РубрикиБез рубрики

Навіщо Україні головування в Дунайській комісії?

Початок нового року — це завжди чудова можливість для нових ініціатив, окреслення важливих завдань, встановлення нових вищих рівнів, яких необ-хідно досягти, а також визначення пріоритетів.

11 грудня 2020 року рішенням 94-ї сесії Дунайської комісії (ДК) представника України вперше за всю історію існування організації обрано головою цієї міжнародної інституції. Мені особливо приємно прийняти естафету голови ДК від міністра закордонних та європейських справ Хорватії Гордана Грлич-Радмана, який свого часу був обраний на цю посаду як посол Хорватії в Угорщині та представник цієї країни в ДК і приділяв комісії серйозну увагу впродовж усього періоду виконання обов’язків.

Щоб усвідомити важливість цього призначення, слід розу-міти значущість і важливість самої Дунайської комісії. Ця комісія — найстаріша в Європі міжнародна платформа для співпраці між країнами, яка й сьогодні відіграє важливу роль у міжнародному співробітництві. Її засновано Конвенцією про режим судноплавства на Дунаї, підписаною у Белграді (на той час — республіка Югославія, а тепер — Сербія) 18 серпня 1948-го. Навіть Раду Європи створено на рік пізніше.

Мета діяльності ДК — забезпечувати і розвивати вільне судноплавство на Дунаї для торговельних суден, які ходять під прапорами всіх держав-учасниць Белградської конвенції, а також зміцнювати та розвивати торгові, культурні, людські зв’язки між ними та в міжбасейновому судноплавстві.

2019 року послугами пасажирських круїзних суден по Дунаю скористалося понад 700 тис. пасажирів, загальний обсяг вантажних перевезень становив понад 40 млн тонн, а торік цей показник міг сягнути понад 90 млн тонн. Дунай — найбільша міжнародна річка в Європейському Союзі. Його протяжність — 2860 кілометрів вод, які беруть свій початок у горах Німеччини і, перетнувши території Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, України та Молдови, впадають у Чорне море. Це на Дунаї побудовані Відень, Братислава, Будапешт і Белград, а великий австрійський композитор Йоганн Штраус присвятив йому найвідоміший вальс — «На прекрасному блакитному Дунаї». Це Дунай належить до світової спадщини ЮНЕСКО і є частиною транс’європейського водного шляху від Роттердама на Північному морі до Суліни на Чорному. Тобто коли ми говоримо «Дунай», то маємо на увазі складну систему, де тісно переплетені чинник людської діяльності та чинник довкілля, а збереження і розвиток цієї системи потребують справжньої координації, спільних підходів та стандартів.

Якщо говорити про роботу ДК, то саме ця інституція виробляє й формує основні правила плавання по Дунаю (судноплавна довжина, яка підпадає під дію Конвенції, становить 2411,6 км); узгоджує технічні вимоги до суден, веде нагляд та розробляє вимоги щодо розвитку елементів інфраструктури судно-плавства (судновий хід, портові засоби, системи комунікацій); уніфікує правила річкового нагляду, розробляє рекомендації до кваліфікаційної підготовки екіпажів та персоналу, екологічні приписи; координує діяльність гідрометеорологічних та інших компетентних органів країн-членів ДК. Безумовно, ця робота ведеться на основі пропозицій 11 країн-членів організації, які представлені своїми послами в Угорщині, та 9 країн, що мають статус спостерігачів. Таким чином, активність ДК враховує досвід внутрішнього судноплавства практично всієї континентальної Європи. І моє завдання як голови ДК на наступні три роки — максимально сприяти тому, аби були враховані інтереси всіх придунайських країн, та знаходити консенсус із цих питань.

Пріоритетним напрямом діяльності комісії в майбутньому має стати забезпечення всіх необхідних умов для функціонування Дунаю як найважливішої частини загальної європейської транспортної структури. Наскільки ця частина буде сучасною, ефективною й витребуваною, великою мірою залежить і від роботи Дунайської комісії.

Сьогодні в рамках ДК активно обговорюються можливості та шляхи модернізації нашої орга-нізації, щоб наділити її додатковими функціями й повноваженнями для реалізації завдань, які перед нею стоять, у тому числі через активізацію взаємодії з Європейською комісією.

Сприяти цьому має і перегляд Белградської конвенції. Це — окремий процес, що здійснюється у рамках підготовчого комітету Дипломатичної конференції з питань перегляду Конвенції про режим судноплавства на Дунаї. На жаль, сьогодні цей процес рухається не так швидко, як нам би того хоті-лося, але Україна готова до активної роботи й на цьому напрямку. У грудні 2020 року указом Президента України було оновлено склад нашої делегації для участі в підготовчому комітеті. Тож і до цього питання ми підходимо з новими силами та сповнені енергії. Наразі важко говорити про дати завершення процесу перегляду Конвенції, оскільки він триває з різною інтенсивністю із 2002 року. Процес пошуку взаємовигідних компромісів зі збереженням національних інтересів держав досить складний і чутливий, але важливо, що він триває. У рамках роботи підготовчого комітету звучать різні ідеї, поки що триває пошук консенсусу — скільки має бути офіційних мов ДК і які саме; які держави мають бути членами ДК та чи треба придунайським країнам мати більші повноваження, ніж іншим майбутнім членам; чи залишити рекомендаційний характер рішень ДК, а чи наділити їх обов’язковим характером...

Окремо слід сказати про тісну співпрацю з Брюсселем, зокрема в рамках реалізації основних напрямків Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону, які конкретно стосуються транспортних питань, включно з дунайським судноплавством. Наразі, з ініціативи віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, Мінрегіон готує проєкт урядового рішення щодо подання заявки на головування України в Стратегії у 2022 році. Це ще раз свідчить, що Дунай для нас був, є й залишатиметься важливим.

Основним пріоритетом і завданням ДК надалі має бути модернізація і створення сучасної річкової логістичної інфраструктури (модернізація суднового ходу, розвиток портів і систем комунікацій), яка відповідатиме вимогам міжнародних транспорт-них коридорів і підвищить конкурентоспроможність дунайського судноплавства на ринку насамперед вантажних перевезень. Серед поставлених завдань — і дослідження екологічних проблем: маю на увазі проєкти з модернізації флоту для зниження шкідливих викидів та питання енергоефективності експлуатації флоту.

Крім того, завдання ДК на найближчу перспективу — розвиток потенціалу дунайського судноплавства для його ефективної інтеграції в систему міжнародних транспортних коридорів TEN-T. Свого часу, працюючи у представництві України при ЄС, я вже мала нагоду опікуватися питанням включення транспортних мереж країн Східного партнерства до цієї мережі, і вважаю, що здобутий досвід прислужиться і в рамках реалізації завдань, що стоять переді мною як головою ДК.

Також багато важать забезпечення високих стандартів безпеки судноплавства (Safety і Security), охорона довкілля і підготовка висококваліфікованих фахівців флоту та управління.

Ще одне не менш важливе завдання — сприяти модернізації діючого флоту і будівництву нових високоавтоматизованих суден з високими показниками енергоефективності, використанням нових типів конструкційних матеріалів та пропульсивних установок згідно з концепцією Green Danube Fleet.

Завдання ці — досить складні й амбітні. Тому виконуватися вони мають з допомогою стратегічного діалогу держав-членів ДК, обміну технологіями, думками та передовою практикою. Саме у сприянні такій роботі на користь придунайських держав і полягає функція голови. Успіх тут залежатиме від злагодженої роботи керівництва організації, її секретаріату та країн-членів. І ми до такої роботи готові.

Що ж стосується безпосередньо інтересів України, то для нас Дунай — це частина шляху до європейської інтеграції, адже, реформуючи сферу водного транспорту, модернізуючи наш флот, впроваджуючи сучасні екологічні стандарти, через секторальну інтеграцію ми наближаємося до нашої мети — пов-ноправного членства в ЄС. І, паралельно, забезпечуємо розвиток нашої економіки та по-ліпшення стандартів життя.

Практичний приклад — ухвалений у грудні 2020 року довгоочікуваний Закон України «Про внутрішній водний транспорт», який має відродити найдешевший та екологічний спосіб доставки вантажів — річкові перевезення, покращити конкуренцію на ринку, збільшити інвестиції, створити нові робочі місця, а також перенести частину вантажів з автошляхів на річки для розвантаження доріг і зменшення витрат на їх ремонт. Мають перспективу пропозиції щодо зв’язку потенціалів басейнів Дніпра та Дунаю.

Діяльність ДК націлена також на питання створення в Європі єдиної судноплавної системи внутрішніх водних шляхів, що є й національним інтересом України.

На жаль, пандемія коронавірусу спричинила чимало проблем, які слід вирішувати за активної участі комісії. Це і проблеми зі зміною екіпажів суден, з продовженням дії суднових документів, забезпеченням постачання суден паливом, водою та продовольством, це й організація перевантажувальних робіт у портах, технічного обслуговування, захисту екіпажів і постачання засобів захисту тощо.

Пандемія негативно позначилася й на перевезеннях: статистика за перше півріччя 2020-го свідчить про зменшення обсягів транспортування вантажів Дунаєм на окремих ділянках на 15—20% від обсягу першого півріччя 2019-го; практично зупинилися перевезення на круїз-них суднах (у 2019-у на Дунаї працювало 190 круїзних пасажирських суден). Сподіваюся, що вакцинація врятує не тільки життя та здоров’я людей, а й економіки наших країн та сприятиме швидкому відновленню їх дунайської складової.

Тож завдання, які стоять перед Дунайською комісією, — непрості, але надзвичайно важливі. Наступні три роки ми матимемо можливість зробити свій внесок у їх вирішення, головуючи в цій організації.

Любов НЕПОП,
голова Дунайської комісії, надзвичайний
та повноважний посол України в Угорщині.

Джерело: https://zn.ua.

Переглядів: 463
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 25 грн.
  • на 3 місяці — 75 грн.
  • на 6 місяців — 150 грн.
  • на 12 місяців — 300 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua