Рубрики : Без рубрики

Больова точка — Тилігул

Виїзну нараду на місці реконструкції з’єднувального каналу між Тилігульським лиманом і Чорним морем провів голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський. Депутати та посадовці ознайомилися з ходом будівельних робіт, а також обговорили перспективи розвитку екотуризму на території «Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський».

Тилігульський лиман розташований на адміністративному кордоні Одеської та Миколаїв-ської областей (на нашому березі — Лиманський та Березів-ський райони, а на протилежному — Березанський). Назва походить від турецького Deli Gцl — «скажене озеро». Лиман утворився внаслідок затоплення пониззя річки Тилігул морем. Його довжина сягає понад 60 км, ширина — до 3,5 км, пересічна глибина — 3 м, максимальна — 21 м.

Десь із XVIII—XIX століть лиман відділений від Чорного моря широким пересипом. Його територія частково заболочена і становить сукупність невеликих озер, острівців, боліт та заростей очерету, що є ідеальним місцем для гніздування багатьох видів птахів. Пересипом проходить автотраса Одеса — Миколаїв.

Лиман мав періодичний зв’язок із морем через вузький канал, завдяки чому рівень води у ньому відповідав рівневі моря. Однак в останні роки ситуація погіршилася — Тилігул міліє.

«Довгий час ситуація з Тилігульським лиманом була критичною. Низький рівень води і засолення ґрунту могли не лише зруйнувати місцеву флору та фауну, а й призвести до глобальних екологічних проблем. Щоб цього не допустити, було прийняте рішення в найкоротші строки прокласти канал, який наповнить лиман морською водою, забезпечить необхідний водообмін та покращить стан екосистеми», — зазначив народний депутат від Одещини, голова міжфракційного депутатського об’єднання «Південь України» Павло Унгурян.

Віталій Петрусенко, директор КП «Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський»:

 — Верхів’я лиману повністю пересохло, рівень води в ньому на півтора метра нижчий від морського. Це спричинило підвищення засоленості води, є й значна загроза викидання сірководню та локальних заморів риби.

Ігор Гержик, начальник науково-дослідного відділу ландшафтного парку «Тилігульський»:

— Відповідно до Рамсарської конвенції Тилігульський лиман має статус водно-болотного 

угіддя міжнародного значення. Тут велика кількість птахів, зокрема червонокнижних, їх колонії селяться на островах, які ще є на Тилігульському лимані. Річ у тому, що через обміління багато з них уже з’єдналися з берегом. На колишні острови тепер безперешкодно забігають хижаки чи бродячі собаки з довколишніх сіл і нищать пташині колонії. Чисельність пернатих загрозливо зменшується. Через обміління ми можемо втратити статус водно-болотного угіддя міжнародного значення.

Рятувати справді є що, природа тут унікальна. До складу КП «Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» входять п’ять заказників: «Коса Стрілка» (орнітологічний), «Калинівський» (ботанічний), «Тилігульський пересип» (орнітологічний), «Новомиколаївський»  та «Каїровський» (ландшафтні).

«Коса Стрілка» — орнітологічний заказник загальнодержавного значення, розташований у Лиманському районі на схід від сіл Курісове та Каїри. Його площа — 394 га. Створений він у 1974 році постановою Ради Міністрів УРСР, перезатвердженою постановою Ради Міністрів України від 7 січня 1985-го. Розкинувся він на землях, підпорядкованих Петрівському державному аграрному технікуму. Займає територію однойменної коси на узбережжі Тилігульського лиману, поблизу Каїрської затоки. На його території — сільгоспугіддя, лісосмуги, заплавні луки. Заказник створено для охорони лиманного мілководдя як місця нагулу та зимівлі водоплавних птахів на схилах та косі лиману із 200-метровою смугою прилеглої акваторії. Тут зустрічаються рідкісні види птахів, зокрема лебідь-шипун. Багато з них занесені до Червоної книги України, в тому числі крячок малий, крячок річковий, галагаз, мала біла чапля, сіра чапля, шилодзьобка, ходуличник. На зимівлю сюди прилітають десятки тисяч північних птахів. Із ссавців водяться козуля європейська, лисиця, борсук, кріль дикий.

Анатолій Урбанський, голова Одеської облради:

— Завершення робіт зі спорудження каналу заплановане на 2019 рік, але підрядник працює з хорошим випередженням, і якщо нам нічого не завадить, то здати об’єкт вдасться до кінця 2018-го. Зараз ми перейшли до будівництва морської частини. Це — гідротехнічні споруди, які уможливлять протікання води і не дадуть замулювати цей канал, як раніше, в минулі роки, адже він уже практично зник.

— Там передбачений етап підводних робіт. Чи готові до цього технічно?

— Безперечно, готові. Торік завдяки взаємодії з депутатами Верховної Ради від Одещини ми отримали з держбюджету близько 25 мільйонів гривень, а з обласного (обранці обласної громади проявили розуміння, ініціатором був депутат Олег Кутателадзе) — виділено 10 мільйонів. Цього року з держбюджету профінансовано 13 мільйонів і ще чотири мільйони — з обласного, що дасть змогу на 80% завершити найзатрат-нішу  гідротехнічну частину, яка заходитиме в море.

— Тилігульський лиман розташований на межі Одеської та Миколаївської областей. Чи наші сусіди виявляли бажання взяти фінансову участь у реалізації проекту?

— Дякую, це справді цікаве запитання. Ми неодноразово торкалися цієї теми при зустрічах з головою їхньої ОДА та з моїм колегою — головою Миколаївської облради. Вони проявляють інтерес, але далі перемовин справа наразі не просувається. Хоча, справді, лівий берег Тилігульського лиману — це територія їхньої області.

— За рахунок чого вдається випереджати графік робіт і чи такі темпи буде збережено?

Олександр Харлашин, начальник відділу з питань природокористування Одеської обласної ради: 

— Найперше, маємо виконавця робіт, на якого можна покластися. При виборі підрядника ми враховували, що він повинен вміти виконувати досить складні роботи — надводні, підводні, з виходом у море. Це було однією з основних наших вимог. Фірма-підрядник компетентна у таких питаннях, у своєму штаті має серйозних інженерів, здатних виконувати найскладнішу роботу. Отже, фінансування є, роботи тривають у досить ритмічному темпі, тож, наразі, ми йдемо з випередженням графіка. Першою частиною робіт було створення шлюзового каналу, гідротехнічної споруди, яка регулюватиме відтік води у канал. Будуть встановлені пристрої, щоб риба могла заходити-виходити. Друга частина — це створення дамб, щоб змінити напрямок морської течії та мінімізувати підхід наносних порід, зокрема піску, у цей канал. 

— Є підтверджені практикою перестороги, що тільки-но піде повноцінна міграція риби новозбудованим каналом, вона стане легкою здобиччю браконьєрів. Як цьому протистоятимете?

 — Канал та гідротехнічні споруди — на балансі комунального підприємства «Тилігульський». Канал та шлюзову групу охоронятимуть єгері. На лимані працюють кілька організацій: новостворений рибний патруль, екологічна інспекція Чорного моря, єгерська служба парку, а також прикордонна служба, яка зараз добре оснащена і доволі чітко виявляє такі порушення й надає відчутну допомогу паркові. Отже, у самому каналі жодних протизаконних знарядь лову апріорі бути не може. Я певен, що спільними зусиллями ми з цією проблемою справимося. 

На завершення питання до Анатолія Урбанського:

— Підвищення рівня води в лимані та оновлення екосистеми створять нові можливості для розвитку довколишньої території. А чи є плани на розвиток тут екотуризму?

— І не лише екотуризму, а й туризму загалом. На берегах Тилігульського лиману, крім тих, хто відпочиває на воді традиційно, часто можна побачити любителів екстремальних видів спорту, як-от кайтинг та віндсерфінг. Щодо екотуризму, то лиман є місцем гніздування великої кількості птахів. Завдяки оновленню екосистеми не лише вчені, а й звичайні люди, яким цікава орнітологія, зможуть відвідувати це місце й спостері-гати за життям пернатих, фотографувати їх. Тому ми можемо говорити про розвиток такого напрямку, як екотуризм, як орні-тологічний туризм. У західних країнах це дуже популярний та пізнавальний вид відпочинку. А далі час покаже, але найперше — давайте врятуємо Тилігульський лиман. 

Підготував
Володимир ГЕНИК.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 18 грн.
  • на 3 місяці — 54 грн.
  • на 6 місяців — 108 грн.
  • на 12 місяців — 216 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 13 грн.
  • на 3 місяці — 39 грн.
  • на 6 місяців — 78 грн.
  • на 12 місяців — 156 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.