Не потонути б у смітті

Одеса посеред літа. Вокзали, базари, море, пляжі, туристи, фестивалі, розваги… А ще — сміття, сморід, бруд й антисанітарія… Місто, яке претендує на статус всеукраїнського курорту, місто-мільйонник, де працюють безліч підприємств і де, мов гриби після дощу, ростуть новобудови, щодня генерує величезну кількість різних видів відходів: рідких, твердих, побутових, буді-вельних та інших.

Влітку, коли на Чорне море приїздять відпочивальники, кількість яких майже дорівнює місцевому населенню, проблема загострюється в рази. Справжня біда для одеситів — це сміттєві звалища, що постійно виникають на тілі міста, мов болючі гнійні виразки невиліковної хвороби, якої годі позбутися. Хвороби безвідповідальності і байдужості, яка може закінчитися фатально.

Тисячолітня біда від одноразового пакета

Наш щоденний вибір має значення: зупинімо забруднення Землі пластиком!

Пластик займає так багато місця в нашому житті, що ми перестали звертати на нього увагу. Тому що це зручно. Дешево. Пластик — усюди. Уявіть, що більше 70% пластику, який ми використовуємо, не переробляється, і чимала частина таких відходів змивається з пляжів в моря або потрапляє в річки з вулиць. За оцінками, сьогодні в океанах плаває майже 5 трлн пластикових речей!

Зазвичай ми одразу розрізняємо пластик, але є ще один його різновид, який розгледіти непросто. Це мікрочастинки або дрібні частинки і волокна пластику розміром менше 5 міліметрів. Ці мікрочастинки спочатку утворювалися в результаті фізичного дроблення більших шматків — пластикових мішків, упаковки продуктів або канатів. Але останнім часом спостерігається зростання виробництва мікропластику: гранул, порошку і побутових або промислових абразивів. Це явище призвело до зростання поширення пластичної маси в навколишньому середовищі і в океанах.

Пластикова чума

Як уже повідомляли «ЧН», 3 липня в Україні пройшла акція «День без полі-етилену», до якої долучилося більше сотні магазинів, кафе, аптек та інших установ і компаній, аби привернути увагу кожного свого клієнта до проблеми забруднення довкілля, продемонструвавши при цьому власну готовність до дієвого захисту планети від пластикової чуми.

Цього дня екологічно відповідальні люди відмовилися від використання виробів із пластику: рукавичок, чашок, кришок, столових приборів чи упаковки, а такі ж відповідальні установи й організації запропонували їм натомість тару, безпечну для природи.

Навіть море перефарбувалося...

За останні тижні колір морської води змінився — вона стала зеленкуватою від величезної кількості водоростей. А згодом додався ще й неприємний запах.

Особливо потерпають неглибокі пляжі, як-от Лузанівка, Ланжерон, Продмаш, і «кишені», де накопичується чимало зелені — у відкритих водних просторах її швидко відносить у море…

Що робити? Чи можна купатися? Чи варто їхати до Одеси на відпочинок цим літом?

Соцмережі та форуми сповнені різними чутками, починаючи від того, що вода в морі отруйна, і закінчуючи тим, що через водорості гинуть дельфіни.

Експерти зібрали прес-конференцію, щоб дати правдиву інформацію. Вони запевнили: загибель дельфінів не пов’язана з цвітінням водоростей.

Чому позеленіло море?

За останні кілька днів в Одесі позеленіло море. Причинами аномального явища стали спека й дощі, які спровокували цвітіння водоростей Nodularia spumigena.

Головне управління Держ-продспоживслужби в Одеській області рекомендує утриматися від купання в морі в зв’язку з аномальним розвитком водоростей.

Справа в тому, що інтенсивний розвиток Nodularia spumigena, стверджують спеці-алісти служби, може спричинити наявність у морській воді небезпечних речовин та мікробіологічних організмів (відповідні дослідження проводяться), а відтак застерігають населення, особливо дітей, від купання в такій воді. Окрім того, просять тимчасово утриматися і від споживання виловленої на узбережжі морської риби, мідій, креветок та інших морепродуктів.

Водні артерії: передозування антибіотиками

Дослідники перевірили річки, які протікають у 72 країнах світу, на наявність у їхніх водах 14 найпоширеніших антибіотиків, і в двох третинах з них виявили сліди медикаментів.

У деяких регіонах, зокрема у Бангладеш, концентрація антибіотиків перевищувала максимально допустимий рівень у 300 разів. Украй несприятлива ситуація спостерігається у країнах Азії та Африки. До числа найзабрудненіших увійшли Кенія, Гана, Нігерія і Пакистан.

Утім, у Європі ситуація теж далека від норми. У британській Темзі вчені знайшли п’ять видів лікарських препаратів, включаючи ципрофлоксацин, який застовується для лікування інфекцій шкіри та сечовивідних шляхів.

І постав із моря... ліс

В Уельсі після урагану з’явився із моря доісторичний ліс, який був похований під піском і водою понад 4,5 тисячі років, повідомляє BBC.

Через ураган «Ханна» море дещо відступило, й оголило поклади торфу, під яким і ховалися дерева: коли торф розвіяло вітром, вони опинилися на поверхні. Їхні скам’янілі залишки можна побачити між селами Борт та Ініслас у графстві Кередігіон.

Як свідчать місцеві перекази, цю землю неодноразово затоплювало море. Зокрема, в VI столітті пішло під воду 16 поселень. У XVIII столітті записана легенда про загиблу під водою цивілізацію, яку називали «Затонулою сотнею». За легендою, ця територія була колись родючою землею з поселеннями, захищеними від повеней шлюзами і дамбами.

Стережіться кліщів!

Нікуди не дітися від такої сезонної небезпеки, як укуси кліщів. Період найвищої активності цих паразитів припадає якраз на травень-червень. Це час, коли ми найчастіше вибираємося на природу на пікніки, а відтак і найбільше ризикуємо підчепити кровососа.

Слід зазначити, що захворюваність на кліщовий вірусний енцефаліт для Одещини не характерна: останній випадок був зареєстрований понад 30 років тому. Найпоширеніша недуга, яка може передаватися кліщами на нашій території, — це кліщовий бореліоз, або хвороба Лайма.

Найчастіше кліщі ховаються на листі та чагарниках на висоті 0,5 — 1 м від поверхні землі біля стежок, прокладених тваринам або людиною, у сухостої.

Чорне море: від моніторингу до оздоровлення

Серед багатьох наукових установ Одеси, мор-ської столиці України, є декілька, безпосередньо пов’язаних з морем.

Чим живе сьогодні наша морська екологічна наука, розповідає директор Українського наукового центру екології моря, кандидат географічних наук Віктор КОМОРІН.

— Вікторе Миколайовичу, спершу розкажіть, будь ласка, про очолюваний вами заклад.

— Український науковий центр екології моря є головною організацією Міністерства екології та природних ресурсів України в галузі морських екологічних досліджень. Наш заклад забезпечує морегосподарську діяльність, виконує морський екологічний моніторинг і є відповідальною установою за імплементацію Європейської директиви з морської стратегії. Для виконання наших завдань у нас є науковці з багаторічним досвідом, відповідне науково-технічне забезпечення, аналітична лабораторія, банк даних, з належним серверним та програмним забезпеченням, а також науково-дослідне судно «Володимир Паршин».

Потепління вже не зупинити

Навіть у тому випадку, якщо людство знизить кількість викидів парникових газів у рамках Паризької угоди, температура в Арктиці все одно підніметься на 3—5 градусів до 2050-го і на 5—9 градусів до 2080-го порівняно з показниками за 1986 — 2005 роки.

Про це йдеться у новому звіті Програми ООН з навколишнього середовища, підготовленому 250 науковцями та експертами із 70 країн.

Версії

Планету врятують ліси

Швейцарські екологи переконані, що висаджування лісових масивів у глобальних масштабах може не тільки зупинити накопичення вуглекислого газу, але й знизити його нинішній вміст у повітрі, а відтак мінімізувати ризики глобального потепління.

З такою пропозицією Томас Кроутер із Швейцарської вищої технічної школи Цюріха виступив на щорічній зустрічі Американської асоціації сприяння розвитку науки (AAAS), що відбулася у Вашингтоні.

Вчені оцінили потенційну кількість вуглецю, яку здатні поглинути з повітря дерева, накопичуючи свою біомасу. «Зараз це 400 гігатонн у трьох трильйонів дерев. Якщо ж збільшити їх кількість ще на трильйон, то отримаємо додатково близько сотні поглинутих з атмосфери гігатонн вуглецю, тобто практично стільки, скільки людство викидає за десятиліття», — зазначив доктор Кроутер.

Пластикове нашестя

ООН оприлюднила звіт про кількість сміття на планеті, складений за участю експертів вашингтонського університету. Найбільшу проблему на Землі, підкреслюється у документі, нині становить пластик.

З моменту його винайдення на планеті вироблено понад 6,3 мільярда тонн пластикової продукції, 90,5 відсотка якої потрапило на звалища та в океани. Якщо така тенденція продовжиться, то вже до 2050 року на Землі зберігатиметься близько 12 мільярдів тонн пластмасового сміття, що еквівалентно 7,2 трильйона звичайних полі-етиленових пакетів, заповнених пластиком.

Підводні сюрпризи минулого

Перший міжнародний форум з хімічної безпеки Чорного моря «Хімічна зброя — продукти харчування — здоров’я людини — навколишнє середовище» відбувся нещодавно в Одесі — в Інституті морської біології НАН України.

Інтерес до форуму виявили не лише науковці з України. У його роботі активну участь взяли професори-хіміки з університетів Туреччини — Юсуф Ділгін, Бекір Саліх та Алі Булут.

Зі словами привітання до учасників обговорення звернувся генеральний консул Турецької Республіки в Одесі Садін Айілдіз.

У режимі відеоконференції з доповіддю «Спадщина хімічної зброї, конвенція про її заборону: політика і наука» виступив представник Організації із заборони хімічної зброї при ООН — професор Джонатан Форман (Нідерланди), який також дав відповіді на численні запитання українських і турецьких колег.

Найвищий у світі смітник

За півстоліття сходжень туристи залишили на схилах Евересту тонни сміття — пластику та екскрементів, які можуть лежати там вічно і псувати най-прекрасніші на планеті краєвиди.

На найвищій у світі горі — найвище ж у світі звалище сміття. Щороку до вершини піднімаються кілька сотень туристів-альпіністів і майже всі поводяться вкрай безвідповідально — залишають непотріб, який у горах, на відміну від рівнин, нікуди сам по собі не дівається. У холоді й розрідженому повітрі високогір’я органіка не розкладається, не кажучи вже про пластик та інші матеріали, які взагалі лежатимуть там вічно.

Судан помер. Надія зосталася

Останнього самця північного білого носорога на кличку Судан усипили в заповіднику Ол Педжета (Кенія). Представники заповідника офіційно заявили про смерть тварини після тривалої хвороби, яка в останню добу життя Судана різко загострилася, повідомляють світові інформ-агентства.

Як пояснили співробітники заповідника, з огляду на поважний вік — 45 років — Судан страждав від безлічі вікових захворювань. Організація WildAid, яка курирувала останнього самця цього вимираючого виду, уточнила, що Судан два тижні не залишав свій загін — через початок руйнування кісток та м’язів ніг не міг самостійно навіть стояти. Крім того, через тріщини в нозі в організм тварини потрапила інфекція, яка розвинулася в серйозне запалення. Після цього команда ветеринарів прийняла рішення приспати носорога.

Ріки, що гублять океан

Останнє дослідження німецьких вчених показало, що 88—95 відсотків від усього обсягу пластикового сміття у Світовому океані припадає на 10 найбільших, із 57 досліджених, рік. 

Вісім з них протікають в Азії —  Янцзи, Інд, Хуанхе, Хайхе, Ганг, Чжуцзян, Амур і Меконг, а дві в  Африці —  Нігер та Ніл.

Пластикові відходи, тільки за попередніми оцінками, вбивають близько мільйона морських птахів, 100 тисяч морських ссавців, а точну кількість загиблої риби взагалі не можливо оцінити.

Равлик проти «тернового вінця»

Експерти з охорони довкілля заявляють, що гігантський морський равлик може бути використаний для порятунку Великого бар’єрного рифу, який потерпає від забруднень.

Як повідомляє «Радіо «Свобода», влада Австралії оголосила про фінансування досліджень з розведення рідкісних равликів, щоб ті атакували морських зірок, відомих науковцям як «терновий вінець» — через колючки на своїй поверхні. Саме вони вважаються головним природним ворогом коралових поліпів і, надмірно розмножившись, можуть повністю знищити риф. Нині морські зірки дуже поширені тут через забруднення і стоки.

Великий бар’єрний риф, розташований у Кораловому морі біля узбережжя австра-лійського штату Квінсленд, є найбільшою в світі системою коралових рифів та екосистемою, яка внесена до Списку всесвітньої спадщини.

Землянам замало планети

Екологи б’ють на сполох: людство вичерпало ресурси Землі на 2017 рік.

Організації із захисту довкілля WWF та Global Footprint Network опублікували звіт, де йдеться про те, що 2 серпня 2017-го людство перевищило витрати ресурсів, які планета здатна відновити за цілий рік, повідомила «Німецька хвиля».

Тобто за сім місяців людство витратило стільки води і повітря, спожило стільки тваринних і рослинних ресурсів, скільки мало би спожити і витратити за 12 місяців.

Діагнози Чорного моря

В Одесі відбулася прес-конференція за результатами комплексного дослідження екологічного стану Чорного моря. Про старт проекту у травні минулого року ми детально інформували  («Як почуваєшся, море?», «ЧН» 28.05.2016.). Українсько-грузинські чорноморські дослідження проводилися на сучасному європейському науково-дослідному судні «Маре Нігрум».

21 квітня  в Одесі представили результати науково-дослідної експедиції, що проводилася у рамках проекту ЄС/ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS-II). Серед учасників прес-конференції — голова Національного екологічного агентства Грузії Тамар Багратіа, заступник міністра екології та природних ресурсів України Микола Кузьо, керівник проекту EMBLAS-II Ярослав Слободнік, директор Інституту морської біології НАНУ Борис Александров, керівник Центру моніторингу Чорного моря (Грузія) Арчіл Гучманідзе, директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін та інші.

Рукотворна загроза біорозмаїттю

Провідні біологи світу б’ють на сполох: майже половина видів рослин і тварин планети, якщо негайно не будуть вжиті заходи, може загинути впродовж століття.

Для обговорення заходів зі збереження рідкісних тварин під егідою Папської академії наук у Ватикані зберуться найвідоміші біологи, екологи та економісти, пише The Guardian. У виданій до початку конференції брошурі наводяться дані між-урядової групи експертів зі зміни клімату, відпо-відно до яких загроза вимирання безлічі видів є рукотворною, тобто за неї відповідає людина. Сьогодні під загрозою вимирання перебувають 20% відсотків видів, а до 2117 року це число зросте до 50%, тобто видове різноманіття на нашій планеті скоротиться наполовину. Передусім ідеться про вимирання не надто відомих видів тварин і рослин, які відіграють дуже важливу роль в існуванні біосфери Землі. Вони поглинають викиди вуглекислого газу, регенерують грунт і зберігають контроль кількості комах-шкідників.

Беззахисні вовки

Американські генетики з’ясували, що на території США живе не три види вовків, як вважалося раніше, а лише один. Інші (рудий вовк і східний вовк) є звичайними сірими вовками з домішкою ДНК койотів, повідомляється в журналі Science Advances.

Дослідники виявили, що у рудих вовків частка ДНК койотів становить 75 відсотків, а ДНК сірих вовків — 25 відсотків. У східних вовків ДНК двох видів має зворотну пропорцію. Така «суміш» дає унікальних особин, але не унікальні види. Відтак чистокровними вовками можна вважати тільки сірих, що мешкають по всій території США.

Камчатський попіл у Гренландії

Британські кліматологи вивчили зразки домішок у льодах Гренландії і виявили у них багато попелу та часток пилу з усіх кінців Землі. Як з’ясувалося, повітряні течії відносять попіл з Камчатки прямо на льоди Гренландії, що прискорює їх танення.

Учений Джеймс Бендл з університету Бірмінгема у Великобританії стверджує, що його команді вдалося відновити історію зміни клімату за останні 450 років. Як виявилося, між Камчаткою і Гренландією, незважаючи на величезну відстань, є пряме повітряне сполучення, яке переносить темний вулканічний попіл на льодовики. Домішки у льодовиках, які потрапляли у Гренландію в різні роки, можуть розповісти, яким чином змінювався світовий клімат і звідки вітер приносив частинки пилу.

Озеро Сасик: курс на море

В часи СРСР, в 1970—1980 роках, процвітали різного роду модернізаційні ідеї, поширеною була практика підкорення природи і видозмінення її до непізнаваності. Однією з жертв так званого «прогресу» на Одещині став лиман Сасик. Водойму, площею понад двісті квадратних кілометрів, тодішні умільці задамбували. Через штучні загати озеро почало гинути, отруюючи й навколишні врожайні чорноземи. Виправити помилку радянських українські чиновники та науковці обіцяють нинішнього року, майже через півстоліття від появи екологічного лиха.

У радянські часи із Сасика захотіли зробити водосховище для прісної води, аби, в разі потреби, було чим зрошувати найближчі сільськогосподарські угіддя. Всі необхідні будівельні роботи виконали: водойму відгородили від моря дамбою 14 кілометрів завдовжки і 150 метрів завширшки. Однак розрахунки виявилися хибними. Через високу солоність, Сасик опріснити так і не вдалося. Більше того: вчені помітили, що чорноземи, які задля проби зрошували водою з озера, почали гинути. Наприкінці 1980-х так занапастили понад 30 гектарів землі. Про жодні заплановані рекордні урожаї вже не могло бути й мови. Експеримент завдав шкоди і місцевій флорі та фауні: цілющі болота повністю знищили, що унеможливило перекваліфікування Сасика на лікувальну курортну зону. Потім про озеро забули. До нього, «покаліченого», нікому вже не було діла. Всі рятувальні роботи перевели в розряд дискусій: поговорили-побалакали та й відклали. Максимум, що робилося, — проводили чергові експертизи. І такі «розмовні роботи» точилися навколо Сасика понад три десятиліття. Лише в останні 5—8 років зажев-ріла надія: до кампанії з порятунку водойми активно підключилися екологи і громадськість. Спільними зусиллями (іноді навіть вдаючись до відчайдушних спроб власноруч розкопати дамбу) люди почали вимагати від влади відновити природне сполучення Сасика з морем.

Про аномалії, реалії і кішку Мурку

Знайомитися з довгостроковими прогнозами клімату без брому, валер’янки чи без почуття гумору неможливо. Це просто якийсь жах. Тільки-но стало забуватися глобальне катастрофічне передбачення кліматологів, складене під егідою ООН, на 2050 рік, як тут посипалися нові і теж невтішні.

Потоп відкладається
на 50 років, але...

Нагадаємо, на початку нового тисячоліття прогнозисти сповістили, що у 2050 році внаслідок швидкого танення льодовиків рівень Світового океану підніметься до 90 сантиметрів і затопить острови та окремі ділянки материків, внаслідок чого зникнуть цілі держави, а існування решти супроводжуватимуть катаклізми.

Китам загрожує глухота

Збільшення кислотності Світового океану, зумовлене поглинанням надмірної кількості СО2 в атмосфері, призводить до зменшення здатності води до поглинання звукових хвиль, що виникають як з природних причин, так і в результаті діяльності людини, а це унеможливить проживання деяких великих морських тварин у низці регіонів, упевнені автори дослідження, опублікованого в журналі Nature Geoscience.

Група дослідників на чолі з Тетяною Ільїною з Гавайського університету провела модельне дослідження, в якому використовувала дані з уже опублікованих наукових статей. У своїй роботі вчені виходили з відомого факту, що здатність морської води до поглинання звукових хвиль залежить від її в’язкості, яка, в свою чергу, визначається кількістю розчинених у ній хімічних компонентів — сульфату магнію, борної кислоти і карбонат-іонів (СО3-) та деяких інших. Згідно з науковими даними вміст цих компонентів у воді вже дещо зменшився через підвищення її кислотності, зумовлене промисловими викидами СО2 в атмосферу.

Побічні докази потепління

Розмірковуючи про глобальне потепління, прийнято оперувати даними про зміну різних метеорологічних елементів, однак нас оточують і десятки непрямих підтверджень того, що з погодним режимом на планеті щось коїться. Повсюдно відбуваються події, які, на перший погляд, ніяк не стосуються клімату, але при детальному розгляді, наштовхують нас на певні думки.

До непрямих підтверджень глобального потепління вчені зарахували такі факти, як дедалі раніше настання періоду розмноження пінгвінів або повсюдне збільшення кількості бродячих кішок.

Лиман – це дитина річки і моря

Радник голови Одеської облдержадміністрації Михайло Кучук на брифінгу розповів журналістам про запуск в експлуатацію труби, яка з’єднала Чорне море з Куяльницьким лиманом (на знімку). Він нагадав, що в ХХ столітті вода з моря вже двічі подавалася у Куяльник: у 1926-у це було зроблено цілеспрямовано, а в 1941-у — в результаті вибуху дамби.

— Як бачимо з історичного досвіду, істотної шкоди лиман не зазнав. Нинішні роботи були виконані за рекомендаціями трьох науково-дослідних інститутів. У перший сезон — до березня—квітня 2015-го — у Куяльник буде закачано близько 8 мільйонів кубометрів морської води, ще 20 мільйонів закачають у наступні два зимові сезони. Всього роботи щодо з’єднання лиману з морем обійшлися приблизно в 25 мільйонів гривень.

Очі його бачили землю українську, а вуста благословляли її

У перебігу історії нашої держави Андрій Первозваний православною церквою особливо вшановувався — багато храмів в Україні збудовано саме на його честь. І це цілком природно, адже апостол Андрій — саме той учень Христа, який, виконуючи велике доручення Спасителя нести його вчення світові аж до краю землі, приніс віру християнську на землі Русі-України. Таким чином, апостол Андрій відкрив Божий шлях до спасіння, долучивши до християнського світу не одне покоління українців.

Первозваним святий апостол названий тому, що першим серед усіх апостолів був покликаний Спасителем йти за ним і бути його учнем. Андрій, брат святого апостола Петра, був одним з найближчих учнів Христа серед тих не багатьох вибраних Спасителем, хто бачив чудеса і знамення, яких не бачили інші апостоли.

Ми позичили Землю у наших нащадків

30 вересня побачив світ звіт Всесвітнього фонду природи (WWF) про живу планету — одне з найцитованіших джерел про стан нашої планети. Він вимірює «здоров’я» Землі за двома основними показниками — індексом живої планети та екологічним слідом. Звіт виходить раз на два роки. Один з його центральних висновків полягає в тому, що з 1970-го чисельність популяцій хребетних видів тварин знизилася більш ніж удвічі.

Чисельність хребетних тварин
за 40 років скоротилася вдвічі

Індекс живої планети відображає чисельність понад 10 тисяч репрезентативних популяцій ссавців, птахів, плазунів, земноводних і риб. З 1970 по 2010 роки він скоротився на 52% — більш ніж удвічі.

Найбільше скоротилася чисельність популяцій прісноводних видів — на 76%. Це значно перевищує темпи скорочення для морських (39%) і наземних (39%) видів.

Храмове свято у Малому Буялику

Якщо їхати з Одеси в напрямку Вознесенська, вже через десять хвилин на березі висохлої річки Аджалик перед вами відкриється краєвид села Свердлове (Малий Буялик), на пагорбі якого, сяючи куполами, стоїть багатовікова гордість цього краю — храм Іоанна Предтечі.

Нещодавно, а якщо бути точним — 11 вересня — парафіяни Свердлового святкували день свого храму. Це свято відзначається щорічно, починаючи ще з далекого 1805-го. Але цього разу воно було особливим. І не тільки тому, що всі жителі села — від найменшого і до найстаршого — взяли участь у відзначенні храмового свята панаїр, а й тому, що на урочистості прибув митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел. Велика кількість людей приїхала звідусіль, щоб отримати благословення владики.

У Грибівці не ростуть гриби, але є дельфіни

Серпень. Це особливий місяць, коли в ті ж 30 днів люди намагаються впхати все те, що планували на літо, але з якихось причин здійснити наміри досі не вдалося. Й ось вони інтенсивно шукають місце для відпочинку, вирішують непрості питання, на кого залишити чотирилапого улюбленця, які речі взяти з собою, а також потурбуватися про квиток у зворотний бік, аби встигнути дитину спокійно доправити до школи...

Недавно пощастило і мені за-смагнути, точніше, спектися під неймовірно розпеченим сонцем, під яким босоніж на пісок не ступиш; щоразу перед тим, як зануритися у благодатну прохолоду хвиль, зібрати всю свою мужність, аби подолати температурний контраст, і взагалі — відчути душею щось дуже споріднене зі стихією, але вже важко вгадуване, забуте з часу появи життя на землі, про те, що все ж ми з моря вийшли...

Краса й біда

Лебедівської  коси

Лебедівська коса — неповторне природне утворення — це цілісне унікальне і дуже крихке ландшафтне явище, аналогів якому на всьому Причорномор’ї просто нема. Іноді її називають Тузлівською косою — за однойменною назвою лиманів, які помилково на багатьох картах позначають як озера в Татарбунарському районі Одеської області.

Наявність високої ландшафтної цінності, неповторного біологічного розмаїття, високої рибопродуктивності мілководних водойм у поєднанні з цілющими грязями лиманів, прилеглих до коси, степовим повітрям, постійними бризами в прибережній зоні моря — завдяки цьому Лебедівська коса має великий потенціал стати центром сталого туризму всього Причорномор’я із збереженням ландшафтного і біологічного різноманіття.

Останнє літо Куяльника?

В Одесі знову заговорили про Куяльник: рятувати унікальну водойму приїхав заступник міністра екології та природних ресурсів Павло Унгурян. Посадовець провів спеціальну нараду за участю місцевих фахівців та представників міністерства. А згодом дав прес-конференцію, на якій розповів про основні напрямки плану, спрямованого на порятунок і збереження природних ресурсів лиману.

Фактично нічого нового заступник міністра не сказав. Що-правда окреслив терміни початку робіт і назвав ймовірні джерела їх фінансування, а ще натякнув, що майбутнє лиману буде більш перспективним за умови надання йому статусу Національного природного парку «Куяльницький». Саме цю модель пан Унгурян назвав однією з пріоритетних у подальшому збереженні водойми. При цьому не виключив, що Куяльник може бути і курортом: головне — чітко закріпити його статус.

 

Ростуть у лісочку...

У лісі, лісосмугах, на полях та біля доріг уже з’явилися перші гриби. Деякі з них їстівні, а деякі — небезпечні для людського організму і можуть призвести до трагічних наслідків. Тому ті, хто хоче збирати гриби, повинні знати їх в «обличчя», щоб не потрапити в неприємну історію. Якщо ви збираєтеся на «тихе полювання», обов’язково знайдіть час і прочитайте про гриби в книгах чи в інтернеті, щоб мати про них хоч якесь уявлення.

А ще грибники мають свої «золоті» правила поводження в лісі, яких треба неодмінно дотримуватися: нічого із живого не ламати; не смітити; не руйнувати в пошуках грибів лісову підстилку; не затоптувати гриби, які переросли або які не берете; не збивати та не ламати неїстівні й отруйні гриби, які вам зустрічаються, бо вони можуть пригодитися лісовим мешканцям — тваринам та птиці; не палити і не викидати недопалки; не створювати незручностей лісовим мешканцям; ставиться до лісу і до всього живого в ньому з повагою. Пам’ятайте слова основоположника буддизму Сіддхартха Гаутами: «Ліс — це особливий, незмінно добрий і безкінечно щедрий організм, який не просить нічого для підтримки свого існування й великодушно розсипає продукти власної життєдіяльності, він бере під захист всі живі істоти і пропонує затінок навіть лісорубові, який губить його».

Безсилі перед потеплінням

Ґрунтуючись на численних даних, американські екологи попереджають, що вже в 2050 році клімат на Землі дуже відрізнятиметься від сьогоднішнього і це вплине на продукти, багато з яких стануть рідкісними або навіть зовсім зникнуть.

Насамперед це стосується кави арабіка: при потеплінні кавові дерева не можуть протистояти грибковим захворюванням, і якщо в найближчі десятиліття не буде знайдено ліки, велика частина кавових плантацій загине». Шоколад не зникне, але значно здорожчає. Посухи у Франції призведуть до зникнення традиційних вин «бордо» вже у середині XXI століття.

 

Проблеми Чорного моря

Одна із найсерйозніших екологічних проблем Чорного моря полягає в тому, що річки, які впадають у нього, несуть у своїх водах не тільки пестициди та важкі метали, але й у великих кількостях азот та фосфор, що змиваються з полів.

Азот і фосфор — це не тільки сільськогосподарські добрива, але і їжа для морських мікроорганізмів та водоростей, які через надлишок поживних речовин починають бурхливо розвиватися. Вмираючи, вони опускаються на дно і в процесі гниття споживають значну кількість кисню. І тоді починаються замори морських тварин — молюсків, риб, черв’яків, ракоподібних, яким просто нічим дихати. Рідко якому живому орга-нізмові вдається покинути таку мертву «клітку» — занадто велику відстань потрібно подолати.

Пернаті під опікою портовиків

Щорічно у районі поромної переправи Іллічівського морського порту зимують лебеді, сотні качок і чайок. У цю важку для пернатих пору ними опікується служба охорони праці і навколишнього середовища адміністрації порту.

«Робота з порятунку птахів від морозів стала для портовиків уже традиційною. Ми уважно стежимо, щоб у пернатих було достатньо водної поверхні, не скутої кригою, бо інакше вони можуть замерзнути і загинути», — розповідає заступник начальника служби Олександр Юрченко.

Екоакценти чорноморських країн

На початку 1980-х світове співтовариство усвідомило, що екологічна криза стає реальною загрозою для людства. Саме тоді були зроблені перші зусилля до створення міжнародних механізмів вирішення екологічних проблем, які стосуються так званих ресурсів загального користування.

Для здійснення проектів, пов’язаних із глобальними змінами в біосфері, в 1991 році була створена спеціальна структура — Global Environment Facility (GEF). У 1992-у конференція в Ріо-де-Жанейро прийняла низку конвенцій, що стали важливим інструментом виконання завдань, які стоять перед світом. Підписали ці документи і чорноморські країни, як і Бухарест­ську конвенцію про захист Чорного моря від забруднення та Одеську декларацію. Результатом зусиль Чорноморської екологічної програми (BSEP) стали два важливі і конкретні документи: Транскордонний діагностичний аналіз Чорного моря і Стратегічний план дій з реабі­літації та захисту Чорного моря. Підписавши в 1996 році цей план, чорноморські держави зобов’язалися розробити загальну стратегію захисту та відновлення Чорного моря, управління його береговими й морськими ресурсами на 20 років.

Осінь над Тилігулом

Шумить, шумить Тилігул. Хвиля хвилю доганяє. Хвиля берег умиває. А над ним — сиве небо осіннє. А берегом — сивий полин прадавній. Серед полинів світять чолом пізні ромашки поодинокі, рожевіють безсмертники вічні...

Осінь. Якось раптово зникли білогруді ластівочки. Вони завжди щезають непомітно. Виходиш одного ранку на подвір’я, вражено відчуваєш незвичну тишу й усвідомлюєш — то не вистачає їхнього радісно заклопотаного щебетання, без якого пустішає твій світ. А далі й граки збиваються у великі чорні зграї і тягнуть на південь. І, як дарунок долі, бо над нашим краєм вони пролітають нечасто, журливо закурличуть у сивому піднебессі журавлині ключі. Щось дуже хвилююче, чи, може, й містичне, є у їхньому прощальному вітанні. «Чи повернемось? — немов питають. — А як повернемося, то чи всі?.. Залишайтеся здорові. Чекайте на нас весною».

Екозаслін на кордоні

Головним завданнями територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів України, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць, є додержання норм і вимог чинного природоохоронного законодавства під час переміщення через державний кордон України: транспортних засобів, вантажів, що містять промислову сировину, відходів виробництва, хімічних сполук, токсичних хімічних, радіоактивних та інших небезпечних для навколишнього природного середовища і здоров’я людей речовин, засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, добрив, усіх видів диких тварин, водних живих ресурсів і рослин, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій, мисливських трофеїв.

Як всім відомо, Україна підписала низку угод й домовленостей і дедалі більше співпрацює з міжнародними організаціями щодо несанкціонованого переміщення небезпечних речовин, відходів та продуктів, що негативно впливають на озоновий шар (озоноруйнівні холодоагенти), зникаючих видів флори і фауни, ядерних речовин та матеріалів.

Водорості на узбережжі: екологічна катастрофа чи природне форс-мажорне явище?

У кінці вересня цього року до різних інстанцій і служб надійшло повідомлення про забруднення морського узбережжя в районі села Приморського Кілійського району Одеської області. Про забруднення моря були оповіщені служби МНС України, Гідрометеостанція м. Вилкового, райСЕС, міліція, прокуратура, Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (далі — Інспекція). Того ж дня в інтернеті здійнявся галас: екологічна катастрофа у Чорному морі в Кілійському районі!

Наступного дня, 1 жовтня, з метою виявлення вірогідного чинника забруднення фахівці Інспекції обстежили узбережжя і відібрали проби морської води для дослідження. На смузі приблизно одного кілометра вздовж берега спостерігалися скупчення відкладень чорного кольору. Перші припущення — потрапляння нафти або каналізаційного бруду до берега в районі Приморського. Аналіз відібраних проб на загальний вміст забруднюючих речовин проводив відділ інструментально-лабораторного контролю Інспекції. За результатами хімічного аналізу версія щодо нафтового та каналізаційного походження відкладень була спростована, не виявлено перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин азотної групи, фосфатів, біологічного споживання кисню та нафтопродуктів. Винятком стали перевищення ГДК із завислих речовин та заліза в одній пробі: із завислих речовин — у 16 разів більше від фонового вмісту, щодо заліза — у 6 разів більше від ГДК моря.

Майбутнє моря — в наших руках

XX століття — це час, коли людина не пристосовується до умов навколишнього середовища, а, навпаки, адаптує природу до своїх потреб і звичок.

Сьогодні через грубі порушення людиною всіх правил природокористування негативний антропогенний вплив здійснюється на екосистеми, руйнуються зв’язки біотичного та абіотичного оточення, зникають численні види представників флори і фауни. В Україні екологічна проблема видається ще загрозливішою, оскільки для її вирішення докладаються досить незначні зусилля. Проблема забруднення водойм не виняток з цього правила, особливо для Чорного моря, яке визнане одним з найбрудніших у світі.

...Й осиротіє Земля

Багатьом видам хребетних тварин доведеться еволюціонувати в десять тисяч разів швидше, ніж раніше, щоб адаптуватися до стрімких змін клімату. Такий прогноз озвучили екологи Університету Арізони за результатами свого дослідження. Це дослідження стало першим, яке порівняло темпи адаптації живих організмів до темпів зміни клімату.

У ході своєї роботи, повідомляє сайт www.yoki.ru, вчені ана­лізували, наскільки швидко види пристосовувалися до різних кліматичних умов у минулому, вибравши «піддослідних» з усіх основних груп наземних хребетних. Усього в поле зору дослідників потрапило 540 різних тварин, включаючи амфібії, рептилії, птахи і ссавці. Темпи їх еволю­ціонування вчені порівняли з темпами зміни клімату і результатом, який очікується до кінця цього століття.

Чи вистоїть білуга під натиском людини?

За останній час розмір чорноморської популяції осетрових драматично знизився, в результаті чого цей вид практично опинився на межі зникнення. Щоб зупинити екологічну катастрофу, що насувається, Міжнародна комісія із захисту Дунаю разом із Всесвітнім фондом природи та Європейською комісією, у рамках Стратегії європейського співтовариства для Дунайського регіону, реалізують низку проектів. Докладніше про те, у чому ж полягає ця робота, розповідають Ютта ЯРТ та Ірена ЛУЦІУС — експерти Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи.

— Розкажіть, будь ласка, про основні причини настільки драматичного становища з осетровими в Дунайському басейні.

— Є дві основні причини катастрофічного становища дунайських осетрових. Це — надмірний промисел, а також знищення традиційних шляхів та регіонів міграції для нересту, що означає втрату звичного середовища мешкання. Виняткові смакові якості чорної ікри і висока ціна на неї зумовили варварське винищування цього виду риб у Дунайському басейні. Якщо на початку минулого століття в Дунаї виловлювали десь тисячу тонн осетрових на рік, то останнім часом ця кількість скоротилася до кількох десятків тонн.

В Україну повернулася савка

Рідкісного пернатого з блакитним дзьобом — савку — чисельністю 30 особин зареєстрували експерти Українського товариства охорони птахів на озері Ярилгач (Західний Крим) під час міжнародних синхронних обліків гусеподібних, що проходили в минулі вихідні на півдні України, в Болгарії та Румунії.

Цей глобально вразливий птах, абориген Палеарктики й релікт давнього моря Тетіс, у другій половині ХХ століття став надзвичайно рідкісним видом на території нашої країни. Савка — глобально вразливий вид качок у світі, занесена до Міжнародного червоного списку (має статус «У загрозливому стані») і до Червоної книги України.

Похорони ховрашка і хом’ячка

Міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький наплював на вимоги багатьох екологічних організацій України щодо необхідності заборони найстрашнішої отрути ХХ століття — фосфіду цинку.

Ця отрута, що використовується як засіб знищення гризунів на сільськогосподарських угіддях, є причиною масової загибелі понад 100 видів диких тварин, з яких більше 30 занесені до Червоної книги. Фосфідом цинку комунальні служби активно труять у містах собак, кішок, голубів, нерідко він є причиною загибелі й людей. Фосфід цинку не зареєстрований у Росії, Білорусі, багатьох країнах ЄС. Його застосування грубо порушує відразу три закони України і дві міжнародні конвенції, підписані Україною. Докладніше про проблему див. статтю «Отрута в полі — біда на волі» («Чорноморські новини» за 6 вересня), а також обговорення в Інтернет http://www. uahunter. com. ua/forum/davayte-pomojem-kologam-zapretitx-strash-yad-fosfid-cinka-t45182. html.

Калахарі — український степ

Кліматичні зміни несуть реальну загрозу втрати для землеробства не тільки зони степу, а й більше половини площ ріллі країни

Про зміни клімату, тенденції, які спостерігаються на планеті загалом та в нашому регіоні зокрема, а також про наслідки, якими вони загрожують людству, «Чорноморські новини» розповідали не раз. Сьогодні продовжуємо знайомити вас з дослідженнями і прогнозами щодо цієї проблеми — пропонуємо статтю академіка Національної академії аграрних наук України Олександра Іващенка, опубліковану у свіжому числі газети «Дзеркало тижня. Україна».

Цілком справедливе твердження, що головним джерелом енергії на планеті Земля є Сонце. Відома сонячна константа енергії — 1,37кВт/м2, що надходить до перпендикулярної до сонячних променів поверхні на орбіті Землі. Відповідно в кількісному вимірі енергія від Сонця надходить до Землі відносно стабільно. Проте не все так однозначно. Інакше як можна пояснити факт зменшення на 40% площі льодів в Арктиці, підвищення зони вічних снігів у Альпах на 300 — 350 м, збільшення показників середньої температури на планеті за останні 20 років на 0,7 градусів Цельсія тощо?

Війна за дністровську воду

Уже не перший рік триває якщо й не війна, то боротьба за воду Дністра

Втім, спочатку це була не битва за воду, а битва з водою. Керманичі ще радянської держави довго шукали спосіб порятунку від повеней, які надовго псували настрій мешканцям Дністровської долини (щоправда, не всім, а тільки тим, хто із впертістю віслюка, всупереч народній мудрості та порадам синоптиків, селився внизу, у заплаві, замість побудуватися на правічному березі). І нічого кращого державні діячі не вигадали, як побудувати греблю. Так-так — греблю біля Новодністровська будували саме як антипаводкову. А отримати від цього будівництва ще й користь у вигляді «дармової» (беру в лапки, бо насправді у собівартість гідрокіловатів ого-го скільки всього включати треба) енергії — це вже завдання допоміжне. Спробували пошукати в затії ще й третю користь: розводити й ловити рибу у водосховищі, що утворилося над греблею.

Збереження Тиси – турбота кожної з країн басейну

Можливо, у когось з читачів, виникне запитання: навіщо в Одесі розповідати про Тису, вона ж нашими теренами не протікає. Але не кваптеся, пригадайте, що саме Тиса є найбільшим суббасейном Дунаю, а відтак, екологія і Дунаю, і Чорне моря безпосередньо залежать від здоров’я ріки, про яку піде мова далі. Отож...

Механізми кооперації зусиль

Збереження Тиси — турбота кожної з країн басейну. Цим дуже актуальним сьогодні кредо і добре продуманою міжнародною програмою спільних дій Міжнародної комісії із захисту Дунаю (МКЗД) вдалося об’єднати уряди, експертів і громадські організації регіону в їхньому прагненні зберегти природні багатства Тиси. Зараз Дунайська комісія працює над тим, щоб поширити цей важливий і дуже цікавий досвід на регіон дельти Дунаю. Скажімо, міжнародні експерти трьох країн — України, Румунії і Молдови — вже почали підготовку «Аналітичного звіту про стан суббасейну дельти Дунаю», що послужить початком великої роботи з напрацювання інтегрованого Плану управ-ління водними ресурсами суббасейну дельти Дунаю і ріки Прут.

Майбутнє вже настало. Занадто спекотне

Джеймс Хансен, директор Інституту космічних досліджень імені Годдарда NASA, ще в 1988 році заявив, що саме людство спричиняє глобальне потепління. «Я малював похмуру картину наслідків нестримного зростання температури, спричиненого використанням людством викопного палива. Але я був занадто оптимістичним. Мої прогнози щодо підвищення рівня глобальної температури справдилися. Проте я не міг передбачити, як швидко ці зростання вплинуть та спричинять екстремальні погодні умови», — зазначив фахівець.

У новому дослідженні щодо зміни глобальної температури за останні шість десятиліть, яке було опубліковане нещодавно, Хансен та його колеги показали значні підвищення частоти спекотних літніх періодів, що може трагічно вплинути не лише на наше майбутнє, а й на сьогодення.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua