Рубрики : Тема дня

Герої та антигерої війни

Політичний тиждень в Україні ропочався з резонансного злочину, а продовжився гучними розбірками у судах і прокуратурах. Деталі розбірок при цьому виявилися такими ж дивними, як обставини злочинів.

Слідство триває...

У понеділок ввечері біля за-лізничного переїзду в Київській області невідомі з автоматичної зброї обстріляли автомобіль. В результаті була вбита Аміна Окуєва, а її чоловік Адам Осмаєв отримав поранення в ногу. Біографія Окуєвої (в дівоцтві Анастасії Нікіфорової, дочки покійного директора Одеського музею західного і східного мистецтва) може бути основою для сюжетів кількох авантюрних романів. Її заслуг перед державою як громадської активістки і польового хірурга в АТО, достатньо, щоб клопотати про присвоєння звання «Герой України» посмертно.

Останнім подвигом неординарної жінки стало затримання 1 червня цього року в Києві кілера з Санкт-Петербурга на прізвисько Дінго, посланого ліквідувати Адама Осмаєва, якого в Росії вважають організатором замаху на Путіна. Російські чекісти, певна річ, збиралися помститися Окуєвій і добити Осмаєва. Але за тиждень до стрілянини на переїзді українські компетентні органи зняли державну охорону подружжя. Чим суттєво полегшили завдання убивць.

Слідство щодо резонансного вбивства Окуєвої триває. І це все, що на недавній прес-конференції в Києві міг повідомити журналістам головний військовий прокурор України Анатолій Матіос. Втім, щодо цілої низки резонансних убивств у Києві (журналіста Павла Шеремета або полковника спецназу ГУР Максима Шаповала) ситуація така ж.

Вдалося лише розкрити злочин, скоєний 31 березня в Марі-уполі, коли був підірваний автомобіль з полковником СБУ Олександром Хараберюшем. А також затримати виконавця — жінку, яка не побоялася з ОРДЛО приїхати в Одесу, щоб отримати біометричний паспорт. У зв’язку з цим затриманням слід зауважити: використовуючи безпорадність українських силовиків і недосконалість українського законодавства в галузі переміщення громадян з окупованих територій, нашу країну буквально заполонила російська агентура.

Анатолій Матіос на згаданій прес-конференції повідомив, що на окупованих територіях створені і діють спеціальні центри так званого «МГБ ДНР», які координують офіцери російських спецслужб. Їх завдання — поставити терористичні акти на потік. Причому предметом стеження терористів з метою вбивств уже стали 1600 правоохоронців і державних діячів України, включаючи вище керів-ництво країни.

Боротися з подібною актив-ністю супротивника — непросте завдання. Боротися з такою активністю під час війни набагато складніше. А боротися з тероризмом, не вводячи воєнного стану і не називаючи війну війною, майже нереально. Але доводиться. Доводиться зважати і на те, що, як зауважив Анатолій Матіос, серед злочинців і терористів є уродженці всіх областей України.

Про тих, які не стріляли

Журналістів та учасників зустрічі 1 листопада з головним військовим прокурором України цікавив хід розслідування вибухів на складах боєприпасів у Калинівці та в Балаклії, оскільки в ЗМІ потрапила інформація, що військовим прокурорам обмежують допуск на склади. Анатолій Матіос цю інформацію підтвердив. І повідомив, що для отримання дозволів командирів військових частин на проведення слідчих дій на деяких складах прокурорам доводилося діяти через суд.

Подібна ситуація абсурдна, але колізій в українському військовому та цивільному законодавстві, а також нестиковок між ними достатньо. І деякі з них здатні призвести до непередбачуваних наслідків. Військові статути, як відомо, зобов’язують караульних беззастережно застосовувати зброю і стріляти на ураження в разі спроб проникнення на об’єкт, що охороняється, або в разі нападу на вартового.

Незастосування зброї в таких випадках є військовим злочином і не може бути виправдане нічим. Як багато таких випадків сталося в незалежній Україні і як були покарані ті, хто їх допустив, невідомо. Але три таких інциденти не просто відомі, а показові.

Перший пов’язаний з тим, що караули українських військових частин у Криму при спробах захоплення аеродромів, кораблів, військових споруд й інших об’єктів російськими агресорами вогню не відкривали. І Крим був втрачений. Виправдання, що сформована після Революції Гідності Рада національної безпеки і оборони щось там, мовляв, вирішила, неспроможні. Ніхто з політиків (якщо армія не капітулювала) не має права віддавати караульним під час виконання обов’язків по-дібних наказів.

Другий інцидент пов’язаний зі сумнозвісним проривом українського кордону прихильниками Міхеіла Саакашвілі. Коли наряди прикордонників на кордоні, а потім поліцейські на українській території не застосували сили, включаючи стрільбу на ураження, до порушників державного кордону. В цьому випадку, щоправда, діяли накази прямих і безпосередніх начальників, а вони виконували вказівки політиків «зверху». І притягати до відповідальності не можна було тих, хто не стріляв. А судити треба саме начальників і політиків.

Але поки що їх не судять і не карають. В результаті начальники розгублені, а караульні розуміють, що дотримуватися статуту зовсім не обов’язково. Стріляти по порушниках обій-деться собі ж дорожче. Не так давно суд у Маріуполі відправив на 13 років за ґрати прикордонника Сергія Колмогорова, який пострілом зупинив на блокпосту прорив автомашини. Солдат діяв за статутом, але пасажир при цьому загинув.

Важко сказати, чи знав про цей випадок вартовий військової частини на одеському аеродромі «Шкільний», але ні він, ні його начальник не зробили нічого, щоб перешкодити спортивного вигляду «будівельникам» у балаклавах вторгнутися на територію в/ч 3571 і встановити там паркан. Порівняно з проривом кордону і, тим більше, з втратою Криму, одеський інцидент дрібний, але саме він змусив Міністерство оборони України вчинити за законом. Притягнути до відповідальності караульного і командира військової частини за порушення військового статуту.

Це правильне рішення, але непомітне. Втім, треба сподіватися, що винуватці втрати Криму та «прориву кордону» за свої «подвиги» незабаром теж будуть притягнуті до відповідальності.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

Збільшити шрифт Зменшити шрифт

Єдина країна

ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» інформує
Приєднуйся до нас!

Пам’ятка
Спілки читачів газети
«Чорноморські новини»

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник.   Читати далі.

Бажаєш допомогти?

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).
Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.