РубрикиТочка зору

На внутрішньому фронті без змін

«...Не треба звинувачувати Петра Порошенка, ще когось... Януковича. Всі президенти України винні в тому, що склалася така ситуація для Володі Зеленського, який зараз це випиває, спиває» (О.Г. Лукашенко).

Хто за кого спиває

24 грудня в інтерв’ю для «Эхо Москвы» президент Білорусі Олександр Лукашенко, як він часто це робить, клеїв дурня. Тобто використовував гасла замість логіки та оцінки замість фактів. Але серед плутанини про економічні і політичні відносини Білорусі з Росією, серед грубого спотворення історії з анексією Криму й окупацією частини Донбасу в словах «бацьки» траплялися здорові думки. Як-от, «ситуація» в Україні склалася не при шостому президентові нашої країни.

Як цю ситуацію зараз «спиває» Зеленський — інше питання, але, схоже, спрага змінити все, характерна для перших місяців влади, у нього пропадає, і він входить у колію, прокладену п’ятьма попередніми президентами. Офіс дедалі більше нагадує Адміністрацію Президента. Причому не часів Порошенка, а часів Кучми, де роль Табачника грає Богдан, а рішення приймаються директором на планерках і спускаються для виконання у ручному режимі.

У відносинах з Верховною Радою та урядом, щоправда, відбулися зміни. Але в гірший бік. Бо хоч якась, але опозиція до чинної влади при п’яти президентах в Україні існувала. І прем’єри часом працювали «на свій імідж», тобто не завдавали очевидної шкоди країні. Тепер багато що змінилося. Парламентська монобільшість, як і призначений нею уряд, на очах перетворюються на виконавчий орган, повністю залежний від Офісу, точніше, від групи людей, які мають «доступ до тіла».

Пропонувати швидкі рішення Верховній Раді у вигляді законів люди зразка Гончарука чи Мілованова не здатні хоча б тому, що живуть за вказівками зверху. А коли вказівок нема, часто не діють. Найяскравіший приклад — історія зі скасуванням мораторію на продаж сільськогосподарських земель і схваленням законів, які дозволяють відкрити земельний ринок.

Після того як популісти скористалися нечіткістю формулювань і спробували зірвати прийняття закону масою поправок, уряд замість президентської ініціативи нічого не запропонував. Разом зі «слугами народу» в парламенті він намагається врятувати честь мундиру і протиснути закони, що викликали вуличні хвилювання і обурення значної частини суспільства.

Аграрна тема не на першому плані

Є підозра, що в нинішньому Кабінеті Міністрів взагалі відсутнє бачення того, як повинен виглядати ринок землі та які інструменти необхідні для його функціонування. Інакше в аграрній державі, якою зараз є Україна, не злили б восени цього року в одну структуру міністерства економіки, торгівлі і сільського господарства, що мають різні, а іноді — несумісні в часі, завдання.

Втім, аграрна тема — зараз не на першому плані в Кабміні. Старанням Національного банку України та Міністерства фінансів проводиться прихована від очей суспільства спроба тотальної дедоларизації внутрі-шнього фінансового ринку і не приховується намір витягнути «з-під матраців» валютні заощадження малозабезпечених громадян. Для цього, зокрема, підтримують зміцнення гривні, яке в найближчому майбутньому може призвести до неприємних наслідків. І вже призводить.

За оцінками незалежних експертів, бюджет цьогоріч недоотримає більше п’ятдесяти мільярдів гривень, а в 2020-у (за подальшого зміцнення національної валюти) ці втрати зростатимуть. Україна — держава, що живе за рахунок експорту. А зменшення експорту в доларовому вираженні не можна буде уникнути навіть за вигідної для нас кон’юнктурі на міжнародних ринках.

Нинішнє керівництво України все це чудово знає. Але знає й те, що симпатії населення найпростіше купити шляхом зниження зростання товарної інфляції і тарифів на комунальні послуги. Підтримка високої прибутковості українських цінних паперів і зумовлене цим падіння курсу долара дозволяє вирішити обидва завдання. І забезпечити підтримку влади сьогодні. А завтра — хоч трава не рости. Володимир Зеленський ще до виборів заявив, що обирається на один термін. А голова Офісу Андрій Богдан хотів усі питання повирішувати взагалі за пів року.

Як довго нам чекати і вірити?

На жаль, за пів року виконати більшість обіцянок Зеленського не вдалося. На ще більший жаль, до цих питань входить і припинення війни з Росією та повернення окупованих територій. Обмін захоплених окупантів і терористів на заручників, утримуваних в ОРДЛО, з часом перетворився на інструмент кремлівського шантажу і більше шкодить авторитету Зеленського, ніж його зміцнює. А проблеми забезпечення безпеки шостому Президентові країни даються так само важко, як і п’ятому. Навіть ще важче через неготовність розбиратися в цих проблемах.

На паризькому саміті Володимир Олександрович витримав погляд удава і не стрибнув добровільно у пащу російського колеги. Але це особисте досягнення, а не перемога держави. Україна, як і раніше, перебуває на облоговому становищі. Порівняно з попереднім роком воно навіть погіршилося. Добудований «кримський міст». Залізничне сполучення по ньому в кабіні машиніста демонстративно відкрив президент Росії. В порти України на Азовському морі через Керченську протоку так і не зможуть проходити великі судна.

А незадовго до цього на щорічній пресконференції той же Володимир Путін укотре озвучив маячню, що суперечить фактам, про створення Радянського Союзу, згідно з якою до складу Української РСР увійшли російські території Причорномор’я. З цією «історичною несправедливістю» у Кремлі зараз розбираються. Як? Ну, мабуть так, як Гітлер свого часу розібрався з німецькими Судетами.

Не зайвим, до речі, нагадати, що за умов Мюнхенської угоди 1938 року армія Чехословаччини, яка була тоді не набагато слабкішою від вермахту, відступила від колишньої кордону без єдиного пострілу. Через якогось пів року над наказом «не стріляти» агресор грубо поглумився. Рейх окупував усю Чехословаччину і перетворив її на свій протекторат.

Українці можуть, звісно, чекати біля моря погоди і сподіватися, що Меркель не Чемберлен, а Макрон не Даладьє. І вірити, що наша країна нового «мюнхена» не допустить. Але як довго ми можемо чекати і вірити?

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 354
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua