З молдовськими номерами? Та ні, взагалі без номерів...

Одеса з її чорноморським узбережжям упродовж багатьох років залишається улюбленим курортом для туристів із Молдови. Дві-три години автобусом, поїздом чи власним авто – і можна спокійно насолоджуватися морськими та сонячними ваннами у гостинній Одесі-мамі…

Втім, спокійно насолоджуватися іноді не дуже виходить.

– Я служив тут в армії, – розповідає Сергій, викладач Кишинівського університету, – тож поїздка до Одеси для мене – це, перш за все, насолода прогулятися знайомими місцями, поплавати у Чорному морі, сходити до театру чи відвідати якусь культурну подію, яких у вас завжди чимало.

Минулої суботи Сергій разом з друзями раненько вирушив до Одеси власним авто, щоб цілий день провести на пляжі, а ввечері сходити до театру. Приїхавши на узбережжя, хлопці залишили машину на платній парковці й пішли купатися. Коли ж повернулися до автівки, побачили, що на ній нема номерів. Ні спереду, ні ззаду. Паркувальник відкараскався, сказавши, що не помітив, як зняли номери, і що за це він, зрештою, не відповідає. Машину ж, мовляв, не вкрали…

У громад забирають гроші?

Скільки «довгобудів» з’явиться в Одеській області після блокування виділення коштів субвенції на соціально-економічний розвиток?

Постановою Кабінету Міністрів №500 від 10 липня був затверджений розподіл субвенції на соці-ально-економічний розвиток громад. На Одеську область відповідно до цієї постанови, мало б надійти понад 100 млн грн. За ці кошти повинні були профінансувати капітальний ремонт будинку культури у м. Роздільна, реконструкцію системи водомереж у м. Татарбунари, капремонт дороги у м. Доброслав, капітальний ремонт станції очисних мереж у м. Арциз, будівництво стадіону у м. Ананьїв та багато інших важливих проєктів.

Зважаючи на те, що ці кошти вже передбачені у рішеннях про місцевий бюджет, що укладені договори з підрядниками та є потреба у проведенні розрахунків за договорами, блокування може призвести до зриву виконання робіт й утворення цілої низки «довгобудів».

Будімось, борімось — поборемо!

Тези до виступу на науково-практичній конференції, присвяченій 30-річчю Народного руху України, яку провела 10 вересня кафедра історії та етнографії України (завідувач — професор Г.І. Гончарук) Одеського національного політехнічного університету

Потолочений, знівечений наш Край, ніби потолочене дикими биками жито, стенався усім своїм пагінням, своїми чесними дітьми у дні лютих комуністичних морозів та суховіїв, аби пізніше, наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років, забуяти тисячами і мільйонами блакитно-жовтих знамен у Живій Ріці єднання Заходу і Центру, Півдня і Сходу України, зокрема й на землі Запорожжя у дні п’ятсотліття козацтва, на Софіївській площі Києва, у кращі роки Руху в нашій Одесі, на численних мітингах та маніфестаціях по всій Україні, котра, розбуджена Провісниками Національної Свободи, повстала проти московського рабства і постала перед усім світом не лише у сльозах осквернення, а й у красі оновлення, у силі й надії Відродження.

Час розкидати минув. Настав час сортувати!

За статистикою, кожен українець продукує 76 кілограмів сміття на рік. Це в середньому по країні. Якщо ж узяти нас, одеситів, то ми тут справжні чемпіони: що старий, що малий видаємо «на-гора» за рік по 300 з лишком кілограмів. І весь той непотріб, як правило, не сортується, не переробляється, а відправляється на звалища.

Шість мільйонів кубометрів сміття по області! До 10 мільйонів тонн щороку вивозиться з Одеси на полігон «Дальницькі кар’єри», який давно вичерпав свої можливості приймати відходи.

Із 2018-го українців законодавчо зобов’язали не викидати сміття, яке можна переробляти, набули чинності директиви ЄС, що регулюють порядок поводження з відходами, класифікують сміття та передбачають зменшення обсягів вивезення його на полігони. Закон передбачає штрафи за порушення норм, однак фактично він не працює.

Утім, не все втрачено, коли за справу беруться діти!

Майданчик для всіх

До Міжнародного дня грамотності Агентство ООН у справах біженців та ГО «Десяте квітня» разом з представниками міської влади відкрили оновлене поле для міні-футболу на стадіоні «Спартак».

На майданчику постелили спеці-альне покриття, встановили освітлення, щоб можна було грати й у вечірній час. Загалом на облаштування та впорядкування поля витратили 25 тисяч доларів, отриманих завдяки грантам.

Поле для міні-футболу має бути доступним для безкоштовних тренувань представників громад біженців та одеситів. Окрім тренувань, тут проводитимуться і чемпіонати з міні-футболу.

Як зазначив заступник міського голови Павло Вугельман, переважно лише одна із ста заявок на гранти отримує фінансування: « І дуже приємно, що завдяки активній позиції громадських організацій, підтримці ООН та позиції муніципалі-тету проєкт будівництва цього майданчика в найкоротші терміни був схвалений. Сьогодні всі можуть користуватися цим полем безкоштовно».

«Я маю право!»

Під таким гаслом проходив регіональний етап всеукраїнського конкурсу шкільних малюнків, організований координаційною радою молодих юристів при Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області.

Цими днями організатори підвели його підсумки, відібравши кращі серед 400 надісланих робіт.

У сервісному центрі Open Space керівник юстиції Одещини Руслан Сауляк разом з директором підприємства «Вендинг Кволіті» Іриною Мартинюк і представником адвокатського об’єднання «Легіон» Оленою Поповою привітали талановитих школярів з перемогою і вручили їм подяки та гарні подарунки.

Українці Одещини: право на рідну мову

Ідеал українця — справедливість

Нещодавно, перебираючи папки з вирізками, знайшов давню статтю Олександра Балабка «Кому світить Північне сяйво?». Підрахував, що їй більш як 27 років: надрукована в газеті «Культура і життя» 9 травня 1992-го. Тоді мене заці-кавив факт заборони владою міста Ноябрьська вивіски на магазині «Галич», збудованому прикарпатцями. Так-от, влада Ноябрьська розцінила це як прояв «українського буржуазного націоналізму». Тому вивіску довелося зняти.

А тепер, перечитуючи статтю, звернув увагу на трепетне ставлення українського журналіста до ідентичності малих народів Росії: «По радіо за добу ми не почули жодного слова по-ненецьки... А окружна газета «Красный Север» майже весь тираж друкує російською. Та й написи по-ненецьки виконано на основі слов’янського алфавіту. Але ж не повинно бути такого! Мови цих північних народів входять до фінно-угорської і самодійської сімей, перші писемні пам’ятки яких на основі латинської абетки з’явилися ще у ХІІ-ХІІІ століттях…».

Щастя бачити цей прекрасний світ

До Міжнародного дня офтальмології, який відзначається в перші дні осені, відбувся брифінг Юрія ЦІСЕЛЬСЬКОГО, завідувача офтальмологічним відділенням Одеської обласної клінічної лікарні, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України.

Тема стосувалася узагальненого аналізу роботи офтальмологічної служби області, а також досить вузької, але дуже важливої теми — профілактики хвороб очей у дітей, оскільки часто вчасно не виявлене у ранньому віці захворювання обертається великими проблемами для дорослої людини. А ще проблеми із зором, завдяки якому ми отримуємо до 90% інформації, заважають дітям навчатися і взагалі повноцінно розвиватися як розумово, так і фізично.

Юрій Цісельський розповів, що у профільних медичних закладах охорони здоров“я області функціонують три стаціонари: офтальмологічне відділення обласної клінічної лікарні на 40 ліжок, офтальмологічне відділення Ізмаїльської центральної районної лікарні на 30 ліжок та обласний очний шпиталь інвалідів війни на 110 ліжок.

Скільки кавунів подужає Венді?

97 — нехай і не кругла дата, однак досить поважна. Саме стільки років має Одеський зоопарк, день народження якого містяни відзначають на початку кожної осені.

З цієї гарної нагоди тут відбулося яскраве свято, яке зібрало чимало і дітей, і дорослих.

Гостям показали яскраву розважальну програму в компанії акторів, що представляли відомих кожній дитині, а разом з ними й дорослим, — Фіксиків. Для тих, хто має хист до творчості, запропонували майстер-клас з виготовлення паперових квітів, які можна було забрати із собою або подарувати мамі чи татові. Насмішили всіх жартівливі перегони морських свинок, які після старту не поспішали рушати з місць, а робили це лише задобрені шматочками фруктів.

Зневоднена доба

Філія «Інфоксводоканал», вибачаючись за тимчасові незручності, які чекають на більшість одеситів наступного тижня, інформує про відключення води на добу.

«У зв’язку з необхідністю проведення робіт з ремонту засувки діаметром 600 мм за адресою: Люстдорфська дорога/ріг вул. Бреуса та напірної засувки діаметром 500 мм на ВНС «Головна», а також заміни засувок діаметром 400 мм і 600 мм на Люстдорфській дорозі/ріг вул. Артилерійської з 23.00 18 вересня до 20.00 19 вересня буде припинено подачу води споживачам Приморського, Малиновського, Київського районів, сел. Червоний Хутір, ж/м «Райдужний», ж/м «Совіньйон 1—5», ЖКП «Таїрове», — йдеться у повідомленні.

На час проведення ремонтних робіт буде ускладнено рух транспорту по Люстдорфській дорозі на ділянці від вул. Водопровідної до 1-ї станції Люстдорфської дороги.

Без монопольки на в’їзд

Адміністрація морських портів України ініціювала розгляд на найближчій сесії Одеської міськради питання про надання землевідведення для альтернативного в’їзду в порт

Таке рішення схвалене 6 вересня за підсумками чергового засідання робочої групи підготовки проєкту альтернативного в’їзду в Одеський порт, створеної при міськраді з ініціативи АМПУ. Паралельно з цим для якнайшвидшого вирішення проблеми безперешкодного в’їзду автотранспорту в порт АМПУ ініціює укладання договору сервітуту з ТОВ «Євротермінал».

«Упродовж двох останніх місяців у рамках робочої групи ми детально проаналізували різні проєкти будівництва альтернативної дороги, врахували всі вимоги фахівців міської ради. Зараз необхідно зробити наступний крок — ухвалити рішення про виділення земельних ділянок для початку роботи над проєктною документацією. Тому на найближчій сесії, 18 вересня, ми ініціюємо розгляд цього питання депутатами. Сподіваюся, що вони ухвалять позитивне рішення, адже від цього залежать умови життя городян і робота тисяч підприємств по всій Україні, які перевалюють свої вантажі через Одеський порт», — зазначив начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук.

Петиція на підтримку Ройтбурда

Як уже повідомляли «ЧН», 4 вересня Одеська облрада ухвалила з третьої спроби резонансне «кадрове» рішення, яке сколихнуло громадськість не тільки Одеси, але й усієї України. Депутати вирішили достроково розірвати контракт з найвідомішим художником та директором Художнього музею Олександром Ройтбурдом.

Минулої суботи перед будівлею обласної ради відбувся велелюдний мітинг, учасники якого протестували проти рішення депутатів про розірвання контракту з директором Одеського художнього музею Олександром Ройтбурдом. Серед присутніх – багато відомих діячів культури, політиків, меценатів, громадських активістів.

Більше тисячі людей поставили свої підписи на підтримку мистця. Тим часом на сайті Президента України зареєстрована петиція, підписанти якої вимагають від Володимира Зеленського втрутитися у ситуацію, поновити директора музею на посаді, а сам заклад перепідпорядкувати, скажімо, Міністерству культури.

Набрав лишку — плати штраф!

10 вересня Верховна Рада України ухвалила законопроект №1047 про збільшення штрафів за перевантажені фури. «За» проголосував 331 народний депутат.

Законопроєкт передбачає запровадження штрафів від 8,5 тис. грн до 34 тис. грн за перевищення допустимої ваги вантажу. Сума санкції залежатиме від того, наскільки вага більша від норми: на 5—10% — штраф 8,5 тис. грн; на 10—20% — 17 тис.; понад 20% — 34 тис. грн.

Карпатська Україна – маленька держава великого народу

1 вересня минуло 80 років від початку Другої світової війни. Основні міжнародні меморіальні заходи до цієї дати пройшли у Польщі, яка у вересні 1939-го стала жертвою двох тоталітарних режимів — гітлерівської Німеччини і сталінського СРСР. У цих заходах взяли участь представники близько 40 держав, у тому числі 20 президентів, серед яких і Президент України Володимир Зеленський.

У своєму виступі президент Польщі Анджей Дуда зазначив: «Друга світова війна — найбільше горе людства. Мільйони людей полягли у ті часи. Тому ми зобов’язані засвоїти ті уроки і більше ніколи їх не повторювати». За останніми даними, загалом під час тієї війни загинули від 50 до 70 мільйонів людей — громадян десятків країн світу.

Нагадаємо, Другій світовій війні передували такі ганебні події, як насильницький аншлюс Австрії у березні 1938-го, Мюнхенська змова 30 вересня того ж року, жертвою якої стала Чехословаччина, а також сталінсько-гітлерівська злочинна оборудка — підписання у Москві 23 серпня 1939-го угоди про ненапад між Третім Рейхом та СРСР, так званий «пакт Молотова-Ріббентропа» з таємним додатковим протоколом, у якому визначалися сфери взаємних інтересів обох тоталітарних режимів у Східній Європі та проходження кордону між ними при розподілі Польщі у вересні 1939-го.

Дмитро ПАВЛИЧКО. Вірші

На Майдані

Я не ридав од щастя
на Майдані,
Я знав, що кожна власть
від сатани.
І ті грішитимуть,
що Богом дані,
Добром сяйнуть
диявола сини.
 
Між лютим пеклом
і блаженним раєм
Поміж добром
і злом нема межі.
А ми народжуємось
і вмираєм
Самі собі — і рідні, і чужі.

На зламі цінностей

У «Видавництві Старого Лева» виходить друком збірка Олега Сенцова «Маркетер», яку він написав уже в колонії.

Початок дев’яностих. Зміна цінностей. Руйнування стереотипів. Становлення. Загартовування душі й характеру. Любов, дружба, виживання і бізнес... Вдумливий та уважний читач знайде все це у новій книжці Олега Сенцова.

Головна редакторка «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка наголошує: «Уже п’ять років Олег Сенцов перебуває в ув’язненні. Ми знаємо, яке тривале голодування він витримав і не зламався. І те, що у в’язничних стінах він пише прозу, — це свідчення великої мужності, сили духу і постійної роботи над собою... Ці оповідання дуже біографічні, а поза життям самого героя оповідань постає непривабливо сувора доба на зламі двох суспільних ладів, на зламі цінностей».

Українська барва Північної Добруджі

12 вересня в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки й участі наукових установ, представників державних та громадських організацій, фондів, Генерального консульства Румунії в Одесі та Союзу українців Румунії відбудеться презентація української громади Північної Добруджі.

Наша розмова — з ініціатором заходу, деканом факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, професором В’ячеславом Григоровичем КУШНІРОМ.

— Що спонукало до організації такого заходу?

— Загальновідомо, що українці мешкають у багатьох країнах світу. Зокрема й у Румунії, де одна група, на півночі країни, автохтонна, а на південному сході (Північна Добруджа) — переселенська, тобто діаспорна.

Численні українські діаспори утворювалися в різні часи, з різних причин і за різних умов. Там, за кордоном, українці ставали громадянами інших держав, але історію і культуру свого народу намагалися знати, а українську ідентичність не втрачати. Успішність виконання цих завдань залежала і від зв’язків з Україною. Однак якщо з Молдовою в радянські часи у нас фактично не було кордону й українці мали постійні та безперервні контакти з історичною Батьківщиною, то стосунки з українцями в Румунії суттєво обмежувалися. Сьогодні ситуація кардинально інша. Відкриваються широкі можливості, зокрема й для поглиблення міждержавних відносин України з Румунією, й українська громада може відігравати у цьому важливу посередницьку роль. Але маємо знати про стан української громади в сусідньому з нами повіті — Тульча.

Як приборкати зубний біль?

Зубний біль — один з найнеприємніших. Його поява свідчить про серйозні проблеми зі здоров’ям зубів, а відтак необхідно відразу звернутися до стоматолога.

Але часом зубний біль може «застукати» нас у найневідповідніший момент, коли нема часу або можливості відвідати лікаря. Що ж робити у такому випадку?

Точковий масаж. Такий вид масажу, звичайно ж, допоможе знизити больові відчуття, але ненадовго. Він підійде у тому випадку, якщо біль застав вас у дорозі. Суть масажу — вплив на певні точки на обличчі: біля основи вуха зі зворотного боку, між вилицею і нижньою щелепою, а також поглибленнями між вказівним і великим пальцями.

Звідусіль

Іспанський Стоунхендж

Через сильну спеку й посуху в Європі висихають річки, озера та водосховища. Дно одного з пересохлих водосховищ біля іспанського містечка Касерес і подарувало місцевим жителям «новий Стоунхендж».

Культова споруда, ймовірно, була зведена кельтськими племенами, що проживали свого часу на Піренейському півострові. Місцеві ЗМІ вже прозвали знахідку «новим Стоунхенджем».

Одесі — 604+

Давно не була на так званому дні народження Одеси. Надто гамірно, не надто висококультурно. Та й дата народження нашої Причорноморської перлини аж ніяк не та, яку тут прийнято святкувати велелюдно.

Та цьогоріч якраз у ці дні приїхали на Одещину на відпочинок однокласниці. Рідко бачимося, бо вони — на Львівщині, а мене майже чверть віку тому журналістські стежки привели сюди, у південний край. «Давай, — зателефонували, — зустрінемося, тим більше, що нагода є: побачимо Одесу святкову».

Людей ввечері, якраз тривав концерт, на Дерибасівській, Приморському і Потьомкінських справді було дуже багато. Ідучи поруч, щоб щось сказати одна одній, треба було кричати. Гармидер.

«Східняк»

І знову — дорога… Тут — як символ руху України: до переможного миру, до самої себе, до… Тому що це — Донбас, так само українська земля, хоч, звісно, не такі самі люди…

А втім, чому ж не такі самі? Принаймні, один з цих двох друзів-військовиків ЗСУ, той, що з позивним «Борода», котрі воюють поруч, а тепер оце їдуть пошарпаною автівкою, — він таки ж тутешній, донбасівець, справжні-сінький східняк й навіть зустрічає дорогою знайомих. Вони їдуть упродовж усього фільму почерез цей Донбас, минаючи блокпости і прифронтові села й містечка, минаючи і шахти, й терикони, і степ, і ліс… І зустрічають, звісно, людей різних. Одні позирають у бік «укрів» скоса та спідлоба, й навіть чутно уривки розмов типу «замотаємо в скотч та й перекинемо на ту сторону». А поряд з ними — добрі, гостинні, зичливі люди, також донбасівці. І що робити з усім цим Україні — воюючій країні, котрій «набридла ця війна» і котра постійно говорить про мир та зазвичай уже й не помічає на вулицях своїх мегаполісів людей у камуфляжах — чи з нагородами вони, чи без кінцівки… Країні, котра наразі сама на знає, або ж не годна дотямити, чого вона хоче.

Із військовиків — у менеджери

У 59-у гарнізонному будинку офіцерів Одеси за підтримки Офісу НАТО в Україні відбулася церемонія закриття курсу перепідготовки військовослужбовців, запланованих до звільнення або звільнених у запас. З огляду на приморську специфіку регіону слухачі навчалися за напрямком «Менеджмент перевезень і логістика», що значно підвищує їхні шанси працевлаштуватися за обраною спеціалізацією.

В урочистій церемонії закриття взяли участь представники органів місцевої влади, громадськості та Військово-Морських сил України.

Як зазначив уповноважений представник командування ВМС ЗС України Олег Найда, навчання пройшли 22 військовослужбовці, переважна більшість з яких і під час служби мала схожу спеціалізацію. Відтак курси за програмою «Менеджмент перевезень і логістика» відкрили унікальну можливість для слухачів адаптувати свої військові навички і знання до специфіки цивільного законодавства в галузі морських та річкових перевезень і після отримання свідоцтва про закінчення навчання й проходження акредитації в Державній морській адміністрації знайти престижну та високооплачувану роботу. Такі шанси дуже реальні, оскільки в приморському регіоні працюють багато підприємств, установ та фірм, які займаються організацією водних перевезень.

Без «п’ятаків» і шкільної форми

Що зміниться в житті українців восени?

Літо — то коротка відрада, яка наразі закінчилася. Та не варто сумувати, тим паче, що в давні часи саме осінь вважалася початком нового року, і зміни, які запроваджувалися цієї пори, визначали подальший життєвий ритм. От і нинішньої осені на нас чекає багато нововведень, які, кажуть, мають поліпшити наше буття. Чи так це?

Уже 3 вересня перші зміни відчули на собі школярі, їхні батьки та вчителі. По-перше, скасована обов’язкова форма, по-друге, вчителі віднині не розголошуватимуть оцінок учнів (це табу), по-третє, пішли в добре (чи погане?) минуле й дошки пошани.

Якщо в школі бракує викладачів — то тепер директор має право долучати до співпраці приватних репетиторів. У перший місяць осені зар-плата педпрацівників дитсадків і ПТУ, яких не торкнулося торішнє підвищення, зросте на 10 відсотків. Вихователька в садочку, скажімо, отримуватиме не 4173 гривні, а 4590.

Томатна terra incognita

Про перспективи експорту української тепличної продукції на міжнародні ринки

З якими проблемами зіткнувся український плодоовочевий бізнес? Які ринки найперспективніші для збуту тепличної продукції та які існують шляхи поліпшення ситуації для вітчизняних виробників?

На ці та багато інших питань відповів директор Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Федір Рибалко, виступаючи на першій міжнародній конференції «Тепличний бізнес України-2019».

Сучасна. Креативна. Твоя

Найстаріша публічна книгозбірня України – Одеська національна наукова бібліотека – готується до свого 190-річчя.

Нагадаємо, вона (тоді Одеська міська публічна бібліотека) була заснована 13 (25) вересня 1829 року. За дату заснування взято підписання  імператором рескрипту про організацію бібліотеки в Одесі, хоча саме її відкриття відбулося 5 (17) квітня 1830-го.

Екскурс в історію

Як пояснював мотиви відкриття публічної бібліотеки її директор Микола Музаркевич (1843–1852), «заснування її покладено в 1829 році, саме у той час, коли в Одесі казенні та приватні навчальні заклади почали примножуватися числом і збільшуватися кількістю учнів...». Інший директор книгозбірні Михайло Попруженко (1896–1919) у своєму нарисі «Одесская городская публичная библиотека. 1830–1910» пояснював це, зокрема, тим, що «в Одесу задля вигоди торгівлі у перші ж роки її існування прибуло дуже багато іноземців, які принесли сюди широкі погляди на просвітництво, а також бажання не позбавляти себе того, до чого вони звикли у себе на батьківщині».

Вокальний ужинок Карини Кардаш

Завжди приємно розповідати про перемоги наших співвітчизників, особливо, коли йдеться про перемоги дітей, та ще й на міжнародних конкурсах.

Так, наша землячка — тринадцятирічна музикантка і вокалістка Каринка Кардаш, учениця дитячої музичної школи №3 та спеціалізованої школи №69 — на престижному міжнародному фестивалі мистецтв «Creativefestivalsaroundtheworld» (варто, мабуть, зауважити, що серед членів журі нема представників України), який проходив у містах балтійських країн, серед величезної кількості учасників (свої таланти демонстрували діти з понад 20 держав) виявилася найсильнішою в категорії «miss 12—14» і привезла до Одеси чимало найвищих нагород. Зокрема, гран-прі та переможний кубок з Риги в номінації «вокал» і перше місце в номінації «фортепіано», першу премію та кубок в номінації «вокал» і друге місце з «фортепіано» із Стокгольма, а також першу премію та кубок переможця з вокалу з Юрмали.

Джаз-наступ

21—23 вересня у нашому місті  відбудеться  вже дев’ятнадцятий міжнародний джазовий фестиваль Odessa JazzFest. Музичне свято організоване завдяки підтримці міськради та  облдержадміністрації.

Свої авторські програми джазмени з України та ще 12 країн представлять у Літньому театрі Міського саду (вхід вільний) і в Одеській філармонії.

У перший день — 20 вересня — фестиваль продемонструє аудиторії дуже різні за характером явища сучасного джазу.

Концерт в Літньому театрі відкриє сет польсько-литовського проєкту Wojtek Pilichowski and Klaipeda Jazz Band. Музика його лідера бас-гітариста Войтека Піліховського — це коктейль із джазу, фанку та електроніки, замішаний на блискучій віртуозності. Черговим експериментом досвідченого польського джазмена стала його колаборація з молодими талановитими імпровізаторами з Литви — Klaipeda Jazz Band.

Продовжить  програму львівський проєкт Rockoko, у складі якого, окрім скрипки, почуємо незвичні для традиційної джазової музики віолончелі. Участь львів’ян — результат співпраці Odessa JazzFest і фестивалю шоукейсів Kyiv Music Days. Візитна картка Rockoko — кавери й авторські композиції в жанрі symphonic rock, розбавленому елементами популярної і танцювальної музики, а також електроніки, металу і джазу.

Донбас: замість симфонії — какофонія

Громадська організація «Культпросвіт» за підтримки Українського клубу Одеси, обласного центру патріотичного виховання та організації дозвілля дітей і молоді, кінотеатру «Сінема Сіті» запрошують на безкоштовні покази українського кіно.

У понеділок, 16 вересня, о 17.00 відбудеться кінопоказ документальної стрічки «Какофонія Донбасу». Це — фільм-міркування, ідея якого — дослідити створення міфу про Донбас, керуючись архівними матеріалами документального та ігрового кіно.

Перекус із... сальмонелою

У перший день осені до Одеської міської інфекційної лікарні один за одним госпіталізували 40 осіб, із них 10 — діти віком від 3 до 17 років, з попереднім діагнозом гастроентероколіт.

Недужі пов’язують розлади зі з’їденою напередодні шаурмою, яку купували на вулиці Торговій у селищі Авангард Овідіопольського району.

Станом на ранок 4 вересня в лікарні перебували 23 пацієнти, четверо з них — діти. Людей вимучує слабкість, відчуття тривоги, висока температура тіла, блювота, болі у животі та пронос.

Як розповіла під час брифінгу днем раніше головний лікар Одеської інфекційної лікарні Світлана Лаврюкова, надійшли результати лабораторного дослідження госпіталізованих з Авангарду пацієнтів із симптомами отруєння: 13 із них виявилися зараженими сальмонельозом.

Які болячки чатують у салоні краси?

Відвідуючи салони краси, ми навіть не здогадуємося, що можемо заразитися досить небезпечними хворобами. Манікюр, педикюр, укладання волосся, нарощування вій… Існує безліч процедур, якими користуються представниці прекрасної статі, забуваючи, що в салонах на них чатують і болячки. Які саме?

Грибок нігтя. Найчастіше любительки манікюру й педикюру заражаються грибком. Це відбувається через те, що майстри не приділяють належної уваги дезінфекції інструментів. Щоб захистити себе від цієї неприємної хвороби, після кожної процедури обробляйте кисті та стопи спиртом або йодом.

Герпес. Головна небезпека цього вірусу в тому, що його неможливо вивести з організму. Заразившись, ви житимете з ним усе життя, підтримуючи його в стадії ремісії. У більшості випадків вірус потрапляє в організм під час процедури чищення обличчя, манікюру, педикюру, тату та пірсингу.

Найкраща ягода на сніданок

Для тих, хто хоче дійти до бажаної форми, дієтологи пропонують одне особливо смачне частування як спосіб розпочати день і запобігти голоду до обіду.

Йдеться про щоденну чашку малини, ароматної та смачної ягоди, яка дає колосальні вісім грамів клітковини — вдвічі більше, ніж у чашці полуниці, і десь стільки ж, як у чашці деяких видів бобів. Ця ягода може бути ідеальною на сніданок у поєднанні з йогуртом або кашею.

Дистанційні послуги ПФУ

17 вересня із 10.00 до 11.00 відбудеться пряма «гаряча» телефонна лінія першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Олени Михайлівни Аброскіної на тему «Про надання дистанційних послуг органами ПФУ та деякі інші питання пенсійного забезпечення».

Дзвінки приймаються за номером (048)728-29-88.

Звідусіль

Найбільший у світі електропором

Повністю електричний пором Ellen, який може перевозити 30 автомобілів і 200 пасажирів, здійснив свій перший рейс на півдні Данії.

Як повідомляє CNBC, пором оснащений системою батарей потужністю 4,3 мегават-години, яку поставила швейцарська компанія Leclanche, що займається зберіганням енергії.

За словами гендиректора Leclanche Аніла Срівастави, Ellen є «попередником нової ери в торговельному морському секторі». Головне ж, додав він, використання електричного порома впродовж одного року дасть змогу значно скоротити шкідливі викиди, зокрема, на 2000 тонн вуглекислого газу, 2,5 тонни твердих частинок та 1,4 тонни діоксиду сірки.

Із пляжу — на нари

Правоохоронці Італії затримали двох французьких туристів, які везли додому 40 кілограмів піску, набраного на пляжі Сардинії, повідомляє Le Parisien.

Пісок виявили в автомобілі французів, який заїжджав на пором. Його, пояснили туристи, вони набрали на згадку про гарний відпочинок, як сувенір. От тільки чому аж 40 пластикових пляшок?!

Утім, питання навіть не в кількості, а в принципі. Річ у тому, що в Італії пляжний пісок є громадською власністю і його заборонено брати додому.

Тепер французам загрожує від одного до шести років позбавлення волі за крадіжку за обтяжливих обставин.

Про рідномовні обов’язки

90 років тому, у серпні 1929-го, в історії нашої газети (а вона, нагадаємо, веде свій лік із липня 1917-го) сталася визначальна, знакова подія: тодішня «Чорноморська комуна» почала виходити українською мовою.

Мінялися зміст й обличчя видання, теми й герої публікацій, кореспонденти й редактори…

Незаперечним і недоторканним залишалося одне — мова часопису. Як потвердження того, що Одеса є хоч і зросійщеним, але українським містом, що весь край наш причорноморський, попри заселеність різним за етнічним походженням людом, є хоч і особливою, як особливими є й усі інші регіони нашої соборної держави, але невід’ємною частиною України. А в українському краю і мова має бути українська. І газета україномовна.

Газетна справа нині дуже накладна. Скрізь. Про проблеми європейських друкованих ЗМІ розповідав під час недавньої зустрічі у редакції «Чорноморських новин» британський журналіст Марек Бекерман, один із чотирьох експертів, які на замовлення Європейської Комісії досліджують стан незалежної преси в Україні. Найбільший з викликів — це, звісно, електронна мережа, яка захоплює в свої тенета дедалі більше вчорашніх читачів книжок, журналів, газет. З огляду на таку тенденцію мусимо шукати нішу й там, пропонуючи користувачам інтернету якісну, конкурентоспроможну електронну версію видання.

Недешева оренда

Орендна плата за сільськогосподарські землі в Україні перевищила рівень окремих країн Європейського Союзу, поінформувала заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Ольга Ходаківська.

За її словами, нині середньорічна орендна плата за землі сільськогосподарського призначення в Україні для земель державної власності досягла 120 євро/га, приватної — 100—105 євро/га. При цьому вона перевищила плату за орендовані угіддя у Словаччині (50 євро/га), Латвії (57 євро/га), Естонії (58 євро/га), Хорватії (69 євро/га), Литві (99 євро/га) та Чехії (104 євро/га), а також наближається до рівня відповідного показника у Словенії (134 євро/га), Іспанії (148 євро/га), Угорщині (160 євро/га) та Швеції (160 євро/га).

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, у деяких областях України (Хмельницька (278 євро/га), Вінницька (255 євро/га) та Полтавська (237 євро/га) — по землях державної власності, а також у Черкаській (250 євро/га) — щодо приватних земель, — орендна плата за сільгоспземлі уже перевищила рівень Франції (215 євро/га), Люксембургу (244 євро/га) і наближається до показників Австрії (288 євро/га) та Ірландії (295 євро/га).

Кличе дзвоник у Країну знань

Шановні педагоги, школярі, студенти і батьки!

Прийміть сердечні вітання з Днем знань! 1 вересня — один із найбільш хвилюючих і радісних днів для всіх учасників освітньо-го процесу.

Мої особливі привітання першокласникам, адже саме для вас сьогодні дзвенить перший дзвоник. Тож нехай перший день у Країну знань буде радісним, щасливим і захоплюючим. Поважайте своїх батьків та цінуйте мудрість педагогів.

Вітаю учнів та студентів! Не забувайте, що знання дадуть можливість знайти себе в сучасному світі, стати справжніми громадянами України. Бажаю кожному з вас наполегливості та успіхів у навчанні, вірних друзів, цікавого і насиченого освітнього року!

Діджиталізація, інклюзив та «абетка для директора», або Новий навчальний рік очима педагогічної спільноти

Напередодні 1 вересня відбулася серпнева конференція педагогічних працівників. Обговорювали виклики та перспективи в галузі, реформи, а також зарплати вчителів, вихователів у дитячих садочках і викладачів профосвіти

В Одеській області функціонують 816 закладів загальної середньої освіти. У вересні дітей зустрічатимуть 1300 перших класів, а це — 29 тисяч учнів. Випускників у нинішньому навчальному році — трохи більше 11 тисяч.

За цей рік була проведена й зараз продовжується робота з діджиталізації (з англійської digitalization — буквально «оцифровування», тобто переведення всієї інформації на цифрові технології) освітнього простору. Крім того, придбано обладнання для предметних кабінетів української мови та літератури школам з мовами національних меншин. До інтернетної мережі підключено всі заклади загальної середньої освіти, а 89 відсотків з них забезпечено Wi-Fi.

Можна й у шапці

Із жовтня українці зможуть фотографуватися на документи, не знімаючи головного убору. Відповідну постанову Кабміну від 17.07.2019 №683 оприлюднив «Урядовий кур’єр».

Відтак, як зазначає «Закон і Бізнес» (https://zib.com.ua), уряд скасував одну з найсуворіших вимог до оформлення документів, і відтепер дозволено фотографуватися на паспорт у головному уборі.

«Бо Україна — над усе»

Українці ніколи не мали рабської душі. Понад усе цінували волю, свободу, незалежність. Так було у всі віки. Таким є і нинішнє покоління. Такими є ті, хто зараз захищає свою землю на сході держави.

У бій ідуть незламним військом
І, не шкодуючи життя,
Ведуть народ до перемоги,
Бо перемога — це життя.
 
Життя не в рабстві, не в неволі,
Життя яскраве і святе.
І жити будемо на волі,
Бо Україна — над усе.

Це рядки із вірша, який написав воїн АТО, житель села Байбузівка Іван Вдовичин. У День Незалежності він зачитав його біля пам’ятника Тараса Шевченка і заслужив у відповідь довготривалі аплодисменти.

Чи пасує Дюку вишиванка?

Складно уявити Одесу без її пам’яток, що стали невід’ємною частиною міського вигляду, і, тим більше, інший образ Дюка.

Досконаліше за формою і змістом рішення, ніж те, яким побачив свого бронзового героя скульптор, академік Іван Мартос, неможливе в принципі.

Благородна простота і тиха величавість ходи Дюка заворожують глядача. Хартія, або просто сувій, затиснутий у його лівій руці, — символ майбутніх звершень, а ще ж «є атрибут великих подвигів і чеснот», як писав творець пам’ятника Іван Мартос, натякаючи на те, за що коронував Дюка лавровим вінком.

Фантазія і праця Мартоса відбилися в ліпних прикрасах палаців у Царському Селі та Павловську, динамічній статуї невдахи Актеона для Великого каскаду Петергофа, мармуровій імператриці Катерині ІІ, що з майстерні скульптора зайшла в зал засідань Московського дворянського зібрання.

А остаточно визнаним майстром зробить Івана Мартоса пам’ятник К. Мініну і Д. Пожарському в Москві. У цьому монументальному творінні відобразилися його естетичні пристрасті.

Серед нижньогородців, які жертвують ополченню зброю та обладунки, можна розгледіти й фігуру самого скульптора. Римський патрицій, одягнений у тогу, здійснюючи батьківський подвиг, веде своїх синів у зібране для походу військо. Профільний портрет Мартоса виконав його учень Самуїл Гальберг, домігшись, як стверджували сучасники, вражаючої схожості.

Громадянське подвижництво і тога в роботах Мартоса стають нерозлучними.

Сюжет барельєфа, придуманий Мартосом, виявиться пророчим. Натурою скульптору служили його сини, один з яких — Олексій — пізніше воював в армії Кутузова, а другий — Микита — загинув від рук наполеонівських солдатів уже у Франції.

На тильну сторону пам’ятника Мартос помістив табличку з лаконічним написом, наче простий майстровий: «Склав і створив Іван Петрович Мартос родом з Ічні».

Дядько Мартоса був сотником ічнянської сотні, що прославився майстерним різьбленням по дереву, нащадком лубенського полкового судді, як і його брат, батько скульптора. Іконостас церкви містечка Ічні, що на Чернігівщині, та її дерев’яні лики, які оживають у випадкових променях сонця, вражали тамтешніх парафіян своєю пластикою.

Київ — серед найдружелюбніших

Київ потрапив до списку найдружелюбніших міст світу за версією туристичного видання Big 7 Travel.

Рейтинг формували читачі видання, які оцінювали, наскільки гостинні жителі різних міст, чи допомагають туристам знайти дорогу і чи легко підтримують спілкування з приїжджими у міських закладах. Загалом було опитано близько півтора мільйона осіб.

«Ви б не подумали, що Київ потрапить до рейтингу найдружелюбніших міст планети, але він у ньому. Люди там можуть не зразу стати вашими найкращими друзями, але молоде покоління особливо привітне до незнайомців», — написали у Big 7 Travel.

У першій п’ятірці рейтингу — Ванкувер, Куала-Лумпур, Брюгге, Тамбей і Гамбург.

У кінці списку — Рим, Касабланка та Берлін.

За паритету двох естетик

Новина, якої кілька років поспіль чекали художники Одещини та всі, причетні до образотворчого мистецтва. Цими днями прийнято, нарешті, рішення про встановлення мистецької премії імені народного художника України, академіка Михайла Божія. Про це 23 серпня, у День Державного Прапора, повідомив очільник Одеської організації Національної спілки художників України Анатолій Горбенко, відкриваючи традиційний святковий вернісаж у виставковій залі, що на вул. Торговій, 2. Присутні зустріли це повідомлення оплесками. Іменна премія буде присуджуватися у п’яти номінаціях, по 10 тисяч гривень кожна.

За вже усталеною традицією, Анатолій Горбенко похвалив своїх колег за їхню творчу активність, а організацію в цілому — як кращу з-поміж інших у країні. А також закликав бути вимогливішими до себе, підіймати планку своєї творчости, щоби самому щоразу перейматися красою та майстерністю зробленого.

Ще одна традиція: на кожному з подібних вернісажів вручати грамоти за кращі роботи, подані на виставку. Цього разу «іменинниками» стали художники Анна Носенко, Злата Шишман та Олександр Киртока.

На запереченні сталого, або Музеї прагнуть діалогу

Чергову експозицію на основі нової концепції запропонував Музей сучасного мистецтва Одеси (вул. Леонтовича, 5). Це соціокультурний проєкт, що демонструє значні можливості молодого музею, який заснований десять років тому в нових політичних та економічних умовах і який його фундатори розглядають як своєрідну альтернативу аналогічним традиційним, державним установам. Музеї, як і мистецтво, розвиваються на антитезі, запереченні сталого.

Не в останню чергу динамічність зміни постійної експозиції цього приватного музею обумовлена, на мою думку, кількома факторами: обмеженістю виставкових площ, фондом, що розростається, прагненням його охопити й осмислити, а також пошуком контакту з глядачем, здоровим піаром і бажанням інтриги.

Нині не можна не помітити певної схожості у підходах МСМО та Одеського художнього музею, і це стосується не лише динамічного переформатування «постійно діючої» експозиції, але й зміни вікового цензу його праці-вників — персонал омолоджено. Дедалі частіше у ролі кураторів виставок виступають молоді й амбітні арт-ділери. Значною мірою це пояснює й помітне зростання серед відвідувачів молоді, спраглої креативу. У кадровому підборі превалюють критерії не стільки специфічно мистецтвознавчої підготовки, скільки загальної культури претендента, неординарності його мислення, а ще — належності до певної субкультурної групи.

«Улюблені простори»

Група художників-мариністів «Ланжерон» представляє виставку «Улюблені простори», яка із 3 по 28 вересня експонуватиметься в Одеському історико-краєзнавчому музеї.

Актив цієї групи вже протягом багатьох років організовує пленери і виставки у мальовничих регіонах України, а також у природно-історичних заповідних місцях Одещини.

І хоча роботи, представлені на виставці, виконані в різних стильових рішеннях, їх можна об’єднати за такими ознаками, як професіоналізм, сміливе поєднання кольорів, щирість у передачі почуттів. На полотнах художників арт-групи «Ланжерон» — любов до рідного міста, колоритних куточків морського узбережжя, тихих лиманських заплав.

Батько «Енеїди» і Буджацький край

9 вересня українці відзначатимуть 250-літній ювілей Івана Котляревського, автора славетної «Енеїди» і незабутньої «Наталки Полтавки», одного з фундаторів української літератури. Майже два роки він провів у Бессарабії та Буджаку. Як офіцер російської армії брав участь у російсько-турецькій війні 1806—1812 років.

Що змусило його піти до війська й чому після завоювання Буджаку штабс-капітан Котляревський, нагороджений за хоробрість орденом святої Анни, пішов у відставку? Про це, а також про інші цікаві факти з біографії ювіляра якраз і йтиметься нижче.

Народився майбутній класик української літератури 9 вересня (29 серпня за ст. ст.) 1769 року на околиці Полтави у родині дрібного чиновника міського магістрату Петра Котляревського, дворянина за со-ціальним станом. Мати, Параска Жуковська, походила із сім’ї козака Решетилівської сотні. Родина була небагатою, іноді малому Іванку доводилося вдовольнятися шматком хліба й ходити босим, але весела вдача допомагала зносити домашні нестатки.

Козацька земля Кубань

16 серпня 1792 року почалося заселення Кубані українськими козаками

Уперше запорозькі козаки з’явилися на Кубані на початку 1740-х років, але імператриця Єлизавета суворо заборонила їм там селитися, і вони змушені були полишити облюбовані землі.

Згодом козаки робили ще кілька спроб оселитися там, але Петербург щоразу відмовляв прохачам у колонізації.

Незадовго до зруйнування Катериною ІІ Січі та ліквідації Запорізького козацького війська (червень 1775-го) частина козаків почала осідати в нижній течії Дунаю, на території, яка належала турецькому султану. Так було утворено Задунайську Січ. Вона зростала й зміцнювалася, що, у свою чергу, унеможливлювало участь українських козаків у військових діях на боці Росії. Особливо очевидним це стало на початку російсько-турецької війни 1787—1792 років. Росії потрібна була легка кавалерія, люди, які добре знали місцевість. Почали набирати колишніх запорожців, яких під час тієї війни оформили як Чорноморське козацьке військо. Можна сказати, що це була певного роду піар-акція: мовляв, дивіться, як добре запорожцям під крилом «матушки-цариці» — Січ хоч і зруйнувала, але козацтво все одно відродила.

Мовні маркери і толерантність

Зізнаюся, був трохи здивований, коли почув, що почесний консул України в місті Шіофок (Угорщина) Золтан Хорват, налагоджуючи ділові контакти з нашими бізнесовцями, паралельно пропагує угорську мову на Донбасі.

Про свою мотивацію він пише так: «В Угорщині деякі соціальні проєкти я реалізую за допомогою власного благодійного фонду. Цю справу ми успішно зробили й у Волновасі: наприкінці року учні однієї зі шкіл отримали комп’ютерний клас. Місцеві дітки щоразу тепло приймали мене, але без перекладача нічого не розуміли, що я їм розповідаю. Тоді мені прийшла ідея запропонувати школярам вивчати угорську мову як іноземну. На мою пропозицію зголосилося десять діток. Ми закупили і привезли для них угорськомовні підручники і після новорічних канікул провели перший онлайн-урок. Під час літніх канікул я запросив усю цю групу разом з двома вчителями на відпочинок та практичне оволодіння угорською в Шіофоку на Балатоні...».

До слова, Золтан — наполовину українець: його мама — з Тернопільщини. Бував неодноразово у діда з бабою, тож міг би й українську вивчити досконало. А так... Скаржиться, що дітки Донбасу не розуміють як слід угорську.

Правити архів не гоже

Про україномовну чуйність Миколи Гоголя

У лютому 1838 року Микола Гоголь не зміг завчасно сповістити Богдана Залєського про те, що проїздом буде в Парижі, а тому й не застав земляка вдома і довелося написати своєму другові короткого листа:

«Дуже, дуже було жалко, що не застав пана земляка дома. Чував, що на пана щось напало, не то соняшниця, не то завійниця (хай присниться їй лисий дідько), та тепер, спасибі богу, пан буцім, кажуть, зовсім здоровий. Дай же боже, щоб на довго, наславу усій Козацькій землі і давав чернецького хліба всякій болизні і злидням. Та й нас би не забував, писульки в Рим слав. Добре б було, якби і сам туди коли-небудь примандрував. Дуже, дуже близький земляк, а по сердцю ще ближчий чим по землі. Микола Гоголь».

Сто сонетів Михайла Гершковича

Нещодавно в одеському видавництві «Астропринт» побачила світ нова поетична книжка Михайла Гершковича «Сто сонетів».

Збірка знайомить читачів із сонетами, написаними як в останні роки, так і в роки поетової молодості. Об’єднує їх тема любові до рідного краю, до України, небайдужості і причетності до справ земних, до проблем вічних і повсякденних. Сонети різної тематики — це ліричні роздуми, сповнені цікавих художніх образів, відвертості, просякнуті нотками сповідальності та філософських сентенцій, любов’ю до життя. Ця лірика, переконаний, не залишить байдужою нікого.

Кожну нову книжку Михайла Гершковича чекаю з особливим зацікавленням. Для мене це зустріч з талановитим поетичним словом, словом патріотичним і щирим. Його любов до витонченої літературної творчості, його враження про свій час, свій народ, свою Україну, дуже проникливі, западають у душу, а відтак віриш, що поет, який так тонко відчуває слово, його красу і силу, живе і працює «З рідним краєм в серці». Чого не можна забрати у Михайла Гершковича, то це бажання творити новітній літопис рідного Балтського краю й України.

Шопінг в Україні — не лише горілка й цигарки

Україна дедалі частіше стає країною відвідин для поляків. Міста нашого східного сусіда (крім Львова) досить добре підходять для катання на роликах — завдяки широкому використанню асфальтового покриття, яке, на жаль, часто міняють на криву плитку.

Що варто привезти з такої поїздки? Всупереч розхожій думці — не тільки горілку, пиво та сигарети. Нижче — суб’єктивний огляд продуктів, які я особисто привозив до Польщі зі своїх мандрівок Україною. Купував їх не стільки через ціну (але й це також), а, перш за все, за смак та високу якість.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua