Семен ГЛУЗМАН: «Нас навчили не пам’ятати»

Семен Глузман — психіатр, колишній політв’язень, дисидент, громадський діяч, виконавчий секретар Асоціації психіатрів України, один з організаторів акції з ушанування пам’яті Андрія Сахарова, яка нещодавно відбулася в Одесі (про неї «ЧН» розповідали у номерах за 14 та 16 грудня), люб’язно погодився відповісти на запитання кореспондента «Чорноморських новин». Зізнаюся, приємно було почути, що Семен Фішельович знає про нашу газету.

— Пане Семене, було несподівано почути від вас статистику про опитування студентів, навіть відмінників, котрі не могли назвати прізвища чотирьох україн-ських дисидентів, колишніх по-літв’язнів. Жоден студент не зміг назвати чотирьох. Максимум згадували трьох. Найчастіше — Василя Стуса, іноді — Левка Лук’яненка...

— Це натурально, розумієте, діти не винні, коли фальшується історія. Ось хто наш перший президент?

Як розкрадається Україна: схеми та дійові особи

Закінчення. Початок в номері за 23 січня.

— Павло Лазаренко, коли йому було пред’явлено обвинувачення в США, розповідав слідству, що існують навіть схеми розкрадання допомоги Міжнародного валютного фонду. Це правда?

— Гроші Міжнародного валютного фонду надаються для поповнення державного бюджету України й валютних запасів Національного банку. Тому, якщо кошти приходять до бюджету, то діють ті самі схеми, про які я вже згадував.

Окрема тема — кошти, які використовує Національний банк, бо це десятки мільярдів доларів. І протягом історії України Нацбанк відігравав провідну роль у пограбуванні власного народу.

Юрай БЕСКИД: «Ми захищаємо ваші і свої інтереси»

Юрай Бескид — експерт Інституту безпекових та оборонних студій Академії збройних сил Словацької Республіки. Спеціалізується на політичній, економічній та військовій проблематиці колишніх республік СРСР, передусім України, Росії та Молдови. Добре обізнаний з українськими реаліями, кілька років був на посаді аташе з питань оборони у посольстві Словаччини в Україні. Українською розмовляє вільно і навіть без акценту.

Пан Бескид люб’язно погодився відповісти на запитання кореспондента «Чорноморських новин».

Волинські виклики об’єднанню громад

Петро Верзун — людина відома на Волині, багатогранна особистість. Досить давно займається громадською роботою. У 1999-у був одним з натхненників створення «Асоціації захисту прав молоді Волині». За його плечима — великий досвід реалізованих проектів, десятки цікавих місцевих ініціатив. Працював й у владі — начальником департаменту праці та соціальної політики Луцької міської ради. Наразі очолює громадську організацію «Фонд місцевого розвитку» і є одним з експертів Офісу реформ, тож про виклики та проблеми децентралізації влади він знає не теоретично, а на практиці.

— Волинська область межує з Польщею, здавалося б, тамтешній досвід мав би допомогти волинянам, прискорити процес створення об’єднаних громад. Чому ж усе йде так повільно?

— Насправді, Волинь межує з дуже різними територіями: на заході — з Люблінським воєводством Польщі, на півночі — з Брестською областю Білорусі, на сході — з Рівненською, на півдні — Львівською областями. Історично та етнографічно так склалося, що Волинь дуже різноманітна, перебуває під різними впливами. Райони, розташовані ближче до Білорусі, як і раніше, перебувають під впливом старої ідеології. Хо-дить такий анекдот, подібний на правду, що на-передодні виборів на запитання київських експертів, кого вони обиратимуть президентом, волинські селяни відповідали, що голосуватимуть за Лукашенку. А що їм залишається робити, коли там і телебачення українське «не ловить» — лише білоруське? З Любешівського району походить Адам Мартинюк, тож там досі сильний вплив комуністів. На півдні області, ближче до Львова, поширені патріотичні, проукраїнські настрої. Райони, ближчі до Польщі, — за євро-інтеграцію.

Земля любить землероба

Земельний мораторій можна скасовувати поетапно. Такий механізм на розгляд громадськості невдовзі запропонують фахівці проекту USAID «АгроІнвест». Вони розробили законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», вважаючи цю роботу вкрай актуальною. Бо 1 січня 2016 року може бути скасований мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні.

Про особливості нового законопроекту та перспективи його ухвалення розмовляємо з головним юридичним радником проекту Павлом КУЛИНИЧЕМ.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua