Рубрики : Без рубрики

Мандри у часі з Рябком, або З надією на добре майбутнє

За східним календарем 16 лютого 2018 року розпочнеться рік Собаки, який триватиме до 5 лютого 2019-го.

На давніх манускриптах цю символічну тварину зображали так: мирно лежить на траві і замислено спостерігає за сонцем, що заходить. Ідилія та й годі. Тут тобі і спокій, і мудрість, і втома від напруженого дня.

Відтак і китайські астрологи налаштовані оптимістично, очікуючи від нового року надію на добре майбутнє. Втім, зазначають: оскільки собака надзвичайно діяльна тварина, то ледарям-неробам не варто чекати від неї поблажок.

Але то на Сході. А чого очікувати, нам, українцям? Зрозуміло, знати це хочеться вже зараз, а не в лютому. Щоб зазирнути за обрій, ми звернулися не до ворожок, астрологів чи політиків, а, взявши у супутники Собаку — не Жовтого-Земляного, як на Сході, а звичайного нашого Рябка, — оглянули роки, що пройшли пунктиром через століття під цим знаком. Певна річ, увагу звертали на найактуальніші, як на нашу думку, події.

1922

Пік першого голоду

Навесні 1922-го люди в Україні вимирали цілими селами. До страшного голоду 1921—1923 років призвели непомірні реквізиції, скорочення виробництва внаслідок воєнної руїни та посухи. Голод охопив не лише Україну, особливо її південні регіони, а й великі території Росії, зокрема Поволжя.

У ті голодні роки загинули, за різними підрахунками, від кількох сотень тисяч до півтора-двох мільйонів. 

Наступ на церкву

«Именно теперь и только теперь, когда в голодных местностях едят людей и на дорогах валяются сотни, если не тысячи трупов, — писав Ленін 19 березня у листі до членів Політбюро, — мы можем (и потому должны!) провести изъятие церковных ценностей с самой бешеной и беспощадной энергией и не останавливаясь перед подавлением какого угодно сопротивления… Нам во что бы то ни стало необходимо провести изъятие церковных ценностей самым решительным и самым быстрым образом, чем мы сможем обеспечить себе фонд в несколько миллионов золотых рублей (надо вспомнить гигант-ское богатство некоторых монастырей и лавр). Без этого фонда никакая государственная работа вообще, никакое хозяйственное строительство в частности, и никакое отстаивание своей позиции в Генуе в особенности, совершенно немыслимо (10 квітня — 20 травня в Генуї відбулася міжнародна зустріч з економічних і фінансових питань, яка мала велике значення для РРФСР. — Прим. авт.)… Чем большее число представителей реакционного духовенства и реакционной буржуазии удастся по этому поводу расстрелять, тем лучше. Надо именно теперь проучить эту публику так, чтобы на несколько десятков лет ни о каком сопротивлении они не смели и думать» (за книжкою «Архіви Кремля», виданою у 1997 році).

У такий спосіб загарбали 4656810 рублів 67 копійок. З них один мільйон пішов на закупівлю продовольства, решта — на проведення кампанії та інші потреби держави.

Поставши проти пограбування церков загинули у зіткненнях і були розстріляні за судовими вироками тисячі священиків, ченців, черниць і послушників.

Слід підкреслити, що у ті роки церква й сама звернулася до православних надати допомогу голодуючим своїми пожертвами, але це аж ніяк не пом’якшило ленінського наступу на релігію.

Вилучення церковних скарбів доручили Феліксу Дзержинському, тоді голові ГПУ. Цікаво, що він, син польського дворянина-шляхтича, мріяв стати ксьондзом — католицьким священиком. Але його духівник, вжахнувшись несамовитою релігійністю юнака, відмовив його від цього наміру. Згодом свою фанатичну одержимість той переніс на більшовицьку ідею.

Імперії владою не діляться

30 грудня відбувся І з’їзд рад СРСР, який в основному затвердив декларацію про утворення Союзу та союзний договір. Але вже й до того суверенітет республік був фікцією. Тому, як зазначають історики, проголошення СРСР фактично нічого не змінило. Реальна влада в республіках належала Всесоюзній комуністичній партії (більшовиків), а легальна опозиція була ліквідована.

1934

Початок Великого терору

1 грудня. Ленінград. Смольний. Партійний функціонер Сергій Кіров (Костриков) іде на роботу. За кілька метрів рухається охоронець, який знає, що той не любить, коли дихають у спину. Із широкого коридора Кіров завертає у маленький, що веде до кабінету. Тут його підстеріг убивця.

Ним виявився Леонід Ніколаєв, колишній партпрацівник, який мав перепустку до Смольного. Він заявив, що вбив Кірова через ревнощі. Його дружина, Мільда Драулє, працювала в апараті обкому, періодично чергувала ночами і її, гарну білявку, начебто примітив Кіров…

Однак цей мотив видався Сталі-ну надто простим для такого резонансного злочину. Він звинуватив у вбивстві Кірова опозицію, з якою давно хотів поквитатися. Того ж дня підготував проект, за яким було внесено зміни до законодавства: розглядати справи про тероризм у прискореному порядку (до 10 днів), не приймати клопотань про помилування, а смертний вирок виконувати негайно. Так комуністична імперія запустила механізм масових репресій на багато десятиліть.

Саме у 1934-у замість полі-тичного управління (ГПУ) постало Головне управління державної безпеки (згодом — КГБ).

В історію України тогочасне жахіття вкарбоване жорстокими переслідуваннями і знищенням української інтелігенції. Жертвами тих репресій стали десятки тисяч діячів національної культури. Вже у 1934-у були розстріляні 28 письменників. Їх, а також тисячі інших майстрів слова, митців, науковців, котрих знаємо як Розстріляне Відродження, було репресовано, знищено чи запроторено в табори. Серед тих, хто міг достоту змінити розвиток історії України, але згинув від рук червонозоряних катів, — Микола Зеров, Григорій Косинка, Валер’ян Підмогильний, Микола Куліш, Лесь Курбас, Євген Плужник, Дмитро Фальківський... Загалом упродовж 1934—1938 років було репресовано більше половини членів і кандидатів у члени Спілки письменників. У ті ж роки була розгромлена АН УРСР, розігнаний експериментальний театр «Березіль», вилучені з прокату фільми Олександра Довженка...

У грудні 1934-го у Харкові відбувся сумнозвісний з’їзд кобзарів-лірників, учасників якого разом з їхніми маленькими поводирями розстріляли без суду і слідства у Козачій Лопаті.

Були різні версії вбивства Кірова. Але народна мудрість взяла гору над ідеологією, дійшовши й до наших днів у частівці:

Огірочки ви мої, помідорчики...
Сталін Кірова пришив 
в коридорчику...

Цю частівку ще називали «десятирічною», бо за її виконання давали 10 літ таборів.

1946

  • 1946—1947 роки — третій масовий голод в Україні.
  • 5 березня 1946-го. Виступаючи у Вестмінстерському коледжі у Фултоні (США) Вінстон Черчилль виголосив історичні слова про «залізну завісу», яка розділила Європу. Початок «холодної війни».
  • 1 жовтня у Нюрнберзі завершив роботу Міжнародний воєнний трибунал. 12 воєнних злочинців були засуджені до страти через повішання, троє — до довічного позбавлення волі і ще четверо — на терміни від 10 до 20 років. 16 жовтня смертний вирок було виконано. На жаль, це не стало пересторогою для тих, хто виношує нові плани загарбання чужих земель і поневолення народів.

1958

«Доженемо і переженемо Америку!»

Період правління Микити Хрущова запам’ятався непродуманими рішеннями, які вже у зародку не мали шансу на успіх. Одне з них — випередити Америку.

У травні 1957-го генсек заявив: «У найближчі 10—12 років ми випередимо Сполучені Штати як за абсолютним обсягом виробництва, так і за виробництвом на душу населення. А в сільському господарству досягнемо цього значно раніше». І постановив: до 1960—1961 років обігнати США з виробництва м’яса, молока і масла на душу населення.

Що тут почалося! Щоб виконати завдання, під ніж пустили частину молочного стада і молодняк, тобто підірвали основу тваринництва країни. Почали масово скуповувати корів і теличок у селян. Приписки, обман, махінації охопили весь Союз. У магазинах зникли молоко, м’ясо, а потім і хліб. Автор цих рядків пам’ятає: щоб купити буханець, чергу треба було займати ще вдосвіта. А хліб той був вогким, з домішками кукурудзи, гороху і ще чогось.

Тоді й з’явилося безліч анекдотів, як ось такі.

Пропагандиста на політзаняттях запитують: «Коли ми наздоженемо Америку, чи можна буде там залишитися?».

— Як живете, колгоспники? — пожартував Хрущов.

— Добре живемо! — віджартувалися колгоспники.

1970

  • Країною ширяться антикомуністичні виступи. Вийшов перший номер самвидавного «Українського вісника» (редактор — В’ячеслав Чорновіл).
  • Тривають переслідування й утиски українських патріотів. 28 листопада у Василькові вбито правозахисницю, художницю Аллу Горську. За антирадянську агітацію та пропаганду в Україні засуджено 25 осіб.
  • У Ташкенті засуджено до трьох років концтаборів одного з лідерів кримськотатарського національного руху Мустафу Джемілєва.

Біль України — Крим

Мустафа Джемілєв — екс-голова Меджлісу, народний депутат України, знаний правозахисник і дисидент. За свої переконання сім разів поставав перед судом. Загалом у радянських таборах провів 15 років. Оголошував тривалі голодування. Нині, будучи провідником кримськотатарського народу, непохитним борцем за цілісність України, позбавлений окупаційною владою права відвідати рідну домівку, рідний Крим.

Мустафа Джемілєв переконаний, що явка на так званому референдумі в Криму склала не 85 відсотків, як оголосив Кремль, а лише 34,2 відсотка. І це ще не факт, що всі вони проголосували за приєднання півострова до Росії. «У мене була телефонна розмова з Путіним, — згадує Джемілєв. — Той говорив: давайте подивимося, якою буде думка кримського народу. Я йому відповів, що, по-перше, нема такого кримського народу, а по-друге, ніхто не визнаватиме цей референдум, оскільки його проведення суперечить як нашому внутрішньому законодавству, так і міжнародним нормам. І потім — що це за референдум під дулами автоматів і без будь-яких міжнародних спостерігачів?».

Саме в 1970-у Мустафа Джемі-лєв, відбуваючи чергове покарання, продовжував боротьбу проти грубого порушення прав людини в СРСР. І того ж таки 1970 року академік Андрій Сахаров, Андрій Твердохлібов та Валерій Чалідзе заснували Комітет захисту прав людини, підписавши його статут.

1982

«Саджати, не чекаючи весни»

На посаду Генерального секретаря ЦК КПРС Андропов прийшов із КДБ. Тому у народі на це відгукнулися анекдотами. «Аграрна політика нового генсека — збирати, не очікуючи осені, і саджати, не чекаючи весни». «На питання, чи піде за ним народ, Андропов відповів: «Піде, а хто не захоче — піде за Брежнєвим».

Але сталося так, що через 15 місяців слідом за Брежнєвим пішов сам Андропов. Попри короткий період його керівництва, країна добре запам’ятала політику «закручування гайок»: рейди по кінотеатрах і ресторанах, перукарнях і лазнях, під час яких міліція відловлювала тих, хто у робочий час займався особистими справами.

Андропов, як знаємо, не був реформатором, тож кризові процеси в державі поглиблювалися. Величезні витрати на військово-промисловий комплекс, по суті, доконували народне господарство, погіршували матеріальне становище населення.

Тоді виник такий анекдот:

— Що буде, якщо в Сахарі побудувати соціалізм?

— Почнуться перебої з піском.

Попри все влада, як і раніше, пильнувала за дотриманням комуністичної ідеології. Розправи з натхненниками національно-визвольної боротьби були жорстокими. У 1982-у на п’ять років ув’язнили всесвітньо відомого кінорежисера Сергія Параджанова. Каральні процеси пройшли в Івано-Франківську, Львові, Одесі…

Влада ревно стежила й за змінами поза межами СРСР. Саме Андропов у кінці 1979-го був одним із головних ідеологів вве-

дення військ в Афганістан, а в 1980-му наполягав на проведенні військової акції в Польщі.

1994

На політичному й олімпійському п’єдесталах

На старті року — 15 січня — за й досі нез’ясованих обставин зник голова секретаріату НРУ і заступник голови партії Михайло Бойчишин. Невдовзі у Русі почався розкол.

Відбулися дострокові вибори до Верховної Ради та Президента. Поки в усій Україні точилася гостра політична боротьба, в якій вперше проявилася технологія поділу країни на «Схід» і «Захід», до влади в Криму прийшов Юрій Мєшков. Він прагнув перевести півострів під повний політичний та економічний контроль РФ, але його сподівання на Кремль не справдилися, і невдовзі він сам залишився поза владою.

Президентом став Леонід Кучма.

Почали видавати паспорт громадянина України, синю палітурку якого прикрасив золотистий тризуб.

На зимовій Олімпіаді-1994 

Оксана Баюл завоювала перше олімпійське золото незалежної України.

На музичному небосхилі з’явився гурт «Океан Ельзи».

Що сказав Міттеран Кучмі

10 січня у Брюсселі було підписано рамковий документ «Партнерство заради миру». Мине ще кілька місяців й Україна погодиться повністю відмовитися від ядерної зброї.

За домовленістю держав увесь ядерний арсенал колишнього СРСР переходив під контроль Росії. Україна, яка мала третій у світі, після США та Росії, ядерний потенціал, добровільно віддала росіянам боєголовки і крилаті ракети, підірвала пускові шахти, а 43 стратегічні бомбардувальники Ту-160 і Ту-95МС пішли на металобрухт.

5 грудня у Будапешті відбувся саміт ОБСЄ, на якому Україні було дано гарантії безпеки. Про це зобов’язалися Росія, США, Великобританія, Франція і Китай. Але в 2014-у Росія грубо порушила цей договір, захопивши частину території України.

Тодішній Президент України Леонід Кучма згадував, що на цьому саміті до нього підійшов президент Франції Франсуа Міттеран і сказав: «Синку, не вір цьому документу, тебе обмануть». Як у воду дивився.

2006

  • Протистояння Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко, затяжна політична криза, що призвела до розколу «помаранчевої коаліції», яка, у підсумку, посадила у крісло прем’єра Віктора Януковича й закінчилася аж наступного року достроковими виборами до ВР.
  • 14 жовтня Президент України Віктор Ющенко підписав указ про заходи з відновлення історичної справедливості щодо учасників національно-визвольної боротьби.
  • 28 листопада Верховна Рада визнала Голодомор 1932 —1933 років геноцидом проти українського народу.
  • У червні збірна України з футболу під керівництвом Олега Блохіна досягла найбільшої висоти в своїй історії, вийшовши до чвертьфіналу Чемпіонату світу, що проходив у Німеччині. В 1/4 наша команда поступилася Італії, майбутньому чемпіону світу.

2018

Деякі міркування

На жаль, часові паралелі не позбавлені сенсу, бо колишні проблеми українського суспільства безпосередньо стосуються і сьогодення, і майбутнього. Особливо, зважаючи на анексію Росією Криму і розв’язану нею війну на Донбасі.

Символ 2018-го — Собака, друг й охоронець, улюбленець біль-шості людей. Але не слід забувати, що пращуром собаки є вовк. Отож, із собакою дружи, а палицю в руках держи.

Актуальним було і залишається завдання зробити Українську державу багатою і сильною, яка стала б в одну шеренгу з найрозвинутішими європейськими країнами. Й у нас усе вийде. Якщо не боятимемося труднощів, не піддаватимемося на облесливі, але нещирі обіцянки недругів, якщо виявлятимемо стійкість, мужність і єдність у відстоюванні територіальної цілісності держави, наших громадянських прав та свобод.

Мандрував у часі разом з Рябком

Валентин ЩЕГЛЕНКО.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.