РубрикиБез рубрики

Перший астрофізик України

12 лютого сповниться 170 років від дня народження першого українського астрофізика Олександра Костянтиновича Кононовича, професора Новоросійського університету, директора університетської обсерваторії, декана фізико-математичного факультету.

12 лютого 1850 року в Таганрозі, який тоді входив до Катеринославської губернії, в родині митного службовця Костянтина Кононовича народився хлопчик Олександр. У десятилітньому віці батьки віддали його до місцевої класичної гімназії (сьогодні — №2 імені А.П. Чехова), яка давала добрі на той час освіту й виховання. Пізніше цей заклад закінчив відомий письменник Антон Павлович Чехов. У Таганрозі Сашко провчився чотири роки, після чого родина переїхала до Одеси. Тож закінчував навчання в Рішельєвській гімназії, яка була відділена від Рішельєвського ліцею й отримала свою назву в пам’ять про пожертви колишнього одеського градоначальника Дюка де Рішельє.

Для розміщення гімназії з пансіоном до 1866 року винаймався окремий будинок графині Стенбок-Фермор на розі Єлисаветинської та Торгової вулиць. Сьогодні в цій будівлі працює відновлений Рішельєвський ліцей. Першим директором гімназії у 1864-у призначили Володимира Микитовича Даля. Із 1 серпня 1865-го його змінив колезький асесор Віктор Ісаєвич Стратонов, який керував до 1870 року. При ньому, в 1866-у, гімназія переїхала в нову будівлю І.І. Фундуклея на розі Торгової і Садової (нині там розташовується одне з відділень Одеського медичного коледжу), яку перебудували під навчальні потреби. Ці переїзди якраз припали на роки навчання в ній Олександра Кононовича.

Серед викладачів насамперед слід згадати вчителя фізики і математики Валентина Івановича Розенберга, який прищепив юнакові любов до точних наук, і вчителя історії, знаного дослідника минувшини Леоніда Анастасійовича Смоленського.

Після закінчення у 1867-у гімназії Олександр вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету, який відкрився за два роки перед тим. Ще тоді обрав для себе астрономію. Його студентська робота з обчислення затемнень отримала схвальні відгуки викладачів. У 1871-у закінчив університет і був залишений при кафедрі астрономії для підготовки до наукової діяльності з виплатою стипендії 400 рублів на рік. Одночасно клопотав про допущення його до випробувань на звання вчителя гімназії. 30 вересня того ж року на засіданні фізико-математичного факультету успішно пройшов випробування. Згодом провів пробні уроки в Одеській другій гімназії (сьогодні — головний корпус Південноукраїнського національного педагогічного уні-верситету ім. К.Д. Ушинського) й отримав звання вчителя середньої школи, що в майбутньому вельми знадобилося.

Навесні 1873 року Олександр Кононович блискуче склав магістерські іспити і був скерований на стажування до Німеччини. Основною метою закордонного відрядження рада уні-верситету ставила розвиток в астрономічній обсерваторії астрофізичних досліджень. Стажуватися почав у Берліні, де у фізико-технічному університеті слухав лекції професора Германа Гельмгольца та Курта Тітьєна і під керівництвом Вільгельма Ферстера працював в Берлінській обсерваторії та Обчислювальному інституті. Згодом перебрався до Лейпціга, де у професора Йогана Цельнера вивчав астрофотометрію, яка надалі стала його основною спеціальністю, та продовжував теоретичні дослідження під керівництвом професора Генріха Брунса. Берлінський академік Артур Ауверс рекомендував Кононовичу тему для дисертації — «Обчислення орбіти подвійної зірки альфа Діви».

Навчання у Й. Цельнера було настільки успішним, що коли граф Кроуфорд, який збудував добре обладнану приватну обсерваторію, звернувся до професора з проханням порекомендувати йому кращого учня на службу астрономом, учений наполегливо пропонував Кононовичу поїхати до Англії. Однак той категорично відмовився і повернувся до рідної Одеси. Втім, вакантних місць в університеті на той час не було. Тож Олександр Костянтинович, який змушений був відпрацювати призначений йому термін у закладах народної освіти, повернувся до Рішельєвської гімназії вчителем математики та фізики. І хоча вчительство забирало багато часу, він усе ж знаходив можливість для наукової роботи й уривками писав свою магістерську дисертацію.

Працюючи поза університетом, не поривав зв’язків з науковою громадськістю. У 1877 році його обрали дійсним членом Новоросійського товариства дослідників природи, керівниками якого тоді були І.І. Мечников та М.О. Умов. У 1876-у опублікував дослідження «Способи обчисень орбіт подвійних зірок», а через чотири роки — «Обчислення орбіти подвійної зірки альфа Діви». Ці два дослідження увійшли до магістерської дисертації, яку успішно захистив у 1880-у.

Захист Кононовичем дисертації збігся з виходом у відставку за вислугою років директора обсерваторії та завідувача кафедри астрономії Л.Х. Беркевича, що відкрило молодому вченому широку дорогу для самостійної діяльності. У 1881-у йому запропонували очолити кафедру астрономії в університеті зі званням доцента, й Кононович зміг, нарешті, залишити вчителювання і сповна присвятити себе викладанню та науковій роботі. Втім, і після цього Олександр Костянтинович час від часу викладав математику та фізику в комерційному училищі та астрономію на вищих жіночих курсах.

Очоливши астрономічну обсерваторію, О.К. Кононович багато зусиль доклав до створення в ній умов, необхідних для проведення інтенсивної дослідницької роботи. Його клопотання досягали мети. Зокрема, невдовзі придбали 6,5-дюймовий телескоп Кука, який, до речі, працює й донині. Знадобилися кошти для спорудження павільйону. Знову клопоти, знову прохання... Невтомна енергія Олександра Костянтиновича долала всі перешкоди, й обсерваторія потроху збагачувалася сучаснішим, хоча й не завжди потужним, обладнанням. Відтак, попри всі труднощі, він поступово, впродовж майже 30 років, поповнював обсерваторію приладами та інструментами, перетворюючи її в передову астрофізичну дослідну установу. І до початку ХХ століття вона стала великим науковим центром. Цьому сприяла також творча співдружність О.К. Кононовича з талановитим механіком Й.А. Тимченком. Не без участі Олександра Костянтиновича Йосип Андрійович сконструював і виготовив перший у Росії спектрогеліограф (зараз він — у Київській обсерваторії).

О. Кононович продовжив дослідження, розпочаті ще у Й. Цельнера в Німеччині, присвячені фотометричному вивченню небесних тіл. А завершив їх у 1883 році роботою «Фотометричні дослідження планет Марса, Юпітера і Сатурна», успішно захищеною як докторська дисертація. Олександр Костянтинович став першим астрофізиком не тільки в Одесі, а й в Україні. Невдовзі після захисту докторської дисертації був обраний екстраординарним професором кафедри астрономії, а в 1886-у — ординарним професором. Наказом сенату від 8 липня того ж року вченого затвердили в чині колезького радника, а наказом від 12 вересня 1887-го — статського радника. 1 січня 1901-го отримав чин дійсного статського радника.

О.К. Кононович був одним з активних працівників університету і брав участь не тільки в педагогічному процесі, а й у його організації. Впродовж низки років він був секретарем, а з 20 січня 1897-го — затверджений деканом фізико-математичного факультету. 12 липня 1906-го наказом міністра народної освіти затверджений у званні заслуженого професора за вислугою 25 років на викладацьких посадах.

Сучасники характеризували Олександра Костянтиновича як прекрасного керівника, що піклувався про потреби студентів і про майбутнє астрономії. Серед вихованців, які виявляли інтерес до цієї науки, він виділяв найздібніших і намагався залишити їх при кафедрі астрономії для підготовки до наукової та викладацької роботи. Теплі спогади про свого вчителя залишив В.В. Стратонов, син директора Рішельєвської гімназії В.І. Стратонова, коли в ній навчався Кононович. Всеволод Вікторович виділяє добрий характер професора, його батьківське піклування про майбутніх астрономів. У 1889 році, коли відбулися студентські протести, саме завдяки поручительству Олександра Костянтиновича Всеволода Стратонова не виключили з університету і він зміг закінчити його з золотою медаллю.

Багато учнів О.К. Кононовича стали відомими вченими. Серед його вихованців варто виділити двох академіків Польщі та Румунії — Богдана Залеського і Ніколая Донича, лауреата премії Академії наук Франції О.П. Ганського, кавалера багатьох росі-йських, норвезьких та радянських нагород О.С. Васильєва, основоположника статистичної зоряної астрономії, професора Московського та Празького університетів В.В. Стратонова, професора А.Р. Орбінського та інших. Більшість його учнів відрізнялися астрономічною ерудицією і любов’ю до спостережень.

Олександр Костянтинович був одружений на Емілії Андріївні Штоль римо-католицького віросповідання. У подружжя народилися дві доньки — Надія і Варвара та син Сергій.

За «отлично-усердную службу и особые труды» професор О.К. Кононович був нагороджений орденами святого Володимира IV ступеня, святого Станіслава ІІ та ІІІ ступенів і святої Анни ІІ ступеня. Його праці високо цінувалися відомими вченими того часу. У 1902-у він отримав лист-подяку від президента Петербурської академії наук «за постоянную и ценную помощь в трудах Отделения Главной Астрономической обсерватории». Швейцарське посольство просило міністра народної освіти надіслати праці вченого до Лозанського університету, а Лозанська обсерваторія виявляла жвавий інтерес до величезної колекції зібраних ним знімків Сонця (понад 1500).

Помер О.К. Кононович 18 травня 1910 року. Похований на Першому християнському цвинтарі. У 1937-у більшовицька влада зруйнувала це кладовище. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря. На жаль, дані про перепоховання Кононовича відсутні.

На честь першого українського астрофізика у 1978 році його ім’ям названо малу планету 8322.

Василь ВЕЛЬМОЖКО,
вчитель фізики та астрономії
Одеської ЗОШ № 105,
член Національної спілки
краєзнавців України.

Переглядів: 344
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua