Рубрики : Без рубрики

Німеччина - Україна: нинішня відповідальність важливіша за історичну

Той, хто не зможе правильно осмислити історію, ризикує невірно зорієнтуватися в сьогоденні. Про це говорили учасники конференції «Історична відповідальність Німеччини перед Україною», що була організована цього тижня фракцією «Зелених» у бундестазі. Якраз напередодні 76-ї річниці дня нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз.

Україна була основною метою взагалі всієї Другої світової війни, її епіцентром, — вважає історик Тімоті Снайдер

Україна — основна мета Гітлера

Організатором дискусії стала депутат Марілуїза Бек. Вона ж, невтомна захисниця інтересів України в Німеччині, ініціювала парламентські дебати у бундестазі місяць тому. Бек не пропонує своїм співвітчизникам нескінченно посипати голову попелом, бо історична відповідальність, під-креслює вона, не дорівнює почуттю провини. Але закликає їх зазирнути «у віхи власної історії». «Сором за те, що німецькі чоботи топтали українську землю, саме цей сором ми повинні відчувати... і не забувати про те, скільки українських примусових робітників поклали свої життя за німецьку економіку», — говорить депутат.

Так вийшло, що чи не найавторитетнішим на сьогодні фахівцем з питання німецької відповідальності Німеччини перед Україною є американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер, автор книги «Криваві землі». На запрошення Бек він став основним доповідачем.

Снайдер переконаний, що саме Україна була в центрі гітлерівського проекту колонізації та поневолення Східної Європи, основною метою взагалі всієї Другої світової війни. Її епіцентром. Результатом стала загибель 3,5 мільйона мирних жителів радянської України у 1941—1945 роках, а також близько 3 мільйонів українців, які воювали у лавах Червоної армії. Окупація всієї території республіки. У той же час Гітлер, за словами історика, ніколи не планував завойовувати більше 10% радянської Росії (на практиці німецька армія змогла захопити лише 5%). Україна в пропорційному вимірі була в набагато більшій небезпеці, ніж Росія, підкреслює Снайдер.

Рубрики : Без рубрики

Гра на випередження

На тлі «фантастичного» успіху заокеанського візиту Петра Порошенка внутрішньополітичні події в Україні зараз виглядають блідо. Але якщо припустити, що восени в черговий раз зайде мова про дострокові парламентські вибори, бліді сюжети заграють усіма кольорами веселки.

Багаття може спалахнути миттєво

Приводом для осіннього загострення під час кризи може стати що завгодно. У тому числі реалізація цілком виправданих заходів, що дають на початковому етапі негативний ефект.

У плані військовому — це перехід від антитерористичної операції до введення нового режиму операції на сході України. Коли Об’єднаний штаб Збройних Сил і військово-цивільних адміністрацій не зможе на Донбасі швидко взяти ситуацію під контроль.

У плані цивільному — це заходи уряду, спрямовані на детінізацію економіки та подолання тотальної корупції. Що пов’язане з величезними ризиками для малого та середнього бізнесу і непрогнозованими соціальними втратами. Подальшим зубожінням населення, наприклад. Якщо подібні заходи назвати реформами, нічого не зміниться. Найближчим часом жоден українець не стане від них багатшим, а затягувати паски заради світлого майбутнього готові не всі.

Для підтримки перетворень, крім того, необхідна довіра до влади в широкому сенсі, а такої довіри у населення нема. І багаття (з вимогою провести до-строкові вибори в парламент, а ймовірно, одночасно й дострокові вибори президента) може спалахнути від найменшої іскри — чергового під-вищення тарифів на енергоносії, подорожчання товарів першої необхідності або різкого стрибка курсу національної валюти.

Рубрики : Без рубрики

Колег моїх нетлінний слід

В одного — старт, в іншого — фініш

Як іноді несподівано повертають дороги нашого життя. Раніше й подумати не смів, що доведеться ще зустрітися з цією людиною, але в інші часи, за інших обставин і в іншій ролі...

Приїхавши на роботу на початку 1960-х до Одеси, ми з подругою, звісно ж, почали з пошуку квартири. Прихистили нас на кілька днів далекі знайомі її матері, що мешкали біля Нового ринку. Та ті кілька днів давно минули, а квартира не знаходилася, хоч ми не були надто вимогливі, як молоді у нинішні часи. Згодні на куток, де стояли б ліжко, стіл і вішалка чи простенька шафа. Тож аби не натрапляти на дедалі нетерплячіше хазяйчине «знайшли?», ми старалися повертатися якнайпізніше, коли вона спала. Ходили на останні кіносеанси чи просиджували допізна в гаморі залізничного вокзалу.

Й ось чергова адреса. Зустрів нас немолодий чоловік. Показав кімнатку, де можемо облаштуватися. Але брав на квартиру з неодмінною умовою: в усьому допомагати дружині з немовлям — приглянути часом за дитиною, підлогу помити, попрати тощо. Ми нічого йому не сказали, пообіцяли подумати. Хоча роль няньок і прибиральниць дещо образила.

Все б затерлося, забулося. Та ось із молодіжної газети запрошують мене до «Чорноморки». Що-правда, були й інші варіанти. Віддала перевагу цій газеті винятково через рідну українську мову, яку не хотілося забувати в зросійщеній Одесі.

В редакції тоді працювали здебільшого люди солідного віку. Не скажу, що прийняли мене з розпростертими обіймами. Тим більше, я вважалася «кадрою» нового керівництва, яке тут теж зустріли далеко не однозначно. В редакції було чимало претендентів на вищі посади, а обком партії нав’язав приїжджих, «чужинців».

Рубрики : Без рубрики

Зміни очима журналістів


У редакції «Чорноморських новин» у рамках проекту Харківського прес-клубу «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа» побувала група колег з різних регіонів країни. Учасники проекту з Волинської, Закарпатської, Тернопiльської, Одеської, Донецької, Луганської, Харкiвської oбластей завітали до нас, щоб познайомитися-поспілкуватися, обмінятися досвідом, подискутувати про те, яку роль у висвітленні процесу перетворень в Україні відіграє регіональна преса.

Редактор Іван Мельник розповів гостям про непростий, але унікальний шлях нашої газети, що наближається до свого столітнього ювілею. Після цього відбулася предметна і цікава дискусія, про те, як вітчизняним ЗМІ доводиться виживати в умовах ринкової економіки, як, зокрема, розвивати періодичні друковані видання, що проходять процес роздержавлення. Колеги із задоволенням оглянули музей «Чорноморських новин», де зберігаються раритети різних періодів столітньої історії газети.

Тут же, у редакції, відбулася презентація громадської організації «ІТ-бабусі» та зустріч журналістів з її волонтерами Ладою Бондаревою і Володимиром Богатирьовим, які поділилися досвідом реінтеграції людей старшого віку в активне суспільне життя.

Потім учасники прес-туру побували у центрі розробки безпілотних літальних апаратів та логістичних роботів. Керівник науково-дослідної лабораторії мехатроніки та робототехніки MiRONAFT Одеської національної академії харчових технологій Віктор Єгоров представив очолюваний ним підрозділ, до речі, найбільший серед подібних в Україні, познайомив з авторами цікавих розробок, що полегшують фізичну людську працю. Журналісти побачили тренінговий центр та технічний коворкінг, де дорослі волонтери займалися з юними техінками.

Побували гості і в Одеській облдержадміністрації, де з Юрієм Кононенком, начальником управління транспортно-комунікаційної інфраструктури ОДА, обговорювали реформу морських портів та її вплив на перспективи українських сільгоспвиробників.

Рубрики : Без рубрики

Про роботів — з любов’ю

Віктор Єгоров, кандидат технічних наук, науковий керівник лабораторії мехатроніки та робототехніки Одеської національної академії харчових технологій.

Портрет з натури: викладач виглядає не набагато старшим за своїх вихованців, та й вдягнутий «а-ля студент». У лабораторії впадає у вічі творча товариська атмосфера. Тут застосовують на практиці те, чому навчилися з підручників. Майбутня технічна еліта проектує, майструє, сперечається, створює різні дивовижні речі та знаходить їм застосування.

Трохи цікавої історії. Сам факультет і кафедра автоматизації в технологічному інституті харчової промисловості виникли понад 60 років тому. Офіційно займалися автоматизацію м’ясної та молочної промисловості, автоматизували процеси з виробництва комбікорму, переробки цукрової тростини тощо. «Займалися офіційно, — наголошує Віктор. — Але це була вершина айсберга. Більшою ж частиною цього айсберга були секретні розробки для військової промисловості. Все ретельно приховувалося, мало хто здогадувався, що в інституті харчової промисловості щось таке існує. Тут розроблялися військові технології, зокрема системи стабілізації вогню ракет «повітря-повітря» чи системи автоматичного ведення артилерійського вогню. Кафедра була максимально великою у ті роки. Зараз працює 35 осіб, а в радянський час було задіяно 115, із них лише 15 викладачів, а сотня не мала до викладання жодного стосунку, працюючи як секретний науково-дослідний інститут на потреби оборонки».

Віктор розповідає про лабораторію, яку заснував три роки тому. Розповідає про роботів з любов’ю: «Роботи бувають різні, зокрема промислові. Будь-яку автоматичну систему управління, з незначними поправками, можна вважати роботом. Боротися зі стереотипом, що робот не лише персонаж «Зоряних війн» куди простіше, ніж з розхожою думкою, що автоматика нецікава, неприбуткова, незахоплююча. Насправді це великі зарплати, великий дефіцит кадрів на ринку, але… діти туди не йдуть через стереотипи, які плодять-тиражують телевізор чи інтернет. Багатий хто? Багатий юрист. Ще хто? Економіст, менеджер банку. Вийшов з яхти, сів у «Мерседес» — оце життя! Але по телевізору не покажуть, що фрезерувальник — це не завжди засмальцьована роба і півтори тисячі гривень. Це костюмчик, який «сидить», дорогий годинник, машина і зарплата у 2000 доларів на місяць. Бо фрезерувальні верстати тепер інші. Це верстати, які роблять багато операцій, і їх треба програмувати, мати великі знання у цій галузі. І таких фахівців ой як бракує! Для цього ми й створили нашу лабораторію».

Рубрики : Без рубрики

Онлайн-платформа зворотного зв’язку

У середу голова ОДА Максим Степанов презентував новий офіційний веб-портал Одеської області — portal-oda.odessa.gov.ua. На єдиній платформі відкрито доступ до великих обсягів корисної інформації та максимальної кількості актуальних послуг, які може надавати облдержадміністрація.

«Цей сучасний та зручний веб-ресурс створено для того, щоб спілкування з органами місцевої влади нарешті перетворилося з монологу бюрократів на діалог із громадою. Без перебільшення скажу, ми першими в Україні на обласному рівні запроваджуємо сучасні світові стандарти комунікації», — підкреслив Максим Степанов.

Як повідомляє прес-служба ОДА, кожен мешканець Одещини, який має електронну адресу, може створити свій профіль та користуватися серві-сами порталу — направляти звернення та пропозиції щодо проблем області, створювати петиції (колективні звернення) до керівника облдержадміністрації. Передбачена також реєстрація за допомогою найпопулярніших соціальних мереж, bankID та електронного цифрового підпису.

На порталі працюватиме довідник відкритих даних Одещини, де користувачі зможуть переглянути статистичні дані щодо всіх аспектів життя області, роботи адміністрації та органів місцевого самоврядування. Всі цифри регулярно оновлюватимуться, що дозволить у реальному часі бачити масив даних щодо кількості працюючих громадян та роботодавців, рівня реалізації програми енергозбереження, стану інфраструктури, інформацію про сплату податків у кожному районі тощо.

Рубрики : Без рубрики

Енергозбереження за грантові кошти

Як уже повідомляли «ЧН», із вересня минулого року на Одещині впроваджується проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні», основна мета якого — підвищення енергетичної безпеки країни через удосконалення енергетичної політики, розвиток енергоефективності та, як наслідок, збільшення інвестицій в енергетичний сектор. Загальний бюджет проекту складає 16,5 мільйона доларів, що, без сумніву, є істотним додатковим фінансовим ресурсом для розвитку регіону.

Спочатку планувалося, що цей проект втілюватиметься до 27 вересня нинішнього року, однак сторони — Одеська обласна рада та керівництво проекту USAID — досягли згоди про продовження співробітництва щодо впровадження енергоефективних реформ і нещодавно підписали додаткову угоду, за якою проект діятиме до березня 2018-го.

Для ефективної реалізації проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» було проведено конкурс, за результатами якого визначено вісім міст-партнерів: Одеса, Балта, Білгород-Дністровський, Болград, Ізмаїл, Рені, Чорноморськ та Южне, з якими налагоджено тісну взаємодію, що вже дало позитивні результати. Скажімо, у Балтському районі цими днями розпочнеться реалізація проекту з комплексної енергомодернізації будівлі Бендза-рівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. ім. Т.П. Бондар, де навчається 148 учнів. Йдеться про встановлення там систем вентиляції з рекуперацією енергії, автоматичного регулювання теплоспоживання, енергозберігаючого освітлення від сонячних батарей, заміну дверей та системи теплопостачання з вугільної на елек-тричну, утеплення конструкцій фасадів та горища. Загалом на ці роботи бу-де залучено 2,2 міль-йона гривень грантових коштів.

«Питання енерго-збереження для Одещини — серед пріоритетів. У нас продовжує діяти обласна програма енергоефективності на 2015—2018 роки, спрямована на зменшення споживання енергоресурсів. У рамках цієї програми — переобладнання пострадянських житлових будинків, утеплення фасадів, заміна дахів та вікон у парадних на металопластикові, заміна вікон та котлів у навчальних закладах, медичних установах. Впевнений, енергетична реформа дасть хороші результати», — зазначив голова обласної ради Анатолій Урбанський.

За матеріалами
прес-служби облради.

Рубрики : Без рубрики

Миронівська еліта

На збереження до Всесвітнього сховища насіння, що у Норвегії, прийнято зразки кількох сортів пшениці м’якої озимої селекції Миронівського інституту пшениці ім. В. Ремесла НААН.

«У завершеному вигляді банк міститиме до 4,5 мільйона зразків різного насіння з усього світу. На збереження до цього банку рослин прийнято і зразки насіння кількох сортів пшениці м’якої озимої нашої селекції, зокрема Миронівська 808, Миронівська 65, Мирхад, Крижинка», — розповів директор інституту Олександр Демидов.

В Україні миронівські пшениці займають півтора мільйона гектарів. Уже не одне десятиліття насіння миронівської селекції відоме і в європейських країнах. За весь час діяльності інституту, якому вже 105 років, на державне сортовипробування передано 312 сортів 19 сільськогосподарських культур.

Рубрики : Без рубрики

Європейці обирають склотару

Як повідомляє Європейська федерація тарного скла (FEVE), за даними незалежного дослідження, проведеного на замовлення спільноти Friends of Glass («Друзі скла»), 85% європейців рекомендували б склотару своїм друзям і членам сім’ї. Це на 15% більше показника минулого опитування, що проводилося 8 років тому.

Тепер було опитано майже 18000 споживачів в 11 країнах Європи. З’ясувалося, що 76% респондентів вважають скло найбільш екологічно дружнім тарним матеріалом. Це на 50% більше, ніж у 2008-у.

Однак, повідомляє upakjour.com.ua, багато європейців не інформовані про всі переваги скла для екології. Справді, скло на сто відсотків придатне до вторинної переробки нескінченну кількість разів. Але багато європейців вважають, що воно придатне до переробки на 84%, і тільки 49% впевнені, що його відходи нешкідливі для екології. Це свідчить про недостатню просвітницьку роботу з цього питання.

Коментуючи підсумки опитування від імені спільноти Friends of Glass, Аделайн Фарреллі, генеральний секретар FEVE, зазначила: «Приємно бачити, що споживачі стали обізнанішими щодо позитивних екологічних переваг склотари. Хоча ці результати й обнадіюють, ми не повинні спочивати на лаврах, потрібно продовжувати зусилля з інформування споживачів про унікальні для екології та вторинної переробки властивості скла.

Неважливо, скільки разів воно піддається вторинній переробці, перманентна природа скла означає, що його якість не знижується — скло залишається склом. Наразі європейці можуть активно сприяти досягненню стовідсоткової переробки скла, приносячи використані пляшки і банки в найближчі контейнери для збору склотари. Скло, як уже мовилося, може перероблятися нескінченно, роблячи свій внесок в економіку замкнутого циклу».

Рубрики : Без рубрики

Друге життя ПЕТ-пакетів

Компанія Unilever спільно з Інститутом Фраунгофера розробила нову технологію утилізації поліетиленових пакетів, що отримала назву CreaSolv.

«У всьому світі мільярди ПЕТ-пакетів використовуються один раз і просто викидаються. В підсумку вони опиняються на смітнику або у водоймах, у тому числі і в океанах. На початку цього року ми взяли на себе зобов’язання допомогти у вирішенні цієї проблеми та розробили нову технологію утилізації», — повідомив Девід Бланшар, віце президент з питань дослужень ірозкробок уомпнії Unilever.

У кінці 2017-го Unilever відкриє пілотний завод, який дозволить перевірити комерційну довгостроковість технології. Це підприємство збудують в Індонезії, де щороку 1,3 мільйона тонн відходів у підсумку опиняються в океані.

До 2020 року компанія хоче знизити кількість нової упаковки на третину і збільшити використання перероблених пластикових упаковок, щонайменше, на 25 відсотків. А до 2025-го планує повністю перейти на багаторазове використання пластикової упаковки, в тому числі методом переробки та компостування.

За підрахунками, через відсутність технології правильної переробки пластику світова економіка втрачає щорічно від 80 до 120 мільярдів доларів.

Рубрики : Без рубрики

Що в солдатському меню?

Наприкінці 2016-го Кабінет Міністрів ухвалив постанову щодо питань закупівель продуктів харчування Міністерством оборони. Щоб вона з’явилася на світ, пішло майже два роки наполегливої праці членів Проектного офісу реформ при міністерстві, керівництва оборонного відомства, офіцерів-тиловиків та волонтерів.

Отож система продовольчого забезпечення нашого війська почала докорінно  змінюватися. Є вже й перші результати.

Західна військово-морська база ВМС ЗС України, яка здійснює забезпечення підрозділів та кораблів національного флоту, перейшла на нову систему продовольчого постачання. Відтепер військовослужбовці харчуються за стандартами НАТО.

Нова система передбачає застосування каталогу продуктів харчування згідно з договорами, укладеними департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони.

— Отже, нині продукти на склад закуповуються відповідно до каталогу, затвердженого оборонним відомством, — пояснив заступник начальника управління розвитку продовольчого забезпечення головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ підполковник Олександр Хмиз. — Тобто фірма постачає продукти, які на визначену суму коштів вибирає начальник продовольчої служби військової частини з каталогу, а це 355 позицій — від охолодженої риби, м’яса, печінки до замороженої спаржі, свіжої полуниці та всілякої екзотики, з чого надалі кухарі готують страви. Є ще одна суттєва відмінність від старої системи — можливість замовити саме ті продукти, які хочемо, а не ті, які нам насаджує постачальник. І, відповідно, платимо тільки за те, що хочемо мати у себе на кухні. Як бачите, процес почав рухатися. Ми запустили першу у Збройних Силах України їдальню в новому форматі харчування. Основні переваги такої системи очевидні — це самостійний вибір страв за бажанням військового з великого асортименту, представленого у їдальні.

Рубрики : Без рубрики

Подбайте про свою пенсію

Відомо, що з 1 січня 2017 року фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до першої групи платників єдиного податку, платять єдиний внесок за місяць у сумі не менше 0,5 мінімального страхового внеску.

У 2017-у мінімальний страховий внесок для фізичних осіб підприємців становить 704 грн на місяць (3200 грн х 22 відсотки). Отже, для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до першої групи платників єдиного податку, обов’язковою є сплата єдиного внеску у сумі не менше 352 грн щомісяця.

Водночас слід пам’ятати, що для зарахування періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу як повний місяць необхідно сплатити за місяць єдиний внесок у сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, тобто 704 грн.

Отже, у разі сплати єдиного внеску у сумі 352 грн за місяць страховий стаж буде зараховано пропорційно, а саме 0,5 місяця, що у майбутньому може вплинути на визначення права на пенсію за віком та її розмір.

Центральне об’єднане
управління Пенсійного фонду
в м. Одесі.

Рубрики : Без рубрики

Повістка офіцерові запасу

30 травня міністр оборони Степан Полторак підписав наказ про призов офіцерів запасу на службу в Збройні Сили України. Хто з офіцерів запасу потрапляє під призов, а хто має право на відстрочку?

Загалом до української армії планується призвати близько чотирьох тисяч офіцерів запасу віком до 43 років з наявністю вищої освіти та закінченого навчання на військовій кафедрі ВНЗ. Призиватимуться ті, хто відповідає цим критеріям, чоловіки і жінки, які не мають судимостей.

Від призову звільняються ті з офіцерів запасу, в сім’ї яких хтось загинув або отримав інвалідність під час військової служби або військових зборів.

Термін призову офіцерів запасу складе півтора року, причому три місяці з цього терміну підуть на підготовку у військових вищих навчальних закладах, після чого офіцери приступлять безпосередньо до військової служби.

У зону АТО направлятимуться тільки ті з офіцерів, які особисто висловлять бажання поїхати в район бойових дій і пройдуть відповідну підготовку. При цьому на час мобілізації за ними зберігатиметься посада і зарплата незалежно від форми власності підприємства. Після закінчення півторарічної служби офіцер зможе прийняти рішення про підписання контракту або звільнитися в запас.

Рубрики : Без рубрики

Щоб не виключили з реєстру

Нагадуємо, щоб потрапити до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій, до 1 липня такі суб’єкти повинні привести установчі документи у відповідність до вимог Податкового кодексу України та надати копії документів із заявою форми 1-РН до контролюючого органу.

Житлово-будівельні кооперативи повинні також надати  завірені ними копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Ті, хто не виконає цих вимог, після 1 липня будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій, повідомляє ГУ ДФС в Одеській області.

Рубрики : Без рубрики

Оповідки з історії газети

Продовження. Початок у номерах за 17 та 22 червня.

Червоні сурмачі

Гасло для радянського суспільства 1930-х років було ясне: «Злютованими більшовицькими лавами — до нових перемог!». Основні газетні теми того часу — колективізація, знищення куркулів як класу, хлібозаготівлі. Сталін з особливою революційною нещадністю посилював тиск на українське село, дедалі тугіше затягуючи на ньому за-шморг...

Газета ж тим часом мусила переконувати, що селяни, колективізувавшись і долаючи підступи всюдисущих ворогів, виходять на дорогу дарованого вождем і його партією благополуччя. Спробуй не виконати вимог генеральної лінії!

Г. Шполя виступив на сторінках «Чорноморської комуни» з репортажем «Справа честі і геройства».

Читаєш і ловиш себе на думці: «Ну й перо у цього Шполі!».

«…Дощу, рясного і тривалого, чекали всі колгоспники, бригадні куховарки… Навіть племінний бугай, якого артіль тільки три місяці тому купила, і той  підводив морду догори, кривавошкляним своїм оком вдивлявся в небо, ніби вимагаючи від нього довгожданої вологи…

А хіба голова артілі Ст. Шимченко донедавна дуже чекав дощу на полях? Він ділив між людьми кукурудзу і себе не забував — чотири ж корови мав. А голова сільради Комов мав п’ять корів! От і засудили обох.

Рубрики : Без рубрики

Українці Одеси — кріпаки чужої мови?

Літо — пора відпусток. І рідко коли яка відпустка в пересічного українця чи іноземця проходить без відпочинку на березі моря. Розташована над Чорним морем Одеса перетворюється у цей час в осередок тяжіння сотень тисяч, ваблячи гостей своїм лагідним підсонням та теплим морем. Але в гостей, що ступили на одеську землю з трапа літака чи приступки потяга або автобуса, одразу виникає питання: в якій країні вони опинились, бо скрізь у публічному просторі панує мова сусідньої держави?!

Українцям з інших регіонів одразу впадає у вічі засилля чужої мови на вивісках, а до вух іноземців доноситься малозрозуміла мова, бо вони, їдучи до України, вчили українську чи бодай кілька фраз із неї. Українці не збагнуть, коли вони під час подорожі перетнули кордон, а іноземці починають сумніватися, чи до тієї країни потрапили. Невже українці, які не чули московської мови ні в родині, ні в школі, у своїй державі повинні пересуватися зі словниками і розмовниками в кишенях, аби розуміти, що таке «парикмахерская» і «слєдующая астанофка…»? Одеса, впевнено піднявши над собою жовто-блакитний стяг і заткнувши, наскільки це можливо в демократичній країні, пельку рашистським колабораціоністам, наївно почала думати, що перемогу над ворогом здобуто…

І так думає не лише Одеса, а й Київ. Слова українського полі-толога і філософа Ігоря Лосєва, мовлені ним ще 2015 року — «як у радянській Україні було практично неможливо відділити комунізацію від русифікації, а російське сприймалось як синонім радянського, так і в нинішній Україні не можна, небезпечно й шкідливо відділяти декомунізацію від дерусифікації» — ні в Києві, ні у змосковщених регіонах ніхто, здається, не почув. Уроків з війни ніхто не виніс. Те, що за чужою мовою в Україну прийшли чужі танки й окупували саме ті землі, де була найпоширенішою мова загарбника, схоже, нікого не змусило задуматись над тим, що московська мова в Україні насправді є не засобом комунікації, а лише знаряддям побудови чужої держави. Почавши лікувати українців декомунізацією, найголовніший спадок комунізації — московську мову — вирішили не чіпати. Хворобу не долікували, і недорізана пухлина має всі шанси свого часу дати нові метастази.

За останнім переписом, проведеним ще 2001 року, в Одесі мешкає понад 622 тисячі українців, що становить 61,6% від усіх містян — абсолютну більшість. Мешкають також росіяни (29%), болгари (1,7%), євреї (1,2%), молдовани (0,7%), білоруси (0,6%), вірмени (0,4%) та інші національні меншини. У той самий час рідною мовою мову московську визнала більшість — 64,8%, українську — 30,4%. Сам факт такого дисбалансу засвідчив неймовірно високу змосковщеність українців — народу, який 1991 року здобув власну державу, де й опинилася населена здебільшого українцями Одеса.

Рубрики : Без рубрики

Тост за українську громаду Одеси

В українському національному та культурницькому русі другої половини ХІХ — початку ХХ ст., що був однією з передумов Української революції 1917 — 1921 років, дослідники особливо виокремлюють діяльність двох найкраще організованих українських «Громад» — Київської та Одеської.

Остання, як відомо (зокрема, з досліджень історика та політолога Олександра Васильовича Болдирева), була утворена в 1876 році. Однак в історіографії зверталася увага і на більш ранні згадки про українську «Громаду» в Одесі. Зокрема, історик Саул Якович Боровой (1903 — 1989) вказував, що 17 січня 1860-го в Одесі на урочистому обіді, присвяченому Харківському університету (на якому серед двох головуючих був колишній кирило-мефодіївець Микола Іванович Савич), один з присутніх виголосив тост за одеську «громаду». Газета «Одесский вестник» з цього приводу писала (цитата мовою оригіналу): «Краткая и теплая речь, на малороссийском языке В. Белого, в которой он припомнил некоторые факты, относящиеся до истории первого заселения Гаджибея (теперешней Одессы) и его окрестностей и которую заключил он пожеланием: «нехай буде гарно Украинцам, громаде и усим нам, нехай!», произвела самое благоприятное впечатление».

Про згаданий обід та його учасників ми вже писали в своїх попередніх публікаціях. У цій статті, спираючись на літературу та опубліковані джерела, спробуємо з’ясувати, ким же був цей В. Білий, який більш ніж за 15 років до формального створення одеської «Громади» виголосив за неї тост.

С. Боровой стверджував, що Білий був «викладачем інституту Шляхетних дівчат» Одеси. За відомостями із що-річного альманаху «Новороссийский календарь» на 1861 рік, серед вчителів Одеського інституту шляхетних дівчат названо Миколу Івановича Білого. Вважаємо, що «Одесский вестник» навряд чи помилився б в ініціалі, назвавши промовця на обіді 17 січня 1860-го «В. Білим» (адже на цьому обіді мав бути присутній редактор «Одесского вестника» Микола Іванович Сокальський, а його брат, частий дописувач згаданої газети Петро Іванович Сокальський виступив з промовою, і постать В. Білого, скоріш за все, була їм добре знайома). Тому це твердження С. Борового, вочевидь, є помилковим.

Рубрики : Без рубрики

«Закоханий в українське слово»

У рамках ХVIII виставки-форуму «Українська книга на Одещині» в Літературному музеї відбулася презентація видання, на яке давно чекали. Чекали літературні дослідники та історики, краєзнавці, науковці, всі, хто цікавиться українською Одесою на зламі ХІХ —ХХ століть, тим періодом, який усе ще недостатньо досліджений, попри активну працю в цьому напрямку наших учених. Це не художнє видання і — без будь-якого применшення його вартостей — не наукове дослідження. Об’ємний том на 500 сторінок означено як збірник матеріалів, присвячених життю і творчості Михайла Федоровича Комарова кінця ХІХ — початку ХХ століть. А зміст його гранично правдиво відтворює назва: «Закоханий в українське слово». Упорядник видання — Лариса Бур’ян, завідувачка науково-бібліографічного відділу Одеської національної наукової бібліотеки.

Хто він — Михайло Комаров? Ким був у часах, що випали на його долю? І чим його творчий спадок, його — без перебільшення — життєвий подвиг є для нас — людей, котрі нині переживають виклики вже іншої доби, але дуже подібні до тогочасних?

От кажуть, бува, на когось: він був людиною титанічної праці. Не переказуючи біографію, треба, однак, зазначити, що книга розкриває перед нами саме людину титанічної праці — можливо, на позір скромної, але була то невтомна праця на ниві українства, й у цьому її неперебутнє значення.

Коли йдеться — чи згадується — про видатних українських діячів на терені Одещини, то, передовсім, зроджується думка про увічнення їхніх діянь, збереження пам’яті про них, визначення їхнього місця в українській історії. Під нинішню пору для нас це є невідкладним завданням, бо давно вже мали б вони слугувати в суспільстві нашому прикладом і взірцем служіння рідній Україні. І — хтозна? — може, таки інакшою була б нині суспільно-політична ситуація, дієвішим — громадянське суспільство.

Рубрики : Без рубрики

Сміхотворець з нашого краю

Свою авторську серію «Одеса літературна» літературознавець і письменник Василь Полтавчук продовжив нарисом про Володимира Івановича (1905 — 1985) — відомого сатирика і гумориста, першого лауреата премії імені Степана Олійника. Ця книжка, як і три попередні з цієї серії (про Василя Фащенка, Івана Гайдаєнка та Бориса Дерев’янка), надрукована у видавництві «Астропринт» (2017) й адресована вчителям-словесникам, студентам, школярам — усім, хто цікавиться літературою рідного краю.

Окремі уривки з цього літературного-критичного нарису пропонуємо і нашим читачам.

Володимир Іванович — один з найталановитіших українських сатириків і гумористів, які жили і працювали в Одесі у ХХ столітті.

Народився Володимир Ієронімович Іванович 27 серпня 1905 року у морській столиці, але дитячі роки його минали за її межами — у приміському рибальському селищі Григорівці. У поезії «Люблю наш край», присвяченій В. Івановичу, інший наш земляк Степан Олійник, звертаючись до побратима по творчості, писав:

Люблю наш край: лимани, балки,
Чаїний крик і хвиль тепло…
Там з моря видно всім рибалкам
Твоє — Григорівку — село!

Рубрики : Без рубрики

Сполучені Штати: погляд зсередини


Якось увечері ми поверталися разом додому з театру. Говорили про життя, про мрії, про майбутнє. І на моє запитання «Де б ти ще хотіла жити, окрім Одеси?» вона відповіла:

— Якийсь час я б хотіла пожити у маленькому американському містечку на березі моря, так, щоб було багато часу на прогулянки, на улюблене заняття — фотографію.

Це була просто розмова. А через тиждень я отримала від неї єсемеску: «Я в Борисполі. Лечу в Америку».

Із мріями треба бути обережними. Вони іноді збуваються несподіваним чином, коли ми цього й не очікуємо. І треба це прийняти... Її подорож до Штатів була вимушеною — через втрату близької людини. Віза була дійсною на півроку, тож вона там залишилася: побути з рідними, повчитися мови, пофотографувати і просто пожити по той бік океану, на іншій півкулі...

Наша розмова про американські враження з одеським фотографом Галиною ЮДІНОЮ відбувається у поїзді. Дощ за вікном, похитування вагона, стук коліс — усе нагадує про те, що подорож — це не лише відвідування інших країн, але й крок в іншу реальність і, перш за все, — втрата ґрунту під ногами, втрата сформованих думок і стереотипів.

— Я ніколи не була в Америці, як і більшість українців, і все ж, у кожного з нас є власна «картинка» цієї країни. Для мене особисто це — джаз. Це негритянський диксиленд, який я вперше почула, будучи студенткою, й відтоді джаз став для мене музикою свободи, що пробилася крізь рабство американських негрів і надовго стала символом вільних Сполучених Штатів. А яка вона, твоя Америка?

Рубрики : Без рубрики

Час літньої спеки

Після дощової хвилі, яка у вихідні прокотиться більшістю регіонів України, дещо остудивши й повітря, із понеділка розпогодиться і встановиться спекотна погода.

Як розповів директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда під час засідання міжвідомчого оперативного штабу державної комісії з питань надзвичайних ситуацій, «починаючи із 26 червня, температура повітря суттєво зросте і переважний температурний режим спочатку на півдні, а потім на всій території України в денні години становитиме 30—34 градуси. Ця висока температура спостерігатиметься на фоні сухої погоди».

Головний синоптик країни, повідомляє «Укрінформ», наголосив також, що у зв’язку із кліматичними змінами, які вже відбулися і продовжують відбуватися, середня температура повітря у липні й серпні в Україні за останні 25 років зросла майже на 2 градуси. А от у червні, зауважив він, значних змін не відбулося.

Отож наступний тиждень на Одещині буде сухим і спекотним: вночі 19—23, вдень 30—34, у південних районах — до 36оС.

Рубрики : Без рубрики

Замість квитка — відбиток пальця

У Сполучених Штатах Америки розпочали тестування нової біометричної системи перевірки в аеропортах.

«Цього тижня Адміністрація транспортної безпеки США (TSA) розпочинає тестувати нову технологію перевірки у міжнародному аеропорту Хартсфілд-Джексона в Атланті та в міжнародному аеропорту Денвера», — йдеться в повідомленні TSA. Під час тестування планується перевірити концепцію, оцінити вплив і безпеку використання ідентифікації особи пасажирів з використанням відбитків пальців.

Технологія біометричної автентифікації дає змогу пасажирам використовувати відбитки пальців як посадковий талон і як документ, що засвідчує особу. Втім, учасникам тестування все ж доведеться проходити стандартну процедуру перевірки особи, бо мета експерименту — оцінити, наскільки точно працює біометрична система.

У довгостроковій перспективі нововведення може автоматизувати процес перевірки проїзних документів, усуваючи потребу в посадковому талоні та документі, що засвідчує особу, і надаючи або забороняючи доступ пасажирам до контрольно-пропускного пункту через електронні ворота.

TSA проаналізує дані, зібрані під час тестового періоду, для потенційного застосування системи в інших аеропортах країни.

Рубрики : Без рубрики

Глорія української пустелі

На території Національного природного парку «Олешківські піски», що на Херсонщині, зафіксовано рідкісне явище — «ранкова глорія».

За словами Миколи Порубльова, начальника природоохоронного науково-дослідного відділення «Раденське» (Козачелагерська арена Нижньодніпровських пісків), який і спостерігав за цим унікальним природним явищем, «ранкова глорія» проявилася горизонтальною смугою циліндричної форми, від трьох до чотирьох кілометрів завдовжки та від 60 до 70 метрів завширшки. Над поверхнею піщаних пагорбів вона здіймалася десь на 70—100 метрів і рухалася зі швидкістю 50—

60 км/год. Явище, яке ще називають хмарою-валком, грозовим коміром, супроводжувалося гучними шквалами та поривами вітру.

З давніх часів на Козачелагерській арені, за розповідями місцевих жителів, часто з’являлись незвичні, темні хмари, які дуже швидко рухалися. Відтоді вчені вибудовували різні гіпотези, пропонували різноманітні математичні моделі, які пояснюють складний рух таких повітряних мас. Однак до спільної думки вони так і не дійшли.

Рубрики : Без рубрики

Дев’ять днів одного року

Найголовнішою подією одеського літа знову стане міжнародний кінофестиваль, який традиційно приходить до нас акурат посередині липня. Цьогорічний — вже восьмий — ОМКФ відбуватиметься якраз із 14 до 22 числа місяця сінозарника — як здавен називали його наші пращури. Про основні події фестивалю журналісти дізналися на пресовій конференції, що відбулася минулої середи.

Упродовж дев’яти фестивальних кіноднів одеситам й гостям міста буде запропоновано 12 повнометражних фільмів із 27 держав (всього було заявлено 911 фільмів із 81 країни). Саме вони змагатимуться за Гран-прі та інші нагороди міжнародного конкурсу, в рамках якого відбудеться також світова прем’єра українського фільму «Рівень чорного» нашого відомого режисера Валентина Васяновича. Серед стрічок міжнародної конкурсної програми — й українсько-австрій-ська драматична картина «Січень-березень» Юрія Речинського та «Іній» литовського режисера Шарунаса Бартаса, створена в копродукції України, Литви, Польщі та Франції.

До журі міжнародної конкурсної програми, яке очолить відомий німецький режисер Крістіан Петцольд, увійшла також українська актриса Римма Зюбіна, виконавиця головної ролі у фільмі «Гніздо горлиці» (переможець минулорічної Національної конкурсної програми ОМКФ).

До Національної конкурсної програми відібрано шість повнометражних та 17 картин короткого метра. Тут у складі журі також є представниця України — драматург, режисер, сценарист Наталя Ворожбит. Одна із стрічок цієї програми, а саме «Головна роль» Сергія Буковського, представлятиме Україну також у програмі конкурсу європейських документальних фільмів — у числі семи інших. Тут до журі увійшов український режисер та сценарист Роман Бондарчук.

Рубрики : Без рубрики

Щоб перець їли не попелиці

Ослаблений (передусім, через недостатній полив і погане розпушення міжрядь) перець стає легкою здобиччю для шкідників. Аби ним ласували не попелиці чи кліщики, а ваша родина, запам’ятайте кілька головних секретів вирощування цього смачного овочу.

Недостатньо повне запилення квіток може спричинити з’яву нестандартних плодів. Аби запобігти цьому, вдайтеся до штучного дозапилення рослин (у сонячну спекотну й тиху погоду їх легенько струшують).

Брак вологи у ґрунті та висока температура повітря призводять до здерев’яніння стебел, обпадання бутонів та листків (це ж, до речі, стосується і баклажанів).

Подбайте, щоб грядка з перцем була захищена від різкого вітру, протягів (найкраще, звісно, робити це ще навесні, висадивши по периметру грядки високорослі культури, як-от боби, мангольд — листковий буряк, цибулю-порей).

Водночас пам’ятайте, що перець, як і помідори, дуже світлолюбна рослина, а відтак якщо посадите його у затінку, відставатиме у рості, слабо цвістиме і зав’язуватиметься.

Оскільки коренева система перцю розташовується у верхньому шарі ґрунту, міжряддя слід розпушувати неглибоко (3—5 см), а саму рослину — підгортати.

Рубрики : Без рубрики

Таємниці котячого хвоста

Фахівці з ветеринарної медицини Університету Пен-сільванії, спираючись на результати масштабних досліджень, переконалися, що поведінка кішок є набагато загадковішою, ніж поведінка собак.

Існує стереотип, що видати почуття кота можуть довільні рухи його хвоста. Фахівці спростовують цю думку: дослідження показали, що зрозуміти, чого насправді хоче чотирилапий вихованець, можна лише з усієї його поведінки. Хоча й хвіст здатний багато чого розповісти про котячі емоції. Наприклад, дотик до хвоста миттєво призведе його господаря в бойову готовність: у цьому випадку кіт буде насторожі, навіть зберігаючи зовнішній спокій.

Свою агресію кішки висловлюють, повністю випрямляючи хвіст. А загнутий кінчик хвоста може свідчити про доброзичливий настрій вихованця. Перелякані коти часто вигинають спину і хвіст. Якщо ж кінчик хвоста зігнутий униз, кішка готова оборонятися від можливого нападу.

Рубрики : Без рубрики

Питання лишень у комфорті

Дослідження вчених Університету Рутгерса підтвердило, що миття рук у холодній воді таке ж ефективне, як і в теплій. Раніше вважалося, що гаряча вода краще змиває бактерії.

Експеримент засвідчив, що вода з температурою 150С змивала бактерії так само, як і з температурою 380C.

Автор дослідження Дональд Шаффнер зазначив, що температура води при митті рук має значення лише з міркувань комфорту — теплою митися приємніше.

Експерти підкреслили, що тривалість миття має становити не менше 20 секунд, а поверхня рук — повністю покрита милом. Для витирання найкраще використовувати одноразовий паперовий рушник. В ідеалі ж для закручування крана теж слід послуговуватися паперовим рушником.

 
Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.