Одеса, море, пароплави...

Це яскрава палітра тем нового видання Віктора Михальченка «Порт приписки — Одесса», що побачило світ у видавництві «ТЕС» і було презентоване на інтелект-форумі «Українська книга на Одещині»-2019

Віктор Олександрович Михальченко — інженер-електромеханік, моряк далекого плавання, директор музею «Християнська Одеса», краєзнавець, фотохудожник, партнер і друг ОННБ. Упродовж багатьох років він досліджує історію одеських храмів, і тих, які нині прикрашають місто, і тих, що не збереглися, генеалогію церковних діячів, династій священнослужителів та купців, історію знатного роду Курісів.

І пауза, й павза, але тільки проєкт

22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №437 «Питання українського правопису», якою схвалено нову редакцію «Українського правопису» — звід правил, що встановлює способи передавання української літературної мови на письмі.

Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, окремих громадян.

Художниця із Немирівського

На початку квітня Балтський історичний музей порадував місцевих поціновувачів мистецтва відкриттям нової виставки — картин досі майже невідомої в місті й районі художниці — жительки села Немирівського Анни Борисівни Римар.

Авторка запропонувала до огляду близько тридцяти робіт, здебільшого олією, різного формату. Це переважно пейзажі, з яких особливо приваблюють (о, диво для Балти!) мариністичні. Таких — вісім. Серед них — «Біля берега», «Прибій», «Хвилеріз», «Вітрильник у морі» (художниця подала на виставку картини без назв, але для кращого уявлення про них пропоную суто умовні назви, далі — теж). Ці марини неабияк вражають своєю живописністю, вправністю мисткині. Чудове враження справляють й інші пейзажі, причому також з бодай частковим зображенням води — річки або ставу («На човні», «Тече річка», «Церква на березі», «Діти на моріжку», «На схилі» та інші).

Святково-вихідна п’ятиденка

Кінець квітня — початок травня ознаменований цілою вервечкою вихідних.

Офіційно неробочими буде аж п’ять днів поспіль — із 27 квітня по 1 травня (робочий вівторок, 30 квітня, Кабмін рекомендує перенести на суботу, 11 травня). Відтак святкування Великодня плавно переросте в першотравневу «майовку». Потім — два дні праці і знов — два дні вихідних.

Отак, за святковими столами, будемо переосмислювати результати виборів, другий тур яких, як відомо, відбудеться якраз за тиждень до Паски — у Вербну неділю, 21 квітня.

Щоб похмілля не було надто тяжким, на ухвалення розумного рішення маємо віднині рівно десять діб.

Блукаючи «Лабіринтами усвідомлення»

В Одеському музеї західного та східного мистецтва експонувалася виставка, що запрошувала глядачів поринути у «Лабіринти усвідомлення».

Її автор — Олександр Шуйський — одесит, багатогранний вільний митець, який отримав профільну освіту в Художньому училищі ім. М.Б. Грекова, свого часу займався монументальним і портретним живописом, мозаїкою та графікою. Після тривалої перерви, у 2015 році, повернувся до живопису і вже взяв участь у виставці «Пори року» та міжнародній виставці мистецтв, що проходила у рамках Грінівського фестивалю «Червоні вітрила». Олександр працює у стилях реалізму, символізму, портретного живопису, чимало його робіт прикрашають приватні колекції.

Українська душа Маяковського

Нащадок старовинного козацького роду Микола Гоголь, онук українського священика з Вінничини Федір Достоєвський, син кріпака з Полтавської губернії Антон Чехов, киянин Михайло Булгаков — чи випадково ці українські за походженням, але відомі у світі як російські письменники посідають вищі щаблі на п’єдесталі російської та світової літератур?

— Їх рівень світосприйняття і мислення — родом з України, — вважає московський літературознавець і поет Броніслав ГОРБ. — Адже українські пісні своїм високим злетом упродовж тисячоліть підживлюють народну душу.

Сам Броніслав Горб також родом з України. Після закінчення Московського літературного інституту працював редактором у різних журналах. Він — автор поетичної збірки «Срібні дощі», публікацій та книжок на теми екології, історії, літератури, упорядник та редактор п’ятитомної антології «Подвиг». Понад 30 років свого життя присвятив дослідженню життя й творчості Володимира Маяковського, опублікував багато статей, що стали основою трьох монументальних книг про видатного поета.

Приїжджаючи до Одеси, Броніслав Горб завжди зустрічається з читачами, щоб поспілкуватися про видатного сина україн-ського народу, що прославив російську літературу.

