Рубрики : Без рубрики

Будівничі і садівничі

Герцог Емануїл Рішельє народився у французькому місті Бордо в 1766 році. Він походив зі знатного роду. Його прадіди, діди і батько завжди перебували при дворі королів та обіймали дуже високі посади у королівстві. У XVIII ст. у Франції встановилися нові порядки, які не сприйняли аристократи, тому почали шукати для себе службу в інших державах. Серед незадоволених новими порядками був і герцог Рішельє, котрий вибрав для себе Росію.

Тут він поступив на службу при імператорові Павлові. Спадкоємець престолу Олександр Павлович по-дружньому ставився до герцога, поважав його за благородний характер. Коли Олександр став імператором, призначив Рішельє градоначальником Одеси.

Це був перший одеський градоначальник. Йому надавалися величезні права. І поліція, і магі-страт, і митниця, і карантин — буквально все у місті підпорядковувалося його владі. Він був начальником місцевих військ, поштової частини, морських чиновників. Олександр І доручив йому викорінювати хабарництво, здійснювати правосуддя, піклуватися про благоустрій, сприяти розвиткові торгівлі. Рішельє було тоді лише 36 років. Але він, буваючи в різних країнах, багато чому встиг навчитися. Добре знав порядки всіх європейських держав.

Герцог приїхав в Одесу 9 березня 1803 року й одразу ж оглянув місто, порт, фортецю, карантин. Влаштувався тут дуже скромно, поселившись у невеличкому будиночку недалеко від Миколаївського бульвару, в Грецькому форштадті, на нинішній Рішельєвській вулиці. На цьому місці був побудований Рішельєвський готель. У тому будиночку було п’ять невеличких кімнат, кілька стільців, канапа, письмовий стіл та необхідні домашні речі — ось і все облаштування квартири градоначальника.

Рішельє був дуже енергійним. Службі віддавав майже весь час. По вісім годин на добу працював за письмовим столом: сам приймав людей, сам зачитував їхні прохання, сам накладав резолюції, сам писав і всі ділові папери.

Працюючи вірою й правдою, герцог вимагав, щоб і його підлеглі  були добропорядними службовцями. Він стежив за роботою чиновників і суворо питав з них за упущення й кривди. Градоначальник не задовільнявся лише донесеннями чиновників і тому без попередження відвідував засідання магістрату, бував у школах на уроках учителів, контролював казенні та міські роботи. Часто заходив у лавки й магазини, щоб перевірити, чи правильно там торгують.

Незважаючи на знатність свого походження, герцог не цурався простих людей, любив розмовляти з ними і безпосередньо від них самих дізнаватися про їхні потреби та скарги. Часто зупиняв на вулицях приїжджих селян і вступав з ними в розмови, розпитуючи про їхнє життя в селі.

Градоначальник  Рішельє був великим поціновувачем садів, а відтак всіляко турбувався, щоб їх було закладено в Одесі і навколо міста щонайбільше.

Саме у роки правління Рішельє, брат будівничого Одеси де Рибаса Фелікс подарував громаді Міський сад (сталося це у листопаді 1806-го), навколо якого нині розгорівся гучний скандал.

Герцог Рішельє ще більше від де Рибаса піклувався про розведення садів. На місцях, де були пустирі, висаджувалися дерева різних порід. На багатьох одеських дачах він власноруч садив багато дерев, а на Водяній Балці (на Молдаванці) завів власну дачу. Дачу цю Рішельє подарував своєму ад’ютантові, а той після смерті герцога на знак пошани і пам’яті про першого градоначальника — Одесі. Цей подарунок було зроблено у 1826 році. Кожен одесит знає цей Дюківський сад. Герцог Ріщельє дуже любив білу акацію, виписував її з Італії і садив тут. Біла акація стала символом Одеси.

У місті тоді жили люди багатьох національностей і віросповідань. Для градоначальника всі вони були рівними, на кожного він дивився як на людину і поводився з кожним по-людськи. Рішельє був побожним католиком, але нікому не заважав жити за своєю вірою та звичаями свого народу. Чиновникові, вважав, нема діла до того, хто кому молиться. Це — справа совісті. Від усіх містян вимагав, щоб  були чесними, нікого не утискували.

Неможливо перерахувати на сторінках газети всі зміни, що відбулися в Одесі при Рішельє. Він сприяв усьому, що допомагало місту розвиватися. І за це городяни його дуже шанували. Коли 27 вересня 1814 року герцог виїжджав з Одеси на батьківщину, у Францію, за його екіпажем до самої Застави йшло близько десяти тисяч одеситів. Його проводжало майже все місто!

На батьківщині своїй Рішельє прожив недовго. Помер у Парижі 2 травня 1822 року, саме тоді, коли планував відвідати ще раз дорогу йому Одесу.

Валентина ВОЛОШИНА,
історик.
м. Южне.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.