РубрикиБез рубрики

Почни із себе!

Про щастя у п’ятницю тринадцятого

В Одеській національній науковій бібліотеці в рамках культурно-просвітницького проєкту «Гендерні студії» 13 грудня відома блогерка, телеведуча, рестораторка, бізнес-тренерка, авторка майстер-класів Маргарита СІЧКАР презентувала свою нову книгу «Особиста справа щасливої людини».

Маргарита Січкар, киянка, 52 роки. Народилася у Владивостоці, в родині військового, школу закінчила у Бендерах. За першою вищою освітою інженер-технолог громадського харчування. Двічі заміжня, мати трьох дітей (Євгенія, Віталій, Василина), а також бабуся двох онуків. Колишня дружина футболіста Владислава Ващука (він батько двох молодших дітей). Свого часу збудувала шість ресторанів, де смачно обідали сотні знаменитостей (Ален Делон, П’єр Карден, Томас Андерс, увесь склад групи «Scorpions», Тото Кутуньо та багато інших). Написала п’ять книжок. Учасниця популярних шоу на провідних телеканалах України (СТБ, «1+1», «Інтер», УТ-1). Знімалася в кіно та кліпах. Лідерка думок у соцмережах. Мріє створити «Міністерство щастя» в Україні.

Старовинна головна зала ОННБ причепурена до містерії зимових свят. Ялинка мерехтить радісними вогниками. Відкрию таємницю: деревце штучне, але його не відрізниш від справжнього (бібліотека дбає про довкілля). Величний інтер’єр наповнює різдвяно-новорічна музика, яку знає й наспівує увесь світ. Серед улюблених мелодій виді-ляється «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича (великий композитор народився саме 13 грудня).

Маргариту Січкар прийшло почути чимало люду. Більшості вона знайома з численних телепередач за її участі, дехто читав її книги — справжні бестселери за українськими мірками (з ними можна ознайомитися у фондах ОННБ). Наша гостя у захопленні від побаченого у найстарішій книгозбірні України, тому зустріч розпочалася саме з теми книги та потрібності читання.

А ось презентоване видання. Як людину зустрічають по одежі, а проводжають по розуму, так і книжку зустрічають по обкладинці. «Особиста справа щасливої людини» має оригінальний дизайн, зроблена у вигляді потемнілої від часу папки «Особова справа», де поміщене фото авторки та занотовано, коли справу розпочато (дата народження Маргарити), і прямокутний штамп про «5 таємниць», які ця загадкова папка містить. Як бачимо, культура діловодства витримана, кожна деталь має значення, стильна папка-книга навіть зав’язується на шовкові стрічки. Тож розв’яжімо їх та загляньмо, що всередині.

Книжка призначена передусім для жіночої аудиторії, однак це не банальне дамське чтиво. Будете неабияк подивовані, бо у кожному з п’яти розділів, виділених різними кольорами, частина сторінок – чиста. Чому так? Бо саме ви станете співавторкою цієї книжки, адже лише ваша особиста справа — чи хочете ви бути щасливою, чи ні? Якщо визначилися, читайте Маргариту Січкар, яка зі сторінок неодмінно постане вашою доброю подругою та порадницею. Пише вона напрочуд легко й доступно про складні речі, адже насправді це книга з психології, яку Маргарита студіює впродовж років і подає у популярній формі. Не переймайтеся, вона не наполягатиме, щоб ви кинули їсти й пити і виснажувати себе на тренажерах, аби одного ранку прокинутися «блондинкою з довгими ногами і параметрами 90х60х90». Авторка має амбітнішу ціль — щоб ви, залишаючись собою, неповторною та зі своїм «я», прокидалися щасливою кожнісінького ранку.

«Я прокидаюся щасливою вранці, бо попереду мене чекає яскравий і насичений день, у якому є мої улюблені люди і мої улюблені проєкти. І я вірю, якщо в мене вийшло все це поєднати і змінити своє життя, то у вас теж вийде. Я вірю: щоб зробити щасливим когось, слід почати із себе. Ти не можеш зробити когось щасливим, якщо сам нещасний. Почніть із себе!» — радить Маргарита Січкар.

Книга спонукатиме вас замислитися. На чистих її сторінках ви будете виконувати цікаві завдання, клеїти світлини, записувати свої думки, занотовувати власні кроки на шляху до щастя – і воно неодмінно настане. Особливо, якщо таке бажання загадати 13 грудня, на Андрія, коли, за українською народною традицією, відбуваються містичні речі, які можуть відкрити таємницю майбутнього.

Маргарита, чудова оповідачка, після нетривалого вступу запропонувала формат живого діалогу із залом, пообіцявши відповісти на всі запитання, зручні й не надто. Слова дотримала, хоча й виросла перед нею чималенька купка записок. Про що лише у гості не питали! Послухаймо й ми.

— Як давно ви бачились з котом Пантелеймоном?

— Мій кіт зараз в іншому світі, я вирішила його вшанувати і поставила скульптуру кота біля Золотих воріт. Якщо ви буваєте у Києві, то, напевно, бачили цю скульптуру – її вже натерли до блиску. Там, до речі, сповнюються бажання, бо людська енергія зарядила цей пам’ятник. Ба більше, кіт і похований поруч зі своїм пам’ятником. (Пам’ятник перському котові Пантелеймону у Києві, відкритий 1998 року в Золотоворітському сквері, навпроти ресторану «Пантагрюель», де він і мешкав. Встановлений на пожертви киян у пам’ять про тварину, яка загинула під час пожежі у ресторані. – Прим. авт.). Я регулярно буваю в центрі Києва і повертаю туди, щоб погладити Пантюшу.

— Чи відвідуєте з дітьми футбольні матчі?

— Поки я була дружиною футболіста — ходила. Зараз ходить мій син, він футболіст, молодша донька не ходить. Футболом я перестала цікавитися 2012 року, коли розлучилася. Іноді мені син розповідає, тому я трішки у темі.

— «Мужчина — це дичина, яка вдає із себе мисливця» – цитата з вашої книжки. Розкажіть детальніше про «дичину»…

— Гарний вислів, але це не моя цитата. Цю фразу я почула, й мені вона сподобалася. Вам про всіх розповісти чи частково? — посміхається Маргарита. – Ну найперше, чоловіків я люблю, навіть буваю їхнім адвокатом. Коли мої подруги «перегинають палицю», я зазвичай стаю на бік чоловіків.

Розкажу передісторію. Мене «замовили» 50 чоловіків на такий собі майстер-клас, який мав назву «Де у жінки кнопка?». Це було запрошення від чоловічої бізнес-спільноти. Вирішили позадавати мені капосні запитання про нас, жінок. Бесіда була чесною, я, даруйте дівчатка, здала всі наші «явки-паролі-адреси», ну майже всі. Адже ми дуже часто маніпулюємо ними, бо чоловіки мені іноді дітей нагадують – вони все буквально сприймають. А ми все ж таки  гнучкі, рухливі, можемо дуже навіть незле прикидатися. Зустріч наша почалася о сьомій вечора, а закінчився опівночі. Я попросила написати всім інкогніто запитання і скласти у скляну чашу. Діставала записки і відповідала до півночі! Коли приїхала додому, сказала собі: «Ой Господи, дякую тобі, що я жінка!». Я відчула весь біль, увесь тягар, який несуть на собі чоловіки! Ми, жінки, над цим навіть не замислюємось.

Я закликала б вас до того, щоб ви з розумінням ставилися до чоловіків й усвідомили одну просту річ: якщо хочете, щоб ваш чоловік був успішним, вам потрібно його надихати, вам треба спробувати його підтримати.

Звісно ж, це має бути обопільно, і чоловіки також повинні нас, жінок, підтримувати, і фінансово в тому числі, адже ми – матеріальні. Жінка повинна бачити любов чоловіка у вигляді якихось дій і, бажано, предметів. Ну так ми збудовані, в цьому нема нічого поганого, бо якщо ви подаруєте нам квіточки, то ми будемо просто літати, наче метелики. А от якщо ви нам подаруєте гарний перстень, про який ми мріяли… Лиш даруйте нам те, що нам хочеться, запитуйте у нас, що нам подобається. І тоді ви отримаєте колосальний заряд, віддачу, яка вас буде мотивувати.

Пригляньмося на успішних чоловіків: за кожним з них завжди стоїть любляча дружина, яка завжди його підтримує, а він її – алаверди. До речі, якщо у чоловіка з’явилася коханка, то йому також варто відповісти взаємністю, раз він такий «шейх». Коли я була в Арабських Еміратах, то зрозуміла всю привабливість багатоженства. Простіть мене, жінки, але це ж круто! Це, знаєте, узаконена конкуренція. Насправді араби дуже трепетно ставляться до жінок, у нас неправильне уявлення про арабів, розумію, що є абсолютно різні історії, але я про кращих представників, бо те, як вони піклуються про жінок, заслуговує поваги.

Отже, ставлення до чоловіків у мене шанобливе, вважаю, що їм непросто живеться, коли їх треба підтримати, я їх підтримую. Свого колишнього я також підтримую, щоправда, він цього не знає. Я переконана: якщо у вас з чоловіком є спільні діти — це ваш родич на все життя, тож ви маєте бути зацікавлені в його успіху, бо, так чи інакше, це позначиться на ваших дітях. А ви ж хочете дітям чого? Щастя. Тож треба, щоб наша колишня половина була щасливою.

— Чи ви феміністка?

— Ні, ні, ні! Дивіться, є різний рівень фемінізму. Є фемінізм, який взагалі відмітає роль чоловіка, а є фемінізм, коли жінка йде по життю сміливо й легко до своєї мети, а чоловік – поряд. Я за такий фемінізм.

— Ваша улюблена книга?

— Є письменник, якого я обожнюю — Антуан де Сент-Екзюпері. Я фанатка Екзюпері і минулого року навіть розробила браслет з ювелірним домом Zarina – це чоловічий браслет, де викарбовано: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили». Цю фразу чоловікам треба просто вводити у підсвідомість!

— Історична особа, яка вас надихає?

— Лені Ріфеншталь — легендарна жінка (німецька акторка, спортсменка та кінорежисерка (1902–2003). – Прим. авт.). Я у захваті від її стійкості й мужності, я прочитала все про неї, її автобіографію на 700 сторінок. Ця жінка дуже близька мені за духом. Моя мрія – поїхати до Мюнхена і покласти квіти на її могилу. А ще – Коко Шанель мені подобається, і не тому, що вона бренд, а тому – що особистість, яка йшла взагалі проти всіх правил.

— Розгляньмо ситуацію: три нерозлучні подруги дитинства, одна з них вирішує змінити своє життя, при цьому доведеться розлучитися з тими двома, чи буде вона щасливою?

— Ну дивіться, коли ви починаєте змінюватися, хочете змінити своє життя, перші, хто буде проти цього — найближчі люди, зазвичай батьки, вони хотіли б, щоб нічого не змінювалося: «Ось так нехай і буде, бо що далі – невідомо». А що подруги? Якщо вони справжні, то вони вас підтримають, а якщо це псевдоподруги, для яких ви зручна, тоді – бай-бай. До того ж є немало способів, коли можна не різко обривати, можна бути «дуже зайнятою» і сказати: «Послухай, дорогенька, хочу, люблю, але не можу». Є маса способів гарно з’їхати, особливо – якщо ви одеситка, то проблем взагалі не буде. З’їжджайте весело, легко і з почуттям гумору.

— Розкажіть про мрії.

— Я чекала цього запитання. Я записувала всі реалізовані мрії, наприкінці року роблю такий аналіз, що збулося. Це завжди, так чи інакше, зв’язано з моїми мріями. Я порахувала, що за своє життя реалізувала 58 мрій.

— Хто стежить за вашою творчістю, мав би зауважити, що Маргариту зазвичай супроводжує цвіт кульбаби...

— Кульбаба — моя квітка, я люблю жовтий колір. У дитинстві я з кульбаб робила ляльок, кульбаба – лікарська рослина: коли я ще була малою, мама навчила обробляти дрібні ранки молочком кульбаби, це такий природний йод. Сушений корінь кульбаби – це тонізуючий напій, нагадує цикорій, листя кульбаби – це рукола. Один з моїх ресторанів, японський, «Тампопо», що в перекладі означає кульбаба. На стінах ресторану – графічні зображення цієї квітки, виконані одним крутим художником. Наша традиція – готувати варення з кульбаби на річницю закладу. Кульбаба – мій знак, який ліг в основу мого логотипу. Так само, як я ділюся з вами, так і на кульбабу подмеш легенько – і розлетиться насіннячко на малих парашутиках.

— Чи правда, що на своїх майстер-класах ви, серед іншого, практикуєте надування мильних бульбашок?

— Мильні бульбашки наповнюють нас позитивом. Ось вам історія. Стою якось у великому заторі, й люди довкола сердиті. Тепер уявіть: ви у заторі, опускаєте віконце і… починаєте запускати на світ Божий мильні бульбашки (бажано, щоб поряд джип стояв гарний, а в ньому мачо сидів). Ви з його боку неодмінно почуєте: «Кралечко, чи можу з вами познайомитись?». Адже чоловікам подобаються такі легкі дівчата, веселі й позитивні. Рецепт, як приваблювати чоловіків — будьте легкими, будьте дівчатками, серйозність слід умикати там, де потрібно.

— А які вам подобаються чоловіки?

— Я люблю чоловіків, біля яких можна залишатися собою. Це, як правило, дуже сильні чоловіки, вони – «маленькі принци». так відповім на ваше запитання. Бо в чоловікові маленький принц — це внутрішня дитина, яку треба зберегти на все життя. Коли я бачу, що чоловік зухвалий, у ньому є все, що притаманне хлопчиськові, а при цьому в ньому є велике почуття відповідальності — ось це мій чоловік! Скажу, що в житті мене оточують такі чоловіки, які є моїми друзями та шанувальниками.

Наразі моє серце відкрите. Я знаю, що я багатьом подобаюся, але у мене ще не увімкнувся цей, знаєте, пропелер. Мене зовсім не цікавить статус – я однаково спілкуюся як з мільярдерами, так і зі звичайними людьми. Отримую задоволення від балачок з водіями таксі, питаю їх про мрію, питання так і ставлю: «Про мрію розкажіть».

Двогодинна розмова видалася напрочуд довірливою, час сплив непомітно. Харизмою і делікатним гумором Маргарита причарувала авдиторію.

Авторка подарувала бібліотеці й підписала, прикрасивши квітами кульбаби, свою нову книгу «Особиста справа щасливої людини». Зі словами подяки до неї звернулася генеральна директорка ОННБ Ірина Бірюкова: «Щастя – це велике диво, велика магія і велика робота. Перші фрази під час сьогоднішньої зустрічі були саме про бібліотеку — місце, яке зберігає не тільки книжки, але й ідеї та натхнення. П’ять мільйонів книг зберігаються у наших фондах, і тепер з’явилася нова часточка у цієї великої родини».

Ірина Бірюкова подарувала гості репродукцію світлини, знятої сто років тому, із зображенням бібліотеки і запросила Маргариту Січкар відвідати Одесу в червні наступного року, завітати на XXІ Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».

Володимир ГЕНИК.

НА ЗНІМКУ: автор цих рядків з іменитою гостею книгозбірні.

Замість післяслова. «Гендерні студії» — культурно-просвітницький проєкт, ініційований Одеською обласною Радою миру за підтримки ОНББ, який має за мету сприяти виконанню Україною ключових міжнародних зобов’язань щодо забезпечення гендерної рівності шляхом поширення об’єктивної інформації в суспільстві, подолання стереотипів та протидії фейкам, формування гендерної свідомості та культури.

Автор висловлює вдячність голові Одеської обласної Ради миру Тамілі Афанасьєвій за співпрацю та допомогу у підготовці матеріалу.

В.Г.

Переглядів: 325
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua