Рубрики : Без рубрики

Андрій ПАРУБІЙ: «На півдорозі не зупиняємось»

Минулого тижня Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зустрівся з журналістами на підсумковій прес-конференції з нагоди «екватора» діяльності ВР восьмого скликання. Учасником цієї зустрічі був і кореспондент «ЧН». Ось його нотатки з виступу очільника парламенту.

Рік, що минув, став етапним в новітній історії України. Після віків російської окупації українці повертаються нарешті в свій європейський дім. Запрацювала Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Із 11 червня цього року для українців у Європейському Союзі почав діяти безвізовий режим.

Вже ніщо, ніяка сила в світі, не зможе розвернути Україну назад, на Схід, до Москви. Майбутнє нашої держави є лише на дорозі, що веде на Захід. Це важливий здобуток нашої Революції Гідності. Цей вибір захищають українські воїни в АТО. Ми завжди будемо вдячні тим, хто захистив право нашого народу, наше з вами право самим вирішувати своє майбутнє. Ми цінуємо дружню допомогу наших закордонних союзників та партнерів. З боку Європейського Союзу вступ у дію угоди про асоціацію та надання безвізового режиму — це повага до волі, до мужності українського народу. І, разом із цим, це визнання, що Україна, починаючи з 2014 року, зробила величезний крок уперед на шляху реформ, які перетворюють її на європейську країну не лише за географічною ознакою.

Коли українські бійці на фронті, наші силові, спеціальні органи в критичних точках Сходу і Півдня України зупинили гібридне вторгнення, що мало на меті знищити нашу державу, ворог змінив тактику. Тоді головна увага, колосальні засоби та ресурси були спрямовані Кремлем на прорив внутрішнього українського фронту. За стратегічним задумом цього плану, українське суспільство має бути тотально інфіковане «зрадою» та розчаруванням.

Вістря внутрішнього удару було спрямоване насамперед саме на український парламент. Що й зрозуміло: у системі центральної влади України, у парламентсько-президентській республіці, Верховна Рада є одночасно і ключовим, і найвразливішим інститутом. Найвразливішим, тому що найвідкритішим. Без законодавчої основи, яку може створювати лише Верховна Рада, не може бути втілена жодна зміна в країні, з тих, за які боровся Майдан. Жодна. Якщо скористатися будівельною термінологією, Верховна Рада — це замковий камінь національної безпеки та державного будівництва України. Вибий його — і впаде вся конструкція. Хочеш паралізувати життя країни, кинути державу у хаос — паралізуй парламент.

Так, непросто, з чималими труднощами, всупереч багато чому і кому, але наш парламент — парламент воюючої України — вистояв. І працює. І за наші півкаденції нам є про що тут і зараз звітувати. Назву лише найбільш ключові, найголовніші наші напрацювання. Для статистики зафіксуємо: за два з половиною роки роботи Верховної Ради України VIII скликання було ухвалено 724 закони та 1379 постанов. Тільки за останній рік — 339 законів та 591 постанову.

Почну з оборони країни, адже питання оборони та безпеки всі два з половиною роки роботи Верховної Ради нинішнього скликання залишаються її головним пріоритетом. За ці два з половиною роки Рада напрацювала й ухвалила десятки важливих рішень, спрямованих на реформування Збройних сил України, підвищення дисципліни та відповідальності, забезпечення правового статусу українських військових та правоохоронців, організації функціонування державних інститутів на прифронтових та деокупованих територіях, захист прав учасників АТО та членів їхніх сімей. Зміни до українського законодавства, ухвалені ВР упродовж останнього року, заклали фундамент державної програми щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців. Це ще один крок до створення професійної армії та, в умовах бойових дій, дієвий інструмент допомоги пораненим і сім’ям загиблих героїв.

Встановивши 14 березня як День добровольця, Верховна Рада вшанувала мужність і патріотизм українських воїнів, зберегла пам’ять про славетних героїв-добровольців, які загинули під час виконання обов’язків у складі добровольчих формувань. У перші найважчі місяці саме вони заступили дорогу ворогу, і сьогодні вони проходять службу на найнебезпечніших ділянках фронту. На їхньому прикладі будуть виховані майбутні покоління громадян України.

Верховна Рада ухвалила закон про створення Сил спеці-альних операцій — нового сучасного високопрофесійного роду Збройних Сил України. Україн-ська армія, після років цілеспрямованого нищення, лише за три роки — спільними зусиллями держави, волонтерів, усіх українських патріотів — перетворилася на могутню силу, з якою змушена рахуватися одна з найбільших армій світу.

І найголовніше: своєю постановою від 8 червня цього року Верховна Рада закріпила пріоритетність членства України в НАТО. Як доводить досвід пострадянських країн, в умовах ро-сійської агресії лише євроатлантичні структури колективної безпеки є дієвим механізмом захисту національного суверенітету та територіальної цілісності. Водночас, курс на вступ до НАТО — це подальша модернізація наших збройних сил, запровадження технічних та організаційних стандартів, не досяжних для агресора. Так, вступ до НАТО — це амбітна мета. Але Угода про асоціацію з ЄС та діючий безвіз уже довели: Україна навчилася досягати свого. Для нас нема неможливого. І ми ще побачимо прапор України перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі.

Хочу наголосити: безвіз та Угода про асоціацію з Європейським Союзом — велике спільне досягнення усієї української влади. Особливо хочу відзначити вкладені для цього зусилля Президента України Петра Порошенка, Прем’єр-Міністра Арсенія Яценюка і то-дішнього спікера Верховної Ради Володимира Гройсмана.

У зовнішній політиці для мене, як Голови Верховної Ради, головними були теми безпеки, енергетики та регіональної співпраці, а також посилення міжпарламентських зв’язків. Верховна Рада ратифікувала десятки угод з країнами вільного світу. За кожним з парламент-ських міжнародних візитів — конкретний зовнішньополітичний успіх України — ще один крок до Європейського Союзу, ще одна міждержавна угода. Як, до прикладу, угода про вільну торгівлю з Канадою.

Під час моєї недавньої поїздки до США я мав честь підписати зі спікером Палати представників Конгресу США Полом Райяном меморандум про співпрацю між Верховною Радою України і Конгресом Сполучених Штатів Америки.

Тему енергетики ми детально обговорювали як з американськими партнерами, так і з нашими сусідами-поляками, до яких нещодавно прибув перший американський танкер із скрапленим газом. Енергетична безпека нашої держави — основа для розвитку нашої економіки, гарантія того, що Путін більше ніколи, як у 2009-у, не перекриє нам газовий вентиль. Якщо згадаємо ту зиму, з газу на дрова тоді довелося перейти не одній країні в Європі. Це однозначно доводить, що безпека України, в тому числі й енергетична, невіддільна від безпеки Європи. Зараз працюємо для того, щоб дати відсіч новій російській енергетичній зброї — не тільки економічно і політично, а й воєнно-небезпечному «Норд Стрім-2». Так, це не перебільшення. Воєнно-небезпечному тому, що Росію більше не стримуватиме від широкомасштабного вторгнення в Україну наявність на нашій території газотранспортної системи, якою Російська Федерація постачає газ на західноєвропейський ринок. Також для Росії «Північний потік-2» — це додаткові колосальні кошти, які можуть бути спрямовані для посилення агресивних воєнних дій, як у Сирії, так і в Україні. Це механізм полі-тичного тиску Росії на країни Європейського Союзу.

Вважаю, що Балто-Чорноморський безпековий пояс має мати міжпарламентський вимір, і працюю у цьому напрямку. Одна з функцій Верховної Ради — парламентська дипломатія, як гнучкий інструмент для комунікації і стратегічного планування зовнішньої політики. Форуми голів парламентів у Страсбурзі та Варшаві стали чудовою можливістю для спільного планування захисту і розвитку. Підписано меморандум про співпрацю з Палатою депутатів Італійської Республіки. Найближчими тижнями очікую в гості до Верховної Ради України генерального секретаря НАТО Столтенберга і генсека ООН Гутьєрреша.

Нагадаю вам лише один епізод — дипломатичний успіх делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Прийняття ПАРЄ, попри шалений спротив кремлівського лобі, резолюцій, у яких визнається факт російської агресії в Криму і на Донбасі, стало болючою поразкою Росії на міжнародній арені. Це досягнення засвідчило ефективність нашої парламентської дипломатії. І надалі, коли Україна рухається до ЄС та до членства в НАТО, коли європейські парламентарі почали обговорення відповідника «Плану Маршала» для допомоги Україні, роль українського парламенту тільки зростатиме.

Згадаймо, лише для отримання довгоочікуваного безвізу ми виконали 144 вимоги. І більшість із цих вимог — це антикорупційне законодавство. Верховною Радою нинішнього скликання створені НАБУ — Національне антикорупційне бюро України та САП — Спеціалізована антикорупційна прокуратура, запроваджене електронне декларування для посадовців, відкритий доступ до майнових реєстрів, дано старт прозорим держзакупівлям.

Одна з наймасштабніших реформ, над якою працює Верховна Рада, — судова. Без неї неможливе реальне подолання корупції і прихід інвестицій в Україну. Рік тому парламент вніс зміни до Конституції, які започаткували судову реформу. Вже звичною частиною нашого життя стала нова українська поліція.

Кожного разу, коли Верховна Рада починає розгляд чергового закону, перше питання, яке мене цікавить, — чи зміцнить цей закон безпеку України. Адже в умовах гібридної російської агресії нема другорядних фронтів. Усі сфери нашого життя — від україн-ського війська до енергетики, економіки, соціальної сфери, гуманітарного простору — є цілями російської агресії. Кордон військової окупації території України Росією обмежується Кримом та частиною Донбасу, але зона ментальної окупації Кремля все ще тягнеться до західного кордону України. Саме тому ментальна деокупація України має не менше значення, ніж звільнення української землі від російських окупантів.

Що мається на увазі під ментальною деокупацією? Перш за все, це декомунізація — знищення символіки тоталітарного радянського минулого. Саме ця Верховна Рада заборонила нацистську і комуністичну символі-ку. А нещодавно наш парламент зробив наступний крок, заборонивши головний символ путінської агресії та пропаганди — «георгіївську» стрічку. Це також картографічна деокупація, коли замість комуністичних окупаційних назв на карту нашої країни, на карти наших міст і сіл повертаються історичні — українські чи кримськотатарські назви. Важливим кроком стали прийняті Радою закони щодо очищення нашого інформаційного простору від електронної та друкованої пропаганди Кремля.

Верховна Рада встановила обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою на телебаченні: 75 відсотків державної мови — для загальнона-ціональних і регіональних телеканалів, 60 відсотків — для місцевих, а також 75 відсотків державної мови — для програм новин на телебаченні. Український парламент прийняв закон, який запровадив квоти на пісні українською мовою та ведення програм українською мовою на радіо. Протекція для української мови та пісні у ЗМІ — це могутній стимул для відродження творчого потенціалу українців, української культури. Таку ж мету має й закон про підтримку української кінемато-графії, згідно з яким право на державне фінансування отримали виключно фільми українською та кримськотатарською мовами.

Електронне урядування, віль-ний доступ до інформації — це лише деякі зі зроблених нами кроків на шляху до Євросоюзу. Але не менше значення має дерегуляція — запровадження європейських стандартів взаємовідносин держави та бізнесу, встановлення зрозумілих і прозорих правил підприємницької діяльності, припинення тиску контролюючих органів на господарюючих суб’єктів. Разом із можливістю укладання зовнішньоекономічних договорів не тільки в письмовій, а й в електронній формі це дозволило українському підприємництву зробити величезний крок уперед до сучасного світового рівня ведення бізнесу. Запровадження європейських стандартів ведення бізнесу не тільки наближає нас до Європейського Союзу, а й робить українські товари конкурентоспроможними на світових ринках, робить Україну привабливою для інвестицій, для відкриття тут нових сучасних підприємств. А це означає технічне переозброєння української економіки, створення нових робочих місць, підвищення рівня добробуту українців.

Триває реформа місцевого самоврядування — громадяни отримують реальну владу у своїх містах та селах, а заодно беруть на себе відповідальність за свій край. Повноваження і доходи місцевих громад зросли, та, водночас, у держбюджеті на 2017 рік Верховна Рада передбачила 9 мільярдів гривень на підтримку сталого розвитку регіонів України.

Фізично неможливо втиснути рік, а тим більше — два з половиною роки роботи Верховної Ради в цю доповідь. Десятки важливих законопроектів, низка напрямків роботи залишилися за її межами. Утім, у будь-який момент кожен українець може отримати вичерпну інформацію, які документи прийняті, які ще чекають на прийняття. Це наслідок політики відкритості, що стала ознакою нових стандартів українського парламентаризму. Тому я дозволив собі зосередитися на головних, найактуальніших питаннях, що хвилювали українське суспільство останнім часом.

На завершення спробую окреслити завдання на наступний рік роботи Ради, те, на чому вона має зосередитися. Ключовим нашим завданням і метою, вважаю, має стати безпека. В найширшому розумінні, в усіх головних сферах. Це воєнна безпека, що має бути реалізована у повномасштабній підтримці української армії. Це відновлення територіальної цілісності України. Це набуття Україною членства у НАТО як найсильнішої гарантії її територіальної цілісності та мирного неба для наших дітей.

Економічна безпека, що досягається шляхом розвитку національного ринку, підтримкою вітчизняного товаровиробника, партнерською співпрацею з Європейським Союзом із стратегічною метою повноправного членства в ЄС. Енергетична безпека — насамперед через диверсифікацію поставок енергоносіїв та максимальне задіяння вітчизняного енергетичного потенціалу. Інформаційна безпека, втілення та розвиток сучасних технологій, кібербезпека. Це захист українського інформаційного простору. Безпека та захист україн-ської гуманітарної сфери.

Але на шляху у Європейський Союз ми не повинні забувати, що Європа це не тільки децентралізація, європейські стандарти ведення бізнесу чи доступу до інформації. Це нова якість життя, якої нам не досягнути без повномасштабних реформ у всіх сферах. Впевнений, у Верховній Раді України VIII скликання достатньо народних обранців, яким вистачить волі, відповідальності та наполегливості, щоб крок за кроком реалізувати ті зміни, за які ми боролися під час Революції Гідності, яких чекає від нас український народ і які приведуть Україну в Європейський Союз та НАТО.

На півдорозі не зупиняємось. Працюємо!  Слава Україні!

Записав
Володимир ГЕНИК.
Одеса — Київ — Одеса.

PS. Парламентська прес-конференція за участі регіональних ЗМІ відбулася за сприяння USAID від американського народу, Фонду Східна Європа та «Інтерньюз-Україна».

В.Г.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 18 грн.
  • на 3 місяці — 54 грн.
  • на 6 місяців — 108 грн.
  • на 12 місяців — 216 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 13 грн.
  • на 3 місяці — 39 грн.
  • на 6 місяців — 78 грн.
  • на 12 місяців — 156 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.