Рубрики : Тема дня

Проекти і компроміси

Скандальний процес позбавлення недоторканності шести слуг народу став чи не центральною темою для преси тижня, що минає. Однак початок показової боротьби з корупцією у Верховній Раді відвернув увагу від інших важливих тем. Включаючи головну — відсіч російській агресії.

Обговорювати рано. Погоджувати пізно

На 10 липня було призначене засідання Ради національної безпеки й оборони України. З єдиним пунктом порядку денного — обговорення законопроекту «Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Луганської та Донецької областей України».

До вказаної дати з текстом законопроекту могла ознайомитися обмежена кількість осіб з вищого керівництва країни. Зате чуток ходило безліч. Включаючи ту, що «історичний» документ внесуть до Верховної Ради від імені Президента України як пріоритетний і схвалять до кінця нинішнього тижня. Тобто перед канікулами.

Рубрики : Без рубрики

Мовчать, наче й проблем нема

Лише третина депутатів-мажоритарників від Одещини впродовж шостої сесії Верховної Ради виступала у парламенті по суті, а більшість наших обранців жодного разу не скористалася відповідним правом.

Як зазначається у моніторингу, який здійснює громадянська мережа «Опора», під час пленарних засідань парламенту з квітня по червень жодного разу не виступали по суті Едуард Матвійчук (округ № 133), Геннадій Чекіта (134), Сергій Ківалов (135), Дмитро Голубов (136), Леонід Клімов (137), Іван Фурсін (138) та Олександр Пресман (139).

Василь Гуляєв (140-й округ) виступав чотири рази. Перший виступ депутата стосувався необхідності збільшення державної підтримки молодих сімей, другий — проти прийняття поправки, яка унеможливлює об’єд-нання великих міст із селами, розташованими поряд із цими містами, третій і четвертий — щодо підтримки групою «Партія «Відродження» законопроектів про розширення пільг «чорнобильцям» і щодо розвитку зеленого туризму відповідно.

Віталій Барвіненко (141-й) мав два виступи: щодо необхідності розгляду законопроекту про ринок енергетики за процедурою, а також під час розгляду відставки голови Фонду держмайна висловив вимогу заслухати звіт про його діяльність на посаді.

Рубрики : Без рубрики

Олекса РІЗНИКІВ. Злетимо?

Навколо не полум’я — тіні!
Не іскри палючі, а тлін!
І це — коли йде воскресіння!?
Державотворіння з руїн!?

Охлялі, байдужі, мізерні…
Як гнойовики, слимаки…
А спереду ж — терні та стерні
І вістря секір і сокир!

Рубрики : Анонс

«Нам пора для України жить!»

Виставка під такою назвою, присвячена 100-річчю подій Української революції 1917—1921 років на Одещині, відкрилася 13 липня в Одеському історико-краєзнавчому музеї (вул. Гаванна, 4) і триватиме до 11 серпня.

Експозиція підготовлена за сприяння управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації у рамках музейного проекту «Революційний формат». 

Ця пересувна виставка має за мету вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України, відновлення і збереження національної пам’я-ті про події Української революції та її учасників. 

Із 15 серпня виставка «Нам пора для України жить!» вирушить у райони області, де почергово експонуватиметься до 25 березня 2018 року. 

Вхід на виставку безкоштовний.

Рубрики : Без рубрики

Там, де сходяться три кордони...

За підтримки місії Європейського Союзу EUBAM відбувся тур для українських журналістів у чудове місце, де у дельті Дунаю зустрічаються три кордони: український, румунський та молдовський. Медійники досліджували, що змінилося на кордоні після запровадження безвізу, та цікавилися спільними напрацюваннями прикордонних і митних відомств країн-сусідок.

Спочатку ми побували у прикордонному пункті Ізмаїльського прикордонного загону. Тут, на найпівденнішому півдні України, серед водних просторів Дунаю несуть свою службу українські митники та прикордонники.

Начальник відділу митного оформлення №6 Одеської митниці ДФС Руслан Дев’ятіяров розповідає:

— Митний пункт пропуску «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ» був створений у 1996 році відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України. Режим роботи — цілодобовий, міжнародний, функціонує постійно. Через митний кордон України у нашому пункті пропуску проходять плавзасоби, в тому числі круїзні судна, що контролюються митниками нашого відділення. Пасажиропотік у цьому році збільшився втричі за рахунок іноземних туристів: за сезон навігації він зріс із двох тисяч пасажирів до шести тисяч. Радує те, що Україна стає привабливою для європейців. 

Туристам подобаються заповідні місця Придунав’я, вони приїздять до нас, щоб подивитися на пеліканів, тритонів, черепах, скуштувати смачної української рибної юшки, помилуватися дикою природою. Переважно, це туристи із Західної Європи, люди пенсійного віку, і судна йдуть за маршрутом Австрія — Румунія — Вилкове.

Рубрики : Без рубрики

Сто років. Уже? Лише!

Мало хто звертає увагу на цифри у правому верх-ньому кутку газети. Так-от, нинішній номер — а він здвоєний — позначений числами 66—67 (21857—21858). Це означає, що з початку 2017 року вийшло вже 67 номерів «Чорноморки», а від дня її заснування — 19 липня 1917-го — 21858.

Майже 22 тисячі! Якщо вкласти весь той обшир інформації, що з’явився на шпальтах газети за її столітню історію у книжковий формат, вийдуть десятки, а то й сотні томів.

Це наша історія. Непроста й неодно-значна. Але її не викреслити і не переписати. Такими були часи. Таким був світ. Такими були люди...

24 серпня 1991 року колектив редакції ухвалив рішення про перетворення газети з органу обкому партії в обласну громадсько-політичну і проголосив основні програмні принципи: утвердження україн-ської державності, відродження національної свідомості, української мови і культури, відстоювання громадянських прав, честі, гідності кожної людини, незалежно від національності, політичних поглядів, віросповідання. На цих засадах і стоїмо. І стоятимемо!

Свобода слова, пошана до закону і відповідальність перед майбутніми поколіннями — ось основні дороговкази, на які орієнтуємося, вступаючи у друге століття «Чорноморки». Будьмо разом!

Редакція
«Чорноморських новин».

Рубрики : Без рубрики

Спасибі, що були поруч!

Вони були поруч у найтяжчі часи. Тоді, коли і редакція, і друзі газети збирали гривня до гривні, щоб віддрукувати черговий номер «Чорноморських новин». Юлія Михай-лівна Плотиця, Євгенія Антонівна Хамаза і світлої пам’яті Ніна Михайлівна Бабур  були серед найактивніших агітаторів-захисників українського друкованого слова та жертводавців на підтримку «ЧН».

В.І. Дяченко, М.Г. Коваль, Г.А. Рудик, І.В. Ярошенко, Є.В. Боровик, А.Г. Пляченко, Г.О. та Г.М. Чекановичі, С.І. Савченко, О.Я. Циркун — це вони згуртували навколо себе активних і небайдужих, щотижня збиралися в редакції, обмірковуючи, як вижити у скрутному становищі, це вони організовували акції-пікети на підтримку «Чорноморських новин», шукали меценатів і ділилися останнім, щоб газета продовжувала регулярно виходити. Вони й сьогодні докладають максимум зусиль для популяризації газети, у чомусь підтримують, а в чомусь і критикують нашу роботу, дбаючи, аби видання ставало цікавішим.

Тож сьогоднішній ювілей уможливили і їхні старання, і їхні доземний, за що їм доземний уклін.

Рубрики : Анонс

Мистецький дарунок

У середу, 19 липня, з нагоди 100-річчя нашої газети в Літературному музеї відкриється виставка малярства, графіки та скульптури одеських митців.

В експозиції будуть представлені кращі твори друзів газети — визнаних художників і скульпторів, а також матеріали з історії української одесики та газети-ювілярки.

Виставка, організована Одеською обласною організацією Національної спілки художників України за сприяння історичного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова, проводиться під патронатом управління культури, національностей, релігій та об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації. 

Експонуватиметься впродовж двох тижнів.

Рубрики : Без рубрики

Як першу вчительку...

…Одеса, Пушкінська, 32! Десятиліттями зберігаю у пам’яті цю адресу. Саме сюди надсилав я свої перші сількорівські дописи, перші віршовані спроби: в селянську газету «Червоний степ», в «Чорноморську комуну»!

Згодом — все частіше друкувався на її сторінках, багато разів їздив з відрядженням «Чорноморської комуни» у цікаві командировки, працював у її колективі літературним працівником… Подібно до того, як кожен з нас протягом усього життя високо шанує свою першу вчительку, так я шаную «Чорноморську комуну», де починав шлях як журналіст, як поет.

В моїй старенькій скриньці, яку батько купив мені в Одесі, коли привіз до школи, зберігаються й досі вирізки нарисів, віршів, що їх друковано колись у «Чорноморській комуні».

В день п’ятдесятирічного ювілею газети від душі вітаю всіх її колишніх і теперішніх працівників, робсількорів, читачів і кажу:

Твори й процвітай півстолітня і юна,

Невтомною будь «Чорноморська комуна»!

Степан ОЛІЙНИК.

Рубрики : Без рубрики

Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Земля — це як ядерна зброя, яку ми мали і віддали...»


Традиційна зустріч колективу «Чорноморських новин» з давнім другом нашої газети, відомим політиком, народним депутатом Верховної Ради 3-го, 6-го і 7-го скликань, колишнім головою Одеської облдержадміністрації, знаним меценатом Сергієм ГРИНЕВЕЦЬКИМ вилилася у цікаву і глибоку розмову про минуле, сьогодення й перспективи України. Відбулася вона напередодні святкування столітнього ювілею газети.

 — Нинішній день народження «Чорноморських новин» вартий того, щоб його святкували на державному рівні, якщо ми говоримо про питання єдності, демократичних процесів, простої людяності і поваги до таких знаменних подій, як сторіччя регіональної газети, — зазначив Сергій Рафаїлович. — «Чорноморка», як називають газету в народі, за час моєї політичної та суспільної діяльності відігравала доволі серйозну роль у державницьких процесах. Зверніть увагу: роль засобів масової інформації у проведенні державницької лінії, у питаннях суспільно-політичного життя раніше була настільки важливою, що тодішній редактор газети Олексій Білоус був у складі бюро обкому Компартії. За роки незалежності сталося так, що ми прийшли до повної депрофесіоналізації, починаючи від вищих щаблів державних органів і закінчуючи регіональною, місцевою владою.

— Як же так сталося, що ми прийшли до такої ситуації в нашій незалежній державі?

— Ще в 2008—2009 роках у своїх брошурах я давав прогнози на майбутнє нашої держави. Тоді я презентував цю книгу всім депутатам, у тому числі Віктору Януковичу, Миколі Азарову, Андрієві Клюєву, Раїсі Богатирьовій...

Рубрики : Без рубрики

Душа, у слово перелита

Які минають люди неповторні!
Хоч би іще хоч трошки побули!

Ліна Костенко.

Наше минуле і наше сучасне доводить, що ми — можемо, а якщо можемо, то й збудуємо рідну країну, в якій житимемо вільно, заможно, щасливо. У це свято вірила Віра Сергіївна Семенченко (1947—2015), докладаючи багато зусиль для утвердження правдивого слова в ЗМІ. Такі жінки рідкісні сьогодні серед творчого бомонду: в ній не було й тіні самозамилування, самовозвеличування, а здорові амбіції вона втілювала лише у праці. Це була людина-життєлюб, романтик-добротворець з ліричною душею і мужньою натурою бійця.

«Віра Сергіївна була яскравим багаттям, що зігріває всіх довкруж, сповнює енергією і радістю, справжнім вулканом добрих емоцій», — так написали колеги-журналісти «Чорноморських новин» у некролозі «Не згасне свіча пам’яті».

Народилася Віра Підмазко 27 липня 1947 року в Біляївці. «Вдячна долі, — писала вона в автобіографічному есе «Пісні, що пережили віки і стали святом душі», — що виросла у співочому краю серед простих, але таких високоморальних людей, для яких саме старовинна пісня була одвічним мірилом совісті, добра. Сьогодні відчуваю потребу у тому, щоб згадати пісні, які за все життя ніколи не чула по радіо чи деінде і які ніколи не вчила. Вони просто влилися в мене, як вливається у легені чисте, свіже повітря.

Рубрики : Без рубрики

Моїх колег нетлінний слід

Листи з Нью-Йорка

Він стояв тоді на залізничному вокзалі геть не схожий на себе, веселого, жартівливого. Ніби вибачався перед нами, тихий, знічений. Відчувалося, йому нелегко дався той відчайдушний крок — на схилі літ залишити рідну Одесу й шукати щастя десь там, за океаном. «Може, там допоможуть моїй Галці». Це про дружину, хвору на серце. На операцію лікарі не наважувалися з огляду на вік і стан здоров’я.

Леонід Миронович Золотарьов був старожилом «Чорноморки». Перший запис про роботу в нашій редакції з’явився у його трудовій книжці 22 березня 1944 року, менш ніж за три тижні перед визволенням Одеси від німецько-фашистських загарбників, одразу після повернення з евакуації (він був невійськовозобов’язаним через вади слуху від народження). Й одразу гостру, проникливу публіцистику почав видавати на сторінках газети. Бо ж мав досвід журналістської роботи: перед війною працював у багатотиражці «Блискавка трамваю» Одеського трамвайного тресту, під час евакуації в південні регіони Союзу — і в пресі, і на радіо. Недарма у 1945 році за «довголітню та плідну роботу» його преміювали відрізом на костюм, що засвідчене записом у трудовій книжці.

Це була надзвичайно активна людина. До всього йому було діло, знав усе і про всіх в Одесі, і його теж добре знали. Тож і на газетних шпальтах з-під його пера з’являлися глибокі аналітичні, із заглибленням у проблеми, матеріали. Все в нього виходило легко, без особливої напруги (чи то нам тільки так здавалося), завжди перебував у доброму творчому настрої.

Рубрики : Без рубрики

Оповідки з історії газети «Чорноморські новини»

(Закінчення. Початок у номерах за 17, 22, 24 червня, 1 та 6 липня).

Сто років видання, знаного в усій Україні! Я окидаю умовним зором цей неабиякий шлях і бачу свою газету напередодні жовтневого перевороту 1917-го, в пору Української революції 1917—1921 років під синьо-жовтими прапорами, іноземної інтервенції, легальну, підпільну, знову легальну, знову підпільну і, нарешті, легальну — з розстрільною смугою — аж до того, як стала фронтовою, а потім, після Перемоги над фашистськими загарбниками, одягнену в спецівку відбудовниці, на риштованнях, так би мовити, «розвиненого соціалізму», коли патріоти-шістдесятники й пробудили український народ, покликавши його на новий герць у «штурмі неба».

«Чорноморка» на цьому етапі здобуття українським народом волі, незалежності й самостійності, неймовірно складному й драматичному етапі, поступово підхоплювала прапор народної боротьби і поставала на виду людності Півдня України дедалі сміливішим сурмачем. Перебудова, Народний рух, з’ява і крах ГКЧП — й ось вона, омріяна мета у формі справжньої Української держави!

«Чорноморські новини». Так назвалася газета у вільній Україні. Спочатку була ейфорія, а потім настав час буденної, чорнової державобудівної роботи. Не обійшлося без гіркоти, болю, розчарувань...

Ось коли знадобилося українцям публічне слово — підтримки, аналізу, застороги чи й неприйняття — з кінцевою метою переконати їх: те, що здійснили, — безповоротне, навіки.

Рубрики : Без рубрики

Два Матвійчуки

Едуард Матвійчук — глава Одеської обласної державної адміністрації, або коротше — губернатор Одещини. Цабе, ще й немале.

Що нам відомо про пана Едуарда або ближче до життя — «господина Эдуарда Матвейчука»?

Народився у Закарпатті. Очевидно, українець. Рідна мова теж, очевидно, українська. Обраний до Верховної Ради України 2006 року за списком «Нашої України». У Раді переметнувся до Партії регіонів. 2010-го президент Янукович призначив його губернатором Одещини.

Чим відзначився «господин Эдуард Матвейчук» на своєму високому посту?

По-перше, своєю нелюбов’ю до державної — його рідної — мови. Ні у праці, ні в офіційних виступах пан Едуард не користується державною мовою. Чи це його особиста примха, чи так його інструктував «старший урка» — не знаємо. Зате нам відомо інше.

 

Рубрики : Без рубрики

Наш оберіг і наша правда

19 липня ми відзначатимемо 100 років з дня заснування нині єдиної обласної україномовної газети «Чорноморські новини», яка за фактом є однією з найстаріших газет України, а на за суттю — вічно молодою, оскільки колектив досвідчених працівників редакції постійно поповнюється талановитою молоддю, котра продовжує кращі традиції видання.

100-літній ювілей газети — це не тільки свято її редакції, це свято всіх її постійних читачів і шанувальників, свято всіх українців Одеси та області. І все ж, передусім, сьогодні ми вітаємо з цим святом нинішній склад редакції, а також ветеранів газети. Низький вам уклін і чистосердечна подяка за вашу подвижницьку щоденну роботу!

Новітній етап у житті газети почався в день проголошення незалежності України — 24 серпня 1991 року, коли колектив ухвалив рішення про перетворення газети з органу обкому Компартії в обласну громадсько-політичну і проголосив основні програмні принципи: утвердження української державності, відродження національної свідомості, української мови і культури, відстоювання громадянських прав, честі, гідності кожної людини, незалежно від національності, політичних поглядів, віроспові-дання. І всі ми є свідками, що впродовж останніх 26 років редакція неухильно дотримується цих принципів.

«Чорноморка» — українська газета не лише за мовою, а й за змістом своїх публікацій. На її шпальтах друкуються високопрофесійні аналітичні матеріали з усіх аспектів життєдіяльності нашого суспільства, представляючи думки і позиції різних громадських і політичних рухів та організацій, науковців, експертів, письменників, простих людей. За своїм наповненням газета є високоінтелектуальною і високодуховною, що вкрай необхідно для виховання молодого покоління українських громадян.

Рубрики : Без рубрики

Відпочивай, але й про режим не забувай!

Літо. Час відпусток. Звісно, багато хто вибирає відпочинок на морі. Географічно склалося так, що південні кордони нашої Батьківщини проходять по Чорному морю та річці Дунай. Відтак у цих районах діють певні режимні обмеження. Для того щоб ваш відпочинок не був зіпсований, нагадуємо деякі правила прикордонного режиму.

Громадяни України в’їжджають у прикордонну смугу та контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в їх межах на підставі документів, що посвідчують особу. Ця вимога поширюється й на іноземців, тільки їм додатково треба мати ще й документи, які підтверджують законність перебування на території України.

В’їзд і перебування у місцевості, між державним кордоном і лінією прикордонних інженерних споруджень громадян України та інших осіб допускаються як виняток у порядку, який встановлюється МВС.

Капітанам або судноводіям морських і річкових суден, власникам маломірних суден, водіям транспортних засобів забороняється підвозити у контрольований прикордонний район та прикордонну смугу і вивозити з них осіб, які не мають відповідних документів.

Рубрики : Без рубрики

Як захиститися від кібератак?

На базі Торгово-промислової палати України запрацює антикризовий центр кіберзахисту бізнесу. Рішення про його створення стало результатом «круглого столу» «Наймас-штабніша кібератака на український бізнес: як захиститися?», що 10 липня відбувся у ТПП України. Фахівці антикризового центру безкоштовно консультуватимуть бізнес, який постраждав від кібератаки, й допоможуть попередити можливі кіберзагрози у майбутньому. Адже, за прогнозами, через кілька тижнів Україні варто очікувати на нову хвилю кібератак, націлену на комп’ютерні мережі, що працюють на операційній системі Linux, а це 70% ринку — і банківського, і державного.

Вітчизняна бізнес-спільнота занепокоєна тим, що жодна державна структура досі не оприлюднила дорожню карту виходу із ситуації, яка склалася. Рекомендації для бізнесу наразі надала лише Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації. Представники кіберполіції, СБУ, Мінфіну, а також юристи та кращі експерти у сфері кібербезпеки разом із бізнесом, що постраждав від кібератаки, дискутували про те, наскільки ефективними є сучасні системи захисту, чи може кібератака бути визнана форс-мажором та які правові й фінансові наслідки кібератак для бізнесу.

З юридичної точки зору, користувачі програми «M.E.Doc» не можуть розраховувати на відшкодування збитків, адже жоден вендор не несе відповідальності за свій софт. Тож замість боротьби з наслідками кібератаки компаніям потрібно «зафіксувати збитки», а зекономлені на цьому гроші спрямувати на підготовку до наступних атак. І надалі завжди читати EULA перед тим, як купувати софт, а не після. Ще один ключовий меседж, який прозвучав «на круглому столі»: інформаційна безпека та IT-підтримка — це різні напрямки роботи, відтак для гарантованого захисту даних, створення та налагодження систем захисту варто залучати різних спеціалістів.

Рубрики : Без рубрики

На роботу до Польщі. Легально

Безвізовий режим не дає права на легальну роботу у Польщі, проте суттєво спрощує працевлаштування у цій європейській країні. Робоча віза тепер не є необхідною умовою, але потрібен її «замінник», що дає право на роботу. Для легального працевлаштування ви маєте отримати так зване «oњwiadczenie» (декларацію про намір працевлаштування іноземця) або ж традиційний дозвіл на працю.

Перший документ отримати значно простіше. Він оформлюється для громадян лише кількох держав, включаючи Україну, і дає право працювати у Польщі не більше ніж шість місяців на рік. Цього достатньо для тих, хто шукає там сезонної роботи.

Для того, аби громадянин України отримав «oњwiadczenie», польський роботодавець має заповнити декларацію з його та своїми даними і зареєструвати цей документ у місцевому управлінні праці. Ця декларація наразі оформлюється безкоштовно і може надаватися як на місці, коли робітник уже прибув до Польщі, так і до його виїзду з України.

Отже, Варшава офіційно дозволила працевлаштування для тих громадян України, які подорожують: або в межах безвізового режиму, або з шенгенською візою, виданою іншою державою (тобто не Польщею).

Рубрики : Без рубрики

Десятиліттями пліч-о-пліч

На шляху від журналістського задуму до читача будь-яка газетна публікація проходить етап матеріалізації — друкування написаного на папері.

Саме цю відповідальну роботу впродовж десятиліть виконують наші партнери із видавництва «Чорномор’я», яке у ті, пріснопам’ятні, часи називалося суголосно з газетою — «Чорноморська комуна». Змінилися часи, змінилися назви, але не змінилися партнерські стосунки газети з головним поліграфічним підприємством Одещини, яке нині очолює Олександр Парамоненко.

Отак, упродовж десятиліть і працюємо пліч-о-пліч — редакція та видавництво. За що, безумовно, ми, газетярі, вдячні колегам-поліграфістам.

Колектив «ЧН».

Рубрики : Без рубрики

Наші спільні цінності

Столітній ювілей газети «Чорноморські новини» є важливою подією для української громадськості. Зусиллями невеличкого колективу на чолі з Іваном Мельником та Ольгою Сірою твориться напрочуд цікаве та корисне видання, що сповідує цінності свободи, патріотизму, гуманізму та людської гідності.

Справжні українці мають добру вдачу, люблять свободу та вміють воювати. Саме ці базові чесноти викликають симпатії багатьох людей у світі. Четвертий рік Україна воює з фашистською Росією, захищаючи тим самим усю Європу від східних дикунів. Українці ніколи не зазіхали на чужу тери-торію, але здатні захистити власну оселю. 2014-го саме добровольчі батальйони та волонтери зупинили російську навалу, викликавши захоплення цивілізованих народів.

«Чорноморка» — патріотична газета, послідовно українська. В Україні існують дві партії — українська та антиукраїнська. Ще стародавні римляни казали: Patriam amamus, non quia magna est, sed quia nostra — Батьківщину любимо не тому, що велика, а тому, що наша. Для Української партії Україна — це абсолютна цінність. Її успіхи — це наші успіхи. Українська еліта, українська духовна аристократія — це люди, які вміють та роблять корисну для країни справу не заради власного добробуту, а задля слави України. Для мене це, зокрема, Михайло Аксанюк, Йосип Бурчо, Олексій Волович, Іван Мельник. Вони видають газети, друкують статті та розвідки, формуючи суспільну думку. Ще Шарль Моріс де Талейран зазначав: «Я знаю когось, хто сильніший за Наполеона та його полководців, за монарха та його придворних. Цей хтось — громадська думка».

Рубрики : Без рубрики

Дружня талановита родина

З цією великою, талановитою, глибоко порядною і патріотичною родиною «Чорноморські новини» поєднує не один рік щирої дружби.

Наталія Францівна Вітвицька — мама і бабуся цієї родини — була серед тих, хто першим став на захист газети у час випробувань, у 2010—2013 роках.

Її доньки — Галина Гульвас та Ольга Вітвицька — не раз дивували-частували наш колектив сюрпризами-смаколиками. А що вже й казати про талант ще однієї доньки пані Наталії — Олени Завірюхи, яка майструє такі ось дивовижні фігурки («Першу читачку «Чорноморських новин» вона виготовила на 98-ліття газети, а напередодні 100-річного ювілею презентувала ще й «Козака-оборонця»).

Підростає у родині й нове талановите покоління. Так, Віктор та Микола Гульваси вже не раз публікувалися на сторінках «ЧН», розповідаючи про шкільне життя-буття, спортивні захоплення. Найменшенькі ж онучата теж не пасуть задніх — власноруч виготовили листівки-вітання до ювілею «Чорноморки».

Дякуємо вам, шановні, за дружбу, підтримку і небайдужу життєву позицію!

Рубрики : Без рубрики

Наша газета — це кожен з нас

Унікальний ювілей, образ якого наповнений цілим ХХ найдраматичнішим століттям, століттям мрій, надій та найтяжчого болю, що став спадком багатьох поколінь українського етносу в борні, у втратах та поневіряннях скалічених душ...

Гострота драматизму в просторі нашого ареалу не вщухає і в буремному ХХІ столітті та доповнена новими модифікаціями зла, що приправлене гучним лукавством.

Нині святкуємо сто років нашому образу, що трансформований у сьогоднішній час і день.

Цей образ бачимо нині другом самому собі, тому, хто витримав спокуси та загрози потребі на право самоідентифікації.

Наша газета — це кожен з нас, як частки Великого цілого нашого безкінечного, в будь-яких вимірах — у просторі.

З ювілеєм, дорога газето!

Від Одеської обласної організації НСХУ —
художник Сергій САВЧЕНКО.

Рубрики : Без рубрики

Любов на все життя

«Чорноморська комуна» була для мене першим місцем роботи. Але це сухе канцелярське визначення. Озираючись назад — а в газету я прийшов у грудні 1985 року — хочу сказати, що «Чорноморка» відкрила мені двері в загадковий і постійно мінливий світ журналістики. Вона стала щаблем тих дивовижних сходів пізнання довколишніх і себе, якими я крокую вже більше тридцяти років. Газета виявилася початком нитки чарівного клубка творчості, йти за яким зовсім не втомився.

Погодьтеся, що від першого місця роботи багато залежить. Часто молода людина, яка невдало стартувала у трудове життя, помилково вирішує, що обрана нею професія — не її. Тільки тому, що на першому місці роботи щось не склалося. 

Мені пощастило. «Чорноморська комуна» не тільки допомогла розпочати трудову діяльність, а й взагалі утвердила мене в думці, що журналістика — це покликання, якому варто присвятити життя.

Адже все могло бути інакше. Я з родини військових. До Одеси ми приїхали у 1974 році. За то-дішніми законами від вивчення української мови був звільнений. Літературу, щоправда, вивчав. В університеті — та ж історія з вивченням української. Зрозуміло, що займався творчістю. Писав вірші, в школі випускав стінгазету, пописував до університетського «бойового листка». Але, чесно кажучи, завершуючи навчання на філфаці, вже майже змирився з тим, що буду вчителем російської мови і літератури.

Рубрики : Без рубрики

Iз людьми і для людей

100-річчя від виходу першого номера відзначають цього липня працівники «Чорноморських новин». Ця газета вирізняється не лише тим, що виходить українською мовою, яку, на жаль, рідко почуєш в Одесі, а й незламною проукраїнською державотворчою позицією. «Чорноморка» давно користується повагою жителів міста й області, хоча багато хто із них має різні, іноді протилежні, політичні вподобання та світогляди.

Упродовж свого існування газета змінювала назви й засновників, але друкуватися не припиняла. У буремному 1918-у навіть виходила французькою, а з 1 серпня 1929 року, отримавши назву «Чорноморська комуна», і до сьогодні — тільки українською. Внесок колективу редакції в оборону міста під час Другої світової війни відзначено медаллю «За оборону Одеси». У повоєнні роки газета висвітлювала відбудову промисловості та трудові звитяги кол-госпників.

Вікопомного для України 24 серпня 1991 року колектив редакції ухвалив рішення про перетворення газети з органу обласного комітету партії на обласну громадсько-політичну і проголосив основні програмні принципи: утвердження україн-ської державності, відродження національної свідомості, україн-ської мови і культури, відстоювання громадянських прав, честі, гідності кожної людини, незалежно від національності, політичних поглядів, віросповідання. Із 1 січня 1992-го (за чверть віку до декомунізації) газета виходить під назвою «Чорноморські новини». У 2000 році тодішня патріотично налаштована облдержадміністрація увійшла до складу співзасновників видання та всіляко його підтримувала. Після приходу 2010-го до влади нових чільників ОДА вийшла зі складу співзасновників газети.

Рубрики : Без рубрики

Доторкнутися до живої історії

У головному читальному залі Одеської наукової національної бібліотеки з 19 липня експонуватиметься книжково-ілюстративна виставка «Чорноморські новини» — історія розвитку інтелектуальної думки на Одещині», присвячена 100-літньому ювілею виходу першого номера цієї обласної громадсько-політичної газети.

З цим авторитетним друкованим ЗМІ нашу книгозбірню поєднує багаторічна плідна спів-праця. У фондах скарбниці ОНББ зберігаються рідкісна ретро-періодика, перші примірники 

газети, тож торкнутися живої історії зможе кожен, завітавши на Пастера, 13.

«Чорноморка» відображає погляди і настрої широких верств українського суспільства, насичує інтелектуальний інформа-ційний простір, приваблюючи читачів відвертістю та правди-вістю публікацій на актуальні теми. З моменту заснування газета приділяє підвищену увагу такій націотворчій постаті, як Тарас Шевченко, що висвітлено в бібліографічному покажчику «Т.Г. Шевченко в одеській пресі» (2007), підготовленого працівниками ОННБ.

Рубрики : Без рубрики

Варта шани та захоплення

Наші колеги — газета «Чорноморські новини» — відзначають 100-річчя від свого заснування.

Ми раді приєднатися до численних привітань на адресу творчого колективу. Приємно, що на інформаційному просторі області саме ця газета не зраджує ідеям національної свідомості, патріотизму, надихає та подає приклад вірного служіння газетярській справі, пропагує любов до рідного українського слова. Принциповість, непохитна віра колективу газети в незалежність нашої держави варта шани та захоплення.

У ці визначні для «Чорноморських новин» дні ми тепло вітаємо колег з ювілеєм! Бажаємо вам, шановні, натхнення, нових відкриттів на сторінках нашої улюбленої газети та цікавих дописів! Нехай ще довго не згасає ваша зоря, а сторінки газети привертають усе нових та нових читачів!

Зі святом вас, шановні! Добра вам, миру та злагоди!

З повагою та любов’ю —

колектив районної газети «Вісті Ананьївщини».

Рубрики : Без рубрики

Віддані нашій «Чорноморці»

Я багато років передплачую газету «Чорноморські новини», бо її творчий колектив плідно співпрацює з козацтвом. 

Газета розміщуює на шпальтах матеріали про наші буденні турботи, про військово-патріотичне, духовне виховання молоді, про відродження української культури, цікаві історичні розвідки.

Із задоволенням буваю в редакції. Там завжди панує щира, дружня атмосфера, там завжди раді читачеві, дописувачеві чи будь-кому, хто прийде за порадою, допомогою.

Від усього серця вітаю цей воістину патріотичний колектив зі святом — з першим століттям — і бажаю козацької наснаги, здоров’я, щастя, сімейної злагоди і благополуччя, великих тиражів і гарних статей!

Рубрики : Без рубрики

Вселяє віру у пільну справу

Шановний Іване Володимировичу та всі, хто причетний до «Чорноморських новин»!

Від мене й моєї родини прийміть найщиріші вітання з таким поважним ювілеєм рідної української газети, яка стоїть на сторожі державності, а кожен новий номер вселяє віру в спільну справу, відроджуючи історичну правду, гуртуючи українство на Одещині.

Ви вистояли і холод, і фінансовий голод...

Деякі номери розсилаю своїм колегам. Вони стверджують: у їхніх обласних центрах такої газети нема.

То хай живе наша улюблена «Чорноморка»! 

Геннадій ЩИПКІВСЬКИЙ,
заслужений діяч
мистецтв України,
лауреат літературної премії імені Олеся Гончара.

Рубрики : Без рубрики

Україномовна опера: загибель відкладається?

Почну з твердження, яке здасться декому єретичним, але яке, водночас, важко спростувати, залишаючись у рамках звичайної логіки: у другій половині ХХ століття оперне мистецтво (в тому розумінні, яке закладали в нього великі композитори минулого) зазнало драматичних і дуже неоднозначних змін. Адже і Верді, і Вагнер, і Шостакович ставилися до своїх творів як до музичних драм, де розуміння кожного слова важить анітрохи не менше від музики. Натомість спричинений економічними стимулами (велетенські гонорари «зірок» зумовили короткі ангажементи, й переучувати партії щоразу новою мовою стало складно) перехід до практики виконання опер мовами оригіналів звів цей елемент розуміння кожного слова нанівець. Попри наявність табло з перекладом, опера повсюдно перетворилася на поєднання вокалізів та пантоміми (часто доволі екстравагантної, на тлі не менш екстравагантної сучасної сценографії). Але драматичні репліки, які є в кожному оперному шедеврі, вже ні в кого не викликають відчуття морозу по шкірі.

Відразу хочу застерегти: я в жодному разі не заперечую права на існування того, що називають оперою зараз. Я розумію, що вже встигло з’явитися нове покоління театралів, і тим, хто шалено аплодують сьогодні Людмилі Монастирській в «Аїді», «Турандот» чи «Тосці», здебільшого вже глибоко байдуже до значення слів, які оперна «діва» проголошує зі сцени. Але визнаймо очевидне: це — принципово інший жанр, аніж той, у якому реалізували себе Карузо, Баттістіні, Руффо, Шаляпін, Крушельницька, Мишуга, Гмиря, Козловський, для яких важило значення кожної окремої репліки…

Рубрики : Без рубрики

«Інтелігенція і влада»: майже 700 досліджень

Роздуми про майбутнє починаються через вивчення досвіду минулого. Непересічна істина, яка неодноразово доведена. А де шукати справжньої історичної об’єк-тивності та переосмислення минулого? На сторінках фахового наукового видання.

Кафедра історії та етнографії України Одеського національного політехнічного університету вже 15 років поспіль видає громадсько-політичний збірник «Інтелігенція і влада», який посідає помітне місце серед наукових видань країни. Його перший номер побачив світ ще у березні 2002-го, і відтоді вийшло друком 35 номерів. У 2015-у збірник пройшов чергову реєстрацію й знову був визнаний фаховим, тобто внесений МОН України до переліку видань, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних досліджень на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук. Ініціатор і незмінний редактор збірника — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри Григорій Іванович Гончарук.

Матеріали, що публікуються у науковому збірнику в останні роки, подаються в контексті нового осмислення історії українського народу. Наукові статті переважно висвітлюють ті сторінки минулого, які тривалий час з ідеологічних міркувань розглядалися поверхово, замовчувалися або свідомо перекручувалися. Особливу увагу дослідники приділяють темам науково-педагогічної діяльності, міського самоврядування та адміністративного управління, взаємодії влади й інтелігенції. Найяскравіші постаті, які колись жили в Україні та працювали на її благо, також стали об’єктами наукових пошуків. Скажімо, вміщені серії статей про Л. Лук’яненка, В. Чорновола, Є. Чикаленка та інших патріотів України. Окремо до-сліджуються питання української історіографії. Це дає можливість звернутися до першоджерел та подивитися на минуле очима сучасників.

Рубрики : Без рубрики

Сокіл на скелі

Моє перше знайомство з творчістю письменника Мирослава Дочинця (даруйте за каламбур) почалося… з кінця. Не з перших його книг, а з останньої, тієї, яка ще світ не побачила. Як це? Просто. ХХІ століття надворі. У Фейсбуці автор публікує фрагменти ще недописаної книги «Зряче перо». Перший з них припав до душі, згодом проковтнув я наступні, «підсів» і з нетерпінням чекаю продовження.

Коли Мирослав Дочинець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, завітав до Одеси, пішов послухати свого віртуального друга. І книжок його придбав. Чимало маститих літераторів «наживо» про свою творчість розпові-дають нудно-снотворно, однак пан Мирослав до таких не належить.

Живе письменник у Мукачевому, об’їздив багацько країн, але вважає своє місто найкращим місцем на Землі. Його книжки друкуються на папері, виробленому із соломи, наразі не з україн-ської, а з імпортної. Пан Мирослав вважає, що негоже нищити ліс, у тому числі для виробництва паперу і книгодрукування. Він — успішний літератор, має власне видавництво. Його книга «Многії літа. Благії літа» (2007) — заповіти 104-річного карпатського мудреця, як жити довго в здоров’ї, щасті і радості, — справжній бестселер. Неодноразово перевидавалася. Названа «Книгою року» за Всеукраїнським книжковим рейтингом. Це книжка, що передається з рук у руки. І ще цікаве й несподіване: на книжкових ятках нерідко продаються… її підробки.

Рубрики : Без рубрики

Пророча шпилька Ахматової

У Києві в Маріїнському парку постав пам’ятник знаменитій поетесі українського походження Анні Ахматовій.

Анна Ахматова — один із символів «Срібного віку», належить до числа найзначущіших постатей російської літератури ХХ століття (у 1965 і 1966 роках її номінували на Нобелівську премію з літератури). Відома також як перекладачка і літературознавець.

Пам’ятник, автором якого є київський скульптор Олександр Стельмашенко, вирішили встановити саме в Маріїнському парку через один випадок, який стався з поетесою в дитинстві. Якось, гуляючи із сестрою та нянею неподалік від Ма-ріїнського палацу, маленька Аня знайшла шпильку у формі ліри. Няня тоді сказала дівчинці: це означає, що та стане поетесою. Ті слова виявилися пророчими. Перший вірш Анна Ахматова опублікувала вже в 11 років.

Відкриття пам’ятника приурочили до дня народження поетеси.

Рубрики : Без рубрики

Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ. До 100-ліття газети «Чорноморські новини»

І визволю тебе від сіті ловця.
З псалмів.
Що пам’ять наша?
Міражі в обгортці
туманів часу, тіней рух в імлі.
Та це було: дебют у «Чорноморці»,
випробування й газетярський хліб.

Вершила суд епоха догматична,
тримаючи напоготові сіть.
Не суміщались барва косметична
і барви пустирів та підворіть.

Бульбашки під горіхом

На нашому кутку дядько Микола був другою людиною, яка побувала за кордоном. Пальма першості назавжди залишилася за бухгалтеркою районної газети — тендітною Нілою, біографія якої була яскраво осяяна десятиденною туристичною поїздкою до Румунії. Особливий статус жінки дозволяв їй навіть трохи зверхньо дивитися на сусідів і всіх тих, хто не перетинав державних кордонів СРСР.

А дядько Микола був на Кубі, аж в Америці! Делегація, у складі якої він двічі перелітав океан, порівну складалася, розповідав, із простих людей і начальства. Наш партійний Микола Іванович на посаді досвідченого заготівельника, про що не раз писала районна газета, із року в рік перевиконував план із заготівель лікарських трав, кабакового насіння і кролячих шкурок. Тож не за гарні очі потрапив до списку обраних для такої далекої закордонної подорожі.

Казали, на той час по лінії зовнішторгу наш район мав якісь прямі угоди про поставки сировини для фармацевтичної промисловості котроїсь із європейських країн. Деталей цієї угоди ніхто з простих людей не знав, але вигода від неї була для місцевих очевидною: за зібраний, висушений і зданий заготівельникам якісний польовий хвощ, спориш, кукурудзяні рильця, тисячолисник, липовий цвіт і першосортне кабакове насіння райзаготконтора отримувала імпортні товари, які за талончиками розподілялися між тими, хто не лінувався походити з мішечком по степу, допомагаючи країні заробляти на югославські шкіряні туфлі та на дефіцитні мохерові кофти.

Рубрики : Здоров’я

Страх темряви: чому і звідки

Ніктофобія (від грец. nyktos — ніч і phobos — страх) — нав’язливий страх перед темрявою, боязнь ночі і неосвітлених приміщень. Ця фобія вважається однією з найпоширеніших, на яку, на думку науковців, страждає 10 відсотків населення планети, причому не тільки діти, а й дорослі.

Чим же конкретно викликаний цей панічний жах перед ніччю й темними закутками? Про це розпитуємо фахівця вищої категорії — кандидата медичних наук, доцента Андрія ПАНАСА.

— Які причини страху перед темрявою?

— Оскільки на наше сприйняття навколишнього світу впливає безліч факторів, що визначають подальшу поведінку, точну відповідь дати досить складно. У когось із віком цей страх розсіюється, а в інших, навпаки, набуває ще стійкішого характеру. Дослідники вважають, що на чутливість і сприйнятливість людини впливають циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, пов’язаних зі зміною дня і ночі, оскільки у генетичній пам’яті поколінь ніч зафіксувалася як найбільш небезпечний період. Ще у сиву давнину темрява приносила нашим пращурам багато проблем: напад хижаків, войовничих племен тощо. Ця генетична пам’ять і лежить в основі виникнення страху в умовах повної або часткової темряви.

Ще один шлях передачі страхів, на думку вчених, закладений у самих батьках. Якщо у них є острах темряви, ймо-вірність того, що їхні діти також будуть схильні до цієї фобії, становить 80 відсотків. Це пояснюється загальними конститу-ціональними особливостями нервової системи і тим, що батьки незмінно користуються великим авторитетом і між ними та дитиною існує максимально близький і тісний емоційний контакт. Тривожність батьків не тільки зміцнює, а навіть посилює занепокоєння і страх дитини.

Рубрики : Без рубрики

Зелень про запас

Літо — щедра пора. Ягоди, фрукти, овочі, розмаїті пряні трави... Якраз час подбати, щоб і взимку під рукою всього було вдосталь. Нижче — п’ять способів зберігання зелені.

1. Букетом

Букет зелені ставиться в ємність, наприклад, каструлю або чашку. Не слід трамбувати букетики. Ємність накривається целофановим пакетом, але не дуже щільно. Так зелень може дихати (целофан, на відміну від поліетилену, виготовляється з целюлози). Зберігається щонайменше тиждень.

2. У морозильній камері

Зелень розбирається на листочки, які заморожуються у зіп-пакеті або пластиковому боксі для продуктів. Заморозити можна все — від шпинату і щавлю до базиліка. Заморожений букет або нарізка зручно і швидко подрібнюється ножем чи у блендері і годиться як для приготування термооброблених страв, так і для салатів. У салат зелень слід додавати за кілька хвилин до подачі.

Рубрики : Без рубрики

Богомоли полюють на птахів

Біологи зі Швейцарії і США виявили, що богомоли полюють не тільки на інших комах, павуків і земноводних, а й на птахів, причому набагато частіше, ніж було відомо раніше.

Учені встановили, що невеликі птахи часто стають жертвами богомолів. Таку поведінку вони виявили у різних видів цих комах у 13 країнах в різних частинах світу. Найбільше таких випадків було зафіксовано у Північній Америці, де богомоли часто полюють на колібрі. Тут описали близько 150 випадків полювання богомолів на цих мініатюрних пернатих.

Жертвами богомолів стають птахи як мінімум 24 видів, що належать до 14 родин. Потужними передніми лапами комахи захоплюють здобич й утримують її. 

Приблизно 78 відсотків спроб такого полювання закінчуються вдало, у 2 відсотках випадків птахам вдавалося вирватися. У решті 20 відсотках нападів пернатих рятували.

Рубрики : Без рубрики

Двері для Сонця

Ці двері тепер можна побачити на набережній пляжу «Ланжерон» біля нового готелю Club Hotel, розташованого поблизу дельфінарію «Немо».

Саме там з’явився новий арт-об’єкт відомого українського скульптора Михайла Реви — фрагмент дверей з написом Domus Solis («Дім Сонця»). Це вже шоста робота автора, яка прикрасила наше місто. Попередні — фонтан «Джерело» біля Воронцовського палацу, «Ангел милосердя» над входом до Центру реабілітації дітей-інвалідів на Пушкінській, «12-й стілець», «Дерево кохання» і композиція «Одеський час» у Міськсаду — вже стали нашими візитівками.

Й ось нова робота, яка, можна не сумніватися, буде такою ж знаменитою. За задумом скульптора, ставши вранці навпроти дверей, можна буде побачити схід Сонця над морем. «Нехай ці двері будуть парадним входом у Дім Сонця. І нехай, підходячи до них, люди загадують свої заповітні бажання. Вони обов’язково здійсняться!» — написав Михайло Рева на своїй сторінці у Facebook. Арт-об’єкт — бронзова копія старих одеських дверей, які в XIX столітті були парадним входом до одного з будинків. Михайло Рева знайшов їх на звалищі і дав їм нове життя. Тепер через ці двері Сонце входитиме в наше місто, яке не дарма називають «сонячною Одесою».

Залишається сподіватися, що одесити і гості міста будуть берегти цей новий твір майстра і не перевірятимуть його на міцність. І, звісно ж, не намагатимуться здати його у пункт прийому брухту.

Олег ВЛАДИМИРСЬКИЙ.

Рубрики : Анонс

«Жінка-кішка»

Домашній притулок «Котяче царство» і волонтерська група «Зірке одне лише серце» за підтримки Департаменту екології та природних ресурсів Одеської облдержадмі-ністрації та Всесвітнього клубу одеситів анонсують фотовиставку «Жінка-кішка», яка відкриється 22 липня в бібліотеці ім. Едуарда Багрицького (вул. Преображенська, 35а, вхід у дворі, другий поверх).

Експозиція, яку складають світлини фотографів Вадима Шуварського і Тетяни Стрельникової, присвячена волонтерам-зоозахисницям та їхнім підопічним — колишнім бездомним кішкам.

Організатори виставки, ставлячи інформаційно-просвітницьку мету, хочуть привернути увагу громадськості до проблеми безпритульних тварин, заодно продемонструвавши, що такі кішки (як і собаки) нічим не гірші від домашніх, породистих. Кожну із зображених тварин було знайдено в жалюгідному стані, але любов і турбота перетворили їх на доглянутих красенів, яких і побачите на знімках.

Водночас, як запевняють організатори, вони хочуть зруйнувати стереотип про те, що зоозахисниця, та й взагалі любителька кішок — це неодмінно «дивна тітка», оточена худими й хворими тваринами. На фотографіях і наживо ви побачите гарних і цікавих жінок різного віку.

Вхід на виставку вільний.

Рубрики : Без рубрики

Юні гості «Лісової хатинки»

Троїцька ЗОШ І—ІІІ ступенів Любашівського району вже не один рік організовує шкільні табори з екскурсіями дітей на природу.

От і цього разу близько сотні учнів приїхали в гості у Троїцьке лісництво, де їх радо зустріли. Помічник лісничого Надія Якименко розповіла дітям історію заснування лісництва, про працівників, які трудяться в ньому, про специфіку вирощування та догляду за лісовими культурами.

Після невеличкої екскурсії по господарству шкільний табір виїхав на територію рекреаційної зони відпочинку лісництва «Лісова хатинка», що на обході № 3, біля села Велика Василівка.

Там діти, яких супроводжували вчителі, розбили намети, грали в різні ігри, відпочивали, пекли на вогнищі картоплю.

Рубрики : Без рубрики

Рухаємося до краху?

Засновник компаній SpaceX і Tesla Ілон Маск заявив, що людство перебуває на порозі катастрофи.

«Людська раса рухається до краху, але мало хто це помічає або переймається цим», — написав підприємець у Twitter, відповідаючи на публі-кацію журналу New Scientist.

У листопаді видання опублікувало статтю про головні проблеми населення планети: швидке старіння та обмеження доступу до харчових ресурсів.

Раніше Маск висловлював побоювання щодо майбутнього людства, коли говорив про повсюдне впровадження роботів. Бізнесмен сумнівався, чи зможуть люди співіснувати у симбіозі з розвинутим штучним інтелектом.

Рубрики : Без рубрики

Головна зброя XXI століття

Новою суперзброєю XXI століття стануть не атомні або термоядерні бомби, а самонавчальні системи штучного інтелекту, які вже сьогодні розробляють провідні держави світу, заявив французький футуролог Жан-Крістоф Боні.

«Нельсон Мандела в 1995 році написав, що головною зброєю XXI століття стане освіта, яка прийде на зміну ядерній зброї та іншій зброї масового ураження XX століття. Насправді, як мені здається, нею стануть системи штучного інтелекту — для її роботи, на відміну від атомної бомби, не потрібні ні уран, ні заводи, ні інші важкодоступні речі, а тільки кремній та електрика», — заявив французький дослідник.

Як зазначає вчений, сам факт створення або розробки систем штучного інтелекту неможливо відстежити так, як МАГАТЕ та інші ядерні відомства відстежують сліди урану, плутонію чи решти радіонуклідів поряд із секретними об’єктами у Північній Кореї або Ірані. Тому появу такої «суперзброї» буде вкрай складно або навіть неможливо передбачити.

Якщо ця зброя створюється, то чому вона поки що не використовується? Країни НАТО вважають кібератаки еквівалентом фізичного нападу і залишають за собою право відповісти на подібну загрозу будь-яким способом.

Крім того, кіберзброя зробить вразливою й атакуючу сторону, оскільки сучасні промислові та військові об’єкти використовують приблизно однакове устаткування, що працює за схожими принципами і підключене до однієї глобальної мережі. Відповідно, жертва кібернападу може вивчити, чим її атакували, і відповісти аналогічним чином, а це позбавляє сенсу подібні атаки на державному рівні.

 
Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.