Рубрики : Без рубрики

«Будьмо налаштованими на рік дій»

На схилі року відзначаємо високий ювілей людини, котра, як мовиться, ще у свою світанкову пору свідомо стала на шлях боротьби за вільне, самостійне життя рідного краю.

Щойно закінчилась війна, але для мешканців західного терену України вона продовжувалася, і була не менш важкою, жорстокою, аніж війна з нацизмом. Тепер її провадила армія без держави — а саме так назвали згодом Українську повстанську армію, 75 років якої, коли хто ще цього не знає, вшановували цьогоріч, воюючи за те, щоби ця держава таки постала — самостійна, вільна й ні від кого не залежна.

Юна дівчина з іменем Юля не стріляла по ворогові, хоча могла б, — її зброєю були… особиста відвага, мужність, віра у святість цієї боротьби, у свою щасливу зірку — надто коли виконувала небезпечні доручення. Вона була зв’язковою, і цього досить, щоби все сказати. У повстанцях були всі її брати і сестра. Ті люди знали, за що вони борються, як усвідомлювали й те, що їхня боротьба є безвиглядною, але вони також розуміли, що інакше — не можна. Світ мав дізнатися, що Україна бореться за свою державність, але світові те було байдуже.

Їй було тільки двадцять, коли вся родина опинилася в Сибіру — за участь у збройній боротьбі. Працювала на заводі. По закінченні терміну оселилася в Одесі. Удвох з чоловіком збудували дім, та недовго довелося пожити у ньому в парі…

Про свою участь у боротьбі розповідає скупо. Нічого, каже, надзвичайного не було в її житті. Таких, як вона, молодих людей було тоді багато, тисячі. Невипадково УПА протрималася понад десятиліття, воюючи проти цілої імперії… 

Ще донедавна пані Юлія Плотиця брала найактивнішу участь у всіх патріотичних, протестних заходах. Завдячуємо їй і тим, що в числі інших активістів допомагала нашій газеті виживати у важкі часи (а коли ті часи були легкими для нас?). 

Напередодні свого свята юві-лярка відповіла на кілька запитань газети. 

— Пані Юліє, коли ви стали зв’язковою УПА, вам не було ще й двадцяти. Час веселого дівування, забав різних, весна життя… А ви прилучаєтесь до вкрай небезпечної справи, щодня наражаєтеся на смертельну небезпеку. Чи усвідомлювали це? І що рухало вами в ту пору?

— Не до веселощів було. Мої брати воювали в УПА, вся свідома молодь тоді противилася новому режиму, кожен по-своєму, а мені що — сидіти й чекати чогось? Я бачила, як забирають невинних людей, вбивають, вивозять на Сибір… Ми, молоді, не могли відсиджуватись удома. Допомагали, як могли. Я зголосилася бути зв’язковою. Аякже, розуміла, що це небезпечно, але була молода, не боялася, та й старші навчали бути обережною, уникати зустрічі з ворогом. Ми були свідомі того, що ця боротьба є неминучою, що совєтська влада ворожа для народу. Ми багато що знали як на свої роки, були не по літах серйозними. Коли всю родину вислали, я досить швидко пристосувалася до нових умов існування, бо треба було виживати. Працювала на заводі. Ніколи не шкодувала за тим, що кращі роки проминули на засланні, у чужому, непривітному краї. Серед чужих людей. Хоча люди різні бувають. Мені щастило на людей добрих, сердечних. Це допомагало. 

— Після багатьох років поневолення прийшла, нарешті, вимріяна вами, всіма нами, українцями, очікувана Незалежність. Вже є наша держава. Але чи відчуваєте ви, що це — таки ваша держава? Чи про таку державу ви мріяли? Мабуть же, вона малювалася вам ідеальною, прекрасною, де всі щасливі і заможні. Були надії, що після Майдану все буде інакше, адже загинули найкращі, і було їх не лише сотня. Помінялась влада… А що маємо у висліді? Четвертий рік війни, продовжують гинути кращі сини України, є реальна загроза реваншу антинародних, проросійських сил. Лю-ди втомились, ідеали Майдану сплюндровано… 

— Досить перераховувати. Все це відомо, на жаль… Так, тоді, в молодості, ми малювали собі цілком іншу державу, хоча не думали про те, якою вона буде. Нам розходилось на тому, щоб Україна була державою і щоби була вона самостійною. Так, вже є держава Україна, визнана у світі, це найголовніше. Так будуйте, боріться з корупцією, із нахабним зросійщенням, яке продовжується. Мусить зростати, міцніти громадянське суспільство, а інакше не можна. Не треба ототожнювати державу з тими, котрі на наших таки плечах дісталися влади, з олігархами, не треба розчаровуватись, опускати рук. Не терплю отих нарікань, то люди байдужі, вони швидко втомлюються, а ті, знай, роблять своє. Ми швидко збайдужіли, стали лінивими… А багато взагалі сплять. Активнішими треба бути. Громадські організації — ви їх бачите? Чую лише про «Правий сектор», «Свободу». А де, скажіть, «Просвіта»? Занапастили, знищили, і всі мовчать. Певна, що ті самі люди, і такі, як вони, якраз найбільше нарікають на всі негаразди в державі. 

— Що ви побажали б нашій молоді, тим, кому зараз двадцять, скажімо? 

— Вчитися, здобувати освіту. Знати правдиву історію своєї країни, культуру народу. Дивитися вперед. Бути патріотами. Це важливо. Неосвічені, темні обирають до влади таких самих. Маємо бути активними. Цей рік минає в турботах та невдоволенні. Тож будьмо налаштованими на рік дій, отже, на рік змін. У ці передріздвяні та різдвяні дні пам’ятаймо: Бог прийшов на землю, щоби повернути нам гідність, щоби стати людиною та розділити з нами наше земне життя, прийшов, щоби кожен став Богом. 

— Пані Юліє, міцного здоров’я вам — повстанського, а ще — діждатись тих позитивних перемін у житті країни, яких ми всі, за традицією, очікуємо в Новому році.

Роман КРАКАЛІЯ.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.