Рубрики : Без рубрики

Даріуш ШЕВЧИК: «Безпека — не тема політичних дискусій»

10 квітня одесити вшанували пам’ять жертв катастрофи польського літака Ту-154. «Круглий стіл» «Наслідки трагедії під Смоленськом для безпеки країн Балто-Чорноморського простору» відбувся в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського.

Тоді у катастрофі загинули 96 осіб, серед яких — президент Польщі Лех Качин-ський з дружиною, очільники всіх родів військ, начальник генерального штабу, представники Сейму, канцелярії президента, останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качаровський, полі-тики, громадські та релігійні діячі.

Саме на Смоленщині 1940 року злочинний радянський режим знищив десятки тисяч громадян ІІ Речі Посполитої — полонених офіцерів польської армії. У 1940-у, як і рівно через 70 років по тому, загинули найкращі представники польського народу. Не дарма катастрофа під Смоленськом має ще другу, неофіційну, назву —«Катинь-2».

Перед учасниками зібрання виступив Генеральний консул Республіки Польща в Одесі Даріуш Шевчик:

— Можливість спільно обговорювати актуальні проблеми є дуже корисною. Ми відзначаємо сьогодні вже сьомі роковини авіакатастрофи літака, на борту якого перебувало 96 людей. 

Це сталося під Смоленськом 10 квітня 2010-го. Чому цей літак туди летів, з якої нагоди?

Ви цікавитеся історією і знаєте, що це були роковини розстрі-лу польських офіцерів. Якою б сумною не була наша історія, в 1939 році Польща зазнала агресії одночасно з боку двох тоталітарних режимів: 1 вересня на Польщу напала фашистська Німеччина, а 17 вересня — Радянський Союз. Це були два агресори, які тоді розділили Польщу. На порушення всіх міжнародних конвенцій у Катині війська НКВС розстріляли взятих у полон польських офіцерів. Цю втрату наш народ переживає донині.

Річниця цього розстрілу послужила причиною виїзду такої високої делегації. Сталася трагедія. На сьогодні нема прямої відповіді, що спричинило цю катастрофу. Є різні версії, але лише минулого тижня прокурор, який веде розслідування цієї катастрофи, висунув звинувачення, що до неї призвели зумисні дії російських авіадиспетчерів. Прокурор виконав свою роботу, тож я дотримуватимуся цієї позиції.

Питання це поширюється на різні політичні аспекти, але суть така. Ми втратили нашого президента, не лише його, але й членів парламенту, спікера, віце-спікера, голів громадських організацій, священиків. Ми були в шоці, адже тоді ніхто й уявити не міг, що така катастрофа може статися. Цей біль у нашій країні залишається по сьогодні. Можливо, були допущені помилки у самому проведенні слідства. Але є факт, що донині ми не можемо отримати уламків цього літака. Російська сторона відкидає наші прохання, незалежно від того, чи з ними звертається уряд попередній, а чи теперішній. Позиція незмінна, і фрагменти літака не повертаються.

Слід відзначити роль нашого президента Леха Качинського. Він був візіонером, дуже чітко розумів місце України в Європі. Він говорив про те, про що більшість з вас знає й думає. Адже всі ми хочемо жити в сильній демократичній, правовій країні, коли люди живуть за зрозумілими правилами, розвивається бізнес, доступна медицина та якісні дороги. Цього можна досягти, коли живеш в країні, де працює закон. Такою бачив Україну наш президент Лех Качинський.

Історія взаємин між Польщею та Україною є складною, історичні моменти можна й потрібно обговорювати. Думаю, що в Польщі, попри внутрішні протиріччя, існує політичний консенсус стосовно України. Можливо, є якісь крайні висловлювання, але якщо взяти всі політичні сили, то нема іншої думки, ніж та, що ми хочемо бачити сусіда Україну сильною демократичною державою. Думаю, це всім зрозуміло. Як це працює? На практиці ми підтримуємо Україну на всіх рівнях, підтримуємо її територіальну цілісність. Польща, як і всі країни Євросоюзу, не визнала і не визнає анексію Криму, не визнає російської агресії та вважає, що всі проблеми потрібно вирішувати мирним шляхом.

І про безвізовий режим. Ця тема для мене зрозуміла. Пригадую, коли ми, поляки, 25 років тому отримали безвіз — це було щось ментальне! Але минув час, світ дещо змінився. Сьогодні ми маємо велику проблему тероризму. Я палкий прихильник того, щоб ви якнайшвидше отримали безвіз, але слід пам’ятати, що безвіз не вирішує жодної проблеми України. Звісно, він полегшить життя багатьох людей, бо буде легше подорожувати, дасть поштовх у певних сферах, але не розв’яже проблем. Думаю, що сильне демократичне суспільство, яке є в Україні, здатне саме вирішувати ваші проблеми. Звичайно, не хотілось би, щоб це відбувалося силовим шляхом.

Що стосується Польщі, то наша ситуація була дещо іншою. Треба пам’ятати про те, що після 1945 року система, в якій нас заставили жити, нашим народом ніколи не визнавалася. Були криваві повстання 1956 року і воєнний стан 1980-го, коли наша країна вже була банкрутом. Польща і поляки ніколи не визнали комуністичної системи. Ми ніколи не були частиною СРСР. Це також, порівняно з Україною, мало великий вплив. Після 1989-го виявилося, що в нас є великий консенсус, незважаючи на те, хто править. Якщо навіть згадати час, коли президентом був Александр Кваснєвський, виходець з комуністичної партії, все одно політичні еліти виробили консенсус щодо нашого шляху. З точки зору безпеки був наш вступ до НАТО, з точки зору розвитку країни — вступ до Євросоюзу. Рівень підтримки серед громадян був дуже високим — це засвідчили результати референдуму про вступ до ЄС. Сьогодні ми бачимо плоди цих рішень.

Незважаючи ні на що, наша країна розвивається, ми достатньо забезпечені, у нас практично нема сусідів, від яких можна очікувати агресії. Навіть якщо є такий момент, що балтійські країни не виключають потенційної агресії з боку РФ, то в нас такого нема. Ми пильні, ми усві-домлюємо потребу посилювати нашу безпеку, зміцнювати нашу позицію в НАТО, вводити деякі підрозділи Альянсу на територію Польщі та країн Балтії. Ми вважаємо себе захищеними, хоча витрачаємо на це значні ресурси. Як вам відомо, країна-член НАТО повинна спрямовувати на оборону не менше 2% ВВП. Польща — одна з небагатьох країн, яка цю цифру виконує. Заходи зі зміцнення нашої безпеки помітні. Наше військо модернізується, новітня техніка дуже дорога, але всі розуміють, що це необхідно, і в цьому також є політичний консенсус. Безпека — це не тема для полі-тичних дискусій.

У зустрічі взяли участь виконувач обов’язків консула-керівника Грузії в Одесі Іраклій Абесадзе, консул генерального консульства Румунії в Одесі Деніса Габор, депутат Верховної Ради України VII скликання, голова Одеської обласної організації ВО «Свобода» Павло Кириленко, голова Інституту стратегічних досліджень та прогнозів трансатлантичних процесів Олександр Захарія, громадська активістка Надія Яшан, кандидат історичних наук Олександр Цвіркун, військовий експерт Віктор Федосюк, старший викладач ОНУ ім. І.І. Мечникова Олександр Вінницький та інші.

Захід організували ГО «Фортеця Європи», Інститут страте-гічних досліджень і прогнозів трансатлантичних процесів та Одеський регіональний комітет «Україна—НАТО».

Володимир ГЕНИК.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 18 грн.
  • на 3 місяці — 54 грн.
  • на 6 місяців — 108 грн.
  • на 12 місяців — 216 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 13 грн.
  • на 3 місяці — 39 грн.
  • на 6 місяців — 78 грн.
  • на 12 місяців — 156 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.