Рубрики : Точка зору

Апофеоз нашого кривосуддя

Як відомо, 18 вересня Чорноморський суд оголосив вирок 19 проросійським активістам, обвинуваченим в організації масових заворушень, що призвели до смерті людей, виправдавши всіх підозрюваних «у зв’язку з недоведеністю звинувачень». 

Скажіть мені: що це за такі «масові заворушення», де закликали Путіна ввести війська, де загинуло півсотні людей? Насправді ж, як на мене, йдеться про спробу державного перевороту (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). В результаті таких же «масових заворушень» ми втратили Крим. Пам’ятаєте, під головною адмінбудівлею у Сімферополі тих, хто був проти Росії, було не менше, ніж тих, хто був за. Але на бік російських окупантів перекинулася більшість «української» міліції, тамтешніх СБУшників, прокурорів та іншого служивого люду. В Донбасі озброєне з «воєнторгу РФ» «насєлєніє» кидалося на українську військову техніку, розпорювало животи українським патріотам, вбивало, катувало — це також були «масові заворушення»?

Події 2 травня 2014 року в Одесі ретельно зафільмовані й задокументовані. Ґрунтовне незалежне розслідування провела «Група 2 травня». Надворі ХХІ століття — тисячі людей зняли те, що відбулося, на камери та смартфони.

Я пишу ці рядки ще і як безпосередній свідок, котрий був біля фонтану на Соборці разом з уболівальниками «Металіста» й «Чорноморця» на мирній — підкреслюю: мирній! — ході на підтримку єдиної України. І коли маніфестація під прапорами України рушила в бік Дерибасівської, щоб нею йти на стадіон, з Грецької, від «Афіни», під символікою країни-агресора зненацька напала озброєна колона сепаратистів у супроводі міліції, яка їх підтримувала в повному бойовому спорядженні. Між «ментами», очолюваними полковником Фучеджи (тепер — громадянин Росії), й сепаратистами була повна взаємодія. Група була озброєна за-лізними прутами, битками і, як з’ясувалося, вогнепальною зброєю. Вони горлали: «Одесса — русский город!», «Одесса — Россия!». З боку сепаратистів в учасників ходи полетіли світлошумові гранати, пролунали лунали постріли, вибухи. Перші хвилини переросли в паніку: серед уболівальників було чимало жінок та дітей.

Хтось мені відповість: скільки тоді між захисниками Одеси від кривавої «русской весны» було суддів, прокурорів, міліціонерів та інших «поклонських», яких у нас, підозрюю, залишилося не менше, ніж у Криму? Одесу й Україну тоді врятували прості люди, без міліції, без армії і без усіх інших їм подібних, котрі мають це робити за Конституцією. А що ж «силовики», великі й маленькі? «Панночка вже лягли і чекають»… на Путіна. Між «ментами» ходила мантра, що в Україні вони отримують 2000 гривень, а як прийдуть російські танки, отримуватимуть 2000 доларів, «як у Росії». Те, що в Одесі 2 травня 2014 року був зірваний донецький сценарій, відомо всім, крім Чорноморського суду. 

Що це? Саботаж чи законне рішення незалежного суду? Чи справді суд у Чорноморську такий незалежний? Не жартуйте. Йдеться про надзвичайно резонансну справу, за якою, без перебільшення, стежить уся Україна. Людям, котрі зараз в окопах на Сході, також цікаво, що діється: чи, бува, це не сон безглуздий? Сепаратисти їх щодня обстрілюють, за вогонь у відповідь можна отримати штраф чи піти за грати, бо ще доведи, що ти стріляв у відповідь, законно. Може, є справа важливіша для нашого суспільства? Справа про розстріл на Майдані нахабно розвалена, із затриманих залишилося кілька стрілочників-виконавців. Може, справа Насірова чи яких Кононенка, чи Розенблата? Про них давно за-були. Суспільство вже звикло, що високопоставлених корупціонерів-злодіїв у нас засудити не можуть. Ніколи.

Що ж за така мазохістська гуманність нашого суду?

Чи дозволив би собі чорноморський суддя такі витівки-пустощі сам, одноосібно? Звичайно, ні. Навіть Печерський суд нізащо не наважився б узяти на себе таку сміливість, якби не було благословення звідкись згори, з дуже високої, не виключаю, що аж із самої вершини піраміди. Чорноморський суддя, звісно, міг би знайти спосіб, аби відмовитися бути учасником цього дійства, але так не сталося. 

Під суд про «масові заворушення» завітав сам консул Російської Федерації. Гадаєте, випадково? 

На мою думку, рішення суду — відображення тенденцій та настроїв десь там, на владному Олімпі. Невпинно наближаються вибори. Маятник змінив напрямок і стрімко йде у протилежний бік. Скажете, фантазії? Навряд чи. Виглядає, що з колишніми «регіоналами» у влади таки є негласний пакт про ненапад. Ахметов — особа недоторканна, Льовочкін — також, Лукаш — на волі, Табачник — десь на Близькому Сході, Колесніченко — накивав п’ятами у «визволений» «зеленими чоловічками» Крим, а його співавтор по сумнозвісному мовному закону Ківалов займається законотворчістю і кує нові кадри у своїй академії. Двохмільйонним Харковом керує Кернес, а його друзяка Добкін — депутат ВР. Невтомний Шуфрич разом з кумом Путіна Медведчуком у Мінську вирішують долю України. Для годиться начебто сидить у СІЗО Єфремов, закривали його з великим скрипом, щоб затулити суспільству пельку, що ніхто не покараний. 

Нашу Феміду її служителі послідовно перетворюють у продажну дівку. Особи в мантіях роблять це з нат-хненням та цинізмом, отримуючи за це астрономічні за українськими мірками зарплати і ще більші хабарі. Судді у нас перетворилися в якусь дивну касту, псевдоаристократію найкорумпованішої країни Європи. Нас привчають, що суддя «мудріший», «обдарованіший», мало не «біла кістка-блакитна кров». Він «кращий» (за незбагненними нікому мірками) за вчителя, за лікаря, за професора, за поліцейського, за офіцера в окопах… Щоб суддя не брав хабарів, держава сама платить йому хабар (за наші з вами податки!) у вигляді високої зарплати. Чи це дало ефект?..

Кривосуддя — від західного й до східного кордону.

Вслід за нашим, Чорноморським, відзначився Ленінський районний суд Харкова, який 20 вересня змінив міру запобіжного заходу для екс-мера Слов’янська Нелі Штепи з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю. Нагадаємо, екс-голова Слов’янська Донецької області Неля Штепа обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей) і ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу.

А ось «побутове» з Галичини. Заява депутата Львівської облради Мирослави Бабінської: «Уже минув рік, як у п’ятницю, 22 липня, у Золочеві обікрали будинок загиблого в АТО Олександра Швеця. Саме в цей день у Львові на Личаківському цвинтарі ховали Героя. Винних було знайдено, але станом на сьогодні злодіїв уже відпустили. Громада Золочева обурена такою зневагою до Героя. Ходять чутки, що злодіям допомагають високопоставлені чиновники».

Володимир ГЕНИК.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.