Рубрики : Без рубрики

За трудові здобутки, громадянську позицію

З нагоди Дня Соборності України в Одеському національному академічному театрі опери та балету відбулося урочисте зібрання, на якому з вітальними словами виступили голова облдержадміністрації Максим Степанов, голова облради Анатолій Урбанський та міський голова Геннадій Труханов.

За значний особистий внесок у державне будівництво, консолідацію українського суспільства, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, активну громадську діяльність, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм державних нагород, грамот та відзнак місцевих органів влади удостоєна велика група представників науки, бізнесу, сільського господарства, медицини, культури, освіти, спорту, Збройних Сил та волонтерського руху.

Того вечора орден «За заслуги» II ступеня був вручений завідувачеві відділу селекції та насінництва ячменю Селекційно-генетичного інституту, докторові  сільськогосподарських наук, академіку, заслуженому діячеві науки і техніки України Анатолію Лінчевському. Голова Одеського обласного відділення всеукраїнської громадської органі-зації «Народна академія творчості інвалідів» Надія Ленц (м. Балта) удостоєна ордена Княгині Ольги III ступеня. Медаллю «За працю і звитягу» нагороджений механізатор агрофірми «Промінь» Біляїв-ського району Микола Кучеров.

Олег ВЛАДИМИРСЬКИЙ.

Рубрики : Без рубрики

На рідній землі, під рідним небом

Небувало сяйливу, багатобарвну квітку-Одесу у день святкування Соборності слушно та гарно доповнила-прикрасила Одеська опера своїм «Запорожцем за Дунаєм».

Тут лунали натхненні, непередавано високі голоси козаків-запорожців, що гаряче прагнули й домоглися повернення із-за Дунаю на рідну землю, з якою їх, як клялися у дуеті закохані Оксана та Андрій і все їхнє козацьке товариство, може розлучити тільки смерть. Усе це товариство, увесь їхній кіш, нагадаємо, опинилося поза рідним краєм після зруйнування царською Росією Запорізької Січі. Та прагнення до возз’єднання в одній українській родині наповнювало серця і думи всіх наших єдинокровних та єдиновірних братів і сестер як тут, на Дунаї, так і на Кубані, на Дону, у пониззі Дніпра… у всьому Причорномор’ї та Приазов’ї.

З давніх-давен, ще з часів Київської Русі, на цих теренах утверджувалася, розросталася, зміцнювалася наша Держава. Силою духу, силою трудової руки, силою меча відстоювали наші предки право на Богом дану їм (і нам!) землю від набігів різних поневолювачів. Пригадаймо переможні походи князівських воїв аж до Царгорода, стримування печенігів… А визвольні козацькі перемоги під Очаковом, Хаджибеєм, Акерманом, Ізмаїлом… І все це було заради нашого об’єднання, нашого соборного життя під рідним небом.

Отож і кажемо: на Велику Злуку наше Причорномор’я давно і невпинно трудилось, билось і прийшло на свято не з порожніми руками, а з сяйливим, багатим на красу, на хліб і на пісню Півднем — дарунком для цілої України.

Володимир 
КРИЖАНІВСЬКИЙ.

Рубрики : Без рубрики

І сонце освятило єдність


Святкового дня дві сотні одеситів зібралися біля Дюка, щоб підтримати флешмоб на честь Дня Соборності.

Із прапорами всіх областей України та державними стяга-ми містяни спочатку вилаштувалися у символічний ланцюг єдності, а потім утворили фігуру сонця. Вища сила цю ініціативу одеситів також підтримала, подарувавши погожу, сонячну днину.

 

Рубрики : Анонс

Прийди, вшануй Героїв!

У неділю, 29 січня, о 18.00 в Одесі розпочнеться акція з ушанування пам’яті Героїв Крут.

«Вуличний фронт», який організовує урочисту ходу, нагадує, що від того дня, коли відбувся бій на залізничній станції поблизу села Крути, вже злетіло 99 років. «Цей бій, — пише на своїй сторінці у «ФБ» громадський активіст Наталя Михайленко, — не приніс Україні тріумфальної перемоги, не привів наших воїнів до столиці ворога, він не мав своїм результатом навіть збереження контролю над Крутами, — цей бій дав Українській нації дещо більше: усвідомлення того, що Україна — земля Героїв. Вистоявши п’ять годин проти 4-тисячної більшовицької армії, чотири сотні українських вояків, значну кількість яких складали студенти, призупинили на чотири дні наступ бойових загонів Муравйова на Київ і назавжди стали прикладом мужності та самопожертви заради волі України. Пам’я-тай Крути! Прийди 29 січня о 18.00 до пам’ятника Т.Г. Шевченку та вшануй Героїв своєї нації!».

Рубрики : Без рубрики

Восьмеро володіють півсвітом

Розрив між найбагатшими та найбіднішими людьми у світі сягнув рекордного рівня: нині всього-на-всього вісім товстосумів володіють багатством, яке перевищує статки 3,6 мільярда найменш забезпечених землян.

«Так, у власності восьми найбагатших людей планети в 2016 році було близько 400 мільярдів євро, а 3,6 мільярда найбідніших людей світу мають у своєму розпорядженні менше 384 мільярдів євро. Один відсоток найбагатших людей світу володіє 50,8 відсотка світових статків», — зазначається у доповіді міжнародного об’єднання організацій у боротьбі з бідністю Oxfam, опублікованій 16 січня.

Відтак Oxfam закликає світових лідерів почати робити реальні кроки для подолання цієї загрозливої тенденції. В організації прогнозують, що в разі подальшого зволікання з цим у світі зростатиме невдоволення нерівністю, що, у свою чергу, призводитиме до ще кардинальніших політичних змін — на зразок виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу та обрання президентом США Дональда Трампа.

До вісімки найзаможніших людей планети входять: Білл Гейтс (США), співзасновник Microsoft, його статки оцінено в $75 млрд; Амансіо Ортега (Іспанія), засновник Zara Inditex, $67 млрд; Воррен Баффет (США), найбільший акціонер Berkshire Hathaway, $60.8 млрд; Карлос Слім Хелу (Мексика), власник Grupo Карсо, $50 млрд; Джефф Безос (США), засновник і головний виконавчий директор Amazon, $45.2 млрд; Марк Цукерберг (США), співзасновник і генеральний директор Facebook, $44.6 млрд; Ларрі Еллісон (США), співзасновник і головний виконавчий директор Oracle, $43.6 млрд; Майкл Блумберг (США), власник Bloomberg LP, $40 млрд.

Як зазначають автори доповіді, розрив між найбагатшими і найбід-нішими виявився значно більшим, ніж очікувалося. У свою чергу голова відділу досліджень Інституту Адама Сміта Бен Саутвуд вважає, що проблема не в багатстві багатих, а в «кількості неблагополучних, яких щороку більшає».

Рубрики : Без рубрики

Дарунок від дипломатів

Представники акредитованих в Одесі місій передали дитячій міській клінічній лікарні №3 медичне обладнання, придбане на кошти, зібрані під час шостого Дипломатичного ярмарку.

Нагадаємо, у переддень новоріччя у цій благочинній акції взяли участь дипломати і почесні представники 26 країн світу. Свій внесок зробили і представники національно-культурних товариств, міжнародних місій та організацій. Загалом було зібрано 175540 гривень.

— Для нас велика честь надавати допомогу дитячим медичним закладам міста. Ми це робимо вже вшосте. Я дуже вдячний всім керівникам дипломатичних місій, які завжди з ентузіазмом відгукуються на нашу ініціативу, — наголосив очільник представництва МЗС України в Одесі Костянтин Ржепішевський.

Головний лікар закладу Олена Артемова прийняла на баланс передані дипломатами насос шприцевий інфузійний (інфузомат-помпа для дозованого введення розчинів і препаратів при проведенні інтенсивної терапії та анестезії, робота якої контролюється електронікою), три пульсо-ксиметри (застосовуються для проведення неін-вазивного вимірювання рівня насичення крові киснем, що вимагає постійного контролю) і холодильник.

Колектив дитячої лікарні, де лікується переважно малеча з житломасиву Котовського, подякував благочинникам за увагу й допомогу.

Рубрики : Без рубрики

Корпус миру США. Що це?

Інколи від наших чиновників та деяких громадських активістів можна почути нарікання, що Захід Україні не надто допомагає. Мантри про те, що «Захід нам допоможе», закріпилися у головах багатьох наших діячів чи не з часів легендарного Остапа Бендера. Хочемо готової рибки, ще й засмаженої, а взяти в руки вуд-ку, упіймати її та приготувати власноруч — ні.

А справді, чи вміємо ми скористатися тим, що нам пропонують партнери? Сьогодні це розглянемо це на прикладі організації, яка почала в нас працювати ще в 1992 році, — Корпус миру США в Україні.

Є скептики, які, наслухавшись, наприклад, дотепів офіційного кремлівського паяца Задорнова, мають «власну» думку, що американці, цитую дослівно: «тупые». Далекі вони, мовляв, від наших реалій, то ж чому у них можна навчитися?

За останні півтора десятиріччя Штати створили Google, Apple, Tesla, навчилися садити багаторазову ракету Falcon 9 на плавучу платформу, запустили робота на Марс, створили лазерну зброю, впровадили безкоштовну медицину... Росія ж за той же період сотворила хіба що культ Путіна, котрий шантажує світ заржавілими залишками радянської військової потуги.

Роман ОЛЕКСЕНКО, керівник проекту «Розвиток громад» Корпусу миру США в Україні, розповів про організацію, її можливості та як з нею співпрацювати громадським активістам у коворкінгу Одеської обласної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського:

— Якщо ви представляєте громадські організації чи місцеві органи влади, то можете скористатися нашими пропозиціями і запросити до себе американського волонтера. Моїм завданням є відповісти на зацікавлення української сторони, яка хотіла б запросити до себе американців. А ще — зацікавити українців, які представляють громадські організації, місцеві органи влади, в тому, щоб скористатися з цього проекту.

Корпус миру є урядовим агент-ством США, діяльність якого спрямована на зміцнення миру та дружби між народами світу. Це державна організація, яка заснована ще Джоном Кеннеді у 1961 році. Організація має три цілі. Перша — передати технічні навички людям, які про це попросили. Друга — дізнатися більше про культуру, в якій ці волонтери проживають. Третя ціль — після закінчення служби в Корпусі миру, повернувшись в Америку, поділитися тією культурою з американцями. Дехто вважає, що наша організація гуманітарна, яка опікується культурним обміном, але то не зовсім так. Після заснування Корпус миру відкрив свої представництва в багатьох країнах світу. В Україні він заснований у 1992 році, коли український президент Леонід Кравчук та американський президент Джордж Буш підписали відпо-відну угоду.

Відтоді Корпус миру співпрацював з багатьма прогресивними організаціями. Американські добровольці живуть і працюють пліч-о-пліч з українцями впродовж двох років, обмінюючись досвідом та зав’язуючи стосунки, часто — на все життя. Організація не політична і не релігійна, волонтери не мають права коментувати якісь політичні чи релігійні події в Україні. Корпус миру в Україні реалізує три проекти.

Проект англійської мови — найпоширеніший і найвідоміший. Американські добровольці викладають англійську мову в середніх школах, педагогічних коледжах та університетах, проводять тренінги в інститутах післядипломної освіти педаго-гічних кадрів. Добровольці допомагають учителям розширювати асортимент навчальних засобів для роботи в класі і допомагають учням та студентам набути навичок володіння мовами, які сприятимуть їм у досягненні успіхів як у подальшій освіті, так і в майбутній кар’єрі.

Рубрики : Без рубрики

Сусідам потрібні працьовиті. А нам?

Поки в Україні ламають голови над створенням робочих місць, наші сусіди-поляки міркують над тим, як зваблювати до себе здібних і працьовитих, бо відчувають брак трудового люду.

«Безумовно, та ситуація, яка склалася на ринку праці, нам чітко показує, що в Польщі починає бракувати робочих рук», — наводить «Укрінформ» слова міністра сім’ї, праці та соціальної політики Польщі Ельжбети Рафальської.

Як додала урядовець, у Міністерстві розвитку РП наразі триває робота над пропозиціями для іммігрантів зі Сходу, зокрема й з України, щодо приїзду для праці та проживання. «Ця політика заохочуватиме приїзд до нас іноземців зі Сходу», — заявила вона, наголосивши при цьому, що така політика мусить певним чином контролюватися.

Міжвідомча група, до якої входять представники міністерств розвитку, сім’ї та внутрішніх справ, готує зміни до міграційного законодавства країни. За словами заступника міністра розвитку РП Єжи Квецінського, ця політика спрямована загалом до українців і має стати «ефективним рецептом на демографічну кризу в Польщі».

Уряд Польщі хоче давати українцям візи на довші періоди часу, а також опрацьовує варіанти заохочення молодих українців до отримання документів на постійне проживання і польського громадянства.

Працевлаштуванню українців у Польщі присвятила статтю впливова тамтешня газета Rzeczpospolita. У публікації наголошується, що, за попередніми даними, аж 83% дозволів на роботу, виданих торік іноземцям, припадають саме на українців. Рік перед тим нашим співвітчизникам видали 77% із загальної кількості дозволів, а в 2014-у — трохи більше за 60%. Промовистим є той факт, що білоруси, які в цьому списку посідають друге місце, отримали у 2016-у лише 3,5% дозволів, а молдовани, котрі йдуть третіми, — 2,3%. 

«Без участі працівників з України реалізація цілої низки бізнес-проектів і підписаних контрактів у Польщі опинилася б під питанням. В умовах неминучих демографічних та еміграційних тенденцій вкрай важливо розробити довгострокову імміграційну політику. Наша економіка увійшла в нову фазу розвитку, в якій конкурентною перевагою й умовою подальшого розвитку стають не інвестиції, а наявність людського капіталу», — наводить Rzeczpospolita слова президента кадрового агентства Work Service Мацея Вітуцького.

Рубрики : Без рубрики

До Варшави без посередників, або Про нову систему отримання польських віз

Генеральний консул Республіки Польща в Одесі Даріуш Шевчик провів прес-конференцію, присвячену впровадженню нової електронної системи реєстрації для отримання польських національних та шенгенських віз через візовий центр. Зустріч відбулася у приміщенні Візового центру, що на Канатній 22.

— Як вам відомо, — розпочав пан Даріуш Шевчик, — Польща має найбільше консульських представництв в Україні з усіх країн Європейського Союзу. Їх шість. Це консульства у Львові, Луцьку,  Вінниці, Харкові, Одесі, а також візовий відділ посольства у Києві.  Торік наші консульські представництва прийняли 1317023 візові анкети і видали громадянам України 1267359 віз. Це на 30 з лишком відсотків більше порівняно з попереднім роком. Нема іншої країни Євросоюзу, яка видала б українцям таку велику кількість віз.

Нам це вдалося завдяки хорошій співпраці з візовими центрами, які обслуговуються фірмою VFS.GLOBAL, єдиною, що уповноважена бути посередником у видачі віз для польських дипломатичних представництв.

Ми працюємо багато над тим, щоб терміни на подачу віз були якомога меншими, але, на превеликий жаль, стикаємося з проблемою нелегальних посередників, які у різний спосіб заважають нам працювати у тому сенсі, що хакери блокують наші сайти, сайти візового центру, кол-центри. Ми давно це виявили і вирішили вжити заходів. У вересні минулого року наше посольство у Києві започаткувало нову систему подачі віз, яка успішно себе зарекомендувала. Відтак вирішили продовжувати впровадження цієї системи. Із 20 січня 2017-го вона вже працює тут, у Візовому центрі Одеси. В чому суть цієї ідеї?

(Деталі — у «ЧН» за 26 січня.)

Підготував Володимир ГЕНИК.

Рубрики : Без рубрики

Інтереси держави вищі від особистих

Минуло сорок днів, як відійшов у засвіти відомий український мовознавець і публіцист, правозахисник, багатолітній політв’язень радянського режиму, одесит за походженням і громадянин США, де жив у вимушеній еміграції, Святослав КАРАВАНСЬКИЙ (24.12.1920—17.12.2016).

Майже до останнього подиху Святослав Йосипович продовжував плідно працювати і в мово-знавчій царині, і в публіцистиці, адже, будучи людиною з непохитною громадянською позицією, не міг не реагувати на те, що коїться в Україні — державі, на вівтар якої жертовно віддав усе своє життя і свій талант.

Остання кореспонденція від Святослава Караванського на адресу редакції (нагадаємо, в нашій газеті він працював у першій половині 1960-х — у короткому часі між ув’язненнями, й активно підтримував зв’язки з «ЧН» в останнє десятиліття, допомагав рятувати українське видання в роки нападок на нього прихвоснів Януковича) надійшла 21 листопада. У ті останні дні, відміряні йому Всевишнім, звертаючись до Президента України з відкритим листом, він писав: «Обставини критичні. Треба рятувати Україну! Силові методи в державі можуть привести до громадянської війни. Треба заспокоїти Україну і вдарити по планах Москви. І це у Ваших руках! Це Ваш святий обов’язок! Ви як Президент мусите розуміти зміну настроїв виборців, навіть якщо це якоюсь мірою відбивається на Ваших особистих інтересах. Інтереси виборців, тобто держави, мають бути вищі від особистих інтересів. Московський план са-ме й хоче використати особисті, а не державні інтереси». З огляду на обставини, які переживає країна, Святослав Йосипович пропонував провести перевибори депутатів Верховної Ради, обраних за партійним списками‚ водночас призупинити дію закону про імпічмент президента, щоб примирити партії і забезпечити їх єд-ність для врятування України. А ще застерігав від планів про оголошення воєнного чи надзвичайного стану в державі, бо, на його переконання, «...план силової розв’язки протистояння може скінчитися непередбаченим наслідком». «У ни-нішніх обставинах треба вдаватися до винахідливих кроків. Розуму — перше слово!» — підсумував тоді свого листа, як тепер уже знаємо, останнього. І в тих рядках Святослав Караванський залишив усім нам, в Україні сущим, настанови-заповіт: «Інтереси держави мають бути вищі від особистих інтересів» та «Розуму — перше слово!».

Поховали Святослава Йосиповича Караванського 22 грудня на цвинтарі Української православної церкви святого Андрія у Савт-Бавнд-Бруку.

Для українців діаспори це містечко, що у штаті Нью-Джерсі, має особливе значення: тут міститься духовний центр україн-ського православ’я в Америці, своєрідний «український Єрусалим». Названі ім’ям апостола Андрія Первозванного, це не просто українські цвинтар і церква, а цілий церковно-меморіальний комплекс, яким опікувався до кінця життя митрополит Мстислав (Скрипник), ієрарх Україн-ської автокефальної православної церкви у США, згодом — патріарх Київський і всієї України, який придбав землю під храм ще в 1950-х.

Рубрики : Без рубрики

Підсніжники для Святослава

Спогад  про  зустрічі  із  Святославом  Караванським  та  Ніною  Строкатою

Вперше я познайомилась із п. Святославом у «Владімірской» в’язниці в 1970 році.

Приїхала із Львова до Одеси одружуватись із Валерієм Гнатенком. Був квітень. В Одесі майже літо. В цей час Ніна Строката — дружина С. Караванського — збиралася на пересуд Караванського у Владімір, де він сидів у в’язниці. Була дуже занепокоєна долею свого чоловіка. Їй потрібна була моральна підтримка, і вона запитала мене, чи я не змогла б поїхати із нею. Я відповіла, що мені потрібно перенести дату одруження на пізніший час. Ми з Валерієм Гнатенком так і зробили, і я поїхала її супроводжувати.

Зупинились у Москві, на помешканні Людмили Алєксєєвої, яка була активною у правозахисному русі. Вона, Людмила, підшукала адвоката. Адвокат був Ромм. Пригадую, що тих грошей, які дав мені Чорновіл, на адвоката не вистачило, і я зателефонувала до Києва до п. Льолі Світличної, попросила вислати на моє ім’я ще 200 крб.

Там, у «Владімірской» в’язниці, я вперше побачила Караванського, зовсім випадково: конвоїри його вели коридором до судової кімнати, де був процес, а я стояла в коридорі з букетиком підсніж-ників (було дуже холодно, я легко вбрана, і варта пожаліла мене й впустила до будинку). Якось інтуїтивно впізнала й обізвалася: «Пане Святославе?». Він став й оглянувся, а я втицьнула йому букетик у руки. Після того мене вже не жалі-ли й вигнали надвір. Пішла оглядати фрески Рубльова в чудових церквах руської архітектури. Важко було сприймати мистецькі твори, коли поряд в’язниця із великими пацюками і люди мучаться по 30—40 років у камерах.

Вперше я познайомилась із харківськими виданнями книжок у домашній бібліотеці Караванських. Батьки Святослава перед революцією були власниками книгарні в Одесі. Переправили ми цю бібліотеку у Нальчик з такої нагоди. Із Одеси Марія Овдієнко, яка тоді вчилася на факультеті української філології й мешкала у Ніни Строкатої, зателефонувала до Адріани Іванівни Труш, яка мешкала по сусідстві зі мною у Львові, повідомила про арешт Ніни Строкатої. Я повідомила про це Славка Чорновола. Протягом короткого часу Чорновіл прийшов до мене із пропозицією, щоб я поїхала до Москви познайомити московські кола дисидентів із текстом документа громадського комітету на захист Ніни Строкатої. Їх було три. Перша група — це Комітет прав людини в СРСР (Валерій Чалідзе, голова); друга група Петра Якіра з колом осіб, що публікували «Хронику текущих событий», і третя, головою якої був онук Єсєніна, Олександр Вольпін. В Москві я зупинилась у Люди Алєксєєвої. Ми підійшли до Чалідзе. Чалідзе узгодив з Андрієм Сахаровим. Рішення Комітету було таке: вони не можуть підтримати коли це стосується однієї особи. Вольнін також відмовив. Залишився Якір. Якір погодився. Але ще не було підписів киян. Остаточно документ так і не пішов у дію, бо в січні 1972 року відбулися поголовні арешти в Україні.

Рубрики : Без рубрики

Безцінний спадок

Мовознавчі, публіцистичні та художні видання авторства Святослава Караванського

  • «Сутичка з тайфуном». — Нью-Йорк, Балтимор, Торонто: Українське видавництво «Смолоскип» ім. В. Симоненка, 1980.
  • «Ярина з городу Хоми Черешні». — Торонто, Онтаріо: Гомін України, 1981.
  • «Гумористичний самвидав». — Філадельфія: Київ, 1982.
  • «Моє ремесло: Поезії». — Лондон: Укр. вид. спілка, 1984.
  • «Секрети української мови: науково-популярна розвідка з додатком словничків репресованої та занедбаної української лексики». — К.: Кобза, 1994.
  • «Секрети української мови». Друге видання, значно розширене. — Львів: БаК, 2009.
  • «Пошук українського слова, або Боротьба за національне „Я«». — К.: ВЦ Академія, 2001.
  • «До зір крізь терня, або Хочу бути редактором». — Львів: БаК, 2008.
  • «Книга-журнал одного автора». — Львів: БаК, 2010.
  • «Звідки пішла єсть московська мова, або Шила в мішку не сховаєш». — Львів: БаК, 2012.
  • «Лист до Героя пера — Марії Матіос». — Львів: БаК, 2013.
  • «Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України». — Львів: БаК, 2017.
  • «Практичний словник синонімів української мови». — К.: Кобза, 1993.
  • «Російсько-український словник складної лексики». — К.: ВЦ Академія, 1998.
  • «Російсько-український словник складної лексики». Друге видання, доповнене й виправлене. — Львів: БаК, 2006. (Словник видано в авторській редакції за правописом 1928 року).
  • «Практичний словник синонімів української мови». Друге видання, доповнене й опрацьоване. — К.: Українська книга, 2000.
  • «Словник рим української мови». — Львів: БаК, 2004.
  • «Практичний словник синонімів української мови». Третє видання, опрацьоване й значно доповнене. — Львів: БаК, 2008.
  • «Практичний словник синонімів української мови». Четверте видання, опрацьоване й значно доповнене. — Львів: БаК, 2012.
  • «Практичний словник синонімів української мови». П’яте видання, опрацьоване й значно доповнене. — Львів: БаК, 2014.
  • «Російсько-український словник складної лексики». Третє видання, доповнене і виправлене. — Львів: БаК, 2016.
Рубрики : Без рубрики

Поезія любові та мужності

(Штрихи  до  творчості  Святослава  Караванського)

На довгих гонах української літературної ниви, серед багатоманіття облич і постатей — часом ординарних, як вивіска на дверях установи, часом вражаючих рівним блиском таланту чи непроглядних мороком бездарнос-ті — випадає іноді зустріти постаті, схожі на шліфований кришталь, тверді та чисті, сяючі безліччю граней непересічного обдарування.

Саме такою, крізь засніжені кілометри північних зим, заснованих колючим дротом, крізь заокеанну далеч «видворения из Страны Советов» подружжя Караванських як «невиправних злочинців», бачиться нам постать Святослава Караванського, корін-ного одесита й питомого українця, що в найнесприятливіших умовах буття зумів відшліфувати найрізноманітніші грані свого таланту, зробити відчутний внесок у справу розвою української мови, літератури та пробудження національної самовідданості.

Ім’я Святослава Караванського — в’язня сумління, що відбув більше 30 років покарання за свою любов до України, прагнення захистити конституційні права українського народу на вільний духовний розвиток, — не знайшло собі місця в українських літературних довідниках та бібліогра-фічних покажчиках. Проте воно добре відоме в середовищі тих любителів української словесності, котрі не обмежують коло своїх зацікавлень і вподобань лише тим інтелектуальним харчем, що продукується офіційною кухнею заангажованої радянської культури. В цьому середовищі Святослав Караванський знаний як вдумливий аналітик-публіцист, як кропіткий дослідник-лінгвіст, як талановитий поет і перекладач Шекспіра Шеллі, Байрона та інших англомовних поетів.

Доля творчого спадку Караванського, як і доля самого автора, типова для представника неофіційного напрямку в літературно-мистецькому та суспільно-полі-тичному житті: це тюрми, табори, де поховано значну частину його творчого доробку. Проте, попри цю типовість долі всіх безоглядних оборонців правди, лицарів невпокореного Духа, зі сторінок поезії Караванського постає своєрідне й неординарне обличчя митця-мислителя, здатного аналізувати долю суспільства та індивіда, стежками художніх образів та асоціацій вести читача до глибоких умовиводів та узагальнень.

Своєрідність поетичної творчості С. Караванського не лежить на поверхні. Ерудит, вихований на кращих взірцях зарубіжної та української класики, він далекий від поетичного експериментаторства, новацій у царині форми. Форма його віршів завжди залишається класично-традиційною. Своєрідним є художньо-філософський підхід до суті зображуваних явищ, ота майже «єретична простота» (Пастернак) у способах художнього вираження мислительних категорій та експресивних імпульсів, що виявляється іноді в цілковитій відмові від будь-якого образного декоруму, в суворо-оголеній конкретності зображення, яка вражає непідробним драматизмом почуттів і ситуацій.

Рубрики : Без рубрики

На Різдво — в Диканьку, на Водохреще — у Кам’яне

Їдемо у село Кам’яне. А точніше — за село. Бо там, де закінчуються охайні, чепурні будиночки кам’янян і розпочинається степ, нас чекає прекрасна місцина.

Щоб вразити кожного досконалістю свого задуму, тут попрацював, мабуть, професійний (а може, й не один) дизайнер. Але то тільки здається. Бо спроектував цю красу майстер, якого не перевершив ще ніхто, — сама природа. Глибока западина з похилими берегами нагадує давньогрецьку споруду для видовищ. От тільки в її центрі замість арени розкинувся сільський ставок.

Втім, до цього природного конструювання доклала рук і місцева громада. Кам’яняни навезли сюди...

На Йордан умився — до життя відродився

Отож саме сюди 19 січня, у день Хрещення Господнього, з’їхалися жителі чи не з усього району, пам’ятаючи чудовий захід, проведений тут торік. Отець Ігор освятив воду, й усі завмерли в очікуванні: хто ж зануриться у крижану купіль?

Гучними оплесками супроводжували першого сміливця, затим другого, третього. Після якоїсь паузи, коли між людей прокотилося: «Невже це все?», купальників виявилося стільки, що їх уже ніхто й не рахував. Збуджені та розпашілі, вони вискакували із цілющої водойми і повагом (щоби не втратити «марку»), не поспішаючи...

Рубрики : Без рубрики

Місто дронів

Місто-мільйонник Тіба, що за сорок кілометрів від Токіо, зараз активно забудовується. Лише за кілька років тут від-святкують новосілля понад десять тисяч осіб. Найцікавіше ж те, що нові хмарочоси облад-нуються доками для дронів.

Крім ніш для безпілотників, будинки споряджають необхідним обладнанням та персоналом, який навчать тонкощам повітряного руху. Щоб підготувати операторів, здатних працювати з літальними апаратами на належному рівні, у місцевих вишах відкрили набір на нову спеціальність.

Мер міста Тіба зазначив, що доставка товарів за допомогою дронів зможе стати гарним рішенням для літніх жителів. Багатьом з них важко ходити за покупками, а легкий і швидкий безпілотник зможе швидко доставити потрібні продукти, медикаменти та предмети першої необхідності прямо в помешкання пенсіонера.

Усього в першій партії працюватиме близько двох сотень дронів. Вони літатимуть над містом, доставляючи посилки і покупки людям. Адміністрація Тіби зазначає, що використання безпілотників дозволить розвантажити й транспортну систему приблизно на сорок відсотків. Крім цього, мер міста сподівається залучити у новий район туристів — японська Олім-піада вже не за горами.

Рубрики : Без рубрики

Меланхолія живопису

На перехресті різних культур Одеса всотує різноманітні напрямки і стилі, на основі яких створює щось своє, неповторне. На ці умовиводи наводить ретроспективна виставка «Сімейний портрет», презентована в Одеському художньому музеї. На ній представлені твори Віри Кулігіної (1936—2014) та її доньки Тетяни Гончаренко (1957—2014).

Не відразу можна відрізнити роботи двох авторів, настільки вони стилістично і за світо-сприйняттям близькі. У жанровому плані переважає портрет і натюрморт. Не випадково експозиція отримала назву «Сімейний портрет». На тонко й детально виписаних, колористично стриманих полотнах зображені родичі, друзі й самі мисткині — художники, закохані в далеку епоху «зламу століть» — кінця ХІХ — початку ХХ, творчість представників «Мира искусства» (О. Бенуа, К. Сомов, М. Добужинський). Це одна з найвищих точок російського малярства: вишукана, камерна і поетична. Вона викликає ностальгію за втраченою, можливо, дещо уявною гармонією буття. У ньому пошук свята і сімейного затишку. «Хочу відрадного» — творче кредо одного з яскравих представників цього об’єднання Валентина Сєрова. Однак це не епігонство, а творче переосмислення.

Організатори йшли до цієї події впродовж року. Куратор проекту — Олександр Лісовський, чий портрет пензля Віри Кулігіної прикрашає експозицію. Це не просто портрет конкретної особи. Це — портрет цілого покоління 1980-х—1990-х років, типового художника-інтелектуала й естета, дещо ідеалістично налаштованого. Втім, і сама виставка сприймається як виконання своєрідного морального обов’язку перед пам’яттю дорогих людей...

(Детальніше  — у «ЧН» за 26 січня.)

Володимир КУДЛАЧ.

Рубрики : Без рубрики

Електромобільна Норвегія

Кількість електромобілів у Норвегії досягла вже 100 тисяч. І це без гібридів та спільних гібридів, ідеться винятково про моделі з ну-льовим викидом шкідливих речовин в атмосферу.

До 2020-го норвежці збираються довести парк електричних автомобілів до 400 тисяч. Така кількість електрокарів скоротить викиди вуглекислого газу майже на 200 тисяч тонн на рік, повідомляє itc.ua.

Варто зазначити, що влада Норвегії планує ухвалити закон, який з 2025 року заборонить продавати в країні автомобілі з бензиновими і дизельними двигунами. У разі його прийняття там можна буде використовувати тільки бензинові й дизельні машини, продані до цього терміну.

Норвегія є світовим лідером за темпами електрифікації особистого транспорту. Найпопулярніші електромобілі в країні — Tesla Model S, Nissan Leaf, Volkswagen e-Golf і BMW i3. Зважаючи на те, що населення Норвегії становить близько 5 мільйонів осіб, реєстрація впродовж кількох останніх років 100 тисяч електромобілів з нульовими викидами просто вражає.

Причинами швидкого переходу на електромобілі стали значні стимули від уряду Норвегії. Зокрема, власники «зелених» машин звільняються від податку на купівлю та реєстрацію, можуть користуватися безплатною мережею зарядних станцій, а також їздити по виділених смугах для громадського транспорту та безкоштовно паркуватися.

Рубрики : Без рубрики

Якщо б’є — не любить. Ще й закон порушує

Насильство в сім’ї — одна з найрозповсюдженіших форм порушення прав людини.

У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокістю. Жертва чи жертви насильника зазнають фізичних, психічних і соціальних страждань. Сумна статистика свідчить, що від сімейного насильства найчастіше потерпають жінки, діти та люди похилого віку, хоча про останню категорію згадується нечасто.

Вважаємо за потрібне нагадати, що за вияв агресії до рідних передбачена відповідальність винної особи чи осіб. В Україні ці питання регламентуються низкою законодавчих норм. Насамперед, це Конституція, яка не тільки визначає основні права та свободи громадян, а й гарантує їх захист. Відповідальність за вчинення насильства у сім’ї передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Так, стаття 173-2 цього кодексу передбачає:

«Вчинення насильства в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім’ї,  — тягнуть за собою громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, — тягнуть за собою громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміні-стративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб».

Слід зауважити, що громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Насамкінець звертаємо вашу увагу на те, що підставою для вжиття заходів щодо насильства в сім’ї вважається відповідна заява у відділ поліції. Заходи щодо запобігання вияву агресії до рідних здійснюють дільничні офіцери поліції. За результатами перевірки заяви (повідомлення) особі, що вчинила насильство в сім’ї, виноситься офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї і така особа ставиться на профілактичний облік.

Будьте добрими, уважними і чуйними до своїх близьких, але якщо раптом ви стали жертвою агресії, не зволікайте із захистом своїх прав — звертайтеся по допомогу, бо непокаране зло може заохотити насильника до нових, ще жорсткіших дій.

Марина КОСІК.
Малиновський відділ поліції.

Рубрики : Без рубрики

Подорожі через телепортал

Американські вчені стверджують, що до 2040 року люди зможуть переміщатися з однієї точки земної кулі в іншу за допомогою телепортації. У такому разі сцени з фантастичних фільмів стануть реальністю.

Фізики вже давно займаються проблемою переміщення різних об’єктів у просторі. Теоретично це можливо, але на практиці науковці досі не можуть втілити ідею телепортації. Для того, щоб здійснити цей задум, потрібно доопрацювати технічну сторону, яка ґрунтується на теорії квантів.

Торік канадські та китайські вчені вже пробували телепортувати предмет на 30 кілометрів від пункту відправлення. Під час експерименту вони використовували електромагнітні хвилі довжиною 795—1500 нанометрів. Та поки що спроба залишилася безуспішною.

Утім, науковці збираються провести ще низку дослідів з переміщення предметів. До 2040 року, вважають вони, на Землі можуть з’явитися нові технології, які дозволять людям подорожувати світом через портали, а не за допомогою автомобілів, кораблів або авіалайнерів. Тоді, напевне, потреба в них зникне і вони стануть звичайнісінькою розвагою, як сьогодні їзда верхи на коні або в кареті.

 
Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 18 грн.
  • на 3 місяці — 54 грн.
  • на 6 місяців — 108 грн.
  • на 12 місяців — 216 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 13 грн.
  • на 3 місяці — 39 грн.
  • на 6 місяців — 78 грн.
  • на 12 місяців — 156 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.