Рубрики : Без рубрики

Володимир Караташ

(2.03.1926, с. Розділ, тепер Кіровоградської обл. — 5.11.2017, Одеса)

5 листопада несподівано помер мій старший друг, член Організації українських націоналістів з 1943 року Володимир Караташ.

Володимир став членом ОУН у 17 літ. Вояк УПА. Стрілець у сотні «Сталевого». Діяв на території сучасних Вінницької, Черкаської і Кіровоградської областей.

За дієву любов до України засуджений до 8 років позбавлення волі. 11 місяців перебував у Горьківській тюрмі №1, а в 1949-у його перевели до Воркути — в табір суворого режиму «Речлаг». Працював на шахті №7. Створив підпільну групу, яка підготувала близько 500 саморобних гранат великої розривної сили. Мета: повстання, ліквідація катів і спроба втечі. Судив Володимира Караташа військовий трибунал Біломорського військового округу. За «організацію і керівництво антирадянською групою українських націоналістів», яка готувала повстання в таборі, засуджений до розстрілу. Закованого перевезли до Вологди, де п’ять місяців провів в одиночній камері смертників. Щоб підтримати себе на дусі, ходив по камері й декламував вірші Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки.

Російські кати вісім разів імітували розстріл. І кожного разу, коли за ним приходили до камери, він гордо піднімав голову і казав: «Я готовий».

Після смерті Сталіна розстрільний вирок замінили на 25 років тюрми і концтаборів. Етапований із Вологди до Казахстану в табір суворого режиму «Степлаг» селища Кенгір (Джезказган). Там у травні — червні 1954-го брав активну участь у Кенгірському повстанні, про яке залишив спогади «На барикадах Кенгіра».

Із дружиною — Ганною Лук’янівною (у дівоцтві Людкевич) — познайомилися в Кенгірі, під час повстання, коли об’єдналися жіночий і чоловічий табори. В останню мить встиг витягнути її з-під гусениць танка. На волі народили сина Михайла і дочку Оксану.

Володимир Караташ — автор трьох книг-споминів: «Прометеї Заполяр’я», «Обережно: гранати» і вже згаданої «На барикадах Кенгіра».

У роки незалежності — член Всеукраїнського полі-тичного об’єднання «Державна самостійність України» та Історичного клубу «Холодний Яр». 20 серпня 2007 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст.

Лауреат літературних премій ім. Євгена Маланюка (за книгу споминів «На барикадах Кенгіра», 2008) та ім. Юрія Горліса-Горського (2016). У дипломі №5 лауреата премії ім. Юрія Горліса-Горського зазначено: «Присуджено Володимирові Михайловичу Караташу за участь у Визвольній боротьбі та висвітлення її у своїх творах і виступах, за популяризацію Визвольної ідеї, написання спогадів «На барикадах Кенгіра» та за вагомий особистий внесок у відродження історичної па-м’яті й духовності українського народу».

Рішення Історичного клубу «Холодний Яр» зачитав і вручив Володимирові Караташеві літературну премію ім. Юрія Горліс-Горського Олег Тягнибок під час з’їзду ВО «Свобода» 30 вересня 2017 року в Києві. Коли я представляв лауреата, близько тисячі делегатів вісім разів вставали й овацією вітали героя Визвольної боротьби українського народу.

Вічна слава!

Роман КОВАЛЬ,
президент Історичного клубу «Холодний Яр», член НСПУ, академік Академії наук вищої освіти України.


Олекса РІЗНИКІВ

Озон

Усім, що гинули за Україну
Назбираю склянку граду з градопаду,
А він тане і тікає — нема зладу.
Назбираю склянку граду, назбираю
Серед літа, серед липня, серед раю.
На листочки на зелені, на травини
Понизалися градини, мов перлини.
Ці небесні самозванці, нечеканці,
Неболюбці, себегубці, себеданці.
Відчайдушно, занедбавши небезпеку,
Просто в затхлість, у задуху, в спеку, в пекло
так прозоро-кришталево, так відверто:
просвіжити, проозонити — 
І вмерти.

Назбираю склянку граду, назбираю…
А він тане і тікає, і стікає,
Він зливається з травою і землею —
Не годиться для оглядин і музею.

5.08.1974 р. Концтабір № 36, Пермщина.

Від автора. Над труною нескореного борця за волю України я прочитав цього вірша, написаного у таборі №36, коли випав град. Ці рядки і про Володимира Караташа.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.