РубрикиБез рубрики

Болючі паралелі

Лист-роздум до редактора газети «Чорноморські новини», написаний удосві-та 16 липня 2020 року, в переддень, коли у Верховній Раді мали розглядати (але на якийсь час передумали) маніпулятивний проєкт закону якогось «слуги народу» про існування української мови… в Україні.

Шановний Іване Володимировичу!

Звертаюся до вас з цим відкритим листом не лише тому, що вважаю вас носієм совісті і честі української журналістики, але й з думкою про те, що мого листа прочитають українською мовою громадяни та мешканці, зокрема й учителі та бібліотекарі (бо і мою творчість вивчають у школах Одещини), яким болить те, що болить мені й кожному гідному нащадку нашого славного українського роду.

Нещодавно я йшов по Чубаївці, на Сьомій станції Фонтанської дороги, де маю честь мешкати, і був обурено здивований, що на базарчику молоді люди крикливо спілкувалися багатоповерховими російськомовними матюками. Я мав право звернутися до матюкальщиків, щоб вони приглушили свої словесно брудні емоції, тим паче, що серед них був і син учительки, продавець овочів з приміського села, яка мене знає і завжди зі мною при зустрічі чемно вітається.

На моє зауваження-прохання не матюкатися я почув від сина вчительки: «А я ж не письменник!».

— А що заважає? Аркуш паперу, олівець — і вперед!..

На цьому можна було б і покласти крапку, але один із матюкальщиків з кола сина вчительки пробасив: «Іди ти… і читай свого Шевченка!». Так мені було привселюдно оголошено.

Я не брався пояснювати матюкальщикові з Чубаївки, що в молодості я написав драматичну поему «Поет і тьма» — про перебування нашого Великого Кобзаря в експедиції на Кос-Аралі…

Але сьогодні не про Тараса Григоровича я хочу вам, Іване Володимировичу, і читачам розповісти, а про геніальну російську поетесу Марину Іванівну Цвєтаєву.

З російської поезії мені відомо багато чого, бо я закінчив у Москві Літературний інститут, що на Тверському бульварі, і знаю з Маяковського «Я русский бы выучил только за то, что им разговаривал Ленин». Або із Сергія Єсеніна, якого я переписував у бібліотеці імені Горького в студент-ського блокнотика (він є в моєму архіві):

На кой мне черт,

Что я поэт!..

И без меня в достатке дряни.

Пускай я сдохну,

Только...

Нет,

Не ставьте памятник в Рязани!

Це — із забороненого радянською владою Сергія Єсеніна.

А от про Марину Цвєтаєву в моєму студентському блокнотику нічого нема, хоч я мав змогу читати заборонену поетесу в публічній бібліотеці імені Леніна в Москві. Бував у місцях, пов’язаних з Мариною Цвєтаєвою: і в калузькій Тарусі, де вона жила, неподалік від Костянтина Паустовського, і в Набережних Човнах, де вона повісилася в лісі, і в Празі, де вона до глибини душі відчула біль Чехії, про що й написала у Парижі.

Ні вчителі, ні школярі в Україні про це не знали, бо існувала заборона на поезію навіть росі-йською мовою, зокрема тих же Сергія Єсеніна, Марини Цвєтаєвої та багатьох інших російських поетів. Я вже не кажу про українську поезію. Як от про Володимира Сосюру з його «Любіть Україну»…

…На моєму захисті диплома у Літінституті (а, до слова, захистився я з відзнакою) членами державної комісії було кілька поетів, «хороших і різних», які слухали мій виступ українською мовою. І було це в самій «білокам’яній столиці столиць»! На запитання члена комісії, російського віршописця Ковальова, чи люблю я російських поетів, крім Володимира Маяковського, я не міг назвати ні Єсеніна, ні (особливо) Цвєтаєвої, ні уродженки Одеси Ахматової. Бо вже мав досвід.

То був досвід абітурієнта. На вступному іспиті з фізики (а вступав я до Одеського політехнічного інституту в 1950 році) в екзаменаційному білеті мені «попався» Архімед! Той екзамен з фізики у 102-й аудиторії приймав якийсь доцент Маляров. І я, знаючи напам’ять закон Архімеда, як і свої поезії, впевнено процитував: «На тіло, занурене в рідину, діє виштовхувальна сила (пишу по пам’я-ті), яка дорівнює вазі витісненої рідини».

— А это что такое? — запитав екзаменатор.

Я по-юнацьки відрізав:

— От бачите, Архімед знав, а ви не знаєте…

І доц. Маляров на моєму екзаменаційному листочку чорним по білому вималював двійку!

Та все ж таки завдяки іншому доцентові з хімії у виші, де викладав і батько Святослава Караванського, я, україномовний хлопчисько, таки став студентом і пишаюся дипломом інженера хіміка-технолога. Так, уже інша комісія скерувала мене на роботу аж в Казахстан, на хімкомбінат на станції Алга («вперед» — по-нашому). Там були у вигнанні чеченці, інгуші та представники багатьох інших національностей. Але це — трохи інша історія…

Ось чому, Іване Володимировичу, я хотів би, щоб сьогодні, коли ведеться черговий нахабний наступ на нашу мову, на нашу свободу, ви опублікували в нашій «Чорноморці» дві поезії Марини Цвєтаєвої з циклу «Стихи к Чехии» — «Сентябрь» та «Один офицер». Ці рядки про фашистську окупацію чеських Судет, написані поетесою-вигнанкою в Парижі, який уже трохи більше як за рік і сам був окупований гітлерівцями, викликають болючі роздуми-парале-лі про анексію нашого Криму і війну на Донбасі.

Чи знають про це так звані «слуги народу» або ті ж таки малороси — мешканці України?

А мали б знати! Якби знали-пам’ятали, може б, не повторилося.

З повагою —

Станіслав СТРИЖЕНЮК,
лауреат премії ім. К. Паустовського
та першої Всеукраїнської премії «Золоте перо» за рукопис драматичної козацької думи «Судний день»,
на видання якої у нинішніх чиновників не знайшлося коштів.
16.07.2020 року. м. Одеса, Чубаївка.

Переглядів: 105
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua