Рубрики : Без рубрики

Посттравматичний синдром

Людина вміє пристосовуватися до різних обставин, адже зі зміною нашого життя змінюємося і ми самі. Зміни, що відбуваються в нас, допомагають вижити, в які б ситуації ми не потрапили. Однак деякі події, що особливо розтягнулися в часі, здатні стати причиною серйозного розладу психіки, відомого під назвою «посттравматичний синдром» (ПТС).

Як виникає ця проблема і що можна зробити для її вирішення? Про це — розмова з психіатром вищої категорії, кандидатом медичних наук, доцентом Богданом КУЛИКОМ.

— Говорячи про посттравматичний синдром, ми маємо на увазі, що людина пережила одну або кілька травмуючих подій, які глибоко торкнулися її психіки. Ці події так різко відрізняються від усього її попереднього досвіду  або спричинили такі сильні страждання, що людина відповіла на них бурхливою негативною реакцією. Нормальна психіка в такій ситуації, природно, прагне пом’якшити дискомфорт: той, хто пережив подібну реакцію, доко-рінно змінює своє ставлення до навколишнього світу, щоб жити стало хоч трохи легше.

Якщо травма була порівняно незначною, то підвищена тривожність та інші симптоми синдрому поступово пройдуть за кілька годин, днів або тижнів. Якщо ж була сильною або травмуючі події повторювалися багаторазово — хвороблива реакція може зберегтися на багато років.

— Які клінічні симптоми характерні для посттравматичного синдрому?

— Невмотивована пильність. Людина пильно стежить за всім, що відбувається навколо, наче їй загрожує небезпека.

Вибухова реакція. За найменшої несподіванки людина робить стрімкі рухи (кидається на землю при звуці гвинтокрила, який низько пролітає, різко обертається і приймає бойову позу, коли хтось наближається до неї з-за спини).

Притупленість емоцій. Буває, що людина повністю або частково втрачає здатність до емоційних проявів. Їй важко встановлювати близькі та дружні зв’язки з оточуючими, для неї недоступні радість, любов, творчий підйом, грайливість і спонтанність.

Агресивність. Прагнення вирішувати проблеми за допомогою грубої сили. Хоча, як правило, це стосується фізичного силового впливу, іноді зустрічається і психічна, емоційна та вербальна агресивність. Простіше кажучи, людина схильна застосовувати силовий тиск на довколишніх щоразу, коли хоче домогтися свого, навіть якщо мета не є життєво важливою.

Порушення пам’яті та концентрації уваги. Людина відчуває труднощі, коли потрібно зосередитися, аби щось згадати.

Депресія. У стані ПТС людині здається, що все безглуздо і марно. Ці почуття супроводжуються нервовим виснаженням, апатією і негативним ставленням до життя.

Загальна тривожність. Виявляється на фізіологічному рівні (ломота в спині, спазми у шлунку, головний біль), у психічній сфері (постійне занепокоєння і стурбованість, «параноїдальні» явища, наприклад, необґрунтований страх переслідування), в емоційних переживаннях (постій-не відчуття страху, невпевненість у собі, комплекс провини).

Напади люті. Такі напади частіше виникають під дією наркотичних речовин, особливо алкоголю, однак трапляються і самі по собі.

Схильність до зловживання наркотичними і лікарськими речовинами.

— Наскільки часто ПТС супроводжується нав’язливими станами?

— Мабуть, це найважливіший симптом, який дає право говорити про наявність ПТС. У пацієнта раптово спливають моторошні, потворні сцени, пов’язані з травмуючою подією. Ці спогади можуть виникати як уві сні, так і під час неспання. Наяву вони з’являються в тих випадках, коли навколишнє середовище чимось нагадує те, що було під час травмуючої події: запах, видовище, звук. Яскраві образи минулого обрушуються на психіку і викликають сильний синдром.

— Чи характерні для ПТС галюцинаційні переживання?

— Галюцинаційні переживання — це особливий різновид непрошених спогадів про травмуючі події. Пам’ять при них виступає настільки яскраво, що події поточного моменту наче відходять на другий план і здаються менш реальними, ніж спогади. У цьому «галюцинаторному», відчуженому, стані людина поводиться так, ніби вона знову переживає минулу травмуючу подію. Вона діє, думає і відчуває так само, як у той момент, коли їй довелося рятувати своє життя.

Галюцинаційні переживання властиві не всім пацієнтам: це лише різновид непрошених спогадів, для яких характерна особлива яскравість і хворобливість. Вони частіше виникають під впливом наркотичних речовин, зокрема алкоголю, проте можуть з’явитися і в тверезому стані, а також у того, хто ніколи не вживав наркотичних речовин.

— Що запускає механізм ПТС-нападу?

— Тригером, тобто пусковим пристроєм, виступає подія, що провокує у хворого такий напад. Найчастіше тригер є частиною травмуючого переживання: плач дитини, шум машини, перебування на висоті, зображення, текст, телепередача тощо. Хворі зазвичай усіма силами уникають зустрічей з тригером, прагнучи убезпечитися від нового нападу.

— Яке лікування застосовується в разі ПТС?

— Таке лікування є комплексним: на початку хвороби — медикаментозне і психотерапевтичне, потім — переважно психотерапевтичне. У терапії можуть бути використані надалі практично всі групи психотропних засобів: транквілізатори, гіпнотики, антидепресанти, нейролептики, в окремих випадках — антиконвульсанти і психостимулятори. Але найефективніші антидепресанти групи СІЗЗС, препарати, що впливають на мелатонінові рецептори, і транквілізатори.

Доведено ефективність когні-тивної психотерапії. Так, при її застосуванні у жінок, які пережили важкий стрес, клінічне поліпшення спостерігалося у 85 відсотків пацієнток. Зокрема, це проявлялося значним зниженням показників за шкалою депресії навіть у тих жінок, які зазнали стресу ще в дитячому віці.

Хороші результати дає методика, під час застосування якої пацієнта навчають у момент початку нападу концентрувати увагу на яскравому відволікаючому спогаді, що з часом формує звичку до автоматичного переходу свідомості до нейтральних або позитивних емоцій в обхід травмуючого досвіду в разі появи тригера.

Один з психотерапевтичних методів — метод десенсибілізації і переробки за допомогою рухів очей (ДПРО). За даними мета-аналізів, ДПРО не менш ефективний, ніж кращі з інших існуючих методів лікування, але при цьому, мабуть, легше переноситься і діє дуже швидко. При застосуванні цей метод спочатку викликає в пацієнта травматичний спогад з усіма його складовими — емоційною, візуальною, когнітивною та фізичною (відчуття тіла), а потім стимулює адаптивну систему обробки інформації, яка раніше не зуміла переробити цей болючий слід.

Розмовляв
Ярослав ШЛАПАК.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 18 грн.
  • на 3 місяці — 54 грн.
  • на 6 місяців — 108 грн.
  • на 12 місяців — 216 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 13 грн.
  • на 3 місяці — 39 грн.
  • на 6 місяців — 78 грн.
  • на 12 місяців — 156 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.