Рубрики : Тема дня

У парламенті і біля нього

7 листопада парламент України схвалив у першому читанні законопроект №3112-1, новий Виборчий кодекс, внесений головою Верховної Ради Андрієм Парубієм та народними депутатами Олександром Черненком та Леонідом Ємцем.

Обираємо
по-новому?

Виборчий кодекс України, якщо стане законом, об’єднає українську виборчу систему в одне ціле, чого не було досі. Вперше при виборах до ВР буде запроваджене голосування за пропорційною партійною системою з відкритими списками, а також застосований новий принцип розподілу місць у парламенті. Новації торкнуться і голосування на місцевих виборах, де збережеться мажоритарна система, але у зміненому вигляді.

Проект нового Виборчого кодексу підвищує роль виборців у формуванні партійних списків при виборах до Верховної Ради та «прив’язує» ці списки до конкретних виборчих округів. В ідеалі згадані зміни мають усунути колізії у виборчому законодавстві, знизити рівень корупції у виборчих комісіях і привести виборчий процес в Україні у відповідність з європейськими нормами.

Законопроект №3112-1 готувався довго і розроблявся на базі документа, напрацьованого за участі Юрія Ключковського та зареєстрованого в парламенті минулого скликання. Той варіант кодексу пройшов реєстрацію у ВР й отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії. Але на голосування в залі під куполом не був винесений з цілком очевидних причин — він перегороджував шлях до парламенту більшості «грошових мішків», які обираються в одномандатних округах, і не давав можливості партійній верхівці формувати партійні списки на власний розсуд.

Так було раніше, так є і тепер. Більшість у Верховній Раді, як серед правлячої більшості, так і серед опозиції всіх відтінків, налаштована проти прийняття нового кодексу і, найімовірніше, під час другого читання зробить усе, щоб завалити законопроект або поправками спотворити його зміст.

7 листопада слуги народу потрапили в халепу. Вони були впевнені, що для схвалення законопроекту №3112-1 в парламенті не вдасться зібрати необхідну більшість у 226 голосів. Але помилилися. І цю помилку не повторять, якщо на них не чинитиме тиску вулиця. А вулиця, як не дивно, досі на це здатна.

Не можна
зволікати безконечно

Намети під Верховною Радою і нечисленні мітинги, які збирають громадські рухи під керівництвом «Руху нових сил» Міхеїла Саакашвілі, самі по собі виглядають смішно і на парламентаріїв, звісно, не впливають. Але в Адміністрації Президента й у ВР розуміють, що при загостренні політичної ситуації всередині країни струмочок протесту може за лічені години перетворитися на бурхливу річку. І тоді командувати парадом під парламентом буде не Саакашвілі, а зовсім інші люди. З іншими гаслами та амбіціями.

Висновок: вимоги, висунуті мітингувальниками у жовтні (зняття депутатської недоторканності, зміна виборчого законодавства і створення антикорупційного суду), не можна відкидати з порога, а треба для видимості прийняти, але їх імплементацію відкласти до кращих часів.

Обидва законопроекти про обмеження депутатської недоторканності Верховна Рада, як відомо, відправила в Конституційний суд, який з висновками не поспішає. Новий Виборчий кодекс, за всіма прогнозами, народні депутати збираються скалічити поправками. А створення Антикорупційного суду — процес непростий. Він залежить від узгоджених дій усіх гілок влади. І, ймовірно, вимагає зміни Конституції.

Як довго слуги народу можуть тягнути гуму, як довго вулиця збирається це терпіти, залежить не від п’ятачка, де розташований парламент, будинок уряду та Адміністрація Президента, і навіть не від настроїв у Києві. А від стану справ у країні, зокрема, від того, що відбувається на сході України.

Агресора
назвуть агресором

Війна на Донбасі вже триває довше, ніж війна з Гітлером. При цьому в жодному офіційному документі війна не названа війною, а окуповані ворогом території сором’язливо позначаються як «не підконтрольні» Україні. Це дозволяє владі маніпулювати поняттям «агресія» в інформаційному просторі, зберігати з агресором торговельні та культурні зв’язки, не перекривати кордон для російських громадян і транзитних товарів, а також співпрацювати з агресором в галузі високих технологій (наприклад, в обслуговуванні літаків «Руслан», що належать Росії).

Одночасно проти російських компаній і банків уряд України вводить економічні санкції. У країні діють заборони на демонстрацію російських фільмів і ввезення російських книг, а СБУ перекриває в’їзд в нашу країну російським артистам. Всі ці заходи вживаються безсистемно і хаотично, хоча в принципі все зрозуміло — йде війна. Україна змушена оборонятися.

Внести логіку у відносини з країною, яка напала на нас й окупувала частину нашої території, у парламенті намагалися ще три з половиною роки тому. Але всі спроби відобразити реальність в законопроектах виявлялися безуспішними. В результаті виникла езопова мова декларацій і заяв, які ні до чого не зобов’язують, але закріплюють де-факто результати анексії Криму й окупацію частини Донбасу.

Прямим наслідком цього було укладення Мінських домовленостей після поразки української армії під Іловайськом у вересні 2014 року і підписання Мінських угод у лютому 2015-го, коли домовленості й угоди підписувалися представниками невідомо кого з ким. І нині ніхто не гарантує виконання 13 «мінських» пунктів.

Без тиску вулиці і прямих акцій обурених бійців АТО українські ділки торгували б з окупованими територіями і сьогодні. А через лінію розмежування широким потоком на «материк» проникали б озброєні терористи. Але справу зроблено наполовину. Становище окремих районів Донецької та Луганської областей, попри продовження дії закону про особливий статус цих територій, досі законодавчо не врегульовано. Не прийнятий у цілому закон про деокупацію (реінтеграцію) Донбасу.

Верховна Рада збирається зайнятися цим у найближчі дні. Вперше не у декларації, а в українському законі Росія фігуруватиме як країна-агресор. Закон підтримує суспільство, його підтримує більшість народних депутатів з різних фракцій. Ймовірність прийняття такого закону велика. Але почекаємо.

Намети біля парламенту прибирати зарано.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.