Рубрики : Без рубрики

Мертвий сезон

Наприкінці липня — на початку серпня в українській політиці зазвичай настає мертвий сезон. Заможні законодавці розлітаються по сейшельських, канарських та мальдів-ських виборчих округах. Ті, хто бідніший, освоюють вітчизняні курорти. Виконавцям важче. Державу ні на хвилину не можна залишити без керівної і спрямовуючої сили.

Ремонт. Як багато в цьому слові...

Спрямовувати при цьому треба так, щоб народ не забував про досягнення керівництва. У середу, 19 липня, прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів розширене засідання Кабінету міністрів саме з цією метою. Звіт про діяльність уряду за перше півріччя 2017-го Володимир Борисович презентував під заголовком «Капітальний ремонт країни». Не більше і не менше.

Статистика — кумедна штука. Для інтерпретацій вона дає не менше приводів, ніж історія чи літературознавство. Скажімо, економічне зростання на 2,5% у першому кварталі 2017 року можна вважати досягненням, якщо забути про точку відліку, економічну яму, в якій Україна застрягла за результатами минулого року. До речі, тепер це зростання сповільнилося і за перше півріччя складе, очевидно, не більше 1,5%.

Рубрики : Без рубрики

Колосся нашої Перемоги


Приазовський Степ ще з часів Великої Скіфії був відомий античному світу своїм зерном. У козацькі часи, коли тут порядкували запорожці Кальміуської паланки, славні отамани Велигура та кошовий Січі Петро Калнишевський, зерно стало одною з головних статей прибутку війська — його вирощували українські селяни, котрі під захистом козацтва від панщини могли брати в обробіток стільки землі, скільки могли обробити, сплачуючи до військової скарбниці відсотки.

Після руйнування Січі цей Степ став ще більше оброблятися руками українських селян і саме зерно стало тим продуктом їх-ньої праці, який забезпечував добробут не одному поколінню нашого народу. Саме через нього московські продзагони то-дішніх гібридних військ червоної імперії, що грабували зерно та майно, приперли в цей Степ — і проти них повстали місцеві нащадки запорожців у лавах армії Нестора Махна. І не одною сотнею зайд було рясно угноєно цей Степ. Тоді вдалося обдурити волелюбних селян так званим НЕПом, а потім, у страшних 1932—1933 роках, жорстоко помститися, виморивши Голодомором цвіт селянства.

Друга Світова страшним котком пройшла по цьому Степу. Замість виморених голодом селян сюди привезли переселенців з різних куточків України, багато галичан, подолян, волинян. Вони підіймали сільське господарство після попередньої війни...

Рубрики : Без рубрики

Хто перший витягнув зі скриньки...

Із «Чорноморською комуною» вперше впритул познайомився в 1965 році у новоствореному Ширяївському ра-йоні. Редактор «районки» Іван Лук’янович Бондарук запро-сив мене виручити хоч на вчительську відпустку, бо нікому, мовляв, робити газету. Мишка Ракітіна райком наказав прибрати за фейлетон про начальника дорогобуду, який кинув на стіл першому партбілет і заявив: «Або я, або отой шолкопьор!..». Довелося виручати на всю відпустку.

Одна справа — аматор-дописувач, а інша — професійний журналіст. Мав «Яву-250». Я завідував відділом листів, а Мишко був у мене кореспондентом. Я писав початок і кінець — про перші промені сонця і втомленого комбайнера чи тракториста, а Мишко вкладав у статтю душу. На редакційному столі лежали різні газети: сусідніх районів, «Знамя коммунизма» та інші російськомовні одеські. А рідномовною була єдина «Чорноморка». Підключився до нової газети Іван Іванович Блажко, який і підказав вчитися мудрості, зокрема обирати теми, у «Чорноморки».

Коли у 1967 році створили новий Красноокнянський район, бо укрупнення районів завдало лише збитків, Федір Васильович Усенко запросив мене в тамтешню газету вести відділ листів. Потім дізнався про прекрасну рекомендацію Івана Лук’яновича Бондарука: 48 днів не пропали марно. Федір Васильович ледь не примусово заставляв молодий колектив перечитувати «Чорноморську комуну» — якщо хочете стати журналістами.

Рубрики : Без рубрики

Старт у друге століття


19 липня у Золотій залі Одеського літературного музею зібралися друзі «Чорноморських новин», аби вшанувати славний ювілей — 100-річчя виходу першого номера газети. Дякуємо всім, хто долучився до нашого свята — урочистого, бо ж були офіційні привітання та нагороди, й дуже родинного водночас.

Ми, колектив «Чорноморки», ще раз упевнилися в тому, що українське слово затребуване і в Одесі, і в усьому Причорноморському краї, що нашу працю, нехай і скромну, але щиру й самовіддану, бачать, цінують і підтримують, що, зрештою, все, що робиться чесно, правдиво й з любов’ю, мусить вилитися у конкретний результат. Якщо не сьогодні, то завтра, післязавтра... Бо ж крапля по краплі — й наповниться відро. Головне — не розчаровуватися, не опускати рук, коли важко, не спинятися, а йти уперед, знаючи, що той шлях правильний, правдивий, праведний.

Втім, про свято. У вщент переповненому залі (на жаль, через обмеженість місць ба-гатьом довелося стояти, за що просимо вибачити) були ті, хто так чи інакше причетний до творення газети, хто на різних етапах її непростої історії зробив свій внесок у те, щоб «Чорноморка» дожила до свого сто-ліття й тепер уже ось цим — 21859-им — номером розпочала свій 200-літній літопис. Це, передусім, ветерани «Чорноморських новин» (тоді ще «Чорноморської комуни») — кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня Б.І. Дубров, заслужені журналісти України Й.О. Бурчо, О.М. Поліщук, А.І. Руденко, Б.І. Устименко, лауреат всеукраїнської премії в галузі публіцистики Т.Б. Чернецька, В.Я. Крижанівський, Г.О. Пронін, В.П. Борисова, В.Є. Вєдєнєєва, К.А. Діордійчук, Л.П. Стряпкіна, В.В. Хортів. Це вірні, бо перевірені випробуваннями, наші друзі зі «Спілки читачів», які чи не в найтяж-чі для «ЧН» 2010—2013 роки, за панування сумнозвісного режиму, стіною стали на захист «Чорноморки» й допомогли редакційному колективу забезпечити безперервний вихід видання. Це шановні наші автори і герої наших публікацій. Це представники духовенства, громадських і полі-тичних організацій, колеги-журналісти. Спасибі всім за увагу та привітання.

Рубрики : Без рубрики

Душа сповнена вдячністю...

Шановні чорноморці-новинарі!

На вашу журналістську честь луплю з усіх наявних у Карпатах (тут зараз перебуваю) самопалів!

Душа сповнена вдячністю вам за національне місіонерство, за збереження на Півдні України національного духу, неперебутніх цінностей українства. Саме завдяки вам Одещина та Одеса не забувають свого українського кореня.

Хай таланить вам усім та вашим читачам! Величезних тиражів і патріаршого довголіття.

З вами

Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ,
лауреат Національної премії
ім. Тараса Шевченка.

Рубрики : Без рубрики

До нових зустрічей!

Зі ста років існування «Чорноморки» понад п’ятдесят пов’язані з моєю родиною.

Газету завжди передплачували мої батьки, на її сторінках з’являлися мої перші вірші, тут публікувалися рецензії на мої перші книжки.

Відійшли у засвіти батьки. Летять роки й десятиліття. Але не проминає почуття щирої дружби до рідного часопису. Живіть, творіть і — до нових зустрічей. Як на шпальтах газети, так і за горнятком запашної кави!

Тарас ФЕДЮК,
голова Асоціації українських письменників, лауреат Національної премії
ім. Тараса Шевченка.

Рубрики : Без рубрики

Завдяки палким серцям...

Шановна редакціє «Чорноморських новин»!

Прийміть щирі вітання з нагоди столітнього ювілею газети. Редакція може з гордістю озирнутися на пройдений шлях, який ніколи не був легким. Але завдяки професіоналізму, таланту та палким серцям журналістів кількох поколінь ви пройшли цей шлях з гідністю.

Сьогодні журналісти «Чорноморки» показують приклад справжнього патріотизму, великою мірою сприяють формуванню свідомості громадянина, його активної життєвої позиції. Сподіваємося на подальшу співпрацю з вами на благо України.

Рубрики : Без рубрики

Психолога на війні не замінить жоден лікар

Українці добре знають, що таке війна та які трагічні наслідки вона несе. На жаль, уже не лише з фільмів чи книжок, а з реалій сьогодення.

Бойові дії на сході нашої країни змінили уявлення про ветеранів. Тепер це не тільки старенькі дідусі з безліччю орденів та медалей на грудях. Нині — це молоді хлопці, більшості з яких нема й тридцяти. Війна змінила їхнє життя, розділивши його на дві частини — «до» та «після». Чи зможуть вони після свисту куль, вибухів, поранень та втрати друзів адаптуватися у мирному житті? Чи здатні ті, хто не бачив пекла війни, зрозуміти їх, прийняти й підтримати?

Напевно, всі чули про поняття «посттравматичний синдром», тобто стресовий розлад, якого зазнають учасники АТО. Як розповідають самі бійці, що потрапили до медичних закладів, здебільшого лікарі таке захворювання намагаються вилікувати заспокійливими засобами, зокрема антидепресантами, за-мість того, щоб розібратися з проблемами його виникнення або відправити до психолога. Хлопцям насамперед необхідно лікувати душу, а не тіло.

Рубрики : Без рубрики

Законодавче «цунамі» і субсидовані округи

Завершилася шоста сесія Верховної Ради, під час якої народні депутати демонстрували різні рівні відвідування, голосування та активності. Громадянська мережа «Опора» відстежила діяльність парламентарів із листопада 2014 року до червня 2017-го, а це половина строку повноважень ВР нинішнього скликання.

Законотворча роль депутатів і рівень їхньої політичної відповідальності зростає. Половина чинних законів ініційовані саме депутатами, насамперед двох коаліційних фракцій — «БПП» та «Народний фронт». Третина чинних законів — справа рук Радикальної партії, «Самопомочі» й «Батьківщини». Відтак депутати відповідальні за поточну політику однаковою мірою з урядом та президентом. 

За словами керівника проекту «Опори» з моніторингу парламенту в рамках програми «Рада» Анатолія Бондарчука, лише 12% проектів, зареєстрованих упродовж цього періоду у Верховній Раді VIII скликання, стали законами. «Низький рівень продуктивності законотворчої роботи є інституційною проблемою українського парламентаризму, яка притаманна для всіх скликань Верховної Ради. Однак у цьому скликанні депутати вже ініціювали найбільшу кількість законопроектів, що залишає актуальною проблему законодавчого «цунамі». До речі, згідно з нашим моніторингом, народні депутати найменш продуктивні: із 4634 поданих проектів законодавчими актами стали 344, що становить лише 7%. Натомість уряд має показник продуктивності 30% — було ініційовано 756 законопроектів, з яких ухвалені 227. А найпродуктивнішим з показником у 83% є президент: глава держави ініціював 117 законопроектів, з яких набули чинності 97», — розповів він.

Рубрики : Здоров’я

Жінкам це необхідно

Безоплатна мамографія за програмою «Здоров’я» з кінця 2015 року проводиться в Одеському міському центрі здоров’я молочної залози при поліклініці №6. Плівка для мамографічного обстеження закуповується централізовано, за рахунок коштів міського бюджету.

У рамках виділеного на 2017 рік фінансування мамографічне обстеження вже пройшли 804 одеситки. Це дозволило діагностувати 196 випадків різних за-хворювань молочної залози. 

Загалом з початку дії міської програми обстежилися майже дев’ять тисяч одеситок, яким було зроблено понад 30 тисяч знімків у різних проекціях, виявлено 1876 випадків захворювань молочної залози.

Рубрики : Здоров’я

Двобій із залежністю — по телефону

Наприкінці червня в Україні запустили «гарячу» телефонну лінію і веб-сайт, які допомагатимуть нашим громадянам позбутися  тютюнової залежності.

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів на номер сервісу допомоги курцям 0-800-50-55-60 безоплатні і конфіденційні. Отримати консультацію можна також на сайті www.stopsmoking.org.ua через онлайн-чат або надіславши запит електронною поштою. Сервіс працює з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 15.00.

Національна безкоштовна «гаряча» лінія — це один із трьох всесвітньо визнаних підходів до надання послуг у відмові від паління, який рекомендовано ВООЗ. Подібні сервіси працюють у багатьох країнах і вже довели свою ефективність.

Рубрики : Без рубрики

Дякую за плідну співпрацю

Читаючи останнім часом у «Чорноморці» відгуки тих, хто потребував свого часу й отримав від неї необхідну для справи підтримку, згадав події 20-річної давнини.

У зв’язку з рішеннями прокомуністичної Верховної Ради щодо вшанування ветеранів з нагоди 50-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні в Україні ширився рух національно-свідомого ветеранства за створення організації україн-ських патріотів.

14 жовтня 1995 року в приміщенні Українського будинку культури на Рішельєвській, на урочистостях з нагоди річниці створення УПА зібралася, без перебільшення, краща частина одеського українства. Визначаючись з планами на майбутнє, прийняли рішення про створення в Одесі патріотичної ветеранської організації. Тут же визначилися зі складом ініціативної групи та схвалили заяву із закликом до ветеранів Одещини.

Постало питання: а що далі? Як казав класик, справа не зрушить з місця, доки вона не оволодіє масами. А щоб вона, ця ідея, оволоділа масами, потрібні засоби масової інформації. І тут своє плече підставила «Чорноморка». Саме завдяки їй ініціативна група менш ніж за два місяці змогла скликати конференцію та створити Одеську обласну організацію Всеукраїнського об’єднання ветеранів, заходи якої «Чорноморка» висвітлює на своїх шпальтах впродовж двох десятиліть, включаючи і ювілейний, з нагоди нашого 20-ліття. Пригадую, що жоден із проведених нами заходів не залишився поза увагою «ЧН». Чи то установчі конференція або з’їзд, чи то Всесвітній з’їзд ветеранів-українців у Львові, чи світова зустріч там же, чи 80-ліття бою під Крутами, чи 80-річчя трагедії під містечком Базар, чи 350-річчя початку визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького, чи 340- і 350-річчя Конотопської битви. А ще були екскурсійно-пізнавальні поїздки до Чигирина, Батурина, Берестечка, Хортиці, Збаражу та Зборова, Канева, Шевченкового, Холодного Яру, Суботова тощо. Науково-практичні конференції, «круглі столи», зустрічі з делегаціями ветеранів іноземних держав та інше.

Рубрики : Без рубрики

Анатолій Іванович Мисечко (1965 — 2017)

20 липня 2017 року після важкої та тривалої хвороби перестало битися серце одного з яскравих одеських істориків-україністів кінця ХХ — початку ХХІ ст., кандидата історичних наук, доцента Анатолія Івановича Мисечка.

Мешкав він у квартирі на вулиці з дуже символіч-ною назвою — Марії Заньковецької. На цьому символізм дат та місць не закінчується. Бо 19 липня відсвяткувала свій 100-літній ювілей єдина україн-ська газета Одеси «Чорноморські новини». Бо саме у цій газеті (тоді ще «Чорноморській комуні») була опублікована перша стаття тоді ще студента А. Ми-сечка, присвячена одеській «Просвіті». Й ось тепер коло замкнулося. Маємо сумний обов’язок про-вести у вічність Анатолія Івановича саме на шпальтах шанованої усіма українцями Одеси газети.

А. Мисечко народився 3 лютого 1965 року в селі Старий Любар Любарського району Житомирської області. У 1992-у закінчив історичний факультет Одеського державного (нині — національного) уні-верситету імені І.І. Мечникова, з яким надалі було пов’язане усе його життя. Головним учителем А. Мисечка був провідний історик-україніст Одеси кінця ХХ ст. Анатолій Діомидович Бачинський. Про це вдячний учень неодноразово гордовито згадував, називаючи себе «послідовником наукової школи професора А.Д. Бачинського». Певний вплив на становлення особистості молодого вченого мали й інші члени кафедри історії України — Наталя Іва-нівна Калюжко та Василь Терентійович Галяс.

Рубрики : Без рубрики

Щаслива вісімка

Восьмий рік поспіль липень у нашому місті означений однією з найяскравіших кіноподій України. До Одеси з усього світу з’їжджаються люди, які створюють, дивляться, продають, купують і просто люблять кіно.

Феєричне відкриття нинішнього кінофесту відбулося в Одеському театрі опери та балету. Не обійшлося, звісно, без червоної доріжки, по якій проходили не лише ті, хто причетний до кіноіндустрії.

Вітаючи присутніх зі стартом, президент ОМКФ Вікторія Тігіпко зазначила: 

— Вісім — це магічна цифра, це знак нескінченності. За вісім років Одеський кінофестиваль став найвагомішою кіноподією не тільки України, а й усієї Східної Європи. 911 заявок у цьому році, 81 країна, п’ять континентів — це рекорд. Ми отримали 265 фільмів до участі в національному конкурсі. Це також значна цифра, яка свідчить про те, що українське кіно розвивається, стає сильнішим, набирає обертів. Для нас усіх це тільки початок.

Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко із задоволенням зазначив, що 48 українських стрічок на Одеському кінофестивалі — це безпрецедентна кількість і доказ того, що виробництво українського кіно стає на ноги.

 
Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.