Доля «Літнього театру» очима одеситів

«Літній театр» вже не один рік перебуває в епіцентрі скандалу. Активісти, про що наша газета не раз писала, всіляко перешкоджають, аби його територію віддали під забудову. А що про все це думає загал? Чи переймається цим питанням? Дослідницька компанія «Моніторинг» провела відповідне опитування. Всього залучили 1200 респондентів віком від 18 до 69 років, більшість з яких (58 відсотків) народилася й виросла в Одесі. Ці люди не менше разу на місяць від-відують Дерибасівську вулицю (67 відсотків) і Міський сад (61 відсоток).

Отже, 37 відсотків опитаних назвали Міськсад «уособленням Одеси», «її серцем», «символом міста» і «його душею», 19 відсотків — «зеленим місцем для відпочинку» та «оазисом». «Історичною пам’яткою Одеси» вважають його 18 відсотків респондентів, ще 9 відсотків — «місцем, у якому варто побувати кожному приїжджому», і лише 4 відсотки — «місцем культурного відпочинку одеситів».

Про Незалежність і самоідентифікацію

Більшість одеситів та львів’ян розуміють День Незалежності як незалежність від інших держав, а харків’яни — як данину традиції, коли країни світу зазвичай святкують такі дати. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного у цих найбільших містах України з 8 по 13 серпня і презентованого у четвер в «Укрінформі».

У жителів цих міст, зокрема, поцікавилися, як вони розуміють святкування Дня Незалежності України.

Так-от, у Львові 39% опитаних розуміють це свято як незалежність від будь-якої іншої дер-жави, 17% вважають, що воно символізує незалежність від Росії, ще 17% зазначили, що це традиційне свято, 9% розуміють цей день як незалежність від решти республік СРСР, 16% — як незалежність від СРСР.

В очікуванні виборів

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 76% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 13% — висловлюють протилежну думку, 11% — вагаються з оцінками у цьому питанні. Відносно менше песимізму висловлюють мешканці центральних та західних регіонів, найвищий рівень критики — на півдні.

Лише 8% респондентів заявляють про покращення еконо-мічного становища їхніх родин за останні півроку. 60%, навпаки, говорять про погіршення, ще 30% — про відсутність змін. Найбільше тих, хто бачить погіршення особистого майнового стану, — на півдні (74%), найменше — на заході (40%). Чим старші респонденти, тим частіше нарікають на погіршення власного економічного становища.

Час точних діагнозів й адекватних відповідей

Із послання Президента до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році», виголошеного 7 вересня

Ми з вами вибралися з глибокої і смертельно небезпечної прірви — це є очевидне наше досягнення. Ясно й чітко бачимо далеку, поки що, вершину, яку маємо підкорити, — це наша велика мета. Та ми, на жаль, все ще близько до урвища, можемо схибити й оступитися. Лише один неправильний крок — і ми знову внизу. На жаль, це є наш головний ризик. Із-за перевалу над нами нависає хижа орда — це небезпечна і довготривала загроза.

Цими днями набрала чинності Угода про асоціацію. Завдяки тому, що Євросоюз ще позаминулого року погодився на тимчасове її застосування, ми вже можемо тішитися такими попередніми її підсумками, як зростання нашого експорту до ЄС. Зокрема, в першому півріччі 2017-го цей експорт зріс на 23%. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла 40%. Хочу нагадати, що у 2012-у ця частка складала 30%, а в 2009-у — 25%. Це свідчить про початок процесу інтеграції української економіки до ринку ЄС. А разом з безвізом — про кардинальну зміну наших геополітичних та цивілізаційних координат.

Ситуація — напружена

Переважна більшість українців — 60% — вважає поточну політичну ситуацію в Україні напруженою, ще 30% — критичною. Лише 6% назвали її спокійною, а тих, хто охарактеризував її як благополучну, менше 1%.

Про це свідчать результати опитування, проведеного у червні Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Як зазначають автори дослідження, за останній рік оцінка ситуації зовсім не змінилася, а от порів-няно з липнем 2015-го на 7% поменшало тих, хто вважає ситуацію критичною, і, відпо-відно, на 9% побільшало тих, хто називає її напруженою.

А ще опитування показало, що відносна більшість україн-ців підтримує проведення позачергових парламентських виборів: схвально таку ініціативу оцінили 48%, несхвально — 35%. Найбільше підтримують дострокові вибори на Сході (61%), дещо менше — у Центрі (48%) і на Півдні (43%), найменше — на Заході (36%). При цьому 65% зголосилися взяти участь у позачергових виборах, якщо во-ни відбудуться найближчим часом, а 23% не пішли б на них.

«Підвищили тарифи — підвищіть пенсії»

Підвищення тарифів на комунальні послуги лише посилить конфронтацію в суспільстві і призведе до колосальних неплатежів. Про це на брифінгу в парламенті заявив народний депутат групи «Партія «Відродження» Василь Гуляєв.

У зв’язку з цим депутатська група «Партія «Відродження» продовжить переконувати інші фракції Верховної Ради в необхідності прийняття постанови № 4218 щодо запровадження мораторію на підвищення комунальних тарифів.

«Наша депутатська група вже давно пропонувала підтримати проект постанови № 4218, щоб заморозити подальше підвищення плати за комунальні послуги. Постанова передбачає й обов’язкове проведення аудиту всіх компаній, які надають комунальні послуги та перехід на енергоощадні системи, це не так складно. Сьогодні ж у нас, на жаль, все діється навпаки», — заявив Василь Гуляєв.

Безальтернативний владець

Як свідчать дані соціологічного дослідження «Левада-центру» (РФ), проведеного в лютому—березні 2016-го, за останній рік довіра росіян до президента Путіна дещо зменшилася.

Згідно з даними експертів, наразі повністю довіряє главі держави 21 відсоток респондентів проти 26% роком ра-ніше, скоріше довіряють 52 відсотки (у 2015-у таких було 57%), не довіряють — 14 відсотків (ця цифра за рік не змі-нилася). Таким чином, кількість тих, хто довіряє, в сумі знизилася за рік на 10 відсотків, повідомляють «Крим.Реалії».

Третина респондентів не можуть сказати про президента «нічого поганого». Кількість тих, хто ставиться до Путіна із «захопленням», знизилася з 10 до 8 відсотків. Водночас кількість людей з «нейтральним або байдужим» ставленням до господарі Кремля збільшилася з 10 до 15 відсотків. «Настороженим і вичікувальним» назвали своє ставлення 8 відсотків опитаних (рік тому — 5 відсотків). Крім того, 17% росіян вважають, що президент, швидше за все, пов’язаний з корумпованими політиками.

Між надією і тривогою

Більше половини (60%) населення України вважає, що події в нашій державі розвиваються у неправильному напрямку. Про це свідчить дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 15 по 25 грудня 2015 року. У рамках цього дослідження було опитано 2040 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (за винятком АР Крим, а в Луганській та Донецькій областях воно проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною). Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різний час «Демініціативами» у співпраці з Центром Разумкова та КМІС.

Отож наприкінці 2015 року 60% населення вважали, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку — практично стільки ж (58%), що й наприкінці 2014-го, та дещо більше, ніж наприкінці 2013-го (52%). У правильності напрямку розвитку подій у грудні 2015-го впевнений 21% громадян (у грудні 2014-го — 22%, у грудні 2013-го — 26%).

Євроатлантичний оптимізм

«Чи хочуть українці вступу до НАТО?» — таке дослідження провели фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова в період з 14 по 22 листопада 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Опитано 2009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки — 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, які були проведені у різні роки фондом «Демініціативи» ім. Ілька Кучеріва разом зі своїми партнерами — Київським міжнародним інститутом соціології, Центром Разумкова, фірмою «Ukrainian Sociology service».

Прихильність до ОУН-УПА росте

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 1—6 жовтня, 41% опитаних підтримує ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України.

Упродовж 2014—2015 років кількість прихильників визнання ОУН-УПА зросла з 27% до 41%, натомість противників цієї ідеї істотно поменшало (з 52% до 38%). З-поміж респондентів 21% не визначився щодо цього питання. Таким чином, вперше за роки дослідження даного питання кількість прихильників визнання ОУН-УПА в Україні перевищила кількість противників.

Більшість готова до опору

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення громадських організацій «Центр стратегічних досліджень» та «Агенції ненасильницьких рішень» із 31 серпня по 13 вересня провів опитування громадської думки жителів України щодо їх ставлення до методів опору інтервентам/окупантам.

Сприйняття приєднання Криму до Росії і подій на Донбасі.

На запитання «Ви згодні або не згодні з тим, що приєднання Криму до Росії у 2014 році є його окупацією?» 77,5% респондентів погодилися з твердженням, 10,8% — не погодилися, а 11,7% не визначилися зі своєю думкою або відмовилися відповісти.

Держава втрачає час, а люди – віру і довіру

У понеділок, 3 серпня, в «Укрінформі» відбувся «круглий стіл» на тему «Кому більше довіряють українці: владі, громадськості, ЗМІ?..», присвячений 60-річчю від дня народження Ілька Кучеріва (1955—2010) — фундатора фонду «Демократичні ініціативи».

За результатами соціологічного дослідження, проведеного 22—27 липня фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, найбільше українці сьогодні довіряють волонтерам, які вперше випередили традиційного лідера громадської довіри — церкву. Про це повідомила директор фонду Ірина Бекешкіна.

Популярність — як мода...

«Блок Петра Порошенка» і ВО «Батьківщина» — лідери за партійним рейтингом на виборах до Верховної Ради та до місцевих органів влади. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного з 27 червня по 9 липня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення клієнта.

Безпекові протиріччя

Більше половини громадян країн НАТО (57%) виступає за вступ України до Альянсу. А от за надання Україні зброї виступає менше половини опитаних — 41%. Водночас у дослідженні не зазначається, яка частка респондентів виступає проти членства України в Альянсі та постачання їй зброї, — повідомляє сайт «Європейська правда», посилаючись на результати дослідження, проведеного Pew Research Center.

Як свідчать дані опитування, найбільше підтримують членство України в НАТО громадяни Канади (65%), США (62%), Польщі (59%), Іспанії (57%) та Великої Британії (57%). Найменша підтримка — серед мешканців Німеччини (36%) та Італії (35%).

Мораторій через недовіру

Абсолютна більшість сільськогосподарських виробників виступають проти скасування мораторію на продаж землі в Україні.

Як свідчать результати опитування, проведеного серед сільгоспвиробників агенцією «AgriSurvey» нинішнього травня, 56% аграріїв проти ринку землі як такого, ще 14% вважають, що його варто запроваджувати, але не зараз, лише 13% опитаних підтримують ідею продажу земель сільгосппризначення. Решта 17% не змогли відповісти на це питання.

Інтеграційні пріоритети

Про те, якими є нинішні зовнішньополітичні орієнтири громадян України, з’ясовувала соціологічна служба Центру Разумкова, провівши з 6 по 12 березня дослідження у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років (теоретична похибка не перевищує 2,3%). Дослідження проводилося за підтримки уряду Швеції.

Найчастіше (47,7%) громадяни України визначають головним зовнішньополітичним пріоритетом відносини з країнами ЄС. Лише 10% вважають пріоритетними контакти з Росією, а 6,7% — з іншими країнами СНД. Частка респондентів, котрі як зовнішньополітичний пріоритет називають відносини з ЄС, зросла після подій, пов’язаних з Євромайданом (так, у листопаді 2012-го цей напрям вважали пріоритетним 40,8%, у грудні 2013-го — 43,4%). Натомість оцінка пріоритетності відносин з Росією знизилася (у листопаді 2012-го — 35,3%, у грудні 2013-го — 34,0%). Втім, за останній рік дещо знизилася й оцінка пріоритетності відносин з ЄС (порівняно з квітнем 2014-го — з 52,5% до 47,7%) через зростання частки тих, хто вважає пріоритетними відносини зі США (1,1% до 6,0%).

РФ – агресор, «Д/ЛНРівці» – терористи

Переважна більшість українців вважає, що Росія є державою-агресором, а «ДНР» та «ЛНР» — терористичними організаціями.

Як свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова з 6 по 12 березня, агресором Росію вважають 71,8% опитаних, непричетною до конфлікту — лише 8,4%, вагалися з відповіддю — 19,8%.

Низхідна довіри

«Оцінка громадянами ситуації в Україні та стану проведення реформ, ставлення до політиків та суспільних інститутів, електоральні рейтинги» — дослідження на таку тему провела соціологічна служба Центру Разумкова з 6 по 12 березня. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей, за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Дослідження проведене за підтримки уряду Швеції.

Інфіковані пропагандою

Із 14 по 24 лютого Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки з метою оцінки результативності російської пропаганди. Методом особистого інтерв’ю було опитано 2013 респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (крім АР Крим). У Донецькій і Луганській областях дослідження проводилося як на територіях, підконтрольних Україні, так і на непідконтрольних.

Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, допомогла Москві здійснити анексію Криму, забезпечити підтримку цих дій своїм населенням і спровокувати війну на Донбасі. Інформаційна війна є такою ж важливою частиною боротьби за цілісність і незалежність України, як військові дії.

Крим. Рік після анексії. Що далі?

В українському суспільстві домінує визнання Криму як української території, анексованої Російською Федерацією, — такої позиції дотримуються 69% громадян. І лише 14% громадян визначають Крим як територію РФ. При цьому 8% із них вважають, що включення Криму до складу Росії відбулося в цілком законний спосіб, а 6% — певні, що це приєднання було нелегальним. Для 10% населення України Крим  — це територія, що не належить ані Росії, ані Україні, а ще 8% не змогли чітко визначити своєї позиції щодо його статусу.

Ставлення до Криму як до анексованої Росією української території переважає в усіх регіонах України, окрім Донбасу. Найбільше підтримують таку позицію на Галичині (90% жителів регіону), Волині (88,5%),

Електоральні настрої

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 9 по 18 жовтня. Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім АР Крим. У період дослідження не було можливості провести опитування у Луганську (відповідно, була збільшена квота інтерв’ю у Донецьку). Усього опитано 2025 респондентів. Похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Для порівняння наводяться дані аналогічного загальнонаціонального опитування, проведеного цими ж інституціями 18 вересня — 4 жовтня 2012 року.

У парламентських виборах 26 жовтня 2014-го планують брати участь безумовно 55% опитаних, ще 24% не виключають таку можливість (із них скоріше так — 19%, скоріше ні — 5%), 20% точно не прийдуть.

Ціна миру на Донбасі

Більшість населення України (47%) вважає, що Україна має залишатися унітарною державою,  де треба провести децентралізацію влади і розширити права областей. Крім того, абсолютна більшість громадян — 86% — не хотіла б, щоб їхня область вийшла зі складу України та приєдналася до іншої держави. Такі дані соціологічного опитування отримали фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київський міжнародний інститут соціології, обговорити які зібралися експерти під час прес-конференції «Ставлення населення до подій на Донбасі: ціна миру — загальнонаціональне опитування».

Коли один втрачає – інший набуває

Загальнонаціональне дослідження громадської думки  населення України проводилося фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з  Київським міжнародним інститутом соціології з 12 по 21 вересня в 110 населених пунктах у всіх областях України, крім  АР Крим  та Луганської області. В період опитування у Луганській області йшли інтенсивні військові дії, тому за рахунок Луганської  було відповідно збільшено квоту Донецької області, жителі якої  за багатьма параметрами  мало відрізняються від луганчан.   Усього було зібрано 2035 анкет.  Похибка вибірки не перевищує 2,2%.

У виборах Верховної Ради мають намір взяти участь 65% населення — на 12% менше, ніж  напередодні виборів 2012 року. Існують істотні регіональні відмінності у готовності людей прийти на виборчі дільниці. Найбільший відсоток тих, хто висловив готовність взяти участь у голосуванні, — у Західному (88%) та Центральному (76%) регіонах, істотно менша  — у Південному (57%) та Східному (59%),  а на Донбасі  до участі у виборах зголосилися лише 23,5% жителів.

Одеса визначилася з національністю і готова себе захистити

Як ми вже повідомляли, нещодавно керівник громадської організації «Європейський інститут соціальних комунікацій», соціолог Олександр Доброєр представив громадськості та журналістам результати опитування  на тему «Сучасна ідентичність одеситів та ставлення мешканців Одеси до актуальних політичних проблем в Україні».

На запитання щодо своєї національної ідентичності, ставлення до путінської агресії та до збереження територіальної цілісності країни відповіли 1000 випадково обраних одеситів. Зауважимо, що таке опитування, проведене в час, коли країна перебуває у стані війни з Росією і люди схильні ділити світ на біле та чорне, є особливо актуальним, а відтак і цікавим. Актуальне й цікаве воно ще й тому, що всеукраїнський перепис населення, який планувалося провести нинішнього року, загальмував, а останній був ще в 2001-у, коли Україна була зовсім іншою.

«Це сигнал Путіну...»

У рамках «круглого столу» «Чи готові одесити себе захищати?» голова громадської організації «Європейський інститут соціальних комунікацій», соціолог Олександр Доброєр озвучив результати комплексного дослідження щодо сучасної ідентичності одеситів та ставлення мешканців міста до актуальних політичних проблем.

Як показало дослідження, проведене в Одесі 22—29 серпня (опитано 1000 респондентів, статистична похибка — 2,5 відсотка), 73,3% городян вважають себе українцями, 16,6% — росіянами (у 1989-у українцями ідентифікували себе 48,9% жителів нашого міста, а в 2001-у — 61,6%). Більше 80% респондентів заявили, що добре володіють українською мовою, не володіють — менше 3%. При цьому 28% опитаних вважають рідною українську мову, 33% — російську, 28% — українську та російську, 8% — мову своєї етнічної групи, а близько 3% не змогли визначитися з відпо-віддю. Щодо мови навчання відповіді розподілилися так: українську вибрали б 34,8% респондентів, ро-сійську — 21,9%, не має значення, якою мовою навчатимуться діти, для 36% респондентів.

Яка ти нині, Україно?

У вівторок соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати опитування, проведеного 28 червня — 10 липня, щодо ставлення українців до ситуації на Сході.

Опитавши 4000 респондентів, соціологи отримали таку картину у цифрах (помилка репрезентативності дослідження не перевищує 1,5%).

Більше половини респондентів (58%) вважають, що за збройними протистояннями на Сході України стоять російські спецслужби, а майже половина (49%) — що до цього має причетність оточення колишнього президента В.Януковича. Ще чверть покладають відповідальність на Партію регіонів (28%) та на місцевих олігархів (24%). Кожен п’ятий (18%) відповів, що за цим стоять місцеві мешканці, невдоволені по-літикою нової влади, 15% — радикальні нацiоналiстичнi організації, 11% — західні спецслужби, 6% — українські спецслужби. Інший ва-ріант назвали 4%, не визначилися з відповіддю — 11%.

Перевибори. І негайно

«Майже 70% виборців підтримують проведення дострокових виборів до Верховної Ради у 2014 році», — про це під час прес-конференції «Президентські вибори-2014: остаточні підсумки і попередні роздуми про вибори  майбутні» повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.

Експерт зазначила, що соціологічне опитування проводилося напередодні позачергових президентських виборів і, згідно з результатами опитування, навіть на сході України, зокрема на Донбасі, більшість людей підтримують ідею проведення позачергових парламентських виборів вже цього року. Так, на Донбасі за проведення виборів висловилися 48,6% опитаних, проти — 30,3%. На сході в цілому, відповідно, 73,1% та 9,7%.

Передвиборна арифметика

Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» представила результати загальноукраїнського соціологічного дослідження «Україна напередодні президентських виборів, травень», проведене силами трьох соціологічних служб: Центром соціальних та маркетингових досліджень «Соціс», Київським міжнародним інститутом со-ціології та соціологічною групою «Рейтинг».

Аудиторія дослідження — населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: репрезентативна, квотна вибірка 6200 респондентів (по 2067 респондентів для кожного із соціологічних центрів) в усіх регіонах України (без урахування населення АР Крим). Метод дослідження — особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face) за місцем проживання респондента. Статистична похибка вибірки (довірчий інтервал) — не більше 0,8%. Терміни проведення дослідження (польового етапу): 8 — 13 травня.

А за кого ж одесити?

Незадовго до виборів Президента України центр соціальних та маркетингових досліджень «Соціс» проаналізував, за кого голосуватимуть одесити. Також досліджувалося питання «Електоральні вподобання одеситів напередодні виборів мера». З результатами знайомив журналістів провідний менеджер центру «Соціс» Олександр Чашковський.

Дослідження проходило в Одесі з 7 по 13 травня. В усіх чотирьох районах опитали по 250 респондентів. В анкеті питань було багато й різних. І стосувалися вони не лише електоральних вподобань стосовно мера й президента чи Верховної Ради, а й ставлення людей до влади загалом, побоювань, соціального й психологічного самопочуття.

За унітарність і супроти агресії

За результатами нового всеукраїнського опитування, оприлюдненого IRI, незважаючи на розбіжності в країні, супротив російській військовій інтервенції залишається високим, виборці в усіх регіонах очікують майбутніх президентських виборів і, незважаючи на кризу, що триває, довіра до уряду залишається стабільною.

По всій країні високим залишається супротив російській військовій інтервенції — переважна більшість респондентів (85%) виступають проти введення ро-сійських військ для захисту російськомовних громадян. Ця переважна більшість поширена у всіх регіонах (97% — на Заході; 94% — у Центрі; 69% — на Сході; 75% — на Півдні), серед усіх вікових груп, а також і серед чоловіків, і серед жінок. Варто зауважити, що серед російськомовних громадян проти військового втручання Москви також виступає більшість — 68% опитаних.

Насамперед – боротьба з корупцією

Згідно з результатами дослідження соціологічної групи «Рейтинг», більшість опитаних українців висловилися за те, що першочергово потрібно провести реформи у боротьбі з корупцією (63%) та в економіці (61%).

На думку 42% респондентів реформ також потребують армія та оборона і забезпечення територіальної цілісності України (33%). 35% опитаних очікують реформ в охороні здоров’я, 30% — у соціальному захисті населення, 28% — промисловості, 25% — сільському господарстві, 21% — в міліції.

За два місяці до виборів

Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» учора презентувала результати загальноукраїнського соціологічного дослідження, проведеного чотирма авторитетними соціологічними службами — центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС», Київським міжнародним інститутом соціології, соціологічною групою «Рейтинг» та Центром Разумкова.

Як показало опитування, українці демонструють наразі дуже високий рівень електоральної активності: близько 84% виборців готові чи скоріше готові взяти участь у волевиявленні. При цьому тих, хто протилежної думки, — 11%.

Євромайдан: критичний розкол між владою і суспільством

Чим більше влада вдається до репресій стосовно Євромайдану, тим глибший розкол між нею і суспільством. Політичної розправи над своїм народом не сприймають громадяни в усіх регіонах, незалежно від політичних уподобань.

Світоглядну сутність Майдану спробували означити соціологи. Про його глибинні причини і перспективи «Дзеркало тижня. Україна» розмовляло з директором фонду «Демо­кратичні ініціативи» Іриною БЕКЕШКІНОЮ.

А які пісні обираєте ви?

Пісня співачки Софії Ротару «Червона рута»  — найпопулярніша в Україні. Про це свідчать результати соціологічного дослідження групи «Рейтинг».

Як з’ясувалося, ви­значити улюблені пісні українців не так уже й просто. У рамках опитування респонденти назвали близько 800 творів, і це при тому, що аж чверть не змогла визначитися з улюбленою піснею. Відтак, щоб скласти рейтинг, із 800 названих соціологи виділили три десятки найпопулярніших.

Отже, згідно з результатами дослідження, найулюбленішою піснею українців є «Червона рута» (питома вага в ТОП-30 складає 14,3%). Серед найпопулярніших також  — «Чорнобривці» (5%), «Одна калина» (4,3%), «Несе Галя воду» (4,1%), «Ой, смереко» (3,9%), «Миллион алых роз», «Хуторянка», «Рідна мати моя» та «Катюша» (по 3,6%), «Айсберг», «День Победы» (по 3,3%), «О Боже, какой мужчина» (3,2%), «Черемшина» та «Ой, на горі два дубки» (по 3%).

Змін на краще не помітили

Головною політичною подією 2013 року абсолютна більшість населення України (75%) назвала Євромайдан. Про це свідчать дані опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 24 грудня. Євромайдан та події навколо підписання угоди України з ЄС були названі як головна політична подія у світі (24,5%). Втім, 40% респондентів не змогли визначити головну політичну подію у світі.

Політиком 2013-го 23% опитаних назвали Віктора Януковича, натомість 35% його ж назвали головним розчаруванням року.

Вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 55% населення, у правильному напрямку розвитку подій впевнені 26%, і 19% своєї думки не визначили.

Грудень-2013. Політситуація: напружено-вибухонебезпечна

В останній місяць року Центр соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС» та соціологічна група «Рейтинг» провели масштабне опитування, яке дає уявлення про те, чим живуть українці на порозі 2014-го, які мають пріоритети і політичні уподобання, кому довіряють, а хто з лідерів втратив довіру співгромадян.

Отож, згідно з результатами до­слідження, 49,1% опитаних проголосували б на референдумі за приєднання України до Європейського Союзу, проти — 29,6%. Ще 21,3% — не визначилися або не готові взяти участь у такому референдумі. Серед тих, хто визначився, число прихильників ЄС ще вище — 62,4%.

Якби найближчим часом відбувався референдум щодо вступу України у Митний союз, то 32,5% громадян України підтримали б його, 41,9% — проголосували б проти. Ще 25,6% — не визначилися або не готові брати участь у такому референдумі.

Хто стоїть, чому і за що?

Опитування учасників Майдану було проведено 7 (субота) і 8 (неділя) грудня фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київським міжнародним інститутом соціології. Усього було опитано 1037 респондентів (375 — 7 грудня і 662 — 8 грудня) за методикою, яка забезпечувала випадкову вибірку учасників Майдану.

Серед мотивів, що спонукали людей вийти на Майдан, трьома найпоширенішими виявилися: жорстоке побиття демонстрантів на Майдані у ніч на 30 листопада, репресії (70%), відмова Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом (53,5%) та прагнення змінити життя в Україні (50%). Достатньо вираженими виявилися також прагнення змінити владу в Україні (39%). Заклики опозиції були стимулом для 5% учасників і стільки ж вийшли на Майдан, прагнучи помститися владі за все, що вона коїть.

Чорна зарплатна хмара

Три чверті офісних працівників принаймні раз отримували зарплату «в конвертах». Більшість з них упевнені: боротися з нелегальними виплатами необхідно, але це завдання не під силу державі. Про це свідчать результати опитування 3739 респондентів, проведеного у вересні—жовтні дослідницьким центром міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна.

Близько 90% респондентів упевнені: боротися з «чорними» зарплатами необхідно. Однак далі думки розходяться: 67% вважають за необхідне змінювати підхід до оплати праці, а ось кожен п’ятий стверджує, що за нелегальні виплати необхідно карати роботодавців. Щодо ж до ролі держави, то, сприймаючи Україну як країну з процвітаючою корупцією, більшість офісних співробітників не надто вірить, що уряду вдасться змусити роботодавців платити тільки «білу» зарплату. Такої думки дотримуються більше половини «білих комірців».

Більшість: це — геноцид

66% українців вважають, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом українського народу. Менше чверті — його заперечують.

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 66% українців погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом українського народу, натомість не погодилися з цим 22% опитаних, ще 12% респондентів не ви­значилися з цього питання.

Не квартири у пріоритеті

80% українців хочуть жити в приватних будинках, а не в квартирах

Якби в українців був вибір, 8 із 10 воліли б жити у приватних будинках замість квартир. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене Всеукраїнською організацією роботодавців у сфері будівництва, проектування та архітектури.

За словами голови організації Дмитра Третьякова, якщо раніше таке бажання могла здійснити тільки дуже невелика частина населення, то сьогодні вартість квартир зрівнялася з вартістю невеликого будинку за містом. «В українському суспільстві склалися стереотипи, що свій будинок або дача недалеко від міста доступні тільки багатим людям. Раніше це було так, але сьогодні сучасні технології будівництва дозволяють зробити приватний будинок доступним, навіть з урахуванням вартості земельної ділянки», — запевняє Дмитро Третьяков.

Яка зарплата — такий і престиж?

 На думку офісних співробітників, най­більш престижною є професія IT-спеціаліста. Про це свідчать дані опитування, проведеного кадровим порталом hh.ua.

Престижними вважаються ті професії, які мають високий суспільний статус, користуються впливом і повагою. З одного боку, престиж професії залежить від рівня складності і відповідальності праці, а з іншого — від затребуваності фахівців на ринку, що визначається як макроекономічною ситуацією в регіоні, так і соціально-політичною кон’юнктурою. Але дедалі частіше основним показником престижності фаху є зарплата.

Віч-на-віч з незалежністю

Наодинці з Днем незалежності країни — наче із дзеркалом. Адже все в країні відбувається з нашого дозволу, але не з веління. І можна скільки завгодно тримати образу на країну — як скорботний вираз обличчя, коли треба підбивати підсумки, можна скільки завгодно намагатися торгуватися з Батьківщиною на тему «ось візьму й виїду за кордон, і ні за що тут не відповідатиму»… Однак відповідальність за Україну — на всіх нас назавжди. Як назавжди наша незалежність.

Напередодні Дня незалежності України Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка і центр «Соціальний моніторинг» провели спільне соціологічне дослідження про ставлення наших громадян до Дня незалежності України.

Всього було опитано 2008 респондентів, які проживають у всіх областях України, включаючи м. Київ і АР Крим, за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

Ми розмовляємо з головою правління Українського інституту соціальних досліджень — завідувачкою відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки і прогнозування НАНУ Ольгою БАЛАКІРЕВОЮ.

Нехай там що, а житимемо довго!

Фахівці благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» оприлюднили результати дослідження оцінки здоров’я українців, проведеного компанією GFK Ukraine  з ініціативи та практичної допомоги фонду.

У рамках дослідження респонденти відповіли на запитання про те, як вони оцінюють стан свого здоров’я, які чинники впливають на нього, що вони роблять, аби покращити своє самопочуття, й до яких джерел звертаються, аби знайти інформацію про методи лікування та профілактики. Дослід­ження також допомогло зрозуміти, чим українці відрізняються від жителів Росії та інших країн, де було проведено аналогічне опитування, й ви­значити рівень довіри українців до сучасних медичних технологій.

Лише кожен сьомий...

Лише кожен сьомий житель Росії та України хоче жити в єдиній державі. Кількість прихильників об’єд­нання Росії та України в одну державу приблизно однакова у двох країнах — 15% в Росії та 14% в Україні. Про це свідчать дані травневих опитувань Київ­ського міжнародного інституту соціології (КМІС) і «Левада-Центру» (Росія).

І в Україні, і в Росії більшість опитаних хотіли б, щоб обидві країни були незалежними, але дружніми державами — з відкритими кордонами, без віз і митниць (в Україні — 72%, в Росії — 58%). В Україні ця кількість зменшилася з лютого на 4%, в Росії — на 6%.

Скаржитися — собі ж шкодити?

Три  чверті  українців  терплять  порушення  трудових  прав

Найчастіше, за словами респондентів, роботодавці нехтують правами на відпустку та гідну оплату праці. Більшість офісних працівників бодай раз у житті пробувала добиватися справедливості, хоча успіху досягала далеко не завжди. Тому наразі лише кожен п’ятий активно відстоює свої законні права перед роботодавцем. Інші — бояться втратити робоче місце або ж не вірять у результативність скарг. Такі висновки отримав дослідницький центр Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

Порушення трудових прав працівників — норма українського ринку праці. Три чверті респондентів заявили, що роботодавці так чи інакше порушують їхні законні права. Лише десята частина з опитаних вважає, що не має підстав скаржитися на керівництво.

Портрет українського землевласника і фермера, або Чому третина власників паїв досі не бачила своєї землі?

Чимало експертів сходиться на думці, що затягування з проведенням земельної реформи породжує в суспільстві зростаючу недовіру до неї. Відтак питання щодо можливостей купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення, а отже, й формування земельного ринку варто вирішувати якнайшвидше.

Слід зазначити, що зняття мораторію не зобов’язує українців продавати чи купувати землю. Воно лише знімає наявну зараз заборону це робити і відкриває нові можливості. Світовий же досвід засвідчує: за наявної продуманої аграрної політики ринок земель дозволяє значною мірою підвищити ефективність аграрного сектора.

Особистий вплив на суди

Переважна більшість  (69,4%) громадян України вважає, що президент Віктор Янукович здійснює особистий вплив на суди і діяльність правоохоронних органів у справах Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Таку думку поділяє переважна більшість жителів Західного (84,0%), Центрального (75,9%) і Східного (68,1%) регіонів та відносна більшість жителів Півдня (39,5%); більше 90% тих, хто на останніх парламентських виборах голосував за ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода», 85,2% представників електорату ПП «УДАР» Віталія Кличка», 53,1% — електорату Компартії і  43,3% тих, хто голосував за Партію регіонів.

Табу на «кнопкодавство»

Навіть серед прихильників Партії регіонів відносна більшість схвалює боротьбу опозиції з «кнопкодавством».

Більшість громадян України (55,4%) підтримують блокування засідань Верховної Ради, яке проводилося депутатами опозиційних фракцій з вимогою забезпечити особисте голосування депутатів. Не підтримують такі дії опозиції тільки 17,9% опитаних Центром Разумкова.

Влада: «Винна!» Народ: «Не вірю!»

Навіть серед жителів Донбасу тільки кожен третій вірить, що Тимошенко могла замовити вбивство Щербаня, а 64% упевнені, що цього не було. У Центральній Україні версію влади розділяє лише кожен десятий.

Переважна більшість населення України (76%) не вірить у те, що Юлія Тимошенко замовила вбивство Євгена Щербаня. Вірять у таку можливість 24% респондентів. Про це свідчать дані соцопитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), повідомляє «Дзеркало тижня. Україна».

Українські спеціалісти обирають Захід

Тотальна більшість (91%) висококваліфікованих фахівців з вищою освітою думають про роботу за кордоном, оскільки українську молодь не влаштовує економічна та політична ситуація в країні. І мова не лише про студентів — 30-річні фахівці висловлюють серйозні наміри шукати роботу за кордоном, насамперед у країнах Європи, США та Канаді. Такі дані було отримано в результаті опитування, проведеного Міжнародним кадровим порталом hh.ua в листопаді 2012 року.

Майже половина респондентів (48%) відповіла, що має серйозні наміри виїхати з України. 43% опитаних зізналися, що іноді розглядають можливість пошуку роботи за кордоном, і лише 4% зовсім не планують виїжджати з України. У той же час 5% респондентів хочуть використовувати навчання за кордоном для того, щоб залишитися там працювати.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua