РубрикиБез рубрики

Як європейці знищують Європу

Майже сто років тому письменник Ілля Еренбург написав сатиричний роман-утопію «Трест Д.Є.». Про те, як за допомогою організованого авантюристом Єнсом Боотом хитромудрої змови була знищена процвітаюча на той момент європейська цивілізація. Цікаво, що цю «роботу» від початку до кінця виконали самі європейці. Не підозрюючи, чим усе закінчиться.

Утопія стає реальністю

На самогубство європейської цивілізації (за Еренбургом) пішло дванадцять років — із 1928-го по 1940-й. Письменник майже вгадав. Хоча змови в той період вирішальної ролі не грали, умиротворення гітлерівського і сталінського режимів лідерами європейських демократів у результаті принесло людству Другу світову війну. Світ, у тому числі і Європу, довелося фактично будувати заново. З фундаменту.

Новий правопорядок, на перший погляд, був побудований міцно. Впевненості в існуванні універсальних європейських цінностей в умах мільйонів громадян не могли похитнути ні локальні війни, ні загальносвітові кризи. Не похитнув, а зміцнив цю впевненість і розпад Радянського Союзу. Але з приходом до влади в Росії Путіна відносно благополучний період закінчився. І почався відлік часу в рамках спецоперації «Даєш Європу!».

Як і в романі Еренбурга, робота з руйнування європейської цивілізації знову проводиться самими європейцями і знову починається зі старої Європи. На тижні, що минає, стали очевидні перші її результати. 31 січня після схвалення Європарламентом, Єврокомісією і Радою Європи набув чинності договір між Сполученим Королівством і Європейським Союзом про вихід Великобританії з ЄС.

Про історію «брекзиту» останнім часом так багато написано, що додати щось істотне важко. Але факт є фактом: в результаті «брекзиту» Європа перестала бути єдиною як у політичному, так і в економічному сенсах. І від розлучення постраждала не тільки «брюссельська бюрократія», не тільки Європарламент, який покине десята частина депутатів. Постраждали спільні європейські цінності. У так званих євроскептиків з’явився аргумент, що дозволяє боротися за вихід з ЄС у кожній із двадцяти семи країн Євросоюзу.

Процеси руйнування єдиної Європи запущені були не сьогодні і не завтра закінчаться. Не секрет, що такі процеси, включаючи «брекзит», підтримуються грошима і пропагандистською машиною Кремля. А прапором російського проєкту «Даєш Європу!» стало гасло повернення до положення «us usual» (як зазвичай). Тобто дружити і торгувати з агресором, не помічаючи результатів воєн, анексій і людських жертв у Грузії і в Україні. Як це відповідає системі європейських цінностей, заснованих на міжнародному праві, — одному Богові відомо.

Але провідних лідерів демократів Еммануеля Макрона й Ангелу Меркель уже давно нічого не бентежить. Дешевий російський газ і вигоди бізнесу під патронатом Путіна важливіші за всі цінності на світі. Ділитися подібними міркуваннями з виборцями демократам, природно, незручно. Потрібно було придумати спосіб, як гірку пігулку помістити в цукрову оболонку. І хранителі цінностей придумали.

Повернення до Страсбурга

Із 27 по 31 січня в Страсбурзі проходила перша частина зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. ПАРЄ — консультативний орган РЄ, де представлені делегати парламентів країн Європи, а також спостерігачі з Канади, Мексики та Ізраїлю. Резолюції та постанови ПАРЄ для Ради міністрів Євросоюзу мають рекомендаці-йний характер. І все ж, авторитет консультативного органу такий великий, що в сфері гуманітарної політики цих рекомендацій (за небагатьма винятками) дотримуються як у Брюсселі, так і в урядах всіх членів Ради Європи.

Ці рекомендації враховують і в Європейському суді з прав людини, чия юрисдикція поширюється на 47 країн, які підписали і ратифікували Європейську конвенцію про захист прав людини й основних свобод. Суддів, до речі, по одному від кожної країни обирає саме Парламентська асамблея Ради Європи. Рішення цього суду обов’язкові для виконання як державами, так і фізичними особами. На ці рішення в Європі, можна сказати, спирається міжнародне право.

У 2014 році після анексії Криму і початку війни на Донбасі російську делегацію за невиконання ультиматуму в ПАРЄ позбавили права голосу на пленарних засіданнях і права голосування в деяких міжнародних комітетах. У відповідь Росія перестала платити внески до Ради Європи, а російська делегація покинула Страсбург. Така ситуація зберігалося впродовж п’яти років. І впродовж п’яти років частина делегатів (переважно із керівництва ПАРЄ) за вказівкою урядів і глав парламентів Захі-дної Європи намагалася повернути повноваження делегатам країни-агресора без виконання Росією будь-яких умов.

Спекуляції на тему повернення до порядку «us usual» зосередилися на необхідності ведення діалогу (з агресором!), на неможливості захисту росі-йських громадян в Європейському суді з прав людини і на дірі в бюджеті ПАРЄ через несплату РФ членських внесків. Жоден з цих аргументів не витримує критики. По-перше, у жодному діалозі щодо Криму й Донбасу Росія брати участі не бажала. По-друге, вже тоді збиралася відмовитися від пріоритету міжнародного права над своїм законодавством. А її внесок у бюджет ПАРЄ міг бути легко компенсований іншими країнами.

Незважаючи на це, ПАРЄ в кінці червня 2019 року прийняла резолюцію про зміну санкційного механізму, а потім — резолюцію про підтвердження повноважень російської делегації без жодних умов. Після цього вже українська делегація покинула Страсбург і не брала участі в осінній сесії Парламентської асамблеї. Втім, фактичний бойкот тривав недовго. Верховна Рада дев’я-того скликання сформувала нову делегацію, яка повернулася до Страсбурга і продовжила роботу.

Боротися до перемоги з більшістю європейських делегатів, які йдуть на поводу у Путі-на і симпатизують агресорові, у нашої делегації шансів небагато. Доводиться просто терпіти, як із проєктів резолюцій ПАРЄ виключаються пункти, що засуджують агресію Росії, а обрання пропагандиста Петра Толстого, затятого прихильника анексії Криму і війни на Донбасі, віце-президентом ПАРЄ виглядає взагалі як знущання над Україною.

Що робити в таких умовах — невідомо. Очевидно тільки, що Україні спиратися на Європу не можна. І здаватися не можна. Нікому і ні за яких обставин.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 202
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua