РубрикиБез рубрики

Петро Могила: діалог крізь віки

В Одеській національній науковій бібліотеці у рамках проєкту департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації «Музей української книги» 20—22 грудня стартував хакатон національної єдності «Дух. Епоха. Людина».

Урочисте відкриття цього марафону викликало жвавий інтерес в одеситів та гостей міста — бібліофілів і шанувальників української історії. З великою цікавістю присутні слухали учасників і партнерів проєкту. Серед них: Тарас Вінцковський — професор кафедри історії України ОНУ ім. І.І.Мечникова, Олена Олійник — очільниця департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОДА, Юрій Маслов — професор Одеського національного економічного університету, ініціатор створення «Музею української книги», Юліана Амельченко — директорка Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського, де й постане музей, Костянтин Крайній — начальник науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, ігуменя Серафима — настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря, Олена Мунтян — заступник директора Національної бібліотеки Республіки Молдова. Завітали й дипломати — генеральні консули Румунії та Турецької Республіки в Одесі Еміл Рапча та Садин Айилдиз.

У вітальному слові генеральна директорка ОННБ Ірина Бірюкова наголосила: «Наша участь у такому амбітному проєкті — це, передусім, відповідальне завдання, яке не лише дало змогу привернути увагу до неймовірних багатств, що накопичила найстаріша національна публічна книгозбірня впродовж 190 років своєї діяльності, а й залучити до співпраці партнерів з України та з-за кордону: Національну бібліотеку Республіки Молдова, Національну бібліотеку України ім. В.І. Вернадського, музей «Православна Одеса» Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря та інших. Від імені працівників бібліотеки вітаю проєкт, адже це перша така потужна зустріч у рамках співпраці з «Музеєм української книги». Бажаю цьому кораблеві попутного вітру, глибоких вод і великих звершень».

А ось що розповіли інші учасники урочистого зібрання.

Олена Олійник: «Проєкт створення «Музею української книги» містить кілька непростих етапів — ремонтно-реставраційні роботи, монтаж обладнання, планування експозиції тощо. Автор цієї ідеї, людина, яка мене сподвигла взятися за цю справу і яка є надійним, міцним плечем — Юрій Маслов. Євгенія Амельченко, почувши про такий проєкт, одразу заявила «Звичайно, я! Звичайно, моя бібліотека! Це буде тільки у нас!». Велика подяка генеральній директорці ОННБ Ірині Бірюковій та всьому чудовому колективу за те, що вони підтримують нас і плідно працюють разом з нами. Хочу відзначити й колектив Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника за участь в проєкті і його заходах. У нас все вийде і все буде добре — «Музею української книги» жити!».

Юліана Амельченко: «Виставка ця не лише про людину, Петра Могилу, бо ж він є цілою епохою, особистістю на віки, яка доносить нам свої ідеї через чотири століття. Ці ідеї напрочуд сучасні, ми можемо їх розуміти. Я безмежно вдячна, що для відкриття музею обрали саме нашу бібліотеку. Маю певність, що «Музей української книги» буде не просто одним з-поміж інших, це буде незвичайний музей, у якому використовуватимуться і бібліотечний простір, і нове бачення використання простору музейного. У лютому ми запросимо вас на урочисте відкриття. Наша мета — залучити до української книги різні верстви населення нашого багатоетнічного регіону. 2020-й буде щедрим на культурні події. Він, зокрема, визначений роком Біблії — книги, найбільше читаної в історії. 2020-го сповнюється 500 років від створення Нобельського Євангелія — першої рукописної книги Поліської України. Я радію, що велика честь творення «Музею української книги» випала саме нашій бібліотеці, яка постала не завдяки меценатам, а завдяки простим людям, котрі завжди позиціювали її як народну книгозбірню. Ми цим пишаємося і запрошуємо підтримувати нас».

Юрій Маслов: «Сьогодні ми стартуємо з проєктом створення сучасного музейного простору в Одесі, який фінансується Європейським Союзом. Для першого заходу обрали дивовижного співвітчизника, адже Петро Могила не просто син нашого народу, він видатний транскордонний діяч: народився в Сучаві, навчався у школі Ставропігійського братства у Львові, був патріаршим Константинопольським екзархом у Києві, митрополитом Київським. Він жив у Молдові, Порті, Польщі та Україні, і цей транскордонний характер сьогодні дивовижно співзвучний тій логіці, яку Європейський Союз імплементує в своїй макростратегії для Дунайського регіону, для того щоб підкреслити, що сьогодні простір Дунаю — не роз’єднує, а, навпаки, об’єднує. Мені дуже приємно, що в нашому сучасному музейному просторі саме особистість Петра Могили є тим приводом, щоб ми зібралися, поговорили про нього, про його великий спадок, про українську книгу, яка є системоутворюючою становою тягою нашої нації і нашого народу».

Того ж дня в рамках програми «Петро Могила. Дух. Епоха. Людина» в аванзалі ОНББ відкрилася пересувна експозиція «Хрест і шабля: Київський митрополит Петро Могила», яку презентував заступник начальника науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Роман Качан.

А у відділі рідкісних видань і рукописів відкрилася унікальна виставка стародруків та факсимільних видань «Книжкова спадщина Петра Могили: погляд з XXI століття», до якої увійшли оригінали творів та документів Петра Могили, література XVIII—XIX століть про його життя та діяльність з фондів ОННБ, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського та документи, надані Свято-Архангело-Михайлівським жіночим монастирем.

Тут можна оглянути першо-джерела, прижиттєві видання Петра Могили, до яких він писав передмови: «Євангеліє учительне» (1616), «Служебник» (1629), Тріодь пісна (1927) та Тріодь цвітна (1631). На виставці також представлені сучасні видання проповідей Петра Могили, зокрема відтворення знаменитого «Требника» 1646 року (сьогодні в світі збереглося лише 10 його примірників).

У суботу, 21 грудня, зацікавлені мали змогу прослухати лекції та доповіді провідних науковців країни, які досліджують постать Петра Могили. Ось деякі теми: «Петро Могила: дослідник та зберігач київських старожитностей», «Нова атрибуція композиції «Дар Петра Могили» в церкві Спас на Берестові», «Церква Спаса на Берестові та румунська церква Плетерешти: на шляхах мандрів македонських художників», «Політична та громадська діяльність Петра Могили в українському державотворенні», «Професор Степан Голубєв: дослідник життя і творчості Петра Могили» тощо.

Два останні дні хакатону пройшли в цікавих дискусіях про церковну кар’єру Петра Могили, а також про його видавничу, дипломатичну та просвітницьку діяльність. Про маловідомі факти із життя Петра Могили розповіла доктор історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Ольга Ковалевська. Співробітники науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Костянтин Крайній та Ярослав Литвиненко виступили з доповідями, присвяченими унікальній фресці (композиція «Моління», або «Дар Петра Могили») з прижиттєвим портретом митрополита у храмі Спаса на Берестові.

У неділю, 22 грудня, на обох виставках було велелюдно. Кілька сотень відвідувачів, серед яких чимало учнів та студентів, прийшли до бібліотеки, щоб ознайомитися з духовною і культурною спадщиною видатного сина України і Молдови — політичного, церковного та освітнього діяча, митрополита Київського, Галицького і всієї Русі, екзарха Константинопольського патріарха Петра Могили.

«Музей української книги» Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського підписав свій перший меморандум про співпрацю — з Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником.

Володимир ГЕНИК.

Переглядів: 363
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua