Рубрики : Без рубрики

До і після Авдіївки

Упродовж двох з половиною років з екранів телевізорів і сторінок українських газет не сходять повідомлення, що на сході країни, конкретно в зоні АТО, ситуація загострюється. Ця формула під час війни ні про що не говорить. І на регулярні «загострення» великої уваги не звертали. Головне — не допустити великих поразок. Таких, як під Іловайськом або Дебальцевим.

Ніякої окупації нема?

Якийсь час великих поразок вдавалося уникати. І затишшя на фронті, незважаючи на обстріл з боку окупантів та їх наслідки (втрати серед військовослужбовців і цивільного населення, руйнування житлових будинків і промислових об’єктів поблизу так званої лінії розмежування), нам подавали як єдиний спосіб уникнути великої війни з Росією.

Призбиремо сили, відновимо армію, змусимо агресора за допомогою Заходу виконати Мінські угоди, «загострення» саме по собі припиниться — і заживемо, як до революції й навіть краще. Військового розв’язання гібридна війна не має, чи не так?

А поки затишшя, наживатимемося на торгівлі з «народними республіками», гнатимемо на окуповані території товари першої та не першої необхідності. І на спроби зупинити державну підтримку окупантів відповімо, як Вадим Черниш, міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. На зразок того, що не можна все населення «народних республік» розглядати як зрадників. Це ж наші громадяни, на них поширюються закони України.

Під час Другої світової війни на громадян СРСР, які жили в окупації, теж поширювалися радянські закони. І серед цих громадян не всі були зрадниками. Але нікому не спало б на думку на цій підставі у 1942—1944 роках торгувати з Гітлером продовольством або постачати Німеччині електроенергію.

Рубрики : Ракурс

«Денег нет, но вы держитесь...»

До третьої річниці анексії Криму

З кожним днем усе більше кримчан замислюється над тим, що їм дало приєднання Криму до Росії. Третій рік санкцій вніс свої корективи в державний бюджет РФ, який і так тріщав по всіх швах. Схоже, відома фраза прем’єр-міністра Дмитра Медведєва під час перебування на пів-острові влітку 2016 року «Денег нет, но вы держитесь…» незабаром стане офіційним лозунгом Криму.

Нещодавно Міністерство фінансів Росії оголосило, що планує скоротити фінансування соціально-економічного розвитку Криму більш ніж у двічі. Ну а на що сподівалися кримчани?

До речі, коли у лютому 2014 року Росія анексувала Крим, то обіцяла жителям півострова райське життя: високі зарплати та пенсії, розвиток регіону і перетворення його на чудовий курорт. Але, як і слід було сподіватися, рай не вдався: кримчани отримують удвічі менше, ніж москвичі і петербуржці, а ціни тут набагато вищі від російських. Про це свідчать й офіційні дані Росстату, згідно з якими, картопля в Криму на 32% дорожча ніж у Москві, банани — на 23%, кисломолочні продукти — на 12%, а ліки — аж на 30–50%.

Справді, під час нещодавньої телефонної розмови знайома з Криму підтвердила, що одночасно з окупацією півострова стрімко почали рости ціни, які швидко досягли і навіть перевершили середньоросійський рівень. Крім того, замість україн-ських товарів туди прийшли неякісні й дорожчі російські.

Найбільше дісталося кримським студентам. У розмові з’ясувалося: якщо у 2015 році вони отримували 4,5 тисячі рублів, то із січня 2016-го стипендію урізали до загальноросійського рівня, тому зараз вона складає лише 1,3 тисячі рублів.

Рубрики : Скандал

Сходи майже зруйновані — гроші майже освоєні

У середу представники обласної організації Народного руху України подали заяву до поліції на Одеську міську раду та фірму «Екобуд», які проводять капітальний ремонт та реставрацію Потьомкінських сходів. Про це розповіли журналістам на прес-конференції, що відбулася у прес-центрі «Паритет», Олег Михайлик, Михайло Кузоконь та Юрій Нікітін. 

Активісти переконані, що організатори робіт порушили, щонайменше, три статті Кримінального кодексу України, а саме: статтю 210 — про нецільове використання бюджетних коштів, статтю 298 — знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини і статтю 364 — зловживання владою або службовим становищем.

— Подати заяву вдалося не одразу, — розповів Михайло Кузаконь. — Хоча термін реєстрації заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань — одна доба, зареєструвати її вдалося лише на шостий день, та й то через суд. Справа перебуває під особистим контролем очільника обласної поліції Дмитра Головіна.

Олег Михайлик поділився своїми підозрами щодо порушень під час ремонтно-реставраційних робіт, які ведуться на Потьомкінських сходах. 

(Детальніше — у номері «ЧН» за 4 лютого.)

Рубрики : Без рубрики

«Подивіться йому в очі...»

У зв’язку із загостренням ситуації на Донбасі Рада Безпеки ООН у четвер провела засідання, під час якого представники країн Європи та США закликали до політичного вирішення конфлікту і виконання Мінських угод.

«Потрібно, щоб Росія припинила озброювати сепаратистів і вивела свої війська, зокрема з Криму», — заявив постійний представник Великобританії в ООН Метью Рикрофт. Повпред наголосив, що слова Росії розходяться з діями і потрібно, щоб Москва почала виконувати Мінські угоди.

Представник Франції Франсуа Делатр зазначив, що мета — це відновлення Україною контролю над територією у рамках міжнародно визнаних кордонів, у тому числі над Кримом. Він запевнив, що разом з Німеччиною в рамках нормандського формату Франція сприятиме політичному вирішенню конфлікту. Деларт закликав РФ вплинути на бойовиків з метою припинення вогню.

Новий постійний представник США в ООН Ніккі Хейлі, яка змінила на цій посаді послідовного критика агресивної політики Кремля Саманту Пауер, не виправдала надій Москви на пом’якшення риторики. Підкресливши, що це її перший виступ в ООН у новій іпостасі і їй не хотілося б починати його із засудження Росії, бо, мовляв, Вашингтон волів би поліпшення відносин з Москвою, але... «Похмура ситуація на сході України вимагає явного і чіткого засудження російських дій. Сплеск бойових дій у цій частині України приніс великі руйнування і призвів до загибелі людей. Цю ескалацію потрібно негайно зупинити! США висловлює підтримку народу України, який уже три роки страждає від окупації і військової інтервенції Росії», — заявила Ніккі Хейлі і додала, що має на увазі не тільки дії Росії на Донбасі, а й анексію Криму. «Поки Росія і сепаратисти, яких вона підтримує, не почнуть до-тримуватися Мінських домовленостей і поважати територіальну цілісність України, ця криза буде продовжуватися. Схід — це не єдина частина України, яка страждає від агресивних дій Росії. США, як і раніше, засуджують і закликають негайно припинити російську окупацію Криму. Крим — частина України, і наші санкції не будуть зняті, поки Росія не поверне півострів Україні», — запевнила представник США.

Представник України в ООН Володимир Єльченко поінформував присутніх про ситуацію на Донбасі, зокрема в Авдіївці, і показав фотографію загиблого військового Андрія Кизилу. «Смерть кожного солдата — ще один шрам на душі України. Це 24-річний офіцер, убитий біля Авдіївки, — звернувся Володимир Єльченко до присутніх, після чого повернув портрет до посланця Росії зі словами: «Подивіться йому в очі, ви його вбили!».

Рубрики : Без рубрики

Не чіпайте — холодно!

Мабуть, саме так думав-благав знаний харківський бабак-синоптик Тимко, опираючись намірам зоологів витягнути його із затишної нірки.

Але людська цікавість перемогла. Чотирилапого синоптика у День бабака (ця традиція здавен шанується в Америці, а віднедавна перекочувала й до нас), 2 лютого, змусили зробити прогноз — чи довго чекати весни.

«Судячи з нинішньої реакції Тимка, весна прийде не раніше, ніж через шість тижнів, а в лютому ще будуть морози», — розтлумачив поведінку тваринки Віктор Токарський, доктор біологічних наук, професор, начальник біостанції Харківського національного університету ім. Каразіна.

Як повідомляє «Укрінформ», цього разу перед Тимком поставили ще одне завдання — визначити до-лю так званого безвізу для України. Зробити полі-тичний прогноз, схоже, складніше навіть за синоптичний. Тож спочатку бабак попрямував до таблички з написом «Отримання безвізу через невизначений час», але потім щось зметикував й аж двічі збігав до таблички «Безвізовий режим у 2017-у».

Нагадаємо, Тимко Другий — нащадок бабака Тимка Першого. На посаді синоптика замінив батька 2 лютого 2012-го.

Біологи станції, де День бабака святкують із 2004-го, пропонують увічнити образ Тимка і встановити його скульптуру в Музеї природи університету ім. Каразіна або в міському парку.

Що ж до прогнозу погоди на найближчий тиждень, то, за розрахунками синоптиків, після короткої відлиги (у понеділок вдень ще збережеться плюсова температура), з вівторка знову повернуться морози. У середу—четвер у північних районах Одещини стовпчик термометра опускатиметься до 17—19 градусів, вдень — до мінус 10, у південних районах вночі очікується 8—12 морозу, вдень — 4—6. В Одесі ночі також будуть холодними — до 15 градусів, удень — 5—8 морозу. У поне-ділок можливий дощ, що переходитиме у сніг, у вівторок—середу — сніг, місцями досить інтенсивний.

Рубрики : Точка зору

Девальвація пам’яті?

Хтось із допитливих хотів дізнатися: чи можна створити штучний інтелект? Йому відповіли: можна. За наявності природного!

Але який інтелект треба мати, щоб розібратися з нашими багатообіцяючими і вже заїждженими «де»: децентралізація, демонополізація, деолігархізація, декомунізація?.. «Де», «де», «де»… А насправді де вони ці поки що ефемерні «де»? Чути про них чуємо, а де бодай одним оком побачити, з чим же, як то мовиться, їх їдять?

З дегустацією — зрозуміло: там усе пробують на запах чи смак. А як збагнути переваги децентралізації хліборобам із сіл і селищ, раніше великих і велелюдних, а нині занепалих, вимираючих?

Закривати школи, дитсадки, крамниці, ба навіть фельдшерсько-акушерські пункти — це децентралізація? Крок до щасливого майбутнього? Але ж таке майбутнє — як обрій: скільки до нього не йди, а він завжди залишатиметься далеким обрієм.

Хіба це децентралізація, коли селян штучно витісняють з їхньої, обжитої ще дідами-прадідами, землі, позбавляючи роботи й засобів до існування, замість того, щоб розвивати те село, створювати там переробні підприємства і торгувати із Заходом не сировиною — зерном, а готовими продуктами харчування, з доданою вартістю, наповнюючи валютою державний бюджет?

На жаль, на жаль... Штучного інтелекту ще не придумали, а своїх клепок у керівних головах бракує. Тому й умирають села, тому й молодь у пошуках роботи тікає в міста, а то й за кордон. А прекрасні українські чорноземи стають роздоллям для монополій, мільярдерів, джерелом їх збагачення.

А як боляче вдарила вже по малому бізнесу так звана демонополізація? Тисячі родин, що своїми руками й головами створили собі й іншим робочі місця, витіснені зі сфери виробництва. Зате буйним цвітом розквітають ті ж таки великі монополії!

Рубрики : Без рубрики

Поважати історію

Прочитав статтю Валерія Швеця «Бути правими», що надрукована у «Чорноморських новинах» за 14 січня. Складається враження, що зоряний час діяльності Одеської обласної організації Народного руху України припадає на ті роки, коли біля її керма стояв автор.

Валерій Швець із сарказмом пише, що причиною обрання 11 співголів організації було бажання багатьох «щось очолити: посада, печатка, право підпису на якихось паперах».

Це поверхове, надумане тлумачення. По-перше, їх було не 11, а сім: Є.О. Акимович, В.Я. Крижа-нівський, Л.М. Курчиков, В.О. Рожко, А.І. Уйомов, В.Д. Цимбалюк, Ю.П. Чорний. По-друге, в умовах переслідувань ініціаторів створення організації, різних обмежень, формування прокомуністичної, провладної альтернативної органі-зації, постала необхідність провести установчу конференцію у Кишиневі 26 серпня 1989 року, на якій 120 делегатів, щоб перешкодити владі обезглавити організацію (вбити сімох важче, ніж одного), вирішили обрати саме стільки співголів. Про мужність, розторопність, кмітливість творців рухів-ської організації Одещини Іван Драч, батько Руху, в інтерв’ю газеті «Радянська Україна» 6 вересня 1989 року зазначав: «Але ось яка історія трапилась в Одесі. Коли там мала зібратися установча конференція НРУ, раптом почали виникати об’єктивні труднощі з приміщенням, і з чим тільки хочеш. Кінець кінцем конференцію просто не дозволили проводити». Коли така загроза зникла, головою було обрано одного, якого невдовзі покликали очолювати відділ ідеологічної роботи Центрального проводу Руху в Києві.

(Детальніше — у номері «ЧН» за 4 лютого.)

Григорій ГОНЧАРУК.

Рубрики : Без рубрики

Ми ображаємось, нас ображають...

Цими днями учасники програми «Золота осінь людей похилого віку» за підтримки фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє» у гостинному залі Музею коньяку «Шустов» взяли участь у занятті з прикладної психології на тему «Образа і вдячність», яке провела психолог Олена Щербакова.

Як з’ясувалося, люди старшого віку частенько почуваються ображеними: і на власних дітей та онуків, і на друзів чи сусідів, і, чого ж гріха таїти, на владу. Але зізнається у цьому мало хто. Переважна більшість «тримає фасон», при цьому заганяючи «образу» у глухий кут. Тоді як затиснута всередині образа — річ небезпечна, руйнівна для здоров’я та психіки. Саме образи, за свідченням психологів та лікарів, часто породжують невиліковні онкологічні хвороби.

Учасники заняття з цікавістю брали участь у різноманітних практичних іграх: моделювали та проживали ситуації, в яких виникає образа. На завершення практикуму всі дружно висловлювали вдячність тим, на кого ображалися. Адже лише вдячність відкриває серце назустріч людям і стає сходинкою до того, щоб піднятися над образою. Завдяки внутрішнім зусиллям присутніх у залі сформувалася дуже чиста й наповнена добрими почуттями атмо-сфера.

— Як спокійно й радісно стало всередині, — зізнається пенсіонерка Людмила Варрава. — Я тепер готова спілкуватися, телефонувати й допомагати тій людині, на яку довго ображалася, і не могла їй пробачити!

Коли на сцену вийшов ансамбль «Чабреці» під керівництвом Римми Литвин, учасники зустрічі, звісна річ, також з вдячністю вітали самодіяльних артистів. В ансамблі — лише пенсі-онери, люди старшого віку, і кожен з них — неординарна, творча особистість. Не віриться, що Давид Стуржа, який у дитинстві пережив важкі часи, інженер за фахом, почав співати лише після 80 років, а співає так, що назустріч йому розкриваються серця. Олександр Блашенко впевнено й філігранно володіє баяном, створюючи власний, насичений і яскравий, музичний візерунок. Вокалісти Ольга Панченко та Олександр Хмель, лауреати численних конкурсів, тішили присутніх дзвінкими голосами й ліричними незатертими пісеньками. Глядачі із задоволенням підспівували, а якщо пісня була нова, одразу, сходу заучували напам’ять слова. Маленький концерт усім припав до душі. А одним із хітів стала авторська пісня Римми Литвин «Чайничок з кришечкою».

Не стримавши емоційного запалу, деякі учасники пустилися в танок, відклавши ціпки, з якими дехто прийшов на зустріч.

Отже, як переконалися, найкращі ліки від хвороб та поганого настрою — це вдячність і творчість, особливо — якщо ними ділитися, тоді вони переповнюють людей через край...

Ольга ФІЛІППОВА,
координатор програми «Золота осінь людей похилого віку»,
керівник ГО «ВСАД 
«ІТ-бабусі».

Рубрики : Без рубрики

Так зникають села

Село наше чудове, мальовниче, потопає у зелені садів і розташоване за 200 метрів від Тилігульського лиману. Однієї з найчистіших водойм світу.

Безумовно, що кожен населений пункт в Україні (і не тільки) має свою маленьку історію. Має її і наше село.

Назва поселення Широке походить від того, що ряди хат розміщені на великій відстані один від другого. І вулиця таким чином виявилася широкою.

Хати, які з давніх часів люди будували для проживання, у нас називали землянками. Але вони були добротними помешканнями. Стіни зводили з каміння-дикуна, який утворився на дні колишнього океану мільйони років тому. Добували його у місцевих кар’єрах та підвозили підводами на подвір’я. Піднімали стіни на глині завтовшки не менше 60 см, майже без фундаменту. Але вони не руйнувалися впродовж століть — завдяки зовсім малому навантаженню на ґрунт (0,6 кг на см2) — навіть під час землетрусів.

