Рубрики : Без рубрики

Фланговий маневр

«Великоруський дух» приготувань до Різдва Христового в Одесі в черговий раз залишив нам вкрай мало матеріалу для усвідомлення історії християнства на наших теренах в україноцентричному контексті й водночас дав інформаційний привід для цієї замітки.

Щоб розвіяти українофобський туман, варто нагадати про маловідомі аспекти історії боротьби українців за свою національну церкву. Одним із важливих центрів цієї боротьби була й Одеса. Вона стала одним з провідних осередків українського життя кінця ХІХ — початку ХХ століть, що ми й спробували продемонструвати в низці статей на сторінках «Чорноморських новин». Національно-стверджувальна роль міста яскраво відображена і в релігійно-церковній сфері.

Духовний простір Одеси завжди був унікальним явищем, що характеризувався збалансованістю, віротерпимістю, толерантністю. Величезною мірою це обумовлене історично сформованою релігійною ситуацією: наявністю кількісно значущого представництва різних конфесій. Так, на початку ХХ століття в Одесі було 50 православних церков і два православних монастирі, три католицькі храми, дві протестантські, англіканська і вірмено-григоріанська церкви, 54 іудейських культових приміщень.

Найпоширеніша релігійна течія в нашому краї — православ’я. Шістдесят відсотків усіх релігійних організацій Одещини належать саме до цього віросповідання. Щоправда, воно розділене на кілька церков. Причина — у багаторічних (а то й столітніх) розбіжностях, які в різний час призводили до розколів. Нові церкви з’явилися, зокрема, після подій 1917 року.

Серед перших виразників ідеї отримання українцями права на власну національну за духом і мовою церкви був священик Антон Гриневич, який активно відстоював запровадження української мови в початковій школі. Ще до жовтневого перевороту він поширював цю ідею на сторінках одеського журналу «Южные записки».

Підйом церковно-релігійного життя одеситів був одним з потужних факторів розгортання Української революції в нашому місті в 1917—1918 роках. Велику увагу зміцненню цього руху приділили І. Луценко, І. Липа, С. Шелухин, В. Чехівський, Л. Ковальчук. Після того, як російська влада та церква відхилили всі прохання українців задовольнити їх національно-релігійну самобутність у рамках старого церковного устрою, український рух перейшов у рішучішу організаційну фазу. 26 листопада 1917-го одесити провели Українське церковне віче, підсумком якого стало створення Єпархіальної церковно-релігійної православної ради на чолі з А. Гриневичем.

Після революції 1917 року в православній церкві на території колишньої Російської імперії посилилися автокефальні настрої. Особливо гостро постало церковне питання в Україні. Однак керівництво російської церкви болісно реагувало на зміни, які вже відбулися або ще тільки назрівали в неросійських частинах імперії — як у політичному, так і в церковному аспектах. Паралельно з визвольною боротьбою за політичну незалежність розпочався рух і за церковну. У квітні — травні 1917-го в українських єпархіях відбулися збори віруючих. Основним питанням була церковна автономія. Вирішили скликати всеукраїнський церковний собор. Він відкрився 14 жовтня 1921 року. Головною темою стало проголошення Української автокефальної православної церкви. В Одесі УАПЦ керував архієпископ Юрій Жевченко — випускник Новоросійського університету, викладач місцевої гімназії.

Спочатку радянська влада в цілому лояльно ставилася до УАПЦ. Втім, з єдиною метою — послабити «тихоновську церкву». Але тільки-но виникла загроза структурного оформлення національної української церкви, більшовики посилили репресії. І під тиском радянської влади в січні 1930-го, на черговому соборі, було винесено постанову про самоліквідацію УАПЦ (яка, як заявляли згодом офіційні органи, «визнала» сама себе «контрреволюційною організацією»).

Ще однією прикметою революційної епохи стала активізація віруючих іншої української церкви — греко-католицької. Навесні 1917 року в Одесу прибув отець Ілля Кливак, який проводив служби в римо-католицькому костелі. Основною справою о. Кливака була організація греко-католицької громади і, головне, — побудова першого на півдні України греко-католицького храму. Однак бурхливі події осені — зими 1918-го зробили неможливою реалізацію цих планів.

Із жорен комуністичної системи український релігійно-церковний рух зміг вирватися тільки в кінці 1980-х — на початку 1990-х.

Поділ православної церкви — це історичний факт. Сьогодні постали нові кордони, склалася інша політична реальність. Подобається це РПЦ чи ні, але є загальносвітова тенденція: кожна суверенна держава має свою помісну церкву. В цьому сенсі Україна — колиска православ’я, з якої виросла й РПЦ, — залишається нині одним з небагатьох винятків.

Москва з її імперськими настроями ніколи не залишить Україну в спокої. А церква — дуже зручний інструмент, тому що паству легко спрямувати в «потрібному» напрямку. Проект «русский мир» провалився, а відтак Кремль намагається зайти з флангів, використовуючи, зокрема, й церкву. Адже очевидно, що відродження єдиної помісної православної церкви в Україні благотворно вплине як на релігійне життя, так на зміцнення української державності.

Ігор МОЗГОВИЙ,
кандидат історичних наук.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.