800 творів, і це при тому, що аж чверть не змогла визначитися з улюбленою піснею. Відтак, щоб скласти рейтинг, із 800 названих соціологи виділили три десятки найпопулярніших.

Отже, згідно з результатами дослідження, найулюбленішою піснею українців є «Червона рута» (питома вага в ТОП-30 складає 14,3%). Серед найпопулярніших також  — «Чорнобривці» (5%), «Одна калина» (4,3%), «Несе Галя воду» (4,1%), «Ой, смереко» (3,9%), «Миллион алых роз», «Хуторянка», «Рідна мати моя» та «Катюша» (по 3,6%), «Айсберг», «День Победы» (по 3,3%), «О Боже, какой мужчина» (3,2%), «Черемшина» та «Ой, на горі два дубки» (по 3%).

Змін на краще не помітили

Головною політичною подією 2013 року абсолютна більшість населення України (75%) назвала Євромайдан. Про це свідчать дані опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 24 грудня. Євромайдан та події навколо підписання угоди України з ЄС були названі як головна політична подія у світі (24,5%). Втім, 40% респондентів не змогли визначити головну політичну подію у світі.

Політиком 2013-го 23% опитаних назвали Віктора Януковича, натомість 35% його ж назвали головним розчаруванням року.

Вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 55% населення, у правильному напрямку розвитку подій впевнені 26%, і 19% своєї думки не визначили.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua