РубрикиБез рубрики

Пуста трибуна

Ще донедавна головною подією у «великій політиці» нинішнього вересня вважалася 75-а річниця заснування Організації Об’єднаних Націй і сесія Генеральної Асамблеї ООН, присвячена цій події. Але ювілейна сесія почалася — і нічого цікавого не відбулося. Винуватицею тут, якоюсь мірою, стала пандемія коронавірусу.

Реформа ООН, скоріш за все, не можлива

Через страх заразитися до Нью-Йорка не прибули керівники держав-членів ООН. Вони виступили зі своїми заздалегідь заготовленими заявами з допомогою відеозв’язку. Це унеможливлювало проведення повноцін-них дебатів, миттєвих реакцій на промови друзів та опонентів. А для когось перетворювало «виступ» з високої трибуни на можливість радити людству, що треба робити зараз і негайно.

РубрикиОпитування

Іспит на здоровий глузд

Переважна більшість громадян (82%) збирається взяти участь у місцевих виборах, що відбудуться 25 жовтня. Показово, що політична мобілізація є високою в усіх регіонах України. Такий перший висновок дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня.

Найважливішою рисою кандидатів у міські чи селищні голови громадяни вважають доброчесність — для 55,5% респондентів важлива прозорість доходів та статків, відсутність у біографії темних плям, непричетність до порушень та корупції. Майже половина виборців вважає також важливими якостями для кандидатів наявність успішного досвіду управління громадою (48%) та чітку програму дій (47%). Для 43% респондентів важливі відкритість і постійна комунікація кандидатів із громадянами. Для більш ніж для третини респондентів (39%) має значення, щоб кандидати постійно проживали в громадах, де обираються, й мали команду однодумців та професіоналів. Понад чверть опитаних зважатиме на те, чи має кандидат досвід управління (29%) та профільну (юридичну, управлінську) освіту (28%). А 19% виборців підтримуватимуть тих кандидатів, які поділятимуть їхні політичні погляди.

РубрикиБез рубрики

Пряникам тут не місце. Миру — теж

Огляд проникнення російської пропаганди в український медіапростір (вересень 2019-го — вересень 2020-го)

(Продовження. Початок у номері за 24 вересня).

Нав’язування своєї реальності було й залишається головною метою російського інформаційного впливу в Україні.

На початку 2019 року російська влада нарешті отримала «доказ», який вирішила витлумачити на користь ефективності свого впливу на бунтівного сусіда. Політичні сили, що здобули владу завдяки Майдану та чинили опір Росії упродовж п’яти років, ущент програли вибори. До керма прийшли політики-популісти, серед яких не було однозначного ставлення до російського наративу: конфронтаційне ставлення до всього російського вони переважно відкидали («треба просто перестати стріляти»), а дехто навіть погоджувався з деякими російськими меседжами.

РубрикиІнтерв’ю

Пристрасті навколо Караваджо

«Взяття Христа під варту» для Одеси — те саме, що «Джоконда» для Парижа

Із вересневими днями пов’язано кілька пам’ятних подій, які так чи інакше стосуються славнозвісної картини Караваджо «Взяття Христа під варту» (1602?), викраденої з Одеського музею західного і східного мистецтва дванадцять років тому. За рік, також у вересні, світова громадськість відзначатиме 450-ліття від дня народження її автора — одного з найяскравіших італійських живописців епохи Бароко, «несподіваного й екстравагантного» Мікеланджело Мерізіда Караваджо (1571—1610). Наближення цієї дати відчувається і в Україні — знову актуалізувалася тема реставрації й повернення в Одесу знакового твору великого майстра, про що йшлося під час цьогорічної вересневої зустрічі Президента України з директором музею в нашому місті.

Минуло майже п’ять років з моменту публікації на сторінках «Дня» та «Чорноморських новин» інтерв’ю зі співробітниками одеського музею на цю тему, яке мало помітний резонанс.

У 2015-у Одеський музей західного і східного мистецтва очолив Ігор Пороник (на знімку), для якого питання повернення картини стало справою і професійного обов’язку, й честі. Ігор Борисович люб’язно погодився розповісти про ситуацію із шедевром Караваджо на даний момент.

РубрикиБез рубрики

Наш маяк — «Чорноморка»

Возвеличу малих отих рабів німих,
Я на сторожі коло їх поставлю Слово…
Тарас ШЕВЧЕНКО.

І донині служать Словом своєму народу, рідній Україні письменники, журналісти, вчителі нашого краю. Розмаїта за національністю Одещина. Тому неоціненне значення має конкурс «Українська мова — мова єднання», який існує вже 21 рік. І хоч в його організації є чимало недоладностей, але він служить хоч би й назвою своєю об’єднавчим фактором для представників усіх етносів.

Але справжньою зіркою на українському небосхилі Одещини є наша обласна газета «Чорноморські новини».

Я завжди була переконана, що кожного громадянина — від малого й до старого — необхідно освічувати й просвітлювати, кидаючи в душі зерна «розумного, доброго, вічного». Адже ми ще недозріле суспільство. А щоб рости, треба серця наповнювати любов’ю до України-матінки. Що і робить наша улюблена «Чорноморка».

РубрикиБез рубрики

Від ініціативи до результату

Як ми вже повідомляли, Харківський пресклуб за сприяння пресцентру Paritet організував для журналістів України тур на тему «Одеська область – досвід реформ». Як він проходив і які враження залишав після себе, зокрема після відвідин компанії «Трансінвествервіс» (ТІС) і Визирської ОТГ, авторка цих рядків поділилася у номері «ЧН» за 17 вересня. Нині до уваги читачів – завершення розповіді про цю цікаву ознайомлювальну поїздку.

Щоб побачити Дубай, їдемо у… Доброслав

Саме так. І хоч Доброслав (колишнє Комінтернівське) не має нічого спільного з Об’єднаними Арабськими Еміратами, а назву «Дубай» носить один із парків селища, позитивних емоцій тут можна побачити не менше, ніж у всесвітньо відомому мегаполісі.

РубрикиОсвіта

ЄС допомагає НУШ

Нова українська школа — це одна з ключових реформ МОН, яка реалізується й завдяки всебічній підтримці міжнародних партнерів, наголосив т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет під час зустрічі з керівником програм співробітництва Європейського Союзу в Україні Стефаном Шльойнінгом.

«У серпні оприлюднено результати першого етапу дослідження ефективності впровадження реформи НУШ в частині формування наскрізних умінь в учнів початкових класів та її сприйняття учасниками освітнього процесу. Дослідження показало, що у пілотних школах, порівняно з не пілотними, учні мають вищі показники за наскрізними вміннями, а реформу підтримують як батьки учнів, так і вчителі та керівники шкіл», — зазначив Сергій Шкарлет.

РубрикиБез рубрики

Українська Пальміра

(Одеса в контексті вітчизняної економічної історії XV — першої половини ХІХ ст.)

Перша писемна згадка про порт Кочубіїв, пізніше названий Хаджибеєм, а 1795 року перейменований на Одесу, пов’язана з експортом традиційного українського продукту — збіжжя.

Згідно з повідомленням польського хроніста Яна Длугоша, було це так. 1415 року на Зелені свята (тоді вони припали на 19 травня) польський король Владислав Ягайло, подорожуючи своїми західноукраїнськими володіннями, зустрічав у місті Снятині іноземні делегації. «У той час, — зазначав Ян Длугош, — прибули до польського короля Владислава посли патріарха і грецького імператора з листом та олов’яними буллами, які їх удостоювали, а турки їх всіляко мучили і гнобили; їм потрібна щедра допомога зерном. Владислав же, польський король, у святому співчутті, документально засвідчує допомагати. Він дає і щедро дарує прохану кількість зерна, яке їм потрібно отримати в його королівському порту Кочубеїв (в оригіналі — Kaczubyeiow)» (переклад цитати з латини Т. Олійника).

РубрикиБез рубрики

Ярмарок на Шпаковому шляху

У Кодимі в рамках культурно-туристичного проєкту «Шпаків шлях» («ЧН» розповідали про нього у номерах за 29 серпня 3 та 5 вересня) відбувся онлайн-ярмарок, під час якого охочі знайомилися з творчістю мешканців району, виробами місцевих майстрів-умільців, з тутешніми екологічно чистими продовольчими товарами. У режимі онлайн пройшли й майстер-класи з народних ремесел та приготування традиційних страв.

Скажімо, кодимчанка Людмила Довга показала, як печуть місцеві паляниці з сиром і кропом та свіжою капустою, а Параска Олей із Шершенців провела майстер-клас з приготування голубців з капустяного та виноградного листя.

РубрикиБез рубрики

Із сховку — на мовне роздолля

Прочитав у «Чорноморських новинах» за 3 вересня мовознавчу розвідку Юрія Сисіна «Зробив із лемеша швайку».

Прочитав і замислився. Як же нам у спілкуванні бракує лексичної неповторності, викарбуваної століттями пращурами! Вони збагатили мову влучними виразами. Усе відповідало явищам і часу. Кожен вислів — змістовний і переконливий, припасований до вчинку. Те, що сьогодні вони не звучать у мовленні, є наслідком довгої русифі-кації.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua