Рубрики : Без рубрики

Ігри з вогнем одеських «автономістів»

Кризова точка у полі зору міжнародних організацій

Не варто дивуватися, що навіть представники ОБСЄ зацікавилася, чи справді держслужбовці та депутати Болградського й сусідніх районів не збираються виконувати норми закону й урядових рішень? І що характерно, на зустрічах із представниками ОБСЄ не лише голови сільрад, а й мер Болграда та голова райради Дмитро Димитрієв констатували відсутність у бесарабських районах будь-яких конфліктів на міжнаціональному ґрунті та фактів порушень прав нацменшин за етнічною ознакою, на які натякали автори звернення до КМУ. Навпаки — «у районі є декілька сіл, мешканці яких виявили бажання стати центрами громад, — запевнив зарубіжних візитерів Димитрієв. — Якщо такі рішення будуть ухвалені на сходах уповноважених громадян, люди захочуть об’єднатися, то райрада їх підтримає».

Утім, постає питання: якщо так, чому ж районна влада не органі-зовує в населених пунктах сходів уповноважених, не розглядають цих питань на сесіях місцеві депутати, а тим часом лідери партії «Наш край» нардеп Кіссе, заступник голови Одеської облради Юрій Дімчогло, голова фракції «Наш край» в облраді Олександр Кащі та інші впливові функціонери стараються прямо чи опосередковано блокувати зусилля уряду щодо реалізації адмінреформи? І чи не трансформуються, зрештою, багатомісячні закулісні інтриги й метушня, пов’язані з цією діяльністю болгарського лобі, у відкритий регіональний конфлікт?

Очевидно, через певні прогнози розвитку ситуації в бесарабських районах у цьому році Болград опинився уже в полі зору Міжнародної кризової групи (International Crisis Group), яка базується в Брюсселі, має філіали в десятках країн і спеці-алізується на запобіганні потенційно конфліктним ситуаціям у «гарячих точках». Зі штабквартири ICG екстрено відрядили до райцентру «антикризову» групу, очолювану аналітиком Пітером Палмером, для зондування ґрунту. Уже від-булися його за-криті зустрічі з в.о. голови Болградської райдержадміністрації Андрієм Гарваловим та депутатами, по завершенню яких Палмер не приховував, що «метою візиту є з’ясування протиріч між різними середовищами українського суспільства за етнічними, мовними та полі-тичними ознаками, а також зусилля заради підтримки діалогу на місцях і зменшення напруги». У тому числі йшлося про заходи, пов’язані з проведенням політики децентралізації.

Можливо, невдовзі з’явиться й чергова публікація про це у щомісячному CrisisWatch бюлетені, як це раніше практикували аналітики для забезпечення раннього попередження конфліктів, наприклад, у Ємені, Таїланді, Сомалі, Венесуелі.

Підкилимні ігри депутатів

Як не прикро, але доводиться констатувати, що через намагання української влади дивитися крізь пальці на політичні витівки болгарського лобі в Бесарабії, ухиляння від належного реагування на такі, приміром, політичні заяви нардепа Кіссе, як безпідставна вимога відстрочити адмінреформу «не на півроку, а на кілька років», уже маємо перші гіркі плоди

Ось яку думку з цього приводу висловила доктор наук з питань державного будівництва Юлія Молодожен, яка очолює Одеський центр розвитку місцевого самоврядування: «Реалізуючи державну політику з децентралі-зації, науковці Офісу реформ досліджували ситуацію в різних районах Одещини, в тому числі у бесарабських. І переконалися, що коли організовано чиниться опір адмінреформі, та при цьому організатори посилаються на поліетнічний чинник і відстоювання інтересів однієї з нацменшин, хоч насправді відсутні факти утисків чи порушень таких інтересів, то йдеться не про що інше, як про реалізацію певних політичних замислів. Дивно, що наші спецслужби чомусь дивляться на це крізь пальці, що може призвести до дуже негативних наслідків...».

За оцінкою директора Центру розвитку місцевого самоврядування, перед голосуванням на сесії облради за проект рішення про підтримку звернення до уряду щодо «самостійності» Болградського району, одеським депутатам варто було створити робочу групу з участю фахівців і докладно вивчити ситуацію на місці і, принаймні, хоч погодити, згідно з вимогами законодавства й регламенту, проект важливого документа. Однак це було, на жаль, проігноровано ініціаторами звернення.

«Хто саме готував проект рішення про звернення облради до уряду України, й досі залишається для нас загадкою», — підтвердила при зустрічі заступник керівника відділу департаменту економіки і стратегічного планування Одеської облдерж-адміністрації Інна Беженар.

Хоча, зауважили в облдерж-адміністрації, без відповідного погодження з департаментом ОДА проект документа, пов’язаного з проведенням адмініс-тративно-територіальної рефор-ми, не підлягав внесенню органі-заційним управлінням облради до порядку денного сесії, винесенню на обговорення й голосування. І це вже не перший випадок грубого порушення з боку керівництва облради процедур проходження й голосування проектів документів, що стосуються реалізації закону про децентралізацію і виносяться на пленарні засідання.

Власне, так вчинили чиновники оргуправління облради і з проектом підготовленого облдержадміністрацією Перспективного плану розвитку місцевого самоврядування в Одеській області, який передбачав утворення на старті 2017 року 29 нових об’єднаних територіальних громад. Однак був провалений за надуманими причинами, а натомість профільна депутатська комісія протягнула через сесію свій альтернативний проект, хоч не мала права так вчиняти. У підсумку з вини депутатів і при потуранні керівництва облради стався по суті регрес у реалізації Перспективного плану розвитку місцевого самоврядування, затвердженого КМУ: станом на 5 квітня нинішнього року було утворено лише 15 нових територіальних громад.

Чому ж так виходить?

Із проханням прокоментувати ці факти автор цих рядків звернувся до керівника відділу з питань взаємодії з місцевими радами Одеської облради Олександра Балана.

«Справді, поки що сформовано нових громад на рівні близько 10 відсотків, — констатував він. — Доведеться держслужбовцям ОДА активізувати роботу з сільськими головами та депутатами, щоб досягти результату, на який сподівався законодавець при ініціюванні політики реформування місцевого самоврядування. На передостанній сесії було прийнято максимально можливе рішення — у вигляді альтернативного депутатського варіанту до поданого департаментом ОДА — про затвердження Перспективного плану».

Як саме блокують члени депутатської комісії внесення розроблених пропозицій до порядку денного сесій, докладніше розповіли у профільному департаменті ОДА, проілюструвавши на прикладі обговорення членами облради в грудні 2016 року проекту того ж таки рішення про Перспективний план розвитку територіальних громад, що передбачав створення нових 29 громад. Держслужбовці департаменту економічного і стратегічного планування облдержадміністрації тоді напрацювали документ спільно з представниками обласного Центру розвитку місцевого самоврядування на чолі з доктором з питань державного будівництвом Юлією Молодожен. Пропозиції, за регламентною процедурою, були заздалегідь внесені на спільне засідання постійної профільної депутатської комісії.

Коли ж керівник департаменту ОДА Тетяна Безпоясна представляла його депутатам, її засипали запитаннями. Зокрема, висловили невдоволення, чому не додано до розробленого проекту рішення облради також рішень усіх чинних сільрад про їхню згоду на входження до складу нових територіальних громад. На цій підставі окремі депутати стали вкотре вимагати від держслужбовців ОДА доопрацювати проект документа, а на розгляд сесії подали власний альтернативний проект Перспективного плану розвитку територіальних громад, до якого включили удвічі менше нових територіальних громад. Причому вмотивованих заперечень держслужбовців про те, що схваленою урядом методикою формування громад подання додаткових документів для затвердження облрадою Перспективного плану не передбачено, члени депутатської комісії облради навіть слухати не побажали. Як і зауважень керівника департаменту ОДА Тетяни Безпоясної, що у фахівців ОДА нема відповідних повноважень для витребування у місцевих рад таких додаткових документів.

Власне, в такий спосіб про-фільна комісія облради зайвий раз продемонструвала держ-службовцям ОДА та експертам Центру розвитку самоврядування свій намір — «не поступатися принципами» при реалізації закону про децентралізацію.

У свою чергу, керівник відділу з питань взаємодії з місцевими радами облради Олександр Балан так окреслив перспективи подальшого здійснення децентралізації: «Напередодні березневої сесії відбулася розмова з керівником департаменту ОДА Безпоясною щодо подання розширеного проекту рішення про Перспективний план розвитку громад. Але внести його в березні до порядку денного сесії облради не встигли, от і продовжує Одещина перебувати в аутсайдерах за показником створення нових територіальних громад».

Ці реформатори сплять і бачать «Л/ДНР» —
тільки з болгарським підґрунтям

А як розцінюють стан реалізації адмінреформи на Одещині самі депутати?

Депутат облради Олесь Вітряний заявив, що є одним із тих, хто підтримує державну полі-тику, спрямовану на проведення адмінреформи і виконання закону про децентралізацію: «Чому проголосував за звернення до Кабміну з приводу «самостійності» Болградського району? Бо не знав багатьох обставин, які стосуються підґрунтя цієї проблематики. А сприйняв підготовлений групою депутатів проект звернення облради лише як прохання про збереження району. Вважав, що це пов’язано з побоюваннями депутатів про майбутню долю кожного села і району при переході до наступного етапу децентралізації — об’єднання районів у повіти. І не більше. А відстежувати ситуацію в регіоні, в тому числі досліджувати підґрунтя заяв та дій політиків, і притягати до відповідальності у разі викриття замаскованих ознак сепаратизму — це вже компетенція спеціальних служб. На такі факти мають належним чином реагувати СБУ та військова контррозвідка. Підсумовуючи, скажу: якби довелось у квітні голосувати за проект звернення групи депутатів з бесарабських районів, я б натиснув кнопку «утримався».

Депутат облради Віталій Свічинський: «Я думаю, що нам треба діяти згідно зі схваленим урядом Перспективним планом адміністративно-територіальної реформи. Якщо підготовлено фахівцями ОДА проекти рішень на його виконання, їх належить затвердити депутатській більшості облради. Впевнений, що українське суспільство не допустить створення сепаратистських угрупувань у будь-якій частині Одеської області. У нас уже були такі спроби в Одесі, і знаємо, чим вони завершилися».

Депутат Одеської міської ради Ганна Позднякова: «Поза всяким сумнівом, національно-культурна автономія в розумінні лідерів політсили під назвою «Наш край» і пропагандистів її ідеології є адміністративне утворення, яке не має ніякого відношення до реалізації закону про децентралізацію в цілому і процесу укрупнення громад зокрема. Те, що пропонують Кіссе і його однодумці, є втіленням у життя, на мою думку, ідеї, нічим по суті не відмінної від фетиша «Новоросія», який зазнав краху. Вигуки щодо окремішньої національної самосвідомості семи народів, які населяють межиріччя Дунаю й Дністра і які, мовляв, зазнають принижень, — не більше, аніж демагогічна, лицемірна балаканина. Ці реформатори сплять і бачать щось на зразок «Л/ДНР», тільки з болгарським підґрунтям. Вважаю, що метушні навколо формування підґрунтя Болградської автономії треба покласти край, як це було зроблено зі спробами заснування так званої «Бесарабської народної республіки». Не можна давати волі ні цим, ні іншим подібного роду «мислителям». Бо вони тут же розтягнуть Україну по частинах. І безповоротно її знищать. Вважаю, що пора би співробітникам СБУ знову, як позаторік, звернути погляд на ситуацію у південних районах Одеської області».

Районні «еліти» хочуть
зберегти свою вотчину

Схожу позицію висловив також експерт Комітету виборців України Анатолій Бойко. На його думку, «вся дискусія довкола створення «єдиного й неділимого» Болградського району — виключно штучна й маніпулятивна. Це — цинічне намагання певної політичної сили, одного з діючих народних депутатів та його спільників на рівні районних «еліт» забезпечити подальшу недоторканність свого становища, бізнес- та інших інтересів у цій частині Одеської області.

Вони банально хочуть і надалі царювати, як мінімум, у межах Болградського району, а ще краще — коли вдасться приєднати до нього додаткові населені пункти, відірвавши їх від сусідніх районів під ширмою забезпечення етнічних прав їхнього населення. І тут у кожного свій інтерес. Районні «еліти» просто хочуть зберегти своє домінуюче становище, бо через децентралізацію та можливе об’єднання з іншим районом побоюються його втратити, перестати бути районними «князьками». А їх обласні «куратори» бояться втратити контроль над своєю «вотчиною», бо теж спираються на районні «еліти».

Мій батько живе в одному з бесарабських районів, сам часто буваю в Бесарабії, тому можу стверджувати: ніколи не чув про найменші утиски якоїсь етнічної групи чи створення перешкод для її самовираження чи розвитку. А якщо зараз група вихідців із Бесарабії силкується будь-якими засобами сформувати у людей ілюзію захисту чиїхось прав, то, по-перше, має надати відповідне підтвердження, що ці базові права й інтереси порушено і що проблема взагалі існує. Однак жодного підтвердження ці «добродії» навести не можуть. Нема таких фактів, наскільки мені відомо, і в зарубіжних спостерігачів, зокрема представників місій ОБСЄ та ООН.

По-друге, навіть якщо проблеми виникли, чому б члену парламенту не взятися й не розробити самому чи з групою однодумців відповідних змін або поправок до законодавства, не сформувати проекту державної програми підтримки певної групи людей? Чи є такі проекти або програми? Не доводилося чути. Мовчать про це й партійні сайти та інші інформаційні рупори. Натомість реально чуємо з боку Кіссе та групи підтримки: дайте мені у пряме чи опосередковане підпорядкування територію району або й більше — я зроблю на ній всіх щасливими!

Тому вважаю неприпустимим на цих абсолютно надуманих підставах створювати перешкоди для реалізації на території Бесарабії однієї з ключових реформ у країні — децентралізації. Тим більше, абсурдно створювати «особливі» умови для одного району в межах країни.

Водночас хочу зауважити: усе це тьмяніє й відходить на другий-третій план, якщо звернутися до іншого контексту — недавніх зухвалих спроб створення на цих же теренах так званої «Бесарабської народної республіки» (БНР) за підтримки Кремля. Дуже не хотілося б думати, що створення «самостійного» та «особливого» адміністративно-територіального утворення в Бесарабії — це реанімація ідеї про БНР, тільки під іншим соусом».

Про довгі вуха Кремля

Не менш жорстку оцінку провокаційним затіям групи бесарабських депутатів дав керівник аналітичного відділу ГО «Оберіг» Вадим Лабас: «Про плани одного з бесарабських політиків, пов’язані зі спробами юридичного закріплення за Болградським районом статусу «самостійного адміністративно-територіального району» і навіть «укрупнення» його за рахунок приєднання пунктів суміжних районів, населених «болгарами, гагаузами та албанцями», ми дізналися ще наприкінці жовтня 2016-го. Хоч у первісному варіанті він виглядав дещо інакше.

За нашими даними, спершу планувалося ініціювати звернення до глави держави від депутатів сільради одного з бесарабських районів Одещини про створення «Молдовської культурної автономії». Другий крок — звернення до центральної влади керівництва райради з тим же питанням-пропозицією. Третім кроком мало бути те, що ми, власне, й побачили в залі засідань Одеської облради. Однак сталося це — звернення депутатів Одеської облради до уряду України щодо закріплення за одним із районів самостійного статусу, з можливістю його укрупнення, всупереч нормам чинного законодавства й Конституції — з великим запізненням. Не наприкінці осені 2016-го, як планувалося, а тільки 21 березня нинішнього року. Іншими словами, не все склалося у виконавців із термінами, які планувалися закулісними кураторами.

Четвертим кроком мала бути спроба внесення питання депутатом ВР України про самостійний розвиток одного з районів Одеської області до порядку денного наступних пленарних засідань парламенту. От тільки ж навряд чи вдасться пролобіювати його у квітні. Скоріш за все, на цьому етапі виконавців буде все-таки зупинено. Бо з листопада — коли мав стартувати план, який активісти нашої та деяких інших структур блокували, як могли, — багато що змінилося. І більша частина провокаційних замислів провалилася.

Зазнавши невдачі, зарубіжні куратори вимушені були пропустити два перші кроки й відразу перейти до третього. Та знову трапилася «осічка»: представники молдовської діаспори, що компактно проживають у південних районах Одещини, відмовилися стати співучасниками масштабної провокації. Тому, власне, й відбулася зміна орієнтирів: «Молдовську автономію» кураторам довелось поміняти на «Болгарську». Мабуть, там у них позиції міцніші — звернулися по старій пам’яті до Кіссе, пообіцяли широкі привілеї у бізнес-питаннях і повну недоторканність.

І вийшло те, що ми побачили. Але при цьому необхідний час на інформаційне розхитування ситуації безповоротно втрачено, і це істотно знижує шанси провокаторів. Більше того, всі ці дії ретельно документувалися. Причому не тільки нашими спецслужбами: адже замисел був двоетапним. Планом мінімум вони називають «м’яку федералізацію». Тут усе зрозуміло. А от план максимум — це нова «гаряча точка» для пробиття коридору на Молдову, щоб рухатися у подальшому до кордонів країн Євросоюзу.

Тому хоч у цілому й очікуємо найближчим часом провокаційних акцій у Болграді зі спробою загострити ситуацію, але робимо поправку й на те, що надворі квітень не 2014-го і не 2015-го. І люди вже менше піддаються на ці провокації, і наші спецслужби не сплять. Врешті, й найближчим сусідам по південному кордону «гаряча ситуація» у Бесарабії ні до чого. Тому є певні підстави вважати, що вони теж мовчки осторонь не стоятимуть».

Відомий одеський юрист і громадський діяч Артем Карташов, коментуючи проблему, зауважив: «Коли проаналізувати діяльність Одеської облради упродовж останнього року, доведеться констатувати: це вже не перше скандальне «рішення про звернення місцевих депутатів до вищого керівництва держави, яке має провокативний і популістський характер, жодним чином не підкріплене законодавством (були, для прикладу, також подібні звернення з питань декомунізації, щодо міністра культури Нищука, тарифів). Так виходить, що за відсутності будь-яких досягнень у реальних секторах роботи облрада намагається звернути на себе увагу й «підігріти» певну частину електорату якраз політичними та популістськими рішеннями.

Як правник можу прогнозувати: звернення облради щодо закріплення самостійності Болградського району, як і попередні подібні рішення, не матиме жодних правових наслідків, а є лише черговим кроком до розхитування й без того непростої ситуації на Одещині.

Взагалі, як на мене, теперішні обласні та районні ради є своєрідним радянським атавізмом, існування якого обходиться дуже недешево. Їх функції без проблем можуть виконувати ті ж новостворені громади та ради на місцях, а також обласні державні адміністрації».

Підсумовуючи думки депутатів та експертів, важко не дійти висновку: діяльність групи бесарабських депутатів на чолі з нардепом Кіссе, які представляють Асоціацію болгарів і другий рік продовжують розігрувати на півдні Одещини політтехнологічну схему, достоту нагадує дії росіян у Криму кілька-річної давності. Коли тамтешня спецагентура Кремля наголошувала на «виключності» та «окремішності» мешканців півострова. А згодом під дулами «зелених чоловічків» ініціювала псевдореферендум і проголосила територію Криму «сакральною споконвічною російською землею». Коли ж їх питали, на якій підставі, округлювали очі: а хіба ви не знаєте, що кримські татари тут з’явились як кочівники-ординці?

Михайло АКСАНЮК.

Джерело: «Укрінформ» (www.ukrinform.ua).

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.