Повідомлення

Таїровська селищна виборча комісія Овiдiопольського району Одеської області постановляє:

перше пленарне засідання першої cecії новообраної Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області І скликання Таїровської селищної об’єднаної територіальної громади Овідіопольського району Одеської області провести в актовій залі Таїровського будинку культури за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. 40-рiччя Перемоги, буд. 55

12 грудня 2018 року о 18.00.

Голова Таїровської селищної виборчої комiсії О.I. Буравльов.

Заощаджена субсидія

Сума субсидії, яку держава надала громадянам для оплати комунальних послуг у розмірі соціальних нормативів і яка не використана в минулому місяці  завдяки економії родиною електроенергії, газу чи води, має обов’язково зараховуватися постачальником послуги в рахунок плати за послуги наступних  періодів.

Наприклад, сім’ї була нарахована жовтнева субсидія (неповний опалювальний місяць) у розмірі 550 гривень. Обов’язковий платіж домогосподарства — 820 гривень. Але в жовтні спожито лише 13 кубометрів газу, за що сплачено його фактичну вартість — 92,26 гривні. У листопаді сім’я мала право розрахуватися за спожитий понад норму газ зекономленою в попередньому місяці субсидією.

Або ще приклад. У листопаді обов’язковий платіж становить 1000 гривень за соці-альною нор-мою 400 ку-бів газу, а фактично спожито лише 100 кубів. Залишок — 300 кубів — можна використати у  холодніші місяці, скажімо, у грудні-січні. При цьому не потрібно нікому нічого повідомляти — ці суми мають зазначатися надавачем послуг у платіжці як переплата (з мінусом).

Барвиста річка життя

Життя — це швидко-плинна ріка, яка постійно змінює свої барви. А письменник — це художник, який вимальовує своїм словом людську долю, немов розливає кольори у свідомість читача.

Художньо насиченими та чуттєвими барвами слова володіє одеський письменник буковинського походження Роман Кракалія. «Три барви Дунаю» — таку яскраво-поетичну назву обрав митець для свого роману-колажу, щоб показати нелегке життя свого діда — Костя Кракалії.

Непростою особистістю є головний герой — політик, журналіст, вчитель, літератор, творець двох політичних партій, двічі депутат румунського парламенту — все це поєдналося в одному образі. По-різному оцінювали його політичну діяльність 20—30-х років минулого століття. Тож аби зобразити таку неординарну постать, авторові треба було звернутися до архівних матеріалів, розповідей рідних та проявити неабияку художню майстерність. А вона у митця барвиста.

Ішов десятий рік правління Юстиніана...

Що спричинило глобальні лиха у 536 році нашої ери?

Історик Майкл Мак-Кормік з Гарвардського університету разом з групою дослідників вирішили з’ясувати, що ж насправді сталося у 536 році нашої ери, який і наступне за ним десятиліття зафіксовані в анналах як украй згубні для людства.

Науковці ґрунтувалися на записах того періоду. Візантійський історик Прокопій Кесарійський, зокрема, писав: «І в цьому році сталося найбільше диво: весь рік Сонце випускало світло, як Місяць, без променів, ніби воно втратило свою силу й перестало, як раніше, сяяти чисто та яскраво. З того часу, як це почалося, не припинялися серед людей ні війна, ні морова виразка, ні інше лихо, що несе смерть. Ішов десятий рік правління Юстиніана».

Аромат туристичного успіху

Здобутки та проблеми туристичної галузі Одеської області обговорювалися на форумі «Туристичний потік-2018», який нещодавно відбувся за сприяння Центру підтримки бізнесу при Одеській торгово-промисловій палаті в Decameron Clubhouse Odesa, що на Леха Качинського.

На форумі, який тривав два дні, розглядався широкий спектр питань, серед яких: результати туристичного сезону-2018 для регіону та для бізнесу, сучасні тренди туристичної сфери, перспективні моделі туристичного бізнесу, розвиток туристичних маршрутів у регіоні, туристична промоція нашої області, сезонність та циклічність розвитку готелів і хостелів, транспортне забезпечення туризму, гастрономічний туризм тощо.

Інтерес до зібрання виявили підприємці, які працюють у різних напрямках відпочинкового бізнесу з нашої та сусідніх областей, туроператори з-за кордону, науковці, студенти, представники об’єднаних територіальних громад та районних адміністрацій.

Нове обличчя Новощепного ряду

Вулиця Новощепний ряд біля знаменитого Привозу вже багато десятків років є своєрідними «задвірками», «клоакою» Одеси, хоч і розташована в історичному центрі міста.

Тут дається взнаки як близь-кість ринку, з одного боку, так і напівзакинутої промислово-складської території та трамвайного депо — з іншого. Як підсумок проїжджа частина вулиці зайнята торгівлею, автомобілі пересуваються трамвайними коліями, заважаючи пасажирським перевезенням, панують антисанітарія, бруд і дрібна злочинність.

Під час публічного звіту міського голови Одеси, що відбувся 30 листопада, показали слайди, як саме виглядатиме вулиця Новощепний ряд після реконструкції, наміченої на 2019 рік.

Трамвайні колії, повідомляє traffic.od.ua, прокладуть заново на відокремленому від проїжджої частини полотні. Рейки не будуть закриті асфальтом або плиткою — щоб унеможливити проїзд по них автомобілів, а також відмежовані від проїжджої частини досить високим бордюром. Для автомобілів залишиться по одній смузі руху в кожному напрямку — обабіч трамвайних колій. Торгівлю з тротуару вздовж Привозу приберуть взагалі.

Пріоритетні, бо найуразливіші

24 лютого 2016 року Україна стала однією із 74 країн, що прийняли національні плани дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 (2016-2020). Уперше в історії незалежної України на урядовому рівні гендерне питання було визнане пріоритетним.

До цього кроку владу спонукала, зокрема, й анексія Криму та воєнні дії на Донбасі. Назва документа — «Жінки, мир, безпека» — не символічна. Як зазначається в преамбулі до нього, цей план дій — «важливий інструмент захисту прав жінок в умовах збройного конфлікту та забезпечення їх активної участі у миротворчих процесах. Об’єд-нання зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об’єднань та міжнародних організацій, представників соціально відповідального бізнесу, волонтерів для надання своєчасної допомоги постраждалим від збройного конфлікту сприятиме мінімізації наслідків воєнних дій, що відбуваються на сході України, а також удосконаленню системи захисту та реабілітації постраждалих від гендерно зумовленого насильства». Для реалізації національного плану дій відповідні покрокові програми були розроблені міністерствами та відомствами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Не менш важлива роль відведена громадянському суспільству.

Інструмент енергоефективності ОСББ

Житловий сектор України, зазначають фахівці Програми розвитку ООН (ПРООН), у три-чотири рази менш енергоефективний, ніж у сусідніх країнах ЄС з подібним кліматом, і на нього припадає близько 40% енергоресурсів, які споживає держава загалом. Більше того: аж 70% помешкань у наших багатоквартирних будинках, де проживають приблизно 34 мільйони українців, за оцінками експертів, є вкрай енергетично неефективними.

Вочевидь, враховуючи ризики, як для України, так і для світу загалом (бо йдеться і про енергетичну незалежність, і про збереження невідновлюваних ресурсів планети), Європейський Союз та Програма розвитку ООН запустили дворічний проект «Об’єднання співвласників будинків для впровадження сталих енергоефективних рішень».

Свій асфальт — дешевший

Рециклер асфальтобетону РА-800, а простіше — асфальтний міні-завод, придбала за кошти інфраструктурної субвенції Старокозацька ОТГ (Білгород-Дністровський район).

Як розповів заступник сільського голови Павло Осматескул, придбання такої спецтехніки дозволить самостійно й утричі дешевше виконувати поточний ремонт доріг на своїй території, а згодом підробляти і в сусідів, які також мають з цим проблеми. Зараз формується місцева шляхова бригада, тож люди отримають роботу і матимуть непогані заробітки.

У найближчих планах громади — створення гуртового сільськогосподарського ринку, на якому місцеві підприємці торгуватимуть місцевою ж продукцією, а це і нові робочі місця, і відрахування до бюджету. Якісну городину, м’ясо та екологічно чисту молочну продукцію за прийнятними цінами пропонуватимуть також великим торговельним мережам області.

Для уникнення провокацій

З огляду на складну ситуацію, що склалася в Чорному та Азовському морях, — захоплення російськими військовими українських моряків та кораблів, звертаємо увагу на можливість подібних провокаційних дій щодо наших громадян.

Громадяни повинні дотримуватися вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. №1147 «Про прикордонний режим» та вимог наказу МВС України від 7 вересня 2015 р. №1075 «Про затвердження додаткових тимчасових режимних обмежень у контрольованих прикордонних районах» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №1166/27611 від 30.09.2015 р.).

«То Небо диктувало мені все»

Панове, поділюся радістю: мені вручено премію Юрія Горліса-Горського!

Постанову зачитав президент історичного клубу «Холодний Яр» — незрівнянний, мудрий Роман Коваль; коли доходило до віршів — я сам їх виголошував. Текст диплома №7 оголосив депутат Борис-пільської ради Валерій Мартишко, унікальний підприємець, поет-пісняр і творець. Сам диплом вручив Руслан Кошулинський, симпатичний, розважливий і дуже перспективний чоловік, що, вже знаємо, названий кандидатом у президенти від спектра правих сил.

Дякую усім учасникам цього дійства. Це для мене — велике свято!

Десять кращих видань 2018-го

Журі всеукраїнського конкурсу «Краща книга України», який заснував і щорічно проводить Держкомтелерадіо, визначив переможців 2018-го.

Як повідомляє прес-служба відомства, цьогоріч для участі в конкурсі, який проводиться з метою сприяння розвитку вітчизняного книговидання, удосконалення традицій вітчизняної книговидавничої справи, підвищення ролі книги в суспільстві, популяризації сучасних технологій її художньо-го оформлення та поліграфічного виконання, у десяти номінаціях на-дійшли 122 роботи від 44 видавців.

Де живе Дракон?

Про нові плани Одеської опери

Одеський національний театр опери та балету, як завжди, радує своїх прихильників небуденними подіями. От і цими днями журналістам презентували нову структуру — Фонд Одеської опери, створений за ініціативою головного режисера театру Євгена Лавренчука.

Генеральна продюсерка фонду Анна Ставиченко — відомий музико-знавець, кандидат мистецтвознавства, людина, яка добре розуміється на світовій оперній культурі, розповідає:

— Фонд Одеської національної опери займатиметься тим, чим займається менеджмент всесвітньо відомих театрів. Одеський театр — легендарний, найкращий в Україні. Саме тут відбуваються найцікавіші постановки, тут співають найкращі солісти, тут працює найкращий в Україні головний диригент. У фонду — великі плани, великі амбіції і бажання працювати задля розвитку оперного мистецтва в нашій країні.

Барометр людяності та цивілізованості

Щороку Україна відзначає День людей з інвалідністю, встановлений Організацією Об’єднаних Націй. Календарне виокремлення цього дня спрямоване на привернення уваги суспільства до проблем людей з інвалідністю, на необхідність захисту їхніх гідності та прав, забезпечення благополуччя й комфортності в побуті. Адже рівень ставлення і задоволення життєво важливих потреб цих людей є барометром виміру людяності й цивілізованості як суспільства загалом, так і кожної громади зокрема. Ці слова з привітання до Міжнародного дня людей з інвалідністю Андрія Реви, міністра соцполітики України, процитували багато вітчизняних ЗМІ.

В Україні сьогодні близько трьох мільйонів осіб з інвалідністю, в тому числі 140 тисяч — на Одещині. Майже 80% із них — працездатного віку. Загалом на планеті таких людей більше мільярда, тобто приблизно 15% від загальної кількості населення. І що цікаво: пропор-ційна кількість осіб з інвалідністю в різних країнах дуже відрізняється: у державах з високим рівнем доходів, як правило, відсоток таких людей більший.

За зміненими маршрутами

Як повідомляє департамент транспорту та організації дорожнього руху Одеської міськради, у зв’язку з тим, що вулиці Нескучна і Горизонтальна стали односторонніми, із 3 грудня внесені зміни в схему руху трьох автобусних маршрутів.

№ 201 — за напрямком руху до вул. М. Аркаса — від вул. Магістральної на вул. Крайню, вул. Бородінську і далі за маршрутом;

№ 128 — за напрямком руху до пл. Старосінної — від вул. Магістральної на вул. Горизонтальну, Тираспольське шосе і далі за маршрутом;

№ 8 — за напрямком руху до пл. Тираспольської — від вул. Магістральної на вул. Горизонтальну, Тираспольське шосе і далі за маршрутом.

Ефективність держави — у простих, але важливих речах

У четвер відбулося перше засідання Ради регіонального розвитку в Одеській області, яке провів голова облдерж-адміністрації Максим Степанов.

У заході взяли участь голова обласної ради Анатолій Урбанський, народні депутати України, депутати Одеської облради, а також голови рай-держадміністрацій, районних рад, керівники міст та об’єднаних територіальних громад, представники департаментів ОДА, підприємці.

Саму раду було утворено 21 листопада цього року, щоб виробити узгоджені позиції щодо соціально-економічного та гуманітарного розвитку нашої області.

Нагадаємо, у листопаді в Києві відбулося засідання Ра-ди регіонального розвитку за участі керівництва держави, на якому обговорили глобальні інфраструктурні проекти і плани розвитку України. Тоді Президент Петро Порошенко доручив регіональним лідерам розробити плани перспективного розвитку територій на 2019—2021 роки, обговорити на рівні громад і тільки після цього взяти їх до виконання.

Комунікатори реформ

Нещодавно у Тбілісі відбулася міжнародна конференція «Грузія, Україна, Естонія: європейський вибір та медіа». Як можна судити вже з її назви, зустріч проходила у тристоронньому форматі. Українські журналісти та медіаексперти разом зі своїми колегами з Грузії та Естонії говорили про європейський шлях як реальний полі-тичний вибір наших суспільств та проблематику його висвітлення у засобах масової інформації.

У роботі конференції взяв участь голова Естонського центру Східного партнерства (ЕСЕАР) Яан Рейнхольд. Ми з грузинським колегою Давидом Мчедлідзе, — журналістом радіо «Свобода» та «Інтерньюз», редактором проталу Media.ge, попросили його розповісти про очолювану ним організацію й поділитися своїми враженнями від зустрічі.

— Естонський центр Східного партнерства створений у 2011-у, два роки по тому, як було започатковано політику Східного партнерства. Естонія взяла ініціативу в цьому важливому процесі, хоч авторами самої ідеї Східного партнерства є наші польські та шведські партнери. Ще в середині 1990-х Естонія підписала угоду про асоціацію з Європейським Союзом і відтоді почала допомагати нашим друзям. Перший такий проект був з Україною, невдовзі почали працювати і з Грузією. Попервах ми допомагали в підготовці державних службовців, молодих дипломатів, передавали їм свій досвід, проводили різноманітні тренінги. А в 2011 році ми вже були готові, створити наш центр. Спочатку він працював при міністерстві закордонних справ та школі дипломатії, а з 2015-го ми стали незалежним фондом, який втілює у життя ті політичні рішення уряду Естонії, які стосуються країн Східного партнерства, і, звичайно, проводить політику Європейського Союзу на практичному рівні. Ми створюємо програми для співпраці із шістьма країнами Східного партнерства.

Харчовий імпорт

За даними Державної служби статистики, у січні-вересні в Україну було ввезено агропродукції майже на 3,9 млрд дол. США — на 690 млн дол. (+20,8%) більше, ніж за дев’ять місяців минулого року.

Як зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну є держави Європейського Союзу: обсяги імпортних поставок з цього регіону склали 1940 млн дол., тобто половину закупівель. У країнах Азії Україна закупила харчів на 737 млн дол. (19%), Латинської Америки — на 294 млн дол. (7,6%).

Традиційно, серед найбільших постачальників — Польща (402 млн дол.), Німеччина (366 млн), Франція (185 млн), Італія (184 млн), США (175 млн) та Нідерланди (160 млн).

Біляївка зазнайомилася з Великою Поляною

Цими днями лідери Біляївської ОТГ підписали угоду про наміри щодо співпраці з Великополянським муніципалітетом Словенії.

Ця подія відбулася під час навчального візиту до цієї країни, організованого програмою «U-LEAD з Європою» за сприяння Одеського центру розвитку місцевого самоврядування.

Словенська Велика Поляна розташована на території біо-сферного заповідника й налічує лише півтори тисячі жителів. Серед пріоритетів розвитку громади — туризм, міжнародне співробітництво, пошук закордонних партнерів для спільного ведення бізнес-проектів та со-ціальних програм.

Слід зазначити, що із 2006 року тамтешній муніципалітет уже реалізував десятки таких проектів на суму близько 30 мільйонів євро, спрямованих, зокрема, на посилення туристичного потенціалу.

Тож біляївцям є чому повчитися у словенських побратимів.

Українська вишивка причорноморського краю

Побачила світ книга «Українська вишивка» (упорядкування й художнє оформлення Лариси Дем’янишиної), в якій досліджується історія українського костюма Північно-Західного Причорномор’я. Це плід багаторічної напруженої праці істориків, етно-графів, художників, дизайнерів, краєзнавців.

Науково-популярне видання накладом 2000 примірників вийшло друком в одеському видавництві «ТЕС» завдяки під-тримці меценатів Тетяни Житнікової, Олександра Федчуна, Дмитра Іорга-чова, Лінь Тао, Єв-гена Чоліо, Ганни Кісіль, Віталія Жуковського і за спри-яння кафедри історії України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

«Вишивальне мистецтво цього краю (Північне Причорномор’я), як сказано у передмові, досі не відоме широкому загалу співгромадян і не представлене у світовій культурній спадщині. Це видання — перша спроба його оприлюднення, введення у культурно-суспільний та науковий простори».

Пошановані барви Дунаю

Фундація Українського вільного університету подала до відома висліди конкурсу Літературно-наукового фонду ім. Воляників-Швабінських за 2017 рік.

Серед лауреатів — наш колега Роман Кракалія, заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України, автор кількох книжок короткої прози та роману-колажу «Три барви Дунаю», за який, власне, й удостоєний третьої премії цього шанованого міжнародного конкурсу.

«Три барви Дунаю» — це книжка не про славетну європейську ріку. Хоча саме її хвилями автор здійснив подорож в історичні глибини свого роду. Головний персонаж роману — його дід Кость Кракалія, у міжвоєнний період (а це 1920—1930 роки) відомий на Буковині політик, літератор та журналіст — разом з однодумцями відстоював національні права українців поневоленого краю у стінах румунського парламенту та на конгресах Ліги Націй у Женеві.

Нема смачнішого за борщ!

Українська національна кухня відвіку славиться своїми смачними і поживними стравами, а українська кулінарія налічує сотні, якщо не тисячі рецептів. Деякі з них були відомі багато століть тому і з честю витримали випробування часом. Наприклад, україн-ський борщ, що є родоначальником борщів багатьох народів і національностей.

Як і більшість страв української кухні, борщ має складний набір компонентів. Його готують на м’ясних і грибних бульйонах, бульйонах з птиці, на овочевих відварах і квасі. Обов’язкові складники — морква, цибуля, зелень, томати. Але перше місце, звісно, посідає буряк, який наші предки використовували ще триста років тому. Саме бурякові (це слово — «бърщь» — прийшло до нас з праслав’янської мови) ми зобов’язані назвою страви, що стала візитівкою української кухні.

Єднає «Нижній Дунай»

В Одесі відбулося засідання генеральної асамблеї асоціації транскордонного співробітництва «Євро-регіон Нижній Дунай», у якому взяли участь представники органів місцевої влади прикордонних регіонів районів трьох країн — України, Молдови і Румунії.

Порядок денний включав понад 20 питань, серед яких і вступ до цієї організації Ізмаїльської міської ради. Наступним президентом асоціації обрано представника Молдови — голову Кагульської районної ради Іона Грозу, а одним з віце-президентів — очільника Ізмаїль-ської міськради Андрія Абрамченка.

«Хочу відзначити високий рівень скоординованості роботи комісій асоціації, а їх загалом дев’ять, кожна з яких охоплює відповідну сферу діяльності. Завдяки їх плідній роботі вдалося реалізувати низку проектів, зокрема будівництво паромної переправи Орлівка—Ісакча, відкриття якої очікується в першому кварталі 2019 року. Велика увага приділяється покращенню матеріально-технічного стану медичних закладів, проведенню спільних культурно-мистецьких заходів, проектам, спрямованим на оздоровлення екології регіону», — розповів під час спілкування з журналістами голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський.

Через загрозу вторгнення

У середу, 28 листопада, Президент України підписав указ №393/2018 «Про введення воєнного стану в Україні».

У документі, зокрема, зазначається:

«У зв’язку із черговим актом збройної агресії з боку Російської Федерації, що відбувся 25 листопада 2018 року у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських сил Збройних Сил України, що мав важкі наслідки, іншими агресивними діями Російської Федерації в Азовському та Чорному морях, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації, на тлі окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим і частини Донецької та Луганської областей, небезпекою державному суверенітету та незалежності України, її територіальній цілісності, з метою створення умов для здійснення органами державної влади, військовим командуванням, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями наданих їм повноважень, необхідних для відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановляю:

На захист полонених моряків

Усіх взятих у полон українських моряків так звані суди в окупованому Росією Криму відправили за ґрати до 25 січня 2019 року.

Українська сторона запевнила, що зробить усе від неї залежне, аби наші захисники повернулися додому. Світова спільнота, як відомо, закликає до дипломатичних, передусім двосторонніх між Києвом та Москвою, механізмів урегулювання ситуації. Втім, як уже знаємо, господар Кремля навіть не відповів на спробу Петра Порошенка обговорити ситуацію в телефонному режимі.

У світі на ситуацію дивляться під іншим кутом зору, закликаючи Росію звільнити затриманих українських моряків і припинити блокування кораблів в Азовському морі.

Найбільший попит — на курятину

У січні-вересні 2018-го експорт продукції м’ясної групи збільшився проти відповідного періоду минулого року із 397 млн дол. США до 479 млн дол. — майже на 21%, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позитивні зрушення в експорті м’яса та субпродуктів пояснюються двома чинниками.

По-перше, дається взнаки триваюча широка географічна диверсифікація та закріплення на нових ринках збуту після втрати російського. Якщо ще в 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала РФ, то з 2017-го переважають поставки на ринки країн Європи та Азії, пояснив експерт.

Вогонь на себе

Колись Вахтанг Кікабідзе співав, що його роки — його багатство. Потрапивши до палати Одеського військового шпиталю, чомусь перед операцією почав підсумовувати, яке ж багатство я надбав за 78 років, якщо не рахувати посаджене, збудоване, вирощене, викопане й отих п’ять тисяч навчених і проіспитованих… А нічого! Ледве зважився забрати отой заощаджений мінімум на смерть, щоб продовжити життя.

Після операції, лежачи нерухомо, відчув, що комусь ще потрібний. Прийняли у шпиталі дуже добре, годували непогано, операцію успішно провів начальник клініки урології полковник медичної служби Анатолій Кваснєвський, дай Боже йому здоров’я, а асестував йому мій лікар Юрій Дідич. З останнім хотів би зустрітися за чашкою чаю. Людина українського характеру, гумору, мужності. Російську мову чув лише від хворих!..

Отже, результат є: повернули мене до життя — і фізично, й морально — хороші спеціалісти. А ще ж там, у палаті, познайомився з гарними людьми.

Поруч зі мною після складної операції лежав мічман. Йому було так зле, що відмовлявся їсти. Його провідували друзі, до нього пошанівно ставилися медики, але почувався він вкрай погано…

Хліб весни 1932-го

Унікальну знахідку — хліб часів Голодомору 1932—1933 років — виявлено у Центральному державному архіві громадських об’єднань України під час опрацювання справи репресованого регента хору Вознесенської церкви на Байковому кладовищі Олексія Сорокіна.

Як розповіла на прес-конференції директорка архіву Ольга Бажан, у протоколі обшуку під номером 8 вказано: «Зразок хліба часів голодовки та пояснення до останніх». Ці шматочки були загорнуті в папірці, на яких написано: «Здесь хранится образчик хлеба, какой ели крестьяне весной 1932 года». Зразки будуть передані на судово-медичну експертизу для дослідження їх складу, а надалі вони зберігатимуться у спеціальних боксах.

Ольга Бажан зазначила, що архівно-слідча справа, в якій знайдені шматочки хліба, — одна із 34 тисяч одиниць, що їх архів починаючи з 1992 року приймав на зберігання від Служби безпеки України. Загалом ці справи містять інформацію на понад 60 тисяч жителів Києва і Київської області.

Під Дамоклевим мечем 58-ї

На тему Голодомору, навіть згадку про нього, в радянській літературі було накладене найсуворіше табу. Один із прикладів цього знаходимо у «Щоденниках» Олеся Гончара.

Через п’ятдесят років після Великого голоду, 12 березня 1982-го, Олесь Терентійович робить такий запис:

«У Києві зараз Міша Алексєєв, (М.М. Алексєєв — російський письменник, Герой Соц. Праці, лауреат Держпремії СРСР, головний редактор журналу «Москва» (1968—1990), автор багатьох творів про війну та життя російського села, витриманих у звичних канонах «соціалістичного реалізму». У романі «Драчуны» (1982), одним з перших у радянській літературі торкнувся теми голоду 1933-го на Поволжі. — Прим. автора) — приїхав на Шевченківські свята. Однополчанин мій. Виступали оце разом на телевізії. Розповів, скільки крові з нього попито з приводу його «Драчунов». Досвідчені фарисеї тикали під носа «Історію партії»:

— Покажите, где здесь хотя бы слово о 33-м годе, о голоде в стране? Ведь ни слова!

— Если бы было, я не стал бы писать. Ведь я хотел показать, что несмотря ни на что… вопреки всему… Хотел показать, как мы, недавно опухшие от голода, всё же пошли и умирали за Родину…

«Молимося за цю рідну країну...»

У неділю, 25 листопада, під час традиційного звернення до вірян на площі Святого Петра у Ватикані Папа Римський Франциск згадав про жертв Голодомору в Україні та закликав до молитви за «такий бажаний мир у цій рідній країні», інформує секретаріат глави УГКЦ в Римі.

«Учора Україна вшановувала роковини Голодомору, жахливого голоду, спровоковано-го радянським режимом, що призвів до мільйонів жертв. Нехай величезна рана минулого буде закликом до всіх, аби подібні трагедії більше ніколи не повторилися. Молимося за цю рідну країну і такий бажаний мир у ній», — звернувся до світу Папа Римський.

Слід означити, що з нагоди вшанування 85-х роковин Голодомору солідарність з українським народом висловили й інші представники ієрархії Католицької церкви.

«Неапольське диво»

У неділю, 18 листопада, українська спільнота в Італії вшановувала 85-ті роковини Голодомору. З цієї нагоди кардинал Кришенціо Сепе, архієпископ Неаполя, виставив для пошанування найголовнішу реліквію своєї єпархії — ампулу з кров’ю священномученика Януарія.

«Ви не лише відчинили нам двері свого дому й цього прекрасного катедрального собору, а й забажали особисто виставити найбільший скарб вашої архієпархії — мощі святого Януарія», — сказав у своєму подячному слові до архієпископа Неаполя голова Української греко-католицької церкви блаженніший Святослав.

На завершення божественної літургії предстоятель УГКЦ благословив вірних реліквією, а відтак процесійно переніс її до місця зберігання — спеціального сховища бічної каплиці собору. У момент покладання реліквіарію до сховища кров святого Януарія миттєво стала рідкою. Оберігач реліквії повернувся до вірних з оголошенням: «Я маю сказати вам важливе повідомлення. Сталося чудо: кров священномученика Януарія в руках блаженнішого Святослава стала рідкою», демонструючи капсулу з повністю розрідженою кров’ю.

Старовинні гравюри як відбиток епох

Під час роботи семінару «Пам’ятки писемності і культури у фондах бібліотек», який щорічно в ці осінні дні проводиться в Одеській національній науковій бібліотеці, був презентований проект «Старовинна гравюра: національне надбання України», реалізований за підтримки Українського культурного фонду під патронатом Міністерства культури.

До цієї події у київському видавництві «Мистецт-во» виданий каталог українською й англійською мовами з атрибуцією творів, куди увійшло близько 50 артефактів. Усього ж колекція відділу рідкісних видань і рукописів бібліотеки нараховує до 700 зразків оригінальної, авторської і репродукційної гравюри, з яких 600 уже оцифровані. Вони виконані в техніці різцевої гравюри, офорту, мецо-тинто (глибокий друк на металі).

Втілення проекту стало можливим завдяки тому, що ОННБ отримала грант Українського культурного фонду. Це дає змогу вивчати згадані графічні твори, вводити їх у науковий обіг, здійснювати атрибуцію та популяризувати.

«Канонічне» рейдерство Москви

У контексті останніх подій у православному світі між Константинопольським патрі-архатом, Києвом та Москвою дуже часто виникають суперечки щодо меж церковних інституцій. Україна звинувачує Росію у незаконному привласненні території Київської митрополії. Москва, натомість, апелює до того, що давня Київська митрополія відрізняється від території сучасної України.

«Релігійно-інформаційна служба України» (risu.org.ua) вирішила розібратися у цій темі, проконсультувалася з істориками й підготувала пояснювальну інфографіку.

Історія Православної церкви на окремих територіях сучасної України сягає епохи Вселенських соборів. Зокрема, в Криму та в Південній Бессарабії східне християнство веде історію із III—IV століть. Церковним центром, з якого воно прийшло на українські землі, був Константинополь.

Імунний щит проти хвороб

Рівень охоплення вакцинацією проти кору населення Одещини до кінця цього року необхідно довести до 95—98%, що стане гарантією колективного імунітету проти хвороби, заявив під час селекторної наради з керівниками райдержадміністрацій, міст та об’єднаних територіальних громад голова ОДА Максим Степанов.

«Наші діти мають бути максимально захищеними. Наразі область повністю забезпечена необхідною кількістю вакцин проти кору. Не треба чекати на спалах! Просто дайте відповідні доручення медичним закладам і контролюйте це питання у постійному режимі. Вакцинація — це імунний щит населення, і до його створення повинні долучитися не лише медичні працівники, а й органи влади», — наголосив він.

Директорка департаменту охорони здоров’я ОДА Олена Теряєва, в свою чергу, зазначила, що на кінець листопада показник охоплення населення області щепленнями становить 67%. Найкраще роботу з вакцинації населення провели у Ширяївському (95%), Подільському (92%) і Тарутинському (91%) районах. Найнижчі показники — у Кілійському, Ренійському та Ізмаїльському, де охоплення щепленнями не перевищує 60%.

Поза конкуренцією

Як в Одесі купують продукти харчування для освітніх закладів

Дуже часто можна почути скарги на, м’яко кажучи, таке-сяке харчування дітей у школах, садках та літніх таборах. Переважна більшість переконана, що причина — у придбанні для цих закладів дешевих і сумнівної якості продуктів.

Громадська організація «Офіс регіонального розвитку» вирішила вивчити, що ж саме, за скільки і в кого департамент освіти та науки Одеської міської ради закуповує для школярів.

Слід визнати, що харчовий асортимент досить широкий: масло, тверді сири, кисломолочні продукти, печиво, зефір, м’ясо, згущене молоко, овочі й іще багато чого, що подається на столи дітей у навчальних закладах міста.

Що ж до цін , то є запитання. Скажімо, твердий сир одеським платникам податків обійшовся в середньому 170 гривень за кілограм, при тому, що оптові ціни на нього коливаються від 120 до 170 гривень, де 170 — це вартість твердого сиру польського виробництва. Звичайний сир коштував у середньому 90 гривень, хоча оптові постачальники з різних регіонів України пропонують його за ціною від 30 до 60 гривень за кілограм. Варену ковбасу невизначеного сорту департамент закупив по 133 гривні за кіло.

Це цікаво

Хто найкраще знає англійську?

Шведи найкраще з-поміж громадян 88 держав знають англійську мову як іноземну. Про це свідчать результати відповідного міжнародного дослідження English Proficiency Index.

Згідно з його результатами, до п’ятірки лідерів також потрапили Нідерланди, Сінгапур, Норвегія і Данія. Україна у цьому рейтингу посіла 43-є місце: рівень володіння англійською у нас визначили як «середній». Найгірше англійську як іноземну знають у Лівії, Іраку, Узбекистані, Афганістані й Саудівській Аравії.

У дослідженні взяли участь 1,3 мільйона респондентів. Його автори зробили висновок, що люди, які розмовляють англійською, відкритіші до спілкування і справедливіші щодо прав жінок. Цікаві й такі результати: жінки володіють іноземною краще за чоловіків, а найчастіше нею послуговуються ті, кому від 20 до 30 років.

На двоколісний — пересідай!

Із наступного року в Одесі почне діяти мережа автоматизованого муніципального велопрокату Nextbike.

На першому етапі планується відкрити десять пунктів велопрокату із сотнею двоколісних, а впродовж наступних п’яти років з’явиться не менше 100 станцій з велопарком у тисячу одиниць. Оплата послуги, обіцяють, здійснюватиметься через мобільний банкінг.

Марко ГАЛАНЕВИЧ: «Окрім вірити — треба ще й працювати»

В Одеському академічному театрі музичної комедії імені М. Водяного з великим успіхом пройшов довго-очікуваний концерт гурту «ДахаБраха». А наступного дня благодійний фонд «Карітас Одеса УГКЦ» у рамках проекту «Зміцнення соціальної згуртованості» підготував приємний сюрприз — зустріч з фронтменом легендарного гурту Марком Галаневичем.

Шановного гостя представив наш добрий знайомий, відданий друг «Чорноморських новин» пан Микола Коваль.

Марко Галаневич від усієї «ДахиБрахи» численним поціновувачам творчості колективу розкривав таємниці міжнародного визнання того, що почалося як акторський експеримент під дахом театру «Дах» Влада Троїцького і переросло в історію успіху та унікального «етнохаос» музичного доробку. Та йшлося не лише про музику, але й про соціальну згуртованість і благодійність як чинник цієї згуртованості. Тож слухаємо Марка Галаневича.

Подорож до нині сущих, або Про книжку, сплетену з любові багатьох

В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Грушевського ця презентація зібрала стільки людей, що вільного місця годі було й шукать.

Чому люди прийшли на зустріч з цією тоненькою, на 40 сторінок, книжечкою у блакитній, ко-льору спокійного моря з баранцями білої піни, обкладинці, під якою лише дев’ять віршів юної Лесі? Книжечки, яку замислив та впорядкував і довів до логічного завершення досі незнаний тут мо-лодий чоловік.

Ми все ще дуже мало говоримо про своїх геніїв. Найчас-тіше згадуємо Шевченка та звертаємося до нього як до іко-ни, а не як до Вчителя, хоча і його ще недостатньо в україн-ському просторі. І вже зовсім ма-ло — про таких титанів, як Леся Українка, як Іван Франко, який, до слова, називав тендітну, хворобливу й незламну Лесю «єдиним чоловіком у спідниці в українській літературі». Тогочасній, звісно, хоча… тут є простір для роздумів.

Й ось таке диво — книжка, яка одразу стає раритетом, мусить стати до вивчення в одеських школах. Запитайте в учнів будь-якої школи, які українські письменники бували в Одесі — кого завгодно назвуть у цій якості, а Лесю Українку — найменше, може, один-двоє, та й то лише в тих школах, де українська література з українською мовою — не формальні дисципліни.

Інформаційна безпека чи «реформи» Смілянського?

Національна спілка журналістів України, профільні медіаоб’єднання — Українська асоціація медіабізнесу та асоціація «Незалежні регіональні видавці України», редакції українських газет і журналів звернулися з відкритим листом до Президента України з вимогою звільнити керівника ПАТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського.

Наші («Чорноморські новини» — серед підписантів) аргументи такі:

«За останні три роки ринок передплати в Україні скоротився на 3 мільйони примірників, тобто на 27 (!) відсотків. Оперативні дані про перебіг передплатної кампанії свідчать про те, що обсяги передплати на 2019 рік можуть скоротитися ще на 30—40%, або на 2,6 мільйона примірників.

Ми вважаємо — це наслідок недолугої роботи «Укрпошти» під керівництвом пана Смілянського. Нинішня якість доставки друкованих ЗМІ не ви-тримує жодної критики, бо вже системного характеру набули випадки доставки передплаченої преси раз на тиждень і з запізненням до тижня.

П’ять років після Майдану

Абсолютна більшість з опитаних 80 експертів вважає, що Майдан досягнув перемоги: 20 з них відповіли, що це «безумовно так», 46 — «скоріше так». Такі підсумки опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 12—18 листопада. Як зазначила на прес-брифінгу в Українському кризовому медіацентрі (http://uacrisis.org/ua) директорка фонду Ірина Бекешкіна, ця точка зору залишається домінуючою вже п’ятий рік поспіль.

За підсумками опитування, експерти характеризують Євромайдан здебільшого як революцію за демократизацію та європейський вектор розвитку — так відповіли 42 із 80 опитаних. Друга найпоширеніша точка зору — що Майдан був рухом не стільки «за» європейський вибір, як проти тодішньої влади та спроб встановити авторитарний режим. Таку відповідь дали 28 респондентів.

Основними позитивними наслідками Майдану експерти вважають утвердження західного вектора розвитку та активізацію співпраці із Заходом (53) і початок реформ (30). Негативними ж — російську агресію та втрату частини територій (47) і — на другому місці з великим відривом — погіршення соціально-економічної ситуації та добробуту (16 згадок).

Агроновинки і медовий кластер

Понад півсотні учасників з різних регіонів України та інших країн представили новинки агрокомплексу на спеціалізованій виставці «Агро-СФЕРА», розгорнутій у виставковому комплексі Одеського морського вокзалу.

«Спеціалізована виставка вже п’ятий рік поспіль стає майданчиком для спілкування аграріїв з різних регіонів України. Одеській області також є що показати, адже ми маємо найбільшу кіль-кість сільськогосподарських угідь і щорічно є лідерами зі збору ранніх зернових у країні. У рамках виставки планується також обговорити питання про створення так званого медового кластеру. Йдеться про виробництво на експорт власного продукту з меду та горіхів. Сподіваємося, що проект стане успішним, оскільки це дуже затребуваний напрямок», — зазначила під час відкриття виставки заступниця голови Одеської облдержадміністрації Світлана Шаталова.

Упродовж трьох днів, 21—23 листопада, відвідувачі спеціалізованої виставки мали можливість ознайомитися з основними напрямками агропромислового комплексу України, взяти участь у майстер-класах, конференціях та семінарах, прицінитися чи й придбати сільськогосподарську техніку та обладнання, насіння, засоби захисту рослин, устаткування для альтернативної енергетики.

Уже п’ята спеціалізована виставка «Агро-СФЕРА» організована за підтримки Міністерства аграрної політики і продовольства України та Одеської обласної державної адміністрації.

Найперша цінність — свобода

В Одесі презентували результати другого загальнонаціонального опитування «Що українці знають та думають про права людини». Два роки, що минули від першого опитування, показали: українці цінують свої права і свободи, але й досі погано орієнтуються в тому, як їх захищати.

Основною цінністю 86 відсотків респондентів назвали свободу. На другому місці — справедливість (70%), на третьому — безпека (67%). А от толерантність важлива лише для чверті опитаних. У цьому аспекті рівень готовності населення до обмеження прав інших людей залишається досить високим. Зокрема, 66% вважають, що можна дискримінувати права наркозалежних, 56% — колишніх засуджених, 51% — людей із непопулярними політичними поглядами, 47% — ромів та представників ЛГБТ-спільноти.

Мешканці південних областей на перше місце серед прав та цінностей поставили саме свободу — 91% опитаних. Справедливість, яка в 2016-у була на першій сходинці, опустилася на другу, далі йде безпека, після неї — гідність.

Корупційні «апетити»

За оцінками Міжнародного валютного фонду, корупція щорічно гальмує ріст ВВП в Україні майже на 2%.

Про це під час презентації економічного огляду перспектив європейської економіки та погляду на макроекономічні тенденції української економіки сказав постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, зазначивши, що Україні треба побороти корупцію, аби зростання економіки було не 3, а 5%.

Ще не всі запалять свічу..

79% громадян України вважають, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом українського народу. У 2010-у таких було лише 60%.

За результатами опитування, проведеного 20—29 жовтня незалежною дослідницькою організацією Соціологічна група «Рейтинг», оцінку Голодомору як геноциду поділяє абсолютна більшість жителів Заходу та Центру країни (92% та 83% відповідно) і відносна більшість Півдня й Сходу (69% та 67%). Більш схильні підтримувати цю тезу мешканці сіл, молодші та україномовні респонденти. Важливо, що істотно зросла кількість тих, хто однозначно вважає Голодомор геноцидом — тепер їх частка складає 62%.

68% опитаних зазначили, що в цьогорічний День пам’яті жертв Голодомору запалять свічку. 21% відповів, що не робитиме цього. Ініціатива «Запали свічку пам’яті» більшу підтримку знаходить на Заході та в Центрі (84% та 70% відповідно). Втім більше половини опитаних жителів Півдня та Сходу також сказали, що долучаться до цієї акції.

Мовою науки та мистецтва

«Голодомор в Україні 1932—1933 років як злочин геноциду» — цю тему обговори-ли за «круглим столом» в Одеській національній науковій бібліотеці вчені, бібліотекарі, журналісти.

Йшлося про те, як осмислення минулого може допомогти визначенню майбутнього, про моральний вимір суспільства в часах Голодомору, також і про таке важливе питання, до якої сфери нам віднести оцінку демографічних і соціальних втрат України внаслідок геноциду.

Перед студентами — майбутніми істориками — виступили: В’ячеслав Кушнір — доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та Наталія Петрова — кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та етнології України, заступник декана з наукової та виховної роботи цього ж факультету, Олена Золотарьова — ад’юнкт-професор Міжнародної кадрової академії, доцент кафедри правових дисциплін Одеського інституту МАУП, Юрій Слюсар — заступник директора з наукової роботи Одеського краєзнавчого музею, Лариса Бур’ян — завідувачка науково-бібліографічного відділу ОННБ, заслужений працівник культури України, Лариса Дем’янишина — художниця, голова відділення ВУТ «Просвіта» у Южному, Ольга Шубіна — редакторка інформагенції «Контекст-Причорномор’я», Роман Кракалія — заслужений журналіст України, член НСПУ.

Трагедія, про яку треба знати

Сенат Польщі у середу, 21 листопада, прийняв постанову до 85-х роковин Голодомору в Україні. «За» проголосували 78 сенаторів, ніхто не був проти і ніхто не утримався.

«Символічно, що це відбулося саме в День Гідності та Свободи. Дякуємо за пам’ять, підтримку та солідарність», — написав у своєму Twitter посол України в Польщі Андрій Дещиця.

В ухвалі нагадується, що в 2006 році Сенат Польщі у спеціальній постанові визнав українську оцінку цих подій як злочин геноциду. «Ми віримо, що поширення знань про цю велику трагедію в Європі сприятиме кращому розумінню наслідків, які тягнуть за собою комуністична ідеологія і тоталітаризм», — йдеться в документі.

Польські сенатори висловили солідарність з українським народом щодо збереження пам’яті про Голодомор та прагнення поширювати знання про цю трагедію. «У зв’язку з ушануванням в Україні роковин Голодомору Сенат Польщі нагадує про страждання мільйонів жертв цієї драми», — зазначається в постанові.

Таємниця старої циганки

Сьогоднішнього вечора в Одеській опері — один з найвідомі-ших шедеврів Джузеппе Верді «Трубадур». Цього разу вистава присвячена творчому ювілею (25 років на сцені театру) заслуженої артистки України Олени Стародубцевої (на знімку), яка виконає партію циганки Азучени. Саме за цю роль вона отримала відзнаку на оперному фестивалі у Бусетто (Італія, 2007 рік), де була визнана найкращою виконавицею цієї партії.

Готуючись до спектаклю, Олена поділилася своїми враженнями та відчуттями:

— Незважаючи на вік, досвід, ювілеї, артист повинен щоразу по-новому доводити, що він гідний виходити на велику сцену... Для мене це особлива партія, я дуже її люблю, з неї я починала свій шлях в Одеській опері. Не можна сказати, що звикла її виконувати — хвилююся, як і 25 років тому.

Чорна царівна

Серпанковий ранок оповив поле молодої осені. Павутиння кришталевими коралями звисало з різнокольорових кущів. Крізь рідкий туман пробивалося проміння сонця, що тільки-но зійшло.

Вузькою стежкою недалеко від тихого лиману повільно йшла замріяна дівчина, тоненька, як очеретинка. В руках тримала мокрий від роси букет польових квітів (таких же сумних, як і її овид).

Обіч стежки стояв яскраво-червоний кущ калини. Дівчина зробила до нього кілька кроків, щоб зламати гілочку до букета, і… заклякла, мов вкопана. З-під куща почулося холодне, погрозливе сичання: «Не руш — це моя територія».

Тоненька спинка дівчини вкрилася крижаним холодом. У цю ж мить з-під куща на стежку вилетіла чорна стрічка. Рівна, як стріла, з ледь піднятою голівкою. Вона летіла так швидко, що майже не торкалася землі. Жоден її м’яз не ворушився, не тремтів.

Володимир КРИЖАНІВСЬКИЙ. Три сонети з відступами у голодне, повоєнне, сорокових років XX століття дитинство, а також із додатком з пізнішого часу

Сонет виходить на мою дорогу —
У світлий, із паркетом, кличе зал…
Невже всього він там ще не сказав,
Кокеткам піючи й царям, і Богу?


Гай-гай! Яких там псалмів не співали —
І чорним тронам, й навіть батогам,
Намісникам усім — близьким «богам»,
Що землями й рабами торгували!

Сонете мій! Не йди в ту колію,
Ось пам’ять на десятки літ вертає:
У полі Батька Мати нам з війни чекає...

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua