Рубрики : Без рубрики

«...І в серці найцінніше носить»

Іван Іванович Ніточко — знана на Одещині, і не тільки, людина.

Досить сказати, що він, як сам зазначає у вступному слові до книжки спогадів та роздумів «Команда», «єдиний керівник району в Одеській області, який працював з періоду «розвиненого соціалізму» до здобуття Україною незалежності, займаючи посади голови райвиконкому, голови районної ради, першого секретаря райкому партії, представника Президента, голови райдержадміністрації. І все це в одному Березівському районі». А ще ж довгий час очолював Державинй архів Одеської області, автор чи співавтор півтора десятка науково-дослідницьких книжок з історії нашого краю, найбільше — Березівщини, кавалер ордена Данила Галицького, багатьох інших державних та церковних нагород. І тут — нова, незвична, несподівана іпостась: поет.

Не така вже й нова та несподівана. Вірші Іван Іванович писав давно, ще з молодих літ. Але не виносив їх на загал, бо не вважав (і нині не вважає) досконалими в літературному сенсі. А писав (і пише!), як щиросердно зізнається, тому, що «...кожен має право висловлювати те, що у цього на душі, і в свій спосіб. Ніде немає такої свободи, як у відчуттях та думках. А якщо Бог дав мені можливість висловити свої почуття на папері, то з великою вдячністю це і роблю». Переконлива, навіть беззаперечна аргументація.

Цими днями Іван Іванович подарував мені чергову — вже шосту в його поетичному доробку — збірку. Ця книжечка ліричних віршів, що має назву «Пам’ять серця» (Одеса, «Прес-кур’єр», 2017), об’єднує як написане раніше, пронизане першими почуттями, так і свіже, теперішнє, коли ті ж самі почуття (любов до жінки, до людей, до Березівщини і найріднішого там села Маринового, до України) гартовані вже житейським досвідом та шліфовані віковою мудрістю. І тому, й іншому із зарифмованого притаманні відвертість, сповідальність, чесність перед собою і перед тими, кому адресовані рядки. Це, мабуть, головне.

Іван МЕЛЬНИК.


Іван НІТОЧКО

* * *

З нас кожен має рай і небо,
У кожного своє кохання.
Комусь нічого і не треба,
Лише — любов всю ніч до рання.


Хтось дякує, що на оборі
Спокійно Божу дав Дитину.
Хтось молить Господа в соборі
За нашу вільну Україну.


Людина власний вибір має.
Свого у Бога кожен просить,
Слова та вчинки обирає
І в серці найцінніше носить.

30.01.2017 р.

* * *

Ранок... Гарно у цю пору в полі!
Тихо у росі хліба стоять.
Височенькі вздовж полів тополі
Злегка листячком
своїм тремтять.


Вже світає... Хліб —
неначе хвилі,
Тихо що гойдаються, ліниво.
А навколо всі пейзажі милі
День новий малюють
мовчазливо.


От — розвиднілось!
І промені вже ранять
Та бентежать і дерева, й ниву.
І теплом своїм усі усюди манять
В день новий, наступний —
що щасливий.

* * *

Замислились сільські оселі
На моїй батьківській землі,
Що здалеку, як акварелі,
Завжди подобались мені.


Стою, де край села. Все тихо...
Мов перед образом Мадонни...
Село багато знало лиха —
Не раз в набат дзвонили дзвони.


Та слухає природа щира:
Крізь спільне горе й спільний сміх
В оселях люди хочуть миру
І ласки Божої — для всіх...
с. Маринове.

24.03.2017 р.

* * *

Осінній дим над толокою...
Подібна ти старим пісням.
Разом старіємо з тобою?
Ти — вічна! Я старію сам...

* * *

Люблю я Березівщини природу:
Ліс, над лиманом що росте,
Всі квіти, Тилігулу воду —
Все зрозуміле і просте.


Спливають схили до ріки,
Яри зелені біля міста...
Сюди ходили залюбки.
Без них тепер в Одесі тісно.


Верб акварельні кольори...
Ловив під ними прохолоду.
Дівчата йшли там до води —
Омитись, зберегти щоб вроду.


Живу у місті біля парку,
Там хвиля з моря берег б’є.
Але свою тримаю марку,
Бо Березівщина — моє!

* * *

Люблю я щирий подих степу,
Пташок веселу карусель.
В тяжку велику літню спеку
Люблю я воду із джерел.


Люблю, як зацвітає гречка,
Як бджоли скрізь нектар
збирають,
Як між хлібів йде суперечка —
Хто перший зараз дозріває.


Люблю криниці з журавлем
Та колір голубий осель,
Люблю проїхатись конем...
Вдень прохолоду — над усе.


Усе-усе я те люблю
І часто за селом сумую...
І завжди заздрю журавлю,
Що до джерел своїх прямує.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.