Децентралізація у фокусі передвиборних програм

Децентралізація вважається однією з найуспішніших і найпопулярніших реформ в Україні. Передача відповідальності на місця стала тим потужним стимулом, який спонукав розвиток у містах і селах. Люди почали активні-ше брати за себе відповідальність за свою вулицю, свій населений пункт, і головне, що відбувається, — це змінюється їхня свідомість. Але реформу потрібно завершувати. На Одещині, зокрема, створені 32 ОТГ, однак, як і по всій Україні, на мапі області — чимало білих плям. За планом цьогоріч етап добровільного об’єднання громад закінчується і наступним кроком має стати прискорення процесу та його повне завершення у 2020-у.

Команда, яка почала цей процес, поступилася іншим політичним силам, тож на місцях, особливо в уже сформованих об’є-днаних громадах, виникає питання: що ж далі? Люди побоюються, що після парламентських виборів, у них можуть відібрати ті повноваження й можливості, які вони отримали.

Що ж готовий зробити майбутній парламент для продовження децентралізаційних змін у регіонах? Ми спробували проаналізувати передвиборні програми партій і кандидатів через бачення ними процесів розвитку місцевих громад.

Життя — це творчість

Минулої середи відзначив свій черговий день народження Володимир Андрійович Бабієнко, вчитель із села Долинського Ананьївського району. Я знаю його вже багато років, часто розмовляв з ним телефоном, а побачилися ми недавно, у червні, на XX Всеукраїнській виставці-форумі «Українська книга на Одещині», яка традиційно проходила в Одеській національній науковій бібліотеці, і де Володимир Андрійович презентував свій черговий збірник поезії та прози. Після особистої зустрічі я й вирі-шив написати про нього кілька слів.

Найбільше мене вражає у Володимирові Андрійовичу його постійна спрямованість на творчий підхід до всього, чим займається. За професією і, безперечно, за покликанням він — учитель, педагог. І не просто тому, що в 1970 році закінчив механіко-математичний факультет Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, і навіть не тому, що все життя працює на одному місці — вчителем математики й інформатики в Долинській середній школі №1 Ананьївського району (хоч навіть за одне це заслуговує на велику пошану), а тому, що все своє життя він у постійному творчому пошуку.

Фахова передвища

Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про фахову передвищу освіту», проголосований у Верховній Раді 6 червня.

«Це означає, що вже з 2020 року коледжі та технікуми готуватимуть фахових молодших бакалаврів — це буде рівень фахової передвищої освіти; освіта дорослих стане гнучкішою — людина зможе отримати кілька професій за бюджетні кошти протягом життя; заклади отримають нову систему державного фінансування; студенти зможуть вільно вибирати форму навчання, зокрема буде більше можливостей для дуальної освіти», — пояснили у профі-льному міністерстві.

Без державного замовлення — лише ОНМедУ

Обсяг державного замовлення Міністерства охорони здоров’я на медичні спеціальності цього року - понад 4500 місць, повідомляється на сайті МОЗ.

«Міністерство звернулося до Мінекономрозвитку з пропозиціями встановити обсяг державного замовлення для медичних університетів на 2019 рік. Загалом за державний кошт планується навчати 4509 студентів — 4464 магістрів і 45 бакалаврів. Уточнюється, що максимальний обсяг держзамовлення для рівня «магістр» — 4464 місця, зокрема: медицина — 4000, педіатрія — 351, стоматологія — 74, фармація, промислова фармація — 39. На рівень підготовки «бакалавр» передбачено 45 місць за держ-замовленням: медсестринство — 35, фізична терапія, ерготерапія — 10».

МОЗ передало до Міносвіти пропозиції медичних вишів щодо максимальних обсягів державного замовлення у 2019 році в кожному університеті. Йдеться про максимальну кількість місць, яку може забезпечити кожен такий заклад. Єдиний медуніверситет, який не подав офіційного легітимного звернення, — ОНМедУ. Відповідно, там на 2019-й не передбачено жодного місця за держзамовленням.

За газ таки переплачували

Шостий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення Окружного адміністративного суду, яким було визнано протиправною та нечинною урядову постанову №315, і визнав необґрунтованими та незаконними тарифи на газ, що діяли в Україні останні два з половиною року.

«8 липня Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні апеляційних скарг Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Кабінету Міністрів, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Щербань Тамари Миколаївни, залишивши без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019. Таким чином, ціна на газ, яка діяла 2,5 року відповідно до постанови КМУ №315, визнана незаконною», — повідомляє «Судебно-юридическая газета».

Основним аргументом протиправності цієї постанови для суду стала необґрунтованість та незаконність тарифів на газ. Крім того, у своєму рішенні суд встановив порушення процедури її прийняття.

Село мігрує на заробітки

Економічно активне сільське населення України налічує 5,6 мільйона осіб, 2 мільйони з яких — трудові мігранти.

«Загальна кількість населення в Україні — 42,1 мільйона постійних жителів. З них сільських жителів — 31,1%. Якщо взяти показники 2018-го, то за 10 років чисельність сільського населення фактично скоротилася приблизно на 16%. Економічно активного сільського населення від 15 до 70 років зараз 5,6 мільйона осіб», — повідомила під час «круглого столу» на тему «Сільський та аграрний розвиток: стан та перспективи», що відбувся в «Укрінформі», завідувачка відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАНУ Тамара Осташко.

Науковець зазначила, що рівень зайнятості сільського населення в першому кварталі 2019-го становив 62,2%, міського — 68,2%. За її інформацією, загальна кількість зайнятих у сільському господарстві — 2,9 мільйона осіб. Рівень безробі-ття серед сільського населення України становить 10,9%, міського — 9%.

Європопит на лохину

Україна посідає 20-те місце у світі й 11-те в Європі за площею сільськогосподарських угідь, зайнятих під органічним виробництвом.

Темпи зростання вітчизняного органічного виробництва у 5,4 раза вищі, ніж у країнах Європи, та майже в 5 разів — від світових. В Україні виробляється широкий спектр органічної продукції, причому 45,4% загальної площі органічних угідь займають зернові. Майже все вирощене у нас експортується. Ці цифри озвучила виконувачка обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева під час робочої поїздки на підприємство BIG BLUE, яке вирощує й продає за кордон органічну лохину.

За її словами, попит на українську органічну лохину на іноземних ринках зростає. Наприклад, у 2016 році її експортували 1967 тонн, у 2017-у — 2892, а торік — 3291 тонну. Ключові країни експорту: Польща, Чехія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Франція, Нідерланди, Сербія, Литва, Італія, Ірландія.

«Кольоровий архів»: про колекціонерів і колекціонування

Виставки творів мистецтва з приватних колекцій в Одесі — традиція, що бере свій початок з ХІХ століття. Сьогодні подібні проєкти втілюють як державні, так і приватні музеї. Ретроспективна виставка під назвою «Кольоровий архів» із зібрання одеського колекціонера Євгена Деменка експонується в Музеї сучасного мистецтва Одеси (МСМО). На прикладі цього музею переконуєшся, як подібні установи стають важливою складовою формування художнього ринку в Україні. Мій співрозмовник — директор МСМО Семен КАНТОР.

Але спершу хочу навести слова самого колекціонера й популяризатора мистецтва Євгена Деменка: «Перші роботи для своєї колекції я придбав десь п’ятнадцять років тому у чудового одеського художника Андрія Герасим’юка. Потроху купував роботи одеських та європейських художників — для прикрашання будинку. Але головним поштовхом для справжнього колекціонування стало відкриття Музею сучасного мистецтва Одеси».

«У чому, на вашу думку, унікальність колекції Деменка»? — запитую у Семена Кантора.

— Нема унікальності, але в цьому і її унікальність! Це класична колекція «із зацікавлення», заснована на смаках, — була відповідь. — Унікальна колекція серед одеських поціновувачів мистецтва, наприклад, у Семена Верніка. Чому унікальна? Він дружив з тими, кого згодом назвали нонконформістами, купував у них роботи. У Верніка дуже аутентична колекція творів одеських митців 1960—1970-х років. Зібрання унікальне тим, що постало ще в ті часи... Інших подібних колекціонерів в Одесі на сьогодні я не знаю. Був ще Володимир Асрієв, але зараз він проживає в Лондоні. Він — галерист, і мав комерційний інтерес, а Вернік тим часом лише нарощував колекцію»*. Підсумовуючи сказане про Євгена, варто наголосити на тому, що це погляд одесита, не фахівця, хоча він заявив про себе і як науковець, його знають як основного спеціаліста, принаймні в Україні, з дослідження життя і творчості Давида Бурлюка.

І в малярстві розмір — важливий

В Одеському художньому музеї, який з приходом нової дирекції став на шлях концептуальних змін, а точніше — створення музею нового формату на основі збереження традицій, в оновленій залі відкрилася унікальна виставка. Назва вернісажу: «Нонконформісти: музейний формат».

Презентуючи виставку журналістам та чисельним гостям, директор музею Олександр Ройтбурд сказав:

— Цю залу ми відкриваємо дуже несподіваним проєктом — виставкою робіт великого формату одеських нонконформістів з колекції одеського — і київського вже! — колекціонера, галериста, мецената, культуртрегера Анатолія Димчука.

І розповів історію про те, як одного разу, ще в часах радянщини, безсумнівно талановитий художник Валентин Хрущ приніс на виставком невеличку свою роботу, тоді як спілчани поприходили з величезними картинами. То був своєрідний протест художника проти офіціозу, який базувався на держзамовленнях та держзакупівлях. Тому художники-нонконформісти писали для себе та близьких друзів, це була не надто заможна інтелігенція, що жила у малогабаритних квартирах — не в таких палатах, як нинішні хазяї життя. Тому весь одеський нонконформізм існує у малому, камерному форматі. Що то були за роки — не всі нині знають. На жаль? Ні, на щастя. Нехай залишаються вони в історії… Минав час, якісь табу зруйнувались, ідеологічні бар’єри було підірвано, легше стало дихати…

«Коли смерть так близько, головне — душа...» (українські п’єси про гібридну війну)

Служителі Мельпомени — себто люди театру — часто скаржаться на те, що нема в Україні сучасної драматургії, котра б відображала проблеми нашого суспільства, говорила про ті протиріччя, які роздирають його, та про виклики, які перед ним постають, розповідала про сучасну людину, її внутрішній світ, порушувала б якісь морально-етичні питання.

Звісно, певна правда у цьому є. Але є і сучасна драматургія. Можна як завгодно достосовувати зарубіжні п’єси до українських реалій (про класику не йдеться), намагатися догоджати глядачеві, котрий дистанціюється від пекучих проблем сьогодення, — на сцені все одно буде те, що не діткнеться його душі, нічого там не залишить, це буде щось на зразок разового використання.

На сценах столиці, як і інших великих та менших міст, ідуть гостроактуальні вистави, що створюють справжній ажіотаж навколо театру. Тим більше, коли в країні триває неоголошена війна, тема якої давно захопила плацдарм театрального мистецтва. А проте, створюється враження, що для багатьох наших співгромадян, у тому числі й мистців, війни наче б і нема, принаймні, що вона десь далеко, і їх це аж ніяк не стосується.

Повернута з невіді Королева

«Королева» — так називається новий роман письменниці із Чорноморська Валентини Сидорук

Постать, що стала об’єктом її творчого зацікавлення, — яскрава і таємнича, як зірка, що промчить, бува, крізь темінь горобиної ночі і зникне в невіді…

На зникнення в теміні непроглядної ночі, що простиралась над нашою національною культурою протягом довгих бездержавних століть, була приречена й героїня повісті Валентини Сидорук — українська письменниця-емігрантка Наталена Королева, чиє ім’я з’явилося на наших літературних обширах лише у 90-ті роки минулого століття разом з іменами безлічі, за висловом світлої пам’яті Євгена Сверстюка, «блудних» синів і доньок України, що, чужою злою волею відлучені від Батьківщини, змушені були блукати чужими світами: хто — америками, канадами, чехіями чи австраліями, хто — сибірами, магаданами, мордовіями…

Більшість із них повернулися на Батьківщину лише своїми творами та іменами. Дехто й досі не повернувся…Адже повертати лихою долею розпорошених по світу, в чужих краях загиблих діячів нашої науки, літератури, мистецтва повинні ми — живі! А в нас, на жаль, далеко не завжди до цього руки доходять, бо життя підсовує щораз нові й нові проблеми, які потребують і швидкої реакції, й творчого осмислення.

Зачаровані світлом України

Книжку «Достоєвський у спогадах його дочки» Любов Федорівна написала французькою мовою, рукопис був перекладений на німецьку, а російський варіант побачив світ у 1922 році у видавництві «Москва — Петербург» (у перекладі Л.Я. Круковської, з передмовою А.Г. Горнфельда).