Отже, пролетарський, радянський поет, класик російської літератури, який придумав 84 нових російських слова, Володимир Маяковський — щирий українець?

Як імпульс до милосердя, терпіння і співчуття

«Істина. Доброта. Терпіння — мистецтво, дароване з небес». Під таким гаслом щойно відкрилася виставка китайських майстрів живопису, засвідчивши непересічну подію в культурному житті Одеси.

На відкритті цієї напрочуд цікавої і гостросюжетної експозиції, яку зініціювала громадська організація «Асоціація Фалунь Дафа», виступили відомі мистецтвознавці з Києва та Одеси, а також наш земляк-художник Микола Вилкун. Він, як і інші, підкреслив таку одвічну якість мистецтва, як його спрямованість на життя, його тісний зв’язок, зокрема, і з політичною складовою Цьому аспекту сьогодні ми приділяємо недостатню увагу, а презентована виставка засвідчує, що без мистецького осмислення того, що відбувалося раніше, і відбувається зараз, суспільству важко очиститися і йти далі.

У чеканні свята кіно

Наближається ІХ Одеський міжнародний кінофестиваль, щорічне свято кіно, яке триватиме із 13 по 21 липня.

Організатори пропонують кіноманам насичену фестивальну програму: фільми з різних куточків світу, показ просто неба на Потьомкінських сходах, українські прем’єри, арт-події, професійні заходи та вечірки.

Людина з іменем: Олег Сенцов

Уже кілька місяців на Малій сцені Одеського театру юного глядача імені Юрія Олеші відбуваються читки п’єс сучасних драматургів.

За цей час актори, режисери та глядачі, які із задоволенням приходять на такі відкриті репетиції, познайомилися з текстами Олега Михайлова, Максима Курочкіна, Павла Ар’є, Наталії Ворожбит, Оксани Савченко та інших авторів. Як відомо, перед тим як стати прем’єрою й увійти до репертуару, кожна вистава проходить підготовчий період, коли актори ще тільки освоюють текст, запам’ятовують послідовність реплік, налаштовуються на певні ролі тощо. У театрах цей період роботи над п’єсою зазвичай не є публічним. Але у випадку з ТЮГом читка виступає окремим, самоцінним драматургічним дійством, на яке можуть прийти всі охочі, послухати і, що найголовніше, висловити свої враження під час обов’язкового обговорення. Як зазначила директорка театру Оксана Бурлай, цілком можливо, що деякі з прочитаних авторами п’єс, будуть прийняті до постановки.

Тріумф юних скрипальок

Як уже повідомляли «ЧН», в Одеській національній музичній академії ім. А.В. Нежданової проходив перший Всеукраїнський конкурс молодих скрипалів імені Давида Ойстраха, в якому взяли участь 66 юних віртуозів з Одеси, Києва, Чернівців і Торецька.

Й ось після двох днів прослуховувань 17 червня на сцені Великої зали ОНМА, відбулася урочиста церемонія нагородження переможців та лауреатів цього творчого змагання. Переможницями першого конкурсу молодих скрипалів стали гості із столиці — учениця Київської школи мистецтв №2 ім. М. Вериківського Ганна Кисляк (у молодшій віковій категорії) та вихованка Київської спеціа-лізованої музичної школи ім. М. Лисенка Юлія Білецька (у старшій). Наші землячки — учениця Одеської середньої спеціальної школи-інтернату ім. П.С. Столярського Єлизавета Коваль (молодша категорія), і студентка Одеського училища мистецтв і культури ім. К.Ф. Данькевича Валентина Воротинцева  (старша) вибороли другі премії.

Веселий вечір з Оффенбахом

16 червня в Одеському академічному театрі музичної комедії ім. М. Водяного з великим успіхом пройшла прем’єра вистави «Жарти Оффенбаха», що складається з двох одноактних оперет — «Чоловік за дверима» і «Званий вечір з італійцями» — геніального французького композитора.

У списку понад ста написаних Жаком Оффенбахом оперет ці назви — одні із найвідоміших. Його музика життєрадісна, гедоністична, легка і водночас віртуозна та гранично складна для виконання. Вона — своєрідний тест для вокалістів на професіоналізм.

Парад юних віртуозів

14 червня у великій залі Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової стартував перший Всеукраїнський конкурс молодих скрипалів ім. Давида Ойстраха.

У творчому змаганні, до організації якого долучилися Міністерство культури, ОНМА ім. А.В. Нежданової, профільні управління обласної та міської влади, благодійний фонд ім. Еміля Гілельса, міряються своєю майстерністю 66 юних віртуозів з Одеси, Києва, Чернівців і Торецька. Журі очолює відома скрипалька, солістка Національної філармонії України, в.о. професора Національної музичної академії ім. П.І. Чай-ковського, заслужена артистка України, лауреат міжнародних конкурсів Ольга Рівняк.

