Рубрики : Без рубрики

Конституція. Післямова

На цьому тижні в країні відзначали двадцять першу річницю прийняття Конституції України. Начальство, як зазвичай, покладало квіти до пам’ятників і вимовляло урочисті промови, населення, як годиться в свято, відпочивало.

Папір все стерпить

Просунуте начальство, від Президента України до голови районної державної адміністрації, як зазвичай, згадувало про гетьмана Пилипа Орлика. І про те, яку роль у світовій історії зіграли «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», написані задовго до того, як подібні документи прийняли у Сполучених Штатах та у Франції. Але начальство, як правило, забувало додати: Орлик був гетьманом у вигнанні, а «Пакти і Конституції» при всьому демократизмі не діяли в Україні жодного дня.

Втім, скласти грамотний, юридично несуперечливий, спрямований на добробут громадян Основний Закон політики вміли задовго до Орлика. Проблема була в тому, щоб такий закон діяв. По-перше, щоб держава на його основі могла ефективно управляти. По-друге, щоб більшість громадян погоджувалася з таким управлінням.

У Сполучених Штатах цих цілей досягали за допомогою мінімальних засобів. Із самого початку розділяючи гілки влади, обмежуючи їх повноваження і вносячи поправки, що захищають громадянські права і свободи. У Франції після Революції 1789 року з допомогою трьох конституцій намагалися вольовим чином перебудувати державу і сус-пільство. Але все скінчилося Наполеоном. Він швидко ро-зібрався з правами і свободами, а юристам наказав написати конституцію коротко і неясно.

Наказ Бонапарта відтоді став керівництвом до дії для полі-тиків у багатьох країнах. Неясність і стислість формулювань дозволяли вертіти законодавством як дишлом. У результаті демократії на основі існуючих конституцій іноді перетворювалися на жорсткі диктатури (як у Німеччині за Гітлера), а про громадянські права і свободи, прописані в основних законах, на практиці краще було зовсім не заїкатися.

Рубрики : Без рубрики

Мільярди на дороги, які... знову розіб’ють?

На щотижневій апаратній нараді голова ОДА Максим Степанов вкотре розкритикував роботу «Укртрансбезпеки», керівництво якої не впоралося з виконанням протокольних доручень.

На переконання керівника області, робота цієї державної служби у регіоні вкрай погана, адже порушників вагового контролю «Укртрансбезпека» як не затримувала, так і не затримує. У рамках своїх повноважень працівники служби складають відповідні акти про перевантаження, оформлюють штрафи, після чого знову відпускають правопорушників на їхні маршрути, а ті, у свою чергу, продовжують нищити наші дороги,  залатувати які доводиться до десяти разів на рік.

— Ці штрафи — мізерні. Ними не налякаєш жодного перевізника. Вони як возили по 60—80 тонн, так і возитимуть далі. Жодна магістраль цього не витримає. Ми не для того витрачаємо мільярди гривень на дороги, щоб через рік повернутися до того ж, що було до ремонту. «Укртрансбезпека» повинна працювати разом з Національною поліцією, а транспортний засіб правопорушника не можна знову відпускати на маршрут. Його потрібно ставити на штрафмайданчик, який він не покине, допоки проблема з перенавантаженням не буде ліквідована, — наголосив Максим Степанов.

Страшно навіть подумати, що залишиться від наших доріг після жнив, коли завантажені зерном колони пройдуться по них. Завдання — не допустити нищення автошляхів!

Максим Степанов розпорядився встановити відеоспостереження за комплексами габаритно-вагового контролю на території області. Планується, що прямі відеотрансляції відображатимуться на офіційному сайті ОДА (із 27 червня змонтовані камери вже запрацювали на КПП «Дачне»).

Крім того, з метою збереження автомобільних доріг загального користування від передчасних руйнувань у період тривалої спекотної погоди Служба автомобільних доріг в Одеській області за погодженням з управлінням превентивної діяльності  ГУ Нацполіції запровадила обмеження на визначених ділянках доріг руху транспорту загальною вагою понад 24 тонни і навантаженням на вісь більше 7 тонн при температурі вище 280С. Обмеження запроваджене із 1 червня і поширюється на денну пору — від 10.00 до 22.00.

Рубрики : Без рубрики

Новий статус «Тарутинського степу»?

Заказник «Тарутинський степ» збільшать на 800 гектарів та нададуть йому статусу державного.

23 червня голова Одеської ОДА Максим Степанов та міністр оборони України Степан Полторак оглянули заповідні території «Тарутинського степу». Як стало відомо під час цього візиту, заказнику нададуть статус державного (зараз — місцевого) значення та збільшать площу до шести тисяч гектарів. 

«Чорноморські новини» не раз писали про боротьбу природоохоронців з незаконним сільськогосподарським  освоєнням земель заповідного фонду.

Максим Степанов наголосив: «За жодних обставин розорювання «Тарутинського степу» не буде. А після створення заказника державного значення він буде захищений відповідними документами. Ми це явище зупинили!».

На частині земель Міноборони планує створити навчальний центр для ВМС України. Наразі для цього необхідно підготувати весь пакет документів. У свою чергу, голова оборонного відомства Степан Полторак запевнив, що заповідну територію ніхто не чіпатиме — вона залишиться під охороною держави. Але люди, які вже уклали договори на обробіток земель, які безпосередньо входять до території полігону, можуть працювати й надалі. «Це ті землі, відведені як безпекові для полі-гону. Єдина вимога — своєчасно та чесно платити податки і головне — не красти. Щоб не було, коли договір укладений на 300 гектарів, а розорано 400!» — наголосив міністр.

Рубрики : Без рубрики

Закон повинен служити людям

«День Конституції України стосується кожного з нас. Без винятку. Незважаючи на вік, стать, політичні погляди, мову та віру. Адже саме Конституція захищає рівність прав і свобод людини та робить з нас сучасне, європейське, цивілізоване суспільство. Крок за кроком ми прокладали шлях в історію новітньої і самостійної України. Попри багаторічні утиски, ми відстояли нашу автентичність. Ось що по-справжньому робить нас сильними. Ось що по-справжньому робить нас унікальними. Ось що не дає спокою нашим ворогам», — заявив Максим Степанов на урочистому зібранні з нагоди Дня Конституції, вручаючи державні нагороди і відзнаки достойникам Одещини.

У свою чергу, вітаючи земляків зі святом, заступник голови Одеської обласної ради Олег Радковський сказав: «Двадцять один рік тому прийняття цього документа стало однією з найважливі-ших віх історії незалежної України. Конституція дала поштовх для продуктивного розвитку всіх галузей національного законодавства, стала реальною і дієвою основою розбудови незалежної держави як повноправної учасниці світового співтовариства. Сьогодні наша країна переживає дуже непростий, але необхідний етап змін. Вони стосуються практично всіх аспектів життя держави, у тому числі місцевого самоврядування. Однак усі новації в суспільному житті зобов’язані враховувати конституційні норми, що гарантують права і свободи кожного громадянина. Люди повинні служити закону, а закон повинен служити людям».

Рубрики : Без рубрики

Слово про друга

Давно це було. Можна було б і забути, бо малим був, але чомусь не забулося. Щось у цій ситуації було настільки незвичним, що не дало забути. Тому впродовж життя час від часу питав себе: чому мати, поховавши свого чоловіка, нашого батька, не зазбиралася у дорогу на свою батьківщину, на Хабарівщину, де у неї були батьки, сестри, брати, тобто всі ті рідні й близькі люди, які допомогли б їй у тій скруті, у якій опинилась, овдовівши, донька і сестра з трьома своїми дітками? А тут — нікого. Але вона залишилася. На що сподівалася? Що якось-то воно буде? Навряд чи, бо сподівання кожної матері не на «якось-то», а на напевно. Інакше нема у тому ніякого сенсу, як кажуть, міняти шило на мило.

Не знаю, чому, але я про це у матері не питав ні тоді, коли був малим, ні опісля, коли вже сам був сімейним. Можливо, що хвилювати не хотів. А можливо, що ніколи не відчував, що десь ще може бути наша домівка.

Повоєнний і сьогоднішній Ананьїв — то два зовсім різних міста. І чисельністю мешканців, і загальною аурою, яка історично розчинилася у лихому часі. Показником тієї аури були поштарі та поштарки, які щодня ходили від хати до хати з великими кирзо-вими сумками, вщерть набитими газетами, журналами та листами. Особливо багато було листів: і звичайних, й «авіа», і рекомендованих, й усяких різних з печатками та без них.

З усіх газет, які носила у своїй сумці наша поштарка тітонька Люба своїм передплатникам, була газета «Чорноморська комуна», потім — «Знамя коммунизма», а вже потім — «районка». У місцевій перукарні на столику завжди лежали журнал «Перець», газети «Правда» і «Чорноморська комуна». Євреї-перукарі передплачували їх самі. І слід сказати, що більшість відвідувачів-чоловіків заглядала до головної цирульні містечка не задля «каре» чи «бокса», а саме почитати газети та послухати гучномовець, який ніколи не вимикався і не стишував голос. Щоб почитати «Чорноморку», була черга, як до майстра Лур’є: попит був особливий, бо ніхто так не поголить «з вєтєрком», як Лур’є, і жодна газета, при всій їх змістовій схожості, не подасть так матеріал, як «Чорноморка», чи «Чорноморочка». У той час переважна більшість мешканців розмовляла і писала підсвідомо україн-ською, навіть євреї-перукарі, особливо, коли разом із клієнтами вболівали за українських футболістів.

Рубрики : Без рубрики

«Це був наказ мого серця!»

30 червня сповнилося 110 років від дня народження Романа Шухевича (1907—1950), політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА

З-поміж багатьох визначних діячів національно-визвольного руху середини минулого століття одне з найчільніших місць посідає саме Роман Шухевич. У його постаті віддзеркалилася доля покоління українців 1930—1940-х років, які мужньо й жертовно боролися за незалежність своєї Батьківщини.

Уже з дитячих років Роман, знаючи, ким були його попередники-Шухевичі, відчував певний внутрішній обов’язок: бути гідним продовжувачем славетного роду. Його мати, Євгенія Стоцька-Шухевич, із старовинного священицького роду Стоцьких, була репресована і відбувала заслання в Джамбульській області у Казахстані, де й померла 1956 року. Батько, Осип Шухевич, закінчив Академічну гімназію і правничі студії Львівського університету. Працював повітовим суддею у містах Краковець та Кам’янка-Струмилова (тепер Ка-м’янка-Бузька) на Львівщині. У 1918 році був призначений повітовим політичним комісаром Західно-Української Народної Республіки. За це 1919-го був заарештований польською владою, сидів у львівській тюрмі «Бригідки». Був під постійним наглядом НКВС-МГБ у 1944—1947 роках. Коли стало зрозуміло, що його не можливо використати для арешту сина, Осипа Шухевича, важко хворого, радянські спецслужби відправили на заслання у Кемеровську область Росії, де він і помер.

Свої дошкільні роки Роман провів у м. Краківці Ярославського повіту, неподалік Яворова. А згодом, після переведення батька на іншу роботу, переїхав до Кам’янки-Струмилової.

Покоління Романа Шухевича — це українські гімназисти та студенти, дуже часто з відомих родин, озброєні не лише патронами, а й добрими знаннями та вірою у свою справу. «Шуха» підпільне членство характеризувало як «105-відсоткового» — більш ніж ідейного, надійного та вірного.

Рубрики : Без рубрики

А сад цвіте...

Вибір

Стратеги, схиляючись над картою бойових дій на Донбасі, певно, ще й не бралися за розробку сміливого рейду угрупування під назвою «Кордон», ще ніхто не знав, які кровопролитні події розгорнуться під час того походу, коли поріг Роздільнянського райвійськкомату переступив житель Яковлівки Олександр Таранюк. Він уже мав за плечима строкову службу в армії, його ніхто не кликав до війська, бажання стати до збройних лав було суто добровільним.

Олександр виріс в інтелігентній, освіченій сім’ї. Й сам здобув дві вищі освіти: закінчив Одеський сільськогосподарський інститут (зараз — аграрний університет) та Одеський державний економічний університет. Набуті знання допомогли йому предметно зайнятися приватизацією земель у районі, стати підприємцем. Згодом передав цю справу до рук сестри Марини, щоб мати більше вільного часу для релігійних справ. Віра міцно увійшла в його серце, але про це — згодом.

Рішучість стати на захист Вітчизни у нього викликала російська агресія у 2014-у проти нашої держави. Останнім же імпульсом, що підштовхнув його до цього кроку, став кадр з гарячої телехроніки: БТР з ро-сійським прапором постав на межі з Херсонською областю. Таку зухвалість терпіти вже було не сила. Виникали питання: «А що далі? Війна? Руйнування? Наруга?». Ілюзій не було — ще ніколи окупант не приносив з собою нічого доброго.

— Мої дані записали, — розповів мені Олександр Ілліч, — і сказали: «Йдіть. Якщо виникне потреба, ми вас викличемо». Десь через місяць пролунав очі-куваний дзвінок: «Якщо бажаєте, приїздіть з речами». Мене направили до складу Одеського прикордонного загону. Було це 31 березня 2014 року.

За березнем прийшов квітень. Олександр удосконалював свою підготовку на далеких полігонах, а в Яковлівці тим часом пишним біло-рожевим цвітом буяв абрикосовий сад, посаджений батьком. Той цвіт наче символізував потребу людей у мирі і спокої.

Рубрики : Без рубрики

Оновлена місія: цілеспрямована й орієнтована на результат

Цими днями в Одесі відбулося засідання Консультативної ради EUBAM, у якому взяли участь представники міністерств закордонних справ України та Молдови, прикордонних відомств обох країн, делегацій ЄС в Республіці Молдова та Україні, МОМ, ОБСЄ.

На цьому засіданні Консультативна рада EUBAM узгодила роботу місії на наступний період, що почнеться у грудні 2017 року. Робота оновленої місії буде більш вузькоспрямованою і сфокусованою на технічній підтримці заходів задля побудови довіри між Кишиневом і Тирасполем, на боротьбі з транскордонною злочинністю та повному впровадженні системи інтегрованого керування кордоном.

Голова Консультативної ради EUBAM, голова делегації ЄС в Республіці Молдова, посол Піркка Тапіола зазначив:

— Оновлена місія, що працюватиме до листопада 2020 року, буде меншою за чисельністю, але більш цілеспрямованою та орієнтованою на результат. Як друзі та партнери, ми повинні разом докласти зусиль, щоб домогтися поставлених цілей і досягти конкретних результатів, на які очікують громадяни.

Заступник міністра закордонних справ та євроінтеграції Республіки Молдова Данієла Морар, привітавши продовження мандату місії, підкреслила:

— Ми переконані, що це продовження є наслідком зусиль прикордонного відомства Молдови, тих позитивних результатів, яких вдалося досягти. Спільний контроль на молдовсько-україн-ському кордоні залишатиметься одним із найважливіших пріоритетів для нашої держави.

Учасники засідання домовилися про необхідність докладати якомога більше зусиль у сфері протидії контрабанді, покращення пасажирського сполучення між Кишиневом та Одесою і впровадження системи обміну даними між країнами щодо людей, які перетинають кордон.

Рубрики : Без рубрики

Оновлена місія: цілеспрямована й орієнтована на результат

Цими днями в Одесі відбулося засідання Консультативної ради EUBAM, у якому взяли участь представники міністерств закордонних справ України та Молдови, прикордонних відомств обох країн, делегацій ЄС в Республіці Молдова та Україні, МОМ, ОБСЄ.

На цьому засіданні Консультативна рада EUBAM узгодила роботу місії на наступний період, що почнеться у грудні 2017 року. Робота оновленої місії буде більш вузькоспрямованою і сфокусованою на технічній підтримці заходів задля побудови довіри між Кишиневом і Тирасполем, на боротьбі з транскордонною злочинністю та повному впровадженні системи інтегрованого керування кордоном.

Голова Консультативної ради EUBAM, голова делегації ЄС в Республіці Молдова, посол Піркка Тапіола зазначив:

— Оновлена місія, що працюватиме до листопада 2020 року, буде меншою за чисельністю, але більш цілеспрямованою та орієнтованою на результат. Як друзі та партнери, ми повинні разом докласти зусиль, щоб домогтися поставлених цілей і досягти конкретних результатів, на які очікують громадяни.

Заступник міністра закордонних справ та євроінтеграції Республіки Молдова Данієла Морар, привітавши продовження мандату місії, підкреслила:

— Ми переконані, що це продовження є наслідком зусиль прикордонного відомства Молдови, тих позитивних результатів, яких вдалося досягти. Спільний контроль на молдовсько-україн-ському кордоні залишатиметься одним із найважливіших пріоритетів для нашої держави.

Учасники засідання домовилися про необхідність докладати якомога більше зусиль у сфері протидії контрабанді, покращення пасажирського сполучення між Кишиневом та Одесою і впровадження системи обміну даними між країнами щодо людей, які перетинають кордон.

Рубрики : Без рубрики

Не олією єдиною

Упродовж січня-травня цього року Україна експортувала 2,6 млн тонн соняшникової олії на $1,98 млрд.

Найбільшим імпортером у ці місяці стала Індія, яка купила української олії на $688,8 млн (питома вага — 34,8%). На другому місці — Китай ($170,8 млн, 8,6%), на третьому — Іспанія ($168,3 млн, 8,5%).

Не подумайте, що жарт, але в той же час, у січні-травні, за даними ДФС, Україна закупила олії на $55 тис. (74,3% від загального імпорту) у... Росії. Цей же продукт ми купували в Нідерландів — на $13 тис. (17,6%) та Франції — на $4 тис. (5,4%).

Дивна позиція щодо країни, яка анексувала наш півострів й окупувала чималу частину двох областей, де сільське господарство, зокрема вирощування зернових та олійних культур, не пасло задніх. Чи не так?

На жаль, таку маємо гібридну реальність.

Але тут не про сумне. Виявляється, не олією єдиною наші виробники здатні підкорювати найвибагливіші ринки — Україна увійшла до п’ятірки найбільших світових експортерів вершкового масла!

Так, так! Попри всі проблеми у цьому сегменті сільського господарства, за підсумками першого кварталу цього року,як повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока (АВМ), на зовнішні ринки було поставлено 3,47 тис. тонн масла, що на 205,8% більше, ніж у 2016-у та на 157,9%, ніж у 2015-у.

Рубрики : Без рубрики

Конкурсний десант на Буковину

Наприкінці травня з Одеси на Буковину вирушила делегація учасників 18-го загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання». Попервах цей конкурс проводився за підтримки Міністерства фінансів і мав назву «Українська мова — мова державна», але там згодом від нього відмовилися. Аби прославлення рідного слова не згасло, з 2000 року всі клопоти з утвердження цього творчого змагання взяв на себе очільник Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України Юрій Работін, дещо змінивши його назву.

Щороку до конкурсу долучаються тисячі учасників, серед яких — журналісти, письменники, молодь, старше покоління. Найактивнішими торік були одесити, полтавчани і чернівчани. Восени організатори з ознайомчою поїздкою побували в Полтаві, а навесні вирішили — «Поїдемо в Чернівці!». І не просто так. «За нашою традицією, коли назбирується кілька сотень творчих робіт, ми підсумовуємо наш конкурс такою триденною акцією в місті, де мешкають найактивніші його учасники. Роботи нам надсилають дуже різнопланові: це бувають колективні роботи учнів, поетичні, дослідження, художні твори, листи, газетні матеріали… Все, що так чи інакше стосується України, української мови і є якогось такого особливого спрямування та змісту, які потрібні нам, українцям, для взаємозбагачення, які роблять нас, українців, патріотами», — зазначив Андрій Нечитайло, член оргкомітету загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання».

Перший день знайомства з Буковиною для нас розпочався з візиту до Чернівецької гімназії № 6 імені Олександра Доброго. Цей заклад спеціалізується на поглибленому вивченні румунської мови. За словами вчительки української мови і літератури Тетяни Фонарюк, українці віддають сюди своїх дітей на навчання, бо країна-сусідка надає великі пільги випускникам цієї гімназії при вступі у виші на своїй території. І таких багатомовних навчальних закладів у Чернівцях чимало. «У сусідній школі вивчають іврит. Ця школа дотримується як українських традицій, так і традицій тих общин, які їх підтримують. У нас є школа, в якій факультативно вивчають польську мову. Є також школа, де предметом навчання є російська мова. Раніше це була школа з російськомовним навчанням. Зараз залишився лише предмет», — розповіла пані Тетяна.

До 6-ї гімназії учасники конкурсу «Українська мова — мова єднання» приїхали не випадково. Вони стали почесними гостями на творчому вечорі, присвяченому постаті Костянтина Федоровича Поповича, філолога, письменника, академіка, який неодноразово, за кілька років до своєї смерті, тут бував і який своєю творчістю плекав у майбутніх поколінь любов до України. «Ми в нашій школі вже п’ять років поспіль працюємо над вивченням творчості Костянтина Поповича. Це вчений, який працював в Академії наук Молдови. Але він наш, виходець із Чернівецької області, а саме із села Романківці. Він працював у Чернівецькому університеті. Всі події сьогодні пов’язані навколо цієї постаті», — повідала Тетяна Фонарюк. Гімназія зібрала матеріали про видатного земляка і силами педагогів світ побачило вже друге видання «Сніп на покуті. Костянтин Попович на сторінках буковинської преси».

Рубрики : Без рубрики

Black sea music fest-2017: музичні відкриття

17 червня в Одесі стартував IV міжнародний музичний фестиваль Black sea music fest. Про його особливості розповіли учасники прес-конференції, яка відбулася 22 червня, напередодні другого вечірнього концерту, присвяченого сучасній українській і литовській музиці, — художній керівник фестивалю, головний диригент Національного одеського філармонійного оркестру Хобарт Ерл, генеральний директор оркестру Іван Косяченко, гості з Литви — композитор Анатоліус Шендеровас та віолончеліст і диригент Давид Герінгас. На жаль, з поважних причин не зміг прибути до Одеси український композитор Євген Станкович, чиї твори складали перше відділення другої вечірньої програми.

Концерт відбувся за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні та почесного консула цієї країни в Одесі Олени Друтис. Нагадаємо, що за кілька днів перед тим у нас пройшли Дні Литви. Проведення музичного фестивалю стало можливим завдяки меценатській підтримці Благодійного фонду Бумбураса.

Прем’єрні вистави

Нинішня імпреза ознаменована багатьма цікавими відкриттями. Про це розповів Хобарт Ерл.

«Цього року в рамках четвертого Black sea music fest, на відміну від попередніх, замість трьох ми даємо чотири концерти (що символічно). Відкрився фестиваль композицією до драми Г. Ібсена «Пер Гюнт», яка виконувалася в повній версії у викладі Михайла Плетньова. Це особлива подія, — наголосив маестро Ерл, — адже це не тільки перше подібне виконання в Україні, це рідкість і для Відня, і для Нью-Йорка, Берліна й інших музичних центрів. Півтори години музики, 25 номерів, у яких беруть участь солісти, читець і хор, використовуються різні інструменти. Маємо повномасштабну реалізацію задуму Гріга. Коли чуєш окремі шлягери у контексті загальної композиції, то це сприймається зовсім інакше!».

Як і раніше, у фестивалі був задіяний хор ОНМА ім. А.В. Нежданової.

Рубрики : Без рубрики

Оповідки з історії газети

(Продовження. Початок у номерах за 17, 22 та 24 червня).

Молох репресій 

«Вождь усіх часів і народів» сам-один тримав віжки управління органами НКВС. Поставлений ним на їх чолі Ягода був ще тією  кривавою ягідкою. Сталін вчасно втопив і його у морі пролитої крові й підняв на катувальні котурни карлика Єжова, який швидко переплюнув навіть Ягоду.

В Одесі після Голодомору 1932—1933 років до керівництва обласною партійною організацією прийшов Є.І. Вегер з командою. В інших областях за наказом Сталіна також прийшли інші. Немов на вахту — до 1937-го, коли вже, зокрема, й за Вегера та всіх висунутих до керівництва при ньому взялися.

Під приціл потрапила й «Чорноморська комуна» в особі її редактора Єфима Дубова.

У газету Дубов прийшов з комсомольської роботи в Полтаві й Кірово-граді, постоявши перед тим за токарним верстатом. Як опинився біля верстата? Виступив письмово проти звільнення з посади секретаря Полтавського міськкому партії, а потім на знак пртесту ще й склав із себе повноваження секретаря міськкому комсомолу.

У «Чорноморській комуні» знайшов себе — і керував відділом непогано, і писав добре, в колективі цінували його принциповість. Під час чергового перетасування кадрів у квітні 1935 року став редактором. Культик Вегера, як і попередники, підтримував справно. Портрет секретаря обкому часто з’являвся на газетних шпальтах, його поїздки, в тому числі у Вегерівську МТС, у колгосп імені Вегера, описувалися в мажорних тонах. У серпні 1936-го Дубов підписав до друку добірку «Най-суворішої кари підлим зрадникам!» — на підкріплення суду  над «троцькістсько-зінов’євським терористичним центром». У цей час удостоївся права поїхати в Москву на навчання у Вищій школі партійних організаторів.

Рубрики : Без рубрики

Колег моїх нетлінний слід

Пішки — то  й  пішки...

За сторічне життя «Чорноморки» у кожного її покоління склалася своя історія, визначилися свої завдання, пріоритети, герої, авторитети. Завжди у колективі люди гуртувалися, товаришували, дружили на ґрунті взаємних симпатій, інтересів, характерів. І завжди існувало своє редакційне закулісся, редакційний побут, де кожен своєрідно проявлявся, наживав собі тієї чи іншої слави.

Про творчість кожного журналіста-«чорноморця», при бажанні, можна довідатися зі старих підшивок газет. А от що то були за люди, чим вирізнялися і як їх представити в живій плоті та суті? То — площина людської пам’яті, спогадів, звісно, здебільшого суб’єктивних. Були серед нас особистості, фахівці високого ґатунку, були диваки, жартівники і невиправні фантазери, були й полохливо-насторожені, обережні в будь-якій ситуації.

Мене пов’язала творча співдружність з Віктором Тарнавським. Правду кажучи, ставилися до нього неодно-значно. Дехто подейкував, що його потаємна натура, либонь, знадобилася відомим і теж потаємним службам, які не обминали своєю увагою колективи, передусім творчі, вербували інформаторів, аби ті повідомляли, чим колеги живуть і «дихають», які настрої там панують. Пізніше з’ясувалося, що цю роль виконував інший працівник, і подумати таке про нього було важко.

Знала Віктора ще з часів, коли працювала у молодіжній газеті. Він був нашим найактивнішим автором. Його нариси, репортажі, кореспонденції, замітки часто з’являлися над підписом «електрик сталедротово-канатного заводу». За-пропонуєш редакційне завдання — завжди охоче, оперативно виконає. Високий, ставний, з тихою флотською ходою, він часто навідувався до редакції.

У «Чорноморці» наша творча співдружність продовжилася й у відділі, і тоді, коли він працював власним кореспондентом газети, переселившись до Роздільної.

Рубрики : Без рубрики

Вірність і темі, і читачам

На презентацію нової книги «Мовчання вголос» українського письменника Геннадія Щип-ківського у невеликій електронній залі Одеської національної наукової бібліотеки зібрались і вірні друзі автора, й ті, хто лише чув про нього, рівно ж і ті, котрі оце щойно, в дні роботи ХVIII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» вже придбав був у нього одну чи й більше його книжок, ще й з автографом автора.

Геннадій Щипківський приніс майже всі свої попередні книжки. Були тут і «Кримпульські вибрики», і «Клейноди степу», й тетралогія «Товтри», великий збірник новел «Коралі», роман про Махна «Лють» і книжка щемливих повістей «Щем»… Зібрані тут докупи, ці книжки засвідчували поважний творчий, як мовиться, доробок письменника. А ще ж позостались поетичні збірники, якими починав колись творчу дорогу в письменництво.

І це, власне, є тим контрапунктом, на якому застановились і фахові, сказати б, учасники презентації, й так само читачі, котрі прагнули висловити свою думку. Бо ж, дійсно, починав степовик своє сходження на круті поетичні верховини — свою власну вершину — як зазначалося, вельми цікаво, з видимим задоволенням та щоразу новим обширом своєї поетичної візії світу.

Аж раптом, зненацька та неочікувано — проза. Пішли новели, повісті — одна за одною, письменника наче прорвало. Подивовують і досі дивовижна працездатність його та вражаюча результативність — термін, може, й з іншої сфери людської діяльності, та він найбільше до цього пасує. Чи втратило наше українське письменство поета, здобувши собі — а передовсім, усім нам — прозаїка? Далебі, що ні. Поетичне мислення, поетичне почування, поетичний світогляд — це назавжди, хоч і не завжди у багатьох (даруйте вже цю тавтологію, вельми доречну тут). Це можна постерегти в кожній новій книзі письменника. Але ж цікаво знати усе-таки, як це сталось — отой перехід. Хоча, як стверджує сам письменник, він таки не полишав поезію — й це, зазначимо, був би великий гріх його перед літературою й тими, хто, повіривши в силу слова його та пізнавши красу того слова, щоразу чекає від нього нових одкровень, адже література — то і є одкровення автора, його сповідь перед людьми. Нічого нового цими словами тут не мовлено, а лишень нагадано про давно відомі речі.

Рубрики : Без рубрики

Людство повинно емігрувати

Британський учений Стівен Хокінг вважає, що в найближчі 30 років людство має розпочати міграцію із Землі.

Цю думку відомий фізик висловив на Міжнародному фестивалі науки і мистецтв Starmus IV, який відбувся у норвезькому місті Тронхейм, повідомляє The Telegraph.

За словами вченого, 30 років достатньо, щоб створити базу на Місяці, і 50 років — на Марсі. На ці небесні тіла Хокінг пропонує відправити зразки рослин, тварин та грибів. «Я переконаний, що люди повинні покинути Землю. Земля стає занадто малою для нас, наші фізичні ресурси виснажуються загрозливими темпами», — заявив він.

Хокінг стверджує, що міграція дозволить уникнути перенаселення планети і проблем, пов’язаних з глобальним потеплінням. На думку вченого, катастрофа на Землі, яка може статися через падіння на неї астероїда, перенаселення або глобальне потепління, раніше чи пізніше неминуча. Освоєння далекого космосу фізик порівнює з відкриттям Америки Христофором Колумбом. На його переконання, це природний шлях розвитку для людства.

Стівен Хокінг не вперше закликає колонізувати інші планети. Широку популярність він отримав після того, як у квітні 1988 року була опублікована його науково-популярна книга «Коротка історія часу», яку перекладено на десятки мов і видано загальним тиражем понад 10 мільйонів примірників.

Рубрики : Без рубрики

Адсорбент, що гранулює нафту

Вихованець Малої академії наук Микола Іванченко здобув «золото» на міжнародній олімпіаді GENIUS (CША) за винахід з очищення води від нафти, повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки України.

За словами юного винахідника, його гідрофобний адсорбент перетворюватиме нафту на грудочки, які із забрудненої водойми можна вилучити будь-яким механічним способом і відправити на нафтопереробне виробництво. Адсорбент здатен увібрати у сім разів більше рідини, ніж важить сам.

Хлопця запросили на ще один міжнародний науковий конкурс — «І-Fest», що пройде у Тунісі. Туди він потрапить одразу на фінальний етап.

Раніше учні МАН уже перемагали на олімпіаді GENIUS. Так, у 2015 році український школяр Самуїл Кругляк здобув «бронзу» з проектом «Отримання електроенергії з атмосфери».

Олімпіада GENIUS — один з найбільших наукових конкурсів, у якому, крім США, беруть участь школярі з усього світу. Цього року в ній змагалися понад 750 юних винахідників. Олімпіада сприяє глобальному розумінню екологічних проблем та досягненню стійкості завдяки базовій науці, мистецтву, творчому письму, інженерії, дизайну та розвитку бізнесу.

Рубрики : Без рубрики

Кілька важливих дрібничок

  • Щоб відрізнити неякісну сметану від виготовленої за кращими рецептами, достатньо поглянути на склад продукту, зазначений на упаковці. Фахівці не радять купувати сметану, в якій містяться стабілізатори, серед яких і крохмаль. Крохмаль можна легко виявити, капнувши у сметану крапельку йоду (вона посиніє). Отже, наступного разу таку сметану купувати не варто.
  • Слід пам’ятати, що справжнє вершкове масло замерзає при температурі від 0 до -6 і стає твердим, як камінь. «Несправжнє» ж, з додаванням інших жирів, залишається м’яким.
  • Якщо з’їсти 5—6 яблучних зерняток, то організм отримає добову дозу йоду.
  • Підсушені й підсмажені корені кульбаби в поході з успіхом можуть замінити каву.
  • Вершкове масло при смаженні не темнітиме, якщо нагріту сковороду змастити олією.
  • Свіже м’ясо — пружне, тож заглибина від вдавлювання пальцем вирівнюється.
  • Жорстка яловичина стане ніжною й легко провариться, якщо звечора її натерти сухою гірчицею.
  • Молоко при кип’ятінні не «збіжить», якщо краї посудини змастити жиром.
  • Якщо сир став кислим, змішайте його з рівною кількістю молока, залиште на годину, а потім відкиньте в полотняну торбинку — хай стече.
  • Якщо треба довго зберігати молоко, при кип’ятінні всипте на літр молока столову ложку цукру.
  • Надтріснуте яйце можна варити, якщо тріщину легенько змастити лимонним соком або оцтом.
  • Позбутися мурашок допомагає свіже листя помідорів. Покладіть листя там, де комахи проклали доріжку, і вони зникнуть.

Рубрики : Без рубрики

Кінець азбестовій епосі

Міністерство юстиції зареєструвало наказ МОЗ від 29.03.2017 №339 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту і матеріалів та виробів, що містять азбест».

Як наголошується, цей наказ виданий з метою зниження рівня захворюваності та смертності від хвороб, зумовлених впливом пилу, що містить азбест, і дасть змогу привести нормативно-правові акти МОЗ у відповідність до міжнародного та європейського законодавства.

За даними ВООЗ, у світі що-річно близько 100 тисяч осіб помирають через хвороби, спровоковані впливом азбесту. Як свідчать міжнародні дослідження, використання азбесту і продукції, в якій він міститься, може стати причиною таких захворювань, як азбестоз, мезотеліома і рак легенів.

Новими Державними санітарними нормами і правилами забороняється виробництво та використання азбесту незалежно від його виду та азбестовмісних виробів і матеріалів у технологічних процесах і при проведенні будівельно-монтажних робіт.

Як виняток, матеріали та вироби, які містять азбест і вже використовуються, можна і далі використовувати до їх заміни або утилізації. Азбестовмісні ізоляційні матеріали та вироби низької щільності (1 г/куб. см) підлягають першочерговій заміні й утилізації.

 
Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.