РубрикиБез рубрики

Світ через десять років

Через десять років Китай і США залишаться провідними державами. Як і Росія, але з меншою впевненістю. Європейський Союз, імовірно, не відіграватиме центральної ролі у міжнародній політиці, принаймні не буде наддержавою. Те ж стосується і Великої Британії, Індії та Японії.

Несподівані полюси?
Найімовірніше, ні

Упродовж останніх років полі-тичний вплив Китаю набуває дедалі більшої ваги у всьому світі. Те, що він готовий боротися за світове лідерство, показали торговельні війни між ним та США. Можливо, саме через це сьогодні поширена думка про те, що у 2030 році Китай буде наддержавою. З цим погоджуються понад три чверті жителів західноєвропейських країн-членів ЄС та більше двох третин населення Латинської Америки. Думка українців практично збігається із середньою по світу: 55% бачать у 2030-у Китай наддержавою, 27% — ні.

Як і передбачалося, найбільш скептично сприймають перспективи Китаю до 2030 стати наддержавою жителі Індії. Майже половина респондентів вважає, що цього не станеться. А ще Індія — єдина країна, де частка скептиків щодо провідної геополітичної ролі Китаю переважає частку тих, хто погоджується з таким прогнозом. Але це, радше, прояв ворожості до політики сусіда, ніж раціональний погляд.

Сумніви у майбутній ролі Китаю як світової наддержави притаманні не тільки Індії. Такі ж настрої відобразилися у відповідях опитаних у всій Азії, включаючи Росію, — приблизно третина не вважає його майбутньою наддержавою. Попри це, як і в Азії загалом, так і в Росії зокрема, більшість усе ж таки погоджується з прогнозами про лідерство Китаю (хоча в Росії не так відчутно).

56% людей у всьому світі переконані, що у 2030-у США залишаться наддержавою (в Україні таких менше — 36%, а 42% дотримуються протилежної думки). Найбільш упевнені в цій перспективі жителі Близького Сходу, Східної Азії та у самих США. Натомість респонденти з Росії, Африки та Західної Азії найбільш схильні не погоджуватися з таким прогнозом.

Дві п’ятих респондентів у всьому світі вважають, що Росія в найближчому майбутньому буде однією з наддержав, (в Україні таких — лише 16%). Більше третини опитаних не погоджується з таким прогнозом, (в Україні негативний показник один з найвищих — 67%). Значною є частка тих, хто ще не визначився.

Жителі Латинської Америки, Близького Сходу та країн Європи, що не входять до складу ЄС, охочіше вірять у провідну роль Росії в міжнародних відносинах. А от самі росіяни щодо цього не такі впевнені: лише третина з них погоджується, що РФ буде одним із глобальних політичних акторів, тоді як 41% — ні. Найменш упевненими у світовому лідерстві Росії є саме її жителі, а також Азії.

На думку третини світового населення, до 2030-го Японія стане наддержавою. Майже половина респондентів не погоджується з цим. В Україні показники практично такі ж. У провідну роль Японії найбільше вірять у Латинській Америці та на Близькому Сході. Найбільше незгодних з такою оцінкою — у Європі, Росії та Азії.

Найменш очікуваною наддержавою майбутнього є Індія. Тільки 16% респондентів бачать її ключовим гравцем на міжнародній арені через 10 років. Дві третини поділяють протилежну думку. В Україні негативний показник один із найвищих — 79%. Одне з пояснень — нестача інформації. Зате громадяни самої Індії твердо переконані, що до 2030-го їхня країна стане наддержавою — так вважає 79% опитаних.

Більшість людей у всьому світі не очікує, що наприкінці поточного десятиліття Велика Британія буде наддержавою. Протилежної думки лише чверть опитаних. В Україні цей показник трохи вищий — 31%.

Регіональний аналіз показує, що європейці є одними з ключових скептиків, коли йдеться про міжнародну роль Великої Британії у десятирічній перспективі. Охочіше вірять у її міжнародну значущість жителі Близького Сходу. Хоча частка скептиків переважає й там.

На думку більшості респондентів у усьому світі, ЄС також не залишатиметься світовим гравцем. Утім, третина опитаних вірить у протилежне. Приблизно таке ж співвідношення і в Україні. Оптимістичніше щодо значущості ЄС на міжнародному рівні ставляться на Близькому Сході та в Латинській Америці. А от самі європейці, особливо громадяни заходу ЄС, щодо цього скептичніші.

Наддержави дестабілізують світ?

На думку більшості респондентів у всьому світі, США й надалі залишатимуться наддержавою, але водночас сприймаються і як найбільш дестабілізаційна сила. Так вважає понад половина опитаних. Третина — протилежної думки. Решта не визначилася. В Україні оцінка ролі США краща, ніж середня по світу: 40% вважають її стабілізуючою, 37% — ні.

Жителі Близького Сходу та Росії розглядають США як переважно дестабілізаційну силу. Втім, такої ж думки і значна кількість європейців (особливо — у західноєвропейських державах-членах ЄС), а також жителів Західної Азії та Латинської Америки. Політику Сполучених Штатів як таку, що сприяє стабілізації, вважають переважно в Індії та (дещо меншою мірою) у Східній Азії.

Ставлення до політики США залишилося незмінним протягом останніх кількох років: у 2018-у та 2019-у частки тих, хто вбачав у них як стабілізуючі (28% — у 2018-у та 31% — у 2019-у), так і дестабілізаційні чинники (56% — у 2018-у та 54% — у 2019-у), порівняно з результатами останнього опитування, практично не зазнали змін.

Щоправда, нова адміністрація США може внести певні зміни в глобальну картину. Подальші хвилі опитування підтвердять або заперечать це припущення.

Більшість людей у всьому світі вважають, що політика Росії також радше дестабілізаційна. Структура позитивних і негативних відповідей подібна до зафіксованих у ставленні до США. Близько половини респондентів називають Росію державою, яка несе дестабілізаційні ризики (в Україні негативний показник один із найвищих — 72%), третина поділяє протилежну думку (в Україні — лише 12%), а кожен п’ятий — не визначився з відповіддю. Однією з найбільших країн, жителі якої переважно впевнені у стабілізуючій ролі Росії як наддержави, є Індія. Самі росіяни також сприймають свою країну як радше стабілізуючу, однак з меншою впевненістю.

Незмінним протягом останніх кількох років залишається ставлення до політики Росії.

Загалом світові уявлення про Китай ідентичні з уявленнями про США та Росії: близько половини опитаних оцінюють цю країну як дестабілізаційний міжнародний фактор (в Україні таких лише 28%), третина бачить його радше стабілізуючою силою, а п’ята частина — не може визначитися (в Україні таких аж 36%). Утім, схоже, певне занепокоєння стосовно політики Китаю демонструє ознаки потенційного зростання, що підлягає перевірці в опитуваннях наступних років.

Політика Китаю розглядається радше стабілізуючою в регіо-нах Західної Азії та Африки. У протилежному найбільш упевнені жителі ЄС, Близького Сходу, а також Індії та Східної Азії.

Попри те, що, за оцінками респондентів, Європейський Союз через десять років перестане бути наддержавою, сьогодні він є єдиною наддержавою, яку оцінюють у світі як радше стабілізуючу силу. Цю тезу підтримують дві п’ятих опитаних. Третина вважає, що ЄС дестабілізує світ, а чверть — вагається з відповіддю. В Україні позитивна оцінка ролі ЄС вища — 50%, і лише 25% висловлюють протилежну думку.

У глобальному масштабі ЄС як стабілізуючу силу розглядають переважно європейці, а також жителі Латинської Америки та Східної Азії. Натомість, на думку значної частки опитаних на Близькому Сході та в Росії, вплив ЄС — радше дестабілізаційний.

Загалом частка тих, хто сприймає Європейський Союз як стабілізуючий фактор, упродовж року в світі зменшилася на 8%.

Отже, складається враження, що нині нема такої наддержави, яка сприймалася б значною більшістю як стабілізуюча. Не найкраща новина в період пандемії.

— Дедалі більший вплив Китаю у міжнародних відносинах — це не несподіванка, а от втрата Європейським Союзом міжнародного впливу справді дивує. Це найбільш дестабілізаційний факт, оскільки ЄС завжди намагається знайти баланс, наскільки це можливо. Теоретично, Росія могла б посісти середню позицію між США та Китаєм, але сьогодні на практиці це звучить більш ніж абсурдно. Схоже на те, що Захід штовхає Росію та Китай до об’-єднання. З огляду на глобально зростаючу роль держави в економіці, найімовірніше, ця тенденція не зміцнить демократію, — коментує Канчо Стойчев, президент Gallup International Association.

Міжнародне опитування кінцевого року асоціації Геллапа (EoY) — це щорічна традиція, започаткована та розроблена під керівництвом доктора Джорджа Геллапа у 1977-у. Наприкінці 2020-го було опитано 41998 осіб у 44 країнах світу. У кожній державі протягом жовтня-грудня було проведено співбесіду з репрезентативною вибіркою з приблизно 1000 чоловіків та жінок, або особистим шляхом, або телефоном чи через Інтернет.

В Україні дослідження проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. На початку грудня 2020-го було опитано методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше). До неї не включаються території, які тимчасово не контролюються урядом України. В ході опитування проведено 1000 інтерв’ю. Статистична похибка вибір-ки (з ймовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує 3,5%.

Джерело: https://dif.org.ua.

Переглядів: 538
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 25 грн.
  • на 3 місяці — 75 грн.
  • на 6 місяців — 150 грн.
  • на 12 місяців — 300 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua