Рубрики : Без рубрики

Його життя — море

29 липня людство відзначило знаменну дату — 200-річчя від дня народження видатного мариніста, яскравого представника романтизму, археолога Івана Костянтиновича Айвазовського (Ованес Айвазян, 1817—1900), чия творчість нерозривно пов’язана з Україною, Одесою. Вимір його таланту — незмінна популярність упродовж двох століть.

На честь цієї події співробітники Одеського художнього музею організували виставку творів митця, яка розмістилася в «залі Айвазовського». На ній представлені як картини з постійної експозиції, так і з фонду ОХМ й охоплюють період 1845—1899 років. Чи не вперше за багато десятиліть маємо можливість ознайомитися з такою повномасштабною виставкою робіт цього майстра, адже на відміну від тієї, що відбулася п’ять років тому, на нинішній експонується й графіка Айвазовського. З чотирьох акварелей особливу увагу привертає парний, віртуозно виконаний автопортрет живописця з його дружиною Юлією Гревс. Нагадаємо загально-відомий факт: в ОХМ зберігається третя за кількістю колекція творів мариніста в Україні після збірок Феодосійської картинної галереї ім. І.К. Айвазовського та Київського національного музею російського мистецтва.

Ми схильні до статистики, хоча не кількісний показник є вирішальним для характеристики творчості митця. Це, швидше, важливо для дослі-дження, атрибуції, визначення оригіналу від підробки. «Під кінець свого життя в одному з інтерв’ю Айвазовський сказав, що написав близько шести тисяч картин, — відзначив під час відкриття директор музею Віталій Абрамов. — Я додав би, що відомо щонайменше ще шість тисяч творів, авторство яких приписують цьому художнику або вважають їх копіями. Це неймовірно, адже виходить, що за 20 років творчої діяльності Айвазовський мав би щодня писати по одній картині?! Нині англій-ський дослідник з таким яскраво «британським» прізвищем, як Іван Самарін, готує каталог-резоне, присвячений творчості Івана Айвазовського, завдання якого — відділити оригінали від копій». Зазначимо, що ОХМ володіє лише автентичними роботами І.К. Айвазовського.

Присутніх також привітав представник Фонду культурної спадщини Одеси Армен Петоян.

Загалом мушу визнати, що відкриття ювілейної виставки Івана Айвазовського як для такої події пройшло досить скромно. Організатори навіть приємно здивувалися такому масовому напливу публіки.

Віталій Абрамов відзначив осіб, завдяки наполегливій роботі яких і з’явилася ця експозиція. Це — головний хранитель музею Людмила Єрьоміна та заступник директора з наукової роботи Сергій Сєдих. Незабаром ми станемо свідками виходу чергового випуску «Вісника Одеського художнього музею», присвяченого 200-річчю І.К. Айвазовського.

Славетний мариніст часто відвідував наше портове місто. Взагалі, Україна була для нього близькою: він вільно володів українською мовою, був особисто знайомий з Миколою Гоголем і Тарасом Шевченком. У творчості художника чимало сюжетних пейзажів з видами України («Український пейзаж», «Очерет на Дніпрі» та інші). Відомо також, що під час урочистостей у Петербурзі художник відтворював на скрипці мелодії українських бандуристів.

До народження Айвазовського в Феодосії його батьки жили в Галичині, поблизу Львова. Перші повідомлення в одеській періодиці про Гайвазовського (так на польський манер спершу його називали) датуються 1841 роком, а перша його персональна виставка в Одесі відбулася у 1846-у. Іван Айвазовський належить до піонерів подібних імпрез, адже персональні виставки у ті часи на теренах Російської імперії були чимось нетиповим. Всього в Одесі відбулося 14 прижиттєвих персональних виставок мистця. 1894 року Іван Костянтинович став членом Товариства південноросійських художників. Цьому передувала його активна діяльність в Одеському товаристві красних мистецтв та Одеському товаристві історії і старожитностей (відповідно, 1865 і 1871 роки). Про зв’язки художника з нашим містом є ґрунтовна стаття Наталі Поліщук і Лариси Колесніченко «Айвазовський і Одеса».

Іван Костянтинович часто бував у будинку свого племінника, відомого архітектора Демосфена Мазірова, що на вулиці Софіївській. Але, крім моря, найбільш притягальна сила Одеси крилася в його родинних стосунках: тут жила сім’я Айвазовського — перша дружина Юлія Гревс та їхні донечки, яких мати «вивезла на видання» з провінційної Феодосії. Один з онуків стане іменитим художником-пейзажистом — Михайло Латрі.

Одесі Айвазовський подарував одну з кращих робіт своєї пушкініани — «Пушкін на березі Чорного моря» (1897), у якій фігуру поета писав І.Ю. Рєпін. Іван Костянтинович був посереднім портретистом, у цьому жанрі, здається, йому завжди бракувало простору і світла. Форма у нього в’яла, психологічно образ слабо окреслений. Однак є одна робота з вписаною фігурою в пейзаж, якою автор пишався — «Пушкін в Гурзуфі», котру привласнив відомий одеський колекціонер О.М. Руссов. Серед творів, які часто виділяють екскурсоводи, слід назвати «Ніч на Чорному морі», написану в Одеській рисувальній школі. Вона свідчить про сильну художню пам’ять й уяву живописця — якість, яка так захоплювала в пору навчання в одеській гімназії М.О. Врубеля. Ось що писала газета «Одесские новости» від 1 листопада 1886 року (цитую в перекладі українською): «…Знаменитий маляр продемонстрував учора учням тутешньої рисувальної школи прийоми свого письма… Темою картини Іван Костянтинович вибрав свіжо побачену під час поїздки з Криму до Одеси місячну ніч на морі… Картина була написана від 1-ї години до 4-ї пополудні». Цей твір автор подарував закладу, в стінах якого він був створений. Благодійність мистця — це окрема тема. Фактично, всі згадані вище виставки уславленого мариніста в Одесі мали благодійний характер. 8 травня 1900 року в Одеському літературно-артистичному товаристві відбувся вечір пам’яті Айвазовського, який супроводжувала виставка його творів із приватних колекцій.

Закінчити статтю хочу цитатою із уже згаданої статті Н. Поліщук та л. Колесніченко: «І.К. Айвазовський залишається одним із найбільш затребуваних художників на світовому художньому ринку. На жаль, на даний час нам не відомий систематичний каталог-резюме робіт І.К. Айвазовського». П’ять років тому був виданий каталог творів знаменитого мариніста із зібрання Одеського художнього музею. Сподіваємося, що подальша робота у цьому напрямку буде продуктивною.

Володимир КУДЛАЧ.

П.С. Дивна ситуація — всесвітньо відомий митець, який у своїх творах прославив Одесу, був членом кількох місцевих товариств, займався благодійністю на користь міста, ще не удостоївся честі, щоб його ім’ям тут була названа одна з вулиць чи провулків. Лише в селищі Фонтанка поблизу Одеси (Лиманський район) є вулиця Айвазовського.

В.К.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 18 грн.
  • на 3 місяці — 54 грн.
  • на 6 місяців — 108 грн.
  • на 12 місяців — 216 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 13 грн.
  • на 3 місяці — 39 грн.
  • на 6 місяців — 78 грн.
  • на 12 місяців — 156 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.