Бокові стіни увінчувалися фронтонами, на які вкладалася довжелезна міцна балка-сволок значного розміру у поперековому розрізі. Це був величезний кругляк з великого дерева. На сволок та на фасадні стіни опиралися товсті крокви з дерева-кругляка. По кроквах набивали рейки, дуже густо, й обмащували товстим шаром глини, перемішаною із соломою кіньми, а то й ногами людей. Такий дах одночасно був і стелею у хаті. Покрівля ж була з очерету. Товсті стіни та глиняний дах утримували тепло взимку і прохолоду влітку. Всередині помешкання були сіни, кухня, праворуч та ліворуч — велика і невелика кімнати, комора. Головний фасад з дверима та вікнами дивився на південь. З північного боку стіна була майже глухою, щоб захищати приміщення від холодних північно-західних вітрів.

У післявоєнні роки, коли солдати, пройшовши пів-Європи й побачивши, що люди живуть у прекрасних верхових будинках, повернулися додому й собі почали перебудовувати власні так звані землянки на верхові будівлі з високими стелями та горищами.

У 1950-х село поповнилося переселенцями з північно-західних областей та німцями, яким не дозволили повернутися у рідні домівки після заслання у Сибір.

У 1980-х у нашому селі збереглися дві такі землянки. Одну з них мені, місцевому мешканцеві, особисто довелося перебудувати у верхову хату, бо знаюся на будівельній справі як інженер-конструктор. Остання, яка продавалася-перепродавалася, і зараз стоїть у напівзруйнованому стані як свідок далеких часів забудови перших сільських помешкань.

Рубрики : Без рубрики

Все життя й одна ніч

Стояла глуха ніч, коли до будинку, в якому мешкав відомий авіаконструктор Ігор Сікорський, навідався один із прихильників його таланту. Пізній гість був чекістом. Він помітив прізвище свого кумира у розстрільних списках і вирішив попередити його про неминучу біду: «Вас прийдуть брати завтра вранці або ввечері». «Перепрошую, — не повірив Сікорський, — мене знає вся Росія, вся Європа! Вони не посміють мене розстріляти!». «Але ви забули, що вас знає не тільки вся Росія, але й цар-узурпатор? Це ж він вам вручав золотого годинника…».

Та нічна розмова стала причиною крутого віражу у долі знаменитого на весь світ конструктора літаків і вертольотів, вченого, винахідника, філософа, підприємця Ігоря Івановича Сікорського.

18 лютого 1918 року через вільний від більшовиків Архангельськ він виїхав з Російської імперії і більше ніколи до неї не повернувся.

Народився Ігор Сікорський 25 травня 1889 року в Києві у сім’ї знаного психіатра, професора університету Івана Олексійовича і Марії Стефа-нівни. Почав вчитися в 1-й Київській гімназії, потім, за прикладом старшого брата, став кадетом Петербурзького морського училища. Але після засвоєння загальноосвітніх програм вирішив опанувати фах інженера. Він їде в Париж, де навчається у технічній школі. Невдовзі повертається додому і в вступає до Київського політехнічного інституту. Там при механічному відділенні діяла повітроплавна секція, яка була фактично головним науково-дослідним і конструкторським осередком авіації тодішньої імперії.

Мрія піднятися в небо супроводжувала Сікорського з малих літ. У дитинстві він прочитав роман Жюль Верна «Робур-завойовник», у якому розповідалося про гігантський повітряний корабель — прообраз гелікоптера. Цей літальний апарат настільки оволодів думками хлопчини, що якось йому наснилося, наче він сам літає на ньому. У 12-річному віці Ігор власноруч змайстрував модель вертольота з гумовим моторчиком.

Влітку 1908-го, подорожуючи Європою, Сікорський дізнається про успішні польоти братів Райт і знайомиться з європейськими винахідниками. Він чітко усвідомлює, що пора й самому серйозно братися за втілення своєї мрії. В липні 1909-го у дворі свого київського будинку двадцятилітній студент робить спробу збудувати перший справжній вертоліт. Проте, його підйомна сила виявилася недостатньою для злету. Невдача не засмутила майстра-початківця. Наступної весни він повторив спробу, але й цього разу гвинтокрил не піднявся в небо. Молодий дослідник зрозумів: для успіху потрібні потужніший двигун, кращі матеріали і… більше коштів.

Рубрики : Без рубрики

Страшний не кашель, а його причина

Восени і взимку, а часто й аж до ранньої весни приблизно 90% населення встигають перенести гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) різного ступеня тяжкості. Хтось день-два пошморгає носом, а когось недуга надовго вкладає у лікарняне ліжко. Особливо вразливі до ГРЗ діти. Причому часто ці захворювання в них ускладнюються інфекційними враженнями дихальних шляхів. А це вже дуже серйозно.

Профілактика та лікування таких недуг, а також підступність бронхіальної астми, на яку нині хворіють один-двоє з кожних ста дітей, стали темою прес-конференції Людмили ПОПЛАВСЬКОЇ, лікаря вищої категорії, завідуючої пульмонологічним відділенням Одеської обласної дитячої клінічної лікарні (на знімку). Захід був організований обласним Центром здоров’я.

Захворювання органів дихання, розповіла фахівець, — дуже суттєва частина дитячих патологій. Діти часто хворіють на риніти, гострий бронхіт, ангіну. Це нормально як для їхнього віку, і повністю вберегти малечу від цих захворювань, як не старайтеся, все одно не вдасться. Втім, через них виробляється імунітет, стійкість організму. Інша справа — не допустити ускладнень хвороб, не запускати їх. Ось чому, наголосила Людмила Леонідівна, за жодних обставин не можна нехтувати консультаціями педіатра чи сімейного лікаря. Дотримання загальних правил особистої гігієни — основа профілактики. Самолікування ж — вкрай небезпечне!

Фактором, який викликає риніт (запалення слизової оболонки носа), переважно є переохолодження. Гострий бронхіт у дітей, як правило, спричинюється вірусами парагрипу, грипу, іноді — вірусом кору, а також мікоплазмою, стафілококом, стрептококом, пневмококом. Його причиною можуть бути переохолодження та перегрівання, забруднене повітря та перебування дитини в приміщеннях, де курять. Для гострого ж обструктивного бронхіту характерні свистячий видих, який чути на відстані, різноманітні сухі хрипи на видиху. Надокучлива й ангіна — запальне захворювання лімфаденоїдного кільця глотки. Ангіна (гострий тонзиліт) є синдромом низки інфекційних захворювань, як-от скарлатина, дифтерія, інфекційний мононуклеоз, деякі гострі респіраторні вірусні інфекції тощо.

Значне місце в структурі за-хворюваності інфекціями нижніх дихальних шляхів у дітей займають пневмонії (гострі інфек-ційні захворювання легеневої паренхіми), які у 80% випадків мають вірусно-бактеріальну природу.

 

(Детальніше — у номері «ЧН» за 4 лютого.)

Підготувала
Ніна ЗАЛЕВСЬКА.

Рубрики : Без рубрики

Якщо в поліклініці нема вакцини...

До Міністерства охорони здоров’я, йдеться на офі-ційному сайті відомства, продовжують надходити скарги громадян щодо неможливості отримати окремі щеплення у зв’язку з відсутністю на місцях вакцин.

МОЗ інформує, що станом на кінець січня міжнародні спеціалізовані організації закупили й відповідно ДП «Укрвакцина» поставила в усі без винятку регіони країни всі вакцини для планових профілактичних щеплень. Сьогодні в Україні в достатній кількості є вакцини для профілактики туберкульозу, кашлюку, дифтерії, правця, кору, паротиту, краснухи, гепатиту В, поліомієліту (оральна вакцина), сказу.

Усі вакцини розподілені відповідно до заявок регіонів. Подальший розподіл безпосередньо до медичних закладів на місцях здійснюють структурні підрозділи з питань охорони здоров’я областей згідно з наказами про розподіл.

МОЗ акцентує увагу на тому, що відповідальність за забезпечення всіх закладів охорони здоров’я регіонів імунопрепаратами, які постачають централізовано, несуть конкретні посадові особи департаментів/управлінь охорони здоров’я.

Контакти департаменту охорони здоров’я та соціального захисту населення Одеської облдержадміністрації: 65107, Одеса , вул. Канатна, 83; тел. (0482) 722-52-00; електронна скринька: uprzdrav@odessa.gov.ua.

Телефон «гарячої лінії» МОЗ України: 0-800-801-333.

 
Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 18 грн.
  • на 3 місяці — 54 грн.
  • на 6 місяців — 108 грн.
  • на 12 місяців — 216 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 13 грн.
  • на 3 місяці — 39 грн.
  • на 6 місяців — 78 грн.
  • на 12 місяців — 156 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.