Ці спогади — це не історико-літературна праця, не дослідження творчості Ф.М. Достоєвського, а послідовна оповідь про життя письменника, складена на основі його особистих життєписних наративів і листів, повідомлень сучасників та за споминами його сім’ї. Розповіді батька й матері Любові Достоєвської становлять найбільш вартісні сторінки її книжки — вони свідчать про любов двох родин — батька і матері — до України як Вітчизни предків.

«На схилі свого життя і дідусь Михайло Достоєвський, і батько Федір Михайлович Достоєвський намагалися знайти своїх родичів в Україні і встановити з ними спілкування», — пише Любов Федорівна про походження роду Достоєвських. І далі: «Мій батько хотів назвати другого сина Стефаном на честь свого прадіда Стефана». Прадід Стефан був єпископом на Подолії і мав сина Андрія, у якого був син Михайло, батько видатного письменника. Михайло Андрійович як штаб-лікар брав участь у поході 1812 року, а незабаром був призначений головним лікарем госпіталю у Москві. Михайлів батько Андрій хотів, щоб його син став священником. «Це бажання Андрія Достоєвського зовсім не було дивним, — зазначає Любов Федорівна, — тому що українське духовенство користувалося завжди повагою. Українські приходи володіли правом самим обирати своїх священників, і, природно, вибирали тільки людей гідного життя».

У балтському колі

Ідея заснувати у Балті літературний альманах з’явилася ще десять років тому. Натхненником задуму й одним з упорядників видання став  автор кількох прозових книжок, нині вже член Національної спілки письменників України Сергій Мартинюк. До справи долучилися члени місцевого осередку Ліги незалежних українських письменників імені П. Чубинського. Відтак у 2017-у справа зрушила з місця – почалася практична підготовка першого випуску.

Редактором альманаху став відомий не тільки у Балті журналіст і поет Михайло Гершкович. Робота над випуском, звичайно, потребувала тривалої копіткої праці. Ще восени минулого року рукопис був готовий і були сподівання, що, принаймні, на початку року нинішнього «Балтське коло» вийде друком, з датою «2018», бо ж частина матеріалів прив’язана до неї. Однак через об’єктивні обставини втілити намічене не вдалося.

Сигнал із глибин Всесвіту

Астрономи зафіксували загадковий сигнал, що виходить із глибин Всесвіту. Це вдалося зробити завдяки австралійському радіоінтерферометру АСКАП.

Проаналізувавши радіосигнал, фахівці встановили, що він виходить з далекої галактики, яка отримала позначення DES J214425.25-405400.81. Цей об’єкт розташовується на відстані чотирьох мільйонів світлових років від Сонячної системи.

Одноразовий викид енергії виходив від джерела, віддаленого від центру галактики на 13000 світлових років. Причиною такого загадкового космічного явища астрономи вважають руйнування величезної зірки, розірваної на частини чорною дірою.

Втім, уфологи відразу ж припустили, що цей сигнал послали землянам представники інопланетної цивілізації.

Не всі страви для морозилки

Крем-суп або бульйон. Заморожувати можна тільки крем-супи і бульйони з будь-якого м’яса чи риби. А ось звичайні супи або борщі, в складі яких є картопля, в процесі заморожування і розморожування перетворяться на кашу. Що картопля, що холод забирають вологу, а відтак такий суп втратить усі свої корисні властивості.

Перш, ніж ставити крем-супи чи бульйони у морозилку, дочекайтеся, поки вони охолонуть і перелийте в одноразовий контейнер або зіп-пакети. Такий суп можна їсти і через місяць. Головне — потім його правильно розморозити: не при кімнатній температурі, а в холодильнику при +4... +6°С.

Соус. Заморожувати можна тільки ті соуси, в складі яких нема вершків. Справа в тому, що при мінусовій температурі жир від білкової маси вершків відділяється, і на виході ви отримаєте неприємний смак кислого молока, та ще й консистенція виглядатиме непривабливо.

Те, що кожному личить

Часом у життєвій суєті нам усім не вистачає знання загальновідомих істин. Отже, азбука ввічливості.

При знайомстві представляють: чоловіка — жінці, молодших за віком і статусом — старшим, тих, хто прийшли пізніше, — вже присутнім. При цьому людина, якій ви представляєте незнайомця, згадується першою, а той, кого ви представляєте, — другим.

Знайомлячи людей, доречно наводити короткі «довідки» про них: так ви дасте зрозуміти, в яких стосунках перебуваєте з кожним із співрозмовників, а заодно й тему для розмови під час вашої відсутності.

Першими вітають: чоловіки — жінок, молодші за віком і становищем — старших. Але хто б ви не були — директор, академік, жінка похилого віку чи школяр, — входячи в приміщення, вітайтеся першим.

Таємниця сферичного лісу

Учені розкрили «таємницю» японського сферичного лісу на острові Кюсю, префектура Міядзакі.

Якщо поглянути на цей ліс з повітря, відкривається воістину незвичайна картина — два ідеальних кола дерев, крайні з яких — найвищі, а чим ближче до середини — нижчі й у самому центрі — найнижчі.

Звісна річ, дивний сферичний ліс не міг не привернути увагу уфологів, які заявили, що це, мовляв, черговий доказ активності представників інопланетного життя на Землі або, в крайньому разі, результат падіння метеорита.

Утім, науковців подібна версія не влаштувала, і вони вирішили у всьому розібратися. Виявилося, розгадати «таємницю» було не складно. Недовгий аналіз архівів засвідчив, що в 1973 році у цій місцевості проводився експеримент. Фахівці хотіли дізнатися, наскільки потенціал росту дерев залежить від щільності насаджень. Для цього й висадили два подібних кола, де щільність знижувалася від центру до країв. Спочатку їх хотіли через п’ять років зрубати, але потім залишили все, як є, і таким чином експеримент з часом перетворився на загадку.

Особиста мужність і партнерська підтримка

7 липня, у День Військово-Морських сил України Президент Володимир Зеленський відвідав Одесу, щоб привітати моряків зі святом й ознайомитися з ходом міжнародного командно-штабного навчання «Сі бриз-2019».

На честь професійного свята на всіх кораблях були підняті державні прапори. У небі кружляли вертольоти зі стягами України та ВМС. Була виконана також програма десантування: з літака в море вистрибнули парашутисти, яких з води евакуювали військові катери та вертоліт.

Володимир Зеленський привітав моряків зі святом і наголосив: «Наша спільна мета — це сильні, оснащені сучасними кораблями, озброєнням і технікою Військово-Морські сили України. На цьому шляху ми відчуваємо вагому підтримку з боку наших міжнародних друзів і партнерів, які сьогодні стоять з вами в одному строю». Він нагадав, що під час його візиту до Канади досягнуто домовленості про посилення співпраці двох країн в оборонній сфері. «Сьогодні міністр оборони Степан Полторак предметно обговорить конкретні кроки цієї співпраці», — сказав Володимир Зеленський.

Морський компонент і стандарти НАТО

Триває багатофункціональне українсько-американське навчання «Сі бриз-2019». Головними його особливостями є масштабність та унікальний формат, адже військовослужбовці національного флоту спільно з партнерами виконують завдання за стандартами НАТО на морі, на суходолі, у повітрі та під водою.

Ми на борту флагмана ВМС ЗС України — фрегата «Гетьман Сагайдачний». Цими днями екіпаж головного українського корабля під час навчань у морі відзначив 26-у річницю підйому на ньому прапора Військово-Морських сил України.

Про участь «Гетьмана Сагайдачного» у «Сі бриз-2019» розповідає його командир капітан 2-го рангу Олексій КОРЕЦЬКИЙ:

— Організаційно фрегат належить до групи 365.1.1. Це — міжнаціональна тактична група великих ударних кораблів, куди входять есмінець ВМФ США «Карні», корвет ВМС Румунії «Себастьян», корвет ВМС Болгарії «Бодри», «Гетьман Сагайдачний» та корабель морської охорони Державної прикордонної служби України.

— Які завдання має «Гетьман Сагайдачний» у цьому навчанні?

Такий ось вердикт

Суд визнав невинуватими у заволодінні бюджетними коштами міського голову Одеси Геннадія Труханова та інших фігурантів його справи. Відповідний вирок 9 липня оголосив Малиновський райсуд Одеси, повідомляє www.pravda.com.ua.

Суд дійшов висновку, що слідство та прокуратура не довели наявність умислу на заволодіння коштами та зловживання владою.

Разом із Геннадієм Трухановим у заволодінні коштів місцевого бюджету обвинувачували його заступника Павла Вугельмана, голову комісії з питань комунальної власності Василя Шкрабая, директора департаменту комунальної власності Олексія Спектора, представників фірм, причетних до продажу, Петра Загодіренка та Ігоря Кравченка, оцінщицю майна Галину Богданову.

Суд вважає, що неможливо визначити вартість будівлі, за яку, за версією слідства, міська рада переплатила в два рази. Через це не встановлена шкода, яку міг завдати злочин.

Поговорити треба...

Після скандального анонсу такого собі телемосту «Треба поговорити» між нашим каналом NewsOne і російським пропагандистським ресурсом «Росія 24» Президент України Володимир Зеленський сказав очільнику РФ Володимиру Путіну, що готовий з ним зустрітися в компанії з Дональдом Трампом, Терезою Мей, Ангелою Меркель та Емманюелем Макроном.

«Хочу звернутися до президента РФ Володимира Путіна: треба поговорити? Треба! Давайте обговоримо, чий Крим і кого там нема на Донбасі! Компанію для розмови пропоную таку: я, ви, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, прем’єр Великої Британії Тереза Мей, канцлер ФРН Ангела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон», — заявив у відеозверненні Володимир Зеленський.

Він також висловив думку, що «Олександр Григорович Лукашенко із задоволенням прийме нас в Мінську. Ми не змінюємо і не відмовляємося від жодних дипломатичних форматів! Ми пропонуємо поговорити, адже треба ж поговорити, правда?!».

А як у громадах малечі?

Представники управління з дотримання прав дитини та сім’ї секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, повідомляється на сайті омбудсмена (www.ombudsman.gov.ua), здійснили моніторингові візити до Красносільської сільської та Авангардівської селищної об’єднаних територіальних громад, аби з’ясувати, як там забезпечується дотримання прав неповнолітніх, на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Фахівці управління поспілкувалися з керівництвом ОТГ та працівниками відповідних структурних підрозділів, відвідали дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, установи охорони здоров’я та соціального захисту, розташовані на території об’єднаних громад.

З другої спроби

Одеська облдержадміністрація затвердила висновок щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень Андрієво-Іванівської, Левадівської та Скосарівської сільських рад Миколаївського району про добровільне об’єднання їхніх територіальних громад.

До нової ОТГ увійдуть села Андрієво-Іванівка, Левадівка, Каховка, Скосарівка, Богданівка та Веселе.

Це перша об’єднана громада на території Миколаївського району. І це вже друга, цього разу — вдала, спроба жителів згаданих сіл об’єднатися. Вперше активісти звернулися до ОДА з відповідними документами ще в жовтні 2018 року, однак висновку не отримали. Втім, рук не опустили, а цілеспрямовано розпочали процедуру об’єднання заново. Вдруге документи подали 14 травня нинішнього року.

На тепер в Одеській області створено 32 ОТГ, в чотирьох з яких 30 червня відбулися перші вибори.

Право на чесну платіжку

Нещодавно уряд знизив тарифи на опалення та гарячу воду. У формі «запитання-відповідь» роз’яснення на цю тему дає міністр юстиції Павло Петренко.

Чому дотепер населення платило за завищеними тарифами?

Ті, хто має лічильники газу, отримували платіжки із застосуванням коефіцієнту приведення до стандартних умов. Це суттєво збільшувало вартість газу й стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди.

Чим це зумовлено?

Ціни на опалення в різних областях України суттєво відрізняються через непрозорість формування тарифів. Тариф встановлюють органи місцевого самоврядування на підставі розрахунків виконавців послуг або Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Оскільки розрахунки у всіх різні — ціна теж різна.

Ми проаналізували тарифи на послуги з теплопостачання по всій Україні, й виявилося, що жителі Черкаської, Кіровоградської, Волинської та Рівненської областей сплачують найвищу ціну — від 1795 до 2337 гривень за 1 Гкал.

Програв «Газпром», а платять українці

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман назвав прямим і беззаперечним обов’язком керівництва НАК «Нафтогаз України» забезпечення транзиту газу європейським споживачам після 2020 року, а також збільшення власного видобутку палива задля досягнення енергетичної незалежності держави.

Глава уряду нагадав, що нещодавно в Україні відбулися перші прозорі конкурси на освоєння нових газових площ, перемогу в яких здобули і державна компанія «Укргазвидобування», й іноземні компанії. Прогнозний обсяг інвестицій у цю сферу складе близько 500 мільйонів доларів. І зараз питання в тому, аби не втрачати темпів.

«Покращення» з понеділка

З понеділка, 1 липня, прожитковий мінімум, а відтак і прив’язані до нього соціальні виплати зросли, адже законодавчо визначено, що у разі зміни прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб проводяться й відповідні перерахунки пенсій.

Зауважимо, що цьогоріч – 1 січня – розмір прожиткового мінімуму вже збільшувався. Після нинішнього підвищення прожитковий мінімум становить 1936 гривень (був 1853 грн). За окремими категоріями «покращення» виглядає так: для дітей до 6 років — 1699 грн (було 1626), для дітей від 6 до 18 років – 2118 грн (2027), для працездатних громадян — 2007 грн (1921). Для непрацездатних осіб середній прожитковий мінімум збільшився із 1497 до 1564 гривень.

Як уже мовилося, внаслідок цього підвищення зростуть розміри і мінімальної (до 1564 грн), і максимальної (до 15640 грн) пенсій. У Пенсійному фонді стверджують, що це підвищення відчують близько 600 тисяч осіб.

На фініші спринту

Нинішня кампанія з вибрів головного законодавчого органу України — Верховної Ради — добігає кінця, ледве-ледве взявши старт. Коротка дистанція. Забіг з безліччю перешкод (суди-недосуди-пересуди). Ще й хтозна, чи буде замір секундоміра на фініші — оголошення результатів ЦВК з врученням мандатів переможцям, бо суди ще, вочевидь, судитимуть суддів…

За два тижні до голосування (неділя, 21 липня, якщо хтось забув) «веселуха» в Україні така, що час, попри спеку, остудити голови й схаменутися.

Хто за кого й проти кого? Хто з ким і про що вже домовився?..

Якщо вслухатися в голоси, що лунають з «офіса», думки не те що роздвоюються, а розсипаються на мозаїку. А це вже навіть не шизофренія...

Схаменімося, попри максимуми на термометрах і на політичних шкалах.

...А районне керівництво — проти

«Я десь розумію позицію районного керівництва, яке хоче зберегти більше повноважень та ресурсів на своєму рівні. Так звичніше, зручніше і вигідніше самим чиновникам. Тільки там, де думають насамперед про добробут людей, є активна підтримка створенню спроможних громад», — зазначив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода під час недавньої робочої наради щодо проблемних питань удосконалення адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня Одеської області, яка відбулася у Києві і до участі в якій запросили очільників Болградського району.

Присутні на зустрічі представники Болградської райради привселюдно висловилися проти створення на території району ОТГ, бо це, буцімто, руйнує сам район, а відтак люди, про яких вони дбають, не отримуватимуть якісних адміністративних, медичних та інших необхідних послуг. Ще більше, казали, їх лякають експертні пропозиції щодо переформатування в області районного рівня.

Плитка щастя

11 липня — Всесвітній день шоколаду

Шоколад — унікальний продукт. Це й антидепресант, джерело щастя, задоволення та позитиву, і вдалий подарунок до будь-якої радісної події. У світі так шанують цей смаколик, що заснували на його честь щонайменше чотири свята на рік: 9 червня, 11 липня, 2 і 13 вересня. Відзначати день шоколаду 11 липня запропонували у Франції в 1995 році.

Індустрія шоколаду досягла неабиякого розвитку. Сьогодні можна придбати чудернацькі поєднання цього продукту з багатьма іншими, здавалося б, несумісними. Як-от з перцем, салом, водоростями, тютюновим листям… Одним із найнезвичні-ших є шоколад із чорним трюфелем. Вартість однієї такої плитки — 45 доларів. Компанія-виробник цього смаколика славиться тим, що виготовляє його вручну, включаючи переробку какао-бобів й упаковку.

П’ять найкорисніших овочів

Дослідники поставили за мету оцінити корисніші, тобто найбагатші за складом овочі, які найбільше зменшують ризики хронічних захворювань.

На основі відсоткового вмісту 17 відомих корисних речовин у 100-калорійній порції, як-от вітаміни А, С, D, Е, К і багато вітамінів групи В, мінерали — кальцій, калій, залізо та цинк, а також клітковина і білок, були ранжовані 47 видів овочів.

У підсумку першу п’ятірку очолила настурція звичайна, або водяний крес, із родини капустяних, що використовується як листовий овоч. Далі ідуть китайська капуста (пекінська та її різновид бок-чой), мангольд (листовий буряк), гичка звичайного столового буряка і шпинат.

Разом ми сильніші

1 липня в Одесі стартувало українсько-американське навчання «Сі бриз»—2019

В урочистій церемонії відкриття спільного вишколу взяли участь командувач Військово-Морських сил Збройних сил України адмірал Ігор Воронченко, кері-вник навчання від США капітан 1-го рангу Метью Ліман, керівник навчань від української сторони контр-адмірал Олексій Неїжпапа, міський голова Одеси Геннадій Труханов, виконувачка обов’язків голови Одеської обласної державної адміністрації Світлана Шаталова, перший заступник голови Одеської обласної ради Олег Радковський.

Цього року у «Сі бризі» беруть участь кораблі та підрозділи України, Сполучених Штатів Америки, Болгарії, Великої Британії, Греції, Грузії, Данії, Італії, Латвії, Естонії, Канади, Литви, Молдови, Норвегії, Румунії, Польщі, Франції, Туреччини та Швеції — разом 19 держав. Загальна чисельність особового складу — понад три тисячі осіб. У морській частині навчання будуть задіяні 28 кораблів і катерів. Уперше за всю історію цього вишколу до нього долучиться американський катамаран — швидкохідний транспортно-десантний корабель USNS Yuma. У повітряній частині буде задіяно 27 літальних апаратів.

Чорний день для села Чорна

Уранці 1 липня в селі Чорна Окнянського району в приватному будинку живцем згоріли четверо дівчаток віком від одного до двох рочків.

Уже тріщав шифер, а з-під вхідних дверей виривався дим, коли збіглися сусіди, які знали, що в помешканні є діти і дві жінки. Люди повибивали вікна й відчинили двері, тим самим давши вогню повну волю.

У палаючій хаті перебували лише діти, до яких ніхто не зміг добратися, а їхні матері-одиначки, до того ж близькі родички (одній 19, другій — 23), спали на городі, рятуючись від нічної задухи. Звечора вони нібито хильнули зайвого.

Рятувальникам вдалося швидко приборкати вогонь, але дітки вже були без ознак життя. Тіла трьох з них знайшли в кімнаті, ще одна дворічна дівчинка лежала в коридорі, можливо, намагалася вибратися із задимленої хати.

Батько двох загиблих дівчаток сказав на камеру, ніби виправдовуючись, що він тут ні при чому, бо з їхньою матір’ю вже рік не живе. Втратив він тієї ночі і своїх доньок, і двох племінниць — дітей двоюрідної сестри.

Неформальні наслідки формального рішення

Одещина наразі не має офіційно затвердженого перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад.

От і 20 червня питання «Про розроблення Стратегії розвитку Одеської області на період 2021—2027 років і Плану заходів на 2021—2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Одеської області на період 2021—2027 років» не було включене до порядку денного сесії облради.

Як прокоментував ситуацію Віктор Бондарук, радник з питань регіонального розвитку Одеського центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України, це досить формальне рішення, але воно дало б підставу облдержадміністрації створити відповідну робочу групу й запустити процес розробки проєкту стратегії розвитку області на новий програмний період.

Олександр РУСИЙ. Жартома

Баран при посаді

Була у Барана хороша робота:
старанно лупив головою в ворота.
Яка була користь від того старання?
Навіщо гатити до вечора зрання?
Ніхто достеменно не міг пояснити —
така вже робота, про що говорити.
Хороша робота. Баран при посаді
бадьоро звітує на кожній нараді,
що стук його чути у кожній оселі,
тож звірі у лісі щасливі й веселі.
І нагло до того ж брехав ув обличчя,
що звук свого стуку посилив утричі.
Розчулились звірі: «Які результати!»
Дали йому відділ, підняли зарплату.
І ось ціле стадо до сьомого поту
віднині щоденно гамселить ворота.
Баран пишається собою:
— ще б пак — працює ж головою.

Дунай — це більше, ніж ріка

29 червня Україна разом з іншими державами уже в чотирнадцяте відзначала Міжнародний день Дунаю. Це феєричний і наймасштабніший річковий фестиваль у світі, що відображає різноманітність кожної з країн басейну. Подія є частиною Спільних Дунайських досліджень — найбільшого міжнародного моніторингу європейської ріки від верхів’я до гирла. Місцем святкування обрали Кілію.

Спершу — передісторія. 29 червня 1994 року була підписана Міжнародна конвенція про захист ріки Дунай, яка стала каталізатором становлення інтегрованого управління її басейном, спільним для багатьох народів.

День Дунаю — це свято об’є-днання зусиль людей задля відновлення та безпеки Великої ріки. Започатковане воно з ініціативи Міжнародної комісії із захисту Дунаю у 2004 році на честь десятиліття підписання Дунайської конвенції.

Уже 14 років поспіль 29 червня в усіх країнах, через які протікає ця могутня ріка, проходять численні яскраві фестивалі, громадські зустрічі, цікаві освітні акції та запальні розваги, присвячені їй. День Дунаю сприяє розвитку міжнародної солідарності та співпраці народів, спонукає громадян різних держав Європи демонструвати екологічну відповідальність щодо збереження дорогоцінного ресурсу — води. Щорічно це свято об’є-днує понад 80 мільйонів жителів 13 країн басейну однієї з найбільших європейських рік.

Глобальна проблема

Пластикова пошесть

Учасники саміту G20 уклали першу міжнародну угоду зі скорочення пластикових відходів у Світовому океані.

У документі сформульовані загальні для всіх правила щодо боротьби з пластиковим забрудненням і прописані конкретні заходи, передбачені підтримка інновацій у цій галузі та поліпшення наукових методів аналізу і спостереження. Виконання угоди підписанти здійснюватимуть на добровільних засадах, а раз на рік випускатимуть звіт про досягнення у боротьбі з пластиковими відходами.

У японському відділенні Greenpeace заявили, що досягнута угода — лише перший крок до вирішення проблеми і що недостатньо розраховувати тільки на добровільні дії. Природоохоронці вважають, що необхідно прийняти обов’язкові для всіх правила поводження з пластиковими відходами з чітко прописаними цілями та планом дій.

Газетярський карб Анатолія Руденка

Якщо хтось колись писатиме історію одеської журналістики, то з-поміж найпрофесійніших, найяскравіших, найталановитіших представників цього творчого і водночас гарячого цеху обов’язково назве ім’я Анатолія Руденка.

Подумати тільки: улюбленій, обраній раз і назавжди газетярській справі Анатолій Іванович віддав понад 60 років свого життя. І повсякчас робив ту справу зразково.

Заслужений журналіст України, кавалер ордена «Знак Пошани», медалі «За трудову доблесть» і «Ветеран праці», а різних дипломів, грамот та інших відзнак — і не злічити. Втім, нагороди — то вже, так би мовити, похідне. Головне ж, за що ті нагороди давалися — тисячі актуальних, проблемних статей, які знаходили найширший відгук у читачів, десятки виплеканих майстром учнів, вірне служіння принципам правди й добра.

Райцентри зі статусом ОТГ

На засіданні уряду прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював розробку проекту закону, який дозволить закріпити на 2020 рік за малими містами і містами районного значення статус об’єднаних територіальних громад. Це дасть цим населеним пунктам такі ж можливості для розвитку, які сьогодні мають спроможні ОТГ, зокрема фінансовий ресурс та адміністративні повноваження.

Асоціація міст України, яка свого часу виступала з пропозицією щодо надання містам районного значення статусу ОТГ, вітає цю ініціативу й висловлює підтримку.

— По суті, це надає нашим малим містам статус міст обласного значення. І це логічно, адже навколо районних центрів, з їхньою інфраструктурою, мережею адмінбудівель, транспортним сполученням, має згуртуватися потужна, потенційно спроможна громада. Першопрохідцем у нас трохи раніше стало місто Татарбунари, яке отримало погодження від Одеської облради, а тепер чекає від парламенту визнання його містом обласного підпорядкування. Це дасть йому змогу за спрощеною системою, без виборів об’єднати навколо себе громади, які погодяться увійти в нову ОТГ. Сільські голови в такому разі стають старостами. Якщо раніше цим правом могли скористатися тільки міста обласного значення, то зараз воно пошириться і на містечка та селища. Скажімо, цією можливі-стю могли б скористатися Болград, Кодима, Арциз, Ананьїв, Теплодар, Южне, Чорноморськ, Сарата та інші, адже крім малих міст, у нас є проблема й міст обласного значення, які досі не стали центрами об’єднаних громад. Вважаємо таку ініціативу уряду своєчасною і сподіваємося, що міста пришвидшать добровільний процес об’єднання», — підкреслив консультант з юридичних питань Одеського регіонального відділення АМУ Юрій Ямковой.

Оксана ПІДНЕБЕСНА,
консультант з комунікацій
Одеського регіонального відділення АМУ.

«Замовте слово про книгу»

У рамках XX Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» відбувся традиційний конкурс читацьких відгуків «Замовте слово про книгу», мета якого — підтримка активності читачів бібліотеки, оцінка якості нових надходжень, визначення читацького попиту.

До уваги учасників було представлено 80 книжок, презентованих на виставці, які вийшли протягом останнього року й стали переможцями різних престижних конкурсів і літературних рейтингів, державних, національних та міжнародних премій: Національної премії України імені Тараса Шевченка, Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, Всеукраїнського рейтингу «Книжка року», Списку пошани Honour List (Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги IBBY), Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України», Конкурсу ілюстрації «Nami Concours», Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», Книги року BBC та інших. На виставці була представлена дитяча та література для старшого віку, художні романи та наукові праці, збірники поезій та мистецькі альбоми.

У конкурсі (а загалом надійшло більше сотні відгуків) активну участь взяли студенти одеських вишів, зокрема факультету журналістики, реклами і видавничої справи ОНУ ім. І.І. Мечникова, філологічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, а також старшокласники.

Дюк учивсь ярмаркувати

Нашу Одесу, яка в туристичний сезон стає літньою столицею країни, здається, нічим не здивувати. Нікого не збило з ніг і те, що із 26 по 30 червня довкруж па-м’ятника Дюку розклався… Сорочинський ярмарок.

Ні, на Полтавщині його не відмінили: як і годиться, у Сорочинцях він традиційно відбудеться у серпні. Одеський варіант – це додатковий проєкт, якщо хочете – комерційний, який цього року проводиться в рамках фестивалю «Хочу в Одесу».

«Одеса нам не чужа», – наголошували гості з Полтавщини. Сто сімдесят років тому в ній побував Микола Гоголь, який зізнався: «Тут я можу дихати!». А ми, казали полтавчани, привезли до Одеси дух гоголівських часів, його улюблений Сорочинський ярмарок з народними пісенними, музичними й танцювальними колективами, з неповторними гоголівськими героями.

Розпочався Сорочинський ярмарок з ходи персонажів з однойменної повісті Миколи Гоголя. На чолі колони на бричці їхав «сам Микола Васильович», роль якого виконував актор Полтавського драматичного театру ім. М.В. Гоголя Тимофій Зінченко. Під народні українські пісні творчі колективи з Одеської, Запорізької, Донецької, Харківської та Сумської областей пройшли від театру опери та балету до пам’ятника Дюку де Рішельє на Приморському бульварі. Тут, на головній сцені, й відбулося офіційне відкриття свята.

Актуальні питання пенсійного законодавства

17 липня з 10.00 до 11.00 відбудеться «пряма гаряча телефонна лінія» заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Тетяни Павлівни Яворської на тему «Актуальні питання застосування пенсійного законодавства».

Із запитаннями можна буде звернутися за телефоном (048) 728-35-92.

Квіти від НАТО на Європейському майдані

Цього року Північноатлантичний альянс відзначає свій 70-літній ювілей. Урочистості відбулися у країнах-членах організації по обидва береги Атлантики та в країнах-партнерах НАТО. Невдовзі після інавгурації новообраного Президента України Володимира Зеленського день народження НАТО креативно відзначили і в столиці України, згодом естафету підхопили Львів, Одеса та інші міста України.

Кожен, хто впродовж останнього місяця побував на Європейській площі у Києві, не міг не звернути увагу на незвичні яскраві клумби, в яких з десятків тисяч барвистих квітів створена символіка Північноатлантичного альянсу — великі літери NАТО, емблема організації у вигляді чотирипроменевої зірки та ювілейна цифра 70.

Мав чудову нагоду побувати там під час святкування ювілею, зустрітися з друзями — євроатлантистами з Громадської ліги «Україна — НАТО», Атлантичної ради України, військовими, громадськими активістами та журналістами з різних міст країни.

Щоб проголошене стало реальністю

Шановні жителі Одещини!

Щиро вітаю із загальнодержавним святом — Днем Конституції України!

Прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну-правову державу, 23 роки тому Верховна Рада ухвалила Основний Закон України. Відтоді Конституція увійшла в суспільне життя як головний ґарант незалежності і соборності нашої країни.

Основний Закон закріпив ідеали справедливості та рівності, став дієвою основою розвитку незалежної демократичної держави. Тож нехай демократичні засади, закріплені в Конституції, стануть реаліями нашого сьогодення, а дух законності дійде до серця кожного громадянина України.

Упевнений, що наполеглива праця кожного з нас стане запорукою подальшої розбудови державності та сприятиме добробуту українських родин. Бажаю всім миру, здоров’я та взаєморозуміння!

Анатолій УРБАНСЬКИЙ,
голова Одеської обласної ради.

Цинічна пропозиція Кремля

25 червня Міністерства закордонних справ України отримало ноту МЗС Російської Федерації, у якій міститься цинічна пропозиція щодо надання українською стороною письмових гарантій участі України у продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства.

У МЗС України вважають цю пропозицію Росії неприйнятною та такою, що загострює спір між Україною та РФ стосовно імунітетів військових кораблів. Про це українська сторона уже поінформувала Міжнародний трибунал з морського права.

«У цьому зв’язку вимагаємо від Росії без будь-яких подальших умов виконати наказ Міжнародного трибуналу з морського права і невідкладно звільнити захоплених 24 українських моряків. Звертаємо увагу Кремля, що для припинення незаконного переслідування українських моряків та виконання наказу Міжнародного трибуналу з морського права достатньо наявних у російському законодавстві механізмів, а також існуючих багатосторонніх міжнародних договорів, сторонами яких є Україна та Росія», — наголосили в українському зовнішньополітичному відомстві.

Українська музикологія. Одеський вимір

Певно, читачам «Чорноморки» було б цікаво дізнатися, як Галичина вбирає в себе інформацію про Одесу. І не лише вбирає, але й сама продукує та поширює знання про нашу Чорноморську перлину. Зокрема, це стосується монографії Оксани Гнатишин «Історичний вимір українських музично-теоретичних концепцій» (Львів, 2017).

Монографія цікава ґрунтовним системним дослідженням процесу формування уявлень про сутність і закономірності творення й сприйняття музики, осмислюваного багатьма поколіннями українських науковців і практиків. Книга присвячена історії розвитку персональних ідей про найважливіші компоненти та явища музики. А також загальних тем: музичного мислення, звукового втілення та адекватного сприйняття цього виду мистецтва.

Водночас нас зацікавила та обставина, що серед провідних учених-музикознавців, зокрема теоретиків, які залишили вагомий аналітичний доробок у тій галузі гуманітаристики, знаходимо імена, так чи інакше пов’язані з Одесою. Тож зупинимося на цьому детальніше, дотримуючись певної хронології.

Modus vivandi професора Фащенка

Були часи: розкривши вранці місцеву газету, читач або читачка поміж розмаїття вміщених там матеріалів частенько знаходили рецензію на нову книжку одеського автора чи статтю про творчість письменника. Авторами, як правило, виступали вчені університету, педінституту… А то, бува, і про своїх колег-науковців писали, про їхні дослідження в галузі літератури… Й не лише в межах одного терену, але також у всеукраїнському вимірі.

Науковці тих часів, а передовсім — філологи, не лише читали місцеву українську пресу, а й знали дорогу до редакцій газет, присилали або ж приносили свої статті. Імена майстрів красного письменства, літературних критиків були знаними серед читачів — хто цікавився, звісно. Хоч була то епоха несвободи, ідеологічного тиску, відгородженості від світу; вона минула, і слава Богу. Але завжди були люди особистої гідности, громадянської мужности, вони в умовах, несумісних з цими поняттями, просто робили свою справу шляхетно й чесно, йшли за своїм покликанням. І цим здобулись на вдячну пам’ять своїх учнів, колег, науковців наступних поколінь. Найвищої державної відзнаки за свою працю в галузі літературознавства — нині це Національна премія України імені Тараса Шевченка — був удостоєний Василь Васильович Фащенко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури ХХ століття, яку він створив в Одеському університеті.

Перша у Катаржино

До 175-річчя від заснування школи

Відразу після переселення на землі колишньої Російської імперії в болгарських поселеннях відкривалися приватні школи, в яких, утім, навчалася обмежена кількість дітей. Першими вчителями в них, як правило, були представники духовенства — священики або диякони. Методи і програма залежали від рівня професійної підготовки вчителів і, здебільшого, зводилися до навчання елементарній грамоті та Закону Божому. Такі школи утримувалися коштом батьків. До 1840-х у них навчалися тільки хлопці, пізніше — й дівчата.

У Херсонських єпархіальних відомостях за 1884 рік, де характеризується службова діяльність та життя отця Іоанна (світське ім’я — Іван Федорович Тінтулов), згадується перша школа у Катаржино. І.Ф. Тінтулов народився в колонії Катаржино у 1817-у. Його батько, Федір Тінтулов, священик, разом з іншими болгарами-переселенцями прибув з-за Балкан у 1806-у. 1839-го Іван закінчив Херсонську духовну семінарію і був висвячений високопреосвященним Гавриїлом на священика Різдва-Богородицької церкви с. Катаржино.

Про морського зайця та азбуку мозку

Певно, ніхто не заперечить, що людський мозок є найскладнішим об’єктом з усіх відомих нам у Всесвіті. Тому сучасна нейронаука все ще надто мало знає про механізми вищих функцій цього органа, а кожен крок у пізнанні вимагає надзвичайних зусиль. Відтак особливо приємно усвідомлювати, що одне з грандіозних відкриттів у цій царині зробив Ерік Кендел, батьки якого — Герман і Шарлотта — родом, відповідно, з Олеська, що на Львівщині, та Коломиї.

Ерік народився 7 листопада 1929 року у Відні, куди у пошуках кращої долі емігрували батьки. Герман Кендел тримав там магазин іграшок. Справи йшли непогано, аж раптом у повітрі запахло бідою. У 1938-у Австрію анексувала гітлерівська Німеччина, і власність євреїв, у тому числі й магазин Кенделів, експропріювали. Гостро постало питання порятунку життя. На сімейній раді вирішили тікати до США. Але на той момент якісь невідкладні справи затримали батьків, і вони спочатку відправили за океан двох своїх дітей — 14-річного Людвіга і 9-річного Еріка — самих. Можна лише здогадуватися, скільки переживань це спричинило: «Як хлопці без супроводу доберуться до далекої Америки?». Втім, у складних умовах діти дорослі-шають швидко. У Брукліні їх зустрів рідний дядько, який емігрував туди раніше. А згодом до Штатів добралися і батьки.

Прадавній і красивий Тренчин

На північному заході Словаччини, за 10 км від кордону з Чехією та за 120 км від Братислави, на берегах річки Ваг розташувалося одне з найкрасивіших міст цієї країни — Тренчин. Про нього — коротка оповідь під хештегом (газетною мовою — рубрикою) #європейські_закапелки від офісу віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ.

Зустрічає туристів при в’їзді в Тренчин середньовічний замок, який височіє на скелі над містом. На скелі під замком можна побачити латинський напис, який датується 179 роком, тож історики вважають, що у II сторіччі римляни створили тут укріплене поселення, яке називалося Левкарістос.

Пізніше, на початку XI століття, на місці поселення була зведена фортеця, власником якої був угорський шляхтич та воєвода — свого часу найміцніший магнат Угорського королівства на теренах сучасної західної та центральної Словаччини в пері-од феодальної роздробленості — Матуш Чак Тренчанський. Місто отримало свою назву саме завдяки цій фортеці, яка довгий час служила найголовнішим оборонним пунктом Словаччини. Замок неодноразово добудовувався і, нарешті, в XV столітті набув того вигляду, в якому його можна побачити нині.

Середземноморська дієта — жертва глобалізації?

Експерти ООН закликають людство відмовитися від вживання переробленої їжі і віддати перевагу харчуванню, що базується на принципах середземноморської дієти.

«Глобалізація має безліч переваг, але водночас вона супроводжується зникненням місцевих традицій харчування, у тому числі відомої в усьому світі середземноморської дієти, що зміцнює здоров’я і подовжує життя. Сьогодні середземноморська дієта вже не користується популярністю в тому регіоні, де вона виникла», — заявив генеральний директор Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Жозе Граціану да Сілва.

Результати досліджень, проведених кілька років тому семи інститутами США та Європи, засвідчили, що жителі країн Середземномор’я швидко переймають західні звички, забуваючи власні кулінарні традиції: середземноморський раціон, який переважно складається з овочів і фруктів, сьогодні став «занадто солоним», «занадто солодким» або «занадто дорогим».

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua