Рубрики : Тема дня

Скальпель без наркозу

Після того, як терористи взяли під «зовнішнє управління» більше сорока підприємств української юрисдикції,  що працюють в ОРДЛО, в засобах масової інформації з’явилося безліч версій того, що відбувається всередині і нав-коло «народних республік».

Бізнес вигоди не упустить

Більшість версій зосереджена на зв’язку умовної націона-лізації з транспортною блокадою, яку другий місяць здійснюють українські активісти і ветерани АТО.

Але зв’язок цей не очевидний. До зміни юрисдикції під-приємств «ДНР/ЛНР» готувалися більше року, приймали для цього безліч рішень і проводили ці рішення через свої «законодавчі органи». Експропріацією або «віджимом» зміну юрисдикції підприємств важко назвати тому, що, судячи з усього, процес був (щоправда, непуб-лічно) погоджений з власниками. Які в результаті запровадження «зовнішнього управління», щонайменше, не втратять своєї частини прибутку.

Йдеться, передусім, про власника №1 — Ріната Ахметова, під чиїм управлінням перебували не лише шахти, заводи та фабрики на окупованих територіях, а й  надсучасний стадіон «Донбас-Арена», «Укртелеком» та низка інших активів. З кожним роком війни на окупованих територіях працювати ставало дедалі важче, підприємства ставали збитковими, а від проблемних підприємств будь-яка корпорація прагне позбутися. Особливо під час кризи, коли проблем дедалі більшає.

Певна річ, під час прийняття рішень менеджерами в СКМ або «Метінвесті» свічку ніхто не тримав, але через відсутність гучних протестів з їхнього боку можна зробити висновок про те, що «націоналі-зація» піде олігархові на користь. Або принесе Ахметову вигоду. По-перше, не доведеться платити податки в український бюджет, а по-друге, від Курченка, якому відійдуть працюючі підприємства, можливо, вдасться отримати відступні.

Рубрики : Без рубрики

«Білий і пухнастий» Іванющенко

Верховний Суд ухвалив рішення закрити всі справи щодо Юрія Іванющенка. Про це у «Фейсбуці» повідомив генпрокурор Юрій Луценко.

«Сьогодні дізнався, що Верховний Суд без повідомлення прокуратури прийняв рішення закрити всі справи по Іванющенку», — написав він і наголосив, що ВСУ зробив це саме перед продовженням санкцій ЄС щодо арештованих активів Януковича і К0.

«У мене є багато емоцій і не менше аргументів проти цього рішення. Але єдиний вихід — якнайшвидше змінити склад ВСУ», — зазначив генпрокурор.

Нагадаємо, олігарх Іванющенко оголошений у міжнародний розшук у зв’язку зі звинуваченням у привласненні та розтраті майна в особливо великих розмірах.

Таке рішення не залишилося непоміченим для Європи. У четвер, розглядаючи питання продовжувати чи ні санкції проти президента-втікача Вік-тора Януковича і команди, посли Євросоюзу ухвалили рішення продовжити ще на рік заморожування активів Віктора Януковича та 14 екс-чиновників. А от з Юрія Іванющенка санкції уже зняті.

Рубрики : Без рубрики

Чаус озвався із Молдови

Правоохоронні органи Молдови готують усю необхідну документацію для передачі Україні затриманого на території цієї країни судді-втікача Миколи Чауса. Про це в коментарі «Укрінформу» сказав керівник Антикорупційної прокуратури Молдови Віорел Морар.

«Громадянин Микола Чаус добровільно з’явився в правоохоронні органи Молдови і заявив про те, що він незаконно перетнув українськo-молдовський кордон. У даний час готуються всі необхідні процесуальні дії для передачі Миколи Чауса Україні», — повідомив Віорел Морар.

Як нагадує «Укрінформ», детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) 9 серпня 2016 року викрили суддю Чауса під час отримання хабара в сумі 150 тисяч доларів за винесення рішення суду на користь підсудного. Письмове повідомлення про підозру судді у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, складено керівником САП 10 серпня 2016-го і направлено Чаусу наступного дня, 11 серпня. 6 вересня Верховна Рада дала згоду на затримання судді та його арешт. Після цього, скориставшись суддівським імунітетом, підозрюваний виїхав за територію України. Із 16 серпня 2016 суддя Чаус оголошений у національний, а з 11 листопада — у міжнародний розшук.

Рубрики : Без рубрики

Ахметов іде по низхідній

Найзаможніша людина в Україні Рінат Ахметов увій-шов до рейтингу 500 най-багатших людей планети за версією Bloomberg. Він — єдиний представник України, хто потрапив до списку.

«Рінат Ахметов посів 483-ю сходинку рейтингу зі статком у 3,66 мільярда доларів», — інформує видання. При цьому з рейтингу видно, що активи україн-ського бізнесмена зменшуються. Так, у 2013 році, за версією Bloomberg, Ахметов посідав 26-у позицію в рейтингу найбагатших. Тоді його статки оцінювалися у $22,3 мільярда доларів.

Перше ж місце у рейтингу дісталося американському підприємцеві й одному із засновників компанії Microsoft Білу Гейтсу. Його статки оцінюються у 85,2 мільярда доларів. П’яту сходинку посів засновник соцмережі Facebook Марк Цукерберг — 58,5 мільярда доларів.

В ТОП-500 найбагатших людей світу потрапили багато росіян, однак до першої десятки жоден з них не увійшов.

Рубрики : Без рубрики

Час сіяти. На жаль, і пересівати

На старті весняно-польових робіт на базі Селекційно-генетичного інституту відбулася обласна нарада.

Загалом по Одещині, прозвучало на зібранні, в поля вийдуть майже 10 тисяч тракторів і 14 тисяч одиниць посівної та ґрунтообробної техніки. «Щоб посіяти ярі і доглянути озимі культури, агровиробникам необхідно підготувати 30 тисяч тонн насіння зернових і зернобобових культур, 4 тисячі тонн насін-ня кукурудзи, 3 тисячі тонн насін-ня соняшнику, закупити 135 тисяч тонн мінеральних добрив», — окреслила нинішні турботи агра-ріїв Марина Зінченко, в.о. першого заступника голови Одеської облдержадміністрації.

На жаль, прогнози на майбутній урожай не дуже оптимістичні. Адже восени довготривала посуха не дала можливості своєчасно і якісно підготувати ґрунт та посіяти озимину в оптимальні терміни. «Восени склалися надзвичайно несприятливі погодні умови для хліборобів. Втім, у 2015-у осінньо-польові роботи також проводилися за складних умов, але завдяки тому, що агровиробники дослухалися до рекомендацій наших науковців, то в підсумку досягли досить хороших результатів», — зауважив Іван Петрів, в. о. директора департаменту екології та природних ресурсів ОДА.

Нині на значних площах потрібно практично рятувати посіви озимих культур, передусім — ячменю. «Найоптимальніший час для сівби озимого ячменю — перша декада жовтня. І ми, як завжди, 3 жовтня почали його сіяти. Але буквально через два дні задощило, різко похолодало. Посівна розтягнулася на цілий місяць, та й за той час змогли засіяти лише половину дослідних ділянок. По області сіяли ще й у листопаді, але все одно сповна впоратися із за-планованим не змогли», — розповів Ярослав Гудзало, президент Національної академії аграрних наук, додавши, що рослини увійшли в зиму в поганому стані, а відтак зараз вкрай потребують комплексного підживлення. А ще академік порадив хліборобам здійснити агрозаходи, спрямовані на втримування вологи у ґрунті. Деякі поля, зауважив він, усе ж доведеться пересівати. Але для цього слід провести додаткові перевірки і в кожному випадку приймати рішення індивідуально. Для наочності він продемонстрував зразки сходів пшениці та ячменю з полів Одещини. «Те, що ми сіяли на початку жовтня, ніяких побоювань не викликає — по 3-4 листочки вже є. А за те, що сіяли в кінці жовтня, ще треба поборотися: на монолітних зразках це добре видно — по 1—2 листочки і погано розвинене коріння. Якщо ці посіви не врятувати, вони загинуть», — наголосив Ярослав Гудзало.

Рубрики : Без рубрики

Максим Степанов: «Ми знову зустрінемося з керівництвом нацпарку...»

Перший день весни голова Одеської облдержадміністрації Максим Степанов присвятив, можна так сказати, природі: відвідуючи з робочим візитом Татарбунарський та Кілійський райони, мав непрості зустрічі-перемовини щодо подальшої долі Національного природного парку «Тузловські лимани».

Навколо цього куточка природи, унікального для науки і майбутніх поколінь у сенсі екології та біорозмаїття і дуже ласого шматка для тих, хто звик безпощадно визискувати його ресурси у власних інтересах, давно склалася напружена ситуація. От і цього разу атмосфера була наелектризована настіль-ки, що сторонам так і не вдалося почути одне одного.

Візит у Татарбунари Максим Степанов розпочав з відвідин місцевого стадіону-довгобуду, епопея з яким триває вже п’ять років. Затіяли реконструкцію за свого часу розрекламованою на кожному стовпі програмою «Народный бюджет» тодішнього голови ОДА «регіонала» Матвійчука. Але й досі спортивна споруда у жалюгідному стані. Реконструкція розпочалася 2012-го. На пожовклій табличці читаємо: «Замовник — відділ капітального будівництва ОДА. Проектувальник — МП ТОВ «Нептун». Генеральний підрядник — ТОВ РБФ «Рембуд». Мільйон двісті тисяч гривень банально вкрадені. Крайніх нема. На запитання, де ті, хто «освоїв» гроші, голова райради Віктор Донкоглов відповідає, що вони вже, начебто, давно в Ізраїлі. Посадовець наголошує: ра-йонна влада до цього стосунку не має, грошей не брала і жодних документів не підписувала.

«Не може стадіон будуватися п’ять років! — наголосив Максим Степанов. — Дітей треба забирати з вулиць, залучати їх до спорту, до здорового способу життя!»

У будівлі «Колосу» замість повноцінного ремонту лише абияк замінили вікна та двері на металопластико-ві. Голова ОДА доручив до травня розробити проектну документацію та почати справжню реконструкцію.

Рубрики : Без рубрики

Його слово окрилило Україну


Дорогі друзі!

У ці дні ми вшановуємо пам’ять Великого Кобзаря.

У кожної людини є щось своє, найсвятіше, у душі. Для неї воно настільки величне, що навіть думкою не осягнути. Таким було ставлення Тараса Шевченка до рідної землі.

Він любив Україну нестримно, гаряче, безмежно. Любив тоді, коли ця любов була табу. Репресії, ув’язнення, заборона творити не зламали його, не змусили відмовитися від цієї любові. Він завжди був вірним сином українського народу.

Його грізні, емоційні, пророчі слова лунали, як гімни свободі й відвазі. Тарас Шевченко окрилив Україну та її слово, став для нас символом боротьби й незламності духу.

Тож нехай і сьогодні святе поетове слово об’єднує всіх нас у єдину дружню родину!

Анатолій УРБАНСЬКИЙ,
голова Одеської обласної ради.

Рубрики : Без рубрики

Прийде та година...

Шановна редакціє!

Скоро зберемося на роковини Тараса Шевченка. Було б добре декому нагадати вірша Бориса Грінченка з цього приводу. Заздалегідь вдячний.

Ярослав ЛЕПІХ.

 

Борис ГРІНЧЕНКО

Землякам, що раз на рік збираються на Шевченкові роковини співати гімн

Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерті!
Не хваліться, що живе ще
Наша воля й слава:
Зрада їх давно стоптала,
Продала, лукава.
Ваші предки торгували
Людськими правами,
Їх продавши, породили
Нас на світ рабами.

Рубрики : Без рубрики

До джерел, рідномовних джерел!

Свято рідної української мови, слово про Святослава Караванського, виставку картин одеської художниці Оксани Здоровецької зуміли поєднати в одній імпрезі — одному великому святі — у четвертій гімназії міста Южного (яке чомусь не хоче стати Південним) — навчально-виховному комплексі ім. В’ячеслава Чорновола.

Школа, яка завше дивує… Тут на кожному кроці щось привертає увагу. Крихітний янгол на даху, яскраві художні розписи стін, гарно оздоблений ґанок, на якому в часі Різдвяних свят виступав шкільний вертеп… Чи не був тут кілька місяців, а чи кілька років, — обов’язково і сам побачиш, і покажуть, і розкажуть тобі зі стриманою гордістю про щось нове…

Цього разу в актовій залі відбувалося вшанування рідної української мови — через творчість людей, безпосередньо до цього причетних.

— У ці зимові дні, такі філософські для кожного, бо знову переживаємо трагічні події зими 2014-го, ми вирішили запропонувати вам зустріч, яка була б об’єднана якоюсь визначною особистістю і щоб вона була якимось чином пов’язана з нашим містом, — такими словами розпочав цей вечір директор гімназії Тарас Прокопечко. — Таких особистостей виявилося дві. Це, передусім, Свято-слав Караванський. Уперше ми почули про нього, коли відкривали школу: один з її засновників, почесний мешканець нашого міста Павло Плутенко розповів, що жив колись у тому самому дворі, що й Святослав Караванський і, безперечно, бачив і стрічався з ним. Саме тоді для нас відкрилася ця людина. Тому сьогодні хочеться поспілкуватися з тими, хто знав його, щоби для всіх нас ця постать стала ближчою… А друга особистість — мисткиня з Одеси Оксана Здоровецька, її виставку — на запрошення нашої художниці Лариси Дем’янишиної — відкриваємо сьогодні тут, у школі.

Картини її — це сама Україна, всю свою любов до неї мисткиня передає через барви, сюжети своїх робіт. Так само, як Святослав Караванський вкладав цю свою любов в українське слово, яке він відновлював у його первісному, не замуленому звучанні, щоби засяяло воно у всій своїй природній красі.

Рубрики : Без рубрики

Козацький батальйон

Міністерство оборони із 2017 року формує 1-й козацький батальйон Збройних Сил України на контрактній основі.

Грошове забезпечення — від 7000 гривень, державний соціальний пакет.

Контактні телефони: 096-690-23-96, 066-748-67-04.

Рубрики : Без рубрики

Солодкі перспективи

Україна має всі шанси стати одним з головних виробників цукру і ліквідувати його нестачу у світі, заявив виконавчий директор Міжнародної організації з цукру (ISO) Хосе Оріве під час першого міжнародного конгресу SUGAR WORLD-2017.

«Збільшення обсягів виробництва цукру, яке Україна показала в минулому році, свідчить про те, що ваша країна — великий гравець на світовому ринку. Ми контролюватимемо відповідність українсь-кого цукру міжнародним вимогам. Але у вас є великий потенціал і вам потрібно його використовувати», — наводить http://latifundist.com слова Хосе Оріве.

Він також зазначив, що в найближчому майбутньому в світі збільшиться споживання цукру і зросте потреба в низьковуглецевій переробці. «Впродовж останнього десятиліття ми спостерігаємо зростання споживання цукру на 2% на рік. Отже, до 2025-го його споживання збільшиться на 32 мільйони тонн. І це враховуючи тільки демографічний чинник. А ще ж на цю тенденцію впливає збільшення доходів населення та розширення галузей виробництва», — сказав Хосе Оріве.

Слід зазначити, що торік українська цукрова галузь показала високу динаміку росту: на 25% збільшилися площі під цукровими буряками, на 30% — виробництво цукрової сировині, на 40% — виробництво цукру.

Українські підприємства за сезон цукроваріння, який стартував 20 серпня 2016-го і завершився 11 січня 2017-го, експортували 344 тисячі тонн цукру, що в 33 рази більше порівняно з попереднім сезоном.

Рубрики : Без рубрики

Китайський внесок у наше садівництво

Китай має намір інвестувати 515 мільйонів доларів в українське садівництво. Кошти будуть спрямовані на розвиток переробки плодів, будівництво фруктосховищ та виробничо-логістичних комплексів.

Державна корпорація Китаю China Haisum Engineering, яка займається розробкою і впровадженням інфраструктурних проектів, має намір упродовж двох наступних років інвестувати 515 мільйонів доларів у розвиток української галузі садівництва, що сприятиме розвитку вітчизняного аграрного сектора. Про це, повідомляє economics.unian.ua/agro, розповів голова асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка під час підписання меморандуму про співпрацю між українською асоціацією і держкорпорацією Китаю.

«Завдяки китайській корпорації українські садівники зможуть отримати 515 мільйонів доларів упродовж наступних двох років. Це прекрасна можливість для того, щоб зробити наше садівництво конкуренто-спроможним на світовому ринку», — зазначив Дмитро Крошка. Зокрема, за його словами, 170 мільйонів доларів буде спрямовано на розвиток галузі переробки плодів, 30 мільйонів — на спорудження фруктосховищ і 120 мільйонів — на будівництво виробничо-логістичних комплексів. Важливим напрямком співпраці стане і вдосконалення вітчизняних систем зрошення, в яке китайська сторона планує інвестувати 53 мільйони доларів. «Це ті ключові напрямки, які впливають на стан са-дівництва», — вважає очільник «Укрсадпрому».

Рубрики : Без рубрики

Спрощене успадкування

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини та уточнення деяких положень».

Цими новаціями, зокрема, встановлено, що оподаткуванню за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб підлягають об’єкти спадкування, які успадковуються не тільки членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, як це передбачено чинними вимогами Податкового кодексу, а й об’єкти спадкування, успадкованого членами сім’ї другого ступеня спорідненості.

Законом також встановлено, що не проводиться оцінка об’єктів успадкування для цілей оподаткування, які успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Рубрики : Без рубрики

Близькосхідна політика Дональда Трампа

Близькосхідна політика США формувалася впродовж багатьох десятиліть і, природно, в основних своїх напрямках та проявах багато в чому вона залишатиметься такою і при президентові Дональдові Трампі. Але також природно, що під час його президентства вноситимуться певні коригування, хоча б тому, що ситуація на Близькому Сході в останні роки істотно змінилася і продовжує змінюватися. На жаль, поки що не на краще.

Безсумнівно, що в процесі формування близькосхідної політики новою американською адміністрацією будуть переглянуті деякі її складові, сформовані адміністрацією президента Барака Обами. Іншими словами, коригування близькосхідної політики США почнеться з «роботи над помилками і прорахунками» попередника нинішнього господаря Білого дому.

На думку багатьох американських експертів і політиків, один з основних «прорахунків» адміністрації Б. Обами полягає в тому, що вона зробила ставку на насадження демократії західного зразка в ході «арабської весни». Подібні «прорахунки» ще більше допускав і президент Дж. Буш-молодший. Одне вторгнення в Ірак чого варте. Саме за це Б. Обама його дуже жорстко критикував, ще будучи сенатором від штату Іллінойс. Але, з іншого боку, багато експертів стверджують, що виведення американських військ з Іраку в 2011 році за рішенням президента Б. Обами стало одним із факторів, які сприяли появі терористичного угрупування «Ісламська держава».

У своєму виступі 27 лютого перед губернаторами штатів у Білому домі Д. Трамп заявив про те, що за останні 20 років США витратили 6 трлн дол. (10 річних оборонних бюджетів США. — О.В.) на участь у різних війнах на Близькому Сході, але після цього регіон став ще вибухонебезпечнішим. На думку Д. Трампа, «це просто неприпустимо, оскільки ситуація на Близькому Сході, без сумніву, набагато гірша, ніж вона була 16—17 років тому». Він заявив про свою рішучість «змінити колишній хибний підхід».

Рубрики : Без рубрики

Розмаїття барв золотої осені життя

Щотижня разом збираються учасники програми «Золота осінь людей поважного віку», що реалізується у рамках проекту «Місце зустрічі — діалог» за підтримки фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє». Вони передають одне одному свої знання, розповідають про власний багатий досвід, набувають нових навичок.

Усі із задоволенням відвідують уроки театральної майстерності від Олени Смагіної, під час яких, незважаючи на вік, можна відчути себе зіркою сцени. Модельєр одягу Лада Бондарева охоче розповідає новим знайомим секрети пошиття гарних суконь й дає уроки смаку та стилю. Попри свої «дві вісімки», пані Лада виглядає елегантно й сучасно, тож повчитися у неї приходять чимало «учениць». Після занять учасники програми обов’язково збираються за столом, щоб за чашкою запашного чаю поділитися спогадами, життєвими історіями, ближче познайомитися.

Нещодавно одна з учасниць нашої групи Галина Василівна Кириченко повідала про своє непросте дитинство. Народилася вона на Брянщині у 1938 році. Під час Другої світової війни її маму разом із трьома дітьми німці посадили до в’язниці за зв’язок з підпіллям.

— Братик помер ще у в’язниці, а маму з двома малими доньками у 1943-у відправили у концтабір до Німеччини. Мені було лише п’ять років, і я пам’ятаю ті часи лише уривками. Доводилося голодувати, оскільки на маму з дітьми давали лише літру баланди, звареної з брукви, і шматочок ерзац-хліба. Матері намагалися віддати свою пайку дітям, а самі пухли від голоду. Ми з сестрою просили маму поїсти, хоча були надто маленькі, щоб розуміти все, що відбувалося, — розповідає пані Галина. — Мама добре знала німецьку мову, і врятувати нас їй вдалося завдяки німецькому солдатові, який порадив сховати нас під солом’я-ний матрац, коли наглядачі ходили і забирали «зайвих» дітей. Згодом нас відправили у розподільчий концтабір, після якого мама разом з нами потрапила на роботу до німецького фермера. Ми жили в сарайчику, де раніше були кури, але вже не голодували, як до того. У чималому господарстві роботи вистачало. Разом з іншою робітницею — українкою на ім’я Марія — мама копала великі ями і робила бурти з дощок та соломи для збереження врожаю брукви. Зранку мама і Марія доїли корів і виставляли молоко у бідонах на дорогу, згодом під’їжджав віз і молоко забирали для потреб армії, залишаючи зовсім небагато на господарстві. Пам’ятаю, як жінки молотили зерно ціпами. У нашого господаря не було власних дітей, до нас ставилися добре. На Різдво нам подарували сукенки і довгі шубки із штучного хутра. Мама відрізала подоли з шубок і пошила нам теплі шапочки з вушками.

Рубрики : Без рубрики

Два десятиліття небайдужості

Напередодні свята весни Одеська обласна громадська жіноча організація «Мати і дитина» урочисто відзначає своє 20-ліття.

Створена вона у липні 1996-го (щоправда, за доброю традицією актив організації вже багато років збирається за святковим столом саме у перші дні весни, відтак і ювілейну зустріч призначили також на березень) з ініціативи небайдужих жінок, яких згуртувала навколо гарної ідеї багатодітна мати Валентина Іванівна Грищенко.

Головні турботи «Матері і дитини» — допомога у вирішенні найрізноманітніших життєвих питань жінок, дітей, ветеранів.

Громадська організація має свої підрозділи в Татарбунарському, Захарівському, Великомихайлівському, Кілійському, Подільському, Ананьївському, Ренійському, Роздільнянському та Овідіопольському районах. Активну роботу провадять у самій Одесі. Колективними членами «Матері і дитини» є ГО «Асоціація жінок Малиновського району м. Одеси» та будинки сімейного типу «Гніздечко» і «Промінь надії». У березні 2000-го жіноча спільнота створила товариство реабілітації дітей-інвалідів «Сонечко» Малиновського району.

Рубрики : Без рубрики

Без права на повернення

Сім десятиліть тому завершилася безпрецедентна акція з виселення українців з прикордонних районів Польщі, що охоплювали землі Краківського, Люблінського та Ряшівського воєводств. У результаті цієї «добровільної» операції від етнічних українців було практично повністю очищено величезну територію прадавніх українських теренів, що на той момент входили до складу Польщі. 500 тисяч українців, обманом вивезені зі своїх домівок, втратили найдорожче, що мали — рідну землю, на якій споконвіку мешкали їхні предки. Однак і досі ні влада України, ні влада Польщі не дали належної правової оцінки цій величезній трагедії переселення лемків, русинів, бойків, не поставили всі крапки над «і».

Село Колеховичі, Хелмський повіт, Люблінське воєводство, Польща, 1930 рік. Це запис із свідоцтва про народження мого батька. 14-літнім хлопчаком йому довелося пережити «евакуацію» разом з батьками, сестрою, бабусею і всім селом, з якого вивезли 84 родини українців — загалом 276 осіб.

Колеховичі — прадавнє україн-ське село, розташоване неподалік від Хелма, перша історична згадка про яке сягає XIV століття. З давніх-давен його населяли українці, або ж русини, як вони себе називали. Тут, на межі Східної та Західної Європи, жилося їм досить неспокійно. Після втрати Галицько-Волинського князівства впродовж століть на Холмщині постійно змінювалася влада: то Литва панувала, то Польща, то Австро-Угорщина, то Росія, то Німеччина. Але за всіх режимів русини завжди відстоювати своє право на мову та віру, підтримували власну культуру і звичаї, співали свої пісні, ткали та вишивали своїми узорами одяг, малювали дивовижні писанки.

Мій прадід, Онуфрій Дзятко, мешкав у Колеховичах з незапам’ятних часів, як розповідали старші родичі. Був багатий родючими ґрунтами і синами: виростив 10 хлопців і кожному з них наділив по п’ять гектарів землі у спадок. Дід Томаш, який народився у 1894-у, був наймолодшим з дітей. Він доглядав старих батьків, одружився пізно, взявши за дружину на десять років молодшу Євгенію Шевчик із сусіднього села. Тоді земля вважалася найбільшою цінністю, тож дід Томаш, хазяйнуючи, докупив ще кілька гектарів. На родючому ґрунті давали добрі врожаї пшениця, жито, гречка, овес. На соковитому лузі випасали корів, овець та кіз, тримали також свиней, кролів та птицю. У стодолі, під дахом, розповідав батько, зазвичай висіли копчені ковбаси та м’ясні окости. Хоч працювали важко, але не бідували. Родина — батьки і двоє дітей — самі справлялися з господарством, лише на час збирання врожаю наймали робітників.

Рубрики : Без рубрики

На бастіонах духу

Сьогодні часто повторюють фразу: «Україна програла інформаційну війну Росії». Ця війна почалася не вчора і не позавчора. Її коріння сягає вглиб історії, сфальсифікованої імперською наукою. Але ми вже живемо понад 25 років у незалежній Україні. «Що зробила наша держава, наша наука, наша просвіта і пропаганда, — запитує у своїй новій книжці «Химери зґвалтованого хронотопу» (тобто часопростору) відома письменниця, публіцистка і громадська діячка Галина Могильницька, — щоб дати людям правдиві знання про землю і народ, від яких їх послідовно і цілеспрямовано відлучали протягом століть? Може, забезпечили державне фінансування і захист хоча б однієї проукраїнської газети?.. Може, створили мережу лекторіїв... з обов’язковим забезпеченням пристойного приміщення для проведення лекцій, з хоча б мізерною оплатою лекторів, щоб люди бачили, що це не відсибеньки якихось «національно-стурбованих діячів», а відповідальна справа, доручена національно стурбованим державою?..».

На цьому блідому фоні не можна не вітати публіцистично-наступальних книжок, які патріотично налаштовані автори видають своїм коштом, на добровільних засадах, ніким, крім совісті, не закликані до цього. Сьогодні вони стають подібними до волонтерів і до бійців добровольчих батальйонів, які піднімаються на бастіони духу для захисту українських цінностей.

Маяки правди у збуреному часопросторі

Книжка Галини Могильницької, що вийшла на межі минулого і нинішнього років в одеському видавництві «Акваторія», є, як сказано в анотації, своєрідною «історією хвороби» нашого суспільства «від її початкової стадії — до породження нею рецидивів, які й досі паралізують наше суспільне буття в усіх його проявах: політичному, економічному, освітньому та релігійному, а отже і в морально-етичному». Маючи гострий аналітичний розум та палке серце громадянина-патріота, авторка зосереджує свою увагу на важливих аспектах звивистого шляху української державності. Допитливий і небайдужий читач знайде тут вивірені та вичерпні відповіді на ті чи інші питання, якими переймається, позбавить себе сумнівів чи вагань, якщо такі є.

Рубрики : Без рубрики

«Ця земля Україною зветься...»

В Ананьївському професійному аграрному ліцеї відбувся захід, присвячений Дню рідної мови. Цікавий, неординарний, адже про любов до материнського слова, до книги, до рідного краю юнаки та юнки говорили крізь призму творчості відомого нашого земляка — письменника, краєзнавця, журналіста Юрія Михайловича Сисіна.

Директор ліцею Галина Андріївна Медюк у вступному слові відзначила, що з кожним роком україн-ська мова активно розширює поле свого функці-онування, що дедалі більше фільмів і книжок україн-ською завойовують серця шанувальників. А ще наголосила, що культура мовлення свідчить про загальний розвиток особистості: «Наша мова — переклад наших думок. Мудрість вчить: думайте, перш ніж що-небудь сказати. Вмійте говорити і гіркі слова (це правда), але більше виявляйте добро й милосердя — і своїми вчинками-діями, і словами. Ми, українці, любимо свою землю, свій рідний край. На цій землі жили наші діди й прадіди, тут живуть наші дорогі батьки, тут живемо ми, молоде покоління. «І де б не жили, скільки б лих не мали, ми повертаємось у рідний край…». Це слова з поезії Юрія Михайловича «Батьківська хата».

Узявши слово, письменник наголосив на важливості таких зустрічей, тим більше, що тривалий час своєї педагогічної дільності він присвятив роботі саме у нашому закладі, навчаючи майбутніх трактористів та електромонтерів красі українського слова. Тому, мабуть, і нинішні учні добре розуміли настрій гостя, ставили йому питання, які найбільше їх хвилювали. На прохання першокурсника Артура Марценковського автор читав свої найулюбленіші вірші, зазначивши, що для нього всі його твори улюблені, бо написані серцем.

— Що саме надихнуло вас на написання вірша «Щастя»? — запитала другокурсниця Катерина Вітюхіна.

— Про що найчастіше від народження і до останнього подиху думає людина? Про щастя. Про те, як їй жити, щоб бути щасливою. Словами вірша це — небагато: «Були б з тобою рідна мати, твій милий край, батьківська хата, гніздо лелеки над селом, і дідом вирита криниця, щоб із доріг води напиться, і все, що зрошено Трудом».

Рубрики : Без рубрики

Весняні загострення

З першим теплом легко можна стати жертвою однієї з весняних недуг. У березні медики відзначають сезонне зростання захворюваності гострими респіраторними вірусними інфекціями, збільшується кількість звернень, пов’язаних з авітамінозом, тривожними розладами, загостреннями хронічних захворювань органів травлення, весняним катаром, вірусними ураженнями шкіри та запальними захворюваннями сечостатевої системи. Цей сплеск пояснюється, перед-усім, сезонною перебудовою організму й деякими зовнішніми факторами.

Детальніше про весняні болячки ми попросили розповісти фахівця в галузі сімейної медицини — кандидата медичних наук, доцента Ірину ШАЛЬКО.

— Тільки-но весною трапиться зі здоров’ям збій, чуємо: це у вас авітаміноз. То що ж це за напасть така — авітаміноз?

— Після зими наш організм виснажений збідненим раціоном харчування і багато хто відчуває нестачу вітамінів та мікроелементів. У результаті навесні в людини спостерігаються втома і сонливість, нігті стають ламкими, а волосся — тьмяним. Супутниками авітамінозу часто стають стрес, порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Задля профілактики цих проблем лікарі рекомендують подбати про повноцінне збалансоване, різноманітне харчування, адже основну частину вітамінів можна отримати з продуктів. Так, навесні слід відмовитися від деяких заморожених продуктів або тепличних овочів та фруктів на користь свіжих сезонних аналогів. До них належать редис, огірки, щавель, салат, цибуля-порей, петрушка і кріп.

 З підвищенням температури повітря організм витрачає менше енергії на збереження свого тепла, тому частку тваринних білків у раціоні можна скоротити і замінити їх на рослинні. А з освіжаючих напоїв краще віддати перевагу трав’яному і фруктовому чаю, настоянці з шипшини, свіжовичавленим сокам. Важливо також проконсультуватися з лікарем щодо курсу вітамінотерапії.

— Здавалося б, весна надворі, а ви в ліжку з діагнозом ГРВІ. Чому?

— Хоч на календарі уже весна, погода залишається досить мінливою. Саме тому, як і взимку, легко захворіти на ГРВІ. Деякі віруси, наприклад, парагрипу, активізуються в перехідний період між зимою і весною. Супутниками ГРВІ є також астма та алергія.

Рубрики : Без рубрики

Ми не хочемо цього знати

Більшість людей не хоче знати, що на них чекає в майбутньому — навіть якщо йдеться про гарні події. Це засвідчують два репрезентативні дослідження, проведені в Німеччині та Іспанії. Щодо негативної інформації, то 86—90% опитаних висловили небажання про неї довідатися, і це, в принципі, не стало несподіванкою. Здивувало інше — навіть про позитивні події не воліли нічого знати від 40% до 70% респондентів.

Чи хотіли б знати, скільки ви будете жити, чи довго триватимуть ваші сімейні стосунки, хто переможе в наступному футбольному матчі?..

З огляду на те, що ми не можемо заглянути в майбутнє, часто ці питання взагалі не постають. Утім, сучасна медицина пропонує низку досліджень, які дають можливість хоча б частково зазирнути в прийдешнє.

«Людей не лише запрошують, від них очікують участі в заходах ранньої діагностики раку та регулярних оглядів, ненароджену дитину піддають низці пренатальних генетичних тестів, популяризують саморегулюючі пристрої для вимірювання показників стану здоров’я», — пояснює Ґерд Ґіґеренцер з Інституту досліджень у галузі освіти імені Макса Планка.

Власне, це створює дилему: з одного боку, наука може допомогти в майбутньому уникнути чи пом’якшити наслідки недуг, з іншого — постає питання, чи ми взагалі хочемо знати, що на нас чекає.

Аби це з’ясувати, Ґерд Ґіґеренцер з колегами опитав по 2000 осіб у Німеччині та Іспанії. Учасники дослідження мали відповісти, чи хочуть вони дізнатися про розвиток подій у майбутньому. Це могло стосуватися, зокрема, таких питань: хто стане переможцем у футбольному матчі, якого подарунка варто очікувати на Різдво, чи справді існує життя після смерті й чи закінчиться шлюб розлученням. Науковці також цікавилися, чи хочуть люди дізнатися стать майбутньої дитини.

Результат: навіть якби існувала можливість заглянути в майбутнє, більшість опитаних усе одно воліла б не знати, що готує їм доля. Під час дослідження 86—90% відхилили можливість дізнатися будь-що про негативні події, які на них чекають. Це не дивно, вважає Ґерд Ґіґеренцер: «За цим стоїть прагнення уникнути ймовірних страждань і жалю, які принесе це знання».

Рубрики : Без рубрики

Морепродукти з... пластиком

Згідно з висновками недавнього дослідження, в організм любителів морепродуктів разом з їжею можуть потрапляти до 11 тисяч шматочків пластику на рік.

Науковці з Університету Гента у Бельгії переконані: дрібні шматочки пластику, з’їдені разом з морепродуктами, що їх містять, є причиною для занепокоєння. Так, керівник дослідження доктор Колін Янссен вважає, що слід встановити, як частинки пластику потрапляють у їжу, чи обволікаються вони тканинами і залишаються в організмі та чи можуть спричиняти запалення або інші неприємні речі. За його словами, є ймовірність того, що деякі небезпечні хімічні речовини, які містяться у пластику, здатні накопичуватися в організмі, викликаючи токсичне отруєння.

Як відомо, основним фактором забруднення моря залишається діяльність людини. Тварини ж ковтають пластмасу, плутаючи її з їжею. Наприклад, черепахи іноді помилково приймають пластикові пакети за медуз. Мабуть, людям час зрозуміти, що забруднення моря завдає шкоди не тільки його мешканцям, але і їм самим.

 
Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 18 грн.
  • на 3 місяці — 54 грн.
  • на 6 місяців — 108 грн.
  • на 12 місяців — 216 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 13 грн.
  • на 3 місяці — 39 грн.
  • на 6 місяців — 78 грн.
  • на 12 місяців — 156 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.