Мов легкий подих вітру

Концерт Національного одеського філармонійного оркестру, що відбувся 23 березня на сцені філармонії за участі запрошеного диригента Валентина Урюпіна (Перм, РФ) та соліста Олега Безбородька (Україна), мав кілька прикметних особливостей: звучала переважно модерна, піднесена музика, як класична, так і сучасна, форма якої легко прочитувалася — твори М. Равеля, Я. Сібеліуса і В. Сильвестрова.

Якщо звернення до класики — це завжди тест на професійність, то виконання нового твору, яким є Концертино для фортепіано з оркестром (2015) Валентина Сильвестрова, на мою думку, дає щасливу путівку в життя і в цьому сенсі сприймається тестом подвійним. Світова прем’єра концертино (концерт меншого масштабу. — В.К.) відбулася в Києві під час відзначення 80-річчя від дня народження композитора у сольному виконанні нашого теперішнього гостя Олега Безбородька (диригував добре відомий одеситам Володимир Сіренко).

Серед найкращих — «Тореадори з Васюківки»

Повість Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» стала найкращою українською книгою за версією вчителів з Євросоюзу.

Учителі зі шкіл Болгарії, Польщі, Португалії, Іспанії, Чехії, Греції та Литви створили мапу найпопулярніших дитячих книжок у Європі. Це було зроблено за підтримки eTwinning — навчальної програми Європейської комісії, започаткованої у 2005 році задля розвитку співпраці європейських освітніх закладів.

Твоє ім’я на шляху до соборності

У Білій Церкві, що на Київщині, в районі перехрестя вулиці Шевченка і проспекту Князя Володимира постане скульптурна композиція «Шлях до соборності України» завдовжки 120 метрів.

Цей масштабний арт-об’єкт імітуватиме монолітну стіну з вирізаними силуетами фігур людей, що тримаються за руки, як символ живого ланцюга єдності.

У колі юних музикантів

У рамках проекту «Пророки рідної землі» фахівці Одеської національної наукової бібліотеки організували у спеці-альній музичній школі ім. П.С. Столярського виїзну книжково-ілюстративну виставку «Микола Аркас — український композитор, письменник, історик: до 165-річчя від дня народження».

Тетяна Задорожнюк, заступник директора з навчальної роботи загальноосвітнього циклу школи Столярського, у своєму виступі акцентувала увагу на особливості вивчення творчості Миколи Аркаса як композитора і водночас великого патріота України.

Повернення «Тангейзера»

Шанувальники класичної музики з нетерпінням чекали на прем’єру опери Ріхарда Вагнера «Тангейзер».

Музика цього німецького композитора вимагає потужних, так званих вагнерівських, голосів, великих за складом хору та оркестру, посиленого духовими й ударними інструментами. Окрім того, його вистави масштабні за часом.

Кожен здатен на диво

Щорічно у другу суботу вересня відзначається День українського кіно.

Нагадаємо, історія нашого кінематографа веде свій літопис із вересня 1896-го, коли у Харкові фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів. День українського кіно отримав статус офіційного державного професійного свята в 1996-у.

Перший грецький сюрреаліст

Розширенню наших знань про мистецтво Греції ХХ століття сприяє планшетна виставка фотодокументів про життя та творчість художника і поета, провідного представника сюрреалістичного напрямку в цій країні Нікоса Енгонопулоса (1907—1985), яка відкрилася в Одеській філії Грецького фонду культури і присвячена 110-річчю від дня народження мистця. Експозиція створена на основі матеріалів, підготовлених до 100-річного ювілею цієї яскравої особистості.

В Одесі є вулиці Мала і Велика Арнаутські, а це свідчить про те, що їх заселяли вихідці із Греції — арнаути — еллінізовані албанці православного віросповідання, які, за деякими даними, на початку ХХ ст. складали 20 відсотків населення Греції. Багато з них приїхали до Одеси з підконтрольних Османській імперії земель, рятуючись від ісламізації.

«Ця війна настільки близько...»

На третьому році російсько-української війни Одеський міжнародний кінофестиваль, за визначенням, не міг обійти цю тему. Цю навіть не тему, а добрячий шмат нашого сучасного життя, вирваний з його мирного плину. Про те, як побачили цю війну литовські (й не лише вони) кінематографісти, саме й розповідає литовсько-французько-польсько-український фільм «Іній».

Проведіть особисте опитування серед випадкових людей на вулиці, в громадському транспорті чи деінде: які події відбуваються зараз в Україні, конкретно — на сході країни. Мабуть же, половина опитаних скаже, що то — громадянська війна, значна частина зовсім не зможе сформулювати ставлення до подій і лише менша частина дасть конкретну відповідь, що це — агресія. Агресія Російської Федерації проти народу, який вона брехливо впевняла у братерстві та вічній дружбі.

Що за «Молоко» без вершків?!

За п’ять днів глядачам показали 27 вистав з усієї України та з Грузії. Крім масштабної театральної програми, на гостей фестивалю чекали майстер-класи театральних практиків і творчі зустрічі з сучасними письменниками. Зокрема, братами Капрановими, Андрієм Любкою, Русланом Горовим, Олександром Ірванцем та Євгеном Стеблівським.

Члени журі підкреслювали, що цьогоріч було особливо складно визначитися з переможцями, оскільки конкурсанти представили сильні роботи. Нагадаємо, призовий фонд «Молока» складав 50 тисяч гривень. А ще кожен призер отримав літрову банку фірмового згущеного молока, та статуетки, вирізані з дерева.

На щастя всяке май серце однаке

«Припутні» — український повнометражний художній фільм. Режисер Аркадій Непиталюк, продюсери Юрій Мінзянов, Влад Ряшин. Кінокомпанія MediaStar. Спе-ціальна нагорода журі національної конкурсної програми VIII Одеського міжнародного кінофестивалю.

Ніхто не знає й не гадає, до кого щастя завітає, кажуть в народі. Закохався таксист у вчительку, а вона од його й одвертається. Йому нетерпеливиться: кидай все і негайно кажи, чи їдемо до розпису. А у неї — екскурсія: вповідає дітям про князів київських та про храми чернігівські давні. Та куди там: сідай отуто в машину — і вже рішаємо. Слово за слово — а слова ті без розмислів, різкі — хлопець гарячий, стриму не знає, сам простий, як двері його автівки… «То не пара я тобі? Вилазь!» — та так штовхнув, що аж вивалилася на асфальт. Розвернувсь та рвонув на пошуки заспокоєння і пригод… А може, була б таки пара? Хтозна? Щастя знає, кого шукає…

Замилування ірисами

Квіти — найдивовижніші, найніжніші й найуразливіші творіння природи, а в сприйнятті людини — перехідний стан між чуттєвим і духовним.

Тема «Іриси» стала визначальною для групи викладачів, випускників і студентів художньо-графічного факультету ПНПУ ім. К.Д. Ушинського, яка 26 квітня відкрилася у виставковій залі Одеського історико-краєзнавчого музею.

Вічна музика весни

Недавно учасники програми «Місце зустрічі — діалог», яка втілюється за підтримки фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє», на запрошення організаторів  побували на чудовому концерті під назвою «Етерна прімавера», що в перекладі з латини означає «Вічна весна». Концерт хорової капели «Хорус фест» відбувся в Одеському муніципальному театрі духової музики.

Шанувальники хорового співу  добре знають цей чудовий колектив під керівництвом доцента Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової, кандидата мистецтвознавства, лауреата міжнарод-них  конкурсів Ніни Заболотної, що об’єднує талановитих людей різного віку і різних професій, які люблять співати і прагнуть долучитися до високого хорового мистецтва.

Душа прагне творчості

У Теплодарі при Будинку культури працює театр «СвіЧа». Очолює його Світлана Анатоліївна Чмихова.

І це прекрасно, що в нашому молодому місті є такий осередок культури, де городяни можуть подивитися виставу, відволіктися від важких думок, на деякий час потрапити в іншу атмосферу, підняти свій настрій і просто приємно відпочити. А ще дуже добре, що випускники гуртків «Калинонька» і «Водограй» Теплодарського міського будинку дитячої та юнацької творчості, члени ГО «Міжнародна академія літератури і журналістики» мають де й надалі реалізувати свої творчі здібності. Бо життя  є життя: не кожен може вибрати професію за своїм бажанням, а коли душа звикла до творчості, то постійно прагне самореалізації.

Найнадійніший інструмент - голос

Цієї весни Одесі неймовірно пощастило! Не дарма кажуть, що наше місто — це посмішка Бога. А справжній талант — це Божий дар! Диво української альтернативної музики — неповторна Katya Chilly Group — відвідає наше місто з концертом.

Співачка, музикант і композитор. П’ять альбомів. Більше сорока сольних концертів у Великобританії. Її музика регулярно транслюється на радіо і в телепрограмах Bі-Bі-Cі. В Україні Katya Chilly здобула широку популярність у другій половині 1990-х, ставши лауреатом конкурсу «Червона рута». Захоплена фольклористикою, вона творила незвичайні пісні, в яких подавалися автентичні українські тексти в сучасному аранжуванні. Сьогодні співачка повернулася на сцену, ставши учасницею проекту «Голос країни».

Подорож до оркестру

Одеський Національний театр опери та балету започаткував новий освітньо-розважальний проект для дітей під назвою «Подорож до оркестру».

У таємничий та чарівний світ музики найменшеньких глядачів та їх батьків супроводжуватиме автор ідеї та сценарію, музикознавець Людмила Сергійчук.

В орбіті Костанді, відомого і невідомого

Відкритий проект «Маловідомий Костанді — його учні й послідовники» продовжився виставкою творів викладачів Одеського художнього училища ім. Б.М. Грекова. Як й інші заходи цього проекту, вона проходила в Одеській філії Грецького фонду культури і була приурочена до 95-річчя від дня смерті та 165-річчя від дня народження одного з чільних основоположників одеської живописної школи.

Виставка в Грецькому фонді культури — лише ланка в ланцюгу довготривалого проекту, який стартував у жовтні цього року, а завершиться у жовтні 2017-го, коли культурна громадськість відзначатиме 165-ліття від дня народження видатного художника і педагога. В експозиції представлені переважно живописні твори викладачів училища.

«Мовою. Не язиком»

9 листопада, в День української мови та писемності, за сприяння Одеської філії ВО «Рух захисту української мови» в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського відбулася презентаційна лекція безкоштовних курсів української мови «Одеса україномовна».

Під час лекції, яка мала назву «Мовою. Не язиком», присутні мали змогу дізнатися про історію розвитку української мови, про заборони, через які вона пройшла, про її сьогоднішній стан й отримали поради, як перейти на спілкування українською.

Космічні сади Василя Сада

Його картини часом нагадують квітучі сади у вечірню пору, а часом — густо всіяне зорями небо, отой космічний безмір, про який ми забули думати, до якого не заглядаємо, бо змаліли, перестали світитись і світити. Хіба що з Божої ласки мистці ще деколи нагадують нам про це. Художник Василь Сад, учасник творчого об’єднання «Мамай», відкриває нам свій Космос у художній галереї Nt-Art.

Чого смієшся? Космос нежонатий,
А ти стоїш одна у полинах.
Ліна Костенко. «Скіфська баба».

Зайти кудись у степ, де не видно відсвітів великого міста й де тільки ви — і небо над нашою планетою, й лягти горілиць, отако в полини, в ковилу, на рідну землю… Й відчути, що в цілому світі — лише ви і Космос. Великий — тому, що безмежний. З величезною притягальною силою. Він не буває статичним, однаковим навіть дві секунди поспіль. Він невиглибний і вічний. І коли ви зумієте злитися з ним, стати його часткою, увійти в нього, розчинитись до решти, — ви зрозумієте, що рухало художником, що подвигнуло його написати Космос. Це не лише Космос, у якому маленькою зірочкою сяє наша планета. Й не лише той, що уособлює рідну землю, свій край і цілу Україну (невипадково ж бо у попередньому своєму «періоді» — умовному, певна річ, — художник натхненно писав своє рідне Полісся, свою землю — неначе поглядом з Космосу, щоби охопити її всю одразу). То, може, це все-таки космічні сади художника? Або ж Космос кожного з нас — його, мистця, й кожнісінького, хто надовше затримується перед цими картинами, дослухаючи свого серця та виявляючи імпульси душі художника. І своєї так само.

Уклін Франкові

Як уже повідомляли «Чорноморські новини», 26 серпня, напередодні 160-річчя від дня народження Івана Франка, співробітники Одеського літературного музею віддали шану українському генієві, презентувавши книжково-ілюстративну виставку із музейного фонду.

Відкриттю виставки передувала невеличка концертна програма, в якій взяли участь Злата-Ольга Козловська (вокал), Ольгерд Козловський (читець) та лауреат міжнародних конкурсів, учениця ССМШ ім. П.С. Столярського Анастасія Паріпа (вокал, бандура). Декламували твори Івана Франка, у чудовому виконанні звучали українські народні пісні та романси. Особливо ж порадувала вправною грою на бандурі й глибоким, добре поставленим голосом п’ятнадцятирічна Анастасія.

А папороть таки цвіте!

Усіх нас ще з дитинства заворожувала дуже гарна легенда про те, що у ніч на Івана Купала десь серед лісів, у непрохідних хащах розцвітає чародійна квітка. Тому, хто її знайде, вона принесе щастя. Лишень шукачам необхідно бути наполегливими та мужніми. І в жодному разі не піддаватися на всілякі спокуси, обіцянки і залякування нечисті, яка прагне збити людину з дороги. Та й слід поспішати, бо цвіте папороть тільки до ранку.

Мабуть, щоб знайти те диво і подивитися, як приходять у нашу сучасність стародавні обряди і традиції, на свято Івана Купала зібралося у Саврань більше трьох тисяч осіб. Бо де ж, як не на савранському березі замріяного Південного Бугу та не в утаємничених савранських лісах може ожити легенда?! Глядачами були місцеві жителі, представники всіх районів області. І, звісно, гості зі столиці, з Одеси, інших міст і сіл України.

Берег річки годі було й впізнати. В одному із найчарівніших його місць враз розкинувся справжнісінький амфітеатр. Величезне природне півколо біля самісінької води, підвищуючись уступами, розширювалося догори, створюючи враження величавості, відчуття чогось особливого, незвіданого. Всю цю територію окреслювали у дивовижний спосіб натягнуті вгорі різнокольорові гірлянди. У центрі — сцена. Здавалось, десь із глибини віків вийдуть на її підмостки гладіатори чи розгорнуться театралізовані дійства давніх Греції або Риму.

Німий поступ до емансипації

Наступний тиждень пройде в Одесі під знаком уже культової для цієї літної пори події — фестивалю німого кіно та сучасної музики «Німі ночі».

Заснований 2010 року Благодійним фондом ім. Івана та Юрія Лип, фестиваль залишається єдиним в Україні регулярним заходом з популяризації архівного німого кіно. Фестиваль «Німі ночі» — найбільший у Східній Європі в своїй категорії — реалізує концепцію сучасного музичного трактування класичних німих стрічок.

Цьогорічною темою обрано жіночу емансипацію, бурхливий розвиток якої припав на 1920-і, період розквіту німого кіно.

Ця опера-молитва і про нас

Мрії збуваються. Давно хотіла послухати оперу «Набукко» Джузеппе Верді у живому виконанні і, буваючи у містах — культурних центрах, полювала за нею. Аж раптом така удача — відрядження до Києва збіглося з прем’єрою «Набукко» в Національній опері!

Квитки розкупили за місяць, але я йшла до театру, переконана, що потраплю туди напевно. Біля входу — людно, чатують перекупники, та я дочекалася, поки прийде юнак, який здавав квитки у ложу. Мрії треба втілювати красиво! Тож дивилася омріяну оперу практично поруч з дружиною президента. У театрі — весь київський бомонд: міністри, депутати, дипломати... Культурне життя триває, незважаючи на труднощі, АТО, кризу. Всі з нетерпінням чекають, коли підніметься завіса...

П’ять весняних фотоднів

13—17 квітня відбудеться неповторний у своєму роді міжнародний фестиваль Odesa//Batumi Photo Days-2016, який уже вдруге пройде у нашому місті. Це єдиний великий освітній фотофорум, який проходить у нашому місті. Його організатори — одеситки Катерина Радченко та Віра Грузова.

Головні теми цьогорічного фестивалю організатори визначили як «Простір та територія», що об’єднує одразу кілька спектрів — від особисто-художнього до громадсько-політичного.

Творчий іспит одеських вишів

Близько шостої години вечора 31 березня біля нічного клубу Palladium юрмилися схвильовані студенти. Причина хвилювання — участь у гала-концерті міжвишівського фестивалю «Студентська весна». Цьогоріч його організаторами виступила молодіжна організація «LIGHT» за підтримки управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації та ради ректорів Одещини.

От у фойє концерт-холу лунає дзвінкий голос однієї зі студенток, що розспівується перед виходом на сцену. Он неподалік, готуючись до виступу, розігрівають м’язи танцюристи. Хтось ще здає речі в гардероб, хтось уже, отримавши спеці-альну печатку-перепустку на зап’ясток, освоюється у залі. До нас підходить дівчина, пропонує для зручності замовити столик. Чесно кажучи, як для студентів ціна такої зручності — 250—350 гривень — завелика, та якщо брати на компанію…

«Любовний напій» припав до смаку

Своє професійне свято — Міжнародний день театру, яке відзначалося минулої неділі, — Одеський національний академічний театр опери та балету зустрів прем’єрою опери Гаетано Доніцетті «Любовний напій».

Поставила «Любовний напій» головний режисер театру Оксана Тараненко, яка раніше здобула прихильність критиків та глядачів своїм втіленням опери-буф «Служниця-пані». Нова вистава вийшла яскравою, жвавою, веселою. А запропоновані режисером-постановником оригінальне прочитання старої любовної історії й перенесення дії в наш час зробили її дуже сучасною.

Біблійна притча у стилі рок

26 і 27 березня Одеський академічний театр музичної комедії ім. М. Водяного презентував свою нову роботу: рок-оперу «Мойсей».

Це вже третя рок-опера в репертуарі театру. На його сцені йдуть ще дві вистави цього жанру — «Ромео і Джульєтта» та «Царівна-жаба».

Яскраві барви, сильні емоції

Спостерігаючи за творчістю Сергія Кириченка, стверджуюсь на думці, що це художник-філософ. Його цікавить сутність світу, сутність людини, власне, отой взаємозв’язок, оте співіснування світу і людини.

Не вчора він виробив свій стиль, знайшов себе у декоративному малярстві. Декоративний живопис — то довгий шлях від давніх часів палеоліту й до сьогодення. Здавалось би, чим можна здивувати людей сьогодні?

Уявити і полюбити Бесарабію

В Одесі відбулася презентація документального фільму «Уявити Бесарабію». Найближчим часом демонстрація стрічки пройде у різних населених пунктах півдня нашої області.

Зйомки фільму, створеного у рамках проекту «Українська миротворча школа» спільно з громадською організацією «Сприяння міжкультурній співпраці» за фінансової підтримки посольства Великобританії в Україні, проходили торік у жовтні в Одесі, Ізмаїлі, Болграді, Вилковому, Татарбунарах, селах Саратського та Ренійського районів. Авторами сценарію стали Ольга Балабанова (вона ж — режисер) та Артем Філіпенко. Оператор — Євген Шинкар. Продюсер — Ганна Шелест.

Коляда на Дерибасівській

«Народне коло: від Різдва до Водохреща» — під такою назвою 16 січня на Дерибасівській відбувся фестиваль колядок і різдвяних вертепів, участь в якому взяли  23 найкращі фольклорні колективи Одещини.

Відкрили «Народне коло» представники товариства «Просвіта» з Южного. У своєму театралізованому  дійстві  вони провели аналогію між «збирачем земель» царем Іродом і нинішнім президентом Росії, зобразивши його злісним карликом Лілі-Путіним. Серед його підручних була сепаратистка з «ДНР» та «ЛНР», яка всім погрожувала таємною зброєю «Туалетним Путьонком». Але  світлі сили перемагають кремлівських васалів Ірода.

Народ мій завжди буде!

«Народ мій є! Народ мій завжди  буде!..» Цими крилатими словами Василя Симоненка хочу передати своє захоплення від відвідин одеської ЗОШ №57 ім. Героя Радянського Союзу О.М. Орлікова. У час, коли в нашому славному місті йде черговий виток русифікації, колектив цієї школи показав зразок патріотичного виховання, творчого підходу до викладання української мови та літератури, справжньої закоханості в педагогічну справу. Низько вклоняюся всім причетним до проведення семінару «Використання інтерактивних технологій навчання як засіб розвитку творчого потенціалу школярів на уроках української мови і літератури та в позакласній роботі».

Семінар проходив 27 листопада, напередодні вшанування жертв голодоморів в Україні. Запрошених на нього вчителів Приморського району привітала директор школи Людмила Анатоліївна Кривова (до речі, вона ж проводила відкрите заняття в 10-у класі). З її точки зору, семінар — це не лише змога продемонструвати новітні методи роботи, які використовують викладачі 57-ї, а й обмінятися досвідом.

Бітломанія крокує Одесою

В Одеському оперному театрі відбувся My Beatles Tribute show. Напередодні шоу його натхненник та головний фахівець з ліверпульської четвірки в Україні DJ Паша прочитав у Hub-вітальні лекцію про легендарну групу.

My Beatles Tribute show — це унікальне сучасне шоу, в якому через призму дивовижних фактів та історій про Тhe Beatles українські зірки у супроводі двадцяти музикантів виконують шедеври «бітлів». Пісні, які назавжди «прописалися» в наших серцях, виконали такі популярні українські виконавці, як Злата Огнєвич, Monatik, Вікторія Олізе, Павло Табаков, група «Клей Угрюмого», Володимир Ткаченко, Роман Полонський, солістка «Дітей Фіделя» Ольга Богард, група DukeTime, Володимир Веклич.

На сцені - no smoking!

«No смокінг… або Пити, палити, водити машину без прав...» — прем’єрна вистава під такою інтригуючою назвою відбулася 31 жовтня на сцені Одеського театру музичної комедії ім. М. Водяного.

Це нова робота продюсерського центру «Пале-арт продакшн», уже відомого своїми попередніми постановками, як-от «Ladies` Night», «Особливо одружений таксист» і ціла низка вистав для дітей («Ча-рівник країни Оз», «Снігова королева», «Попелюшка»).

Майже тисяча вистав

Одеський український театр святкує 90-й день народження

У суботу, 7 листопада, о 18.00 в залі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька (вул. Пастера, 15) розпочнеться ювілейний вечір. На гостей чекає яскраве несподіване театральне дійство, після якого васильківці прийматимуть вітання від влади, колег, друзів та всіх шанувальників. У фойє глядачів зустрічатиме оркестр. В холі розміститься також ретроспективна виставка театрального плаката за всі 90 років історії Українського театру.

Стаціонарний український театр — Держдрама — відкрився в Одесі 7 листопада 1925-го п’єсою А.В. Луначарського «Полум’ярі» в постановці Бориса Глаголіна. На початку свого життя театр розміщувался на вулиці Грецькій. Ось що згадував про ті часи ветеран сцени Володимир Вольський:

«Вони не зможуть вкрасти нашу мрію»

«У листопаді 2013-го я стояв посеред вируючого Майдану, розуміючи, що це — революція і що я опинився у самому її центрі. До мене підійшла моя давня зна-йома й подала мені блакитно-жовту стрічку. Весь Майдан уквітчався тоді такими стрічками. «Але ж я не маю права, бо — журналіст», — відповів їй. «Це було вчора. А сьогодні ти — протестувальник». Так я став протестувальником. І вже не міг не відзняти цей фільм». (Додамо в дужках: і саме такий фільм).

Це зізнання зі сцени Арт-центру ім. Віри Холодної на Одеській кіностудії зробив минулої суботи американський кінодокументаліст на ймення Бен Мозес під час зустрічі зі своїми одеськими глядачами, організованої посольством США в Україні.

Прогулянка в Зону

У «Книгарні-кав’ярні», що на Катерининській, 77, відбулася презентація книжки «Оформляндія, або Прогулянка в Зону» — про нелегальний туризм в Чорнобильську зону відчуження. Автор Маркіян Камиш народився в Києві 1988 року в сім’ї ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС. Про себе каже, що він з покоління ровесників аварії. З 2010-го активно досліджує Чорнобильську зону: понад 7000 кілометрів пройшов зоною відчуження, провів більше 200 днів за колючим дротом. Мандрівник, який роками досліджує покинуту землю, її потаємні стежки та болота, зотлілу цивілізацію, досліджує самотність і катастрофу.

Якби Маркіяна зустрів десь на вулиці, нізащо б не подумав, що цей молодий чоловік насправді екстремал-шибайголова. Виглядає, наче геть «прілічний» і домашній. Слухати його цікаво, відчувається, що знає значно більше, ніж розповідає.

Музика, що єднає

У рамках тижнів Німеччини в Україні в Одесі пройшов конкурс «Музика єднає нас!» на краще виконання німецьких та українських вокальних і хорових творів.

Організатором конкурсу виступив Німецький культурний центр благодійного фонду «Баварський дім, Одеса».

Література, що не знає кордонів

1 жовтня в Одесі стартує перший Міжнародний літературний фестиваль (МЛО). Упродовж чотирьох днів (по 4 жовтня включно) знані письменники із 14 країн світу читатимуть уривки своїх творів, дискутуватимуть з колегами та одеситами, що завітають на зустрічі, про літературу і культуру загалом, про життя, соціальні виклики та політичні вихори, і не тільки.

Серед учасників фестивалю — відомі і шановані літератори з Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Польщі, Грузії, Болгарії, Румунії, Туреччини, Іраку, Росії, Канади, США, Мексики. Україну представлятимуть Юрій Андрухович, Андрій Курков та Сергій Жадан.

Із вдячністю вчителям

Юні одеські дарування вкотре підкорили світ: учні дитячої музичної школи №3 м. Одеси Вікторія Сирітська, Карина Кардаш, Анастасія Мальнева, Анна Мальнева, Никон Рудой, Софія Руда та Ірина Константинова стали переможцями міжнародного конкурсу талантів «ТALENT—2015» у номінації «академічний вокал».

Протягом усього цього року діти брали активну участь у різних благодійних концертах, а також за-войовували призові місця в численних міських, обласних, всеукраїнських і міжнародних вокальних конкурсах.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua