РубрикиБез рубрики

Зупинити напади на мову та інформпростір

Українські журналісти, громадські активісти та діячі культури звернулися до керівництва держави та парламенту із закликом не переглядати закон «Про функціонування української мови як державної», який набув чинності 16 липня 2019 року, повідомляє «Детектор медіа».

Нагадаємо, згідно з цим документом, єдиною державною (офі-ційною) мовою в Україні є українська, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

РубрикиІнтерв’ю

Дмитро КУЛЕБА: «Для припинення війни у наступ іде дипломатія»

Про інтерв’ю з нагоди 100 днів на посаді з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою ми домовилися заздалегідь, тож, природно, готуватися до нього я почала завчасно. Проте у ході щоденної «гонки за лідером» виявилося, що запитання до міністра застарівають мало не в час їхньої появи, бо ситуація змінюється з кліповою швидкістю. І це при тому, що мені відкрита лише видима частина «айсберга».

Власне, з цього ми й почали нашу розмову, яка, використовуючи дипломатичні кліше, торкнулася «широкого кола актуальних питань». Серед них були останні і майбутні кадрові призначення в МЗС, больові точки ситуації на Донбасі і в Криму, відносини з Грузією та перспективи досягти порозуміння з Іраном у справі про збиття українського літака, і чи рятуватиме МЗС українців, якщо вони застрягнуть за кордоном у літній відпустці.

РубрикиРакурс

Національна єдність — це готовність захищати Батьківщину

Національна єдність — це коли люди усвідомлюють, що вони є частиною великої родини, яка називається політична українська нація, і коли вони готові захищати свою Батьківщину та її незалежність, докладаючись у будь-якій формі, роблячи свій внесок у її розвиток, переконаний професор політології НаУКМА, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

«Ми можемо по-різному бачити, якою має бути Україна, — зазначив він під час онлайн-марафону «Що нас об’єднує: п’ять питань про національну єдність», організованого UKR-LIFE.TV спільно з національною платформою «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію». — Я хотів би, щоб ми були об’єднані навколо ідеї європейської України, якщо говорити про те, що може бути національною ідеєю. Але можуть бути люди, які з цим не погоджуються, які вважають, що Україні не треба вступати до Європейського Союзу. Та в будь-якому разі ми маємо розуміти, що це наша Батьківщина і ми готові захищати її незалежність. Оце є дуже важливо, особливо коли є зовнішній ворог».

РубрикиБез рубрики

На захист журналістів

Голова Комітету з питань молоді та спорту, народний депутат від «Батьківщини» Андрій Кожем’якін подав на розгляд парламенту законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів» (№3633).

Як зазначено у пояснювальній записці, документ спрямований на посилення захисту журналістів, їхніх близьких родичів, членів сімей від застосування погроз або насильства через професійну діяльність та у випадку перешкоджання роботі.

РубрикиРакурс

Коли нема відповідальності...

Для мене інтерв’ю Зеленського і складання мандата Вакарчуком — явища одного порядку, цілком закономірні і взаємопов’язані, нехай пробачать мені прихильники обох.

Суть закономірності у тому, що ці дві скандальні ситуації вкотре доводять, що чудес у політиці і державному управлінні за принципом «прийде хороша людина з нізвідки, переможе сам усіх негідників і за всіх зробить усім щастя», не буває або бувають у виняткових випадках, яких я пригадати не можу. Принаймні, в демократичних країнах.

РубрикиБез рубрики

Переламний момент

Для мене справа Стерненка в першу чергу про те, як хлопець не дав себе вбити, захистивши своє життя та життя своєї дівчини. І добре, що на футболках з його ім’ям не стоїть питання: «Хто вбив?».

Але зараз ця справа набуває такого ж значення, як і справа про вбивство Шеремета, точніше — про обвинувачення в цьому невинних людей. Ці два судових розгляди можуть стати не тільки маркером для громадського суспі-льства, але й переламним моментом сучасної української історії, після яких або ми утримаємо завоювання Революції Гідності, або нас почнуть засуджувати за участь у держперевороті 14-го року.

РубрикиТочка зору

Не освічена — поліцейська

Читаю новини і тихо втрачаю останню надію на країну і на нас.

2,7 мільярда гривень було таки виділено МВС. На прохання Авакова. Мають піти на доплати у розмірі 50 відсотків від заробітної плати співробітникам під час карантину: апарату міністерства, Нацгвардії, адміністрації Державної прикордонної служби, ДНСН, Нацполіції.

РубрикиІсторія

Козацька флотилія

Кінбурн, Хаджибей, Очаків, Березань, Ізмаїл…

Віднайдений малюнок 1789 року засвідчує вирішальну роль українського козацтва у відвоюванні турецьких фортець на узбережжі Чорного моря наприкінці ХІХ століття.

Козацька флотилія нараховувала близько 200 човнів й офіці-йно називалася Чорноморська веслувальна флотилія. Спочатку її очолював кошовий отаман Вірного козацтва Сидір Білий, а після його смерті у 1788 році — полковник Антін Головатий. Саме йому судилося стати тим українським адміралом, який допоміг генералу російської армії Суворову завоювати Очаків, Ізмаїл, Аккерман, Мачин та Бендери.

РубрикиБез рубрики

Карантин і зайнятість

Поступово знімаються карантинні обмеження, відновлюється діяльність підприємств, установ та організацій і це позитивно впливає на сферу зайнятості. Більшість роботодавців мають бажання зберегти персонал. Ті ж, хто залишився без роботи, змушені звертатися за допомогою до служб зайнятості.

Департамент праці та соціальної політики Одеської міськради повідомляє: від початку року до 1 червня в місті зареєстровано 4933 безробітних. У травні такий статус надано 1425 особам — на 46% менше, ніж у квітні (2626). 207 працівників були звільнені за скороченням штату, 2141 — за згодою сторін, 806 — за власним бажанням, 1725 — з інших причин.

РубрикиБез рубрики

Була «одна мова та слова одні»...

Відомий український теософ Лев Силенко, посилаючись на британського професора історії С. Піггота, у «Мага вірі» писав, що «біля 2000 років перед

Р. X. існувала велика федеративна держава на просторі України і далі до Туркестану… У тій державі панувала одна мова, на що є докази в історичних документах, знайдених у Малій Азії».

РубрикиБез рубрики

Сучасне мистецтво й Ута Кільтер

Із виставки, присвяченої творчості арт-критика Ути Кільтер (ретроспектива діяльності за 30 років) у Музеї сучасного мистецтва Одеси (вул. Леонтовича, 5)

Пані Ута — знакова фігура для нашого міста, для країни загалом. На жаль, ми не усвідомлюємо всю значущість цієї постаті.

РубрикиБез рубрики

Біонічне око

Дослідники з Гонконгського університету науки і технологій створили роботизоване око, будова якого повторює будову людського і яке здатне бачити. Стаття про це опублікована в журналі Nature.

Команда дослідників, взявши за основу будову реального ока, повторила її, адаптувавши до можливостей механіки. Розмір біонічного ока приблизно дорівнює справжньому — близько двох сантиметрів у діаметрі. Всередині воно заповнене рідким електролітом, сітківка зроблена з допомогою нанопроводів, ну а штучним кришталиком нині мало кого здивуєш: з такими інтраокулярними лінзами ходять багато літніх людей, прооперованих через помутніння власного.

РубрикиБез рубрики

В об’єктиві — Сербка

Не помилюся, коли скажу, що навіть серед певної частини жителів Лиманського району побутує думка: село Сербка, розташоване на його окраїні, належить до так званої глибинки. Але насправді таке твердження не відповідає дійсності.

Село має давню й цікаву історію. Воно було засноване групою боснійських і чорногорських сербів ще у 1805 році. Спочатку мало назву Слов’яно-Сербське поселення, а його мешканці отримали статус вільних поселенців. Засновник цього населеного пункту Лука Нікшиц за власні кошти звів церкву Святого євангеліста та апостола Луки, яка збереглася до наших часів. У вересні 1819-го село отримало сучасну назву — Сербка.

РубрикиБез рубрики

Дім для Лесиної Душі

За рішенням ЮНЕСКО, у березні наступного року у світі широко відзначатиметься ювілей — 150-ліття від дня народження нашої поетеси Лесі Українки. Нам, одеситам, годилося б уплести і свою яскраву квітку у вінок її пам’яті й шани.

Написане нижче свого часу, 25 вересня 2019-го, я виголосив на міжнародній науково-практичній конференції в Одеській національній науковій бібліотеці з нагоди 190-річчя цієї поважної установи. Гадаю, ці думки-пропозиції не втратили актуальності й дотепер. Ба більше: з огляду на наближення ювілею геніальної української поетки стали якраз на часі.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua