РубрикиБез рубрики

Мистецькі дивовижі Доброслава

Ми привозимо з далеких мандрів захопливі враження про тамтешні дивовижі. Дасть Бог: прийде час, й будемо вже їздити світами не задля тяжкого заробітку, а з природної цікавости. Й тоді, нарешті, вже іншими очима подивимось на рідний край.

Давній приятель і колега Мирослав Лазарук, письменник, редактор і видавець «Буковинського журналу», та ще й директор музею Володимира Івасюка, запалився створенням у Чернівцях музею української пісні. Дуже слушна ідея, бо ж саме тут уперше зазвучала нестаріюча і завше сучасна «Червона рута». Буковина дала життя багатьом пісням, що ввійшли до пісенної скарбниці України, вони й сьогодні звучать так само сучасно, як і тоді, коли були створені. Отож, дізнавшись про те, що десь на Одещині з’явився сквер української пісні, одразу ж зателефонував.

Доброслав — невеличке містечко в статусі селища: півгодини «бусиком» від Одеси, адміністративний центр Лиманського району. Обидві назви на мапі Одещини своєю з’явою завдячують декомунізації. Сюди, в колишнє Комінтернівське, якраз і привело мене повідомлення про відкриття тут скверу української пісні, нема такої душі української, що байдужою була б до української пісні.

Для Людмили Прокопечко, народженої в селі Визирка того ж таки району, вперше рідна пісня пролунала ніжною колисковою, відтак щедрівками та колядками обох бабусь, а ще — лемківськими самобутніми мелодіями: у повоєнний вже час родину з корінням вирвали з предківської землі на території Польщі, а воно, те коріння, на щастя, добре прижилось у Причорномор’ї, бо таки ж українська це земля.

Чотири роки тому Людмилі Ярославівні довірила місцева громада головування в селищній раді. Одразу ж визначила для себе одним з пріоритетних напрямків благоустрій, туристичну привабливість. Нині мешканці Доброслава з гордістю показують гостям мистецькі шедеври, які віднедавна з’явилися тут.

А найперше ведуть до меморіалу «Захисникам України» — пошанувати пам’ять загиблих, а передовсім тих шістьох мешканців району, котрих забрала ця так звана гібридна війна. Напівзруйнована диспетчерська вежа Донецького аеропорту майже дев’ятиметрової висоти — наче символ несхитної мужности українських воїнів, поряд — чотири постаті наших бійців немовби символізують душі загиблих. Ось вони стоять перед нами, а за мить — варто лише відійти трохи вбік — нема нікого, наче відлетіли душі їхні у свій безповоротний ирій, лише чотири каски з тризубом, як реальний символ їх вічного єднання з наступними поколіннями. Такий оптичний ефект використали тут автори монумента. Ще один кіборг наче впечатаний у залишки цієї стіни, залишаючись тут з нами навічно. Поряд — інсталяція: мапа України з Державним Гербом та розсипаними по ній відстріляними гільзами, що їх привезли з війни волонтери. Пам’ятник буквально не відпускає від себе, дивуючи оригінальністю задуму та простотою втілення його в екстер’єрі.

Пам’яті Героїв Небесної Сотні присвячено композицію «Птах Свободи», встановлену на території Меморіального комплексу жертв Голодомору та політичних репресій до річниці масових розстрілів на Майдані. Чотириметровий монумент з металевої арматури у вигляді Тризуба, що, наче птах, ширяє над тісно згуртованим народом, котрий тримає свободу на своїх плечах.

А ще у Доброславі покажуть вам зону відпочинку «Щедрик», присвячену Миколі Леонтовичу, з Різдвяною зіркою та янголами, ротондою для оркестру; проведуть до привабливих сквериків: це — «Бабусин садочок» зі штахетником у вигляді парубків та дівчат в українських національних строях, «Перлинка Доброслав», сквер Святого Миколая… Є тут Мистецька алея зі скульптурними творами талановитих майстрів різця та ковадла Одещини — на ній завше весело святкують Дні Європи, влаштовують фестиваль «Веселкове рандеву». Великодня писанка, Квітка папороті, Саксофоніст, Сон, Танцівниця, Незалежність, Серце кохання, Жаклін Рок — кохана муза Пабло Пікассо… Мешканці Доброслава називають усі ці мистецькі твори арт-об’єктами. Їх можна зустріти на кожному кроці. Ось Книга заповідей з викарбуваними десятьма біблійними заповідями — один з одинадцяти національних рекордів Доброслава. А ось еротична — як і належить цій порі року — «Дівчина-весна». Ось «Доброславський оптиміст», а біля нього — вулична бібліотека вільного доступу, з місцями для читання у вигляді розкритих книжок — буккросинг по-сучасному

Можна довго блукати навмання охайними вулицями, захоплено споглядати ці мистецькі прикраси містечка, не маючи аніякісінького бажання полишати його, аж поки не спинить вас велетенська розкрита парасоля, а то, виявляється, кінцева автобусна зупинка. Але ж до «бусика» ще пів години, тож як не зайти до парку з незліченною, здається, кількістю сердець — їх тут 705, — з балконом освідчення та скульптурною парою закоханих, серцем бажань, лавкою примирення, а відтак, зрозуміло, й місцем для поцілунків, іншими мистецькими атрибутами кохання… Він так і називається: «Парк закоханих сердець».

І ви забуваєте про свій автобус, бо онде перед вами — знов якась дивовижна місцина. Понад аркою зі стилізованих троянд напис: «Тракія». Це подарунок болгарській спільноті району. У «Кам’яному лісі», звісно ж, не заблукати, але як же майстерно відтворено тут болгарську природну па-м’ятку! І повсюди — троянди, троянди, троянди… Не лише живі, а й відтворені у різних формах, як ось у вигляді витончених світильників, у стрункій постаті юнки, що наче виростає з розкритої троянди. Відтворені тонко, зі смаком елементи болгарської етніки передають дух країни.

І нема чого тривожитись тією маршруткою: ваші думки згармонізує «Японський сад» — ще одна варта уваги місцина Доброслава. Тут відчуєте єднання з природою, а може, й почнете медитувати — якщо не потрапите на традиційну японську чайну церемонію.

І майже все це — місця національної пам’яти, арт-об’єкти, парки та сквери — з’явилося тут упродовж лише кількох років. Вони постали на місці більших чи менших смітників: як це, на жаль, здебільшого буває у нас, люди звикли викидати непотріб там, де й живуть.

А найпершим став етнопарк «Лісова пісня», який одразу ж змінив обличчя Доброслава. Нині це улюблене місце відпочинку — доброславці приходять сюди навіть з віддалених кутків. А колись тут було чи не найбільше звалище. Працівники селищної ради власними силами вигребли з тієї балочки близько сотні вантажівок побутових відходів. Тепер тут можна побачити знаних зі школи персонажів драми-феєрії Лесі Українки. Онде дядько Лев припрошує гостей до свого столу. Неподалік Лукаш зі своєю сопілкою наче дослухається до співу пташок. А он і Мавка, Водяні Русалки, Лісові Духи… Працівники селищної ради насадили молодих дерев, облаштували літній театр зі сценою та лавочками амфітеатром. А Людмила Прокопечко вже говорить про майбутній театральний фестиваль — звісно ж, за творами Лесі Українки. А може, й ширший. І каже, що з’явиться в парку межи своїми персонажами й сама Леся.

І попри все це, була у ґаздині Доброслава й час до часу нагадувала про себе, спонукала до пошуків думка-мрія, надто коли слухала українську пісню, чи то народну, чи авторську: будь-яка з них відлунює в серці зустрічною емоцією. У Доброславі, так повелося від початків нашої Незалежности, часто виступають знані українські артисти. Неодноразово бував тут і народний артист України Василь Зінкевич.

— Якось у розмові славетний співак виповів свою заповітну мрію: дуже хотів би побачити десь в Україні пам’ятник українській пісні, — розповіла пані Людмила. — Ті слова один до одного, як мовиться, збіглися з моїми давніми намірами зробити щось подібне у Доброславі, запали в душу. Радилася зі знайомими мистцями, скульпторами, чиї твори вже стоять у нашому селищі. А тоді взяла і просто поставила завдання: потрібен пам’ятник українській пісні.

Така рішучість якраз у характері селищної ґаздині. Молоді одеські скульптори Віктор Циплевич та Клим Степанов одразу відгукнулися: пропозиція була хоч і несподіваною, зате творчо цікавою. Тим більше, вони вже працювали у Доброславі, зокрема створили там зону відпочинку «Щедрик».

— Ми почали міркувати, як можна сказати про українську пісню мовою скульптури, — каже Віктор. — Клим тоді більше часу віддавав іншому проєкту. Рішення прийшло несподівано швидко. Бандура, якщо глибше задуматися, є найбільш характерним символом українського мелосу, нашої пісенно-музичної культури. Подумав: людина вперше чує рідну пісню від мами — це колискова. Накидав ескіз. Підключився Клим. І поступово сформувався образ.

Тут усе: бандура з усіма впізнаваними ознаками, на бандурних струнах немовби колихає дитину молода мати, ми бачимо кетяги калини… Здавалось би, все дуже просто, все — багато разів бачене… А попри те — ніяких заяложених штампів чи використаних уже десь прийомів… Оригінально, свіжо, по-своєму… Глибоко за змістом, який легко прочитується. Скульптура, виконана у формі вертикальної площини з полімерної бронзи, при оптимальній висоті два тридцять, гарно вписана у простір. Поряд — ротонда у вигляді антени, яка ніби посилає у світ українську пісню.

Прикметно, що Віктор Циплевич народився в Житомирі, з дитинства чув рідну пісню — звісно ж, від матері. Працює нині в робітні, у якій свого часу творив славетний скульптор Борис Едуардс (не сприйняв ідей більшовизму й емігрував у 1919 році), і це, мабуть, саме та ситуація, коли, як мовиться, й стіни допомагають. А товариш його і колега Клим — син відомого одеського скульптора Миколи Степанова, котрий народився у Роксоланах, що на Дністровському лимані.

Роман КРАКАЛІЯ.
смт Доброслав.

Переглядів: 371
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua