Палеолітна стоянка під Рівним

В урочищі Бармацьке, що неподалік Рівного, археологи України та Німеччини знайшли стоянку періоду палеоліту віком майже 15 тисяч років.

«Знаходимо наконечники для метальної, дистанційної зброї, якою тодішні мисливці полювали на тварин, переважно на північних оленів. Це — основна фауна, рештки якої ми тут знаходимо. Серед знахідок також — крем’яні знаряддя праці та відходи їх виробництва, кістки тварин, на яких тоді полювали. А ще — прикраси, які переважно нашивалися на одяг. Виготовляли їх із мушель, викопних молюсків, які знаходимо у місцевих пісках», — цитує UA:Рівне доктора історичних наук, члена-кореспондента Національної академії наук України, директора Інституту археології НАНУ Віктора Чабая.

Одеські адреси Андрія Ніковського

До 100-річчя Української революції

Справжня сила духу завжди в опозиції до сили влади і в завершенні протистояння завжди перемагає.
Василь ЯРЕМЕНКО.

Недавно громадське об’єднання «Одесі — 600» до 100-ліття Української національної революції 1917—1921 років випустило календарики з портретами відомих діячів національно-визвольних змагань на Одещині. Про багатьох з них видано книги, надруковано статті в газетах та журналах, захищено дисертації. Багато досліджень є і про Андрія Ніковського, заступника голови Центральної Ради та міністра закордонних справ УНР, який 75 років тому трагічно загинув від голоду та холоду в блокадному Ленінграді. Але його життєвий шлях, культурно-просвітницька та громадсько-політична діяльність, пов’язані з Одещиною, й досі недостатньо вивчені, розкриті. Це випливає, зокрема, з того, що прізвища Ніковського нема, на жаль, серед змінених після декомунізації назв вулиць Одещини.

День усіх ветеранів

11 листопада 1918 року закінчилася Перша світова або Велика війна. Крім усього іншого, вона закарбувалася в історії численними фактами порушення міжнародних правил та звичаїв ведення війни, а саме застосуванням зброї масового знищення (отруйних газів, наприклад, у квітні 1915-го німці вперше використали хлорний газ, порушивши Гаазьку конвенцію 1907 року) та інформаційної війни (підривної антидержавної пропаганди; як писав німецький генерал Макс фон Гофман, пропаганда іноді ефективніша від газів). Статистика воєнних втрат — 10 мільйонів загиблих та близько 20 мільйонів скалічених. Як наслідок війни — відбулися революції й зникли чотири імперії: Російська, Австро-Угорська, Німецька та Османська, на місці яких виникли нові незалежні держави, зокрема й Україна.

Перша світова мала вирішальний вплив на історію XX століття. Фактично, її результатом стали сучасні кордони у Західній та Східній Європі (за невеликими змінами після Другої світової війни, яка сформувала кордони країн Центральної Європи). Як результат війни постала також Ліга Націй — перша міжнародна організація заради збереження миру та протидії агресії, яка після Другої світової була переформована на ефективнішу та дієздатнішу Організацію Об’єднаних Націй. Були проголошені принципи непорушності кордонів і суверенітету країн та право націй на самовизначення.

Що святкуватимемо 2 вересня?

Як повідомив офіційний сайт Одеси, розпорядженням міського голови Геннадія Труханова (№651 від 15.07.2015) створено оргкомітет з координації проведення заходів святкування Дня міста. Очолив оргкомітет сам голова.

Про яку саме дату йдеться? Відповідь очевидна: рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №213 від 25.06.2015 р. у проекті від 11 червня «Про орієнтовний поточний план роботи виконавчого комітету Одеської міської ради на III квартал 2015 року» заплановано «святкування 221-ї річниці від дня заснування міста Одеси».

Походи козацьких ватаг на Кучубей у ХVІІ столітті

Протягом тривалого періоду, коли Хаджибей перебував у занепаді, його відвідували не тільки невеликі загони козаків, якими керували маловідомі ватажки. Іноді через терени Хаджибея проходили і  помітніші постаті української історії на чолі досить значних козацьких відділів. Особливо з кінця ХVІІ століття. Опубліковані документи надають нам лише уривчасті свідчення про «військовий промисел» таких ватаг під Хаджибеєм, який здебільшого фігурував у тогочасних документах під назвою «Кучубей».

Яскравим прикладом таких подій є лист гетьмана І. Самойловича з Батурина російському царю від 5 травня 1676 року. В ньому, зокрема, йшлося про те, що гетьман сумлінно виконує царський «наказ …, щоб для взяття язиків та … свіжих і достовірних  відомостей про задуми ворожі, охочих та добрих людей з полків своїх на той бік Дніпра надсилати», і повідомляє, що за наказом гетьмана полтавський полковник біля урочища Кучубей розбив татар. Шістьох полонених татар разом з двадцятьма козаками, що були під Кучубеєм, гетьман І. Самойлович відправив до Москви. Перших — для надання свідчень «про поведінку та задуми свої бусурманські», других — для нагороди [1, c. 637, 638].

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua