РубрикиБез рубрики

Його слово — ковток джерелиці

«…писати треба про те,
що найбільше зацікавило, захопило,
залишило в душі незатертий слід…»
Роман КРАКАЛІЯ.

Як уже повідомляли «ЧН», у відділі краєзнавства «Одесика» Одеської національної наукової бібліотеки експонувалася художньо-ілюстративна виставка «Художній світ Романа Кракалії» на честь його 80-річчя. Її закриття відбулося 20 вересня (і дата ця не випадкова) у теплій, щирій атмосфері.

На закриття завітали колеги, друзі, поціновувачі творчості ювіляра. Дійство розпочалося з огляду матеріалів, представлених на виставці. Ретельно відібрані експонати розкривали автобіографічні цікавинки, особливі моменти професійного і творчого життя відомого публіциста і письменника, заслуженого журналіста України, члена НСЖУ та НСПУ, лауреата премій «Українська мова — мова єднання» та імені Степана Олійника.

Перший розділ висвітлював творчу спадщину письменника. Роман Кракалія полюбляє жанр малої прози. У його доробку — книжки нарисів, повістей, оповідань, новел: «Причали Анатолія Ротаря» (1986), «Образ» (2010), «Блукаючі острови» (2012), «Невизнані герої» (2012), «Вернись на Золотий Берег» (2016), «Десять оповідань, або З оповідок дідуся Парамона» (2018), «Автостанція» (2020) та роман-колаж «Три барви Дунаю, або Чужий серед чужих, не свій серед своїх» (2017), який став справжньою подією в літературному житті Одеси.

Були представлені на виставці і збірники статей, упорядковані Романом Тарасовичем. Це, зокрема, друге видання книжки Віри Семенченко «Силуети: житейські історії» (2016) та Аліни Пляченко «Створюймо Україну в наших душах» (2002). До збірників увійшли найкращі публікації авторок, вміщені на сторінках «Чорноморських новин» та інших газет.

Твори Романа Кракалії друкувалися у колективних збірниках «Життя кличе» (1979), «Горизонт» (1989), «Українська мова — мова єднання» (2006), «Лісові хлопці» (2016), у біобібліографічних покажчиках, журналах «Жовтень», «Сучасність», «Літературна Одеса», «Море», газетах.

Візуально доповнювали експозицію численні світлини, на яких сивочолий чоловік, залишаючись внутрішньо молодим, активним, не втрачає інтересу до всього, що діється сьогодні. Фото зафіксували багаторічну співпрацю та щиру дружбу Романа Тарасовича з нашою національною книгозбірнею. На світлинах з архіву ОННБ він — серед учасників, експертів та запрошених Всеукраїн-ської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», науково-просвітницьких акцій — до Дня української писемності та мови, Міжнародного дня рідної мови, Шевченківських читань, Всеукраїнського дня бібліотек тощо.

Особливу увагу привертала одна невеличка світлина 1941 року із сімейного архіву ювіляра. На ній маленький Іван-Роман із своїми батьками — Марією Михайлівною і Тарасом Костянтиновичем. До речі, як уже мовилася, дата закриття виставки збіглася з днем народження матері пана Романа (20 вересня 1909-го).

Роман Тарасович Кракалія (за паспортом Іван-Роман) народився 6 вересня 1940 року в головному місті Північної Буковини — Чернівцях. Батько працював на міській електростанції, по-сучасному кажучи, був ІТП, мати — в ательє мод…

Після закінчення десятирічки працював завантажувальником на цегельному заводі, ткачем у текстильному об’єднанні «Восход», кореспондентом районної газети «Радянські Карпати» («Зоря Карпат»), Чернівецького обласного радіо (редакція передач для дітей та юнацтва), газети «Комсомольське плем’я». Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка. Завідував відділом редакції чернівецької газети «Молодий буковинець» (1968—1980).

Із 1980 року живе і працює в Одесі: редактор редакції суспільно-політичної літератури видавницт-ва «Маяк» (1980—1981), редактор редакції літературно-драматичних передач Одеської студії телебачення (1981—1986), кореспондент, завідувач відділу культури та національного відродження газети «Чорноморські новини» (1986—2013). Вийшовши на заслужений відпочинок, продовжує активно співпрацювати з «ЧН», писати художні твори.

За майже шістдесят років газетярського життя пан Роман опублікував на шпальтах газет тисячі кореспонденцій, статей, нотатків, роздумів, інтерв’ю, відгуків, рецензій…

Цьогоріч, з нагоди славного ювілею Романа Кракалії, фахівці науково-бібліографічного відділу ОННБ працюють над створенням персонального біобібліографічного покажчика, який вийде у серії «Письменники Одеси».

Друга частина закриття виставки, яке вилилося у справжнє літературне свято, була сповнена теплим людським спілкуванням, щирими привітаннями.

Юрій Работін, очільник Одеської обласної організації НСЖУ, голова оргкомітету загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання», заслужений журналіст України, прийшов на зустріч в ОННБ і як колега, і з офіційною місією. Він щиро привітав з ювілеєм невтомного трудівника журналістської ниви, побажавши гострого пера і влучного слова, відзначав його фахову майстерність і вручив йому почесну відзнаку Одеського міського голови «Подяка» — за багаторічну плідну працю, високий професіоналізм, активну громадську діяльність, значний внесок у розвиток української журналістики та з нагоди

80-річчя від дня народження. Другу почесну нагороду Юрій Анатолійович вручив Одеській національній науковій бібліотеці, яка стала лауреатом ХХІ загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання», подарувавши книжки його переможців та учасників.

Щиросердними були й слова інших колег-журналістів. Ольга Сіра, заступник редактора газети «Чорноморські новини», наголосила: «Роман Кракалія — це наша гордість, взірець, на який ми рівняємося, пишаємося тим, що він — член нашого колективу… Україні пощастило, що у неї є такий син, а Одесі пощастило, що пан Роман сорок років тому переїхав до нашого міста». Завершуючи, Ольга Іванівна жартівливо додала: якби ми й до сьогодні писали чорнилами, то чорнильниця Романа Тарасовича точно не висихала б… Представниця газети «Вечерняя Одесса» Ірина Паранюк, приєднуючись до привітань, підкреслила: «Пишаюся тим, що працюю з Романом Тарасовичем в одному приміщенні, ходжу до того ж храму, що й він, маю змогу насолоджуватися спілкуванням з ним, його чарівною мовою».

Багатство мови ювіляра відзначив і Сергій Савченко, заслужений художник України: «Мова Романа Кракалії має чіткий, виразний і завершений характер». А ще додав, що як журналіст і письменник він усе своє життя досліджував історію великої України, склав документалістику Північного Причорномор’я, писав публіцистичні розвідки, які трансформувалися у більші форми, яскравим прикладом чого є його вражаючий документально-біографічний роман-колаж «Три барви Дунаю, або Чужий серед чужих, не свій серед своїх», де він заглибився у власний родовід, історичні події Буковини. Пан Сергій переконаний: Роман Кракалія — незламний патріот України, справжній дослідник культури, яскравий носій форми духу…

Емоційним був виступ Ганни Рудик, учительки-методистки, відмінника освіти України, палкої шанувальниці творчості ювіляра. Пані Ганна із захопленням, приклавши руку до серця, розповідала про багате й потужне слово Романа Кракалії (художнє і публіцистичне): «глибинне за сутністю, виболене, сповнене любові і тривоги», про поетичність мови, яка — «мов ковток джерелиці для спраглих», про буковинські говірки-приповідки, справжні перлинки, якими вона упивається. В подарунок пролунала пісня «Стежина» (слова А. Малишка, музика П. Майбороди) у виконанні Ганни Антонівни та її чоловіка Миколи Григоровича Коваля.

Сердечні привітання ювілярові привезла з Южного родина Дем’янишиних. Пані Лариса поділилася з присутніми спогадами про багаторічні дружні стосунки та плідну співпрацю з ним на просвітянській ниві (Лариса Дем’янишина — голова Южненського відділення Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т.Г. Шевченка). Роман Тарасович часто бував у Южному, багато писав про заходи, виставки, зустрічі... Художниця-буковинка подякувала землякові і за творчий тандем, який об’єднав їхні серця у літературно-мистецькому просторі. Вона — авторка обкладинок книжок пана Романа — «Образ», де зображений ніжний з лагідними очима лик Богородиці з дитям на руках, «Вернись на Золотий Берег» та згаданого вже збірника «Силуети». До другого видання «Силуетів» увійшли житейські історії, написані й опубліковані в газеті «Чорноморські новини» Вірою Семенченко, дружиною Романа Кракалії, серце якої перестало битися у вересні 2015-го. Віра Сергіївна була родом зі степової Біляївки, тож на обкладинці — неозорий степ з червоними маками.

Лариса Дем’янишина передала також вітання від директора южненського НВК ім. В’ячеслава Чорновола Тараса Прокопечка та завуча цього навчального закладу Олесі Чайківської, від Наталії Шаталової, читачки та авторки «ЧН» і подруги юності Віри Семенченко.

Любов Ісаєнко, кандидат філологічних наук, доцент, відмінник освіти України, говорила про Романа Кракалію як про людину високоінтелігентну, порядну, дивовижно працьовиту, віддану своїй справі, відповідальну, патріотичну, мудру і при цьому дуже скромну, зауваживши, що його сила — у слові. Любов Миколаївна запропонувала зібрати найцікавіші надруковані у різні часи публікації ювіляра і видати збірник.

Про літературний і журналістський ужинок говорили і колеги з Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського — завідувачка відділу соціокультурної діяльності Ольга Нагорнюк та аспірантка ОНУ ім. І.І. Мечникова Ксенія Сорокіна.

Пізнавально-дискусійним був виступ Тараса Максим’юка, краєзнавця, колекціонера, заслуженого працівника культури України, який порушив питання про зв’язки Одеси та Чернівців — що і кого дали ці міста одне одному…

Антон Гриськов, член правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, гід-екскурсовод, поділився з присутніми емоціями від мандрівки новим краєзнавчим маршрутом (до створення якого має безпосередній стосунок) «Чумацький шлях». Роман Тарасович, попри поважний вік, охоче відгукнувся на пропозицію долучитися до цього проєкту, зауважив пан Антон, сприйняв новацію, зголосився популяризувати чумацькі шляхи, які можуть стати новими

об’єктами арт-туризму, а передусім, збагатять знання сучасників про нашу минувшину.

У заключному слові Роман Кракалія подякував усім, хто прийшов розділити його радість, за теплі слова, які зігріли серце, за море щирих побажань, за шквал позитивних емоцій, за високу оцінку його праці…

Нашій Книжковій скарбниці ювіляр подарував низку видань і залишив на згадку щирий автограф: «Найкращій бібліотеці з усіх, які знаю, — з повагою і вдячністю».

Тетяна ІВАНОВА,
головний бібліотекар відділу краєзнавства «Одесика» ОННБ.

Переглядів: 442
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua