РубрикиБез рубрики

Темні часи

За підсумками засідання українського уряду 11 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль зробив низку заяв, які, м’яко кажучи, спантеличили тих, хто стежить за політичною та економічною ситуацією в Україні і в світі. Виявляється, наша країна зустрічає світову фінансово-економічну кризу «більш готовою, ніж, наприклад, в 2008 році».

Віч-на-віч з пандемією

Свій оптимізм прем’єр аргументував наявністю великих золотовалютних запасів у країні, більшою ліквідністю у банках, позитивним діалогом з МВФ і подібними фактами. Насамкінець порадував громадян прихованою цитатою з Вінстона Черчілля про те, що будь-яка криза — це нові можливості. Зокрема, для україн-ських експортерів та українських виробників. Очільник уряду, щоправда, не був категоричним. І повідомив: наразі не говоритиме, що ми від кризи виграємо.

Дениса Шмигаля до призначення прем’єр-міністром вважали ефективним менеджером на тій підставі, що майже рік він працював в ахметівському холдингу ДТЕК «Західенерго» і в керівництві Бурштинської ТЕС. На цьому місці він, ймовірно, був ефективний. Але прем’єр — посада політична, і за допомогою лише економі-чних інструментів управляти державою не можна. Особливо під час нинішньої світової кризи, яка зовсім не схожа на фінансово-економічну кризу 2008 року.

Від нинішньої світової кризи, ймовірно, не виграє жодна країна в світі і нових можливостей не буде ні в кого. Тим більше — у нашої воюючої країни. Добре б у підсумку зберегти частину того, що маємо, а для цього не варто, як страус, ховати голову в пісок і, перш за все, усвідомити, з якими небезпеками найближчим часом доведеться мати справу.

Насамперед ідеться про пандемію, викликану коронавірусом SARS-CoV-2. Інфекція, породжена цим вірусом, часом призводить до двосторонньої швидкоплинної пневмонії з летальним результатом. У більшості випадків — для літніх людей, але за відсутності своєчасного лікування зачіпає й молодих. Ні вакцин, ні ефективних ліків від цієї хвороби людство поки що не має. Основна надія — на імунітет, який з часом виробляє організм людини. Питання в тому, скільки часу знадобиться.

Подібна пандемія (спричинена «іспанським грипом») століття тому за 18 місяців 1918—1919 років забрала життя від 50 до 100 мільйонів осіб і стала найбільшою демографічною катастрофою планети, більшою, ніж втрати людства у двох світових війнах. Але в розпорядженні вчених тоді не було ефективних ліків, а влада в країнах, які тільки-но вийшли зі світової війни, не здатна була організувати виробництво захисних засобів та карантин для хворих.

Тепер наука зробила крок далеко вперед, а уряди здатні вживати необхідних заходів для обмеження поширення заражень. Але на прикладі Італії (де серед жителів європейських країн найбільше хворих) бачимо: і карантини не завжди надійні. А пояснюється це, зокрема, глобальним характером економіки з переміщенням мас людей з міста в місто, з країни в країну.

На порозі рецесії

На світовій економіці, до речі, пандемія коронавірусу позначиться не менше, ніж на житті і здоров’ї людей. Негативні процеси тільки почалися, але вже цілі галузі виробництва товарів та послуг увійшли в стан крутого піке. Промислові споживачі скорочують або й відмовляються від закупівель китайських комплектуючих і взагалі всіх товарів на батьківщині вірусу. Китайці, в свою чергу, скорочують обсяги виробництва і закупівлі енергоносіїв. У занепаді — світовий туризм, що приносив величезні прибутки. Скасовуються авіарейси, Круїзні лайнери марно чекають пасажирів.

Список збитків можна було б продовжувати, але він сукупно не перекриває ударів, яких завдали по світовій економіці Саудівська Аравія та Росія. У рамках ОПЕК на початку року вони не домовилися про скорочення видобутку і стабілізації цін на нафту. В результаті ці ціни впали майже вдвічі. Падіння світових цін на енергоносії, здавалося б, має радувати промисловців, але річ у тім, що в більшості країн різко падають прибутки від видобутку нафти, газу та їх транспортування. І втрату цих грошей нічим не можна компенсувати.

На думку більшості фахівців, глобальна економіка входить у затяжний період рецесії, а можливо, і спаду виробництва. По всьому світу скорочуються обсяги будівництва і виробництв — основних споживачів металопрокату та сировини для металургії, а це вже безпосередньо стосується ринків для українських експортерів і податків, які надходять до бюджету нашої держави. Що ж до золотовалютних резервів, то без регулярного підживлення податками вони швидко тануть. А ті інструменти, про які сказав Денис Шмигаль, під час гострої кризи швидко стають марними.

До речі, один з таких інструментів Національний банк України уже почав використовувати. Паніка, яка почалася на валютному ринку у зв’язку із заходами щодо запровадження карантину, очікувано призвела до зростання курсу долара та євро. Однак це, здається, тільки підстьобнуло охочих придбати валюту. Як наслідок НБУ змушений був вийти на ринок з інтервенціями. Наскільки ефективними вони будуть — покаже час.

Але курси двох світових валют у співвідношенні до валют національних, зауважу, ростуть не тільки в Україні. Представники національних держбанків у Вашингтоні вишикувалися буквально в чергу, намагаючись про всяк випадок узгодити з МВФ і Світовим банком програми підтримки для стабілізації своїх економік в умовах кризи. При тому, що стан більшості з них досить стійкий.

Але Україна, мабуть, готова йти своїм шляхом до кінця. На відміну від Гончарука і міністра фінансів Маркарової, в уряді Шмигаля не наважуються заявити, що наша країна обі-йдеться без співпраці з МВФ. Але переговори щодо вже узгодженої програми ідуть повільно. Спонсори наполягають на виконанні своїх умов. Це — відкриття ринку землі і прийняття закону, що робить повернення націоналізованого «Приватбанку» колишнім власникам неможливим.

Цікаво, чи схвалять ці закони рані-ше, чи тільки тоді, коли ми зіштовхнемося зі світовою кризою «більш готовими, ніж, наприклад, у 2008 році»?

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 287
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua