Рубрики : Без рубрики

Про те, що було і чого не було

Найголовнішою подією в 2017 році стало те, чого, слава Богу, не сталося. Протистояння на Донбасі не переросло в масштабну війну. Другий за важливістю факт — загроза такої війни залишається. І ця загроза визначала багато з того, що впродовж року відбувалося в нашій країні.

На фронті. Зміни на краще

Більша частина населення України за чотири роки, здається, пристосувалася до дивного миру, навчилася відсувати на периферію свідомості те, що на фронті гинуть люди, а в тилу понад півтора мільйона внут-рішніх біженців та переселенців перебувають на межі виживання, а деякі і за межею.

Президент Рейган колись сказав, що є речі важливіші, ніж мир. Правлячий клас нашої країни та частина простих громадян нині впевнені, що є речі важливіші за війну. Наприклад, боротьба з корупцією, проведення реформ, фінансова стабіль-ність, підйом економіки, соціальна справедливість або успіх на виборах.

Щодо правоти Рейгана можна сперечатися, але ці суперечки нікого зараз не хвилюють. А дедалі більша впевненість української еліти, що є речі важливіші за війну, може призвести до катастрофи найближчим часом. Бо з корупцією, в разі поразки України, по-своєму швидко впораються окупанти. Вони ж захоплять працюючі підприємства і надовго запровадять (для себе) соціальну справедливість. Як це конкретно відбувається, ми бачимо в Криму та на окупованій частині Донбасу.

2017 рік, однак, у воєнному сенсі не став роком перемог над агресором. У кращому випадку його можна назвати роком без змін на фронтах і роком боротьби за право купувати зброю на Заході. Тут наші дипломати справді досягли успіхів. Президент Трамп спочатку підписав бюджет США, в рамках якого нашій країні на військові потреби виділили 350 мільйонів доларів, а потім двома указами схвалив продаж Україні високотехнологічної летальної зброї.

З небагатьох повідомлень у пресі стало відомо також про випробування українських зразків такої зброї, включаючи новітні радари, ракетні системи, бронетехніку для мобільної піхоти та десантників. З тих же повідомлень відомо, що впродовж року на кількох полігонах країни відбувалися спільні навчання українських військових і військових країн НАТО з обміном досвідом та напруженими тренуваннями. Хотілося б вірити, що це дасть потрібні результати, й Україна у разі загострення воєнної ситуації не виявиться беззахисною перед агресором.

Те, що воєнна обстановка на фронті в 2017 році повільно, але все ж таки змінювалася на краще, доводить той факт, що жодна з авантюр терористів (на зразок витіснення ЗСУ з опорних пунктів в Авдіївці, на Світлодарській дузі і в «сірій зоні» на інших напрямках) не вдалася. А про масштабні наступи агресора, створення нових плацдармів і так званих «котлів» упродовж року й мови не було. Терористам не вдавалися також провокації з обстрілом контрольованих ними ж територій.

Скрупульозно дотримуючись Мінських угод, українські військові не відповідали вогнем на постійні обстріли терористами житлових будинків, об’єктів цивільної інфраструктури та пунктів переходу мирних громадян через лінію поділу. Але терпіння того варте — навіть у країнах, недружньо налаштованих до України, ЗСУ виглядали, попри російську пропаганду, як захисники праведного діла.

У тилу. Скандал за скандалом

В тилу, тим часом, політики займалися речами, які важливіші за війну. По-перше, боролися з корупцією, по-друге, проводили реформи системи охорони здоров’я і системи освіти, по-третє, підвищували пенсії (більшості — трішки, меншості — трохи більше). Підвищували і зарплати, зрозуміло, теж не всім, а тим, хто отримував і так чимало.

Кожна реформа наштовхувалася у парламенті на запеклий опір (українська традиція). І річ не тільки в політичній кон’юнктурі. Виборці ще рішучіше, ніж обрані слуги народу, не бажають ніяких змін. Хто сумнівається, може ознайомитися з результатами соціологічного опитування, проведеного Центром політичних та економічних до-сліджень ім. Разумкова. Опитування провели в жовтні цього року і з’ясували: реформу системи освіти підтримує 26% громадян; медичну реформу схвалює 21,2% респондентів; до пенсійної реформи позитивно ставляться 19,9% опитаних; земельну реформу підтримує 14,6% громадян, судову — 12,6%; масову приватизацію державної власності — 12,4%. Близько половини респондентів проти будь-яких реформ взагалі.

У контексті боротьби з корупцією 2017-й можна сміливо назвати роком диких скандалів. Жодного з вищих чиновників, які обдурили державу в е-деклараціях, не засуджено за очевидне порушення закону. А «ефективні менеджери», впій-мані «на гарячому» за хабарі, як правило, опинялися на волі ще до судового розгляду.

Найскандальнішим випадком 2017-го стала, однак, публічна конфронтація Національного антикорупційного бюро та Генеральної прокуратури, яка в особі генпрокурора Юрія Луценка звинуватила НАБУ в порушення українських законів, нелегальній роботі агентів під прикриттям і в співпраці з ФБР. Скандал цей вихлюпнувся на міжнародний рівень і завдав нашій країні великої моральної шкоди.

Подібної ганьби країна, здавалося, більше не витримає в цьому році. Але це тільки здавалося. Нелегальний перехід через державний кордон Міхеіла Саакашвілі з натовпом прихильників, серед яких було кілька народних депутатів, відкрив осінній сезон безглуздих масових акцій. Кожна з них — від встановлення наметового містечка під Верховною Радою до маршів «За імпічмент!» — є пародією, карикатурою на Революцію Гідності.

Такою ж карикатурою, на жаль, стала і реакція влади на ці події. З анекдотичним затриманням Саакашвілі, з відмовою суду помістити його під домашній арешт, з клоунадою навколо явки цієї особи на допити в СБУ і в прокуратуру. Якщо подібні події склалися в одну картину випадково, то гріш ціна людям, які не передбачали таку можливість. Якщо ж це частина плану з дискредитації української демократії, то треба робити висновки. Терміново.

Врешті-решт, є речі важливіші, ніж дивний мир у тилу воюючої країни.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.